Залежно від типу математичних функцій, покладених в основу моделей, розрізняють



Сторінка1/6
Дата конвертації21.03.2016
Розмір0.57 Mb.
  1   2   3   4   5   6

Вступ

Ефективне ухвалення рішень потрібне для виконання управлінських функцій. Недивно тому, що процес ухвалення рішень – центральний пункт теорії управління. Наука управління намагається підвищити ефективність організацій шляхом збільшення здатності керівництва до ухвалення обґрунтованих об'єктивних рішень в ситуаціях виняткової складності за допомогою моделей і кількісних методів.

Кількісний підхід до ухвалення управлінських рішень спирається на інженерні науки, математику, статистику і дозволяє використовувати кількісні моделі, методи і критерії оцінки при ухваленні управлінських рішень. Теоретичні основи математичних методів були закладені рос. вч. Л. Канторовичем і В. Новожиловым, які не лише розробили методи кількісного підходу, але і сприяли практиці їх застосування. Починаючи з 60-х років економіко-математичні методи використовуються для вирішення проблем оптимізації планів, формування цін, розподілу ресурсів, планування і так далі

Кількісні методи ухвалення рішень. У основі їх лежить науково-практичний підхід, що припускає вибір оптимальних рішень шляхом обробки (за допомогою ЕОМ і ЭММ) великих масивів інформації.

Залежно від типу математичних функцій, покладених в основу моделей, розрізняють:

а) лінійне моделювання, при якому використовуються лінійні залежності;

б) динамічне програмування, що дозволяє вводити додаткові змінні в процес рішення завдань;

в) імовірнісні і статистичні моделі, що реалізовуються в методах теорії масового обслуговування;

г) теорія ігор – моделювання таких ситуацій, ухвалення рішення в яких повинне враховувати неспівпадання інтересів різних підрозділів;

д) імітаційні моделі дозволяють експериментально перевірити реалізацію рішень, змінити початкові передумови, уточнити вимоги до них.

Кількісні методи ухвалення рішень. У їх основі лежить науково-практичний підхід, що припускає вибір оптимальних рішень шляхом обробки великих масивів інформації за допомогою ЕОМ.


1. Поняття управлінського рішення




1.1 Мистецтво управління як основний фактор прийняття управлінських рішень

Результатом творчого пошуку в мистецтві управління являється управлінське рішення. В процесі реалізації управлінських рішень розробляються також рішення про шляхи і форми організації і контролю їх виконання. При характеристиці творчого потенціалу колективу слід врахувати творчість не тільки управлінських працівників, але і працівників сфери виробництва. Взаємозв'язок творчості керівників і підлеглих забезпечує ефективну діяльність. Тому керівники повинні вміти розвивати творчий підхід працівників до вирішення проблем, що перетворюють працю в життєву потребу. [5]

Мистецтво управлінського рішення, як і всяке мистецтво, формується і за рахунок таланту, а для керівників – перш за все за рахунок організаторського таланту.

Основою мистецтва аналізу і глибини рішення проблем, які виникають, являється творче вивчення економічних, організаційних і управлінських факторів. Але управлінські рішення при цьому здійснюються працівниками апарату управління через колективи виробничих підрозділів, які являються живими соціальними організмами і складаються із людей з різною психологією. Отже, при аналізі конкретних проблем необхідно не тільки досліджувати організаційно-економічні і виробничі фактори, але і глибоко проникати в психологічний стан людини, вміти розуміти її емоції.

Кожен конкретний зразок мистецтва керівництва або управлінського рішення тісно пов'язаний з емоціями конкретних людей. Одні і ті ж прийоми управлінського впливу по-різному впливають навіть на одну людину, оскільки вона може знаходитися в різному психологічному стані. В порівнянні з науковими моделями зразок мистецтва прийняття рішення невід'ємний від конкретної ситуації, наповнений різними факторами і явищами. Отже, неможливо одні і ті ж зразки розробки рішень повністю використовувати в аналогічних ситуаціях внаслідок неповторності цих ситуацій і в силу особистісного характеру мистецтва управління.

Мистецтво управління включає мистецтво підбору і розстановки кадрів в сферах виробництва і управління. Апарат управління може ефективно працювати не тільки при доброму підборі спеціалістів на відповідні посади, а і при узгодженому доповненню їх один одним, при інтегративності колективу і гарантійному поєднанні різних позитивних якостей працівників апарату управління. Необхідно, щоб розстановка кадрів дозволила виключити або звести до мінімуму недоліки кожного працівника, і в більшій мірі використовувати його позитивні якості. Для цього необхідно добре знати своїх підлеглих – їх досвід, підготовленість, прагнення, ідеали, запити, схильності, індивідуальні особливості.

Одним із методів мистецтва управління (рішення) являється уміння знайти основну ланку в кожному явищі життя колективу. Сюди слід віднести вибір основних ланок при аналізі проблеми, визначенні стратегії і тактики, критеріїв оцінки варіантів і результатів вирішення проблеми, найбільш ефективних методів і форм обґрунтування рішення, а також основних і першочергових шляхів перетворення рішень в життя.

Мистецтво управління – це і уміння визначити стратегію і тактику господарювання, зосередити свої знання, досвід на вирішенні основних, стратегічних проблем.

Найважливішою умовою мистецтва прийняття управлінських рішень є забезпечення гармонії їх якостей. Гармонія рішень проявляється в цілісності особистості, знання нею справи і практики. Рішення виступають тоді здобутком мистецтва управління, коли весь процес їх підготовки, прийняття і реалізація забезпечує гармонійне поєднання складових частин і властивостей рішення. Отже, мистецтво управлінського рішення включає не тільки рівень і глибину відображення дійсності, але і процес цього пізнання, моделювання рішення, аналіз його сенсорних аспектів. [14]

Всякій праці, а тим більше творчій, притаманні естетичні елементи. Мистецтвом діяльності керівників і спеціалістів являється вміння поєднати позитивне, добре, прекрасне в сучасному житті, в роботі з кращим, вищим в майбутньому. Досвідчені керівники вміють «бачити» прекрасне в праці різних категорій працівників, розвивають цю естетичну сторону, поетизують працю в широкому розумінні цього слова. Разом з тим вони створюють умови для підвищення натхнення праці, її привабливості, вносячи художні елементи, які ще більше надихають на працю, прикрашують побут і возвеличують людину. Праця приносить працівнику естетичну насолоду в тому випадку, якщо вона несе йому радість, є першою необхідністю. Естетичні засади в роботі розкриваються через органічне поєднання праці і природи. Пізнання, прекрасного, природи робить працівника більш людяним, добрим, натхненнішим в своїй роботі. А на селі це має велике значення, оскільки там людина має справу з рослинами, тваринами. В результаті цього поєднується об'єктивне (наявність краси природи, яке розвиває в людині почуття прекрасного) і бажане, тобто добре відношення до живого. Ця гармонія повинна бути в центрі уваги діяльності керівників і повинна формуватися ними в кожному працівнику.

На підставі узагальнення досвіду передових керівників і спеціалістів, а також вивчення управлінського мистецтво ведення можна зробити такі висновки: [2]


  1. Мистецтво управлінського рішення являється наслідком всебічного творчого аналізу проблеми, знаходження нових оригінальних шляхів її вирішення.

  2. Мистецтво управлінських рішень покликане інтегрувати почуття, думки і волю працівників на досягнення ними мети.

  3. Мистецтво рішення – це втілення творчості, ерудиції, фантазії осіб, що приймають рішення.

  4. Кожне рішення повинно підносити підлеглого, розкривати і розвивати його здібності, евристичні особливості, знання, досвід і інтереси.

  5. Мистецтво створення і виконання рішення – це майстерне володіння організаційними інструментами (методами управління, технологією, блок-схемами алгоритмів, моделями і т. п.).

  6. Мистецтво рішення – в гармонії колективних, колегіальних і одноособових рішень.

  7. Оригінальне, нестандартне рішення може бути в колективі, в якому живе клімат творчості, фантазії, змагання розуму і ерудиції.

  8. Рішення повинно бути емоційно забарвлене.

  9. Розумні управлінські рішення чудові своїм впровадженням вжиття.

Управління будь-якою соціально-економічною системою передбачає цілеспрямований вплив суб'єкта управління на виробничо-господарську діяльність об'єкта управління для забезпечення оптимального функціонування та розвитку останнього, створення нормальних умов праці та задоволення соціальних потреб членів колективу. Цей вплив здійснюється насамперед розробкою планової програми діяльності соціально-економічної системи. Однак, у зв'язку з динамічним характером виробничо-господарського процесу, умови функціонування системи постійно змінюються, що проявляється у виникненні різноманітних виробничо-господарських ситуацій, відхиленні від планової програми розвитку об'єкта управління.

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка