Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ ii. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola Кафедра філології “затверджую” / JÓVÁhagyom



Скачати 315.46 Kb.
Дата конвертації18.02.2016
Розмір315.46 Kb.
Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ

II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola

Кафедра філології

ЗАТВЕРДЖУЮ” / JÓVÁHAGYOM

Проректор з навчальної роботи

Tanulmányi rektorhelyettes


Рац Адальберт Йосипович

“______”_______________20___


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


TANTÁRGYI PROGRAM

з дисципліни Сучасна українська літературна мова (Морфологія)
Напрям підготовки: 6.020303 Філологія (українська мова і література)*

Спеціальність: українська мова і література

Берегово – 2015

Робоча програма з Сучасної української літературної мови (Морфологія)

за напрямом підготовки 6.020303, спеціальністю Філологія (українська мова і література)*

„___” ________, 20__ року.

Розробники: програма розроблена в.о. доцента ЗУІ ім. Ф. Ракоці II

Барань Є.Б.

(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філології

Протокол №1 від “27” серпня 2015 року
Завідувач кафедри філології ____________________ (Ковтюк С. Я.)

(підпис ) (прізвище та ініціали)


Схвалено Вченою радою Закарпатського угорського інституту імені Ф. Ракоці II
Протокол №4 від “31” серпня 2015 року
Голова ________________ (_______________________)

  1. Опис навчальної дисципліни


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни


денна форма навчання


заочна форма навчання

Кількість кредитів – 10


Галузь знань

0203 Гуманітарні науки

(шифр і назва)


Нормативна


Напрям підготовки

6.020303 Філологія (українська мова і література)*

(шифр і назва)


Модулів – 4

Спеціальність

(професійне

спрямування): Українська мова і література


Рік підготовки

Змістових модулів – 6

2-й, 3-й

2-й, 3-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання _______________

(назва)


Семестр/Félév

Загальна кількість годин – 300

4-й, 5-й

4-й, 5-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента – 2



Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Бакалавр



60 год.

20 год.

Практичні, семінарські

72 год.

год.

Лабораторні





Самостійна робота

150 год.

150 год.

Індивідуальні завдання:

20 год.


Вид контролю:

Іспит



Примітка:

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1/3

для заочної форми навчання – 1/15

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Сучасна українська літературна мова. Морфологія» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів напряму (спеціальності) 6.020303. Філологія.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є сучасна українська літературна мова.

Міждисциплінарні зв'язки: «Сучасна українська літературна мова. Фонетика», «Сучасна українська літературна мова. Лексикологія».
1. Мета й завдання навчальної дисципліни
Мета – опанування знаннями про граматичну будову сучасної української мови та систему її лексико-граматичних класів – частин мови; підвищення загальної грамотності усного й писемного мовлення; формування навичок самостійної роботи; поповнення лексичного запасу студентів.

Завдання:


  • виявити зв'язок морфології з іншими розділами сучасної української літературної мови;




  • визначити зміст основних понять і термінів курсу;

  • розкрити особливості та критерії поділу слів на частини мови;

  • сформувати знання про лексико-граматичні й граматичні категорії, а також синтаксичні функції одиниць різних частин мови;

  • з'ясувати особливості парадигматичних систем змінних частин мови;

  • вивчити послідовність морфологічного аналізу слів.

У результаті вивчення курсу студент повинен



  • знати:

граматичну будову сучасної української мови; систему частин мови, критерії розмежування й принципи класифікацій частин мови; перехід слів з одного лексико-граматичного класу слів в інший; основні аспекти вивчення частин мови: лексико-граматичні й граматичні категорії, синтаксичні функції; особливості парадигматичних систем змінних частин мови; складні випадки відмінювання й дієвідмінювання

порядок морфологічного розбору слів;



  • уміти:

виявляти й правильно аналізувати мовні явища; визначати граматичні значення різних форм слів; групувати словоформи за граматичними категоріями; визначати спосіб творення мовних одиниць; визначати, до яких частин мови належать слова; безпомилково з'ясовувати морфологічні ознаки одиниць; аналізувати одиниці різних частин мови з погляду лексико-граматичних та граматичних категорій; будувати парадигми слів; робити повний морфологічний аналіз.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Граматична система мови. Будова слова. Словотвір
Тема 1. Морфологія як наука про граматичну будову мови. Граматична будова української мови. Предмет і завдання морфології. Основні поняття граматики: граматичне значення; граматична форма; граматична категорія. Способи й засоби вираження граматичних значень в українській мові.

Тема 2. Морфологічний склад слова. Словотвір сучасної української літературної мови. Морфологічний склад слова. Змінювані й незмінювані слова. Основа й закінчення. Значущі частини слова: корінь, афікси, флексія. Словотвір. Способи словотвору в українській мові.
Змістовий модуль 2. Морфологія. Повнозначні частини мови. Іменник
Тема 3. Частини мови. Принципи їх виділення. Поняття частин мови, принципи їх виділення в українській мові. Перехід одних частин мови в інші.

Тема 4. Загальна характеристика іменника як частини мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Граматичні категорії іменника. Визначення іменника як частини мови, його предметне значення, морфологічні ознаки й синтаксичні функції. Лексико-граматичні розряди іменників. Власні й загальні назви. Назви істот і неістот. Абстрактні й конкретні назви. Збірні та речовинні іменники. Граматичні категорії іменника. Рід, число, відмінок іменника. Іменники спільного та подвійного родів. Категорія числа іменників, її граматичне вираження. Категорія відмінка іменників, основні значення відмінків. Роль прийменника у вираженні відмінкових значень.

Тема 5. Поділ іменників на відміни та групи. Відмінювання іменників. Відміни та групи іменників. Варіанти відмінкових закінчень і їх значення. Вживання кличної форми. Невідмінювані іменники. Способи вираження значень відмінка, роду й числа в іменниках, що не мають форм словозміни. Наголос іменників при відмінюванні. Способи творення іменників.

Змістовий модуль 3. Повнозначні частини мови. Прикметник. Числівник. Займенник
Тема 6. Значення й граматичні ознаки прикметника. Семантичні групи прикметників. Відмінювання й словотвір прикметників. Визначення прикметника як частини мови. Значення, морфологічні ознаки й синтаксична функція прикметників. Граматична залежність категорії роду, числа й відмінка прикметників. Якісні й відносні прикметники, їхні морфологічні ознаки. Перехід відносних прикметників у якісні. Присвійні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників. Відмінювання прикметників. Тверда і м'яка група прикметників. Словотвір прикметників. Прикметники дієприкметникового походження.

Тема 7. Значення й граматичні ознаки числівника. Визначення числівника, його значення. Розряди числівників. Кількісні числівники, їх морфологічні ознаки, неоднорідність їх морфологічної структури. Категорії роду, числа, властиві окремим кількісним числівникам. Порядкові числівники, складні порядкові числівники. Відмінювання порядкових числівників. Синтаксичні зв'язки числівників з іменниками.

Тема 8. Місце займенника в системі частин мови. Визначення займенника, його значення. Розряди займенників за значенням. Граматичні ознаки окремих розрядів займенників, їх співвідносність з іншими частинами мови: іменниками, прикметниками, числівниками, прислівниками. Відмінювання займенників різних розрядів. Синтаксичні функції різних розрядів займенників.
Змістовий модуль 4. Повнозначні частини мови. Дієслово
Тема 1. Значення й граматичні ознаки дієслова. Інфінітив дієслова. Граматичні категорії дієслова. Визначення дієслова. Значення дієслова. Граматичні категорії дієслова. Синтаксична роль дієслова. Неозначена форма дієслова (інфінітив), її значення, утворення й синтаксичні функції. Творення дієслів. Непохідні й похідні дієслова.

Тема 2. Категорія виду. Доконаний і недоконаний вид, способи їх утворення. Категорія виду, доконаний і недоконаний вид і способи їх утворення. Видові відтінки значень. Дієслова, що не мають парних форм другого виду. Зв'язок категорії виду з категорією часу.

Тема 3. Перехідні й неперехідні дієслова. Дієслівна категорія стану. Категорія стану дієслова. Перехідність, засоби її вираження. Стани дієслова: активний, зворотно-середній, пасивний. Дієслова, яким не властива категорія стану.

Тема 4. Дієслівні категорії особи, числа та роду. Категорія числа й роду в дієслівних формах. Типи дієвідмін. Дієслова І та II дієвідміни й атематичні дієслова. Розрізнення дієвідмін за морфологічними ознаками інфінітива.

Тема 5. Категорія способу. Значення, вживання й утворення форм дійсного, умовного та наказового способів. Значення та вживання дійсного, умовного та

наказового способів. Утворення форм умовного й наказового способів.



Тема 6. Категорія часу. Значення, вживання й утворення форм теперішнього, минулого й майбутнього часів дієслова. Теперішній, минулий і майбутній часи. Основні значення форм часу.

Змістовий модуль 5. Повнозначні частини мови. Дієприкметник. Дієприслівник. Прислівник
Тема 7. Дієприкметник як проміжний розряд між дієсловом і прикметником. Значення дієприкметника, морфологічні ознаки й синтаксична роль. Активні й пасивні дієприкметники теперішнього та минулого часу, їх

творення та відмінювання. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники. Присудкові форми на -но, -то.



Тема 8. Дієприслівник як проміжний розряд між дієсловом і прислівником. Значення дієприслівника, творення та синтаксична роль. Перехід дієприслівників у прислівники.

Тема 9. Прислівник як повнозначна частина мови. Слова категорії стану. Модальні слова. Визначення прислівника. Розряди прислівників за значенням. Морфологічні розряди прислівників і їх синтаксичні функції. Творення прислівників. Явище адвербіалізації. Питання про слова категорії стану як особливу частину мови. Значення модальних слів, їх розряди та синтаксична роль.
Змістовий модуль 6. Службові частини мови
Тема 10. Прийменник. Походження прийменників і їх склад. Визначення прийменника. Значення прийменника. Вживання прийменника з різними непрямими відмінками іменників. Основні значення, створювані прийменниковими конструкціями при відмінкових формах. Перехід самостійних слів у прийменники. Особливості вживання деяких українських прийменників у порівнянні з російськими.

Тема 11. Сполучники. Поділ сполучників за походженням, будовою та способом уживання. Сполучні слова. Визначення сполучника. Синтаксична роль. Прості, складні і складені сполучники. Сполучники сурядності й підрядності. Поділ сполучників за походженням і будовою. Відмінність сполучників від сполучних слів.

Тема 12. Визначення частки. Групи часток за місцем у реченні, функціями, значенням. Загальне поняття про частки. Розряди часток за значенням, їх функції в мові.

Тема 13. Вигуки. Типи вигуків за значенням і вживанням. Розряди вигуків за походженням. Роль вигуків у мові. розряди вигуків. Перехід у вигуки слів з інших частин мови. Звуконаслідувальні слова.

Теми практичних занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Граматика як розділ мовознавства. Предмет і завдання морфології. Основні поняття граматики (граматичне значення, граматична форма; граматична категорія). Основні способи і засоби вираження граматичних значень.

2

2

Поняття про частини мови та критерії їх виділення. Перехід слів з однієї частини мови в іншу.

1

3

Іменник як частина мови. Особливості семантики. Лексико-граматичні розряди іменника: а) конкретні і абстрактні; б) істоти і неістоти; в) власні і загальні; г) збірні і одиничні; ґ) речовинні.

2

4

Рід як граматична категорія. Іменники семантико- і формально-граматичного роду, способи їх вираження. Родові ознаки незмінюваних іменників. Рід абревіатур. Граматична категорія числа. Одиничні та множинні іменники в українській мові.

2

5

Категорія відмінка і система відмінкових форм в українській мові. Основні значення відмінків. Поділ іменників на відміни. Іменники І відміни, особливості їх відмінювання. ІІ відміна іменників, їх словозміна. Особливості відмінювання іменників ІІІ та ІV відмін. Відмінювання плюративних іменників. Невідмінювані іменники. Морфологічний розбір іменника.

2

6

Загальна характеристика прикметника як частини мови. Лексико-граматичні розряди прикметників. Ступені порівняння якісних прикметників. Повні і короткі прикметники. Поділ прикметнків на групи. Особливості відмінювання. Морфологічний розбір прикметника.

2

7

Числівник у системі частин мови. Розряд числівників за значенням і граматичними ознаками: а) кількісні; б) порядкові. Структурні розряди числівників. Відмінкові парадигми кількісних числівників. Особливості словозміни порядкових числівників. Синтаксичні зв’язки числівників. Особливості написання числівників. Граматичний розбір числівника.

2

8

Загальнограматичне значення займенників. Співвідношення займенників з іншими частинами мови. Розряди займенників за значенням. Морфологічний склад займенників. Відмінювання займенників. Граматичний розбір займенника.

2

9

Семантичні та граматичні особливості дієслів. Система дієслівних форм. Інфінітив. Дві основи дієслова. Творення видових форм дієслів. Двовидові та одновидові дієслова. Лексико-синтаксичні особливості перехідних і неперехідних дієслів. Дієслова активного, пасивного й зворотньо-середнього стану. Категорія особи. Значення особових форм.Безособові дієслва. Категорії роду і числа дієслів. Визначення дієвідмін.

2

10

Семантичні й граматичні особливості часових форм: а) теперішній час; б) майбутній час; в) минулий час; г) давноминулий час. Особливості вживання часових форм. Зв’язок категорії часу з категорією виду дієслів. Семантичні й морфологічні особливолсті способових форм дієслова: а) дійсний спосіб; б) умовний спосіб; в) наказовий спосіб. Граматичний розбір дієслова.

2

11

Значення, морфологічні ознаки і синтаксична роль дієприкметників. Творення дієсприкметників: а) активних; б) пасивних. Граматичний розбір дієприкметника.

2

12

Значення, морфологічні ознаки і синтаксична роль дієприслівників. Творення дієприслівників. Граматичний розбір дієприслівника.

2

13

Прийменник. Семантичні типи прийменників. Походження прийменників та їх морфологічний склад. Вживання прийменників. Їх правопис. Граматичний розбір прийменника.

2

14

Сполучники сурядності і підрядності. Поділ сполучників за структурою і способом уживання. Сполучники і сполучні слова. Особливості написання сполучників. Граматичний розбір сполучників.

2

15

Функціонально-семантична класифікація часток. Склад часток ха походження. Особливості написання часток. Граматичний розбір часток.

2

16

Розряди вигуків за значенням. Групи вигуків за способом творення і походженням. Звуконаслідувальні слова.

1


Самостійна робота


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Явище субстантивації в українській мові.




2

Явище ад’єктивації в українській мові.




3

Перехід займенників в інші частини мови. Явище прономіналізації.




4

Перехід дієприкметників у прикметники й іменники.




5

Перехід дієприслівників в інші частини мови.




6

Явище інтер’єктивації.














Методи навчання

При викладанні дисципліни використані такі основні методи викладання: метод лекцій, практичні заняття, опрацювання наукової літератури, самостійна робота студентів (конспектування, виконання практичних вправ і завдань).


Методи контролю

При викладанні дисципліни були використані такі основні методи викладання: опитування на практичних заняттях, перевірка виконаних практичних вправ і завдань, самостійних робіт, модульні контрольні роботи.


Розподіл балів, які отримують студенти
Згідно з вимогами кредитно-модульної системи навчальна дисципліна оцінюється у 5 кредитів.

Зміст дисципліни поділений на три змістові модулі. Протягом семестру проводиться два модульні контролі. Також при визначенні модульної оцінки враховуються результати поточного контролю з практичних занять, а також результати захисту індивідуальних завдань, передбачених робочою навчальною програмою. Кожен модуль оцінюється за 100-бальною шкалою. За результатами двох модульних контролів визначається підсумкова семестрова оцінка успішності студента (середній бал за два модульні контролі) за 100-бальною шкалою та виставляється державна традиційна оцінка відповідно до шкали переведення.

Загальний бал, який студенти можуть отримати протягом семестру, розподіляється таким чином:
Модуль 1

Відповіді на практичних заняттях – 30 балів (максимум).

Самостійна робота студента (реферати та конспект статей, творів, інших матеріалів) – 20 балів.

Модульна контрольна робота – 50 балів.



Модуль 2

Відповіді на практичних заняттях – 30 балів (максимум).

Самостійна робота студента (реферати та конспект статей, творів, інших матеріалів) – 20 балів.

Модульна контрольна робота – 50 балів.


Модуль 3

Відповіді на практичних заняттях – 30 балів (максимум).

Самостійна робота студента (реферати та конспект статей, творів, інших матеріалів) – 20 балів.

Модульна контрольна робота – 50 балів.


Підсумкова оцінка

Загальні результати модулю 1 (максимум 100 балів) + загальні результати модулю 2 (максимум 100 балів) : 2 = підсумкова оцінка (максимум 100 балів)



Література

Підручники, посібники
1. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П. Грищенка. – К., 1999.

2. Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. – ч. ІІ. – К.,1996.

3. Горпинич В. О. Морфологія української мови. – Київ, 2004.

4. Безпояско О., Городенська К.Д., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. – К., 1992.

5. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. Збірник вправ. – К., 1995.

6. Сучасна українська літературна мова / за ред. І. К. Білодіда. – К.,1969, 1972.



Жовтобрюх К.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – ч. І. – Л., 1972.
Рекомендована література

  1. Арполенко Г. П., Городенська К. Г., Щербатюк Т. Х. Числівники української мови. - К.: Наук. думка, 1980.

  2. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови. Морфологія. - К.: Либідь, 1993.

  3. Вихованець І. Р. Прийменникова система української мови. - К.: Наук. думка, 1980.

  4. Вихованець І. Р., Городенська К. Г. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови. - К.: Пульсари, 2004.

  5. Волох О. Т., Чемерисов М. Т., Чернов Є. І. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. - К.: Вища шк., 1989.

  1. Гнатюк Г. М. Дієприкметник у сучасній українській літературній мові. - К.: Наук. думка, 1982. - 248 с.

  2. Горпинич В. О. Морфологія української мови. - К.: ВЦ «Академія», 2004.

  3. Гринчишин Д. Г. Явище субстантивації в українській мові. - К.: Наук. думка, 1965.

  4. Грищенко А. П. Прикметники в українській мові. - К.: Наук. думка, 1978.

  5. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови: У 2-х ч. Ч. 1. - К. : Вища шк., 1972.

  6. Загнітко А. П. Дієслівні категорії в синтагматиці й парадигматиці. - К.: УМКВО, 1990.

  7. Загнітко А. П. Морфологічні категорії іменника в синтагматиці і парадигматиці. - К.: УМКВО, 1989.

  8. Загнітко А. П. Основи функціональної морфології української мови. -К.:Вища шк., 1991.

  9. Загнітко А. П. Система і структура морфологічних категорій сучасної української мови (проблеми теорії). - К.: ІСД, 1993.

  10. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Морфологія: Монографія. - Донецьк: ДонДУ, 1996.

  11. Івченко М. П. Числівники української мови. - К.: Вид-во КДУ, 1955. - 144 с.

  12. Колодяжний А. С. Прийменник. - Харків.: Вид-во ХДУ, 1960.

  13. Курс сучасної української літературної мови / [за ред. Л. А. Булаховського] : У 2-х т. Т. 1. - К.: 1951.

  14. Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови. Морфологія. Ч. І. - К.: Вид-во КДУ, 1961.

  15. Леонова М. В. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. - К.: Вища шк., 1983.

  16. Матвіяс І. Г. Іменник в українській мові. - К.: Рад. шк., 1974.

  17. Русанівський В. М. Структура українського дієслова. - К.: Наук. думка, 1971.

  18. Словотвір сучасної української літературної мови / відп. ред. М. А. Жовтобрюх. - К.: Наук. думка, 1979.

  19. Сучасна українська літературна мова / за ред. М. Я. Плющ. - 7-е вид., стер. - К.: Вища шк., 2009.

  20. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. / за заг. ред. І. К. Білодіда. - К.: Наук. думка, 1969.

  21. Сучасна українська мова / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; за ред. О. Д. Пономарева. - 2-ге вид., перероб. - К.: Либідь, 2001.

  22. Чапля І. К. Прислівники в українській мові. - Харків: Вид-во ХДУ, 1960.



Довідкова література
1. Ганич. Д.І. , Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

2. Короткий тлумачний словник української мови. / за ред. Гринчишина. – К., 1988.

3. Навчальний правописний словник української мови / за ред. Баранника Д. Х. і Руденка Д. І. – Харків., 1997.

4. Словник української мови: В 11т. – К., 1970 – 1980.

5. Українсько – угорський словник : У 6 т. /за ред. І. Удварі – Ніредьгаза, 2000 – 2002.

6. Угорсько – український словник. У 2 томах. / за ред. І. Удварі. – Ніредьгаза, 2005–2006.


Інформаційні ресурси
Лінгвістичний портал - Шр://\у\у\у.тоуа.іпго. Словники й енциклопедії онлайн - Мр://го2ит.ог£.иа. Сайт про українську мову - Шр://икга]ішкатоуа.ог£.иа.

Форма підсумкового контролю успішності навчання:

диференційований залік (3-й семестр), письмовий екзамен (4-й семестр).



Засоби діагностики успішності навчання
Оцінювання усних відповідей, домашніх письмових робіт, аудиторних робіт (виконання тренувальних вправ, тестових завдань, самостійних робіт).

Шкала оцінювання: національна та ECTS

A nemzetközi és nemzeti osztályozás skálája

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Az összpontszám az összes tanulmányi teljesítmény alapján



Оцінка ECTS
Osztályzat az ECTS szerint

Оцінка за національною шкалою

Osztályzat a nemzeti skála alapján



для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

vizsga, évfolyammunka, gyakorlat


для заліку

beszámoló


90-100

А

відмінно / jeles

зараховано

megfelelt


82-89

В

добре / jó

74-81

С

64-73

D

задовільно / elégséges

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

elégtelen a pótvizsga lehetőségével



не зараховано з можливістю повторного складання

nem felelt meg, a pótbeszámoló lehetőségével



0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

elégtelen, a tárgy újrafelvételének kötelezettségével



не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

nem felelt meg, a tárgy újrafelvételének kötelezettségével





Орієнтовний перелік питань на іспит
Об’єкт і предмет морфології.

2. Частини мови і принципи їх класифікації.

3. Іменник. Загальна характеристика іменника як частини мови. Лексико-семантичні

групи іменників.

4. Лексико-граматичні розряди іменників. Іменники конкретні і абстрактні.

5. Іменники власні і загальні.

6. Іменники предметні і речовинні.

7. Іменники збірні і речовинні.

8. Категорія істот та неістот.

9. Категорія роду іменника.

10. Категорія відмінка іменників.

11. Поділ іменників на відміни. Невідмінювані іменники.

12. Число іменників. Singularia і pluralia tantum.

13. Лексико-граматичні розряди прикметників. Якісні прикметники.

14. Категорія ступеня вияву ознаки прикметників.

15. Лексико-граматичні розряди прикметників. Відносні і присвійні прикметники.

16. Присвійні і відносні прикметники. Їх відмінювання.

17. Відмінювання прикметників твердої і м’якої групи.

18. Правопис іменників, прикметників і займенників.

19. Субстантивація прикметників.

20. Розряди займенників за значенням.

21. Відмінювання займенників.

22. Особові і зворотний займенник. Їх відмінювання.

23. Питальні, відносно-питальні і означальні займенники. Їх відмінювання.

24. Неозначені і заперечні займенники. Їх відмінювання і правопис.

25.Числівник як частина мови.

26. Розряди числівників за значенням.

27. Групи числівників за будовою.

28. Відмінювання числівників.

29. Правопис числівників.

30. Дієслово. Загальна характеристика дієслова як частини мови.

31. Морфологічні категорії дієслова. Фінітивні дієслова (особові форми дієслова). Нефінітивні (невідмінювані форми дієслова).

32. Інфінітив дієслова як вербоїдна дієслівна форма.

33. Дві основи дієслова. Основа інфінітива і основа теперішнього часу.

34. Категорія виду дієслова.

35. Категорія перехідності/неперехідності дієслова.



  1. Категорія стану дієслова.

  2. Категорія способу дієслова.

  3. Категорія часу дієслова.

  4. Категорія особи дієслова.

  5. Безособові дієслова.

  6. Дієприкметник як дієслівна форма.

  7. Активні і пасивні дієприкметники.

  8. Дієприслівник як дієслівна форма. Дієслівні форми на -но, -то.

  9. Загальна характеристика прислівника як частини мови.

  10. Лексико-граматичні розряди прислівника.

  11. Категорія ступенів порівняння прислівника.

  12. Загальна характеристика прийменника як частини мови.

  13. Прийменник. Класифікація прийменників за походженням.

  14. Класифікація прийменників за значенням.

  15. Загальна характеристика сполучника як частини мови.

  16. Класифікація сполучників за значенням.

  17. Класифікація сполучників за структурою.

  18. Загальна характеристика частки як частини мови.

  19. Класифікація часток за функцією.

  20. Класифікація часток за структурою.

  21. Загальна характеристика вигука як частини мови.

  22. Класифікація вигуків за семантикою.

  23. Класифікація вигуків за будовою.

  24. Звуконаслідувальні слова.



Зразки завдань до модульних контрольних робіт
1. За якою ознакою іменники в українській мові поділяються на відміни?

а) за родом та закінченням у називному відмінку;

б) за числами;

в) за належністю до істот чи неістот;

г) за лексичним значенням.
2. Які іменники не мають категорію роду?

а) всі іменники мають категорію роду;

б) категорії роду не мають іменники, що вживаються тільки в однині або тільки в множині;

в) незмінювані іменники не мають категорії роду;

г) категорії роду не мають іменники, які вживаються тільки в множині.
3. У якому рядку всі іменники є збірними назвами?

а) море, молодь, викладацтво, народ, павутиння;

б) юнь, малеча, студентство, листя, дітвора;

в) товариство, рідня, птаство, військо, колосся;

г) група, жіноцтво, люди, гілля, картоплиння.
4. Укажіть рядок, у якому всі іменники належать до середнього роду.

а) життя, ледащо, поле, дівча, зілля;

б) воля, волосся, ім’я, суддя, сузір’я;

в) листя, селище, біль, завдання, пюре;

г) філе, сонце, кенгуру, тюль, немовля.
4. Назвіть, які граматичні категорії характерні для іменних частин мови:

а) рід, число, особа;

б) число, відмінок, вид;

в) особа, число, відмінок;

г) рід, число, відмінок.
5. Частиною мови є лексико-граматичний клас слів, які:

а) відповідають на однакові запитання і мають спільне лексичне значення;

б) мають однакові лексико-граматичні ознаки;

в) характеризуються тотожністю граматичних ознак і форм словозміни;

г) характеризуються спільністю лексичного значення, тотожністю граматичних категорій,
6. Укажіть, за якими критеріями розрізняють службові слова (прийменник, сполучник, частку):

а) лексичним значенням, морфологічними особливостями;

б) різними функціями в реченні;

в) особливостями морфемного оформлення, синтаксичною роллю;

г) граматичними показниками, різними функціями в реченні.
7. Укажіть рядок, у якому вказано ознаки службових слів:

а) відсутність номінативної функції, граматичного значення, синтаксичної функції;

б) наявність номінативної функції, відсутність питання, несамостійність синтаксичної функції;

в) відсутність номінативної функції і граматичного значення, відсутність питання;

г) відсутність номінативної функції, самостійність граматичного значення, синтаксичної функції.
8. Укажіть рядок, у якому всі іменники — твердої групи:

а) календар, каменяр, стіл, море, палац;

б) вітер, плащ, дизель, поводир, село;

в) командир, абажур, місто, вітер, граф;

г) годинник, лікар, різьбяр, аромат, татусь.
9. Укажіть рядок, у якому всі іменники належать до II відміни:

а) комісар, жито, веселка, мати, радість;

б) серце, плащ, терен, сім’я, нежить;

в) кіт, волосся, день, вікно, дощ;

г) князь, поет, лисеня, міні-футбол, сутінь.
10. Укажіть рядок, у якому всі іменники мають тільки форму множини:

а) граблі, декани, черевики;

б) заручини, макарони, ворота;

в) переговори, іспити, вила;

г) дріжджі, обіцянки, проводи.
11. У якому рядку всі дієслова минулого часу доконаного виду?

а) завантажив, збудував, захищав, затягнув, доніс;

б) закутав, наколотив, розкидав, знаходив, навіяв;

в) зашумів, розлюбив би, підклеїв, зібрало, оновив;

г) здивував, привезла, відповіли, приніс, запалило.
12. У якому рядку всі дієслова майбутнього часу?

а) Читатимеш, заспіваю, буде малювати, лити, сумую.

б) покличуть, налякає, принесемо, буду кричати, ходжу.

в) сподіватимусь, будеш вірити, сплю, ходили, полечу.

г) будеш танцювати, відпочинеш, рухатися, іди, танцював.

д) буду грати, відпочиватимемо, прочитаю, виростеш, будете їхати.


13. У якому рядку всі дієслова безособові?

а) зітхає, буде пахнути, освіжить, світає, щастить;

б) таланило, не читається, сутеніє, розвиднілось, не спиться;

в) жилося б, твориться, помиляється, змолоти, вечоріло;

г) смеркає, міркує, світало, світило, не спиться.
14. У якому рядку всі дієслова належать до другої дієвідміни?

а) бігти, гуркотіти, тьмяніти, одужати, краяти;

б) хилитися, гуркотати, берегти, відкрити, бити;

в) стежити, стелиться, спізнитися, бачити, хропіти;

г) ударити, пищати, ревіти, сопіти, знехтувати.

15 Які граматичні категорії властиві інфінітиву?

а) вид і спосіб;

б) перехідність /неперехідність і час;

в) спосіб і вид;

г) вид і перехідність /неперехідність.


16. У якому рядку всі прийменники пишуться разом?

а) незалежно/від, на/перед, з/під, за/ради, з/за;

б) по/між, згідно/з, під/час, в/продовж, з/поміж;

в) в/наслідок, до/вкола, в/здовж, на/вколо, що/до;

г) за/для, відповідно/до, о/крім, по/за, з/метою.
17. У якому рядку всі сполучники порівняльні?

а) немовби, що, наче, хоч, неначе;

б) начебто, мов, немов, ніби, нібито;

в) як, ледве, мов, наче, аби;

г) як, мов, оскільки, а, тому що.
18. У якому рядку всі слова – частки?

а) і, в, не, ні, ані;

б) чи, хіба, невже, лишень, справді;

в) з, чи, не, хай, мовляв, з-понад;



г) із-за, щоб, що, мовби, ніби.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка