Законом України «Про бібліотеки та бібліотечну справу»



Дата конвертації30.03.2016
Розмір50.4 Kb.
1. Згідно з Законом України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», бібліотека –

1) інтегрований соціальний інститут, що здійснює відбір, збереження та розповсюдження у просторово-часовому континуумі соціально значимих документів;

2) гуманітарний заклад, соціальною функцією якого є активна участь у навчанні і вихованні людини, її інтелектуальній та практичній діяльності;

3) інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.


2. Класифікаційна ознака, за якою вирізняють такі види документів як-от: листовий, кодексовий, картковий, стрічковий, дисковий, комбінований, –

1) спосіб документування;

2) характер знакових засобів;

3) матеріальна конструкція.


3. Після винайдення книгодрукування у XV ст. бібліографами називали

1) людей, які переписували книги;

2) працівників типографії;

3) осіб, що складали найрізноманітніші списки літератури


4. Титульну сторінку в описі бібліографи почали використовувати

1) із початку XVIII ст.;

2) із кінця XVII ст.;

3) із середини XVI ст.


5. Теорія і методика бібліографічного пошуку, сукупність теоретичних і практичних знань та вмінь, необхідних для віднайдення потрібних бібліографічних відомостей, – це:

1) бібліографічна евристика;

2) науковий пошук;

3) бібліографічний пошук.


6. Складові бібліотечної технології:

1) цикл, процес, операція;

2) цикл, процес, дія;

3) цикл, процес, процедура.


7. Принцип індивідуалізації бібліотечного фонду обґрунтував бібліотекознавець

1) Л. Хавкіна;

2) Ю. Столяров;

3) В. Ільганаєва.


8. Мета бібліотечно-інформаційного обслуговування –

1) оперативне і точне задоволення інформаційних потреб користувачів бібліотеки;

2) надання книг для читання;

3) видача різних типів документів.


9. Визначення ключових слів і дескрипторів здійснюють під час

1) систематизації;

2) предметизації;

3) координатного індексування.


10. Теорія бібліотекознавства

1) вивчає сам об’єкт бібліотечної науки, виявляє закони його розвитку;

2) реалізовує на практиці здобутки бібліотекознавства;

3) аналізує шляхи вивчення об’єкта бібліотекознавства та його закономірності.


11. Бібліотека, яка забезпечує інформаційні проблеми і реальних, і потенційних користувачів, надає можливість міжособистісного спілкування практично всім мешканцям зони обслуговування, є необхідною складовою регіону і доступна всім верствам населення, враховує їхні інтереси та інформаційні потреби має статус

1) національної;

2) універсальної;

3) педагогічної.


12. Аналітичні і синтетичні методи у бібліографічній діяльності застосовують у процесі

+1) бібліографування;

2) довідково-бібліографічного обслуговування ;

3) бібліографічного інформування.


13. Краєзнавчий, країнознавчий бібліографічні посібники вирізняють за

1) змістово-територіальними зв’язками відображених документів;

2) місцем видання відображених документів;

3) хронологією виходу документів.


14. Джерело інформації для бібліографічного опису –

1) бібліотечний каталог;

2) документ в цілому;

3) бібліографічний посібник.


15. Територіальний, мовний, етнічний, змістовий – принципи, визначальні для

1) національної бібліографії;

2) спеціальної бібліографії;

3) загальної бібліографії.


16. Відомості, запозичені не з приписного джерела інформації, зазначають

1) у круглих дужках – ( );

2) у квадратних дужках – [ ];

3) через знак дорівнює - =.


17. Область специфічних відомостей розташована після

1) області фізичної характеристики;

2) області вихідних відомостей;

3) області видання.


18. Наукове обґрунтування терміну “бібліографічна евристика” подано у 60-і р. ХХ ст. у монографії

1) О. Гречихіна;

2) П. Беркова;

3) Є. Шамуріна.

19. Пошук відсутніх та (або) встановлення невідомих (неточних) елементів бібліографічного опису документа називають

1) тематичним;

2) уточнювальним;

3) адресним.

20. Послідовність етапів комплектування бібліотечного фонду:

1) вивчення бібліографічних посібників, відбір необхідних документів, складання замовлення;

2) складання замовлення, вивчення бібліографічних посібників, відбір необхідних документів;

3) відбір необхідних документів, вивчення бібліографічних посібників, складання замовлення.


21. Ліквідувати лакуни у бібліотечному фонді – мета

1) поточного комплектування;

2) початкового комплектування;

+3) ретроспективного комплектування.


22. Бібліотечна послуга – це:

+1) результат бібліотечної діяльності із задоволення інформаційних потреб та запитів користувачів бібліотеки;

2) корисний ефект бібліотечної діяльності;

3) надання довідок читачам.


23. Реферат – це:

1) інтерпретація змісту документа;

2) критика змісту документа;

+3) стислий виклад змісту документа.


24. Реферують такі види документів:

1) бібліографічні покажчики, довідники;

+2) монографії, статті;

3) атласи, хрестоматії, прейскуранти.


25. Своєчасне виявлення та вилучення з бібліотечного фонду маловикористовуваних документів – це:

1) вторинний відбір;



2) первинний відбір;

3) якісний відбір.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка