Застосування інтерактивних технологій при вивченні народних звичаїв і традицій у творах українських класиків



Скачати 168.81 Kb.
Дата конвертації26.03.2016
Розмір168.81 Kb.
Застосування інтерактивних технологій при вивченні народних звичаїв і традицій у творах українських класиків
В.М.Назаренко – викладач Іллінецького

державного аграрного коледжу


Загальновідома істина: місія письменника-творити духовний фундамент нації. Ким би були греки без Гомера? Якою була б Італія без Данте? Що ми знали б про Англію без Шекспіра, про Іспанію – без Сервантеса, про Росію – без Пушкіна, про Україну – без Шевченка ? Одним словом, видатні письменники – це обличчя націй, держав , народів.

Вагомо звучать слова Івана Франка: «Кожний чільний сучасний письменник неначе дерево, що своїм корінням впивається якомога глибше і міцніше в свій рідний, національний грунт, а своїм пнем і короною поринає в інтернаціональній атмосфері». Справжня література не замикається в межах одного народу. На рівні ментальності(духовність,емоційність, спосіб мислення) вона вирізняється своїм колоритом. Національний характер виявляється в тематиці твору, відображенні звичаїв, побуту, мови, історичних подій ,використанні образів – символів (наприклад, в українському фольклорі символом рідної землі, матері, дівчини-нареченої є вишня, у німців це дерево означає ніжність, гарний початок справи; у японців – достаток, багатство). Найбільшими цінностями для українців були і є рідна земля, мова, родина, свобода. Проте всі народи мають спільний надідеал, вічні цінності: воля, добро, краса, справедливість. І тому національне завжди дотичне до загальнолюдського. І зрозуміло, яка велика відповідальність покладена на викладача, який повинен донести до кожного студента, в першу чергу, особливості національного світосприйняття та знайти його дотик до вселюдських цінностей. Тому сам викладач, враховуючи особливості нашого сьогодення, переосмислює традиційні підходи до вивчення української класики, шукає оригінальні, самобутні методи, які дозволили б досягти більшої зацікавленості студентів у вивченні національної духовної спадщини.

Звичаї та традиції є невід'ємною частиною культури кожної нації, тому у своїй творчості письменники часто вдаються до їх зображення, щоб висвітлити національний колорит своєї Батьківщини, особливості менталітету, духовні й моральні засади народу; зберегти й залишити в спадок те найкраще, деколи вже і призабуте, що віддавна плекалося кожною нацією. Ось чому аналіз таких літературних зразків залишається актуальним і в ХХІ столітті.

Кожен народ, кожна нація мають свої звичаї та традиції, що складалися багатьма поколіннями протягом століть. Звичаї є тими неписаними законами, якими керується людство в повсякденних і загальнонаціональних справах; у них закладена людська мораль, вони, а також мова, – це ті найміцніші елементи, що об'єднують людей в єдиний народ. У різних інтерпретаціях в усіх культурах світу побутує повір'я, суть якого в тому, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається Богом і людьми, він змушений блукати світом і ніде не може знайти собі притулку.

Художня література – це та невід'ємна частина культури кожної нації, що виховує приховано, опосередковано, на прикладах життя й діяльності персонажів творів; вона в доступній, зрозумілій формі сконденсувала в собі звичаї та традиції, історію, політику, філософію, менталітет тощо. Століттями письменники намагалися у творах різних жанрів висвітлити не тільки загальнолюдські поняття, моральні закони, але й показати національні особливості свого народу. До таких авторів належать І.С.Нечуй- Левицький, М.Коцюбинський, Леся Українка, У. Самчук, В.Барка, О.Довженко, І.Багряний…Цей ряд нескінченний, адже кожен твір української літератури – невичерпне джерело прикладів етнографічних звичаїв, традицій та обрядів, на основі яких створюється ціла система виховання національного ідеалу-збірного образу ідеальної людини, в якому відбито національні особливості характеру та поведінки, це взірець, на який повинна орієнтуватися педагогічна система у вихованні молоді, орієнтир для поведінки в побутовому та громадському житті.

Твори українських класиків-це своєрідні підручники з української етнопедагогіки, які допомагають виховати свідомого українця, сформованого у дусі чеснот народної моралі, що зрісся з душею народу, увійшов у плоть і кров його і став керівним в особистому й громадському житті народу.

Під час вивчення творів накопичуються знання про традиції, виховується інтерес студентів до традицій українського народу, відображених у творах українських класиків,створюються умови для глибокого емоційного й інтелектуального засвоєння морально-етичного виховного змісту українських народних традицій. Літературні твори володіють універсальною здатністю впливати на формування світогляду особистості, акумулювати духовний досвід попередніх поколінь і трансформувати його в особистий досвід кожної людини. Саме через інтерактивні форми і методи навчання відбувається така трансформація набутих знань в компетенції студентів.

Наш заклад може пишатися тим , що не одне покоління викладачів, справжніх ентузіастів, відданих своїй справі, створювали народознавчу світлицю. Сьогодні вона є осередком проведення різноманітних заходів народознавчого характеру. Адже тут містяться різноманітні експонати, зібрані також і студентами, які відтворюють побут, традиції, звичаї нашого народу. Це реальне відображення минулого є найкращою ілюстрацією шанобливого ставлення до нього. Ось чому світлиця – це місце проведення занять, пов’язаних з народознавством.

В першу чергу, це стосується вивчення повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я », справжньої енциклопедії народознавства. Використовуючи предмети побуту, одяг, навіть інтер’єр світлиці, студенти самостійно добирають уривки для інсценізації тих чи інших обрядів, перевтілюються в героїв, наслідують їхню поведінку, мову. Студенти беруть на себе роль режисера, акторів, стилістів, а група експертів з народознавства дають оцінку їхній роботі.

Для актуалізації опорних знань використовуємо метод «Інтелектуальна розминка».

Дати відповідь на запитання.

1.Перед якими святами Лаврін зустрівся з Мелашкою?

2.Що повинен був виставити хлопець, якщо хотів зустрічатися з дівчиною з другого села?

3.Якому з братів, за українським звичаєм, діставалося батьківське добро?

4.Святий, якому постійно ставила свічки баба Палажка?

5.Скільки днів гуляли весілля Карпа і Мотрі?

6.Перед яким святом Карпо заслав до Мотрі сватів?

7. На яке свято повінчалися Карпо з Мотрею?


Письменник не вдається до детального опису цікавих в етнографічному плані й визначних у житті людей подій: весілля, родин, хрестин, похорону(мають місце лише загальні зауваження), а більше наголошує на звичаях і традиціях українського народу, які можна вивчити методом

« Захист проектів».

Робота в групах . Студенти повинні відшукати у тексті повісті матеріали , пов’язані з темою випереджувального завдання, і підготувати виступи на задані теми.

1.Календарні свята українців, які згадуються у творі.

2.Народний світогляд та етика українців.

3.Український святковий і буденний народний одяг(презентація, показ).

4.Духовні цінності старої хати. Звичаї і обряди, пов’язані з побудовою нового житла.

5. Народні традиції частування спиртними напоями.


Метод « Правильний вибір»
1.Підкресліть, що не належить до верхнього одягу українців. Капота, кирея, жупан, свита, димка, юпка.

2.Тут перераховані елементи українського жіночого одягу. Що зайве? Сорочка, керсетка,гачі, запаска, плахта.

3.Перераховано господарські споруди. Зайве підкресліть. Хлів, клуня,стайня, комора, корчма, шопа.

4.З перерахованих головних уборів підкресліть той, що носили лише незаміжні дівчата. Вінок, намітка, очіпок, хустка, убрус.

5.Тут перераховані складові циклу Великодніх свят. Підкресліть зайве. Вербна неділя, Чистий четвер, Страсна п’ятниця, Клечальна субота.

6.Де у хаті знаходиться покуть: біля дверей, біля вікна, біля мисника, по діагоналі від мисника?

7.Запишіть у дві колонки назви головних уборів і взуття: очіпки, постоли, мазниці, личаки, сап’янці, убруси, кучми, кресані?

8.Підкресліть, яке свято не належить до циклу Різдвяних святок: Святвечір, Маланка, Колодій, Водохрестя.



Метод «Етнографічний диктант»
На місці, де мала будуватися хата, Мотря сіяла пшеницю , для того, щоб…(виявити чи чисте місце під нову хату).

Майстри закладали хату Кайдашів на…( сварки).

Парадний кут у хаті називався…( покутя).

Наявність намальованих знаків, червоних квітів чи пташок на хвіртці, воротах або над вікнами промовляла про те, що в даній оселі є …(на виданні дівка чи парубок).

Український одяг переважно був…( полотняним).

Основна частина жіночого вбрання …( сорочка ).

За звичаєм, у неділю та свята дівчата в коси вплітали… (різнокольорові стрічки та кісники ).

Найкращою оздобою голови дівчини, звичайно, є…( вінок).

Українські дівчата плетуть собі вінки з квітів:..( маку, синіх волошок, білого ромен-зілля, чорнобривців та дикої рожі).

Гроші Кайдашиха зав’язувала в…( хустку) і носила за …(пазухою) .

“Хліб – усьому голова”, “Без хліба – суха бесіда” – ці та інші приказки оцінюють…(величезну роль хліба в побутовій культурі України).

За звичаєм, випічкою хліба для потреб сім’ї займалися…

(жінки).

Протягом віків у народі виробився звичай ставитися до хліба як до…( священного предмета ).

До обіду, за звичаєм, господиня повинна була в хаті…( навести чистоту).

Протягом року церква передписувала не споживати їжу тваринного походження деякий час, що означало…(поститися).

Традиційними видами господарської діяльності українського народу з давніх-давен були… (землеробство, скотарство, рибальство, мисливство, бджільництво).

За звичаєм, відстань на землі вимірювали…( палицею, кроком, довержаєм (відстань, на яку можна закинути камінець, палицю), а Мотря міряла…( поясом ),

За звичаєм, сімейні порядки мали характер…(патріархальний).

Воля батька була…( незаперечною), у творі сини батька…(не слухали), бо він втратив…(авторитет).

За звичаєм, батько давав дозвіл на…( одруження дітей).

Батько, звичайно, за власним бажанням виділяв синів на…(окреме господарство).

Одним з найпоширеніших родинних звичаїв на Україні був звичай поважати та шанувати …(батьків, старших).

Ослухатися батьків – це означало…( накликати на себе немилість долі, якісь страшні випробування).


У мові народу відтворені звичаї звертання, побажання. Кожна сцена «Кайдашевої сім’ї » рясніє народними мовними зворотами. Звертаємо увагу на них, використовуючи метод «Ну що б, здавалося, слова…»
Завдання: заповнити праву частину таблиці


Лексика

Приклади

Брутальна




Народні побажання




Порівняння




Звертання




Гумористичні народомовні звороти




Прислів’я, приказки, народна фразеологія




Таким чином, застосування новітніх технологій при вивченні повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я » дає можливість не тільки сприяти формуванню асоціативного, творчого, критичного мислення студентів, а й прищеплюють навички саморозвитку особистості, виробляють певні світоглядні позиції молоді.

У повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» первісні уяви українців про природу, світобачення героїв виражене через побут, звичаї, обряди, почуття, мораль.

Метод «Фольклорно-етнографічна експедиція»

Етапи роботи:

1.Створення груп та ознайомлення із завданнями.

2.Група «фольклористів» досліджує виникнення та використання коломийок, специфіку їх виконання.

3.Група «знавців міфології» ознайомлює з міфічним уявленням гуцулів про творення світу та світ природи.

4. Група «знавців символіки» готують ілюстративний матеріал для розгадування символів.

Інтерактивна вправа «Місткий кошик» може використовуватись для моніторингу вивченого. На аркуші паперу студенти малюють кошик, на якому пропонується написати звичаї, традиції, свята, які описані в повісті «Тіні забутих предків». Через певний час викладач зупиняє гру і просить одного зі студентів зачитати записане. Студенти закреслюють назви, які повторюються. Переможцем стає той, у кого наймісткіший кошик знань.

В українців з давніх-давен існує побожне ставлення до землі. Її називають матір’ю, годувальницею, вона у нас божа, праведна, свята. При вивченні повісті О.Кобилянської «Земля» звертаємо увагу на ставлення героїв до землі.

Для актуалізації знань можна використати прийом «Асоціативна павутинка»


  • Які асоціації виникають у вас зі словом «земля»?

Хліб – годувальниця - селяни – чорна – багата - важка праця - поле – свята.

«Мозковий штурм»

  • Які українські звичаї і традиції, пов’язані із землею, ви знаєте?

Кілька студентів – «фольклористів», які одержують випереджувальне завдання підготувати повідомлення про пошану до землі, підсумовують інформацію.

Метод « Кола Вена». Будується на основі двох або більше великих кіл, які частково накладаються одне на одного так, що посередині утворюється спільний простір. Вільний простір - ознаки відмінності, спільний простір -ознаки схожості. Стратегія дає можливість формувати у студентів навички порівняння явищ, предметів, головних рис та ознак.

Завдання:порівняти образи Михайла і Сави. Як вони дотримують народних звичаїв у своєму житті?



Михайло

-Захоплення працею на землі.

-Поблажливо-зверхнє ставлення до брата

-Щире кохання до Анни.

-Відраза до зброї.

-Залежність від батьківської опіки.



Сава

-Захоплення зброєю.

-Заздрощі та образа на брата.

-Постійні докори батьків і брата.

-Злодійкуватість.

-Приховування справжніх намірів.

-Страх перед спокутою.

-Роботи боїться, йому танець в голові.

-Не слухає , не поважає батьків.

-Безжалісний до природи.

Хворобливі почуття до Рахіри.


Спільні риси: рідні брати, дорослі люди , потяг до землі.

Для проведення усної рефлексії можна застосувати метод міні-дискусії



  • Що таке гріх, які дії вважаються гріховними?

  • Пригадайте заповіді Господні, передані через Мойсея і записані на скрижалях.

  • Які з них порушив Сава?

Студенти самостійно працюють, аналізуючи прочитане і добираючи цитати для обґрунтування своєї думки. Це дасть можливість студентам донести власну позицію, співвіднести з думками інших людей, зробити висновки.

Прийом «Асоціативне малювання»

Доберіть по 5-6 означень до слів родина, земля, праця, брат. Яке місце цих понять у традиціях і звичаях нашого народу? Готуючись до відповіді, скористайтеся цитатами з тексту повісті «Земля». Пригадайте прислів’я та приказки про землю.

Отож застосування інтерактивних методів допоможе порівняти проблему землі в різні часи. Як майбутні аграрії, студенти повинні дати оцінку цій проблемі в наш час та зробити прогнози на майбутнє.

У романі "Вершники" Ю.Яновський змалював Україну не тільки в її кривавому протиборстві, а також в її багатих традиціях та звичаях, народній творчості. Художня тканина твору наскрізь пронизана пісенністю, героїчністю народних дум, сумом плачів та закликань.

Найбільш цікава з цього погляду новела «Дитинство». Перед нами проходить усе життя українського селянина-степовика — від народження до смерті. Це його радощі та болі, нестатки та злидні, темнота і пияцтво, а разом з тим — дивовижне єднання з природою, вміння задовольнятися малим, бачити прекрасне у найбуденнішому, потяг до краси.

Метод «Перевтілення»

Пропонуємо студентам перевтілитись у маленького хлопчика чи дівчинку, перенестись у той час, коли відбуваються події новели «Дитинство » і разом з Данилком вивчити мудрі степові звичаї і традиції свого народу.

При допомозі методу «Ключові слова» студенти відшукають звичаї та традиції, які з ними пов’язані. (Студенти об’єднуються в групи, для кожної з якої виділяються ключові слова).

Їстівні і неїстівні рослини, Явдохи, ластівці на гніздо, топтати ряст, втертися червоним поясом, підняти ріг хати, Сорок Святих, жайворонки(печиво), Теплого Олекси, Вербна неділя, веснянки, «Дощику, дощику, зварю тобі борщику…», честь роду, потяг до краси, батьківський спів, любов до праці, майстерність як визначник вартості людини.

Сім’я — першооснова будь-якого суспільства, тому все добре і погане йде саме від неї. Здавна у нашого народу виробилися певні традиції, існувала навіть родинна педагогіка, яку відобразили у своїх творах багато українських письменників.

Для того, щоб визначити життєві цінності сім’ї Сірків у романі І. Багряного «Тигролови», використовуємо метод «Прес». Він дає змогу вдосконалювати вміння лаконічно й аргументовано висловлювати власні думки. Відповідно до визначеного методу пропонуємо загальну схему роботи:

1. Назвіть, що об’єднує всіх членів родини Сірків?( любов до своєї Батьківщини, любов до праці, глибока шана національних традицій тощо).

2. Поясніть, чому ви так думаєте.( вони жили в українській хаті, розмовляли українською мовою, носили українське вбрання , завдяки тяжкій праці родина Сірків досягла великих статків, інтер’єр оселі передає особливості національного світосприйняття; рушники ,образи, посуд).

3. Наведіть приклади,_аргументи з твору.( прикладом може бути материна розповідь про те, як «хохли» з глини хати ліплять, доводячи відданість своєму народу; «....хліб сіяли, промишляли звірину, ходили з хурами в Маньчжурію і в Китай....», «... рясно на покуті купчаться святі, прибрані королівськими рушниками... Різьблений мисник. Піч помальовано квітами.....»

4. Узагальніть свою думку і підсумуйте сказане.

1. Не дивлячись на те, що сім’я Сірків жила далеко від своєї Батьківщини, батьки виховували своїх дітей в любові до України і ніколи не цуралася свого національного походження.



2. Сім’я Сірків була працелюбна, старші вчили молодших працювати освоювати різні ремесла.

3. Родина Сірків змогла зберегти національні традиції, що засвідчує їх любов до свого роду.

Якщо використати метод захисту проектів, то одній групі студентів варто доручити підготувати повідомлення «Побут і традиції українців-переселенців на Далекому Сході».

Можна запропонувати інтерактивну вправу «Інтервю». Студенти задають питання героям твору про їхнє життя на чужині, як їм вдалося зберегти національну самобутність.

Цілісний і всебічний портрет українців як етносу створений У.Самчуком у романі «Марія».



Аналітична бесіда.

  • Знайдіть у тексті підтвердження тому, що для українського селянина ці поняття є найвищими цінностями.

ПРАЦЯ. ЗЕМЛЯ. ЛЮБОВ . СІМ’Я. РІД. ЧЕСТЬ.

  • Які звичаї та обряди зображує письменник у творі?

  • Як герої роману відзначають свята?

  • Які риси українського національного характеру виявилися в цих звичаях , обрядах , святах?

  • Як змальовує їх у творі У.Самчук? Що найбільше привертає його увагу?

  • Як змальовує У.Самчук побут українців, наведіть приклади, проаналізуйте їх.

  • Які риси менталітету українців відображені в національній пісенності?

Метод « Вільне письмо» (Есе)

Цей метод передбачає вираження особистої суб’єктивної оцінки предмета міркування, дає можливість оригінального (творчого) висвітлення матеріалу. Метод сприяє більш чіткому й грамотному формулюванню думок, учить використовувати приклади, цитати. Тому доречно для узагальнення роботи з романом «Марія» застосувати есе – 5-10 хвилинний вільний твір з метою підбиття підсумків на тему: «Хто порушив усталені народні звичаї і традиції в романі? В чому це проявилось і до чого призвело?»


Реалії XXI століття, на жаль, не додають оптимізму щодо формування світоглядних позицій сучасної молоді. Ми стаємо свідками феномену «падіння» людини в неістинне, несправжнє буття, втрати культурою підвалин автентичності, що стає приводом для тривожних роздумів та щирих переживань про майбутнє. В дегуманізованому суспільстві особливо молоді люди відчувають свою вилученість із системи людяних відносин, позбавлення самототожності, автентичності свого «я» та руйнацію системи традиційних цінностей. Найбільш негативний результат цього процесу – втрата людиною віри в себе.

Тому сьогодні пошуком ознак справжньої культури переймаються всі ті, кому небайдужа доля української нації. Це дуже непростий шлях, уже цю справжність потрібно не повторити, не просто відтворити, а створити, народити, звернутися до витоків, відшукати своє коріння, поставити себе на грунт традиції, але не перетворити їх на легковажне зовнішнє уподібнення. В умовах засилля масової культури ми повинні посилити прагнення до справжності. Однією з форм цього посилення стає звернення до наших традицій засобами літератури з метою опертя на них у ствердженні власної автентичності на противагу несправжності масової культури. Через літературну класику потрібно переконувати в тому, що не маємо права відмовлятись від минулого, забувати свої традиції, звичаї, обряди. Необхідною умовою досягнення справжньої автентичності є розвинена самосвідомість, сумлінне ставлення до себе і своїх витоків. Знання своїх та чужих традицій потрібне лише для відповідального зрощування сучасних цінностей, ідеалів та норм життєдіяльності. Народити щось справжнє можна лише тоді, коли воно виплекане, вирощене всередині. Коли це все, виношене нами, викладачами, стало внутрішнім переконанням, тоді ми можемо надіятись, що наша українська культура набуде реальної автентичності, справжнього, істинного буття.





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка