З досвіду роботи вчителя фізики Салюк Надії Іванівни



Скачати 233.12 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір233.12 Kb.
З досвіду роботи вчителя фізики

Салюк Надії Іванівни

Полонського НВК№2

Методична проблема:

Реалізація диференційованого підходу на уроках фізики шляхом впровадження проектної технології та організація групової діяльності школярів



Короткий зміст досвіду:

Надія Іванівна постійно



  • вдосконалює свій професійний рівень;

  • використовує методи компетентно орієнтовного підходу до організації навчального процесу;

  • володіє технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів;

  • впроваджує передовий педагогічний досвід;

  • формує навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці; уміє лаконічно, образно і виразно подати матеріал;

  • підвищує педагогічну та фахову майстерність,

  • займається самоосвітою,

  • вивчає передовий педагогічний досвід.


Систематично і цілеспрямовано працює над розвитком творчих здібностей школярів, активізацією пізнавального інтересу.

Створює актуальні умови для використання педагогіки співробітництва, інформаційних технологій.

Уроки Надії Іванівни сприяють



  • самореалізації,

  • самовдосконаленню,

  • самовизначенню особистості,

  • відповідають вимогам сучасного уроку.

Вчителька удосконалює методику фізичного експерименту, вчить вникати у суть фізичних явищ і законів та застосовувати знання для розв’язання практичних завдань. Використовує новітні технології. Практикує проведення нестандартних уроків, які максимально стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність, ініціативу школярів.

Надія Іванівна активно впроваджує різнорівневу диференціацію; групову та індивідуальну форми роботи, інтерактивні форми навчання.

Одним із шляхів активізації розумової діяльності учнів під час навчання є застосування на уроках групової форми роботи.

Вчителька чітко, доступно пояснює навчальний матеріал, забезпечує результативність занять ефективним застосуванням комп'ютерної техніки, використанням індивідуальних та групових форм роботи проведення нестандартних занять, в тому числі уроків-проектів, конференцій, досліджень, екскурсій. Широко у своїй роботі використовує роботу над проектами.

СалюкНадіяІванівна – член кафедри предметів освітніх галузей «Математика», «Природознавство», «Здоров’я і фізична культура», районного методичного об’єднання вчителів фізики, керівник школи молодого вчителя з фізики з 2013р. Приймає участь в роботі педрад, семінарів, ділиться своїм досвідом на відкритих уроках, предметно-методичних тижнях.

Система роботи Надії Іванівни заслуховувалась на засіданнях кафедри предметів освітніх освітніх галузей «Математика», «Природознавство», «Здоров’я і фізична культура».

СалюкНадіяІванівна -вчитель вищої категорії, учасник та призер щорічних районних та обласних виставок педагогічних інновацій.

ОПИС ДОСВІДУ

XXI ст.. висуває нові вимоги до освіти, але й надає нові можливості для освітньої діяльності. Передусім це пов’язано із сучасними інформаційними технологіями, комп’ютерною технікою, що використовується і як засіб набуття комп’ютерної грамотності, і як засіб вивчення предметів, і як шлях до знань і досвіду людства.

Школа не може не зазнавати змін, яке диктує ХХІ століття. Вона мусить готувати молодих творчих менеджерів, лідерів, здатних оцінити минуле і творити краще майбутнє. А для цього недостатньо орієнтуватись на передачу і засвоєння досвіду, накопиченого людством. Важливішим стає вміння в лавиноподібному потоці інформації віднайти потрібну, вміти з нею працювати, а не просто накопичувати суму енциклопедичних знань. Найважливішим завданням школи є навчити дитину мислити.

Щоб на уроках було цікаво, учні не нудьгували і відчували, що не гають часу даремно даваймо їм можливість приймати рішення, критикувати, висловлювати свої думки, робити вибір. Існує ціла гама технік, які дають таку можливість. Тому успішно працюю над реалізацією методичної проблеми: «Реалізація диференційованого підходу на уроках фізики шляхом впровадження проектної та організації групової навчальної діяльності школярів».

Враховуючи сучасну методику викладання фізики, я створюю всі необхідні умови для активної самостійної діяльності учнів у навчально-виховному процесі, стараюсь забезпечити формування цілісної особистості кожного учня. Цьому сприяють різні форми діяльності: фронтальна, індивідуальна та колективна. У своїй практичній діяльності я віддаю перевагу колективній методиці взаємо навчання. Кожен учень має можливість протягом уроку вільно спілкуватися фізично грамотною мовою. Для мене головне - це значне підвищення інтересу до фізики, з одного боку, і великий стимул до самовдосконалення кожного учня - з другого. Головне моє завдання полягає не лише передавати учням знання, а й у тому, щоб розвивати в них бажання самостійно здобувати нові знання, вчити самостійно осмислювати прочитане і виділяти головне. Це дає змогу формувати в учнів навички користуватися додатковою літературою: науково-популярними книжками, статтями з науково-популярних журналів, довідниками, словниками, енциклопедіями, інструкціями до приладів.

„Духовне життя дитини, - писав В.О. Сухомлинський, - повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона - засушена квітка Тому гра є важливим засобом пізнання світу. Використовуючи її в навчальному процесі дає змогу мені успішно формувати й закріплювати позитивне ставлення учнів до навчальної праці, збуджувати інтерес, підвищувати рівень навчальної праці, розвивати комунікативні навички. Ігри доречні й ефективні не на всіх уроках. Неприродно буде виглядати, приміром, ігрова контрольна робота чи гра протягом усього уроку під час вивчення зовсім нового матеріалу (хоча й на таких уроках використовую ігрові паузи для актуалізації знань).

Набагато більший ігровий потенціал мають уроки узагальнення знань, закріплення їх або вироблення практичних умінь і навичок. Тому такі уроки проводжу у вигляді уроків - змагань. Уроки - змагання сприяють поєднанню колективної й індивідуальної форм роботи, урізноманітнює процес навчання, поліпшує психологічний клімат у класі, створює вільну творчу атмосферу й одночасно здоровий дух змагання. Дуже жваво й ефективно проходить в ігровій формі підготовка до тематичної атестації, коли учні мають необхідний запас знань і потрібно його актуалізувати й систематизувати.

Процес навчання - не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини та її власної активності в цьому процесі.

Знання з фізики лише тоді закріплюються у свідомості учня, коли він неодноразово застосовує їх у практичній діяльності, при розв’язуванні задач.

Допомогти учневі сформувати вміння оперувати своїми знаннями при розв’язуванні задач – це значний крок в розвитку його інтелектуальних здібностей.

Шлях у подоланні труднощів в навчанні з розв’язування задач знаходжу у використанні алгоритмів. Систематичне застосування загальних правил і принципів при розв’язуванні типових задач формує в учнів навички розумової роботи. Знання й отримання алгоритму допомагає учневі розвивати аналітичне мислення і творчу уяву. Навчання розв’язання задач проводжу поетапно.

Головна умова успішного розв’язування учнями задач – знання формул, фізичних закономірностей, правильного розуміння фізичних величин, а також одиниць їх вимірювання. Тому на першому етапі проводжу повторення всіх основних формул, які будуть необхідні при розв’язуванні задач з даної теми. Роблю це так. На планшетках друкую всі необхідні формули (кожну окремо). Почергово вивішую їх на додатковому стенді і детально повторюю з учнями:



  • значення кожної літери, що входить у формулу;

  • одиниці вимірювання фізичних величин.

Потім пропоную учням гру «Знайди мене» (у ході гри формула забирається, проте учні її вже не забувають).

Наприклад, організація роботи з формулою закону Кулона: F = k



Завдання учням: якщо інші фізичні величини відомі, як знайти q1; q2; r?

Учні в зошитах самостійно знаходять шукану величину, потім коментують шлях її знаходження.

Таким чином, кожна формула повторюється, фіксується і закріплюється в пам’яті учня під час його самостійної роботи в зошиті.

Навчати учнів усвідомлено розв’язувати задачі можна лише тоді, коли сам показуєш прийоми запису умови і ходу розв’язування типових задач. На уроці розв’язування задач за пройденою темою перші 1 – 2 задачі розв’язуємо разом з учнями, але запис на дошці й основні теоретичні викладки роблю сама. Це допомагає учням всіх рівнів знань зрозуміти напрямок та аспекти в розв’язанні типової задачі. Учні активно намагаються допомогти. Вони коментують запис скороченої умови задачі, подають ідеї щодо напрямку розв’язання, коментують необхідні математичні дії, стежать за ходом перевірки.

Особливу увагу приділяю роботі з ознайомлення учнів з умовою задачі та її змістом. Зрозуміло, що учень має приступити до розв’язання задачі лише тоді, коли повністю усвідомлює її зміст. Тому повільно читаю зміст, чітко виділяю умову і скорочено її записую на дошці. Важливим моментом, у роботі над задачами є виконання рисунку, схеми чи графіка згідно зі змістом. Це допомагає учням вчитись абстрагуватися, «уявляти» ті фізичні явища, про які йдеться в задачі.. Потім у співпраці з учнями виконую весь алгоритм розв’язання. Навчаю їх, в якій послідовності ведеться розв’язування та оформлення задачі. Потім перевіряємо її на реальні відповіді. Пропоную учням розв’язувати задачі біля дошки у формі «Естафети», тобто кожну наступну дію виконує новий учень.

Сприяє розвитку інтересу до навчання, активізує пізнавальну діяльність учнів знаходження відповідей на проблемні запитання або досліди. Наприклад, після отримання спектра (тема «Дисперсія світла») пропоную учням синтезувати складові спектра. Учні самі висловлюють припущення, самі експериментують, перевіряють ці припущення. Це розвиває їх навички самостійного здобування знань.

При розв’язуванні якісних задач створюються умови для розвитку особистісних навичок учнів через докладання ними особистих зусиль для здобуття знання, що сприяє формуванню їх активної життєвої позиції.

При цьому урок має нести дитині здивування, враження, тим паче урок фізики, бо саме на фізиці ми можемо зануритись у світ необізнаного, у світ нерозгаданих таємниць природи. Досвід моєї роботи, практика переконують, що за всієї різноманітності нетрадиційних уроків в основі кожного з них лежить така форма організації навчання як дидактична гра, за допомогою якої можна керувати діяльністю учнів, їхнім інтелектуальним і психічним розвитком. У виборі дидактичних ігор важливу роль відіграє віковий фактор. Якщо для учнів 7-8 класів характерними є уроки-змагання, уроки естафети, уроки-подорожі, уроки-казки, театралізовані уроки, то для старшокласників ігри “дорослішають”. Тут переважають ділові, рольові ігри, діалоги які реалізуються через уроки-конференції, уроки-інтерв’ю, уроки-диспути, інтегровані уроки, уроки-суди тощо. Під час ділових, рольових ігор усі учні зайняті серйозною роботою, яка нагадує роботу дорослих.

Дослідження сучасних психологів показали, що старший школяр може, читаючи очима, запам’ятати 10% інформації. Слухаючи – 26% розглядаючи – 30%, слухаючи і розглядаючи – 50%, обговорюючи – 70%, особистий досвід 80%, спільна діяльність з обговоренням – 90%, навчання інших -95%.

Так, наприклад, робота учнів у групах та парах, взаємо навчання учнів у парах змінного складу, дає разючі результати. Та взаємо навчання учнів також має і свої слабкі сторони, які необхідно враховувати, використовуючи нові технології.

У групі обирається керівник, секретар (веде записи результатів роботи групи)посередник (стежить за часом), доповідач (доповідає про результати роботи, чітко висловлює думку групи). Для груп розробляю запитання, відповіді на які можна знайти в підручнику, а також маючи перед собою прилади. Досвід показує, що при такій роботі важливо те, як учитель реагує на коментарі, демонструє увагу до всіх членів групи, дякуючи кожному учневі за висловлювання. Це стимулює присутніх продовжувати ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну. Піл час роботи в парах, перевіряти роботу мені, допомагають лаборанти-діти, які вже мають певні знання і навички при складанні електричних кіл. Домашнє завдання як завжди дифереційоване, по групах.

Різновидом загальногрупового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Наприклад, при вивченні теми “Сполучені посудини” перевірку знань здійснюю у вигляді “мозкового штурму” (запитання приносить казковий герой “Незнайка”), а закріплення вивченого проводжу з використання технології “Мікрофон”. Знову ж таки на одному з етапів уроку проводиться розв’язування здач по варіантах, а перевіряються роботи і оцінюються учнями під час обліку запитами.

Доводилось у своїй роботі використовувати й типу технологію, як “Ажурна пилка” (“Мозаїка”). Ця технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Так, при вивченні теми “Радіоактивність Альфа -, бета, - гамма – проміння” в 9 класі готую індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали - таблиці, тощо). Потрібно підготувати таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи, бо кожен учень входить у дві групи – “домашню” й “експертну”. Об’єдную учнів у 6 груп (“домашніх”). Звичайно, що така робота забирає цілий урок і нудьгувати нікому не доводиться. У своїй роботі при проведенні нетрадиційних уроків використовую невеличкі театралізовані сцени чи “запрошую” на урок казкових героїв (7-8 кл). У старших класах застосовую музичний супровід, вірші до теми.

Формування особистості старшокласника немислиме без учнівського співробітництва. Саме тому одним із основних завдань сучасного уроку є створення оптимальних умов для реалізації принципу активності в навчанні. Учителі – люди творчі, а тому вважаю, що той, хто шукає, знайде щось нове і повчальне, вибачить недоліки і намагатиметься зробити урок ще кращим. Використання інтерактивних технологій,дає можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями. З іншого боку, після кількох старанно підготовлених уроків вчитель зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера у класі – і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

Застосування інноваційних технологій, які будуються на комплексному психологічному вивченні особистості всіх учасників навчально-виховного процесу, дає можливість позитивно розвивати їхню інтелектуальну, соціальну, духовну сфери, сприяє соціальному самоствердженню й культурному само створенню. Наявність різноманітних освітніх технологій є результатом творчого підходу вчителя до справи. Добре відомо, що до курсу фізики в середніх навчальних закладах входять розділи, вивчення і розуміння яких потребують розвинутого образного мислення, уміння аналізувати й порівнювати. У першу чергу йдеться про такі розділи, як «Молекулярна фізика», «Електродинаміка»,«Ядерна фізика», «Оптика».

Необхідно зазначити,що учні,а особливо учні класів гуманітарного профілю, не володіють необхідними навичками мислення для глибокого розуміння явищ, процесів, які описані в цих розділах. У таких випадках на допомогу приходять сучасні засоби навчання, і в першу чергу – ПК. Такі уроки викликають в учнів справжній інтерес, змушують працювати всіх,навіть слабко підготовлених дітей. Якість знань при цьому відчутно зростає.

Комп’ютер підвищує і стимулює інтерес до навчання, активізує розумову діяльність і ефективність засвоєння нового матеріалу, допомагає учням, які пропускають заняття через хворобу, сприяє розвитку самостійності учнів. Комп’ютерні уроки потребують особливої підготовки. Потрібно чітко визначати мету, якої ми хочемо досягти. До таких уроків треба писати сценарії, продумано «вплітати» справжній і віртуальний експерименти. Варто пам’ятати, що моделювання різних явищ у жодному разі не замінить справжніх дослідів, а в сукупності з ними дасть змогу на вищому рівні пояснити фізичні закономірності.



Організаційна побудова програмного засобу забезпечує:

  • підтримку групових та індивідуальних форм навчання у процесі вивчення фізики в умовах класно-урочної системи;

  • створення комфортних умов комп’ютерної підтримки традиційних і новаторських технологій навчання фізики;

  • створення дидактичних основ технології дистанційного навчання фізики як комп’ютерної особистісно-зорієнтованої технології навчання;

  • підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення фізики шляхом створення умов самостійного дослідження природних явищ (середовище дослідницька лабораторія);

  • диференційований підхід до вивчення фізики;

  • формування навичок розв’язування задач практичного та дослідницького характеру;

  • структуризацію змісту навчання фізики та активізацію опорних знань;

  • формування політехнічних знань (на прикладі вивчення будови і принципу дії машин і механізмів).

За умови проведення навчального заняття з фізики в комп’ютерному класі учні мають змогу:



  • завантажити вибраний вчителем фрагмент заняття із сервера мережі;

  • передати інформацію про виконання навчального завдання, запропонованого вчителем, на сервер;

  • відстежити на сервері проходження учнями запропонованих викладачем елементів курсу;

  • вивести на екран та зберегти статистичні дані з вибраного учнем (кількість пройдених елементів, кількість правильних відповідей, кількість та характер помилок).

Щоб викладання предмета фізики було проблемно-емоційним, сприяло підвищенню творчої активності учнів,учням надається можливість попрацювати із додатковим матеріалом (посібниками, бібліографічними даними, ресурсами Інтернету тощо) і підготувати інформаційні матеріали про вчених. Сучасна система навчання вимагає від учителя нових підходів до охоплення великого обсягу інформації. Неможливо одній людині знати все, навіть у якійсь вузький сфері знання. До того ж численні факти добре запам’ятовують комп’ютери. Учні ж повинні мати цілком інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати й відстоювати особисту думку.

Ми вчимо дітей фізики не тільки для того, щоб вони пізнавали світ, а й навчалися думати, знаходити компроміси, виділяти головне, критично ставитися до будь-яких аргументів, висувати гіпотези та перевіряти їх на практиці.

Центральною ланкою розвивального навчання є формування мислення учнів, що здійснюється на основі проблемної ситуації. Якщо учні поступово виконують кроки у розв’язуванні тієї чи іншої проблеми, відкидаючи нераціональні дії, хибні твердження, помилкові припущення, то в кожній різнорівневій групі активно працюватимуть не тільки сильні, а й учні з недостатнім рівнем знань.

Під час розв’язування задач такі учні намагаються відшукати в довіднику чи підручнику готову формулу, підставивши в яку числові дані, можна було б отримати відповідь. Інші не знають навіть, що саме треба шукати в довіднику, тобто не здатні зіставити умову задачі з тим чи іншим законом або означенням. Очевидно, назріла необхідність суттєвого удосконалення методик викладання, модернізації форм і прийомів роботи учителів.

Одним з шляхів вирішення проблеми є застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі. Ефективність комп’ютерних технологій у навчанні зумовлена широкими можливостями, що їх надають комп’ютери та їх засоби мультимедіа. Крім того, комп’ютерне навчання дає змогу значно збільшити обсяг опрацьованої учнем інформації, оскільки вона подається в більш узагальненому й систематизованому вигляді. Особливого значення ці можливості набувають під час навчання розв’язуванню задач, оскільки жодні інші засоби не можуть так комплексно реалізувати всі ці можливості.

Загальновизнаним є те, що фізика як наука ґрунтується на експерименті. Очевидно, що зацікавити учнів фізикою, добитися розуміння та засвоєння основ цієї науки, прищепити певні експериментальні вміння і навички можна лише при широкому використанні фізичного експерименту. Експеримент є найважливішим елементом процесу навчання фізики. Він виконує декілька дидактичних функцій: підвищує зацікавленість до предмета, активізує розумові здібності, розвиває спостережливість, сприяє політехнічній освіті.

Багато явищ в умовах шкільного фізичного кабінету не можна продемонструвати. Це наприклад, явища мікросвіту, або процеси, що швидко відбуваються, досліди с приладами, яких немає в фізичному кабінеті. Діти відчувають труднощі, бо не в змозі уявити ці явища, а комп’ютер може створити моделі явищ; які допоможуть подолати цю проблему.

Немає сумніву, що введення ПК у практику навчання фізики в школі сприятиме вдосконаленню навчального процесу та інтелектуальному розвитку учнів відповідно до потреб часу.


Завдяки навчальному фізичному експерименту учні оволодівають досвідом практичної діяльності людства в галузі здобуття фактів та їх попереднього узагальнення на рівні емпіричних уявлень, понять і законів. За таких умов він виконує функцію методу навчального пізнання, завдяки якому у свідомості учня утворюються нові зв’язки і відношення, формується суб’єктивно нове особистісне знання. Саме через навчальний фізичний експеримент найефективніше здійснюється діяльнісний підхід до навчання фізики.

Навчальний фізичний експеримент формує в учнів експериментальні вміння, дослідницькі навички, озброює їх інструментарієм дослідження, який стає засобом навчання. У шкільному навчанні він реалізується у формі демонстраційного і фронтального експерименту, лабораторних робіт,робіт фізичного практикуму, позаурочних дослідів і спостережень і розв’язує такі завдання:



  • формування конкретно-чуттєвого досвіду і розвиток знань учнів про навколишній світ на основі цілеспрямованих спостережень за перебігом фізичних явищ і процесів, вивчення властивостей тіл та вимірювання фізичних величин, усвідомлення їхніх суттєвих ознак;

  • встановлення і перевірка засобами фізичного експерименту законів природи, відтворення фундаментальних дослідів та їхніх результатів, які стали вирішальними у розвитку й становленні конкретних фізичних теорій;

  • залучення учнів до наукового пошуку, висвітлення логіки наукового дослідження, що сприяє виробленню в них дослідницьких прийомів, формуванню експериментальних умінь і навичок;

  • ознайомлення учнів з конкретними проявами і засобами експериментального методу дослідження;

  • демонстрація прикладного спрямування фізики, розвиток політехнічного світогляду і конструкторських здібностей учнів.

Виконання лабораторних робіт передбачає володіння учнями певної сукупністю умінь, що забезпечують досягнення необхідного результату. У кожному конкретному випадку цей набір умінь залежатиме від змісту досліду і поставленої мети, оскільки визначається конкретними діями учнів під час виконання лабораторної роботи. Разом з тим вони є відтворенням узагальненого експериментального вміння, яке формується всією системою навчального фізичного експерименту і має складну структуру, що містить:

а) уміння планувати експеримент, тобто формулювати його мету, визначати експериментальний метод і давати йому теоретичне обґрунтування, складати план досліду і визначати найкращі умови його проведення, обирати оптимальні значення вимірюваних величин та умови спостережень, враховуючи наявні експериментальні засоби;

б) уміння підготувати експеримент, тобто обирати необхідне обладнання і вимірювальні прилади, збирати дослідні установки чи моделі, раціонально розміщувати приладдя, домагаючись безпечного проведення досліду;

в) уміння спостерігати, визначати мету й об’єкт спостереження, встановлювати характерні ознаки перебігу фізичних явищ і процесів, виділяти їхні суттєві ознаки;

г) уміння вимірювати фізичні величини, користуючись різними вимірювальними приладами і мірами, тобто визначати ціну поділки шкали приладу, її нижню і верхню межу, знімати показання приладу;

д) уміння обробляти результати експерименту, знаходити значення величин, похибки вимірювань ( у старшій школі), креслити схеми дослідів, складати таблиці одержаних даних, готувати звіт про проведену роботу, вести запис значень фізичних величин у стандартизованому вигляді тощо;

е) уміння інтерпретувати результати експерименту, описувати спостережувані явища і процеси, вживаючи фізичну термінологію, подавати результати у вигляді формул і рівнянь, функціональних залежностей, будувати графіки, робити висновки про проведене дослідження, виходячи з поставленої мети.

Однією з проблем сучасної методики викладання фізики є розробка та застосування диференційованих лабораторних робіт, що стає особливо актуальним на етапі переходу до профільного навчання. Цю проблему можна вирішити різними шляхами: підготовка різнорівневих інструкцій до виконання роботи за даною темою; створення системи знань творчого характеру для кожної роботи.

Важливе значення мають комп’ютерні експерименти та лабораторні роботи, які входять до складу програмно-педагогічних засобів (ППЗ) з фізики. Слід зауважити, що віртуальні експериментальні завдання можуть бути корисними тільки за умов ретельної підготовки вчителя до його введення в структуру уроку. При цьому важливим етапом підготовки та проведення комп’ютерної лабораторної роботи є обговорення з учнями обмежень моделі, її заставлення з відповідним реальним явищем.

Змістовна комп’ютерна підтримка уроку фізики може бути різноманітною:


  • відео-й анімаційні фрагменти – демонстрації фізичних явищ, класичних експериментів, технічних додатків;

  • комплекти задач для самостійної та групової роботи зі зразками розв’язувань і можливістю перевірки результатів комп’ютерним експериментом;

  • включення в хід уроку історичного, довідкового, табличного матеріалу;

  • набори нестандартних, творчих завдань креативного типу, для виконання яких учням потрібно мати можливість проводити додатковий пошук та здійснювати перетворення інформації;

  • анімаційні малюнки, логічні схеми, інтерактивні таблиці тощо, які використовуються в процесі пояснення, закріплення, систематизації того, що вивчається.

Найсучаснішим комп’ютерним засобом навчання є мультимедіа, що
ґрунтується на спеціальних апаратних і програмних засобах.Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість розроблення на їх основі інтерактивних комп’ютерних презентацій з фізики.

Презентація – це набір, послідовно змінюючих одна одну, сторінок-слайдів, на кожній з яких можна розмістити будь-який текст, малюнки,
схеми, відео-, аудіо- фрагменти, анімацію, використовуючи при цьому різні
елементи оформлення
. Вони не вимагають особливої підготовки вчителів й
учнів та активно залучають останніх до співпраці.Мною створено ряд комп’ютерних презентації за допомогою MS PowerPoint з використанням різноманітних ППЗ, рекомендованих Міністерством освіти і науки, та інтернет-ресурсів. Вони являють собою мультимедійні презентації, які складені відповідно до чинної програми з фізики. 

На мій погляд, презентація – це зручна конструкція, в якій легко орієнтуватися. Аналіз науково-методичної літератури та періодичних видань показав, що мультимедійні презентації здатні реалізувати багато проблем у процесі навчання, а саме:



  • використовувати передові інформаційні технології;

  • змінювати форми навчання та види діяльності в межах одного уроку;

  • полегшувати підготовку вчителя до уроку та залучати до цього процесу  учнів;

  • розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку, подавати історичні відомості про видатних вчених, тощо;

  • реалізувати ігрові методи на уроках;

  • здійснювати роботу в малих групах або індивідуальну роботу;

  • дають можливість роздруківки плану уроку та внесення в нього заміток та коментарів;

  • проводити інтегровані уроки, забезпечуючи посилення міжпредметних зв’язків;

  • організовувати інтерактивні форми контролю знань, вмінь та навичок;

  • організовувати самостійні, дослідницькі, творчі роботи, проекти, реферати на якісно новому рівні з можливістю виходу в глобальний інформаційний простір.

  Творчим завданням для учнів може бути створення слайдів(опорних конспектів) до навчальних тем. Робота над ними дозволяє дітям не тільки глибше зрозуміти матеріал, але й сформувати додаткові вміння використовувати програми, що встановлені в комп’ютері.

Робота з презентаціями вимагає мінімальних знань правил алгоритмічного програмування. Серія слайдів передбачає їх використання на різних етапах уроків і в різноманітних формах навчальної діяльності. Кожний зі слайдів складає ланку (кільце) дискурсивного (розумового, абстрактного, безпристрасного) способу пізнання, що організує та спрямовує вчитель. Анімація кадрів забезпечує поступовий рух думки учнів і дозволяє показати процеси в дії.

Використання засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, а й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, а й поглиблення знань. Під час роботи з навчальною програмою важливо зосередити увагу учнів на найбільш складній для засвоєння частині, активізувати їх самостійну пошукову діяльність.

Однак сьогодення вимагає від освіти не забезпечення учнів певною сумою знань, а вміння отримувати знання самостійно, що можна забезпечити використанням не тільки однієї технології, а цілим комплексом технологій, поєднуючи їх протягом вивчення однієї теми. Найбільш вдало, на мою думку, сукупність певних технологій навчання можна застосувати під час створення проектів.



Проектна технологія – це інноваційна форма роботи організації освітнього середовища, в основі якої лежить комплексний характер діяльності тимчасового колективу спеціалістів в умовах активної взаємодії з навколишнім середовищем.

У основі методу проектів лежить розвиток учнівських пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення, формування навичок мислення високого рівня.Метод проектів завжди орієнтований на самостійність учнів – індивідуальну, парну, групову, – яку вони здійснюють упродовж певного часу; допускає можливість розв'язування певної проблеми; у ньому передбачається, з одного боку, необхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — інтегрування знань, умінь із різних галузей науки та мистецтва. Результати виконаних проектів повинні бути «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то має бути запропоноване конкретне її розв'язування, а якщо практична –  конкретний результат, готовий до впровадження.

Створення проекту передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють розв'язати ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій учнів з обов'язковою презентацією (викладенням) отриманих результатів. З іншого боку, ця технологія складається із сукупності дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

В наш час метод проектів набув поширення та великої популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їхнього практичного застосування для розвитку конкретних проблем дійсності в спільній діяльності учнів. «Усе, що я пізнаю, я знаю. Знаю, навіщо це мені потрібно, де та як ці знання застосувати» – основна теза сучасного розуміння методу проектів, яка приваблює прибічників багатьох освітніх систем, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями та прагматичними вміннями.Моїми учнями (під моїм керівництвом) створено кілька проектів. Ця робота їм в основному подобається і вони із захопленням і цікавістю створюють проекти різних типів. 

 Висновки

Описані форми роботи розвивають творче мислення учня, сприяють зібраності та зосередженості під час роботи над завданнями, розширюють кругозір, формують компетентність, підвищують пізнавальний інтерес до навчання, стимулюють зацікавленість у власних досягненнях, формують довіру до вчителя, роблять процес навчання «комфортним» і цікавим, сприяють розвитку загально логічних навичок; учні набувають навичок аналізувати, порівнювати, узагальнювати, коригувати, відокремлювати головне від другорядного.

Актуальність проблеми використання інноваційних технологій навчання на уроках фізики полягає в тому, що сучасні досягнення науки та техніки вимагають сучасних уроків, які враховують ці досягнення.

Фізика – унікальна дисципліна, найбільш механізована та точна, найбільш тісно пов’язана з навколишнім світом. Тому сприяти вивчення учнями фізики потрібно не для того, щоб вони стали фізиками, а для того, щоб вони навчилися думати, знаходити компроміси, аналізувати, систематизувати, узагальнювати, вміли відстоювати свої принципи. Фізика вчить критично ставитися до будь-яких аргументів. Зрозуміло, що на уроках фізики мають даватися глибокі й міцні знання, але важливо, щоб фізика допомагала формувати уявлення про роль людини в світі та роль даної науки в освоєнні світу людиною.

Таким чином, важливою умовою організації навчально-виховного процесу є вибір учителем раціональної системи методів і прийомів активного навчання, використання сучасних технологій у поєднанні з традиційними засобами. Процес навчання повинен бути організований так, щоб зорієнтувати дитину на досягнення нею цілей, які вона сама собі поставила. Доцільно на уроках використовувати інноваційні технології разом із традиційними, що дозволяє урізноманітнити діяльність учнів, а саме:



  • навчає здобувати знання самостійно;

  • акумулює вміння користуватися здобутими знаннями для рішення нових завдань;

  • сприяє набуттю комунікативних навичок і умінь (тобто умінь працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні завдання і ролі);

  • надає можливість широких людських контактів в знайомстві з різними точками зору на одну проблему;

  • навчає користуватися дослідницькими методами: збирати інформацію, факти, уміти їх аналізувати з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки;

  • надає можливість висловлювати свої власні думки.

Нам, вчителям, часто здається, що ми володіємо ключами від знань і, що саме ми, маємо передати їх дітям, вдало і старанно пояснивши, розтлумачивши. Але життя змінилось так, що школа більше не є монополістом знань і тому необхідно використовуючи сучасні інформаційні технології, йти в ногу з життям, щоб не бути викинутими не узбіччя.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка