Загадки, прислів’я, приказки на уроках географії Федчук В. О. Вчитель географії



Сторінка1/3
Дата конвертації03.03.2016
Розмір0.54 Mb.
  1   2   3

Міський методкабінет

Старокостянтинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6

виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради

Хмельницької області

Загадки, прислівя, приказки на уроках географії


Федчук В.О.

Вчитель географії
Старокостянтинів

2016


Посібник містить народні прикмети, прислівя, приказки та загадки про природу. Матеріали посібника можуть бути використані учнями, студентами та вчителями природознавства, біології та географії при підготовці до уроків.

Вступ

До неоціненних коштовностей українського народу належать прислів‘я, приказки, загадки, народні прикмети.

Світ народних загадок дивовижний, так як предметом народної поезій ставав будь - який об‘єкт або явище оточеного житгя: вільний вітер перетворюється на казкового коня:

“ Летить коник, басує,

Полем - долом пустує.

Ніхто його не впіймає.

І ніхто не загнуздує”.

В вогняну стрілу перетворюється звичайна блискавка: “Летить вогняна стріла, ніхто її не спіймає: ні цар, ні цариця, ні красна дівиця, а проста хмара стає загадковим птахом: “Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила.”

Мова загадки точна і лаконічна. Не випадково її відносять до афористичних форм народної творчості: ’’Водою йде - не хлюпне, очеретом не шелесне” (Промінь), “Піднялись ворота - всьому світу красота” (Веселка), “Розстелений кожушок, на посіяний горошок” (Небо і зорі). Багато загадок виділяються поетичністю опису звичайних предметів і явищ з якою учні рідко зустрічаються в повсякденному житті: “Вийшла звідкись гарна дівчина, на ній стрічка - семицвітна; а де річка воду брала, там коромисло зламала. (Веселка).

Для того щоб дати відповідь на запитання загадки, потрібно вміти зіставити життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності. Іноді ця подібність обмежується кількома або навіть однією якою - не будь ознакою, - отже, розгадування вимагає не тільки певної суми знань, а й спостережливість, кмітливість, уміння бачити спільне в конкретному і абстрактному.

Пізнавальна сторона змісту загадки дозволяє використовувати їх не тільки на уроках літератури, а й на уроках географії. Народна загадка може бути навчальним запитанням, пізнавальна сторона якого полягає в перевірці вмінь визначати головні відмінні риси географічних предметів і явищ.

Будучи за своєю формою не простими, буденними, а поетичним описом, загадка вимагає кмітливості учня, розвиває його кругозір, вчить бачити поетичну красу і багатство навколишнього світу.

Сучасні учні надто раціональні, головне джерело інформації телебачення, комп’ютер, якщо через загадку вони стануть помічати красу звичних і буденних сторін життя, то це буде величезним досягненням.

Особливості жанру дозволяють з великим успіхом використовувати народні загадки в курсі “Природознавство” – 5,6 клас, “Загальна географія” - 6 клас, “Географія материків і океанів” - 7 клас. Також доцільно використовувати загадки в позакласній роботі.

Погода мінлива, але існують загальні закономірності і взаємозв’язок між природними явищами. Допитливий людський розум вловив і в якій мірі розібрався в їх природному механізмові. Довгі спостереження за небесними світилами, хмарами, вітрами, за появою першого льоду і проталинами, за життям “ братів наших менших” і рослин розширили і доповнили систему знань про оточуючий світ.

Вивчення прикмет погоди допомагає спостережливому природолюбу виробити в собі щось на зразок шостого чуття: по ледь вловимих ознаках "читати” і передбачати погоду.

Крім того, вміння помічати навіть незначні зміни в природі вчать дітей любити її, розуміти і берегти.

В далекому минулому життя людини повністю залежало від природи, і вона розуміла життєву необхідність спостерігати погоду. Століттями по краплині, по кроці накопичувався прекрасний досвід, будувався цінний фундамент монументальної споруди, яка називається народною метеорологією, в основі якої закладено спостережливість.

В народних прикметах про погоду є не тільки багато пізнавального, вираженого коротко, не об’ємно, поетично, але і безумовно зберігається немало таємниць, частково розкритих і освоєних, частково ще не розгаданих наукою.

При вивчені теми ’’Атмосфера” в початковому курсі географії учні знайомляться з погодою, її змінами і причинами, вчаться спостерігати і пояснювати її зміни. Великою допомогою в цій роботі може стати знайомство їх з народними прикметами, які стануть інформаційною основою для спостереження за погодою.

Вчитель називає одну з найбільш відомих прикмет і просить учнів визначити, ознакою якої погоди вона є. Наприклад: “ Ближче до ночі теплішає”. Це можна обговорити так: — При нормальному добовому ході температури повітря після заходу сонця наступає відносне похолодання, звідси виходить, що названа прикмета є не нормою, а відхиленням від неї.

— Що може стати причиною? Відносне зниження температури повітря наступає як наслідок охолодження земної поверхні після заходу сонця. Перешкоджати такому охолодженню і затримувати тепло біля поверхні Землі може низька хмарність, точніше, шаруваті хмари.

Висновок. Вказана прикмета є ознакою похмурої і можливо дощової погоди, так як опади найчастіше пов’язані з шаруватими хмарами.

Розглядаючи зміст прикмет: “Вранці ясно, вдень кучові хмари, до вечора зникають”, “Вечором сильна роса”, учні аналізують нормальний добовий хід температури повітря знаходять існуючі взаємозв’язки і роблять висновки, що ці прикмети є ознаками ясної і сонячної погоди.

Багатьох тварин природа нагородила “ метеорологічним чуттям які отримали в ряді випадків і наукове обґрунтування. Вони реагують на зміну тиску і вологості повітря, температури, сонячної радіації.

Вчені вважають, що “синоптичними “ здібностями наділені більш як 600 представників тваринного світу.

Наприклад, павуки навіть ясного сонячного дня відчувають вологість яка накопичується в повітрі, що є ознакою зміни погоди.

Життя і розвиток рослин багато в чому залежать від погодних і кліматичних умов, і вони дуже чутливі до їх змін. Багато представників рослинного світу реагують, наприклад, на вміст вологи в повітрі або грунті, на зміну освітленості. Причиною цього, як вияснили вчені, є наявність у ’’природних барометрів” електричного потенціалу, що обумовило існуванням зв’язку між ними і електромагнітним полем Землі.

До атмосферних коливань дуже чутливі рослини. Зміни в рослинах залежать від зміни вологості і температури повітря, тиску та сонячного випромінювання.

У Японії розводять в акваріумах рибок, котрі поведінкою провіщають наближення шторму. Риба голець, коли ясно, лежить на дні, з наближенням негоди починає метушитися в акваріумі. Медуза та деякі морські водорості перед штормом спускаються на дно, краби зариваються в пісок. За кілька днів до землетрусу змії та ящірки вилазять з нір.

Особливо чутливі до поганих змін комахи. Природно, що комахи змушені бути своєрідними синоптиками: їх існування залежить від умов навколишнього середовища, від температури, вологості повітря тощо. Здатність мурашок, бджіл, жуків точно "передбачити” погодні зміни рятує їх від загибелі. Наприклад, підмічено, що коли жуки-гнойовики літають низько – на гарну погоду. Вони помиляються рідше, ніж барометри.

Про рівень вологості повітря можна судити, наприклад, стежачи за польотом комах. У вологу погоду вони літають низько, бо крильця, а також волосинки на тільцях, зволожуючись, важчають. Тому ластівки полюючи на комах, літають понад самісінькою землею.



Павук (боїться сирості та спеки) полює вранці чи в спеку – буде гроза: "хижак” заготовляє харчі на негоду. Якщо ж павук полює ввечері – дощу не буде. Восени у повітрі літає павутиння, воно повільно сідає на дерева, на рослинність. Це ознака теплої й погожої осені. Багато павутини тчуть павуки у спекотний літній полудень, то, мабуть, на грозу та вітер.

Рослини природні барометри.

  • Діброва шумить на непогоду.

  • Потріскування дерев в лісі посилюється - на великі морози, восени — на суху погоду.

  • Якщо в червні сосна дзвенить, а дуб стогне — на бурю.

  • Якщо в безвітряну погоду ліс дуже шумить, влітку - на дощ, взимку - на відлигу.

  • Ліс взимку почорнів на відлигу.

  • Сухе листя шумить на деревах на сніг.

  • Якщо береза і клен весною виділяють сік - до потепління.

  • Дуже запахла жовта акація або бузок - на дощ.

  • Якщо гілки ялин або сосен опускаються вниз - на дощ.

  • Поле шумить - на ясну погоду.

  • Якщо акація або горицвіт виділяють нектар — на дощ.

  • Якщо квіти троянди або шипшини вдень не розкриваються - на дощ.

  • Якщо трава вранці суха на ніч дощ.

  • Якщо річкові глечики розкриваються і йдуть під воду - на дощ.

  • Якщо квіти шипшини, фіалки закриваються - на дощ.

  • Якщо лілія пізніше звичайного і ледь помітно піднімається над водою - на дощ найближчим часом, а якщо розкрилась - на ясну погоду.

  • Якщо фіалки розкрили квіти - на довгу сонячну погоду.

  • Кульбаба складає суцвіття - бути грозі.

  • Квіти перед дощем сильніше пахнуть.

  • Поки листя з вишні не опало скільки б снігу не випало - відлига його знесе.

  • Якщо колючки чортополоху розходяться в боки - до стійкої погоди, а якщо стискаються - до похмурої.

  • Якщо календула розгорне свої віночки рано вранці - на ясну погоду, після полудня - на дощ або грозу .

  • Якщо на листках кали вранці з’являються прозорі краплі води - на дощ в день.

  • Якщо при чистому блакитному небі квіти мальви склали свої пелюстки - на дощ.

  • Оранжеві квітки нагідок закриваються попереджаючи про те, що буде дощ.

  • Мальви, нагідки, кульбаба, конюшина – це рослини – барометри, що попереджають про негоду «поведінкою» своїх листочків, стебел і квіток



  • Гілки ієрихонської троянди стулюються – буде гарна погода.

  • Листя картоплі звернене до неба – буде гарна погода.

  • Куряча сліпота й кострець широко розкривають свої листочки – буде гарна погода, зближують – надходить холод.

  • Кінський каштан розгортає листя, як розчепірені пальці – буде гарна погода, стягує і зближує – перед негодою.

  • Жовтий і білий проліски, схиляючись, віночки закривають – чекай дощу.

  • Нагітки розвернули віночки рано ранком - очікується ясна погода, після полудня - дощ, гроза.

  • Кульбаба стискає свою кулю - бути дощеві.

  • Перед дощем фіалка згинає стеблинку, жимолость - обліплена комахами.

  • В'юнок закриває свій віночок перед дощем, а напередодні сонячного дня обов'язково розкриває його навіть у похмуру погоду,

  • Конюшина з'їжується, а квіти рожі поникають і згортаються - до дощу.

  • Конюшина зближає листочки й нахиляється - перед негодою.

  • Листи папороті-орляка закручуються донизу - до теплої, сухої погоди, розправляються - перед негодою.

  • На бурю сосна дзенькає, якщо уважно слухати, а дуб - стогне.

  • Листи клена починають "лити сльози" ще за 3-4 доби. Виділяючи крапельки соку в основі черешків.

  • Перед дощем квітки жовтої акації виділяють більше нектару і сильніше пахнуть, іпомея складає пелюстки, квітки лугового сердечника, никнуть, козлобородника і мать-й - мачухи - закриваються.

  • Жовті квіти акації в чеканні близької негоди як би розкривають свої обійми: маточки розсовуються, і в центрі кожної квітки показується блискуча крапелька меду

  • Перед дощем хвилин за 15-20, кущі жимолості починають видавати сильний запах

  • Якщо квітки мокриці не піднімаються і не розкриваються до дев'яти годин ранку. - Удень чекай дощу.

  • Квітки заячої капусти залишаються на ніч відкритими - перед дощем, закриваються - до гарної погоди.

  • Квіти жимолості перед дощем видають особливо сильний аромат, а перед посухою узагалі утрачають свій аромат.

  • Листи кінського каштана перед дощем виділяють велику кількість липкого соку.

  • Кущики кістянки, що ховаються в тіні дерев, за 15-20 годин перед дощем розпрямляють свої звичайно закруглені листочки.

  • Перед дощем буркун лікарський сильно пахне



  • Перед дощем шишки реп'яха (лопуха) розкривають свої гачки

  • Перед дощем закриваються квітки в білого латаття.

  • Лист білокрильника відігнуті убік від початку - до дощу, стоїть прямо - ясна погода

  • Листочки кістянки закручуються вниз - до гарної погоди, розкручуються - до дощу.

  • У стійку вітряну погоду колючки оцвітини будяка приймають горизонтальне положення, а в похмуру вертикальне.

  • Вітер повертає листи на деревах верхньою стороною вниз - до дощу.

Тварини синоптики

  • Ворона кричить полуднем на південь - буде тепло буде тепло, на північ - буде холодно.

    • Ворона купається - на негоду.

    • Ворона ховає дзьоб під крилом - на холод.

  • Ворона завжди сідає дзьобом до вітру.

  • Ворони і галки зимою в’ються в повітрі - перед снігом, сідають на землю перед відлигою, сідають на верхівки дерев - перед морозом, на нижні гілки - перед вітром.

  • Ворони “грають” на льоту - буде вітер.

  • Зимою ворони літають і кружляють зграями - буде мороз.

  • Галки над вечір збираються зграєю і кричать - буде гарна погода.

  • Птахи перед теплом сідають на верхівки дерев.

  • Снігур зимою скрипить на сніг, заметіль, літом - на сльоту.

  • Сорока ховається під стріхою на заметіль.

  • Зимою мухи починають літати по кімнаті - буде відлига.

  • Цвіркун сильно тріщить зимою - на тепло і сніг, літом на дощ.

  • Вовки виють біля житла - на мороз.

  • У зайців шерсть посвітлішала - близько зима.



  • Зайці тримаються жител - будуть морози.

  • Приходять зайці в сади - буде сувора зима.

  • Гуси і качки купаються зимою в снігу - буде відлига і заметіль.

  • Гуси б’ють крилами, купаються - на тепло.

  • Гуска лапку піднімає - на холод.

  • Корова сопе і фиркає: зимою - на мороз, літом - на дощ.

  • Кішка дере стіну - на негоду, лежить клубочком - на мороз.

  • Кішка шкребе підлогу - на вітер і заметіль, кріпко спить - на тепло.

  • Курка стоїть на одній нозі - на холод.

  • Курка махає крилами і крутить хвостом - на вітер, зимою на заметіль.

  • Кури скоро сідають на сідало - буде мороз, а чим вище - тим сильніший.

  • Кінь лягає на сніг - буде тепло.

  • Коні сплять стоячи - на холод, лягають на тепло.

  • Півень заспівав невчасно: літом — на дощ, зимою - на тепло.

  • Півні співають перед відлигою.

  • Жайворонок з’являється на тепло.

  • Чайка прилетіла - скоро лід пройде.

  • Гуси високо летять - води буде багато, широко — мало.

  • Якщо граки прямо на гнізда летять - буде дружна весна.

  • Якщо дикі качки прилетять вгодовані - весна буде холодна й довга.

  • Ранній виліт бджіл - на красну весну.

  • Погода буде ясною й сухою, коли павук енергійно плете павутиння, комарі і мошкара в’ється стовпом, з вечора довго кричать жаби, кріт насипає високі кучугури землі, тетерева сидять на верхівках дерев.

  • Перед негодою: чи зміною погоди:

      • кажани низько літають над землею;

      • горобці збираються в зграї; і “купаються” в пилюці чи піску;

      • в лісі не видно мурашок.

  • Якщо п’явки в акваріумі піднімаються на поверхню води, звиваються, перевертаються з боку на бік — буде хуртовина, а можливо навіть сніговий буран.



  • Якщо синиці пищать зранку - вночі буде мороз, а якщо ховаються під дах - до негоди, холоду, хуртовини.

  • Коли під час снігопаду білка залишає гніздо, опускається з дерева і ходить по снігу - буде гарна погода.

  • Сова кричить - холод віщує

  • Голуби воркують - на суху погоду.

  • Горобці в пилюці купаються - до дощу.

  • У день риба вискакує з води - буде дощ.

  • Бджоли сидять на стінках вуликах - на сильну спеку.

  • Кінь хропе – на негоду, фиркає – на тепло, трусить головою й задирає її догори – на дощ, лягає на землю влітку – буде негода, взимку – сніг.

  • У який бік спиною лягають тварини, звідти і вітер буде.

  • Якщо худоба до купи збирається, піде дощ

  • Бабак свистить – на переміну погоди

  • Кроти вилазять з-під землі – чекай дощу.

Пори року.

  • Якщо липень жаркий - буде холодно в грудні.

  • Сухе і жарке літо передбачає морозну і малосніжну зиму.

  • Дощове літо - на довгу зиму.

  • Якщо влітку часто йшли грози і дощі - до заметілей взимку. Якщо восени Венеру видно під ранок - до м’якої зими, а під вечір - до сурової

  • Багато горобини на сильні морози взимку.

  • Велика кількість жолудів, щавлю - до теплої сніжної зими.

  • Якщо шишки на ялинах ростуть низько на ранні морози, а якщо високо - на холод в кінці зими.

  • Поки лист з вишні не обпав - зима не наступить.



  • Якщо багато горіхів, а грибів немає - на сніжну сурову зиму, велика кількість ягід влітку -

  • на холодну зиму.

  • Якщо бур’ян виріс високим - на сніжну зиму.

  • Якщо терен зацвітає сильніше ніж звичайно - на холодну весну.

  • Ранній сніг - на ранню весну.

  • Сніжна зима - на затяжну весну, на дощове літо.

  • Жайворонки рано прилітають - на теплу весну.

  • Якщо на проталинах з’являються ранні квіти мати - мачухи - на тепло в березні і початку квітня.

  • Якщо весною багато павутини, і вона стелиться по рослинах - на теплу осінь.

  • Цвітіння горобини - ознака стійкого тепла, якщо вона розцвітає пізніше звичайного на довгу осінь.

  • Багато горобини - на дощову осінь, мало - на суху осінь.

  • Бабине літо занегоджене - осінь суха.

  • Якщо перший день бабиного літа ясен, то і осінь буде тепла.

  • Якщо весною води не збільшиться - на жарке літо.

  • Якщо в середині березня тепло - на тепле літо.

  • Теплий березневий вітер - на тепле дощове літо.

  • Якщо почало танути з північної сторони мурашника - на тепле і довге літо, а з південної - холодне.

  • Сильні снігопади на початку зими - на сильні дощі на початку літа.

  • Тепла зима - на холодне літо.

  • Суха і холодна зима - на сухе і жарке літо.

  • Якщо лютий холодний - до сприятливого літа.

  • Якщо з’являється багато хрущів - на жарке літо.

  • Якщо в берези листя розпускається раніше ніж у клена і вільхи - на сухе літо.



  • Якщо на дубі з’являються листя раніше ніж на ясені - та сухе літо.

  • Якщо весною багато березового соку - на дощове літо.

  • Якщо кульбаба зацвіла ранньою весною - на коротке літо

  • Синиця прилітає до жител - буде скоро зима.

  • Якщо равлики рано закривають кришки своїх раковин - на ранню зиму.

  • Якщо бджоли восени закривають льоток залишаючи в ньому дуже маленьку щілину, - на Холодну зиму, залишають його відкритим - на теплу зиму.

  • Якщо влітку з’явилось багато ос - на сурову зиму.

  • Якщо комарі з’являються пізньою осінню - на теплу зиму.

  • Якщо мурашки на початку липня збільшують розміри своїх мурашників більше звичайного - на холодну зиму.

  • Якщо кроти роблять вхід до нори з північного боку, слід чикати теплої зими, а з південного - холодної, зі сходу - сухої із заходу - мокрої.

  • За два - три дні до настання великих морозів горобці носять пух і пір’я для утеплення своїх жител.

  • Ранній приліт журавлів - на ранню весну.

  • Птахи влаштовують гнізда на сонячному боці - літо буде холодне.

  • Восени і курчата курми будуть.

  • Восени і горобець багатий

  • Осіння муха боляче кусає.

  • Пищить снігур - скоро зима буде.

  • Синиця пищить - зиму віщить.

  • Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.

  • Сумний грудень і в свято, і в будень.

  • Зимою сонце світить, та не гріє.

  • Зимове сонце - як вдовине серце.



  • Зимне тепло - як мачушине добро.

  • Зимою сонце крізь плач сміється.

  • Як зазиміє, то й жаба оніміє.

  • Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.

  • Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.

  • Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.

  • Зимою деньок, як комарів носок.

  • Зимова днина така: сюди тень, туди тень, - та й минув день.

  • Якби не зима, то б літо було довше.

  • Зимою бійся вовка, а літом мухи.

  • Зима без снігу - літо без хліба.

  • Багато снігу - багато хліба.

  • Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.

  • В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.

  • З берези тече багато соку – на дощове літо.

  • Пізній гриб – пізній сніг.

  • Влітку на деревах жовте листя – настане рання осінь.

  • Врожай горобини – на морози взимку.

  • Багато жолудів на дубі – на теплу зиму.

  • Горіхів багато, а грибів мало – зима сніжна й сувора.

  • Багато ягід влітку – передвістя холодної зими.

  • Спочатку вкривається листям береза – чекай сухого літа, клен – мокрого.

  • Влітку багато польового осоту – взимку холодно, багато щавлю – тепло.

  • Восени листя берези жовтіє зверху – весна рання, знизу – пізня.

  • Поки листя з вишневих дерев не опало, скільки б снігу не випало – зима не настане
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка