З початкової школи в основну: проблеми наступності



Сторінка1/5
Дата конвертації21.03.2016
Розмір1.21 Mb.
  1   2   3   4   5
План

секційного засідання районного методичного об’єднання

вчителів 3- 4 класів

Дата проведення: 28.08.2013

Місце проведення: Солонянська СЗШ №1

Тема: З початкової школи в основну: проблеми наступності

Мета: розкрити особливості процесу адаптації учнів при переході із початкової до основної школи; скласти модель та визначити головні компетенції, якими має володіти випускник початкової ланки;

встановлення адаптивних механізмів учнів при переході з початкової до середньої школи;

знайти шляхи успішного процесу адаптації п’ятикласників.

Час

Зміст роботи


Виконавець

Теоретичний модуль

10.30-10.40

Організація навчально-виховного

процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 3-4 -х класах загальноосвітніх навчальних закладах.



Оголь Галина Петрівна, вчитель початкових класів Єлізарівської СЗШ

10.40-10.55

Перехід із початкової до середньої школи. Психолого-педагогічні особливості.

Тимченко Ірина Василівна, вчитель початкових класів Жданівської СЗШ

10.55-11.10

Наукові аспекти проблеми наступності: фактори, що спричиняють дезадаптацію п’ятикласників, таблиця вивчення рівня адаптації випускників початкової школи


Алькема С.Я., практичний психолог Мопрівської СЗШ

Практичний модуль

11.10-11.20

Психолого-педагогічний супровід молодшого школяра на етапі переходу в основну школу. Напрямки роботи з подолання проблеми.

Скулінець Ганна Володимирівна, вчитель початкових класів Солонянської СЗШ №1

11.20-11.35

Складання та презентація моделі випускника початкової школи.


Голуб Людмила Олександрівна, вчитель початкових класів Солонянської СЗШ №1

11.55-12.10

Презентація циклу адаптаційних зустрічей п'ятикласників «Перший раз – в п’ятий клас». Заняття «Що таке 5-ий клас?»

Новак Олена Миколаївна, вчитель початкових класів Широчанської НСЗШ

Інформаційний модуль

12.10-12.20

Підведення підсумків.

Рекомендації учасникам засідання.



Миргородська Любов Миколаївна, заступник директора з НВР, вчитель початкових класів Солонянської СЗШ №1


КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА

«СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ СОЛОНЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»


Організація навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 навчальному році.

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 3-4 -х класах загальноосвітніх навчальних закладах

Оголь Галина Петрівна,

вчитель початкових класів Єлізарівської СЗШ

Солоне, 2013 р.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» у 2012/13 навчальному році було розпочато поступове впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти.

Інформуємо, що у 2013/2014 навчальному році для організації навчально-виховного процесу учнів 1- х класів чинними залишаються методичні рекомендації від 01.06.2012 року № 1/9- 426 «Щодо методичних рекомендацій з базових дисциплін» додаток, «Початкова школа» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 17, 2012).

Для 3-4 класів - рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу, що розміщено в інструктивно-методичному листі від 09.06.2011 р. № 1/9-454 «Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 році» додаток «Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2011/2012 році» (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 17-18, 2011).

Основною метою початкової загальної освіти є всебічний роз- виток та виховання особистості через формування в учнів ба- жання і вміння вчитися; повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, умінь і навичок здорового способу життя. За роки навчання у початковій школі учні ма- ють набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці у різних видах навчальної діяльності, самовираження у творчих видах завдань.

Набуття загальнонавчальних та цільових компетентностей ді- яльності є фундаментом наступного успішного навчання шко- ляра в основній школі.

У 2011/12 навчальному році робочі навчальні плани для 1– 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розробляють-ся на основі Типових навчальних планів початкової школи з українською мовою навчання; з українською мовою навчан- ня з вивченням російської чи іншої мови національної мен- шини; з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини, затверджених наказом Міністерства освіти і на- уки України від 29.11.2005 р. 682.

Організація навчання в 3-4 класах здійснюється за навчальними програмами інваріантної складової, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 20.06.2006 р. № 469 згідно з рішенням колегії МОН від 24 травня 2006 року):

«Програми для середньої загальноосвітньої школи», 1—4 класи. (К.: Початкова школа, 2006);

«Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1—4 класи, авт. Зубалій М.Д. та ін. (Х.: Ранок, 2006);

«Фізична культура. Програма для учнів спеціальних медичних груп», 1—4 класи, авт. Майєр В.І. (Х.: Ранок, 2006);

«Плавання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1—4 класи. авт. Деревянко В.В., Сілкова В.О. (Х.: Ра- нок, 2006);

Рекомендовані Міністерством освіти і науки України навчаль- ні програми для 1—4-х класів загальноосвітніх навчальних за- кладів:



«Програма інтегрованого курсу з математики, читання, Я і Україна, основ здоров’я», 1 клас, авт. Вашуленко М.С., Бі- бік Н.М., Кочина Л.П., Коваль Н.С., 2006;

«Математика», 1—4 класи, авт. Скворцова С.О., Тарнав- ська С.С., 2006;

«Я і Україна. Навколишній світ» за науково-педагогічним проектом «Росток», 1—4 класи, авт. Пушкарьова Т.О., 2006;

«Математика», 1—4 класи, авт. Петерсон Л.Г., 2007;

«Українська мова», 2—4 класи, авт. Кальчук М.І. та ін., 2008.

У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за системою розвивального навчання Б. Д. Ель- коніна — В.В.Давидова організація навчання здійснюється за навчальними програмами, рекомендованими МОН (наказ від 0.06.2006 р. № 469):



«Навчальні програми» (система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова), 1—4 класи (Х.: Центр психо- логії і методики розвиваючого навчання, 2008);

«Програми для початкових класів загальноосвітніх шкіл. Система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна В.В.Давидова» (Х.: ННМЦ «Розвиваюче навчання», 2008 р.).

При складанні календарно-тематичних планів можна використовувати орієнтовні зразки календарних планів, надрукованих у науково-методичному журналі «Початкова школа» (№8, 9, 2009 р., №1, 2010) та у щотижневику «Початкова освіта» (№ 25-28, 2009).

Зазначимо, що вивчення предметів у 3-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/14 навчальному році здійснюється за підручниками та навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначеними у основному та додатковому переліках навчальної літератури для використання у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів у 2011/12 навчальному році та розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua).

Оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів у 2013/14 навчальному році здійснюватиметься відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 13.04.2011 р. № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», зареєстрованому в Міністерстві юстиції 11 травня 2011 р. за № 566/19304.

З метою визначення відповідності освітнього рівня випускників початкової школи вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти в 4 класах загальноосвітніх навчальних закладів та визначення рівня сформованості в молодших школярів умінь застосовувати набуті знання і вміння на практиці здій- снюється державна підсумкова атестація у вигляді підсумкових контрольних робіт з української мови (мови і читання) та математики (відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої осві- ти (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 №

94, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.02.2008 за №151/14842) зі змінами, що затверджені наказом МОН від 23.11.2010 №1116 (зареєстровано у Міністерстві юстиції Украї- ни 09.12.2010 за № 1237/18532).

Бали за атестацію із цих предметів виставляються за результатами річних підсумкових контрольних робіт.

Підсумкові контрольні роботи виконують усі учні, окрім тих, які з поважних причин (хвороба, довготривалі перебування на лікуванні, спортивних змаганнях, переїздах в інші місця прожи- вання, природні катаклізми тощо) не можуть бути присутніми у визначений час для написання підсумкових контрольних робіт. У такому разі оцінки за державну підсумкову атестацію вистав- ляються учням за результатами семестрового оцінювання.

Акцентуємо увагу на тому, що додаткові види перевірних робіт у 4 класах не проводяться.

Річне оцінювання, що є підсумковим, здійснюється на осно- ві семестрових балів.



Варіативною складовою кожного з Типових навчальних планів для учнів 3–4 класів передбачено від 1 до 3 додаткових годин, які можна використовувати за вибором загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням особливостей навчального закладу та індивідуальних освітніх потреб учня: на посилення предметів інваріантної складової; на вивчення додаткових кур- сів; на проведення індивідуальних та групових занять.

Впроваджуючи в початкових класах курси за вибором, слід дотримуватися вимог «Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (ДСанПіН 5.2.008-01) щодо гранично допустимого тижневого навантаження учнів початкових класів.

Викладання курсів за вибором здійснюється з обов’язковим урахуванням побажань батьків. Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу.

Визначені курси варіативної складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану.

Обирати для вивчення слід курси, які реалізуються навчаль- ними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і на- уки України (Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів.1-4 класи. Т.: Мандрівець, 2009, 2010, 2011):

«Розвиток продуктивного мислення учнів 1—4 класів», авт. Гісь О.М. ;

Навчальні програми курсу «Християнська етика»: «Основи християнської етики» для 1-4 класів, розроблений автор- ським колективом під загальною редакцією Жуковського В.М. та «Християнська етика в українській культурі» для 1-4 класів, автори Ігумен Лонгин (Чернуха), Бєлкіна Е.В;

«Риторика», 1—4 роки навчання, авт. Науменко В.О., Заха- рійчук М.Д.

«Зарубіжна література», 2—4 класи, авт. Мовчун А.І.

«Поетика», 1—4 класи, авт. Петровська Т.В.;

«Логіка», 2, 3, 4 класи, авт. Митник О.Я.;

«Елементи геометрії», 3—4 класи, авт. Седеревічене А.О, Нивидома Л.І.;

«Основи споживчих знань», 1—4 класи, авт. Гільберг Т.Г., Довгань А.П., Капіруліна Т.Л. та ін.

Початковий курс економічних знань «Цікава економіка», авт. Кашуба Л.В.;

«Права дитини», для 1—4 класів, авт. Мовчун А.І., Харсі- ка Л.І;.

«Кроки до інформатики. Шукачі скарбів», 2—4 класи, авт. Коршунова О.В.

«Сходинки до інформатики», 3—4 клас, авт. Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В., Колесніков С.Я., Ривкінд Й.Я.

«Основи комп’ютерної грамотності», авт. Рівкінд Ф.М., Ривкінд Й.Я.

«Хореографія», 1—4 класи, авт. Тараканова О.П.

Разом з тим звертаємо увагу на новостворені курси за вибором.



«Дорога в дивосвіт», 1-4 класи, автор Поліщук Н.А.

Метою програми «Дорога в дивосвіт», є формування в учнів системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища.

Програма курсу «Дорога в дивосвіт» враховує наступно- перспективні зв’язки між дошкіллям і початковою ланкою загаль- ноосвітньої школи та охоплює такі змістовні лінії «Жива природа»,«Нежива природа», «Пори року», «Рідний край», «Природа – середо- вище життя організмів», «Охорона природи», «Людина і природа».

Зміст курсу передбачає органічне поєднання реалізації на- вчальних, розвивальних і виховних завдань початкової школи шляхом залучення учнів до роботи на екологічній стежці.

Зміст курсу максимально адаптований до вікових можливос- тей, особливостей та інтересів молодших школярів. Він охоплює завдання, що сприяють розвитку мислення дитини, спостережли- вості, самостійності, активності; виробленню елементарних умінь, необхідних для участі у соціально-корисних справах; врахову- ють потреби дитини в комунікації, дослідженні навколишнього середовища, художньому вираженні своїх почуттів.

Програма інтегрує екологічні знання в освітній простір на- вчальних предметів інваріантної та варіативної складової на- вчальних планів.



«Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета», 3-4 класи, авт. Пометун О.І., Онопрієнко О.В., Цимбалару А.Д.

Провідна ідея курсу полягає у реалізації в навчально- виховному процесі основних принципів стійкого розвитку – досягнення у звичках, поведінці та стилі повсякденного життя учнів змін, спрямованих на раціональне ставлення до викорис- тання ресурсів планети, їх свідоме заощадження.

Мета курсу полягає у формуванні в учнів сталих, екологічно врівноважених звичок і способу повсякденного життя.

Ця мета досягається шляхом реалізації завдань:

– актуалізувати та сформувати знання й уявлення учнів про стійкий розвиток та шляхи його досягнення, про причет- ність кожного до розв’язання проблем ресурсозбереження, навколишнього середовища й долі планети;

– формувати в учнів моделі поведінки та дій, що відповіда- ють потребам стійкого розвитку;

– розвивати в учнів емоційно-ціннісне ставлення до проблем розвитку людської цивілізації як до особистісно важливих, а також здатності й бажання свідомо діяти для збереження довкілля і досягнення стабільного розвитку суспільства.

Методологічні засади курсу ґрунтуються на поєднанні діяльніс- ного, особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів.

Зміст курсу охоплює такі тематичні блоки:

3 клас

– Вода (скорочення витрат води, зменшення її забруднення).

– Сміття (скорочення відходів, їх вторинне використання).

– Енергія (раціональне споживання енергії).



4 клас

– Стосунки (гармонізація стосунків з оточуючими).

– Рослини (піклування про рослини).

– Покупки (зменшення кількості непотрібних покупок). Вивчення курсу здійснюється за навчально-методичним комп-

лектом, який складається із: навчальної програми (журнал «По- чаткова школа», 2011, № 6); навчального посібника для учнів

3–4 класів «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива плане- та» (авт. Пометун О.І., Онопрієнко О.В., Цимбалару А.Д.); ме- тодичного посібника для вчителя (авт. Пометун О.І., Онопрієн- ко О.В., Цимбалару А.Д., Сущенко І.М.).



«Російська мова», 2-4 класи, автори Ґудзик І.П., Лапши- на І.М.

Провідною метою варіативного початкового курсу російської мови є формування та розвиток у молодших школярів кому- нікативної компетентності, навичок толерантного міжетнічного спілкування з представниками інших національних культур, но- сіями інших мов, долучення дітей до російської культури.

Основну увагу слід звертати на слухове сприймання усного мовлення, з орієнтуванням на теми, доступні життєвому досвіду дітей 7-10 років; на формування читацької самостійнос- ті молодших школярів, закріпленню навичок роботи з дитячою книгою. Разом з тим доцільно розширювати уявлення школя- рів про культуру, традиції народів, які живуть в Україні; фор- мувати і розвивати вміння дотримуватися правил мовленнєвої і немовленнєвої поведінки, що мають національні особливості, уміння брати участь у видах соціальної практики, які характе- ризують культурну своєрідність етнічних груп.

Вивчення курсу російської мови передбачає вирішення таких



навчальних завдань:

– формування і розвиток комунікативних можливостей молодших школярів (сприйняття і відтворення усних і пись- мових висловлювань, а також їх самостійна побудова);

– засвоєння учнями елементарних знань про мовні одиниці різних рівнів, походження і розвиток мов, їх ролі в житті людини і суспільства;

– збагачення і активізація лексичного запасу учнів, засвоєння норм російської літературної мови;

– розвиток читацьких інтересів школярів, закріплення навичок роботи з дитячою книгою;

– накопичення та використання лінгвонародознавчих знань для формування умінь налагоджувати взаємодію з оточенням. Початковий курс російської мови побудовано з урахуванням

принципу інтеграції навчального змісту та різних видів діяль- ності учнів. Кожний урок російської мови передбачає системну роботу над усіма видами мовленнєвої діяльності учнів, узгодже- не навчання нормативної мови і читання, систематичне викорис- тання культурологічних текстів для слухання та читання, побу- дови усних та письмових висловлювань.

Програмою передбачено використання комплексів вербаль- ної та невербальної діяльності школярів відповідно до їхніх ві- кових особливостей.



«Абетка театрального мистецтва», 1-4 класи, автор Петрен- ко Л.Б.; «Основи театральної грамоти», автор Самсоненко Л. М.

В основу курсів «Абетка театрального мистецтва» та «Осно- ви театральної грамоти» покладено театралізовану гру, як основ- ний метод навчально-виховного процесу.

Метою курсів є забезпечення особистісного художньо- естетичного розвитку учнів, формування у них широких світоглядних орієнтацій та компетенцій, виховання потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культурно- мистецької спадщини; формування та удосконалення художньо- мовленнєвих виконавчих навичок, умінь володіти пластикою, мі- мікою, жестами; розвиток здібностей до творчого перевтілення; набуття вміння виготовляти атрибути, декорації до різних ви- дів театрів та театральних ігор.

Головними завданнями курсів є:

– збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;

– опанування учнями художньо-практичними вміннями та на- вичками, формування комплексу художніх компетенцій;

– розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соці- альним і культурним середовищем життєдіяльності люди- ни, усвідомлення власної причетності до художніх тради- цій свого народу;

– розвиток в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині мистецької культури, впевненості в спроможності самостійно вирішувати поставлені завдання;

– виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.

Елементи змісту курсів «Абетка театрального мистецтва» та

«Основи театральної грамоти» можна використовувати під час вивчення предметів інваріантної складової – навчання грамоти, читання, математики, української мови, природознавства, грома- дянської освіти, основ здоров’я, іноземних мов, музики, хорео- графії, образотворчого мистецтва, трудового навчання.

Головним аспектом даного напрямку роботи є система «Клас- театр», у якому не тільки ставлять традиційні п’єси, але й вига- дують нові форми театрального дійства (мініатюра, імпровізація, картинка, ессе, кліп тощо). До різноманітних форм художньої творчості та театрального дійства залучаються всі діти. Таким чином, в колективі створюються умови для співпраці, партнер- ських відносин у групах, індивідуальної роботи, що стимулює безперервний процес самопізнання, саморозвитку і самовдоско- налення.

Програми ґрунтуються на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності націо- нальних і загальнолюдських цінностей.

«Народна вишивка», 2-4 класи, автор Свінціцька Л.М. Метою програми «Народна вишивка» є формування компе-

тентностей особистості засобами мистецтва вишивки: пізнаваль- ної, практичної, творчої, комунікативної, соціальної.

У процесі навчання діти оволодівають комплексами знань, умінь і навичок роботи з різними матеріалами, видами швів та технік ручної вишивки; отримують відомості з графічної гра- моти; вчаться планувати роботу, правильно розташовувати візе- рунки. Вишивання дає широкі можливості для реалізації твор- чих задатків особистості (побудова найпростіших власних схем вишивок, добір матеріалів, розкрій заготовок, композиційне та кольорове вирішення узору чи зображення, інтеграція видів ви- шивальних швів). Діти заохочуються до висловлення почуттів, вражень від вишиванок майстрів, аргументування свого вибору візерунка, коментованого аналізу своїх виробів. У рамках кур- су ведеться проектувальна діяльність з пошуку матеріалів фоль- клорних, авторських творів про вишивку, проведення свят на основі зібраних матеріалів; створюється добірка схем-вишивок, відомостей про майстрів світлин, вишиванок.

Зміст предмета має певні визначені цілі:

– дослідження спільних ознак та етнографічних особливостей у вишивці різних регіонів України та свого краю;

– повідомлення початкових відомостей про галузь «вишиван- ня», матеріали, приладдя, необхідні для праці;

– формування трудових умінь і навичок, прищеплення еле- ментів трудової культури;

– виховання працелюбності, старанності, охайності, економ- ності, поваги до традицій українського народу;

– сприяння розвитку творчих задатків, пізнавального інтере- су, художнього смаку, творчої уяви.

Розмаїття вишивок класифіковане за технікою вишивання: гладь, хрестик, мережка, гаптування, вишивання бісером; орна- ментальними мотивами: геометричні, зооморфні, рослинні; ко- льорами: гармонійні — контрасні, теплі — холодні. Діти отри- мують відомості про символічне значення орнаментів, кольорів, враховують їх у проектуванні й виготовленні виробу. Особли- вістю програми є її зв’язок з сучасним дизайном (виготовлення предметів побуту, аксесуарів, оздоблення одягу тощо).

Предмет має чітко виражену практичну спрямованість. Його зміст не дублює програмний матеріал з трудового навчання, а розширює, поглиблює відомості про роботу з вишивкою. В по- будові розділів курсу простежується певна циклічність, з року в рік повторюються окремі назви розділів, проте вони вміщу- ють нові поняття, процеси, складніші від попередніх.

«Програма морально-етичного виховання учнів у почат- ковій школі», 1-4 класи, автор Слотвинська Л.М.

Основною метою курсу «Програма морально-етичного вихован- ня учнів у початковій школі» є формування в дітей потреби до пізнання навколишнього світу і людини в ньому, як соціальної іс- тоти, а також формування почуття відповідальності за виконання певних завдань та зобов’язань, готовності самостійно вирішувати проблеми, мати власну думку і вміння відстоювати її; розвиток образного і логічного мислення учнів, їх всестороннього і гар- монійного розвитку; виховання найкращих почуттів; здійснення морально-етичного, патріотичного, естетичного виховання.

Програма передбачає створення передумов для усвідомлено- го сприйняття та засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національних та культурних традицій укра- їнського народу.

Курс передбачає розвиток спостережливості, мислення, уяви, пам’яті, самостійності, творчості та активності учнів. Диференці- ація та індивідуалізація виховного аспекту у даному курсі вра- ховує виховні, духовні, психологічні, соціальні, інтелектуальні процеси розвитку дитини, її погляди на пізнання світу та його охорону, стимулювання активності та розвиток творчої індиві- дуальності.

Бесіди, виховні заходи, свята, передбачені змістом зазначе- ної програми, мають культивувати найкращі риси української ментальності: працелюбності, індивідуальної свободи, глибоко- го зв’язку з природою, патріотизму, любові до рідної землі, сво- єї історії, мови тощо.

Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 20 квітня 2011 р. № 462«Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» набув чинності з 2012 року.

У змісті зазначеного документа зроблено акцент на співвідношенні змісту, форм і методів роботи з учнями початкових класів з ритмами й вимогами сучасного життя; орієнтації педагогів на перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження.

В умовах переходу країни до інформаційного суспільства обов’язковим стає впровадження нової моделі освіти, яка ґрун- тується на компетентнісному підході.

Його застосування акцентує увагу на результативній складовій початкової освіти, а не нарощуванні обсягу змісту. Інноваційним аспектом нової редакції Державного стандарту початкової загаль- ної освіти є визначення необхідних для успішного навчання і соціалізації учнів ключових і предметних компетентностей.

Зокрема, це такі ключові компетентності: вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, компетентності з інформаційно-комунікаційних технологій, соціаль- на, підприємницька.

В основу систематизації матеріалів нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти покладено освітні галузі

«Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», «Сус- пільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Основи здоров’я і фізична культура», змістові лінії, що визначають основні на- прями навчально-виховного процесу та державні вимоги до на- вчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх на- вчальних закладів.

З метою вирішення проблеми наступності дошкільної та по- чаткової освіти у Державному стандарті початкової освіти було визначено цілі цього етапу навчання: всебічний розвиток та ви- ховання особистості, формування в учнів повноцінних мовлен- нєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, формування бажання і вміння вчитися. Принципово новим для початкової школи стало те, що уперше змістом початкової освіти передба- чено уміння, навички та способи діяльності. Кожен навчальний предмет має стати не лише метою навчання, а насамперед за- собом розвитку і виховання дитини. Це, у свою чергу, вимагає розвиваючого, діяльнісного характеру організації навчального процесу, набуття молодшими школярами досвіду пізнавальної, практичної, соціальної діяльності, засвоєння, методів пізнання навколишнього світу.

Отже, наголошуємо, що у 2013/14 навчальному році залишається чинним для 3-4 класів Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання».

Зазначений документ поступово втрачає чинність з 2012/13 навчального року.


КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка