Закон України "Про вищу освіту"



Сторінка5/9
Дата конвертації18.03.2016
Розмір1.3 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

виконують інші функції, передбачені цим законом та положенням про студентське самоврядування.

6. За погодженням з органом студентського самоврядування у вищому навчальному закладі приймається рішення про:


відрахування студентів та курсантів з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання;

переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб;

переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням;

призначення заступника декана факультету, заступника директора інституту, заступника керівника вищого навчального закладу, які відповідають за роботу зі студентами;

поселення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, в гуртожиток і виселення їх з гуртожитку;

затвердження правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу в частині, що стосується осіб, які навчаються;

діяльність студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.

7. Вищим органом студентського самоврядування на кожному з рівнів є загальні збори (конференція) студентів (курсантів), що:

ухвалюють положення про студентське самоврядування, визначають структуру, повноваження та порядок проведення прямих таємних виборів представницьких та виконавчих органів студентського самоврядування;

заслуховують звіти представницьких, виконавчих та контрольно-ревізійних органів студентського самоврядування, дають їм відповідну оцінку;

 затвердження процедури використання майна та коштів органів студентського самоврядування;

затвердження річного кошторису витрат (бюджету) органів студентського самоврядування, внесення до нього змін та доповнень, заслуховування звіту про його виконання;

обрання контрольно-ревізійної комісії з числа студентів (курсантів) для здійснення поточного контролю за станом використання майна та виконання бюджету органів студентського самоврядування.

8. Адміністрація вищого навчального закладу не має права втручатися в діяльність органів студентського самоврядування, крім випадків, коли така діяльність суперечить законодавству, статутові чи завдає шкоди інтересам вищого навчального закладу.

9. Керівник вищого навчального закладу сприяє створенню належних умов для діяльності органів студентського самоврядування (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо).

10. Фінансовою основою студентського самоврядування є кошти, визначені вченою радою вищого навчального закладу в розмірі не менш як 0,5 відсотка коштів спеціального фонду відповідного вищого навчального закладу. Кошти органів студентського самоврядування спрямовуються на виконання їх завдань і здійснення повноважень відповідно до затверджених ними кошторисів.


Стаття 37. Наукові товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених

1. У вищих навчальних закладах та їх структурних підрозділах діють наукові товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених, які є частиною системи громадського самоврядування відповідних навчальних закладів.

У роботі наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених беруть участь особи, які навчаються або працюють у вищому навчальному закладі і за віком є не старшими за 35 років (40 років для докторантів).

Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених забезпечує захист прав та інтересів осіб, які навчаються або працюють у вищому навчальному закладі, зокрема щодо питань наукової діяльності, підтримку наукоємних ідей, інновацій та обмін знаннями.

2. У своїй діяльності наукові товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених керуються законодавством України, статутом вищого навчального закладу та положенням про наукові товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених.

3. Наукові товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених діють на засадах:

свободи наукової творчості;

добровільності, колегіальності, відкритості;

рівності права осіб, які навчаються, на участь у діяльності наукових товариств студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених.

4. Наукові товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених:

приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;

проводять організаційні, наукові та освітні заходи;

популяризують наукову-дослідницьку діяльність серед студентської молоді, сприяють залученню осіб, які навчаються, до науково-дослідної роботи та інноваційної діяльності;

представляють інтереси студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених перед адміністрацією вищого навчального закладу та іншими організаціями, з питань науково-дослідницької роботи та розвитку академічної кар’єри;

сприяють підвищенню якості наукових досліджень, стандартів освітніх програм доктора філософії та пост-докторальних програм;

сприяють обміну інформацією між молодими вченими та дослідниками;

сприяють розвитку міжвузівського та міжнародного співробітництва у галузі;

взаємодіють з Національною та національними галузевими академіями наук, науковими та науково-дослідними установами;

розпоряджаються коштами та іншим майном, що знаходяться на їхньому балансі та банківських рахунках;

виконують інші функції передбачені положеннями про наукові товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених та Законом.

За погодженням з науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених керівництво вищого навчального закладу приймає рішення про відрахування осіб, які навчаються за освітньо-науковим ступенем доктора філософії, з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання;

5. Органи управління наукових товариств студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених формуються на демократичних засадах, шляхом виборів. Структура наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених та організаційні механізми його діяльності визначаються положенням, яке затверджується вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.

Адміністрація вищого навчального закладу не має права втручатися в діяльність наукових товариств студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених, крім випадків, коли така діяльність суперечить законодавству, статутові чи завдає шкоди інтересам вищого навчального закладу.

6. Керівник вищого навчального закладу всебічно сприяє створенню належних умов для діяльності наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо).

Фінансовою основою діяльності наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених є кошти, визначені вченою радою вищого навчального закладу в розмірі не менш як 30 відсотків коштів, виділених на діяльність органів студентського самоврядування.
Стаття 38. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника вищого навчального закладу

1. Кандидат на посаду керівника університету, академії, інституту, коледжу повинен вільно володіти українською мовою, мати вчене звання професора, освітньо-науковий ступінь доктора філософії або науковий ступінь доктора наук і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як десять років.

Кандидатом на посаду керівника університету, академії, інституту, коледжу культури і мистецтв може бути особа, яка має почесне звання “Народний артист України”, “Народний художник України”, “Народний архітектор України” або “Заслужений діяч мистецтв України” за відсутності у неї вченого звання професора та освітньо-наукового ступеня доктора філософії або наукового ступеня доктора наук за умов відповідності іншим вимогам, передбаченим абзацом першим цієї частини.

Кандидат на посаду керівника професійного коледжу повинен вільно володіти українською мовою, мати вищу освіту академічного ступеня магістра, відповідну підготовку та педагогічний стаж у вищих навчальних закладах відповідного типу не менш як п’ять років.

Керівник вищого навчального закладу може безперервно перебувати на посаді не більш як два строки підряд.

2. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний оголосити конкурс на заміщення посади керівника вищого навчального закладу не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка займала цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника конкурс оголошується протягом тижня з моменту утворення вакансії.

Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу і вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу для голосування.

Кожен член виборного органу може голосувати лише за одну кандидатуру або не підтримувати жодну з кандидатур.

Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний затвердити на посаду керівника вищого навчального закладу кандидатуру, яка набрала більше 50 відсотків голосів статутного складу колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.

У разі, коли жоден з претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу не набрав у першому турі потрібної кількості голосів (більше 50 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу), проводиться другий тур голосування.

До голосування у другому турі допускається не більше двох кандидатів з числа тих, що набрали у першому турі найбільшу кількість голосів.

Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний призначити на посаду керівника вищого навчального закладу кандидатуру, яка набрала у другому турі більшість голосів за умови участі у голосуванні статутного складу колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.

Призначення на посаду керівника вищого навчального закладу здійснюється на строк п’ять років (для національного вищого навчального закладу – на строк сім років) на умовах контракту не пізніше одного місяця після обрання.

Керівник вищого навчального закладу може бути звільнений з посади засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на підставах, визначених законодавством про працю, а також за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту. Керівник вищого навчального закладу може бути також звільнений з посади у зв’язку з прийняттям рішення про його відкликання органом, який його обрав на посаду. Подання про відкликання керівника може бути внесено до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу не менш як половиною статутного складу Наглядової або вченої (педагогічної) рад вищого навчального закладу. Рішення про відкликання керівника вищого навчального закладу приймається двома третинами голосів за присутності не менш як двох третин статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.

3. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника коледжу, професійного коледжу, які є структурними підрозділами університету, академії, а також керівника професійного коледжу, який є структурним підрозділом коледжу, здійснюється у порядку, передбаченому частинами першою та другою цієї статті.

4. Засновник (засновники) новоутвореного вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає (призначають) виконуючого обов’язки керівника вищого навчального закладу, але не більш як на два роки.

5. Вимоги до кандидата та особливості порядку призначення на посаду керівника вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання) встановлюються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий навчальний заклад, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

6. Типова форма контракту з керівником вищого навчального закладу затверджується Кабінетом Міністрів України.


Стаття 39. Обрання на посаду та звільнення з посади керівника навчально-наукового інституту (факультету)

1. Кандидата на посаду керівника інституту (факультету), університету, академії, коледжу обирає і рекомендує керівнику вищого навчального закладу вчена рада інституту (факультету) з числа осіб, які мають вчене звання професора, доцента та/або освітньо-науковий ступінь доктора філософії або науковий ступінь доктора наук відповідно до профілю освітньої діяльності інституту (факультету) та стаж науково-педагогічної діяльності не менш як п’ять років.

Керівником інституту (факультету) вищого навчального закладу може бути особа, яка має почесне звання “Народний художник України”, “Народний архітектор України” або “Заслужений діяч мистецтв України” у разі відсутності у неї вченого звання професора, доцента та/або освітньо-наукового ступеня доктора філософії або наукового ступеня доктора наук.

Керівник вищого навчального закладу призначає керівника інституту (факультету) строком на п’ять років (для національного вищого навчального закладу – строком на сім років). Керівник інституту (факультету) здійснює свої повноваження на постійній основі. Інші питання щодо порядку обрання керівника інституту (факультету) визначаються статутом вищого навчального закладу.

Заступники керівника інституту (факультету) призначаються керівником вищого навчального закладу за пропозицією вченої ради інституту (факультету).

2. Керівник інституту (факультету) може бути звільнений з посади на підставах, визначених законодавством про працю, а також за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту. Керівник інституту (факультету) може бути звільнений з посади керівником вищого навчального закладу на підставі рішення вченої ради вищого навчального закладу.

3. Керівник інституту (факультету) може бути звільнений з посади керівником вищого навчального закладу на підставі подання органу громадського самоврядування факультету. Пропозиція про звільнення керівника інституту (факультету) вноситься до органу громадського самоврядування інституту (факультету) не менш як половиною голосів статутного складу вченої ради інституту (факультету). Пропозиція про звільнення керівника інституту (факультету) приймається не менш як двома третинами голосів статутного складу органу громадського самоврядування інституту (факультету).

4. Керівник вищого навчального закладу, в якому утворено новий інститут (факультет), призначає на умовах контракту виконуючого обов’язки керівника цього інституту (факультету) на строк до проведення виборів керівника інституту (факультету), але не більш як на один рік.

5. Вимоги до кандидата та порядок призначення на посаду керівника інституту (факультету) вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) встановлюються відповідно до нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, та центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

РОЗДІЛ VII. ДОСТУП ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ. ВІДРАХУВАННЯ, ПЕРЕРИВАННЯ НАВЧАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ І ПЕРЕВЕДЕННЯ ОСІБ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ


Стаття 40. Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів

1. Прийом на навчання до вищих навчальних закладів здійснюється на конкурсній основі. Умови конкурсу повинні забезпечувати дотримання прав особи у сфері освіти.

2. Поза конкурсом до державних і комунальних вищих навчальних закладів особи зараховуються у випадках, передбачених законом. Не допускається вступ поза конкурсом для здобуття вищої освіти академічного ступеня магістра і освітньо-наукового ступеня доктора філософії.

3. Прийом на навчання до вищих навчальних закладів здійснюється відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів, затверджених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

4. Прийом на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста та академічним ступенем бакалавра (магістра медичного і ветеринарного спрямувань) здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань та вмінь вступників, рівня їх творчих і фізичних здібностей у разі вступу на спеціальності, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, з урахуванням середнього бала документа про повну загальну середню освіту (документа про базову середню освіту у разі вступу на основі базової середньої освіти).

5. Конкурсний бал вступника обчислюється як сума балів зовнішнього незалежного оцінювання з конкурсних предметів та середнього бала документа про повну загальну середню освіту (документа про базову середню освіту в разі вступу на основі базової середньої освіти), бала за результатами оцінювання їхніх творчих і фізичних здібностей з ваговими коефіцієнтами, встановленими правилами прийому до вищого навчального закладу. Питома вага середнього бала документа про повну (базову) середню освіту не може перевищувати 10 відсотків конкурсного бала.

Середній бал за документом про повну загальну середню освіту – показник навчальних досягнень особи за результатами здобуття повної загальної середньої освіти, який обчислюється за середнім арифметичним підсумкових оцінок, наведених у додатку до документа про повну загальну середню освіту, відповідно до Умов прийому до вищих навчальних закладів.

6. Вступникам на навчання на природничі, математичні та технічні спеціальності вищим навчальним закладом може додаватись до конкурсного бала додатковий бал за результати навчання на підготовчих відділеннях вищого навчального закладу в порядку, встановленому умовами прийому до вищих навчальних закладів, в розмірі, що не перевищує п’яти відсотків максимально можливого конкурсного бала.

7. Для осіб, які досягли особливих успіхів у вивченні окремих предметів чи творчій діяльності, визнаних при проведенні міжнародних і всеукраїнських олімпіад та конкурсів, умовами прийому можуть встановлюватись додаткові бали, які додаються до конкурсного бала вступника природничих, фізико-математичних та інженерно-технічних напрямів, що не перевищує п’яти відсотків максимально можливого конкурсного бала.

8. Правила прийому до вищого навчального закладу, розроблені відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів, затверджуються вченою радою вищого навчального закладу. Правилами прийому встановлюються значення вагових коефіцієнтів для балів зовнішнього незалежного оцінювання, творчого конкурсу та середнього бала документа про середню освіту. Питома вага кожного сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання становить не менше 20 відсотків від загальної суми балів.

Питома вага результатів оцінювання творчих і фізичних здібностей становить не більше 30 відсотків від загальної суми балів.

9. Вищий навчальний заклад може своїми правилами прийому вимагати додатковий сертифікат із затвердженого переліку дисциплін, за якими проводиться зовнішнє незалежне оцінювання.

10. Сума вагових коефіцієнтів має бути рівною одиниці.

11. Прийом на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста під час вступу на споріднену спеціальність за академічним ступенем бакалавра здійснюється за результатами тестових вступних випробувань.

12. Прийом на основі академічного ступеня бакалавра на навчання за академічним ступенем магістра здійснюється за результатами вступних випробувань. Прийом на основі академічного ступеня магістра під час вступу на навчання за освітньо-науковим ступенем доктора філософії здійснюється за результатами вступних випробувань.

13. Прийом до докторантури або надання творчої відпустки для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук здійснюється з урахуванням наукових, науково-технічних досягнень за обраною спеціальністю відповідно до вимог, що визначаються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

14. Особливості прийому іноземців та осіб без громадянства на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста і академічного ступеня бакалавра встановлюється умовами прийому.
Стаття 41. Зовнішнє незалежне оцінювання

1. Зовнішнє незалежне оцінювання – система оцінювання рівня знань та умінь осіб, які бажають здобути вищу освіту на основі повної (базової) загальної середньої освіти.

Порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

2. Перелік навчальних предметів та строки проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначаються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки не пізніше як 1 жовтня року, що передує рокові вступу до вищого навчального закладу.

3. Завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання (банк завдань) розробляється педагогічними, науковими, науково-педагогічними працівниками.

Програми зовнішнього незалежного оцінювання за результатами здобуття загальної середньої освіти не можуть виходити за межі навчальних програм загальної середньої освіти, затверджених відповідно до чинного законодавства. Програми зовнішнього незалежного оцінювання затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки одночасно із затвердженням переліку навчальних предметів та строків зовнішнього незалежного оцінювання за погодженням із громадськими об’єднаннями керівників вищих навчальних закладів.

Порядок формування та використання банку завдань зовнішнього незалежного оцінювання, доступу до відомостей такого банку визначається центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

4. Відкритість зовнішнього незалежного оцінювання забезпечується шляхом повного і своєчасного інформування осіб, які бажають здобути вищу освіту, про програми, строки та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання, а також здійснення державного контролю і громадського спостереження за ходом зовнішнього незалежного оцінювання.

Положення про громадський контроль за проведенням зовнішнього незалежного оцінювання затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

5. За результатами проведення зовнішнього незалежного оцінювання з навчального предмета (предметів) особі видається сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання встановленого зразка.

6. Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться працівниками державної установи, положення про яку затверджується Кабінетом Міністрів України. До проведення зовнішнього незалежного оцінювання залучаються педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники та інші фахівці, умови оплати праці яких встановлюються Кабінетом Міністрів України.

7. Фінансування заходів з проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку. Особа має право на безоплатне проходження зовнішнього незалежного оцінювання в обсязі, встановленому центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

8. Зазначена нижче інформація перебуває у власності держави і має статус конфіденційної протягом визначених цим Законом строків:

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка