Замкнута дитина. Яка вона?



Скачати 89.26 Kb.
Дата конвертації01.04.2016
Розмір89.26 Kb.


Замкнута дитина. Яка вона?

Світ дитячих емоцій і відчуттів дуже крихкий. Серед дитячого колективу можна помітити сорм’язливу та замкнуту дитину.c:\users\cveta\desktop\безымянный (2).jpg

Сором’язлива дитина хоче спілкуватися з дітьми, але не знає як. Замкнута дитина і не знає і не хоче спілкуватися зі своїми ровесниками.

Причини замкнутості

-вагітність (недоношеність) якщо дитина лежала кувезі

- дітям властиво входити в себе якщо вони хворі, або втомилися від якоїсь проблеми (тільки не постійно, а на деякий час).

- маленькі діти можуть замкнутися у відповідь на сварки батьків. Так дитина відгороджується від проблем , стає ніби малопомітною, щоб батьки помирились.

- замкнута дитина може бути і через те, що мало спілкується з дітьми.(Наприклад, часто хворіє, не відвідує дитячий садок, весь час проводить з мамою, бабусею ).

Треба розібратися чи справді ваша дитина в « футлярі», або ви самі надумали цю проблему. Якщо у дитини не має багато друзів і йому подобається гратись із задоволенням наодинці, відвідує дитячий садок, але спілкується не з усіма підряд, а лише з обраними, це не замкнута дитина.( Наприклад, коли дитина пішла з однолітками грати у футбол, але , коли ті бігають з м’ячем по полю, вболіває за них з лавочки або роздивляється камінчики). Інша справа якщо дитина ховається в « раковину», тоді потрібне термінове втручання.



Рекомендації

1 етап-спілкування з невеликою групою дітей, а ще краще з 2-3 дітьми. Спілкування з одним із старших дітей.c:\users\cveta\desktop\безымянный (2).jpg

2 етап – спілкування з меншими дітьми (тут уже дитина сама виступає в ролі старшого) і авторитет завойовує від придуманої цікавої гри чи іншої діяльності.

3 етап-самий важчий – спілкування з ровесниками. Тут потрібно знаходити золоту середину між командуванням та

вмінням підкорятися.

Придумувати свята разом, заохочувати виступати дитину на публіці. Нехай читає вірші, співає під караоке, танцює, виведіть його зі стану звичної апатії , влаштовуйте веселі ігри,

дозвольте йому вигравати – смак перемоги завжди повертає віру в себе.

Привчайте дитину до нового. Замкнуті діти відрізняються консерватизмом. Їм важливо відчувати стабільність в усьому:

у їжі, у сні, у іграх, казках, усе має бути за розкладом.

Поступовість – щоб дитина не була в центрі уваги, для початку нехай пограється поблизу від інших дітей, а потім потихеньку зближувати , тільки ненав’язливо.

Підвищіть рівень самостійності дитини, розширте його побутові контакти в соціальній дійсності (похід в магазин, поїздка в маршрутці, і т.д.)

Знайдіть таку сім’ю, яка б задовольняла та розділяла спілкування, цінності, традиції вашої сім’ї.

Розмовляйте в присутності дитини з малознайомими людьми, але під час розмови тримати дитину за руку.



Діагностична вправа «Дерево»

Мета: Зниження рівня страху перед дитячим колективом через його перетворення, формувати стан впевненості, відчуття прийняття й почуття захищеності в колі ровесників. c:\users\cveta\desktop\безымянный (2).jpg

Матеріал: білий ватман ,гуаш, дрібні іграшки,подушки.

Хід гри.


Діти, запрошую вас у незвичайну подорож – це подорож в уявний ліс. Сідайте на подушечки, закрийте очі і постарайтесь побачити ліс. Уявіть себе в образі дерева. ( Звучить спокійна музика).

-Яким би деревом ти хотів би бути?

- Де твоєму дереву хотілося б рости: на узліссі чи серед інших дерев?

- Чи є у нього друзі? А вороги?

Чи боїться чогось це дерево?


  • Чи загрожують йому будь – які небезпеки?

  • Про що мріє дерево?

  • Який настрій у твого дерева?

  • Це дерево швидше щасливе чи безрадісне ?

  • Якби замість дерева була намальована людина, то хто б це був?

  • За що дерево люблять люди?

  • Що сниться дереву?

  • - Який подарунок його міг би порадувати?

  • - Чи можна допомогти дереву, якщо воно хворіє?

  • Діти малюють дерево, яким вони хотіли б бути. Після малювання методом обривання обірвіть зображення дерева.

  • Колективна робота. Уявіть,що цей великий аркуш паперу на підлозі – це поляна, на якій виросли ваші дерева.

Кожен має право вирішувати, де зручніше розмістити свій малюнок: у лісі серед інших дерев, в маленькому гайочку або осторонь від інших дерев. Виберіть відповідне місце і розташуйте дерева на площині аркуша. При бажанні змініть початкове положення вашого малюнка.c:\users\cveta\desktop\безымянный (2).jpg

Значимо стан впевненості, відчуття прийняття й захищеності. Малюнки можна переміщувати багаторазово.c:\users\cveta\appdata\local\microsoft\windows\inetcache\content.word\img_8453.jpg



c:\users\cveta\appdata\local\microsoft\windows\inetcache\content.word\img_8457.jpg

c:\users\cveta\appdata\local\microsoft\windows\inetcache\content.word\img_8463.jpg

Вправа « Дерево щастя»( з елементами арт-терапії)

Мета: Зниження рівня страху через його перетворення.

Матеріал:білий папір, гуаш, кольорові олівці, воскові олівці, наклейки (сонечка, смайлики, сердечка,квіточки і т.д.).c:\users\cveta\desktop\безымянный (2).jpg

Хід гри.


Для створення цієї творчої композиції на двох аркушах паперу діти малюють свої страхи.

Діти діляться на дві групи: одна група робить стовбур, друга -гілки з листочками.



  1. Один лист звертаємо в трубочку страхами всередину – це стовбур дерева.

  2. Стовбур розписується всякими « радощами», (наклейками).

  3. Верхню частину стовбура надрізуємо так щоб була бахрома.

  4. Другий малюнок складаємо в кілька разів , та вирізуємо листочки.

  5. Листочки також розписуємо « радощами» на стовбурі.

Так страшні малюнки перетворюються в Дерево щастя.

АГРЕСИВНІСТЬ – ЦЕ КРИК ПРО ДОПОМОГУc:\users\cveta\desktop\безымянный (2).jpg

Агресивна поведінка дітей – це своєрідний сигнал SOS, крик про допомогу до свого внутрішнього світу, в якому накопичилось надто багато руйнівних емоцій, з якими дитина сама впоратись не може.



Основні причини дитячої агресії

  • бажання привернути до себе увагу однолітків та дорослих

  • прагнення отримати бажаний результат

  • прагнення бути головним

  • захист та помста

  • бажання підкреслити своє переваження


Погані відносини з однолітками

Недостатній розвиток інтелекту та комунікативних навичок



Психологічні особливості провокуючі агресивну поведінку дитини



Низький рівень розвитку ігрової діяльності

Знижений рівень саморегуляції



Занижена самооцінка

Діагностика агресивності відбувається за критеріями психологів

М. Алворд і П. Бейкер.

- часто губить контроль над собою

- часто сперечаєтьсяc:\users\cveta\desktop\безымянный (2).jpg

- часто відмовляється виконувати правила

- часто обвинувачує інших у своїх помилках

- часто відмовляється щось робити

- часто прибігає до помсти

- чуткий, дуже швидко реагує на різноманітні дії оточуючих.

Корекційна робота з агресивними дітьми відбувається з трьох напрямків:


Дитина



батьки

Сімя

вихователі



практичний психолог

ДНЗ


c:\users\cveta\desktop\безымянный (2).jpg

Корекційна робота практичного психолога

Навчання дитини :





  • вербально проявляти гнів у поважній формі « Я гніваюсь», «Я розлючений»c:\users\cveta\desktop\безымянный (2).jpg

  • Упереведення гніву на безпечні предмети (м’які кубики, м’ячі, паперові кульки)

  • формування конструктивних навичок спілкування з однолітками у конфліктних ситуаціях.

  • індивідуальна робота психолога з дитиною та батьками

  • індивідуальна робота вихователя з дитиною.

Особливості сімей агресивних дітей

Сім’ї агресивних дітей мають свої особливості. Ще Л. Толстой говорив, що «всі щасливі сім’ї схожі між собою, а нещасливі нещасні по-своєму». Аналіз особливостей агресивних дітей проводився на основі дослідження уваги виховання й сімейних відносин на агресивну поведінку зробленою А. Бандурою (1998р)

У родинах агресивних дітей зруйновані емоційні прихильності між батьками й дітьми. Особливо між батьками й синами. Батьки переживають швидше ворожі почуття, не розділяють цінності один одного.

Батьки часто демонструють моделі агресивної поведінки, а також заохочують у поведінці своїх дітей агресивні тенденції.

Матері агресивних дітей не вимогливі до своїх дітей, частина байдужа до їхньої соціальної спішності. Діти не мають чітких обов’язків удома.

У батьків агресивних дітей моделі виховання й особистості поведінки часто суперечать один одному і до дитини ставлять взаємовиключні вимоги, як правило, дуже різкий батько - і мати

яка потурає дитині. У результаті в дитини формується модель зухвалої опозиційної поведінки, що переноситься в навколишній світ.

Основні виховні засоби,до яких вдаються батьки агресивних дітей


  • фізичні покарання

  • позбавлення привілей

  • введення обмежень і відсутність заохочень

  • часті ізоляції дітей

  • свідоме позбавлення любові турботою у випадку провини, причому самі батьки ніколи не відчувають провини у використанні покарання.c:\users\cveta\desktop\безымянный (2).jpg

Рекомендації для батьків

  1. «Встановлення меж дозволеності»

  2. Чіткі рамки допустимої поведінки дитини базуються на фундаменті сердечної близькості.

  3. Встановлені межі відповідають віку дитини й не повинні вступати в протиріччя з потребами дитини.

  4. Встановлюйте межі, які дають можливість маленьких перемог.

  5. Всі правила, обмеження й заборони погоджуються між батьками й тими, хто бере участь у вихованні дитини.

  6. Наслідки (санкції) випливають безпосередньо з поганої поведінки.

Знання правил, установлених в доброзичливій формі з боку батьків, робить життя дитини більш усвідомленим, організованим, а також створює відчуття безпеки й внутрішнього комфорту.

Рекомендації щодо агресивної поведінки дитини для вихователів

-використовувати фізичну перешкоду перед назріваючим гнівом у дитини: зупинити підняту руку для бійки, затримати дитину за плечі та твердо промовити « не можна!»

- відвернути увагу іграшкою або будь-яким завданням

- м’яке фізичне маніпулювання ( спокійно підняти дитину на руки і винести –перенести з місця конфлікту)

- видалення з групи об’єкта фрустації дитини.

- намагайтеся передбачити події, які можуть фрустувати вашу дитину.






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка