Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту»



Сторінка1/3
Дата конвертації18.03.2016
Розмір0.67 Mb.
  1   2   3


ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У КІРОВОГРАДСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

1. Загальні положення
Нормативно – правова база організації освітнього процесу у Кіровоградському національному технічному університеті (КНТУ) базується на:

1) Конституції України та законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність» та інших нормативно-правових актах, міжнародних договорах України, укладених в установленому законом порядку.

2) Указу Президента № 277/2004 від 5.03.2004 р. «Про надання університету статусу національного».

3) Постановах Кабінету Міністрів України, наказах Міністерства освіти і науки України:

-«Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра» (постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. №787);

- «Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра» (постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2006р. №1719);

- «Питання стипендіального забезпечення» (постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 р.№882),

- «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової і організаційної роботи педагогічних і науково- педагогічних працівників вищих навчальних закладів» (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002 р. № 450);

- «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України” (наказ Міністерства освіти і науки України від 08.04.1993 р. №93)»;

- «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти» (наказ Міністерства освіти і науки України від 15.07.1996 р. № 245),

-«Про особливості формування навчальних планів на 2015/2016 навчальний рік» (лист Міністерства освіти і науки України від 26.01.2015 р. №47));

- «Про методичні рекомендації щодо запровадження Європейскої кредитно-трансферної системи та її ключових документів у виших навчальних закладах» (лист Міністерства освіти і науки України від 26.02.2010 р. № 1/9-119);

4) Статутові КНТУ (прийнятого конференцією трудового колективу 15 березня 2005 р., набрав чинності 17 квітня 2007 р.),

5) Правил внутрішнього розпорядку для студентів КНТУ (затверджених ректором КНТУ 07.09.2012 р.)

6) Положення про студентське самоврядування КНТУ (прийняте конференцією студентів КНТУ20.02.2013 р.).
Акти центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, прийняті в межах його повноважень, обов’язкові для КНТУ.

Листи, інструкції, методичні рекомендації, інші документи органів виконавчої влади, крім наказів, зареєстрованих Міністерством юстиції України, та документів, що регулюють внутрішню діяльність органу, не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати правові норми.


1. Освітній процес

Освітній процес - це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться у вищому навчальному закладі через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

Освітній процес у КНТУ спрямовується на створення умов для особистого розвитку і творчої самореалізації людини, формування національних та загальнолюдських цінностей, створення рівних можливостей для молоді у здобутті якісної освіти, підготовку до життя і праці в сучасних умовах, розроблення та запровадження освітніх інноваційних технологій, демократизацію освіти та навчально-виховного процесу, розвитку неперервної освіти впродовж життя, інтеграцію української освіти в європейський і світовий простір, забезпечення соціального захисту студентів та науково-педагогічних працівників.
В основу організації освітнього процесу в КНТУ покладено Європейську кредитно –трансферну накопичувальну систему (ЄКТС). Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система - система трансферу і накопичення кредитів з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС. Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі - кредит ЄКТС) - одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин.

Освітній процесс у КНТУ планується з урахуванням науково-педагогічного потенціалу, матеріальної та навчально-методичної бази, сучасних інформаційних технологій. Він орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до динамічних процесів в освітній та соціально-культурній сферах, галузях техніки і технологій, системах управління й організації праці, умовах ринкової економіки.

Основну відповідальність за якість освітнього процесу в КНТУ несуть ректор та

керівники навчальних підрозділів. Освітній процес організовують навчальні підрозділи: факультети, центри, навчальний та методично - організаційний відділи. Освітній процес за заочною формою навчання організовується Центром заочної та дистанційної освіти. Навчання іноземних громадян в університеті організовується Центром підготовки фахівців для зарубіжних країн. Діяльність навчальних підрозділів регламентується відповідними Положеннями, затвердженими Вченою радою університету.

Здійснення навчального процесу забезпечують кафедри та їх філії на виробництві.

Мовою викладання у КНТУ є державна мова.

З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності, КНТУ має право приймати рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти з відповідної дисципліни державною мовою. Перелік іноземних мов, якими здійснюється викладання навчальних дисциплін, визначається КНТУ.

Для викладання навчальних дисциплін іноземною мовою КНТУ може утворювати окремі групи для іноземних громадян, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту, за кошти фізичних чи юридичних осіб, або розробляти індивідуальні програми. При цьому КНТУ забезпечує вивчення такими особами державної мови як окремої навчальної дисципліни.

Метою освітнього процесу є:

- забезпечення якості здобуття особами вищої освіти відповідного ступеня за обраними ними спеціальностями на рівні вимог стандартів вищої освіти, освітніх програм, ступенів вищої освіти та кваліфікацій за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності;

- провадження наукової діяльності шляхом проведення наукових досліджень і забезпечення творчої діяльності учасників освітнього процесу, підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації і використання отриманих результатів в освітньому процесі;

-участь у забезпеченні суспільного та економічного розвитку держави через формування людського капіталу;

- формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного виховання, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, здорового способу життя, вміння вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах;

- забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі освітньої, наукової та інноваційної діяльності;

- створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їхніх здібностей і талантів;

- збереження та примноження моральних, культурних, наукових цінностей і досягнень суспільства;

- налагодження міжнародних зв’язків та провадження міжнародної діяльності в галузі освіти, науки, спорту, мистецтва і культури.

Освітній процес базується на принципах:

- науковості;

- гуманістичної орієнтації освітнього процесу;

- демократизму;

-автономії КНТУ;

- академічної свободи учасників освітнього процесу (вибору оптимальних методів, форм, засобів навчання і виховання);

- орієнтації освітнього процесу на задоволення вимог роботодавців щодо якості підготовки фахівців;

- професійної мобільності та швидкої адаптації до змін у соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки;

- наступності багатоступеневої системи освітнього процесу та безперервності здобуття вищої освіти;

- формування свідомих, патріотично налаштованих, активних, самостійних і творчих фахівців;

- міжнародної інтеграції освітнього процесу у Європейський простір вищої освіти;

- незалежності освітнього процесу від втручання політичних партій, громадських і релігійних організацій;

- створення та забезпечення рівних умов доступу до вищої освіти, у тому числі забезпечення осіб з особливими освітніми потребами.


2. Зміст навчання та його формування

2.1. Основні положення
Підготовка фахівців у КНТУ здійснюється ступенево за рівнями та ступенями вищої освіти „бакалавр”, „спеціаліст”, „магістр”, „доктор філософії”, „доктор наук”. Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

1) бакалавр;

2) спеціаліст (до 2016 року)

3) магістр.



Бакалавр - освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується університетом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста) становить 120-180 кредитів ЄКТС.

Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується університетом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-професійної або освітньо-наукової програми. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Обсяг освітньої програми підготовки спеціаліста становить 60 кредитів ЄКТС.



Зміст навчання – структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації. Зміст навчання визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно - логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, нормативними актами МОНУ та КНТУ і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.

Стандарт вищої освіти - це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності. Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів. Стандарти вищої освіти за кожною спеціальністю розробляє МОН України.

Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:

1) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

2) перелік компетентностей випускника;

3) нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

4) форми атестації здобувачів вищої освіти;

5) вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

6) вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності).

Програми підготовки фахівців за напрямами (спеціальностями) певних рівнів та ступенів вищої освіти повинні відповідати стандартам вищої освіти. КНТУ має право здійснювати підготовку фахівців з вищою освітою за власними експериментальними освітніми програмами та навчальними планами.

КНТУ у межах ліцензованої спеціальності може запроваджувати спеціалізації, перелік яких встановлюється наказом по університету.



Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника КНТУ відображає цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації. Освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників КНТУ затверджуються у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.

Зміст навчання визначається освітньо-професійною програмою підготовки фахівців, а також навчальним планом, навчальними програмами дисциплін, тощо.



Освітньо-професійна програма підготовки (ОПП) визначає нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітнього рівня, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця. Освітньо-професійна програма підготовки містить перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.

Засоби діагностики якості вищої освіти визначають стандартизовані методики, призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, а також її професійних, світоглядних та громадянських якостей. Засоби діагностики якості вищої освіти використовуються для встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти і затверджуються у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.

Нормативна частина змісту навчання – це перелік обов’язкових навчальних дисциплін та видів практичної підготовки із зазначенням мінімального обсягу кредитів, відведених на їх засвоєння, та форми підсумкового контролю. Дотримання переліку дисциплін, їх назв, обсягів кредитів та форм підсумкового контролю, що складають нормативну частину змісту освіти, є обов’язковим.

Варіативна частина змісту навчання визначається варіативною частиною ОПП і містить перелік дисциплін за вибором навчального закладу КНТУ і дисциплін вільного вибору студентів. Варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників КНТУ, освітньо - професійних програм їх підготовки та засобів діагностики якості освіти визначають вимоги до професійної підготовки та змісту навчання фахівців за спеціальностями та спеціалізаціями з урахуванням особливостей суспільного поділу праці в Україні та мобільності системи освіти щодо задоволення потреб ринку праці. Зміст варіативних частин освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників КНТУ, освітньо-професійних програм засобів діагностики якості вищої освіти визначаються КНТУ самостійно в межах структури та форми, встановленої Міністерством освіти і науки України.

Вибіркові навчальні дисципліни вводяться в межах певної спеціальності та спеціалізації для задоволення освітніх, кваліфікаційних і культурних потреб особи, ефективного використання можливостей наукових шкіл КНТУ, регіональних потреб, запитів роботодавців тощо. Дисципліни вільного вибору студентів можуть бути спрямованими на поглиблену фундаментальну, гуманітарну і спеціальну підготовку.

Зміст навчання, визначений відповідною освітньою програмою, передбачає отримання кредитів з вибіркових навчальних дисциплін, в обсязі не менше 25% від загального обсягу кредитів ЄКТС, необхідних для здобуття відповідного ступеня вищої освіти.

2.2.Структурно - логічна схема підготовки

Структурно-логічна схема підготовки - це наукове і методичне обгрунтування процесу реалізації ОПП. Структурно-логічна схема підготовки фахівців визначає логічну послідовність вивчення навчальних дисциплін, а також погодження їх змісту за темами в часі. Структурно-логічна схема підготовки розробляється для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності. Структурно-логічна схема підготовки забезпечує: виконання стандарту якості освіти; системний підхід до взаємозв’язку викладання дисциплін; логіку структури викладання дисциплін; врахування послідовності накопичення знань та інформації при підготовці фахівців; адаптаційні можливості освітнього процесу щодо змін на ринку праці.

Розроблення структурно-логічної схеми здійснюється з урахуванням наступних положень:

- не можна планувати вивчення дисципліни раніше іншої дисципліни, якщо інша дисципліна базується на матеріалі даної дисципліни;

- окремі розділи (теми) різних навчальних дисциплін не повинні дублюватись;

- кожна дисципліна повинна вивчатись у неперервний проміжок часу;

- усі знання, уміння і навички відповідно до кваліфікаційних вимог, якими повинні володіти фахівці , необхідно врахувати при визначенні змісту навчальних дисциплін, виробничої практики і кваліфікаційної роботи;

- вивчення кожної дисципліни повинно закінчуватись певною формою підсумкового контролю;

- загальна тривалість навчання, годинне навантаження на студента та загальна кількість навчальних дисциплін, які вивчаються протягом навчального року, повинні відповідати визначеним нормам.

Структурно-логічна схема розробляється з урахуванням таких показників: нормативного терміну навчання; сумарного обсягу навчальних годин; обсягу годин за циклами дисциплін навчального плану; тижневого навчального навантаження на студента; співвідношення між аудиторними годинами і годинами самостійної роботи студентів; видів і тривалості виробничої практики студентів; форм державної атестації фахівців; кількості нормативних дисциплін за циклами підготовки; кількості дисциплін за вибором університету; кількості дисциплін за вибором студентів; обсягу навчальної дисципліни.

2.3. Навчальний план

Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію навчального процесу з напряму підготовки, спеціальності (спеціалізації). Навчальні плани складаються окремо для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності та за кожною формою навчання (в тому числі, навчання зі скороченим, порівняно з типовим, терміном навчання). Навчальні дисципліни і практики плануються, як правило, в обсязі трьох і більше кредитів ЄКТС.

Навчальний план повинен містити відомості про галузь знань, спеціальність (напрям підготовки) і спеціалізацію (за наявністю), освітній або освітньо-науковий рівень, кваліфікацію, нормативний термін навчання, графік освітнього процесу, розділи теоретичної, практичної підготовки, блок обов’язкових навчальних дисциплін (навчальні курси, практики із вказаними кредитами ЄКТС і навчальними годинами), дані про кількість і форми семестрового контролю, атестації в екзаменаційній комісії, загальний бюджет навчального часу за весь нормативний термін навчання та його поділ на аудиторний навчальний час та час, відведений на самостійну навчальну роботу, а також поділ бюджету аудиторного навчального часу за окремими формами занять з кожної навчальної дисципліни та за весь термін навчання загалом.

КНТУ на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми та структурно-логічної схеми підготовки за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС (цілі числа), послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік освітнього процесу, форми поточного і підсумкового контролю. У навчальному плані навчальні дисципліни структуруються за статусом: нормативні дисципліни, за вибором КНТУ та за вільним вибором студентів, а також за відповідними циклами підготовки (гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової (фундаментальної), професійно-практичної).

Нормативні навчальні дисципліни встановлюються стандартами вищої освіти. Перелік вибіркових навчальних дисциплін визначаються КНТУ самостійно.

Навчальним планом для певної спеціальності має визначатися перелік обов’язкових дисциплін (максимум-75% від загального обсягу кредитів ЄКТС). Загальний обсяг вибіркових дисциплін має складати не менше 25% від загального обсягу кредитів ЄКТС. Серед вибіркових дисциплін навчальним планом може встановлюватися перелік професійно-орієнтованих дисциплін на вибір для певної спеціальності. Частка вибіркових дисциплін для студента має становити вибіркові дисципліни з числа професійно-орієнтованих для певної спеціальності, а частка до 20% відводиться на вільний вибір студента, який може обирати будь-які дисципліни з інших спеціальностей.

Робочі навчальні плани на 2015/2016 навчальний рік формуються для першого курсу здобувачів ступенів вищої освіти бакалавра та магістра, з врахуванням, що навчальні дисципліни і практики плануються, як правило, в обсязі трьох і більше кредитів ЄКТС, а їх кількість на навчальний рік не перевищує шістнадцять.

Для конкретизації планування навчального процесу, своєчасного внесення змін на виконання наказів та розпоряджень МОН України, рішень Вченої ради КНТУ, врахування регіональних потреб і вимог замовників фахівців, закріплення навчальних дисциплін за певними кафедрами, на кожний навчальний рік складаються робочі навчальні плани для всіх напрямків підготовки, спеціальностей (спеціалізацій), що затверджуються ректором (першим проректором ) КНТУ.

Навчальні і робочі навчальні плани розробляються робочими групами випускаючих кафедр із залученням представників забезпечуючих кафедр. Персональний склад груп визначається деканом факультету. Координацію діяльності робочих груп і контроль за виконанням вимог до навчальних планів здійснює декан факультету.

Здобувачі вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст, які вступають на навчання в 2015 та 2016 роках, навчаються відповідно до певних освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо- професійних програм та навчальних планів, які є чинними на дату вступу. У 2015/2016 та 2016/2017 навчальних роках навчальні плани для вказаної категорії здобувачів вищої освіти формуються відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик і освітньо-професійних програм Галузевих стандартів вищої освіти, або погоджених в установленому порядку освітньо-кваліфікаційних характеристик і освітньо-професійних програм як складових ліцензійної (акредитаційної) справи. Чинні навчальні плани здобувачів вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст змінюються шляхом зменшення кількості годин аудиторного навантаження та збільшення годин на самостійну роботу до 2/3 кредиту ЄКТС. При цьому назви циклів підготовки, перелік навчальних дисциплін і практик, їхній загальний обсяг у кредитах ЄКТС, як правило, не змінюються. Виняток можуть становити навчальні дисципліни, обов’язкове викладання яких скасоване наказами МОН у 2014-2015 роках.

Робочий навчальний план затверджується деканом не пізніше ніж за 4 місяці до початку навчального року. Витяги з робочого навчального плану у встановлені терміни доводяться до кафедр для розподілу і закріплення навчальних дисциплін за викладачами. На підставі робочого навчального плану формується навчальне навантаження кожної кафедри, залежно від кількості студентів, що вивчають дану навчальну дисципліну.

Навчальні і робочі навчальні плани складаються за визначеними методично – організаційним відділом КНТУ електронними формами. Оригінали навчальних планів зберігаються в методично - організаційному відділі.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка