Закон України "Про вищу освіту"



Сторінка9/9
Дата конвертації18.03.2016
Розмір1.3 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Обов’язок комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності, що створені за бюджетні кошти, покладаються на суб’єкта майнових прав.

Розподіл майнових прав інтелектуальної власності між науковою установою, де створено об’єкт права інтелектуальної власності та його авторами, відбуваються у порядку, встановленому відповідно до Закону України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”.”;


12. Внести до Закону України “Про освіту” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, № 34, ст. 451) такі зміни:
1) у статті 42:
а) у частині першій слово “освітньо-кваліфікаційних” замінити словом “освітньо-кваліфікаційного рівня, академічних, освітньо-наукового і наукового ступенів”;
б) абзац третій частини 3 виключити;
2) статтю 43 викласти в такій редакції:
“Стаття 43. Вищі навчальні заклади

1. Вищими навчальними закладами є: університет, академія, інститут, коледж, професійний коледж.

2. З метою підтвердження здатності здійснювати освітню діяльність на рівні, що відповідає стандартам вищої освіти, вищі навчальні заклади проходять процедуру акредитації галузей (напрямів) освіти і науки, за якими вони здійснюють підготовку фахівців.

3. Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційним рівнем, академічними, освітньо-науковим і науковим ступенями:

молодший спеціаліст – забезпечують професійні коледжі;

бакалавр – забезпечують університети, академії, інститути та коледжі;

магістр, доктор філософії, доктор наук – забезпечують університети, академії та інститути.”;
3) в абзаці 2 частини першої статті 44 слово “освітньо-кваліфікаційних” замінити словом “освітньо-кваліфікаційного рівня, академічних, освітньо-наукового і наукового ступенів”;
4) статтю 46 викласти в такій редакції:
“Стаття 46. Автономія вищого навчального закладу

1. Автономія вищого навчального закладу – самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації наукових досліджень, навчального процесу, внутрішнього управління та фінансів. Автономія вищого навчального закладу зумовлює необхідність такої самоорганізації та саморегуляції, яка б служила громадському інтересові напрацювання істини стосовно викликів перед державою і суспільством, відбувалася прозоро, публічно, і його діяльність була б відкритою до критики. А держава, будучи зацікавленою в існуванні таких центрів незалежної думки, має створювати умови для їх існування і розвитку.



2. Права вищого навчального закладу, що визначають зміст його автономії, встановлюються законом і не можуть бути обмежені іншими законами та нормативно-правовими актами.”;
13. Внести до Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 50-51, ст. 572) такі зміни:
1) частину дев’яту статті 13 викласти в такій редакції:
“9. Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами (крім вищих навчальних закладів) не допускається. Відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ) органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами забороняється, крім випадку, передбаченого частиною восьмою статті 16 цього Кодексу, а також крім розміщення закордонними дипломатичними установами України бюджетних коштів на поточних рахунках іноземних банків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та розміщення вищими і професійно-технічними навчальними закладами на поточних рахунках банків власних надходжень бюджетних установ.”;
2) у пункті 16 частини другої статті 29 слова “тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право” замінити словами “власних надходжень бюджетних установ”;
3) у статті 51:
а) частину 9 доповнити абзацом четвертим такого змісту:
“Положення, цієї частини не поширюються на власні надходження спеціального фонду вищих навчальних закладів.”
б) доповнити новою частиною 10 такого змісту:
“10. Вищі навчальні заклади самостійно розпоряджаються власними надходженнями бюджетних установ. Розрахунково-касове обслуговування у таких випадках здійснюється банківськими установами.”
4) у пункті 10 частини першої статті 69 слова “тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право” замінити словами “власних надходжень бюджетних установ”.
14. У статті 2 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 33, ст. 471):
1) частину 3 доповнити новим абзацом п’ятим у такій редакції:
“товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється вищими навчальними закладами України за рахунок власних надходжень бюджетних установ;”;
у зв’язку з цим абзаци 5-11 вважати відповідно абзацами 6-12;
2) в абзаці 11 частини 4 слова “I-IV рівнів акредитації” виключити.
15. Частину другу статті 92 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27; 2009, № 23, ст. 282) доповнити новим пунктом “г” такого змісту:
“г) дошкільні, загальноосвітні та вищі навчальні заклади України незалежно від форм власності.”.
16. Внести до Закону України “Про електроенергетику” (Відомості Верховної Ради України, 1998, № 1, ст. 1; 2004, № 8, ст. 67; 2005, № 4, ст. 103; 2005, № 33, ст. 428) такі зміни:
1) у частинах п’ятій та шостій статті 26 слова “професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності” замінити словами “та навчальних закладів”;
2) частину другу статті 27 доповнити новим абзацом десятим такого змісту:
“припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форм власності протягом навчального року.”.
17. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 50-51, ст. 572) такі зміни:
1) у пункті “д” підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 після слова “музеям-заповідникам” додати слова “а також - вищим навчальним закладам з метою підтримки розвитку освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності”;
2) у підпункті 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 додати новий пункт такого змісту:
“з) витрати платника податку, пов’язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, а також витрати на навчання чи (та/або) професійну підготовку у вітчизняних вищих навчальних закладах інших осіб, які не перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобов’язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років; витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах. Зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі до 5 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.”;
3) у пункті 154.7 статті 154 слова “дошкільних та загальноосвітніх” замінити словами “дошкільних, загальноосвітніх і вищих”;
4) підпункт 197.1.22 пункту 197.1. статті 197 доповнити новим абзацом такого змісту:
“оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, що виконуються вищим навчальним закладом за кошти підприємств, установ та організацій вітчизняних та іноземних замовників робіт всіх форм власності;”;
5) у підпункті 282.1.8 пункту 282.1 статті 282 слова “дошкільні та загальноосвітні” замінити словами “дошкільні, загальноосвітні та вищі”.
18. У Законі України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 2-3, ст. 11) частину дев’яту статті 8 доповнити новим абзацом такого змісту:
“Єдиний внесок для найманих працівників вищого навчального закладу встановлюється у розмірі 3,6 відсотка від суми, що дорівнює двом розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої на день нарахування єдиного внеску, з урахуванням кількості днів, відпрацьованих працівником у звітному періоді”.
19. У Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами) частину першу статті 24 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

“До страхового стажу зараховуються періоди навчання на денній формі у вищих навчальних закладах, в аспірантурі, докторантурі, резидентурі, інтернатурі і клінічній ординатурі”.


20. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, а також забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.







1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка