Загубинога Оксана Олексіївна



Скачати 212.97 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір212.97 Kb.

Загубинога Оксана Олексіївна

Скородистицька ЗОШ І – ІІ ступенів,

Чорнобаївської райдержадміністрації

Черкаської області
В даній роботі розглядається використання різних цікавих за виглядом завдань, які розкривають суть матеріалу уроків, дають змогу учням мислити, розвивати своє критичне та творче мислення.Їх можна використовувати на всіх трьох етапах уроків з використанням теорії критичного мислення. Вони викликають інтерес учнів до хімії як навчального предмету, вчать їх здобувати нову та використовувати здобуту раніше інформацію..
ЗАСТОСУВАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР ТА ДИВЕРГЕНТНИХ ЗАДАЧ НА УРОКАХ ХІМІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

 

Постійний бурхливий розвиток, що відбувається у світі, підвищує вимоги до рівня освіти й виховання кожної окремої людини. У цих умовах стає все більш необхідним і актуальним формування у людей творчого підходу до розв’язання поставлених перед нею завдань, активної життєвої позиції.



Зміни у суспільному житті і свідомості вимагають від педагогів визначити нову мету навчання та виховання – розвиток інноваційної особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах незалежної України.

Компетентісний зміст освіти проходить наскрізною лінією через усі навчальні предмети. Життєва компетентність – це знання, вміння, життєвий досвід особистості, необхідний для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального проекту.

Технологія критичного мислення – педагогічна система, спрямована на формування у школярів аналітичного мислення.

Мета технології – навчити такого сприйняття навчального матеріалу, в процесі якого інформацію, яку отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівнювати з особистим досвідом і на її грунті формувати своє аналітичне судження. [1. с.1].

Сам термін ”технологія” стосовно навчального процесу, за даними дослідниці Н.Корсунської, вперше було вжито у 1886 році американцем Дж.Саллі. Але поширення він набув значно пізніше.

Видатний педагог В. Сухомлинський вважав, що «технологія» (педагогічна

технологія, технологія навчання) це - сукупність засобів забезпечення і впровадження позитивних наслідків педагогічної діяльності, засіб підвищення ефективності навчального процесу. У ”Розмові з молодим директором” він писав: ”Були і інші уроки: учитель ні на хвилинку не упускав з уваги самого процесу осмислення знань. Він не чекав кінця уроку, щоб потім дізнатися, засвоїли чи не засвоїли учні матеріал. Розмірковуючи про зміст того, що викладалося, осмислювалося учнями, він у той же час думав і над важливішими питаннями власної педагогічної технології: яка залежність між тим, що робиться, і тим, що виходить” [5, с.646].

Під впливом поширення системного підходу у 70-80 роках зміст поняття ”технологія” зазнав суттєвих змін. За визначенням ЮНЕСКО, під технологією навчання слід розуміти ”системний метод створення, застосування й визначення всього процесу навчання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти” [4, с.331].

Найголовнішим завданням кожного педагога на кожному уроці навчально – виховного процесу має стати розвиток у дитини гнучкого мислення. Для цього треба перетворити кожен урок на своєрідне мислення-спілкування, на діалог. Під час такого діалогу важливо навчити дитину розмірковувати, гнучко підходити до розв’язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення. Майстерність вчителя на уроці полягає головним чином в умілому володінні методикою навчання і виховання, творчому застосуванні сучасних педагогічних технологій і передового педагогічного досвіду, раціональному керівництві пізнавальною і практичною діяльністю учнів, їх інтелектуальним розвитком. [3. с. 84 ]

Саме творчість стимулює розвиток мислення, дослідницької діяльності, інтересів,що є одним з основних завдань школи. Тільки людина, яка здатна активно і критично мислити, може об’єктивно оцінити події, що відбуваються з нею і навколо неї, зробити відповідні висновки, досягти успіхів у різних сферах людської діяльності.

Мислення є одним з найважливіших психічних процесів особистості, без якого неможлива організація успішної навчальної діяльності. Розвиток творчого мислення у подальшому забезпечує успішне засвоєння навчального матеріалу шляхом виконання розумових операцій (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, порівняння тощо).

Критичне мислення – це:


  • здатність людини чітко виділяти проблему, яку необхідно розв’язати;


  • самостійно знайти , обробити і проаналізувати інформацію;

  • логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію;

  • здатність мислити мобільно, обирати єдино правильне розв’язання проблеми;

  • бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції. [4 с.57]

Мислення – це рух думок від невідомого до відомого. І яким буде цей шлях в учня залежить від співпраці учителя і учня. Вона починається там, де перед учнем постає щось нове, невідоме і коли він починає щось аналізувати, порівнювати, узагальнювати. Все це виникає в умовах проблемної ситуації.

Найчастішими прийомами які я використовую на своїх уроках для вироблення критичного ставлення до навчального матеріалу є використання різних дидактичних ігор (особливо у 7 – 8 класах, рідше у 9 класі), розв’язування дивергентних задач та виготовлення міні-проектів. Поряд із ними використовую і інші прийоми. Це – «метод «Прес», «Робота в парах», «Сенкан»,«Мозковий штурм», «Діаграми Вена», «Німі схеми», «Логічний ряд».

Ці всі прийоми використовую на всіх трьох етапах уроків з використанням технології розвитку критичного мислення, а саме:


  • І етап – актуалізація пізнавальних процесів – «виклик»

  • ІІ етап – засвоєння змісту

  • ІІІ етап – осмислення (рефлексія)

Керуючись тим, що життєво компетентний випускник школи повинен вміти: співпрацювати у групах, колективі, логічно мислити, порівнювати і аналізувати, робити висновки, критично оцінювати життєву ситуацію і творчо мислити, вибираючи шлях у вирішенні проблем у подальшому житті, звернула увагу на використання на уроках хімії задач і вправ, зокрема дивергентних задач.

Розв’язання завдань може будуватися при використанні відомих способів, алгоритмів, а може відбуватися як творчий процес. Процес передбачає критичне оцінювання ситуації, переосмислення уже відомої інформації та пошук нової, наявність власної думки і оригінальне її розв’язання.

Застосовувати такі завдання можна на всіх етапах уроку, але найкраще вони підходять до етапів актуалізації пізнавальних процесів та рефлексії - (І та ІІІ етапи уроку з використанням технології критичного мислення).

Дивергентне мислення спирається на уявлення і є засобом породження оригінальних ідей. Дивергентне мислення допускає, що на одне запитання може бути більш ніж дві відповіді. Воно є найважливішим елементом творчої діяльності. Обдаровані діти швидко досягають успіху в розв’язуванні задач, вправ дивергентного типу й охоче включаються в діяльність такого роду.[8 с.267]

Хімія відкриває перед учнями широкі можливості для розвитку їх творчого дивергентного мислення. Дивергентні задачі мають такі особливості:


  • відсутність однозначної готової відповіді;

  • наявність потреби в багатократній зміні підходів;

  • необхідність створення значної кількості варіантів;

  • спрямованість учня на знаходження особливих, часто неочікуваних результатів;

  • передбачення кількох правильних альтернативних відповідей.

Крім того, дивергентні задачі передбачають, що, по-перше, учень або не має готової схеми розв'язку, або задачу не можна розв'язати відомими способами за схемою, шаблоном, а по-друге, до розв'язку неможливо прийти на основі прямого відтворення знань і операцій: наявний досвід необхідно творчо переробити.

Успішно розвивати мислення можна лише при цілеспрямованому поетапному керівництві цим процесом. Для розвитку мислення більш цінним є не окремі логічні завдання, дивергентні задачі, а послідовна система продуманих вправ, яка приводить у рух усю сукупність пізнавальних умінь.

Зразки розв’язку завдань:

1) Запропонуйте кілька варіантів набору з трьох речовин, які можна використати для добування цинк хлориду різними способами. Відповідь аргументуйте. Напишіть рівняння реакцій, укажіть умови їх перебігу.

При виконанні цього завдання учні пропонують, як правило, такі відповіді:

а) Zn, Н2О, С12;

б) Zn(OH)2 , HCl, H2 O

в) ZnO, Cl2 , H2 O

г) ZnCO3 , HCl, Zn, і т. д.(солі цинку різних кислот)

2) Запропонуйте можливі варіанти речовин А, та В, що беруть участь у перетвореннях за схемою: Укажіть формули речовин А та В, що задовольняють схему перетворень




СаСО3
В

Дане завдання теж має кілька альтернативних розв'язків .Учні пропонують відповіді:

а) А — ZnCO3 ,або інший нерозчинний карбонат, В — СО2;

б) А — СО2, В — К2СО3 чи інший розчинний карбонат;

в) А - КНСО3, В - СО:;

г) А - ВаСО3, чи Ва(НСО3)2 та ін.

Дивергентні задачі використовую у своїй роботі вже багато років. Вони змушують моїх учнів мислити, шукати необхідну інформацію, осмислювати її, переробляти на основі свого досвіду. Широко матеріал про використання дивергентних задач було мною описано в роботі «Дивергентні задачі з хімії як один із засобів розвитку пізнавальних інтересів учнів», представленій на Обласній виставці новітніх педагогічних технологій у 2009 році та статті, надрукованій у матеріалах Всеукраїнської науково-пошукової конференції «Теорія і практика розвитку ключових компетенцій учнів 12-річної школи» Секція «Інформаційні компетенції, їх місце і роль у формуванні в учнів критичного дивергентного мислення» К.; 2008. В ній є великий вибір власних завдань та завдань із нині «застарілих»або ново перевиданих збірників задач і вправ, зокрема таких авторів як Гольдфарб Я.Л., Ходаков Ю.В., Додонов Ю.Б. Збірник задач і вправ з хімії. 8-10 класи. – К.: Рад. шк., 1991. – 175с. Робота раніше знаходилася в бібліотеці ЧОІПОПП.

При виконанні таких завдань у процесі дослідницької, пошукової діяльності учні вдосконалюють уміння виконувати розумові дії, оперувати на практиці всіма набутими уміннями і навичками. Розв’язування таких задач розвиває логічне мислення, формує практичний стиль мислення, інтуїцію, розвиває інтерес до хімії як науки.

Другий прийом – дидактичні ігри використовую теж дуже давно. За багаторічними спостереженнями такі ігри розвивають в учнів інтерес до хімії, зацікавлюють, спонукають думати, згадувати те, що вони знають, шукати нову інформацію. Якраз таке завдання ставить перед собою вчитель на першому етапі уроку з використанням технології критичного мислення (І етап – актуалізація пізнавальних процесів – «виклик»). Такими іграми найчастіше є кросворди або прості «хрестослови» чи кросворди із закодованим або вказаним словом, міні-кросворди зі спільним закінченням слів-термінів чи якихось спільних цікаво розміщених літер, головоломки та ребуси.

На ІІ етапі уроків з використанням технології критичного мислення (засвоєння змісту) такі ігрові завдання спонукають учнів до пошуків інформації, яка їм на даний момент невідома. Дуже часто в них є відома учням інформація і кілька питань з невідомими даними, які потрібно учню відшукати і переосмислити. Це зобов’язує прочитати текст з підручника чи вказаної вчителем додаткової літератури. Учень включається в процес уведення нової інформації в схему знань, які вже має, зіставляє нове з тим, що йому вже відомо. На цьому етапі даю кросворди з відомими і «новими» іще не відомими учням термінами. Розгадуючи кросворд, учні опрацьовують нову інформацію, осмислюють її.



Зразок кросвордів з теми «Розчини» 9 клас. «Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина.»

  1. Розчини у яких при розсіяному освітленні видно складові частинки, дають ефект Тіндаля.
































6
















7






















1

 

 

 

 

 

 

 

 




 


































 
















 










8

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 










 










 






















 
















 




3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 







 






















 
















 










 






















 
















 










 




4

 

 

 

 

 

 

 

 

 



















 






















 


































5

 

 

 

 

 

 

 

 














































 














































 



















  1. Один з компонентів розчину.

  2. Один з компонентів розчину.

  3. Суміш, утворена дрібними часточками твердої речовини в рідині.

  4. Суміш, утворена дрібними часточками рідкої речовини в рідині.

  5. Найголовніша ознака розчину – це . . . .

  6. Розчини, у яких при розсіяному освітленні відсутній ефект Тіндаля.

  7. Однорідна система змінного складу, що містить два або кілька компонентів називається . . . .

  • Відповідь:1 – колоїдні, 2 – розчинник, 3 – розчинена речовина, 4 – суспензія, 5 – емульсія, 6 – однорідність, 7 – істинні, 8 – розчин. [7 с.123]




Учням відомі терміни «розчинник», «розчинювала речовина», «розчин».

Для всіх інших потрібно віднайти і переосмислити інформацію.


































6
















7






















1

к

о

л

о

ї

д

н

і




і


































д
















с










8

2

р

о

з

ч

и

н

н

и

к










т










р






















о
















и




3

р

о

з

ч

и

н

н

а

 

р

е

ч

о

в

и

н

а







з






















і
















н










ч






















д
















і










и




4

с

у

с

п

е

н

з

і

ї



















н






















і


































5

е

м

у

л

ь

с

і

ї














































т




















































ь





















Відповідь:



  1. Розчини у яких при розсіяному освітленні видно складові частинки, дають ефект Тіндаля.

  2. Один з компонентів розчину.

  3. Один з компонентів розчину.

  4. Суміш, утворена дрібними часточками твердої речовини в рідині.

  5. Суміш, утворена дрібними часточками рідкої речовини в рідині.

  6. Найголовніша ознака розчину – це . . . .

  7. Розчини, у яких при розсіяному освітленні відсутній ефект Тіндаля.

8.Однорідна система змінного складу, що містить два або кілька компонентів називається . . . . [7 с.124]

Інколи учням пропоную дати визначення термінів не просто перелічуючи їх у завданні, а подаючи їх у цікавих формах кросворду, міні – кросворду, головоломки.

На ІІІ етапі уроків з використанням технології критичного мислення (осмислення або рефлексія), як і на ІІ етапі,найкраще підходить процес роботи в парах, різнорівневих групах, а також і праця з усім класом. Обговорюючи між собою нову інформацію учні для себе виділяють три пункти, а саме:


  • Що я знав з цього питання

  • Що я дізнався нового

  • Що іще можна дізнатися

Останній пункт учні виконують найчастіше вдома, маючи доступ до Інтернету. Там є інформація про уже відоме учню (іде процес закріплення та усвідомлення знань) і знаходяться нові факти. Часто на уроці 2 – 3 хвилинки часу відводжу для сповіщень учнів з розділу «Це цікаво…» про здобуту нову інформацію з теми. Як домашнє завдання мої учні отримують пропозиції про збір цікавої інформації, складання синканів, кросвордів, головоломок, ребусів, загадок.

В процесі роботи таких ігор – завдань для різних етапів уроків назбиралось досить багато. У 2008 році вони побачили світ у книжці, виданій видавничою групою «Основа». Книга зветься «Дидактичні ігри на уроках хімії в курсі 12-річної школи». Авторами її є я і моя колега Науменко Г.С.

Свої завдання складали так, щоб текст параграфа підручника прочитали всі, бо основні терміни виділені курсивом чи кольором і досить помітні, а тому можна все взяти не працюючи, а тільки переглядаючи текст. Ставимо кілька запитань з загального не виділеного тексту, а тоді хоч-не-хоч а прочитаєш, бо інакше будеш говорити з групою, і розмова буде не з приємних. Ти підводиш товаришів. Це учні розуміють швидко і працюють в міру своїх можливостей.

Здобута самостійно відповідь запам’ятовується. Навіть тими учнями, на яких всі махнули рукою. А виявляється у них часто догадка і мислення працює швидше, ніж в основної маси учнів. Вони в житті більш пристосовані розв’язувати нетипові ситуації і виходити з них. Вони більш критично

оцінюють такі ситуації, творчо підходять до розв’язування завдання. Використання на уроках творчих завдань та навчальних ігор і дидактичного матеріалу, робить процес навчання цікавим, створює у дітей бадьорий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв’язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес до навчального предмета.

Отже, гра на уроці для моїх учнів - це засіб навчання. В.О.Сухомлинський писав: «У грі розвиваються творчі здібності особистості. Без гри нема і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – це іскра, яка запалює вогонь допитливості» [6, с153].

Результативними є застосування і інших методичних прийомів. Добрих результатів у розвитку мислення учнів можна досягти використовуючи прийом «Діаграми Венна». Особливо він підходить до вивчення хімічних чи фізичних властивостей речовин, де можна і потрібно їх порівнювати. При частому використанні діаграм, учні швидко віднаходять спільні та відмінні риси об’єктів.

Працюючи в парах чи групах учні вчаться відстоювати свою думку, висловлювати свої гіпотези. Цьому вони вчаться і роблячи звіт про виконану роботу в групі. Часто учнів прошу прокоментувати свої думки з тої чи іншої властивості речовини, з якогось питання. І вчитель і учні класу мають можливість прослідкувати процес мислення товариша. Розвитку мислення і висловлювання своїх думок на письмі досягається виконуванням міні – проектів чи складанням різноманітних творчих завдань, в тому числі і дидактичних ігор..

Отже, при використанні дивергентних задач та дидактичних ігор, а також інших методів і прийомів розвитку мислення на уроках ми досягаємо таких цілей: Учні


  • вчаться знаходити відповіді на завдання самостійно, набувають навики роботи з підручником, додатковою літературою, Інтернетом.

  • розвивається критичне мислення учнів.

  • вчаться знаходити вихід з нетипових ситуацій, використовувати раніше набуті знання та здобуті нові, необхідні для виходу з таких ситуацій.

  • застосовувати знання та вміння критично і творчо мислити у житті.

  • вчаться працювати колективно, одночасно розв’язуючи своє конкретне завдання, свою частку роботи.

  • вчаться творчо підходити до розв’язання завдань.

  • отримують моральне задоволення від виконаної робот, відчувають впевненість у своїх силах, самоутверджуються.

  • вчаться висловлювати і відстоювати свою думку з якогось питання.


Використані джерела:

1. http://konserg.ucoz.ua/load/28-1-0-674 «Технологія розвитку критичного мислення»

2. Гончаренко С.У. Технологія навчання // Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997 – С.331.

3. Лихачов Б.Т.; Педагогіка. Курс лекцій..; М., 1993

4. Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій.

5.Сухомлинский В.А. Разговор с молодым директором школы // Избр. произв. в 5 т., т.ІУ. – К.: Рад. школа, 1980.



  1. В.О.Сухомлинський. Серце віддаю дітям. Вибр. твори: У 5-ти т.- т.3. –с.348.

  2. Науменко Г.С.Загубинога О.О. Дидактичні ігри на уроках хімії в курсі 12-річної школи. –Х.:Вид.група «Основа», 2008. С.187

  3. Матеріали Всеукраїнської науково-пошукової конференції «Теорія і практика розвитку ключових компетенцій учнів 12-річної школи» Секція «Інформаційні компетенції, їх місце і роль у формуванні в учнів критичного дивергентного мислення» К.; 2008. – Загубинога О.О. Науменко Г.С. Використання дидактичних ігор та дивергентних задач для розвитку творчого мислення учнів».





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка