Закон України «Про загальну середню освіту»



Скачати 113.45 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір113.45 Kb.
Навчання історії у профільних класах: теорія і практика

Матеріали семінару ІППО КУ імені Бориса Грінченка в дистанційному форматі

Квітень 2010 року

Нормативно-правове забезпечення впровадження профільного навчання


  • Закон України «Про загальну середню освіту»

  • Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. «Про перехід загальноосвітніх закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» та від 13.04.2007 № 620 «Про внесення зміни до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000р. №1717».

  • Національна доктрина розвитку освіти України, затверджена Указом Президента України від 17.04.2002 р.

  • Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), затверджена Постановою Колегії МОН України та Президією АПН України 22.11.2001 р.

  • Концепція профільного навчання в старшій школі, затверджена рішенням колегії МОН України №10/2-2 від 25.09. 2003 року (нова редакція, затверджена наказом міністра освіти і науки України, наказ № 854т від 11.09.2009 р.)

У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі - вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Концепція розроблена з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду організації профільного навчання в старшій загальноосвітній школі та доопрацьована з урахуванням практики переходу на профільне навчання.



Сутність профільного навчання

Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

Одним із пріоритетів державної політики розвитку освіти є створення однакових можливостей у здобутті якісної освіти в навчальних закладах різного типу, а також умов для профільного навчання, яке впроваджується в 10–12-х класах загальноосвітньої школи й забезпечує допрофесійну підготовку учнів. Загальною тенденцією розвитку профільної школи є її орієнтація на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної і професійної освіти.

Важливим елементом діяльності профільних класів є розроблення нових технологій навчання. Великого значення в зв’язку з цим набуває проблема методів викладання профільних предметів і курсів за вибором та факультативів.



Мета профільного навчання

  • забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя;

  • виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Профільне навчання ґрунтується на принципах:

  • диференціації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);

  • варіативності, альтернативності й доступності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);

  • наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);

  • гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);

  • діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

Зміст і структура навчальних профілів


Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має забезпечувати:

  • загальноосвітню підготовку учнів;

  • підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.

Профільні загальноосвітні предмети – це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

Рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; історія у фізико - математичному).

Академічний рівень – обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси всесвітньої історії та історії України у філологічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі).

Рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси іноземної мови і зарубіжної літератури у філологічному профілі або курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі).

  • Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, іноземна мова і зарубіжна література, українська мова і література, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано філологічні предмети іноземна мова і зарубіжна література, решта гуманітарних предметів українська мова і література) вивчається за програмою загальноосвітнього рівня; у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загальноосвітнього рівня.

  • Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного напрямів може вивчатися інтегрований курс «Природознавство» а у профілях природничо-математичного і технологічного спрямування– «Література»,.

Серед проблем, пов’язаних з упровадженням профільного навчання, особливої актуальності набуває проблема визначення ролі, функцій та методичного забезпечення варіативної частини навчального плану. У Концепції профільного навчання велика увага приділяється курсам за вибором.

Для учня головне – усвідомити себе суб’єктом самостійного вибору профілю навчання, тобто учень має одержати реальну можливість визначити для себе той чи інший курс за вибором, зокрема з літератури. Але для цього мають бути створені спеціальні умови, враховуватися вимоги до повноцінного забезпечення інваріантного компонента навчання.



Курси за вибором доповнюють і поглиблюють зміст певного навчального курсу чи предмета державного освітнього компонента, що визначає спеціалізацію профілю. Їх вибирають учні з кількох запропонованих.

Функції курсів за вибором допрофільної підготовки:

  • формування у школярів правильного вибору профілю навчання;

  • визначення сфери майбутньої професійної діяльності;

  • усвідомлення учнями своїх переваг з позиції майбутньої діяльності.

Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровільно. Ними повинні бути охоплені всі школярі 8-9 класів. Допрофільні курси за вибором є короткочасними (9-17 годин). Протягом 2-х років учні вивчають не менше 2-х- 3-х курсів.

За змістовим наповненням курси за вибором для допрофільної підготовки:

  • знайомлять учнів із світом сучасних професій;

  • розширюють знання учнів з шкільних предметів;

  • вчать оцінювати свої можливості щодо способів діяльності.

Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором!

Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах, школах з класами з поглибленим вивченням окремих предметів.

Профільне навчання може здійснюватися на базі чи за участю позашкільних навчальних закладів.

Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів.



Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах, школах з класами з поглибленим вивченням окремих предметів.

Профільне навчання може здійснюватися на базі чи за участю позашкільних навчальних закладів.

Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів.


Допрофільна підготовка


Здійснюється у 8 – 9-х класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі.

Форми реалізації допрофільної підготовки:

  • поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі;

  • введення курсів за вибором;

  • профільна орієнтація;

  • інформаційна робота тощо

Поглиблене вивчення предметів, крім розширення і поглиблення змісту, сприяє формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність з використанням одержаних знань. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами і підручниками, або за модульним принципом – програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми.

Важливі напрями роботи в умовах допрофільної підготовки – це формування у підлітків:



  • інтелектуальної компетентності (здатності працювати з будь-якою інформацією, уміння застосовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях, володіння прийомами самостійного здобування нових знань, високий рівень розвитку пізнавальних процесів, уміння працювати в умовах дослідження);

  • креативної компетентності (здатності до розв’язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання й уміння діяти не за зразком, а оригінально.

Курси за вибором покликані сприяти вибору учнями майбутнього профілю навчання.

Профільна орієнтація скерована на надання психолого-педагогічної допомоги учням у прийнятті рішення щодо вибору профілю навчання та створення умов для готовності підлітків до соціального, професійного і культурного самовизначення в цілому.

Інформаційна робота передбачає розроблення «освітньої карти» міста, району та інформаційних носіїв (сайти, буклети, листівки, газети тощо).

Допрофільна підготовка здійснюється також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації тощо.

Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп).



Першочергові завдання допрофільної підготовки учнів з історії та правознавства:

  • розвиток пізнавального інтересу до історичних наук;

  • урахування ролі історії України та Всесвітньої історії, а також правознавства в особистісному розвитку кожного громадянина, необхідності належною мірою опанування її в сучасному світі;

  • формування потреби різнобічного розвитку власних здібностей і нахилів, збагачення пам’яті знаннями із різних галузей наук, а розуму – сучасними методами оперування знаннями;

  • вироблення цілісного світогляду, знаходження сенсу життя;

  • потреба дотримання загальнолюдських моральних норм, розвиток уміння формувати й висловлювати власні думки, переконливо аргументувати їх.

Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Основною характеристикою активних форм навчання є відповідність природи людського сприйняття, націленість на розкриття особистого «Я» як учня, так і вчителя через їхню творчу взаємодію.

Серед активних методів виділяються:



  • евристичне спостереження;

  • порівняння;

  • конструювання;

  • моделювання;

  • смислове бачення;

  • метод творчої реалізації.

Основні завдання поглибленого вивчення історії України:

  • вироблення в учнів стійкого інтересу до історії України;

  • формування самостійного, критичного творчого мислення школярів на основі засвоєння ними необхідної суми знань;

  • розвиток творчих здібностей, загальнокультурного рівня учнів через ознайомлення їх з історичними подіями, розвиток моральних цінностей людини;

  • виховання сучасної всебічно розвиненої особистості зі сформованим почуттям національної свідомості та цікавості й толерантності до інших народів світу.

Додаткові курси допрофільної підготовки для суспільно-гуманітарного напряму (профіль – історичний, історико-філологічний, правовий, філософький), можна умовно поділити на два основні види: предметно орієнтовані і міжпредметні.

Завдання предметно орієнтованих курсів – надати учневі можливість максимально реалізувати свій інтерес до історичних наук, з’ясувати готовність і здатність учня засвоїти навчальний матеріал на підвищеному рівні.

Завдання міжпредметних курсів – розширити кругозір учнів, знання про історичні події; підтримувати мотивацію учня, сприяючи внутріпрофільній спеціалізації (основи філософії, різного роду практикуми, тренінги).

Отже, сутність допрофільного освітнього процесу полягає у формуванні готовності учнів до навчання в старшій школі в умовах профілізації.

Ця готовність складається з таких компетентностей учнів:



  • інтелектуальна, яка включає здатність працювати з навчальним матеріалом різного характеру, вміння використовувати самостійно здобуті знання, здатність та інтерес до пошукової і дослідницької діяльності;

  • особистісна, яка включає бажання й уміння виявляти творчу самостійність, організовувати свою діяльність, володіти правилами етики, співробітництва;

  • комунікативна – здатність використовувати засоби мови й мовлення в процесі спілкування;

  • рефлексивна – здатність здійснювати самоконтроль і самооцінку власної діяльності, знаходити й усувати причини труднощів;

  • діяльнісна, яка включає здатність конструювати свою діяльність від постановки проблеми до одержання бажаного результату, переносити сформовані вміння на незнайому навчальну ситуацію;

  • креативна – розвиток мотиваційної сфери, бажання і вміння домагатися оригінальності та новизни в кожній навчальній ситуації;

  • емоційна, яка включає емоційну реакцію на кожний факт, явище, пов’язані з вивченням іншомовної культури, уміння набувати чуттєвий досвід.

Усі ці компетентності формуються на будь-якому навчальному матеріалі (програмовому, позапрограмовому, курсів за вибором) і сприяють досягненню освітньої мети.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка