Закон України "Про вищу освіту"



Сторінка4/9
Дата конвертації18.03.2016
Розмір1.3 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

3. Керівник вищого навчального закладу відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна цього закладу.

4. Керівник вищого навчального закладу звітує щороку перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.

5. Керівник вищого навчального закладу відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів.

6. Особливості повноважень та обов’язків керівника вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) визначаються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить цей вищий навчальний заклад, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

7. Під час виходу на пенсію з посади керівника вищого навчального закладу керівник, який працював на цій посаді не менш як десять років поспіль, може бути призначений на посаду радника керівника вищого навчального закладу в порядку, визначеному статутом вищого навчального закладу.


Стаття 30. Керівник інституту, факультету, відділення

1. Керівництво інститутом здійснює директор (начальник), керівництво факультетом здійснює декан (начальник).

2. Керівник інституту (факультету) повинен мати науковий ступінь та/або вчене звання відповідно до профілю інституту (факультету). Зазначений керівник обирається вченою радою інституту (факультету) строком на п’ять років (для національного вищого навчального закладу – на сім років). Керівник вищого навчального закладу укладає з керівником інституту (факультету) контракт.

3. Директор (начальник) інституту, декан (начальник) факультету може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам. Повноваження керівника інституту (факультету) визначаються у положенні про інститут (факультет), яке затверджується керівником вищого навчального закладу відповідно до законодавства.

4. Директор (начальник), декан (начальник) видають розпорядження, що стосуються діяльності відповідного інституту (факультету), які є обов’язковими для виконання всіма працівниками інституту (факультету) і можуть бути скасовані керівником вищого навчального закладу. Керівник вищого навчального закладу скасовує розпорядження директора (начальника), декана (начальника), що суперечать законодавству, статуту вищого навчального закладу чи завдають шкоди інтересам вищого навчального закладу.

5. Керівництво військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу та факультетом (відділенням) вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання) здійснює начальник, який призначається на посаду за конкурсом. Порядок проведення конкурсу визначається нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить вищий військовий навчальний заклад (вищий навчальний заклад з особливими умовами навчання, військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу), за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

6. Керівництво відділенням професійного коледжу здійснює завідувач (начальник). Завідувач (начальник) відділення призначається на посаду керівником вищого навчального закладу з числа педагогічних працівників, які мають вищу освіту академічного ступеня магістра відповідно до профілю освітньої діяльності відділення і педагогічний стаж не менш як п’ять років.

7. Завідувач відділення (начальник) забезпечує організацію навчально-виховного процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною діяльністю викладачів.


Стаття 31. Вчені ради

1. Вчена рада є колегіальним органом управління університету, академії, інституту, коледжу, утворюється строком на п’ять років (для національного вищого навчального закладу – строком на сім років), і до повноважень якої належать:

1) визначення стратегії і перспективних напрямів розвитку освітньої, наукової та інноваційної діяльності вищого навчального закладу;

2) розроблення і подання вищому колегіальному органу громадського самоврядування проекту статуту вищого навчального закладу, а також акта щодо внесення змін до нього;

3) ухвалення кошторису (річного фінансового плану та звіту) вищого навчального закладу;

4) ухвалення за поданням керівника вищого навчального закладу рішень щодо утворення та припинення структурних підрозділів;

5) погодження за поданням керівника вищого навчального закладу кандидатури щодо призначення та звільнення з посади директора бібліотеки, а також призначення та звільнення з посади проректорів (заступників керівника), головного бухгалтера;

6) обрання за конкурсом таємним голосуванням на посади завідувачів (начальників) кафедр і професорів;

7) визначення варіативної частини змісту освіти і переліків навчальних дисциплін та їх програм;

8) ухвалення рішень з питань організації навчального процесу;

9) ухвалення основних напрямів проведення наукових досліджень та інноваційної діяльності;

10) оцінювання науково-педагогічної діяльності структурних підрозділів;

11) прийняття рішення щодо кандидатур для присвоєння вчених звань доцента, професора, старшого дослідника;

12) прийняття остаточних рішень про визнання іноземних документів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання при прийнятті на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також при зарахуванні вступників на навчання;

13) затверджує положення про прямі таємні вибори виборних представників з числа осіб, що навчаються.

Вчена рада вищого навчального закладу розглядає також інші питання діяльності вищого навчального закладу відповідно до його статуту.

Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова, якого вчена рада обирає таємним голосуванням з числа членів вченої ради вищого навчального закладу на термін повноважень членів вченої ради. До складу вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами керівник вищого навчального закладу, заступники керівника, директори інститутів, декани факультетів, учений секретар, директор бібліотеки, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування, профспілкових органів вищого навчального закладу, а також виборні представники, які представляють наукових, науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів кафедр, професорів, докторів філософії, докторів наук; виборні представники, які представляють інших працівників вищого навчального закладу і які працюють у ньому на постійній основі, керівники органів студентського самоврядування вищого навчального закладу відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу. При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності її складу повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу і не менш як 10 відсотків – виборні представники з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.

Виборні представники з числа працівників обираються вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу за поданням структурних підрозділів, у яких вони працюють.

Виборні представники осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, обираються шляхом прямих таємних виборів з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.

Рішення вченої ради вищого навчального закладу вводяться в дію рішеннями керівника вищого навчального закладу.

2. Вчена рада інституту (факультету) є колегіальним органом інституту (факультету) вищого навчального закладу і утворюється строком на п’ять років (для національного вищого навчального закладу – строком на сім років).

Вчену раду інституту (факультету) очолює її голова, якого вчена рада інституту (факультету) обирає таємним голосуванням з числа членів вченої ради інституту (факультету) на термін повноважень членів вченої ради. До складу вченої ради інституту (факультету) входять за посадами директор (начальник), декан (начальник), заступники директора (начальника), декана (начальника), завідувачі (начальники) кафедр, керівники органів громадського самоврядування інституту (факультету), керівники органів студентського самоврядування інституту (факультету), керівники виборних профспілкових органів, а також виборні представники, які представляють науково-педагогічних працівників і обираються з числа професорів, докторів філософії, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників інституту (факультету) і працюють у ньому на постійній основі, виборні представники осіб, які навчаються в інституті (на факультеті), відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу. При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності складу вченої ради повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники інституту (факультету) і не менш як 10 відсотків – виборні представники осіб, які навчаються в інституті (на факультеті).

Виборні представники з числа працівників обираються органом громадського самоврядування інституту (факультету) за поданням структурних підрозділів, в яких вони працюють.

Виборні представники осіб, які навчаються в інституті (на факультеті), обираються шляхом прямих таємних виборів з числа осіб, які навчаються в інституті (на факультеті).

До повноважень вченої ради інституту (факультету) належать:

обрання за конкурсом таємним голосуванням на посаду асистентів, викладачів, старших викладачів, доцентів, директора (начальника) інституту, декана (начальника) факультету;

вирішення питань організації навчального процесу в інституті, на факультеті;

подання вченій раді вищого навчального закладу пропозицій щодо обрання за конкурсом завідувачів (начальників) кафедр і професорів, присвоєння вчених звань доцента, професора, старшого дослідника, ухвалення навчальних планів та програм варіативних навчальних дисциплін;

визначення основних напрямів наукової діяльності інституту (факультету);

ухвалення фінансового плану і звіту, кошторису інституту (факультету);

розгляд інших питань, передбачених статутом вищого навчального закладу.

Рішення вченої ради інституту (факультету) вводяться в дію рішеннями директора (начальника) інституту, декана (начальника) факультету. Рішення вченої ради інституту (факультету) може бути скасовано вченою радою вищого навчального закладу.

3. В університеті, академії, інституті, коледжі можуть бути утворені вчені ради інших структурних підрозділів. Повноваження таких вчених рад визначаються керівником вищого навчального закладу за погодженням з вченою радою вищого навчального закладу відповідно до статуту цього закладу.

4. Особливості діяльності вченої ради вищого військового навчального закладу, вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, підрозділу вищого навчального закладу, визначаються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого він належать.


Стаття 32. Педагогічна рада

1. Педагогічна рада професійного коледжу є колегіальним органом і утворюється керівником вищого навчального закладу на строк три роки.

До повноважень педагогічної ради професійного коледжу належать:

розроблення і подання до вищого колегіального органу громадського самоврядування проекту статуту вищого навчального закладу, а також пропозицій щодо змін і доповнень до нього;

ухвалення річного фінансового плану та звіту, кошторису вищого навчального закладу;

ухвалення за поданням керівника вищого навчального закладу рішень щодо утворення та припинення структурних підрозділів;

погодження за поданням керівника вищого навчального закладу кандидатури щодо призначення на посади та звільнення з посад заступників керівника, завідувачів (начальників) відділень, головного бухгалтера та завідувача бібліотеки;

визначення вибіркової частини змісту освіти і переліків навчальних дисциплін та їх програм;

ухвалення рішень з питань організації навчального процесу;

оцінювання навчально-виховної діяльності структурних підрозділів.

Педагогічна рада професійного коледжу розглядає інші питання діяльності вищого навчального закладу відповідно до його статуту.

Педагогічну раду очолює її голова, якого педагогічна рада обирає таємним голосуванням з числа членів педагогічної ради на термін повноважень членів педагогічної ради. До складу педагогічної ради входять за посадами заступники керівника вищого навчального закладу, завідувачі (начальники) відділень, завідувач бібліотеки, голови циклових комісій, інші педагогічні працівники, головний бухгалтер, керівники органів громадського самоврядування працівників вищого навчального закладу, керівники виборних профспілкових органів, керівники органів студентського самоврядування вищого навчального закладу відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу. При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності її складу повинні становити педагогічні працівники вищого навчального закладу і не менш як 10 відсотків – виборні представники з числа осіб, які навчаються. Виборні представники обираються вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу за поданням структурних підрозділів, в яких вони працюють, а виборні представники осіб, які навчаються, обираються шляхом прямих таємних виборів з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, відповідно до положення, затвердженого педагогічною радою.

Рішення педагогічної ради вищого навчального закладу вводяться в дію рішеннями керівника вищого навчального закладу.

2. Особливості діяльності педагогічної ради військового професійного коледжу (коледжу із специфічними умовами навчання) визначаються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать військові професійні коледжі, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.


Стаття 33. Наглядова рада

1. У вищому навчальному закладі (крім військових навчальних закладів) створюється Наглядова рада, яка є громадським дорадчим органом.

2. Основними завданнями Наглядової ради є сприяння вирішенню перспективних завдань розвитку вищого навчального закладу, залучення фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з пріоритетних напрямів розвитку і здійснення контролю за їх використанням, сприяння ефективній взаємодії вищого навчального закладу з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, суспільно-політичними організаціями та суб’єктами господарської діяльності в інтересах розвитку та підвищення якості освітньої діяльності і конкурентоспроможності цього вищого навчального закладу тощо.

3. Порядок формування Наглядової ради, строк її повноважень, компетенція і порядок діяльності визначаються статутом вищого навчального закладу.


Стаття 34. Робочі та дорадчі органи

1. Для вирішення поточних питань діяльності вищого навчального закладу створюються робочі органи: ректорат, деканати, приймальна комісія, адміністративна рада тощо.

2. З метою вироблення стратегії та напрямів здійснення освітньої та/або наукової діяльності вищого навчального закладу керівник вищого навчального закладу має право створювати на громадських засадах дорадчі (дорадчо-консультативні) органи (раду роботодавців, педагогічну, студентську, наукову раду тощо), якщо інше не передбачено статутом вищого навчального закладу.

3. Положення про робочий чи дорадчий орган затверджується вченою радою вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу.


Стаття 35. Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах

1. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу є загальні збори (конференція) трудового колективу, включаючи виборних представників з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.

Порядок скликання вищого колегіального органу громадського самоврядування та його роботи визначається статутом вищого навчального закладу.

У вищому колегіальному органі громадського самоврядування повинні бути представлені всі категорії працівників вищого навчального закладу, представники з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі. При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу, які працюють у цьому вищому навчальному закладі на постійній основі, і не менш як 10 відсотків – виборні представники з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі і обираються шляхом прямих таємних виборів з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, відповідно до положення.

Вищий колегіальний орган громадського самоврядування скликається не рідше ніж один раз на рік.

Вищий колегіальний орган громадського самоврядування вищого навчального закладу:

погоджує за поданням вченої або педагогічної ради вищого навчального закладу статут вищого навчального закладу чи внесення змін до нього;

обирає на посаду керівника вищого навчального закладу шляхом таємного голосування і подає свої пропозиції засновнику (засновникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі);

заслуховує щороку звіт керівника вищого навчального закладу та оцінює його діяльність;

обирає комісію з трудових спорів відповідно до законодавства про працю;

розглядає за мотивованим поданням наглядової або вченої (педагогічної) ради вищого навчального закладу питання про дострокове припинення повноважень керівника вищого навчального закладу;

затверджує правила внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу та затверджує колективний договір;

розглядає інші питання діяльності вищого навчального закладу.

Органом громадського самоврядування інституту (факультету) є збори (конференція) трудового колективу інституту (факультету), включаючи виборних представників з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.

Порядок скликання органу громадського самоврядування інституту (факультету) та його роботи визначається статутом вищого навчального закладу.

В органі громадського самоврядування інституту (факультету) повинні бути представлені всі категорії працівників інституту (факультету) та виборні представники з числа осіб, які навчаються в інституті (на факультеті). При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу повинні становити наукові та науково-педагогічні працівники інституту (факультету) і не менш як 10 відсотків – виборні представники осіб, які навчаються в інституті (на факультеті) і обираються шляхом прямих таємних виборів з числа осіб, які навчаються в інституті (на факультеті).

Засідання органу громадського самоврядування інституту (факультету) скликається не рідше ніж один раз на рік.

Орган громадського самоврядування інституту (факультету):

проводить оцінку діяльності керівника інституту (факультету);

затверджує річний звіт про діяльність інституту (факультету);

вносить керівнику вищого навчального закладу пропозиції щодо відкликання з посади керівника інституту (факультету);

обирає виборних представників до вченої ради інституту (факультету);

обирає кандидатури до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.

2. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування професійного коледжу є загальні збори (конференція) трудового колективу, включаючи виборних представників з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.

У вищому колегіальному органі громадського самоврядування професійного коледжу повинні бути представлені всі категорії працівників вищого навчального закладу та представники з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі. При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу повинні становити педагогічні працівники вищого навчального закладу, які працюють у цьому вищому навчальному закладі на постійній основі, і не менш як 10 відсотків – виборні представники осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі та обираються шляхом прямих таємних виборів з числа осіб, які навчаються.

Засідання вищого колегіального органу громадського самоврядування скликаються не рідше ніж один раз на рік.

Вищий колегіальний орган громадського самоврядування професійного коледжу:

ухвалює статут вищого навчального закладу, а також вносить зміни до нього;

обирає претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу;

вносить подання власнику (власникам) про дострокове звільнення керівника вищого навчального закладу;

заслуховує щороку звіт керівника вищого навчального закладу та оцінює його діяльність;

обирає комісію з трудових спорів відповідно до законодавства про працю;

затверджує правила внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу та затверджує колективний договір;

розглядає інші питання діяльності вищого навчального закладу.


Стаття 36. Студентське самоврядування

1. У вищих навчальних закладах та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід’ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів.

У студентському самоврядуванні беруть участь студенти та курсанти відповідного вищого навчального закладу. Усі студенти та курсанти, які навчаються у вищому навчальному закладі, мають рівні права на участь у студентському самоврядуванні.

Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів студентів і курсантів та їх участь в управлінні навчальним закладом. Студентське самоврядування здійснюється студентами та курсантами безпосередньо та через органи студентського самоврядування, які обираються шляхом прямого таємного голосування студентів та курсантів.

2. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством України, статутом вищого навчального закладу та положенням про студентське самоврядування, яке затверджується вищим органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.

3. Органи студентського самоврядування діють на принципах:

добровільності, колегіальності, відкритості;

виборності та звітності органів студентського самоврядування;

рівності права студентів та курсантів на участь у студентському самоврядуванні.

4. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, інституту (факультету), відділення, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту студентів (курсантів), типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.

Представницькі та виконавчі органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (парламент, сенат, старостат, студентський ректорат, студентські деканати, ради тощо).

Представницькі, виконавчі та контрольно-ревізійні органи студентського самоврядування обираються строком на один рік.

5. Органи студентського самоврядування:

приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;

беруть у встановленому цим законом та статутом вищого навчального закладу порядку участь в управлінні вищим навчальним закладом;

сприяють участі студентів у забезпеченні якості вищої освіти;

проводять організаційні, просвітницькі, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;

сприяють працевлаштуванню осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі;

сприяють створенню належних побутових умов проживання студентів у гуртожитках;

розпоряджаються коштами та іншим майном, які знаходяться на їхньому балансі та банківських рахунках;

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка