Загальна характеристика роботи



Скачати 336.55 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір336.55 Kb.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Готовність до діяльності в екстремальних ситуаціях – одна з найважливіших умов забезпечення особистої безпеки кожної людини і суспільства в цілому. Сьогодні ця проблема стає найактуальнішою у зв’язку з проведенням антитерористичної операції (АТО) на сході України. Тенденція збільшення кількості різних загроз обумовлює необхідність формування у особового складу навичок безпечної поведінки та психологічної готовності до дій в умовах проведення АТО.

Відомо, що до найбільш екстремальних видів професійної діяльності відноситься професія військового. Безпосередня участь у проведенні АТО вимагає від особового складу Національної гвардії України (НГУ) постійної готовності до діяльності в умовах вітальної загрози. Так, на 01.03.2015 р. під час виконання службово-бойових завдань при проведенні АТО всього загинуло 1549 військовослужбовців, з них 132 військовослужбовця НГУ, близько 5600 осіб отримали поранення. Успішність їх професійної діяльності у таких ситуаціях багато в чому залежить не тільки від рівня їхньої теоретичної та практичної підготовки (професійної готовності), але й від рівня психологічної готовності до неї. Тому тема дисертаційної роботи є конкретизацією одного з актуальних наукових завдань сучасної науки і практики, вирішення якого є предметом дослідження психології діяльності в особливих умовах.

В сучасній психологічній науці вже розроблені прийоми, форми і методи організації підготовки та формування готовності людини до діяльності в екстремальних ситуаціях (В. Барко, С. Будник, Я. Бондаренко, О. Добрянський, М. Дьяченко, Л. Казмиренко, Л. Кандибович, О. Колесніченко, В. Корольчук, В. Лефтеров, О. Макаревич, Л. Матохнюк, В. Молотай, І. Окуленко, В. Осьодло, В. Пономаренко, Є. Потапчук, О. Тімченко, М. Томчук, О. Хміляр, Ю. Широбоков та ін.). Однак питання психологічної готовності військовослужбовців НГУ до службово-бойової діяльності (СБД) під час проведення АТО не знайшли належного відображення в сучасних психологічних дослідженнях, що й зумовило вибір теми дисертації, визначення об’єкта і предмета, формулювання гіпотези, постановку мети і завдань наукового пошуку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень, передбачених наказом МВС України від 16.03.2015 № 275 «Про затвердження переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2015-2019 років» (пункту 13, додатку 13 пунктів 13.1, 13.4, 13.6, 13.7). Напрям дослідження відповідає Директиві Командувача Національної гвардії України від 29.09.2014 р. № 15 «Про організацію роботи з особовим складом у Національній гвардії України»; плану наукової роботи Національної академії Національної гвардії України.

Матеріали дослідження використано при опрацюванні науково-дослідних робіт «Обґрунтування системи психологічного забезпечення службово-бойової діяльності військовослужбовців внутрішніх військ МВС України» (держ. облік. № 0212U000489), «Психологічна готовність до професійної діяльності військовослужбовців внутрішніх військ МВС України при виконанні службово-бойових завдань у відрядженні» (держ. регістр. № 0113U003366).



Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Академії внутрішніх військ МВС України (протокол № 21 від 22 квітня 2014 року) та погоджено на засіданні бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 27.01.2015 р.).

Мета дослідження: на підставі теоретичного та емпіричного дослідження психологічної готовності військовослужбовців НГУ до СБД під час проведення антитерористичної операції визначити її структурно-функціональний зміст, рівні та заходи підвищення.

Гіпотези дослідження:

  1. Змістові аспекти психологічної готовності особистості військовослужбовця НГУ до СБД у процесі проведення АТО визначаються її структурними компонентами, а рівень її розвитку значущо пов’язаний з успішністю професійної діяльності.

  2. Підвищувати рівень психологічної готовності особистості військовослужбовця НГУ до СБД у процесі проведення антитерористичної операції можливо за допомогою використання сучасних психотренінгових технологій.

Задачі дослідження:

  1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз наукових досліджень психологічної готовності військовослужбовців до професійної діяльності в екстремальних умовах.

  2. Обґрунтувати та розробити модель психологічної готовності особистості військовослужбовця НГУ до СБД у процесі проведення АТО та здійснити її емпіричну перевірку.

  3. Розробити практичні рекомендації щодо використання психологічних засобів для підвищення рівня психологічної готовності військовослужбовців НГУ до СБД у процесі проведення АТО.

Об’єкт дослідження – психологічна готовність особистості до професійної діяльності.

Предмет дослідження – психологічна готовність військовослужбовців Національної гвардії України до виконання службово-бойових завдань при проведенні антитерористичної операції.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої у роботі мети використовувався комплекс взаємопов’язаних методів:

  • теоретичного характеру (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, інтерпретація отриманих даних);

  • емпіричного характеру (метод експертних оцінок, методика спеціалізованого денотативного семантичного диференціалу використовувалися для розробки моделі цільової психологічної готовності особистості військовослужбовця НГУ до СБД під час проведення АТО. Для емпіричної оцінки динаміки структурних компонентів моделі цільової психологічної готовності військовослужбовців НГУ до СБД при проведенні АТО застосовувався психодіагностичний метод, який включав бесіду, анкетування з використанням авторської анкети, та методики для визначення структурних компонентів моделі цільової психологічної готовності особистості військовослужбовця НГУ до СБД під час проведення АТО: «Діагностика мотивації прагнення до успіху і уникнення невдач» Т. Елерса, «Локус-контролю» у модифікації О. Ксенофонтової, «Визначення мотиваційного профілю особистості» Ш. Річі, П. Мартіна, визначення «Вольової регуляції особистості» М. Гуткіна, Т. Міхальченко, багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (МЛО-АМ) А. Маклакова, «Короткий орієнтувальний тест (адаптація тесту Е. Вандерліка), опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки» (ССП – 98) В. Моросанової. Крім того, була використана комплексна методика багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттелла, яка діагностує за декількома шкалами показники психологічної готовності особистості військовослужбовця НГУ до СБД під час проведення АТО);

  • математичної статистики (факторний, регресійний, кластерний та кореляційний аналізи).

Отримані дані оброблялися за допомогою комп’ютерної програми SPSS 10.0.

Методологічною основою дослідження стали принципи системності в психології, цілісності, єдності та взаємодетермінованості зовнішнього і внутрішнього в системогенезі психічної діяльності та розвитку (Б. Ананьєв, Г. Костюк, Б. Ломов, О. Леонтьєв, С. Максименко, В. Семиченко, Т. Титаренко, Н. Чепелєва); принцип інтегрального підходу до дослідження індивідуальності (В. Мерлін); принцип детермінізму (С. Рубінштейн); принцип розвитку (С. Бочарова, Л. Виготський, Д. Ельконін, Б. Ломов); принцип творчої активності особистості, розвитку особистісного і професійного потенціалу (Є. Ільїн, Є. Клімов, Д. Леонтьєв, В. Осьодло, В. Рибалка, О. Саннікова та ін.).

Спеціально-теоретичною основою становлять наукові праці у сфері психологічної готовності людини до професійної діяльності, в яких відображені основні концепції вчених в рамках функціонального (Л. Балабанова, О. Іванова, М. Корольчук, В. Лебедєв, В. Молотай, Л. Нерсесян, М. Томчук); особистісного (В. Барко, М. Дьяченко, В. Лефтеров та ін.) та особистісно-діяльнісного підходів (А. Деркач, Л. Кандибович, В. Корольчук, В. Пономаренко та ін.).



Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що вперше:

  • обґрунтовано та розроблено модель цільової психологічної готовності особистості військовослужбовця НГУ до СБД при проведенні АТО, яка складається з п’яти структурних компонентів: «мотивація обов’язку», «професійна витривалість», «професійне співробітництво», «професійна компетентність», «самомобілізація»;

  • виявлено особливості функціонування та динаміку цільової психологічної готовності військовослужбовців НГУ до СБД при проведенні АТО, взаємозв’язки між рівнями психологічної готовності фахівців та якістю виконання ними службово-бойових завдань (СБЗ);

  • розроблено рівняння регресії для прогнозування цільової психологічної готовності військовослужбовців НГУ з різним військово-професійним статусом до СБД при проведенні АТО.

Удосконалено:

  • уявлення про психологічні умови ефективності СБД військовослужбовців НГУ під час проведення АТО;

  • категоріальний апарат у межах спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах», що характеризує психологічну готовність особистості до професійної діяльності в екстремальних умовах.

Дістали подальший розвиток:

  • теоретичні погляди на категорію «психологічна готовність особистості»;

  • підходи щодо психологічного супроводу СБД сил охорони правопорядку України.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в результаті емпіричного дослідження відомості про компонентний склад, структуру, особливості розвитку, психологічні передумови, взаємозв’язок складових психологічної готовності особистості з ефективністю СБД при проведенні АТО дозволяють корегувати та підвищувати її рівень протягом всього часу виконання поставлених завдань; можуть бути використані у практиці профорієнтації та при проведенні професійного психологічного відбору кандидатів на військову службу в НГУ.

Впровадження авторського соціально-психологічного тренінгу «Цільова психологічна готовність до АТО» для розвитку основних компонентів цільової психологічної готовності особистості військовослужбовця НГУ дозволяє підвищувати ефективність СБД особового складу при проведенні АТО не тільки в НГУ, але й в інших силових структурах України, які приймають в ній участь.



Основні положення дисертаційного дослідження впроваджено у навчальну роботу з підготовки майбутніх офіцерів НГУ на всіх факультетах в Національній академії НГУ, матеріали дисертації використовувалися при розробленні програми навчальної дисципліни «Психологія екстремальної діяльності», яка викладається в Національній академії НГУ (акт впровадження від 28.04.2015 р.).

Розроблений авторський тренінг «Цільова психологічна готовність до АТО» апробовано та впроваджено в систему психологічного супроводу СБД військовослужбовців НГУ: Східного територіального управління НГУ (акт впровадження від 12.05.2015 р.), Національної академії НГУ (акт впровадження від 28.04.2015 р.).



Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі наукові матеріали та дані є самостійним внеском автора у вирішення наукового завдання. У статті «Обґрунтування структурно-функціональних компонентів моделі психологічної готовності військовослужбовців до службово-бойової діяльності при проведенні антитерористичної операції» автору належить визначення структурних компонентів моделі цільової психологічної готовності військовослужбовців НГУ до СБД при проведенні АТО; у статті «Типізація адаптаційних ресурсів особистості у військовослужбовців, які приймали участь у проведені антитерористичної операції» автору належать узагальнення результатів емпіричних досліджень адаптаційних ресурсів особистості у військовослужбовців НГУ, які приймали участь у проведенні АТО; у тезах доповідей «Забезпечення особистої безпеки персоналу» та «Морально-психологічне забезпечення в контексті психологічної безпеки діяльності військовослужбовців внутрішніх військ» автору належить узагальнення результатів дослідження психологічної готовності військовослужбовців до службово-бойової діяльності в екстремальних умовах.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи оприлюднено на науково-практичних конференціях: міжнародних «Психологічна безпека особового складу структур та персоналу екстремальних професій» (Харків, 2009), «Проблеми психологічної безпеки особового складу сил охорони правопорядку під час підготовки та проведення Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році» (Харків, 2010), «Социальная психология здоровья и современные информационные технологии» (Республика Беларусь, Брест, 2015); всеукраїнських «Сучасний стан психологічного забезпечення професійної діяльності сил охорони правопорядку» (Харків, 2014), «Наукове забезпечення службово-бойової діяльності Національної гвардії України» (Харків, 2015), «Юридична психологія в Україні: здобутки та перспективи» (Київ, 2015), «Актуальні проблеми сучасної психології та педагогіки вищих навчальних закладів МВС України» (Харків, 2015).

Публікації. Результати дисертації викладено у: 5 статтях в наукових фахових виданнях, затверджених переліком ДАК України; 1 статті у науковому виданні іноземної держави; 8 статтях і тезах матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 248 найменувань (з них 16 видані іноземною мовою), додатків. Рукопис дисертації викладено на 245 сторінках (з них 172 сторінок основного тексту), містить 35 таблиць.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначаються його мета, об’єкт і предмет, формулюються гіпотеза і завдання роботи, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Наводяться відомості про особистий внесок автора, апробацію та впровадження результатів дослідження.



У першому розділі «Теоретико-методологічні основи психологічної готовності людини до діяльності» подано стислий огляд генезису проблеми психологічної готовності людини до діяльності у звичайних та екстремальних умовах, описано феноменологію категорії «психологічна готовність людини до діяльності» у наукових дослідженнях, викладено теоретичні та методологічні підходи щодо вивчення та визначення поняття «психологічна готовність людини до діяльності в екстремальних умовах»; досліджено психологічні особливості СБД військовослужбовців НГУ у процесі проведення АТО.

У результаті теоретичного дослідження виявлено, що стан психологічної готовності особистості до діяльності розуміється як складне утворення, яке має динамічну структуру, між компонентами існують функціональні залежності. Прагнучи задовольнити свої потреби, людина в практичній діяльності на основі внутрішньої активності реалізує певну мету. Існує два основних підходи до визначення змісту та структури психологічної готовності до діяльності: функціональний та особистісний. У межах функціонального підходу психологічна готовність трактується як певний стан психічних функцій, що забезпечує високий рівень досягнень під час виконання діяльності (Г. Запорожцева, В. Лебедєв, В. Молотай, Г. Сорокоумова, Д. Узнадзе та ін.), він передбачає вивчення психологічної готовності як певного стану особистості. З погляду прихильників особистісного підходу (С. Василенко, М. Дьяченко, Л. Кандибович, В. Пономаренко та ін.) психологічна готовність розглядається як результат підготовки до певної діяльності, вона є стійким, багатоаспектним, ієрархізованим утворенням особистості, яке містить низку компонентів, адекватних вимогам, змісту та умовам діяльності.

Психологічну готовність до діяльності в екстремальних умовах доцільно поділяти на ситуаційну (оперативну) та довготривалу готовність. Ситуативна готовність є динамічним, цілісним станом особистості, це внутрішня налаштованість на певну поведінку, мобілізованість усіх сил на активні та доцільні дії, її виникнення й оформлення визначаються розумінням задачі, усвідомленням відповідальності, бажанням досягнути успіху в професійній діяльності. Довготривала психологічна готовність є стійкою системою професійно важливих якостей особистості, до якої відносяться позитивне ставлення до професії, організованість уважність, самовладання, отриманий досвід, знання, вміння, навички, які необхідні для успішної професійної діяльності в різних, у тому числі, екстремальних ситуаціях.

Аналіз психологічних особливостей СБД військовослужбовців НГУ під час проведення АТО дозволив виявити загальні принципи й ознаки, що органічно сполучаються і характерні для даного виду діяльності. Загальною ознакою СБД є її екстремальний характер, для неї характерними є ведення бойових дій у складних метеорологічних та побутових умовах, значні психоемоційні навантаження та висока ймовірність виникнення реальної загрози для життя та здоров’я особового складу у зв’язку з високою інтенсивністю бойових дій, що безпосередньо позначаються на якості виконання СБЗ, психічному стані військовослужбовців, психологічній готовності особистості до такої діяльності. Все ускладнюється раптовою зміною умов виконання СБЗ, оперативним прийняттям вірних рішень та можливою кримінальною відповідальністю за їх наслідки (наприклад, збитий ІЛ-76 під м. Луганськ, так званий «Іловайський котел», бойові дії під Ізварино, Дебальцевому та ін.), порушенням звичного режиму діяльності та відпочинку особового складу та ін.



Другий розділ «Емпіричне дослідження психологічної готовності військовослужбовців Національної гвардії України до службово-бойової діяльності у процесі проведення антитерористичної операції» присвячений методологічній основі побудови дослідження, у ньому обґрунтовується вибір груп досліджуваних, наводиться характеристика використаних методів і методик дослідження. Наведено основні результати розробки моделі цільової психологічної готовності особистості військовослужбовця НГУ до СБД у процесі проведення АТО та її апробації, а також визначення особливостей розвитку компонентів цільової психологічної готовності військовослужбовців НГУ з різним військово-професійним статусом до СБД при проведенні АТО.

Для реалізації мети та вирішення завдань дисертаційної роботи було сплановано та проведено комплексне емпіричне дослідження. Першим етапом (2012 – 2013 роки) реалізації програми дослідження стало наукове обґрунтування, детальне та всебічне вивчення проблематики психологічної готовності військовослужбовців до професійної діяльності в екстремальних умовах. Далі було визначено мету та завдання дослідження, проведено аналіз літературних джерел з даної проблематики.



Другий етап (2014 – 2015 роки) був присвячений створенню цільової моделі психологічної готовності особистості військовослужбовця НГУ до СБД у процесі проведення АТО. Для її емпіричної верифікації та визначення особливостей було підібрано адекватний психодіагностичний інструментарій та проведено дослідження психологічної готовності особистості у військовослужбовців НГУ до СБД у процесі проведення АТО. Також на цьому етапі було розроблено та апробовано програму формування, розвитку, підтримки та збереження високого рівня психологічної готовності військовослужбовців НГУ до службово-бойової діяльності при проведенні АТО для профілактики виникнення негативних психічних наслідків під час перебування особового складу в екстремальних умовах діяльності.

На третьому етапі (2015 рік) було узагальнено отримані результати, які у подальшому було піддано математико-статистичному аналізу. Отриманий матеріал було систематизовано, узагальнено, формулювалися висновки, здійснювалася апробація та впровадження основних результатів дослідження.

Емпіричну базу дослідження становлять результати експертної оцінки, психодіагностики, анкетування й ефекту тренінгу 229 осіб, у тому числі прийняли участь: в експертній оцінці 25 психологів (з них 16 практичних психологів військових частин НГУ та 9 викладачів психології ВВНЗ), 41 офіцер НГУ (з них 16 керівників різного рівня військових частин НГУ, 8 викладачів НА НГУ, 17 слухачів магістратури оперативно-тактичного рівня); психодіагностичному дослідженню підлягали 50 офіцерів, 72 військовослужбовця військової служби за контрактом і 28 військовослужбовців строкової служби НГУ (військовослужбовці всіх категорій приймали участь у проведенні антитерористичної операції); 13 військовослужбовців НГУ пройшли авторський тренінг «Цільова психологічна готовність до АТО». Усі військовослужбовці, які приймали участь в емпіричному дослідженні, відрізнялися досвідом служби, рівнем і змістом професійної підготовки, віковий розподіл досліджуваних – від 18 до 45 років.

Для побудови моделі цільової психологічної готовності особистості військовослужбовця НГУ до СБД у процесі проведення АТО використовувалася методика семантичного диференціалу, що є модифікованою процедурою багатомірного шкалування. Факторний аналіз результатів експертної оцінки дозволив отримати пʼятифакторну структуру, яка описує 69,61 % дисперсії ознак (критерієм рівня значущості стало факторне навантаження 0,6), та розробити модель цільової психологічної готовності особистості військовослужбовця НГУ до СБД у процесі проведення АТО. Дана модель містить п’ять блоків, кожен з яких має своє структурне наповнення, власні функції, відображає психологічний зміст кожного компонента, а також взаємозв’язки з іншими блоками (таблиця 1).

Таким чином, модель цільової психологічної готовності особистості військовослужбовця НГУ до СБД у процесі проведення АТО відтворює психологічну структуру вольового акту, яка має певні структурні компоненти. Але вона має свою специфіку, яка полягає у: характерній мотивації побудження – мотивації обов’язком, що забезпечує надійну підтримку активності у наднапружених, стресових ситуаціях; особливій значущості психологічних ресурсів особистості, які взаємопов’язані з подоланням напруженості, стресостійкістю професійної діяльності; специфічній професійній компетентності, яка дозволяє свідомо будувати план діяльності. Отже, у моделі цільової психологічної готовності особистості виражена спрямованість на подолання професійного стресу, який виникає у військовослужбовців у процесі проведення АТО, особлива роль у цієї моделі належить смисловим компонентам регуляції активності, відповідальним за психологічну безпеку особистості.

Т

аблиця 1



Модель цільової психологічної готовності особистості військовослужбовця Національної гвардії України до службово-бойової діяльності при проведенні антитерористичної операції

Назва компонента

Компонент 1

(15,25 %)

мотивація обов’язку

Компонент 2

(14,57 %)

професійна витривалість

Компонент 3

(14,16 %)

професійне співробітництво

Компонент 4

(13,65 %)

професійна компетентність

Компонент 5

(11,98 %)

самомобілізація

Кореляція з показниками, що визначають зміст компонентів

дисциплінованість (0,87), виваженість у прийнятті рішень (0,73), пишання своєю професією (0,71), доцільність дій (0,68)

витривалість (0,77), впевненість у собі (0,77), розумна обережність (0,75), кмітливість (0,72)

здатність до співробітництва (0,91), врівноваженість (0,85), чіткість дій (0,65)

професійна компетентність (0,93), адекватність оцінки ситуації (0,78), надійність (0,75)

здатність до самомобілізації (0,77), продуктивність (0,76), особистісна зрілість (0,64)

Психологічний зміст компоненту

активізація особистості, що ґрунтується на усвідомленні суспільної значимості СБД у процесі проведення АТО

опірність людини стресу, що викликаний непередбачуваніс-тю екстремальних подій

можливість залучення додаткових ресурсів співслужбовців для виконання поставлених СБЗ, створення загального ефективного захисного потенціалу

адекватна оцінка складних ситуацій, надійність при виконанні СБЗ з обов’язковою наявністю професійних знань, вмінь, навичок

мобілізація внутрішніх ресурсів особистості, необхідних для якісного виконання СБЗ в процесі проведення АТО

Закладений механізм забезпечення психологічної готовності особистості

здатність піднятися над проблемною ситуацією, власними потребами, орієнтуватися на доцільність СБД для досягнення її цілей, особиста відповідальність за її результат

здатність виконувати СБД в АТО, а також рефлексія потенціалу, що дозволяє опиратися стресу, наважитися на діяльність у надскладних, непередбачуваних умовах

здатність покладатися на допомогу товаришів, створює можливість для подолання негативних психічних станів, які виникають у напружених ситуаціях, у цілому підвищує впевненість у результатах сумісної СБД в АТО

здатність адекватно оцінити надскладну ситуацію, розробити «оперативний план» її подалання та знайти найефективнішій спосіб виконання поставлених СБЗ в умовах АТО

здатність перевести потенційну готовність до діяльності в актуальну, перевести план СБД в її результат

Для апробації розробленої моделі цільової психологічної готовності особистості було проведене дослідження особливостей психологічної готовності військовослужбовців різних типів військових частин НГУ, які беруть участь у проведенні АТО. Всього досліджено 39 військовослужбовців в/ч 3005 (15 офіцерів та 24 військовослужбовця військової служби за контрактом) та 35 військовослужбовців в/ч 3017 (12 офіцерів та 23 військовослужбовця військової служби за контрактом) Східного оперативно-територіального об’єднання НГУ. Основними завданнями військовослужбовців в/ч 3005 є охорона громадського порядку та забезпечення безпеки громадян, а також забезпечення захисту та охорони життя, здоров’я, прав, свобод і законних інтересів громадян. Основними завданнями військовослужбовців в/ч 3017 є участь у спеціальних операціях із знешкодження озброєних злочинців, припиненні діяльності незаконних збройних формувань, а також участь у припиненні масових заворушень, що супроводжуються насильством над громадянами. Зазначимо, що в/ч 3017 була сформована нещодавно, перед початком проведення АТО.

Для визначення особливостей розвитку компонентів цільової психологічної готовності військовослужбовців НГУ з різним військово-професійним статусом були задіяні 23 офіцери (1 група), 35 військовослужбовців за контрактом (2 група), 28 військовослужбовців строкової служби (3 група), загальна кількість – 86 осіб з в/ч 3005 та 3017.

Психодіагностичним інструментарієм визначення особливостей функціонування психологічної готовності особистості військовослужбовців став підібраний та обґрунтований психодіагностичний комплекс, який складався з 8 загальновідомих валідних та надійних методик. Крім того для опису особливостей психологічної готовності військовослужбовців НГУ до СБД у процесі проведення АТО була розроблена анкета, яка відображає сутність складових цієї моделі.

Результати проведених емпіричних досліджень особливостей психологічної готовності військовослужбовців НГУ до СБД у процесі проведення АТО показали, що у військовослужбовців в/ч 3017 мотиваційний компонент цільової психологічної готовності особистості характеризується вираженою просоціальністю і дещо меншою орієнтацією на власне професійні цінності. Такі особливості системи спонукання до діяльності як негативного аспекту для цільової психологічної готовності військовослужбовців до СБД при проведенні АТО можуть мати підвищення залежності від думки значущого оточення. Найбільш вразливими для негативних аспектів мотиваційного компонента готовності виявилися молодші офіцери. Ця залежність негативно позначається на їх інтелектуальному потенціалі: збільшується час для прийняття рішень у надскладних умовах і зменшується самостійність їх прийняття, а також на їх професійній компетентності і здатності використовувати набутий професійний досвід. Внаслідок чого старші офіцери не можуть повністю на них покладатися при виконанні СБЗ в умовах проведення АТО, вимушені постійно контролювати їх, до дрібниць продумувати план дій керованого ними підрозділу, що може знижувати швидкість і якість їх дій. Можна припустити, що до 30 % молодших офіцерів у випадку необхідності виявляться нездатними перебрати на себе функції старших офіцерів. Велика відповідальність і неможливість повністю покластися на підлеглих стає постійно діючим стрес-фактором для старших офіцерів цієї військової частини, що потенційно може призводити до професійного вигорання і виникнення психогенних розладів, а також ПТСР після закінчення такої СБД в АТО. У молодших офіцерів до фізичного виснаження може призводити відсутність досвіду і знань з використання свого фізичного потенціалу (до 7 %).

У військовослужбовців в/ч 3005 провідним мотивом у «мотивації обов’язком» є професійна гідність, причому молодші офіцери мають за нею більш високі показники, ніж старші, вони сильніше орієнтовані на процесуальні складові освоєння діяльності. Такі дані дозволяють припустити, що важливим аспектом мотивації до СБД в цій частині є професійна конкуренція, прагнення стати професіоналом своєї справи. Негативним аспектом такої особливості мотиваційного компоненту цільової психологічної готовності особистості у військовослужбовців є збільшення індивідуалізму у професійній діяльності. Безумовна цінність професійного досвіду для діяльності зумовлює як прагнення подовжити «професійне життя» досвідчених фахівців, так і стимулювання молодих військовослужбовців до самостійної діяльності. Проте військовослужбовці граничного віку можуть мати певні труднощі з фізичною витривалістю та ознаки професійної стагнації – надмірну обережність, труднощі з прийняттям нового досвіду, зверхнє ставлення до молодих фахівців. Прагнення конкурувати з ними може викликати у молодших офіцерів острах демонструвати свою «слабкість», просити пораду, допомогу з професійних питань, і, як наслідок, бути причиною прийняття помилкових, невиправдано радикальних чи надміру обережних рішень, фізичного і емоційного виснаження та тяжкого переживання професійних невдач. Однак зазначені негативні аспекти виражені у в/ч 3005 досить слабко. Реальне занепокоєння викликає зниження здатності молодших офіцерів впоратися з результатами негативного професійного досвіду (10 %).

Менш кваліфікована, порівняно з офіцерською, діяльність військовослужбовців військової служби за контрактом може бути ефективною і при простій системі спонукання. Проте таке спрощення мотивації діяльності може негативно позначитися на їх ефективності у надскладних (екстремальних) умовах виконання СБЗ. Ще одним аспектом, який може негативно позначатися на готовності до дій в умовах проведення АТО є більш «м’який» професійний психологічний відбір і слабкіша професійна підготовленість військовослужбовців військової служби за контрактом порівняно з офіцерським складом. Крім того, військовослужбовці військової служби за контрактом зі значно меншою кваліфікацією почуваються відособленими від колективу, сумніваються у можливості отримати допомогу і підтримку від оточення, що знижує їх стійкість до стрес-факторів і готовність діяти у небезпечних для життя умовах. Підпорядкований стан військовослужбовців військової служби за контрактом негативно позначається на здатності самостійно приймати рішення, брати на себе відповідальність. Таким чином, можна припустити, що знижену цільову психологічну готовність до виконання СБЗ в умовах проведення АТО (особливо без контролю з боку офіцерів) мають не менше 30 % військовослужбовців військової служби за контрактом.

Проведені дослідження з використанням методики «Діагностика мотивації прагнення до успіху та уникнення невдач» Т. Елерса показали, що спрямованість на досягнення успіху більше притаманна офіцерам 15,7±2,1 (t=2,6, р≤0,05) та військовослужбовцям військової служби за контактом 16,3±2,9 (t=3,3, р≤0,01), вони багато працюють для досягнення успіху, прагнуть до нього, ніж військовослужбовці строкової служби (14,4±2,5). Військовослужбовці військової служби за контрактом частіше схильні уникати високого ризику, тому що виконання складних завдань може викликати у них дискомфорт. Офіцерам та військовослужбовцям військової служби за контрактом також притаманний середній рівень розвитку мотивації уникнення невдач, що свідчить про високий рівень захисту з метою зниження загрози власному престижу. Високий рівень інтернальності у сфері досягнень (за методикою «Локус контролю»), притаманний військовослужбовцям строкової служби 30,0±1,2 (t=5,3, р≤0,01) та офіцерам 28,8±3,9 (t=4,1, р≤0,01), відрізняє їх схильністю пояснювати причини своїх дій та поведінки внутрішніми чинниками, відповідальністю за власне життя, меншою тривожністю, здатністю боротися та перемагати. У цілому військовослужбовці НГУ, незалежно від військово-професійного статусу, мають схожу мотиваційну структуру (за методикою «Вивчення мотиваційного профілю особистості»), в якої провідними є потреби в чіткому структуруванні роботи та високому рівні організованості, прагненні до цікавої та корисної діяльності, результати якої будуть матеріально заохочуватися та визнаватися іншими людьми.

За опитувальником «Адаптивність» виявлено, що офіцерам 10,9±5,4 (t=3,4, р≤0,01) та військовослужбовцям строкової служби 10,2±3,9 (t=3,9, р≤0,01) притаманний середній рівень нервово-психічної стійкості та поведінкової регуляції, що забезпечує наявність адекватної самооцінки, реалістичне сприйняття дійсності, на відміну від військовослужбовців військової служби за контрактом (18,3±12,7), які здатні регулювати свою взаємодію з середовищем діяльності, проте на якість виконання ними завдань чинять вплив співвідношення потреб та мотивів, емоційний фон настрою та інші чинники. У цілому всі категорії військовослужбовців НГУ мають задовільний рівень особистісного адаптаційного потенціалу, що робить їх здатними залучати зовнішні ресурси для виконання поставлених СБЗ та здійснювати опір стресу.

Дослідження з використанням методики «Вольова регуляція особистості» показало, що усі три групи респондентів мають в достатній мірі розвинені вольові якості особистості: вони вміють правильно та самостійно організувати діяльність, наполегливо і рішуче контролюють свої дії та вчинки в критичних ситуаціях та зберігають відповідність поведінки ціннісним і розумовим орієнтирам. Військовослужбовці НГУ, незалежно від їх соціально-професійного статусу, мають всі передумови до цілеспрямованих дій та вчинків, що вимагають подолання труднощів та ризиків, пов’язаних з АТО. Вони здатні самостійно приймати рішення, ініціювати дії, здійснювати та контролювати їх, ефективно виконуючи поставлені завдання в екстремальних умовах.

Виявлений середній рівень інтелектуальних здібностей усіх категорій військовослужбовців НГУ за методикою «Короткий орієнтувальний тест» дозволяє їм засвоювати широке коло завдань, розраховуючи на високу успішність виконання СБД, адже їм притаманні: достатній рівень розвитку здатності до зосередження уваги на виконуваних завданнях, навички аналізу матеріалу, абстрактне мислення, логічні міркування, просторове уявлення, достатній обсяг знань, висока грамотність, достатньо високий темп розумової діяльності, витривалість до тривалих розумових навантажень.

Дослідження за допомогою опитувальника «Стиль саморегуляції поведінки» показало, що військовослужбовці усіх категорій здатні формувати стиль саморегуляції, який дозволить компенсувати вплив особистісних, характерологічних особливостей, що можуть перешкоджати досягненню поставленої мети. Це дозволяє їм легко оволодівати новими видами діяльності, ефективно виконувати нові СБЗ не лише в звичних, але й в екстремальних умовах діяльності. Військовослужбовці військової служби за контрактом є більш незалежними від ситуації та думки оточуючих завдяки усвідомленому програмуванню своїх дій, регуляторній гнучкості та автономності, однак в деяких ситуаціях ефективність виконання СБЗ може знижуватися через слабку сформованість процесів моделювання.

Для прогнозування цільової психологічної готовності військовослужбовців НГУ до СБД в умовах проведення АТО було проведено регресійний аналіз. За його результатами складені рівняння регресії для прогнозування цільової психологічної готовності для офіцерів, військовослужбовців військової служби за контрактом, військовослужбовців строкової служби НГУ до СБД в умовах проведення АТО.

Цільова психологічна готовність офіцерів = 27,473 – 1,564 М8 + 0,963 М9 + 2,176 М11+ 2,913 ОАП + 5,698 MD – 4,121 В + 2,003 Е + 6,370 F + 2,861 G – 5,831 I – 9,451 M – 1,726 N – 1,375 O – 2,082 Q1 – 4,566 Q2 + 8,567 Iн – 2,675 ПС + 8,961 Іс–6,627 Із – 4,628 Г + 4,504 МДУ + 1,498 Ц + 0,591 В + 0,225,

де 27,473 – константа, М8 – «Потреба у впливовості і владі, прагнення керувати іншими», М9 – «Потреба у розмаїтті, перервах і стимуляції, прагнення уникати рутини», М11 – «Потреба у самовдосконаленні, рості і розвитку як особистості» (методика Ш. Річі, П. Мартіна), ОАП – «Особистісний адаптаційний потенціал» (методика А. Маклакова), «MD» – «Самооцінка», «В» – «Інтелект», «Е» – «Підпорядкованість-домінантність», «F» – «Стриманість-експресивність», «G» – «Низька нормативність поведінки-висока нормативність поведінки», «I» – «Жорсткість-чутливість», «М» – «Практичність-мрійливість», «N» – «Прямолінійність-дипломатичність», «O» – «Спокій-тривожність», «Q1» – «Консерватизм-радікалізм», «Q2» – «Конформізм-нонконформізм» (методика Р. Кеттелла), «Ін» – «Інтернальність у сфері невдач», «ПС» – «Професійно-соціальний аспект інтернальності», «Іс» – «Інтернальність у сфері сімейних стосунків», «Із» – «Інтернальність у сфері здоров’я» (методика «Локус контролю» (у модифікації О. Ксенофонтової)), «Г» – «Гнучкість» (опитувальник В. Моросанової), «МДУ» – «Мотивація досягнення успіху» (методика «Діагностика особистості на мотивацію до успіху» Т. Елерса), «Ц» – «Ціннісно-смислова організація особистості», «В» – «Загальний показник вольової організації особистості» (методика М. Гуткіна, Г. Міхальченко), 0,225 – похибка прогнозування.

За результатами дослідження виявлено, що офіцер НГУ з високим рівнем сформованості цільової психологічної готовності – це самостійна людина у діях і мисленні, який чітко усвідомлює завдання та цілі діяльності, комунікативно-компетентний фахівець, який має високу працездатність, прагнучий до самовдосконалення у вибраній професії, сміливий, вольовий, який усвідомлює сенс життя взагалі та конкретної діяльності зокрема.

Цільова психологічна готовність військовослужбовців військової служби за контрактом = 489,011 – 0,192 М5 – 0,982 М6 – 0,388 М7 + 1,364 М8 + 0,431 М10 – 0,489 А – 9,331 Е – 6,771 F + 0,689 G + 2,704 L – 1,179 N – 3,872 Q1 + 4,784 Q3 + 2,288 Ссзв + 2,080 МК – 3,326 Пл – 4,454 Пр – 6,988 Ор + 4,537 МДУ – 2,247 Іп – 0,557 В + 0,263,

де 489,011 – константа, М5 – «Потреба формувати і підтримувати довгострокові, стабільні взаємини, що припускає значну ступінь близькості взаємин, довірливості», М6 – «Потреба в завоюванні визнання з боку інших людей, в тому, щоб оточуючі цінували заслуги, досягнення та успіхи індивідуума», М7 – «Потреба ставити для себе сміливі, складні цілі і досягати їх», М8 – «Потреба у впливовості і владі, прагнення керувати іншими», М10 – «Потреба бути креативним, думаючим працівником, відкритим для нових ідей» (методика Ш. Річі, П. Мартіна), «А» – «Замкнутість-товариськість», «F» – «стриманість-експресивність», «Е» – «Підпорядкованість-домінантність», «G» – «Низька нормативність поведінки-висока нормативність поведінки», «L»– «Жорсткість-чутливість», «N» – «Прямолінійність-дипломатичність», «Q1» – «Консерватизм-радикалізм», «Q3» – «Низький самоконтроль-високий самоконтроль» (методика Р. Кеттелла), «Ссзв» – «Схильність до самозвинувачення», «МК» – «Компетентність в сфері міжособистісних стосунків» (методика «Локус контролю» (у модифікації О. Г. Ксенофонтової)), «Пл» – «Планування», «Ор» – «Оцінювання результатів» (опитувальник В. Моросанової), «МДУ» – «Мотивація досягнення успіху» (методика «Діагностика особистості на мотивацію до успіху» Т. Елерса), «Іп» – «Інтегральний показник загальних розумових здібностей» (тест Вандерліка), «В» – «Загальний показник вольової організації особистості» (методика М.С. Гуткіна, Г.Ф. Міхальченко), 0,263 – похибка прогнозування.

Для військовослужбовця військової служби за контрактом НГУ з високим рівнем сформованості цільової психологічної готовності характерні: стійкість і чіткість службової спрямованості на свідоме і сумлінне виконання наказів у процесі проведення СБД, моральна нормативність поведінки, висока потреба у подоланні труднощів і досягненні поставленої мети, емоційно-позитивне усвідомлене ставлення до виконання СБЗ у небезпечній для життя обстановці, високий рівень поведінкової регуляції, здатність побудувати процес спілкування, вміння встановити психологічний контакт, дати раду власним почуттям, поставити перед собою цілі та завдання, ефективно їх реалізувати і отримати емоційне задоволення від процесу та результату діяльності.

Цільова психологічна готовність військовослужбовців строкової служби = 106,720 + 2,249М8 – 0,262М9 – 1,004 М11 + 0,134 М12 – 3,487 ОАП + 8,056МН + 5,685С – 5,567G – 5,696І – 1,477М –6,3646Q2 – 3,628Q3 + 7,365Ссзв + 2,174Із + 3,828ДТ + 6,419Пл – 5,765М –15,021Ор + 6,507Іп + 1,251Ц – 1,956С + 0,258См + 2,704В + 0,025,

де 106,720 – константа, М8 – «Потреба у впливовості і владі, прагнення керувати іншими», М9 – «Потреба у розмаїтті, перервах і стимуляції, прагнення уникати рутини», М11 – «Потреба у самовдосконаленні, рості і розвитку як особистості», М12 – «Потреба в цікавій, суспільно корисній праці» (методика Ш. Річі, П. Мартіна), «ОАП» – «особистісний адаптаційний потенціал», «МН» – «Моральна нормативність» (методика А.Г. Маклакова), «С» – «Емоційна нестабільність-емоційна стабільність», «G» – «Низька нормативність поведінки-висока нормативність поведінки», «І» – «Жорсткість-чутливість», «М» – «Практичність-мрійливість», «Q2» – «Конформізм-нонконформізм», «Q3» – «Низький самоконтроль-високий самоконтроль» (методика Р. Кеттелла), «Ссзв» – «Схильність до самозвинувачень», «Із» – «Інтернальність в сфері здоров’я», «ДТ» – «Готовність до діяльності, пов’язаної з подоланням труднощів» (методика «Локус контролю» (у модифікації Є. Г. Ксенофонтової)), «Пл» – «Планування», «М» – «Моделювання», «Ор» – «Оцінювання результатів» (опитувальник В. Моросанової), «Іп» – «Інтегральний показник загальних розумових здібностей» (тест Вандерліка), «Ц» – «Ціннісно-смислова організація особистості», «С» – «Самовладання», «См» – «Самостійність», «В» – «Загальний показник вольової організації особистості» (методика М. С. Гуткіна, Г. Ф. Міхальченко), 0,025 – похибка прогнозування.

Військовослужбовцю строкової служби НГУ з високим рівнем сформованості цільової психологічної готовності особистості притаманні: моральна нормативність поведінки, висока потреба у подоланні труднощів і досягненні поставленої мети, емоційно-позитивне усвідомлене ставлення до виконання СБЗ у небезпечній для життя обстановці, високий рівень поведінкової регуляції, високо розвинене вміння мобілізувати себе в складній ситуації, здатність зосередити сили на виконанні поставленого завдання, висока наполегливість, сміливість, рішучість, цілеспрямованість, завзятість в подоланні виниклих труднощів, самовладання.

Третій розділ «Психологічні рекомендації для підвищення цільової психологічної готовності військовослужбовців Національної гвардії України до службово-бойової діяльності у процесі проведення антитерористичної операції» присвячений обґрунтуванню організаційних, психодіагностичних, психопрофілактичних, психокорекційних та психореабілітаційних заходів, які проводяться на всіх етапах психологічного супроводу СБД військовослужбовців НГУ при проведенні АТО.

У розроблених психологічних рекомендаціях було враховано, що цільова психологічна готовність до дій в умовах проведення АТО виникає за умови сформованості необхідних мотивів, установок, а також наявності професійного досвіду. Особливо важливою є роль таких компонентів, як «мотивація обов’язку» і «професійна витривалість». Проведене експертне оцінювання дозволило виявити, що до числа професійно важливих якостей військовослужбовців НГУ, необхідних для розвитку їх цільової психологічної готовності до СБД у процесі проведення АТО, відносяться: професійна увага та спостереження (навички розподілу уваги на об’єктах СБД та її переключення); професійна пам’ять (розвиток навичок швидкого запам’ятовування, якісного збереження та ефективного упізнавання інформації, що має службовий інтерес); професійне мислення (навички оцінювання оперативної обстановки та службової ситуації, аналіз актуальної і потенційної загрози). Психологічними та психофізіологічними якостями особистості військовослужбовця НГУ, що негативно впливають на успішність виконання СБЗ в умовах проведення АТО, є: відсутність чітких мотиваційних установок СБД в умовах АТО; невміння регулювати свій фізичний і психологічний стан; легкість порушення діяльності при необхідності виконувати СБЗ в умовах дефіциту часу, дії перешкод і несприятливих чинників; підвищена емоційно-вольова нестійкість; нестійка концентрація уваги, уповільнене її перемикання і розподіл; уповільненість і імпульсивність сенсорно-моторної координації дій; зниження здатності оперувати просторово-часовими уявленнями й іншими психофізіологічними якостями, які в екстремальних ситуаціях сковують дії військовослужбовця НГУ.

Розроблений та апробований тренінг «Цільова психологічна готовність до АТО» має позитивний вплив на динаміку компонентів цільової психологічної готовності військовослужбовців НГУ до СБД при проведенні АТО. Його ефективність, яка визначалася за допомогою проведеного послідовного (лінійного) експерименту, обумовлюється урахуванням екстремального характеру СБД військовослужбовців, правильною постановкою етапів реалізації тренінгової програми, відповідністю вправ цілям тренінгу.

Запропоновані психологічні рекомендації дозволяють формувати, розвивати та підтримувати психологічну готовність військовослужбовців НГУ до СБД при проведенні АТО.



ВИСНОВКИ

Теоретично узагальнено і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо підвищення психологічної готовності військовослужбовців НГУ до СБД у процесі проведення АТО, яке полягає у розробці її структурно-функціональної моделі, виявленні особливостей функціонування цільової психологічної готовності особистості в екстремальних умовах діяльності.



  1. Цільова психологічна готовність особистості військовослужбовця НГУ до СБД у процесі проведення АТО є складною системою багатокомпонентних потенціалів особистості, яка у формі специфічного вольового акту забезпечує залучення внутрішніх та зовнішніх ресурсів особистості для успішної реалізації виконання СБЗ у вітально стресових умовах службово-бойової діяльності.

  2. Моделювання цільової психологічної готовності особистості військовослужбовця НГУ до СБД при проведенні антитерористичної операції дозволило визначити п’ять структурних компонентів, які взаємопов’язані та взаємодіють один з одним, функціонально проявляються у здатності до:

  • ефективного самомотивування, в основі якого лежить компонент «мотивація обов’язком»;

  • використання внутрішніх психологічних ресурсів особистості для успішного виконання поставлених завдань в екстремальних умовах, в основі яких є компонент «професійна витривалість»;

  • залучення зовнішніх ресурсів для виконання завдань в умовах проведення АТО та здійснення опору стресу, в основі яких є компонент «професійне співробітництво», розвинені комунікативні навички і довіра; усвідомлення цієї здатності створює перевагу у боротьбі мотивації обов’язком з іншими мотивами та потребами, в тому числі потребами у безпеці;

  • виділення професійно важливих маркерів у ситуації діяльності в умовах проведення АТО та на їх основі з урахуванням наявних ресурсів здійснення оперативного планування, реалізовування набутих алгоритмів професійних дій, в основі яких є компонент «професійна компетентність»;

  • втілення розробленого плану дій у реальну діяльність, основою якої є компонент «самомобілізація» або вольове зусилля.

  1. Для оцінки розвитку структурних компонентів цільової психологічної готовності особистості військовослужбовця до СБД у процесі проведення АТО доцільно виділяти три рівня: високий, середній, низький; кожен з них характеризується певними кількісними та якісними показниками. Критеріями сформованості цих рівнів є якісні ознаки структурних компонентів:

  • «мотивація обов’язку»: розуміння і усвідомлення державного значення виконуваних завдань, свідоме прагнення до добросовісного виконання службового обов’язку з метою захисту незалежності держави, моральна нормативність поведінки, необхідність у подоланні труднощів і наполегливість у досягненні мети, прояв інтересу до виконання СБЗ в умовах проведення АТО, прагнення добитися успіху і показати себе з кращого боку при виконанні обов’язків;

  • «професійна витривалість»: уміння мобілізувати себе в складній обстановці і зосередити сили на виконання поставленого завдання; цілеспрямованість, завзятість в подоланні виниклих труднощів, самовладання;

  • «професійне співробітництво»: уміння залучати додаткові ресурси свого соціального оточення для виконання поставлених завдань та створення ефективного захисного потенціалу шляхом об’єднання антистресових потенціалів членів військового колективу;

  • «професійна компетентність»: розуміння важливості та складності завдань СБД в умовах проведення АТО, виконання обов’язків і оцінка їх значущості; уявлення про вірогідні зміни обстановки, труднощі, майбутні умови виконання СБЗ в екстремальних ситуаціях; обсяг знань, прийомів, засобів і способів досягнення мети; наявність професійних умінь і навичок для виконання таких СБЗ; здібність до аналізу оперативної ситуації;

  • «самомобілізація»: вольова стійкість при ухваленні відповідального рішення, здатність брати на себе відповідальність в екстремальних ситуаціях, уміння зберігати високий рівень активності, ініціативи, самостійність, здібність протистояти втомі, долати сумніви, розгубленість, страх; наполегливість, рішучість, цілеспрямованість, завзятість у подоланні труднощів, самовладання.

  1. Існує залежність між рівнем психологічної готовності військовослужбовців НГУ до СБД у процесі проведення АТО та особливостями проявлення у осіб з різним військово-професійним статусом. Так, для офіцерів НГУ з високим рівнем психологічної готовності до СБД у процесі проведення АТО характерні: самостійність у діях, чітке усвідомлення мети та завдань службово-бойової діяльності при проведенні АТО, це комунікативно-компетентні спеціалісти, які мають високу працездатність, прагнуть до самовдосконалення за рахунок обраної професії, сміливі, вольові, що усвідомлюють сенс життя взагалі та конкретної діяльності зокрема. Для військовослужбовців за контрактом НГУ з високим рівнем психологічної готовності до СБД у процесі проведення АТО притаманні: стійкість і чіткість службової спрямованості на свідоме і добросовісне виконання наказів у процесі СБД в АТО, моральна нормативність поведінки, висока потреба до подолання труднощів і досягнення поставленої мети, емоційно-позитивне усвідомлене ставлення до виконання СБЗ в небезпечній для життя обстановці, високий рівень поведінкової регуляції, здатність побудувати процес спілкування, вміння встановити психологічний контакт, дати раду власним почуттям, поставити перед собою цілі та завдання, ефективно їх реалізувати і отримати емоційне задоволення від процесу та результату діяльності. Військовослужбовцям строкової служби НГУ з високим рівнем психологічної готовності до СБД у процесі проведення АТО властиві: моральна нормативність поведінки, висока потреба до подолання труднощів і досягнення поставленої мети, емоційно-позитивне усвідомлене ставлення до виконання СБЗ в небезпечній для життя обстановці, високий рівень поведінкової регуляції, високо розвинене вміння мобілізувати себе в складній ситуації, здатність зосередити сили на виконанні поставленого завдання, висока наполегливість, сміливість, рішучість, цілеспрямованість, завзятість в подоланні виниклих труднощів, самовладання.

  2. Для прогнозування рівня психологічної готовності військовослужбовців НГУ до СБД у процесі проведення АТО проведено регресійний аналіз, за результатами якого складені рівняння регресії для кожної категорії особового складу з різним соціально-професійним статусом: офіцера, військовослужбовця військової служби за контрактом, військовослужбовця строкової служби.

  3. Розроблений тренінг «Цільова психологічна готовність до АТО» має позитивний вплив на динаміку компонентів цільової психологічної готовності військовослужбовців НГУ до СБД при проведенні АТО. Його ефективність обумовлюється урахуванням екстремального характеру СБД військовослужбовців, правильною постановкою етапів реалізації тренінгової програми, відповідністю вправ цілям тренінгу.

Перспективними напрямами подальших наукових пошуків є дослідження динаміки цільової психологічної готовності військовослужбовців НГУ після виконання СБЗ в зоні проведення АТО, особливостей функціонування психологічної готовності особистості у суб’єктів інших видів екстремальної діяльності, наукове і прикладне розроблення психологічних шляхів і засобів підвищення ефективності професійної діяльності фахівців екстремального профілю, здійснення їх цілеспрямованої екстремальної психологічної підготовки.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка