Заняття: «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої в середині ХVII ст.», «Козацько-гетьманська держава»



Скачати 180.35 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір180.35 Kb.
Тема заняття: «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої в середині ХVII ст.», «Козацько-гетьманська держава».

Мета заняття (Iчастина): систематизувати і узагальнити матеріал за темою: «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої в середині ХVII ст.», «Козацько-гетьманська держава», використовуючи знання, отримані на заняттях з української та зарубіжної літератури, географії; продовжити роботу з формування історичних компетентностей:

а) інформаційних;

б) хронологічних;

в) просторових;

г) культурологічних;

виховувати у студентів почуття гідності, патріотизму та поваги до історичного минулого України.
Мета відкритого заняття: особливості використання інтерактивних методик, мультимедійних засобів для формування соціальної особистісної та професійних компетентностей.

Тип заняття: повторювально-узагальнююче заняття.

Форма проведення: гра з використанням мультимедійних технологій.

Обладнання: мультимедійне обладнання: комп’ютер, проектор, електронна презентація «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої в середині ХVII ст.», «Козацько-гетьманська держава», презентація питань.


Хід заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація

Викладач звертає увагу на тему, записану на дошці.

Питання до групи

1. Про що йшлася мова в щойно вивчених темах?

2. Яке місце займають теми: «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої в середині ХVII ст.» та «Козацько-гетьманська держава» серед інших тем курсу?

3. У чому актуальність цих тем? (Формування національної свідомості, патріотизму, поваги до героїчного минулого.)

Викладач. Легендарна Запорізька Січ — символ мужності і незламності українського народу. Наші пращури були запорозькими козаками. Від роду до роду передається їх заповіт жити чесно, не зазіхати на чуже, трудитися, любити свою землю, рідну мову, з повагою і розумін¬ням ставитися до інших народів. Невмирущий дух козацької вольності і слави збережений у пам'яті народу, його думах, легендах і піснях. Народ прославляв славних лицарів, захисників свого краю. Саме запорозькі козаки у середині ХVІІ ст. підняли повстання, яке переросло у визвольну війну і привело до створення Української держави. І сьогодні ми з вами ще раз переглянемо сторінки тих героїчних подій.

Метод „Мікрофон”

(на партах лежать інструкції та бланки відповідей, в яких записуються відповіді та виставляються бали самооцінки)

- дозволено відповідати тільки тому, у кого в руках символічний мікрофон;

- рух мікрофону довільний.

1 раунд «Розминка» (за правильні відповіді студенти отримують бали)

1. Як козаки голили собі голову? (Залишався чуб на «оселедець».)

2. Яким чином козаки повідомляли на далеку відстань про небезпеку? (Запалювали смоляні бочки.)

3. Для чого козаки випалювали в степу високу траву? (Щоб не було де ховатися татарину.)

4. Якого кольору був прапор у Запорозькій Січі? (Малиновий)

5. Що чекало на козака, який приводив на Січ матір, дружину або сестру? (смерть)

2 раунд «Історичне лото»

(встановити співвідповідність)

1. 1552 р…..- перша Січ на острові Хортиця

2. 1648 р…- Національно-визвольна війна

3. 1654 р…- Переяславська Рада

4. 1764 р….- скасування Гетьманщини

5. 1775 р…- знищення Запорізької Січі


3 раунд «Правда чи ні?»

1. Національно-визвольна війна почалася 1648 року (так)

2. Очолив Визвольну війну Богдан Хмельницький (так)

3. Битва під Жовтими Водами завершилася поразкою поляків (так)

4. Польське військо у битві під Пилявцями очолювали «перина», «латина» і «дитина» (так)

5. Українські селяни не підтримали виступ Б. Хмельницького та козаків (ні)

4 раунд «Перекладач»

Завдання: пояснити історичні терміни, пов’язані з темою козацтва. Кожна правильна відповідь – 1 бал

1. Курінь (військова одиниця, житло козаків)

2. Жупан (верхній одяг козаків)

3. Булава (дерев’яна палиця з кулею нагорі, символ влади гетьмана)

4. Клейноди (дорогоцінні знаки старшинської влади)

5. Чайка (бойовий човен козаків)
5 раунд «Народна мудрість».

Завдання: закінчити прислів’я (кожна правильна відповідь – 1 бал)

Козацькому роду … (нема переводу)

За рідний край … (хоч помирай)

До булави … (треба й голови)

Де козак … (там і слава)

Степ та воля … (козацька доля)

Критерії оцінювання:

23-25 – „10”

20-22 – „9”

18-19- „8”

15-17 – „7”

12-14 – „6”

9-11 – „5”

6-8 – „4”

ІІІ. Гра: «Своя гра» (модифікована згідно вимог до проведення гри на заняттях з історії)

Швидко розподілити ролі в групі:

Спікер (керівник групи):

- пропонує учасникам групи висловитись по черзі;

- заохочує групу до роботи;

- за згодою групи визначає доповідача.

Секретар:

- веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;

-як член групи має бути готовим висловити думку групи при підведенні підсумків, або допомогти доповідачеві.

Спостерігач (тайм-скіпер):

-Слідкує за часом;

-Заохочуе групу до роботи.

Доповідач:

-Чітко висловлює думки групи;

-Заохочує групи до роботи.


Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.

Дотримуйтесь одного з правил активного слухання, головне не перебивайте один одного.

Обговорюйте ідеї, а не особи студентів, які висловили цю ідею.

Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

Намагайтеся в групі дійти спільної думки.

Виставлення оцінок проводиться в групі, в залежності від результату.


Інструктаж до гри:

1. Поділ групи на чотири підгрупи по 6 чоловік. Кожна підгрупа отримує свою назву: „Булава”, „Пернач”, „Литаври”, „Бунчук”.

(проходження жеребкування для поділу на групи, кольорові зображення козацьких клейнод)

2. Знайомство з правилами гри (презентація).

3. Представлення судді (студент або викладач для підрахунку балів)

Хід гри:


Демонструється презентація з використанням мультимедійної дошки (34 слайди):

Питання I туру

ТЕМА 1: ГЕТЬМАНИ УКРАЇНИ

Цей гетьман отримав булаву в пам’ять про заслуги свого батька. (Ю.Хмельницький)

Гетьман - переможець російського війська в битві під Конотопом. (І.Виговський)

Цього гетьмана історики назвали Сонцем Руїни. (П.Дорошенко)

Біографія кого з історичних постатей описана: «Народився в родині українського шляхтича, навчався у Львівській єзуїтській колегії, брав участь у битві під Цецорою (1620 р.)", де потрапив в полон, також в ряді козацьких повстань проти поляків та в морських походах козаків і турків, мав славу хорошого полководця, політика і дипломата». (Б.Хмельницький)
ТЕМА 2: ВИЗВОЛЬНИЙ ПОХІД

У якій битві Іван Богун організував оборону табору козаків та вивів армію з оточення?(Берестечком 1651 р.)

У ході цієї битви було, за висловом Хмельницького, розбито “перину”, “латину” та “дитину”. (під Пилявцями)

Під яким містом польська армія на чолі з королем була оточена, а сам король ледве врятувався від полону? (під Зборовом 1649 р.)

У цій битві польське військо потрапило у пастку та було повністю знищено. (під Корсунем)

ТЕМА 3: КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА

Яку загальну назву отримали державні символи Війська Запорозького? (Клейноди)

За яким договором козацька держава мала такі кордони? (Зборівський договір)

Назвіть дві основні адміністративно-територіальні одиниці Гетьманської держави. (Полки і сотні)

Якою була форма правління у козацькій державі за часів Б.Хмельницького? (Різновид республіки)


Питання ІІ туру


ТЕМА 1: РУЇНА

Саме за цим трактатом Україна вперше розділилася на Правобережну та Лівобережну. (Слободищенський трактат 1660 р)

Який,,мир“ встановив кордони України, показані на карті?(Вічний мир 1686р.)

Назвіть кошового отамана часів Руїни, який здійснив 55 походів проти турків та татар.(Іван Сірко)

Яку історико-етнографічну область, що на той час входила до Московського царства, заселили втікачі з Правобережжя внаслідок розорення їхніх земель? (Слобожанщину)
ТЕМА 2: «В ОБІЙМАХ» РОСІЇ.

«Понеже императорское величество, соболезнуя о подданных своих, дабы каждаму... во всем суд был праведный и безпродолжительной..., учредил коллегіи, канцелярій, губерній и провинціи и многи¬ми указами, и инструкціями, и регламентами снабдить изволил..., а Малая Россія... до сего не была судима и протчими распорадками удовольствована..»

Про створення якого обмежуючого автономію українських земель органу йдеться в документі? (Перша Малоросійська колегія)

Він був останнім гетьманом, і після його відставки Україна остаточно увійшла до складу Російської імперії. (К.Розумовський)

«Сочли Мы себя ныне обязанными пред Богом, пред Империею Нашею и пред самым вообще человечеством разрушить Сечу Запорожскую и имя казаков от оной заимствованное»

Хто підписав наказ, уривок з якого наведено? (Катерина ІІ 1775 р.)

Орган управління, герб якого зображений на малюнку, було створено після остаточної ліквідації гетьманської влади.

Про який орган іде мова? (Друга Малоросійська колегія)


ТЕМА 3: ІМПЕРАТОРИ ТА ГЕТЬМАНИ

Назвіть гетьмана, який обрав протекцію короля, щоб позбутися залежності від царя.(І.Мазепа)

Цей гетьман був одним із видатних діячів України XVIII століття, але зараз ми чуємо про нього як про людину, що залишила великий скарб в англійському банку. (П.Полуботок)

Він вважається автором першого конституційного проекту в Європі. (П.Орлик)

Кінець існуванню цієї держави поклали два імператора та один король. (Річ Посполита).
Фінал

Обирають тему, за якою хотіли б грати у фіналі. Відповідають усі команди на листочках, якщо правильна відповідь, то бали подвоюються, якщо ні, залишаються в тій же кількості.


Назвіть битву, на честь річниці перемоги у якій було зведено цю споруду? (Полтавська битва)

Він був останнім кошовим отаманом та прожив 112 років. (Калнишевський)

На місці колишнього маєтку цього гетьмана було збудовано один з аеропортів Парижа.(П.Орлика)

На честь річниці цієї події часів Визвольної війни XVII століття до складу Української РСР увійшла Кримська область. (Переяславська рада)

У наведеному фрагменті йдеться мова про,,Максима-батька”. Хто цей батько, якщо відомо, що фрагмент - уривок із поеми Тараса Шевченка?(Максим Залізняк)

Підсумок гри

Підведення підсумків. Визначення і нагородження переможців.

Виставлення оцінок диференційоване. Капітани команд проходять жеребкування. Політичні режими:

1. демократія – спільно вирішують, хто на яку оцінку заслуговує;

2. тоталітаризм – оцінка виставляється викладачем;

3. авторитаризм – вирішує капітан команди;

4. демократія.


Виставляється сер.арифм.оцінка за першу та другу роботу.

Викладач. Неможливо вилучити з літопису України 300-річний період козацького війська та забути наших славетних гетьманів.

Наша пам'ять про славне минуле українського козацтва повинна завжди підкріплюватися добрими та корисними справами. Ми як і козаки, маємо залишити в житті по собі добрий слід.

Звучить „Запорозький марш”, декламація вірша Т.Г.Шевченка „Думка”


Тема: «Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVIII - початку ХІХ ст.»
Мета заняття ( ІІ частина):

дати загальну характеристику стану українських земель наприкінці ХVІІІ- першої половині ХІХ ст.;

вивчити адміністративно-територіальний устрій та соціально –

економічний розвиток Наддніпрянщини;

довести, що Україні відводилось в планах Наполеона І Бонапарта місце колонії;

пояснити студентам реакцію українства на наполеонівську агресію;

формувати у студентів уміння й навички під час вивчення нового матеріалу (робота зі схемами, картою, атласом);

виховувати розуміння того, що Російська імперія проводила колонізаторську політику щодо України, яка завжди була об`єктом зазіхань з боку інших держав, у тому числі і Франції.

Тип заняття: вивчення нового матеріалу
Обладнання: Текстові джерела:

1.Бойко О.Д. Історія України. Навчальний посібник.-К.: «Академвидав», 2007р.

2.Атлас з історії України 10 кл. ЗАТ «Інститут передових технологій», 2005р.

3.Подобєд А.О. Історія України 9 кл.: плани-конспекти уроків. Харків:ТОВ«Веста», 2004р.


Дидактичний матеріал:

1.Схеми: «Адміністративно-територіальний поділ Українських земель у складі Росії»;

«Причини і наслідки промислового перевороту»;

«Ставлення українців до війни».

2.Таблиця «Україна в планах Наполеона І Бонапарта».
ТЗН:

1.персональний комп`ютер.

2.проектор, дошка.
Основні поняття та терміни: адміністративно-територіальний поділ, генерал-губернаторство, губернія, повіт, стан, промисловий

переворот, колонізаторська політика, автономісти, консерватори.

Хід заняття

І.Мотивація

1.Скількох поділів зазнала Річ Посполита? (3) У якому році був третій поділ? (1795 р.)

2.Які наслідки вони мали?(Польща втратила державність, українські землі опинилися у складі двох імперій.)

Проблемне питання:

У чому полягала суть політики Російської імперії щодо українського населення?

ІІ. Оголошення мети і плану заняття.
План

1.Адміністративно-територіальний поділ Наддніпрянської України.

2.Соціально-економічний розвиток.

3.Україна у війнах Наполеона.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

За методом „Мозаїка”

Студенти заздалегідь поділені на три групи (домашні), кожна з яких отримала своє завдання, підготувати питання за планом теми. Визначають експерта, який повинен буде подати матеріал наступній групі так, щоб ті в свою чергу змогли відповісти на поставлені запитання.
1.Адміністративно-територіальний поділ.

Випереджаюче завдання.

Робота з картою атласа та схемою

1.Назвати губернії Правобережжя, Лівобережжя, Південної України.

2.Вписати в схему губернії, які входили до складу Малоросійського, Київського та Новоросійсько - Бессарабського генерал-губернаторств.

3.Назвати кількість повітів, на які ділились губернії.


Наприкінці ХVІІІ ст. українські землі входили до складу Російської та Австрійської імперій. До складу Російської імперії входило 75% цієї території: Правобережжя, Лівобережжя та Південна Україна. До складу Австрійської імперії - 25% (Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття).

Після включення українських земель до складу Російської імперії на них було поширено російський адміністративно-територіальний поділ.


Робота із визначення понять

1.Адміністративно-територіальний поділ.

2.Генерал-губернаторство.

3.Губернія.

4.Повіт.

5.Стан.
Поширення на території України адміністративно-територіального устрою Російської імперії мало на меті прискорити колонізацію українських земель. Розроблена царським урядом на початку 50-х рр. XIХ ст. інструкція зобов’язувала генерал-губернаторів посилити всебічний нагляд за „станом умів”.

Найстараннішими провідниками царської колонізаторської політики в Україні були київський генерал-губернатор граф Д.Бібіков, малоросійський (харківський) – князь М.Долгоруков та новоросійський – граф М.Воронцов. Останнього як ревносного прислужника царизму висміяв у відомій епіграмі О.Пушкін. Антинародну діяльність перших двох – під керівництвом тодішнього найвищого провідника та ідейного натхненника колонізаторської політики в Україні царя Миколи І – навіки затаврував український поет Т.Шевченко такими гнівно-глузливими рядками:

Во дні фельдфебеля-царя

Капрал Гаврилович Безрукий

Та унтер п’яний Долгорукий

Украйну правили. Добра

Таки чимало натворили,

Чимало люду оголили

Оці сатрапи-ундіра,

А надто стрижений Гаврилик

З своїм єфрейтором малим

Та жвавим, на лихо лихим.

До того люд домуштрували,

Що сам фельдфебель дивувались

І маршировкою, і всім,

І „благосклонні пребивали

Всегда к єфрейторам своїм”.


Бесіда: з групою за уникненням „домашньої”, для оцінки діяльності експертів.

1.Чим пояснити таке ставлення Т.Шевченка до вищих державних посадових осіб? (вели антинародну політику проти українського народу, не зважали на моральність, сліпо виконували накази свого царя)

2.Яку мету переслідував царський уряд, запровадивши свій адміністративно-територіальний устрій в Україні? (прискорити колонізацію)

3.А яким був адміністративно-територіальний поділ в Україні за часів Гетьманщини?

2. Соціально - економічний розвиток.

Наприкінці ХVΙΙΙ ст. процес росту населення в Європі різко прискорився. Українці (після росіян) заселяли найбільшу в Європі площу. На рубежі ХVΙΙΙ – ХІХ ст. чисельність українців перевищувала 11 млн чол. Так, під владою Російської імперії проживало 8,2 млн чол., під владою Австрійської імперії – 3,5 млн чол. Обидві імперії сприяли переселенню різних верств населення на територію України.

Росіяни селилися головним чином у містах. Для євреїв було запроваджено так звану „смугу осілості” – їм заборонялося переселятися на схід за територію колишньої Речі Посполитої. Євреї селилися переважно в містах та містечках.

Російський уряд сприяв переселенню німців, сербів, болгар, греків, росіян переважно до Південної України. Зростання кількості населення Півдня супроводжувалося скороченням його мусульманської частини в результаті еміграції татар.

Такі заходи мали на меті денаціоналізацію та асиміляцію українського населення у складі Російської імперії. А за своїм кількісним складом на рубежі XVΙΙΙ і XIХ ст. український народ був тоді одним із найбільших народів Європи.

Колонізаторська політика царизму проявлялась і в тому, що українська економіка формувалась як частина загальноімперського економічного комплексу.


А. Розвиток сільського господарства.

Наприкінці XVIIIст. головним сектором економіки було сільське господарство, яке переживало кризу. Старі форми господарювання вже не відповідали вимогам часу, а нові форми поміщики не наважувалися впроваджувати.

 Кріпосне право – система правових норм, що встановлювали залежність селянина від феодала і право останнього на селянина-кріпака як на свою повну власність.

 Основні повинності:

 Панщина-відробіткова рента, примусова праця кріпосного селянина, своїм реманентом та тягловою силою.

 Оброк – натуральний і грошовий.


Ознаки кризи феодально-кріпосницької системи

1.Домінування поміщицького землеволодіння (75% усієї землі) на фоні прогресуючого обезземелення селян;

2.Деградація та занепад поміщицьких господарств, що виявлялось у:

-низькому рівні організації праці;

-технологічному застої;

-неефективному екстенсивному господарюванні;

-зниженні прибутків поміщиків;

-зростанні заборгованості поміщиків державі;

-посиленні експлуатації селян.

3.Прогресуюче падіння врожайності.

4.Поява надлишкової робочої сили в аграрному секторі.
Але у першій половині ХІХ ст. відбуваються суттєві зрушення в аграрному секторі, які виявились у:

1.руйнації натурального господарства та переході до товарності та підприємництва (швидше на Півдні та Правобережжі);

2.упровадженні поліпшених засобів обробки землі та удосконалених знаряддях праці;

3.формуванні заможної селянської верхівки, яка накопичує капітали (свідчення розшарування селянства);

4.поглибленні галузевої спеціалізації.
Висновок: В умовах занепаду феодальних відносин зароджується товарне виробництво та ринкові відносини, що призвело до промислового перевороту, який почався в 30 рр. ХІХ ст. і полягав в поступовому переході від мануфактури до капіталістичної фабрики.

Б. Розвиток промисловості.


1.Головним наслідком промислового перевороту стало утворення фабрично-заводського виробництва:

- зростає кількість промислових підприємств (з 1825 до 1861 в 3,6 рази);

- перше місце в промисловому виробництві України займала цукрова промисловість, яка забезпечувала 80% виробництва цукру в Росії. (Перший цукровий завод було засновано в 1824р. в с.Трощино Київської губернії);

- крім того, розвиваються такі галузі виробництва:

-залізорудна -паперова

-вугільна -харчова

-суконна -склодувна

-воєнна -тютюнова


-розширюється ринок найманої праці;

-усе більше підприємств будується в містах, а підприємцями стають купці, міщани, багаті селяни, серед українців - це Семиренко, Харитоненко, Терещенко, брати Яхненки;

-формується спеціалізація районів на виробництві певної промислової продукції: Донбас - центр кам`яновугільної промисловості.

2.Відбувається становлення нових верств суспільства - підприємців та найманих робітників.

Уперше в Україні

Дата Подія

1778 р. Збудовано перший морський порт у Херсоні

1795 р. Споруджено першу кам’яновугільну шахту в Лисичанську

1811 р. Філотехнічне товариство в Харкові, використання нових технологій у хліборобстві й тваринництві

1823 р. Споруджено перший пароплав для плавання по Дніпру

1843 р. Уперше в Україні застосовано нову (парову) технологію виробництва цукру
Аналіз схеми: «Причини і наслідки промислового перевороту».
Висновок: Отже, на середину ХІХ ст. феодально-кріпосницька система господарства перебувала в глибокій кризі, а товарно-грошові відносини, капіталістичне підприємництво, одночасно з промисловим переворотом руйнують старі соціально-економічні відносини.

Ці процеси відкривали шлях до розвитку нових буржуазних, зародження і розвиток в Україні ринкових відносин супроводжувалося збільшенням кількості міського населення, пожвавленням внутрішньої торгівлі, розширенням зовнішньої торгівлі через Чорноморські та Азовські порти.

Бесіда

1.Як в Російській імперії проводили денаціоналізацію та асиміляцію щодо українського населення? (Російський уряд сприяв переселенню німців, сербів, болгар, греків, росіян переважно до Південної України.)



2.Який сектор економіки був головним наприкінці XVIII - першій половині XIX ст.? (сільське господарство) Кому належала земля? (поміщикам)

3.У якому становищі перебувало сільське господарство? (переживало кризу, старі форми господарювання вже не відповідали вимогам часу)

4. Що призвело до промислового перевороту, який почався в 30 рр. ХІХ ст.? (товарне виробництво та ринкові відносини)

5.Які наслідки промислового перевороту? (нові соціально-економічні відносини, збільшення кількості міського населення, пожвавлення внутрішньої торгівлі, розширення зовнішньої торгівлі через Чорноморські та Азовські порти.)


3.Україна у війнах Наполеона.

Перебуваючи у складі Росії, українці змушені були воювати за її інтереси.

На початку ХІХ ст. посилились суперечності між Росією та Англією, з одного боку, та Францією з іншого. Олександр І не визнавав Наполеона як імператора, Росія брала участь в антифранцузьких коаліціях, після поразки яких вона практично полишалась віч-на-віч із Францією. Приводом до початку російсько-французької війни 1812-1814 рр. стала відмова Олександра І підтримувати континентальну блокаду проти Англії.
а)Україна в планах Наполеона (аналіз таблиці).

б) Ставлення українства до війни 1812-1814 рр.(аналіз схеми).

Червень 1812 р.- вторгнення наполеонівських військ в межі Російської імперії.

в) Форми участі українців у війні:

-армія поповнювалась українським населенням із кріпаків;

-створювались козацькі полки, які брали безпосередню участь у бойових діях, зокрема Бородинській битві, а також у битві народів під Лейпцигом, шість українських полків у складі російської армії ввійшли в Париж;

-формувалось ополчення, партизанські загони.
У грудні 1812р. лише кілька тисяч солдат із 650-тисячної французької армії перейшли кордон Російської імперії. Французи зазнавали поразку за поразкою…

Доля українців-учасників війни. Цар не виконав свою обіцянку надати селянам особисту свободу та звільнити від феодальних повинностей.

- солдати, які були рекрутами після служби знову ставали кріпаками;

- козацькі полки перетворено на регулярні;

- автономія України не відновлена;

- у країні запанувала реакція.

Бесіда

1.Що стало приводом до початку російсько-французької війни? (відмова Олександра І підтримувати континентальну блокаду проти Англії.)



2.Які плани щодо України були у Наполеона? (розподілити українські землі)

3.Як ставилися українці до війни? (за і проти)

4. Якою була доля українців-учасників війни? Чи виконав цар свою обіцянку надати селянам особисту свободу та звільнити від феодальних повинностей? (Звичайно ж, ні: ставали кріпаками, автономія України не відновлена, запанувала реакція)

Викладач: Учасники війни з обуренням казали: “ Ми проливали кров, а нас знову примушують проливати піт на панщині, ми врятували батьківщину від тирана, а нас знову тиранять пани”.

Дійсно, саме такою була «подяка» царя українцям – учасникам війни. Під час цієї війни українські солдати та ополченці побачили життя європейських країн, де було вже скасоване кріпосне право. Цей досвід вплине на формування національного невдоволення серед освічених кіл громадськості та широких народних мас України.

Робота над проблемним питанням.

У чому полягала суть політики Російської імперії щодо українського населення?

- поширення на території України адміністративно-територіального устрою Російської імперії мало на меті прискорити колонізацію українських земель;

- державні посадові особи вели антинародну політику проти українського народу, не зважали на моральність, сліпо виконували накази свого царя;

- Російський уряд сприяв переселенню німців, сербів, болгар, греків, росіян переважно до Південної України. Такі заходи мали на меті денаціоналізацію та асиміляцію українського населення у складі Російської імперії;

- Колонізаторська політика царизму проявлялась і в тому, що українська економіка формувалась як частина загальноімперського економічного комплексу;

- Перебуваючи у складі Росії, українці змушені були воювати за її інтереси;

- Цар не виконав свою обіцянку надати селянам особисту свободу та звільнити від феодальних повинностей, солдати, які були рекрутами після служби знову ставали кріпаками, козацькі полки перетворено на регулярні; автономія України не відновлена.

IV. Підсумок заняття.



Виставлення оцінок.

V. Домашнє завдання: 1.опрацювати матеріал // навчальний посібник Бойко О.Д. «Історія України» ст.209-214. 2. Підготувати повідомлення про діяльність декабристів, Кирило-Мефодіївське товариство.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка