Затверджено командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України 29 вересня 2006 року



Сторінка1/4
Дата конвертації11.03.2016
Розмір0.97 Mb.
  1   2   3   4

Затверджено командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України 29 вересня 2006 року.


ЗМІСТ

  1. Порядок роботи командира військової частини (начальника військового комісаріату) з організації занять з вогневої підготовки.

    1. Перелік керівних документів з організації вогневої підготовки.

    2. Планування вогневої підготовки.

    3. Принципи та методи навчання, що застосовуються на заняттях з вогневої підготовки

    4. Порядок підготовки до проведення занять з вогневої підготовки.

1.4. 1 Призначення військовослужбовців для керівництва стрільбою та її обслуговування.

1.4.2 Порядок підготовки військовослужбовців для керівництва стрільбою та її обслуговування.

1.4. 3 Порядок підготовки до занять тих, хто навчається.

1.4. 4 Порядок підготовки матеріального забезпечення занять з вогневої підготовки.

1.4. 5 Порядок підготовки зброї до стрільби.

1.4. 6 Порядок підготовки мішеневого поля.

1.4.7 Порядок підготовки приказарменної навчальної матеріально-технічної бази.

1.4.8 Порядок підготовки спорядження військовослужбовців на заняття з вогневої підготовки.



    1. Порядок виїзду (виходу) на полігон для проведення занять з вогневої підготовки.

  1. Організація проведення стрільб.

2.1 Організація контролю за дотриманням заходів безпеки під час проведення стрільб.

    1. Основні вимоги курсу стрільб до організації стрільб.

    2. Особливості проведення занять з кидання імітаційних та бойових ручних гранат.

    3. Особливості організації стрільб з пістолета ПМ.

    4. Облік виконання вправ стрільб.

    5. Перелік документів, що готуються для проведення стрільб.


1. ПОРЯДОК РОБОТИ КОМАНДИРА ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ (НАЧАЛЬНИКА УСТАНОВИ)*1 З ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАНЯТЬ З ВОГНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ
Вогнева підготовка є одним із основних предметів бойової підготовки та складовою частиною польового вишколу.

Її мета – навчити особовий склад підрозділів підтриманню озброєння в постійній бойовій готовності та веденню ефективного вогню для ураження цілей в будь-яких умовах.

Знання, вміння та навички з вогневої підготовки ті, хто навчається, набувають та удосконалюють на класних заняттях, навчальних та контрольних стрільбах, а також при проведенні робіт в години догляду за озброєнням та військовою технікою, в парко-господарські дні та на заняттях з інших предметів навчання.


    1. Перелік керівних документів з організації вогневої підготовки

Зміст кожного з розділів вогневої підготовки визначається Програмами бойової підготовки підрозділів родів військ, спеціальних військ, тилового, технічного та медичного забезпечення, яка уточнюється вимогами наказів Міністра оборони України, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, командувача Сухопутних військ Збройних Сил України та Організаційно-методичними вказівками командувача Сухопутними військами у навчальному році, наказами командирів армійських корпусів та іншими керівними документами.

Основними керівними документами з організації вогневої підготовки підрозділів є:

програми бойової підготовки підрозділів родів військ, спеціальних військ, тилового, технічного та медичного забезпечення;

організаційно-методичні вказівки з організації бойової підготовки на навчальний рік;

накази командувача Сухопутних військ Збройних Сил України і командирів армійських корпусів про підсумки навчання та завдання на наступний навчальний рік;

наказ командира військової частини з організації бойової підготовки;

Курс стрільб зі стрілецької зброї для частин і підрозділів охорони, родів військ і спеціальних військ (КС СЗ СВ– 2004);

рішення командира частини (установи) на організацію бойової підготовки;

методика вогневої підготовки механізованих підрозділів;

посібники та інструкції з експлуатації зброї та озброєння;

збірник нормативів бойової підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України.


    1. Планування вогневої підготовки

Вогнева підготовка передбачае послідовне навчання військовослужбовців прийомам та способам дій зі зброєю.

Виконання вправ стрільб особовим складом є заключним та найбільш відповідальним етапом процесу навчання вогневій підготовці.

Вогнева підготовка військових частин забезпечення родів військ, спеціальних військ, тилового, технічного та медичного забезпечення планується штабом та командиром військової частини.

Воно починається з:

вивчення керівних документів;

аналізу рівня навченості підпорядкованого особового складу;

визначення термінів відпрацювання тем і вправ стрільб.

Стрільби повинні проводитись рівномірно протягом усього навчального року (як правило, одна стрільба на місяць).

Кожній стрільбі повинно передувати вивчення матеріальної частини зброї, основ і правил стрільби з неї.

При плануванні вогневої підготовки в підрозділі визначається на кожний тиждень місяця:

кількість годин на вогневу підготовку;

теми (заняття) і кількість годин на їхнє вивчення;

нормативи згідно збірника нормативів бойової підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України (як правило – Н-ВП-№1, 2, 13, 14, 16);

вправи стрільб, які слід виконувати.

У роті (окремому взводі і їм рівним) вогнева підготовка планується на тиждень у розкладі занять, у якому вказуються для кожного заняття всі навчальні питання і нормативи, які відпрацьовуються. При необхідності ці питання вказуються окремо по взводах або категоріях тих, хто навчається. Зміст занять з вогневої підготовки в підрозділі визначається на основі витягу з плану бойової підготовки військової частини з урахуванням вимог програми бойової підготовки.

У військових частинах і підрозділах охорони, родів військ і спеціальних військ, тилового, технічного та медичного забезпечення виконуються вправи навчальних, контрольних стрільб, вправи з розвідки цілей та спостереження і метання ручних гранат.


1.3 Принципи та методи навчання, що застосовуються на заняттях з вогневої підготовки

Вогнева підготовка проводиться на основі загальних принципів навчання і виховання військ, а саме:

вчити війська тому, що потрібно на війні;

систематичність і послідовність навчання;

наочність та доступність навчання;

індивідуальний підхід у ході навчання.



Методи навчання це сукупність прийомів та способів, за допомогою яких здійснюється передача та засвоєння знань тими, хто навчається, формування умінь та навичок військовослужбовців, виховання високих морально-бойових якостей особового складу.

У вогневій підготовці застосовуються наступні методи навчання:

бесіда;

розповідь;



лекція;

пояснення;

показ;

самостійна робота;



тренування (вправа);

стрільба.

Вибір методів навчання залежить від теми, цілі й змісту заняття та ступеню підготовленості тих, хто навчається. На кожному занятті можуть застосовуватися декілька методів.

Заняття з вогневої підготовки, як правило, проводиться у складі роти. Заняття в роті звичайно організуються повзводно, а у взводі - по відділеннях.

Заняття з вогневої підготовки необхідно організовувати так, щоб максимальну частину часу, що відводиться на заняття, ті, хто навчається, використали на практичні дії.

Структура кожного заняття з вогневої підготовки включає вступну, основну та заключну частини.

Вступна частина включає перевірку наявності тих, хто навчається, їх зовнішнього вигляду, готовності до заняття, ступеня засвоєння пройденого матеріалу, знань умов вправ, порядку їх виконання та заходів безпеки, а також оголошення теми, навчальних цілей, навчальних питань і порядку проведення заняття.

Основна частина включає:

викладення навчальних питань з теми або відпрацьовування вправ, нормативів, прийомів;

закріплення знань і навичок;

виконання різних видів самостійної роботи тими, хто навчається;

перевірку та облік практичного засвоєння навчального матеріалу.

У вступній частині класного заняття перевіряється наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття. Потім проводиться контрольне опитування з метою перевірки виконання тими, хто навчається, завдання на самостійну підготовку й установлення зв'язків з матеріалом, що вивчався на попередніх заняттях. Установлення таких зв'язків забезпечує системність та послідовність навчання. Контрольне опитування може проводитися методом бесіди, вправи, письмово або комбінованим способом. Питання повинні змушувати того, хто навчається, думати в умовах обмеженого часу. Потім проводиться розбір й оголошується оцінка. Тривалість опитування не повинна перевищувати 10-12 хвилин.

Після опитування керівник повідомляє тему заняття, коротко нагадує зміст минулого заняття для встановлення причинно-наслідкового зв'язку між темами, його необхідність, конкретні навчальні цілі та порядок проведення заняття.

Основна частина різних форм занять містить у собі повідомлення нових знань та умінь, закріплення цих знань у пам'яті тих, хто навчається, застосування їх на практиці та перевірку ступеня їх засвоєння. Така структура основної частини заняття повинна забезпечити розуміння та запам'ятовування навчального матеріалу,

Навчальні питання теми що вивчається або виконання вправи, нормативу, прийому повинні викладатися послідовно з використанням засобів матеріального забезпечення занять із застосуванням таких методів навчання, як пояснення, показ та вправа. Таке поєднання методів навчання як, показ, пояснення та вправа стимулює пізнавальну активність тих, хто навчається, і сприяє осмисленому сприйняттю ними навчального матеріалу, тобто ті, хто навчається, розуміють, що треба робити, як треба робити та чому так треба робити.

У ході тренування (стрільби) керівнику заняття доцільно періодично контролювати роботу керівників на навчальних місцях, методичні прийоми, які вони застосовують, досягнутий рівень навчальних і виховних цілей; ефективність використання тренажерів та інших засобів матеріального забезпечення заняття; точність виконання вимог Курсу стрільб, організованість заміни на навчальних місцях та інші питання навчання особового складу. Керівник заняття визначає характерні недоліки у тих, хто слабо засвоює матеріал і застосовує індивідуальний спосіб навчання особисто або закріплює за ними сержанта для додаткового тренування та усунення недоліків.

Наприкінці основної частини заняття керівнику доцільно провести аналіз якості засвоєння навчальних питань тими, хто навчається, заслухати доповіді керівників на навчальних місцях про результати заняття, встановити типові помилки в стрільбі та у виконанні нормативів та діях при озброєнні кожного з тих, хто навчається. Це дозволить визначити завдання керівникам для індивідуального навчання та вказати конкретні недоліки тим, хто навчається, визначити завдання для самостійного тренування та на чергове заняття.

При проведенні занять з вогневої підготовки під час виконання вправ стрільб дотримується наступний порядок.

З початком заняття командир підрозділу, що стріляє:

повідомляє тему, мету та порядок проведення заняття;

вказує навчальні місця та порядок взаємодії з керівниками стрільби на ділянках (навчальних місцях, де проводиться стрільба), час початку та закінчення стрільби;

перевіряє знання тими, хто навчається, основних положень Курсу стрільб та вимог заходів безпеки при стрільбі;

після постановки завдань дає команду на заняття підрозділами зазначених навчальних місць (ділянок стрільби).

З заняттям підрозділом зазначеної ділянки, керівник стрільби:

повідомляє тему, мету (при необхідності) і порядок проведення заняття;

вказує на місцевості вихідне положення, вогневі позиції для тих, хто навчається, рубежі відкриття та припинення вогню, основні та небезпечні напрямки стрільби, порядок заняття та зміни вогневих позицій та повернення у вихідне положення;

визначає порядок взаємодії з керівниками на навчальних місцях, де буде проводитися стрільба;

перевіряє знання тими, хто навчається, основних положень Курсу стрільб, умов виконання вправи та заходів безпеки при стрільбі;

ставить командирам взводів (відділень), що стріляють, бойове завдання стосовно до дій в наступі або у обороні в залежності від умов вправи, що виконується.

Командири взводів ставлять бойове завдання командирам відділень перед виконанням вправи своїм взводом та кожній зміні стріляючих (командири відділень ставлять бойове завдання відділенням після одержання боєприпасів).

У заключній частині керівник вказує, як досягнута навчальна мета заняття; оголошує особисті результати стрільби, результати стрільби відділень, взводів і роти в цілому, визначає кращих та тих, хто недостатньо опанував навчальним матеріалом; вказує, що необхідно зробити для усунення відзначених недоліків.

Для закріплення отриманих знань та навичок керівник заняття дає завдання, кому й з ким потрібно провести індивідуальну підготовку на наступних заняттях та завдання на самостійну підготовку.

Навчаємі, підрозділи та військові частини з вогневої підготовки оцінюються відповідно розділу другому КС СЗ – 2004 та Збірнику нормативів.

Доцільно проводити окремо розбір заняття з керівниками на навчальних місцях та операторами ділянок військового стрільбища.

Заняття закінчується перевіркою збої на розрядженість, наявності та стану зброї, боєприпасів, техніки та навчально-матеріального обладнання.

1.4 Порядок підготовки та проведення занять з вогневої підготовки

Організація проведення занять з вогневої підготовки

Підготовка до проведення занять з вогневої підготовки включає підготовку:

старшого керівника стрільби;

керівника стрільби на ділянці;

керівників занять на навчальних місцях;

тих хто навчається;

особового складу, призначеного для обслуговування стрільби;

розроблення плану проведення заняття;

підготовку навчальних місць;

засобів матеріально-технічного забезпечення;

підготовку озброєння;

підготовку мішеневого поля.



      1. Призначення військовослужбовців для керівництва стрільбою та її обслуговування.

Для керівництва стрільбою та її обслуговування, а також для забезпечення виконання заходів безпеки під час стрільби, наказом командира військової частини (додаток 1) щодо організації проведення стрільб призначаються (ст. 6, 7, 8 КС СЗ СВ-2004):

старший керівник стрільби;

керівники стрільби на ділянці (навчальному місці);

начальник оточення і підрозділ, від якого виділяється особовий склад оточення;

черговий лікар (фельдшер);

начальник пункту бойового постачання;

черговий зв’язківець;

артилерійський технік (майстер);

начальник поста освітлення (під час проведення стрільб вночі з використанням освітлювальних ракет).

Також зазначеним наказом визначається:

перелік вправ стрільб, що плануються для виконання;

перелік зброї, що дозволена для використання під час стрільб;

порядок проведення занять;

виділення санітарного автомобіля та комплекту невідкладної медичної допомоги;

виділення автомобілів для перевезення боєприпасів та особового складу оточення;

завдання щодо всебічного забезпечення стрільб.

Особовий склад оточення призначається напередодні стрільб наказом командира військової частини (по стройовій частині).

У разі неможливості забезпечити оточення своїми силами, командир військової частини (установи) повинен подати заявку старшому начальнику на забезпечення оточення силами військової частини, яка спроможна виділити необхідну кількість особового складу, та дислокується в безпосередній близькості до полігону, де планується виконання вправ стрільб.

Після підписання (погодження) заявки командир (начальник), який планує проводити стрільби повинен організувати взаємодію з командиром військової частини, від якої планується виділення особового складу для обслуговування стрільби.

Військовослужбовців для керівництва стрільбою у військових комісаріатах та військових частинах тилового, технічного та медичного забезпечення призначати:



старшим керівником стрільби – командира військової частини.

Старшому керівнику стрільби підпорядковуються керівники стрільби на ділянках (навчальних місцях), а також особовий склад, який обслуговує стрільбу.

Старший керівник стрільби з питань організації стрільб та виконання заходів безпеки підпорядковується начальнику полігона.

Керівником стрільби на ділянці (навчальному місці) призначається командир підрозділу, що навчається.

Йому підпорядковується весь особовий склад підрозділу, що навчається.

Керівник стрільби на ділянці (навчальному місці) призначає зі складу підрозділу, що навчається: спостерігачів, команду для гасіння пожеж на мішеневому полі, а за необхідністю – роздавальників боєприпасів, сигналіста, особовий склад поста освітлення та для ремонту мішеней. Кількість спостерігачів визначається такою, що забезпечує надійне спостереження але не меншою за кількість стріляючих.

При необхідності для обслуговування стрільб можуть бути призначені інші особи, обов’язки яких визначає командир підрозділу, що стріляє.



Старший керівник стрільби відповідає за дотримання підрозділами, що стріляють, встановленого порядку проведення занять; вимог безпеки та умов виконання вправ із стрільб, підготовку особового складу, що обслуговує стрільбу.

Йому підпорядковуються керівники стрільби на ділянках (навчальних місцях) та особовий склад, що обслуговує стрільбу.



Він повинен:

а) напередодні стрільби:

вивчити і знати Інструкцію з вимог безпеки полігона;

отримати не пізніше ніж за тиждень до початку навчань (під час підготовки до проведення стрільб – не пізніше ніж за три доби) витяг з наказу командира військової частини щодо організації проведення стрільб;

перевірити доведення наказу до посадових осіб, що призначені для керівництва стрільбою та її обслуговування, організувати їх підготовку та забезпечення всім необхідним для несення служби, перевірити готовність до виконання завдань та знання ними функціональних обов’язків;

усвідомити, які вправи стрільб і на яких навчальних об’єктах будуть виконуватися;

з’ясувати маршрути руху, місця занять (стрільб), місця розташування підрозділів, бойової та іншої техніки, кордони полігона, організацію служби на ньому;

напередодні несення служби у визначений час представити начальнику полігона на інструктаж посадових осіб, які призначені для керівництва стрільбою та її обслуговування (на інструктаж залучаються: старший керівник стрільби, начальник оточення і особовий склад оточення, черговий лікар (фельдшер). Керівники стрільби на ділянках (навчальних місцях) залучаються до інструктажу начальника полігона у випадках, що передбачені Інструкцією із вимог безпеки полігона. При наявності змін в їх призначенні – надати витяги з відповідних наказів командирів військових частин щодо внесення змін.

б) до початку стрільби:

організувати виставлення оточення, отримати доповідь від начальника оточення про виставлення постів;

організувати спостереження за навчальними об’єктами та мішеневими полями, уточнити завдання посадовим особам, які призначені для обслуговування стрільби;

отримати від начальників навчальних об’єктів доповідь про готовність навчальних об’єктів до проведення стрільб, при необхідності перевірити акти готовності навчальних об’єктів до проведення занять;

отримати доповідь від командирів підрозділів, що стріляють, про прибуття підрозділу на навчальний об’єкт, відомості про наявність особового складу на навчальному об’єкті;

проінструктувати під підпис керівників стрільб на ділянках (навчальних місцях) про порядок проведення стрільб, нагадати їм вимоги безпеки, за необхідністю видати картки обліку снарядів (гранат), що не вибухнули;

отримати від командирів підрозділів, що стріляють, (керівників стрільби на ділянках, навчальних місцях) доповіді про готовність до стрільби;

не пізніше ніж за 10 хв до початку стрільби повідомити (у випадку відсутності прямого зв’язку - через чергового полігона або оперативного чергового) районний диспетчерський центр обслуговування повітряного руху (РДЦ ОПР) про початок стрільби;

доповісти начальнику полігона про готовність до стрільби та отримати дозвіл на відкриття вогню;

після доповіді керівників стрільби на ділянках (навчальних місцях) про готовність до стрільби впевнитися у відсутності перешкод для стрільби, подати команду на подачу звукового сигналу “СЛУХАЙТЕ ВСІ” і виставлення на командному пункті відповідного візуального сигналу (удень – кола червоного кольору зовнішнього сигнального пристрою або прапора червоного кольору, уночі – ліхтаря червоного світла);

надати керівникам стрільби на ділянках (навчальних місцях) дозвіл на проведення стрільб (відкриття вогню) на навчальних об’єктах;



в) під час стрільби:

стежити за суворим дотриманням вимог безпеки та Курсу стрільб;

у випадках порушень вимог безпеки, появи на мішеневому полі людей, машин або тварин, виникнення пожежі на мішеневому полі, з отриманням доповіді від начальника оточення про порушення вимог безпеки, з появою візуального сигналу білого кольору на бліндажі (укритті) або у іншому випадку, що передбачений Інструкцією із вимог безпеки полігона, негайно подати сигнал “ВІДБІЙ”, замінити візуальний сигнал на командному пункті і вжити заходів щодо припинення стрільби;

дозволяти у випадках та порядку визначеному Інструкцією з вимог безпеки полігона, вихід особовому складу на мішеневі поля під час продовження стрільб на інших навчальних об’єктах;

вжити заходів щодо усунення причин перешкод стрільбі відповідно до вимог Інструкції із вимог безпеки полігона;

після усунення перешкоди стрільбі подати команду на продовження стрільб;



г) по закінченні стрільби:

впевнитись, що на всіх дільничних пунктах управління (командних пунктах) відкриті кола білого кольору зовнішнього сигнального пристрою;

подати команду на відкриття кола білого кольору зовнішнього сигнального пристрою командного пункту та на подачу сигналу “ВІДБІЙ”;

не пізніше ніж через 5 хвилин по закінченні стрільби повідомити РДЦ ОПР;

отримати доповіді від керівників стрільби на ділянках (навчальних місцях) про результати стрільби;

отримати від керівників стрільб картки обліку снарядів (мін, гранат), що не вибухнули (якщо вони видавалися). У разі наявності боєприпасів, що не розірвалися, силами підрозділів, що стріляли, організувати їх пошук та позначення;

зробити запис у журналі обліку навчань, стрільб (занять) про результати стрільб;

доповісти начальнику полігона про закінчення стрільб, отримати дозвіл на закінчення несення служби оточенням, здати до штабу полігона (начальнику полігона) картки обліку снарядів (гранат), що не вибухнули.



Керівник стрільби на ділянці (навчальному місці) відповідає за суворе дотримання порядку проведення занять. умов виконання вправ стрільб та вимог безпеки тими, хто навчається.

Під час стрільби йому підпорядковується електрик-оператор дільничного пункту управління та всі посадові особи, які призначені для обслуговування стрільби на ділянці.



Він повинен:

а) до початку стрільби:

вивчити і знати Інструкцію з вимог безпеки полігона у частині, що його стосується;

отримати інструктаж від старшого керівника стрільби про порядок проведення стрільби, вимоги безпеки, за необхідністю отримати картки обліку снарядів (гранат), що не вибухнули;

прибути з підрозділом, що стріляє, на навчальний об’єкт не пізніше ніж за 30 хвилин до початку стрільби, про що доповісти старшому керівнику стрільби;

перевірити готовність навчального об’єкта до занять;

поставити завдання тим, хто стріляє;

довести вимоги безпеки, особливо сигнали припинення вогню, та перевірити їх знання тим, хто навчається;

призначити спостерігачів на дільничному пункті управління (командному пункті) та поставити йому завдання;

перевірити зв’язок зі старшим керівником стрільби (бліндажами);

організувати проведення занять на навчальних місцях;

отримати доповідь: від спостерігача - про результати огляду зони, що небезпечна; від чергового зв’язківця - про стан зв’язку з бліндажами; від артилерійського майстра (техніка) - про результати огляду зброї, що застосовується під час стрільб;

доповісти старшому керівнику стрільби про готовність до стрільби після того, як чергова зміна тих, хто стріляє, зайняла вихідне положення;

після отримання від старшого керівника стрільби дозволу на стрільбу подати команду на відкриття зовнішнього сигнального пристрою дільничного пункту управління (командного пункту) – напівкола червоного кольору;

подати команду черговій зміні “На зазначені позиції - ВПЕРЕД”. Після зайняття тими, хто стріляє, вогневих позицій впевнитись у безпеці стрільби, видати розпорядження на подання команди “ВОГОНЬ”;



б) під час стрільби:

спостерігати за порядком виконання вправ стрільб тими, хто стріляє, керувати показом цілей;

вести облік виконання вправ стрільб особовим складом підрозділу;

вимагати суворого дотримання вимог безпеки та Курсу стрільб усім особовим складом, що знаходиться на ділянці;

у випадках порушень вимог безпеки, появи на мішеневому полі людей, машин або тварин, виникнення пожежі на мішеневому полі, з появою візуального сигналу білого кольору на командному пункті (бліндажі, укритті) або в іншому випадку, що передбачений Інструкцією з вимог безпеки полігона, негайно подати сигнал “ВІДБІЙ”, замінити візуальний сигнал на дільничному пункті управління (командному пункті) і вжити заходів щодо припинення стрільби;

вживати заходів щодо усунення перешкоди стрільбі, при цьому діяти у порядку, що визначений Інструкцією з вимог безпеки полігона;

після усунення перешкод для продовження стрільби отримати дозвіл від старшого керівника стрільби;

контролювати ведення обліку снарядів (гранат), що не вибухнули;



в) по закінченні стрільби:

подати команду на відкриття напівкіл білого кольору зовнішнього сигнального пристрою дільничного пункту управління;

доповісти старшому керівнику стрільби про припинення стрільби;

організувати збирання стріляних гільз, огляд стрілецької зброї та переконатися у відсутності в них боєприпасів та гільз. Перевірити роздавально-здавальну відомість боєприпасів (форма 9а) та підписати її особисто, звірити відповідність витрати боєприпасів, що вказані у роздавально-здавальній відомості, даним відомості обліку результатів виконання навчальних (контрольних, кваліфікаційних ) стрільб;

зробити запис у журналі обліку стрільб (занять) навчального об’єкта про результати стрільби та доповісти старшому керівнику стрільби ці дані;

доповісти старшому керівнику стрільби про наявність снарядів (гранат), що не вибухнули, спільно з начальником навчального об’єкта, силами підрозділу, що займався, організувати пошук та позначення вибухонебезпечних предметів, після чого здати старшому керівнику стрільби картки обліку снарядів (гранат), що не вибухнули;

вжити заходів щодо відновлення виведених з ладу під час стрільб полігонного обладнання і навчально-тренувальних засобів, споруд, доріг, ліній електропостачання і зв’язку.

Начальником пункту бойового постачання призначається, як правило, старшина роти або підготовлений та дисциплінований сержант зі складу підрозділу, що стріляє. Він відповідає за зберігання боєприпасів під час їх перевезення до району занять і під час проведення стрільб, дотримання правил поводження з боєприпасами та підготовку боєприпасів до стрільби, видачу боєприпасів особовому складу і отримання від нього стріляних гільз та боєприпасів, що не використані, ведення обліку боєприпасів на пункті бойового постачання.

Він повинен:

а) до початку стрільби:

вивчити правила поводження з боєприпасами, що застосовуються під час стрільби;

за вказівкою керівника стрільби на ділянці (навчальному місці) розгорнути пункт бойового постачання у відведених приміщеннях відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 02.05.03 № 122 “Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України”;

б) під час стрільби:

видавати боєприпаси черговій зміні тих, хто стріляє, відповідно до роздавально-здавальної відомості боєприпасів (форма 9а), яка повинна бути зареєстрована у службі РАО військової частини;

спостерігати за дотриманням правил підготовки боєприпасів до стрільби та виконанням вимог безпеки;

приймати боєприпаси, що не використані, та гільзи за рахунком (поштучно);



в) по закінченні стрільби:

доповісти командиру підрозділу, що займався, про кількість використаних боєприпасів, їх залишок, наявність стріляних гільз;

перевірити роздавально-здавальну відомість боєприпасів (форма 9а), підписати її особисто у командира підрозділу, що займався, та керівника стрільби, звірити з ними відповідність витрати боєприпасів, що вказані у роздавально-здавальній відомості, даним відомості обліку результатів виконання вправ стрільб;

слідкувати за тим, щоб на пункті бойового постачання не спалювали упаковки від боєприпасів.



Начальник оточення відповідає за проведення огляду небезпечної під час стрільби ділянки місцевості; запобігання проникненню людей на небезпечну ділянку місцевості під час стрільби; підготовку, бездоганне несення служби особовим складом оточення і виконання ним вимог безпеки.

Військовослужбовець, який несе службу на посту оточення, відповідає за неухильне виконання Інструкції щодо порядку несення служби на посту оточення.

Спостерігач відповідає за своєчасне виявлення в секторі спостереження сигналів, що встановлені на час стрільби, людей, тварин і транспортних засобів; негайне повідомлення керівника стрільби на ділянці про порушення заходів безпеки тими, хто стріляє, та за ведення обліку снарядів (гранат), що не вибухнули.

Усі посадові особи, що керують стрільбою та обслуговують стрільбу, повинні мати на лівому рукаві пов'язку з білої тканини на напівжорсткій основі завдовжки 30 – 40 см, завширшки 10 см або білий нагрудний знак. На пов'язку (нагрудний знак) наноситься чорною фарбою або нашивається з тканини напис, наприклад: "Керівник стрільби на ділянці."



Обов’язки осіб, що керують стрільбою та її обслуговують визначені в Курсі стрільб (КС СЗ СВ – 2004, додаток 1 )

      1. Порядок підготовки військовослужбовців для керівництва стрільбою та її обслуговування.

Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показових, інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах та під час самостійної роботи. Особиста підготовка починається з вивчення керівних документів з вогневої підготовки, у яких даються конкретні вказівки щодо організації занять, а також звертається увага на ті питання вогневої підготовки, які за досвідом минулого періоду навчання та раніше проведених занять викликають особливі труднощі в тих, хто навчається, щоб у ході занять відпрацювати їх більш ретельно, а також визначаються та уточнюються вихідні дані, на основі яких розробляється план заняття.

Вихідні дані для проведення заняття з вогневої підготовки є :

тема майбутнього заняття;

навчальних питань;

місце проведення;

час;


кількість стрілецької зброї;

боєприпасів, необхідних для заняття.

Ці вихідні дані керівник одержує з програми бойової підготовки та вказівок безпосереднього начальника а також в ході, інструкторсько-методичних занять, інструктажів і при підведенні командиром підрозділу підсумків бойової підготовки за минулий тиждень і постановці завдань на наступний.

Під час вивчення вихідних даних керівник заняття усвідомлює:

тему та зміст навчальних питань;

визначає місце проведення даного заняття в загальній методичній послідовності проходження тем вогневої підготовки, тобто враховує вивчені теми та теми, які ще потрібно вивчити;

вправи та нормативи, що треба виконувати;

місце проведення заняття;

час і тривалість заняття;

кількість техніки та стрілецької зброї, що залучається;

необхідну кількість боєприпасів, що відпускається.

У результаті засвоєння керівником заняття підібраного матеріалу з урахуванням досвіду проведення занять і рівня підготовки особового складу складається схема заняття та визначаються навчальні питання.

При підготовці до проведення стрільб керівник заняття може виїхати на полігон для вирішення на місці питань організації заняття.

На полігоні керівник заняття уточнює:

кількість навчальних місць;

можливості військового стрільбища щодо проведення заняття;

наявність і працездатність навчально-тренувальних засобів, інструктує операторів;

визначає ємність і оснащення кожного навчального місця, порядок зміни;

наявність зв'язку між навчальними місцями та зі старшим керівником стрільби;

орієнтири та інші питання забезпечення заняття.

Після роботи на полігоні керівник заняття визначає:

кількість навчальних місць і зміст занять на них, порядок зміни на навчальних місцях;

навчальні та виховні цілі на кожному з них;

визначає яке матеріальне забезпечення повинно бути на навчальних місцях;

час заняття;

методику проведення заняття на кожному навчальному місці;

методичні та виховні прийоми для досягнення цілей заняття на кожному навчальному місці;

керівників занять;

інші питання організації та проведення заняття.

Стрільби проводяться на військовому стрільбищі, відповідно до розкладу занять вдень та вночі в будь-яких погодних умовах. Зміст заняття з вогневої підготовки і кількість навчальних місць на ньому визначається керівником заняття. Вимоги щодо змісту повинні бути взаємозв'язані між собою, але кожне наступне заняття поряд з вивченням нових питань повинне забезпечувати нарощування і удосконалення раніше придбаних, знань, умінь і навичок.

На практичних заняттях з вогневої підготовки, в обов'язковому порядку повинні розгортатись навчальні місця:

по перевірці бою та приведенню зброї до нормального бою;

навчанню влучності стрільби;

з розвідки цілей спостереженням;

з виконання нормативів;

вивчення основ і правил стрільби.

Особиста підготовка завершується складанням плану проведення заняття, що є робочим документом керівника.

У плані проведення заняття звичайно:

дається чітке формулювання теми заняття;

визначаються навчальні та виховні цілі;

формулюються навчальні питання;

час і місце проведення заняття;

література, що була використана при підготовці до заняття;

матеріальне забезпечення та зміст заняття на кожному навчальному місці (додаток 2).



      1. Порядок підготовки до занять тих, хто навчаеться*2

Підготовка тих, хто навчається, до заняття здійснюється під керівництвом сержантів або офіцерів підрозділу в години самостійної підготовки, які плануються в розкладі занять роти.

Підготовка звичайно включає:

вивчення або повторення навчального матеріалу, необхідного для успішного засвоєння теми майбутнього заняття;

вивчення умов вправи;

повторення правил стрільби;

проведення бесід на яких популяризується досвід відмінників навчання.



Для попередження нещасних випадків на заняттях з вогневої підготовки при поводженні зі зброєю та боєприпасами з усім особовим складом вивчаються вимоги заходів безпеки.

При необхідності можуть також проводитись тренування з навчальною зброєю або на навчально-тренувальних засобах.

До виконання вправ стрільб допускаються тільки ті військовослужбовці, які вивчили матеріальну частину зброї та боєприпасів, заходи безпеки, основи і правила стрільби, умови вправи та склали залік. Особовий склад, що не здав залік, до стрільби не допускаються.

1.4.4. Порядок підготовки матеріального забезпечення занять з вогневої підготовки.

Порядок забезпечення зброєю та боєприпасами, відповідальність військовослужбовців.

Видача боєприпасів на практичні стрільби проводиться згідно наказу Міністра оборони України від 29.06.05 №359*3 зі складу військової частини на підставі заявки на видачу боєприпасів для проведення стрільб, виписки з наказу командира військової частини про проведення стрільб та письмового розпорядження начальника служби РАО військової частини (особи, яка призначена відповідальною за облік у військовій частині), про що він робить відмітку в заявці (додаток 3).

Начальник складу на підставі поданої заявки на видачу боєприпасів для проведення стрільб проводить видачу боєприпасів за роздавально-здавальною відомістю боєприпасів (ракет) на складі військової частини (додаток 4) під особистий підпис старшини підрозділу або особи, відповідальної за облік, зберігання та видачу зброї та боєприпасів у підрозділі. Начальник складу одержує роздавально-здавальну відомість боєприпасів (ракет) в службі РАО під особистий підпис у книзі реєстрації облікових документів (форма 25), яка наведена в наказі Міністра оборони СРСР 1979 року №260 “Про введення в дію керівництва по обліку озброєння, техніки, майна і інших матеріальних засобів у Збройних Силах СРСР”.

Начальник складу на підставі поданої заявки проводить видачу боєприпасів за Роздавально-здавальною відомістю боєприпасів (ракет) на складі військової частини (форма 9) під особистий підпис старшини підрозділу або особи, відповідальної за облік, зберігання та видачу зброї та боєприпасів у підрозділі. Начальник складу одержує цю відомість в службі РАО під особистий підпис у книзі реєстрації облікових документів.

Разом із боєприпасами начальник складу видає одержувачу роздавально-здавальну відомість боєприпасів на пункті бойового постачання роти військової частини, акт списання (зняття залишків) (додаток 6), а також звіт про витрату і дії на практичних і дослідницьких стрільбах артилерійських, мінометних і реактивних пострілів, патронів стрілецької зброї та ручних гранат (додаток 7), в якому ним попередньо заповнюються графи 1–3, 5–13;

Виконані заявки залишаються на складі і повертаються в службу РАО відповідної військової частини (з’єднання) разом із роздавально-здавальними відомостями боєприпасів на складі (форма 9), роздавально-здавальними відомостями на пункті бойового постачання (форма 9а) (додаток 5), актом на списання втрачених гільз для перевірки.

Зброя особовому складу видається черговим підрозділу за розпорядженням командира або старшини підрозділу.

Видача зброї та боєприпасів особовому складу на заняття, а також для чищення здійснюється під особистий підпис у книзі видачі зброї та боєприпасів.

У всіх випадках видачі зброї командир взводу і командири відділень повинні стежити, щоб підлеглі брали тільки закріплену за ними зброю.

Облік, зберігання і видача зброї та боєприпасів на полігоні організовується начальником полігону на підставі Інструкції.

У випадку, коли військова частина по штату мирного часу не має на обліку відповідного озброєння (АК-74, ПМ) та боєприпасів командир (начальник) цієї військової частини повинен за місяць до початку нового навчального року надати рапорт по команді до Логістики Командування Сухопутних військ Збройних Сил України стосовно визначення військових частин, які будуть забезпечувати зазначену військову частину необхідним озброєнням та боєприпасами.

Логістикою Командування Сухопутних військ Збройних Сил України відпрацьовується розпорядження за підписом начальника штабу – першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України про закріплення військових частин, що не мають штатної зброї та боєприпасів за найближчими військовими частинами, які мають відповідну зброю та боєприпаси.

На підставі зазначеного розпорядження командир військової частини, що визначена для забезпечення у своєму наказі “Про організацію бойової підготовки на навчальний рік” повинен окремим розділом визначити порядок видачі зброї та боєприпасів та забезпечення стрільб закріпленим військовим частинам.

До початку кожного місяця навчання, але не пізніше ніж за 10 діб до початку стрільби командир військової частини, що не має озброєння, подає заявку, список військовослужбовців, які залучаються до стрільби та погоджує терміни проведення стрільби з командиром забезпечуючої військової частини. В подальшому він організує підготовку військовослужбовців відповідно до п. 1.3.3 Методичних рекомендацій.

Командир військової частини, що забезпечує стрільби окремим наказом визначає підрозділ на озброєнні якого будуть виконуватися стрільби та адміністрацію стрільби.

В день проведення стрільб, особовий склад військової частини, що не має свого озброєння завчасно прибуває на військове стрільбище, де старший керівник стрільби опитуванням перевіряє знання навчаємими вимог заходів безпеку і умов виконання вправ стрільб та дозволяє допуск до стрільб.

Отримавши допуск зазначені військовослужбовці прибувають на визначену ділянку військового стрільбища, керівник стрільби на ділянці організовує з ними заняття відповідно вимог Курсу стрільб.

Зброє цим військовослужбовцям видається по окремій відомості закріплення зброї, яка складається на підставі списку військовослужбовців, які були допущені до стрільби наказом командира військової частини, який забезпечує стрільби.

Боєприпаси вищезазначеному особовому складу видаються по окремій роздавально-здавальній відомості (форма 9а).

Після виконання вправи стрільб навчаємим здається зброя, гільзи та невикористані боєприпаси.

В ході виконання вправ стрільб з особовим складом військової частини проводяться заняття на навчальних місцях у складі зведених груп.

Під час занять командири (начальники) повинні щоденно перевіряти наявність зброї та боєприпасів у підрозділах. Про результати перевірки доповідати за підпорядкованістю.

Патрони, вибухові пакети, сигнальні та освітлювальні засоби, отримані для практичних стрільб і навчань, дозволяється зберігати в підрозділі не більше доби у металевому ящику (шафі), який замикається, постійно зберігається в кімнаті для зберігання зброї і включений в опис майна. Ящик запечатується старшиною підрозділу.

Гільзи патронів до стрілецької зброї зберігаються в опечатаних (опломбованих) ящиках у сховищах, і в міру їх накопичення здаються на склад частини встановленим порядком.


1.4.5 Порядок підготовки зброї до стрільби.


Експлуатація зброї, порядок огляду та підготовки зброї до стрільби.

Перевезення зброї та боєприпасів до місця проведення стрільб повинно здійснюватись на призначеному грузовому автомобілі, під охороною, в ящиках, що обладнані місцями для укладки зброї, замками та описами. Ящики під час перевезень повинні опечатуватись командиром або старшиною роти.

Особиста зброя військовослужбовців повинна утримуватись у повній справності та бути готовою до застосування. Це досягається її правильним зберіганням та експлуатацією. Для перевірки справності зброї, її чистоти, змащення і підготовки до стрільби проводяться контрольні огляди зброї і приналежності до неї.

Несправності зброї і приналежності повинні усуватися негайно. Якщо усунути їх в підрозділі не можна, зброя і приналежність відправляється до ремонтної майстерні. Характерні несправності, що порушують нормальний бій зброї необхідно усувати згідно керівництв та інструкцій з експлуатації відповідних зразків зброї.

Огляд та експлуатація зброї.

Обслуговування зброї після стрільби організовується командиром підрозділу під керівництвом старшини підрозділу у спеціально відведених для цього місцях.



Чищення і змащення автомата проводиться під безпосереднім керівництвом командира відділення. Командир відділення повинен визначити рівень необхідного розбирання, чищення і змащування; перевірити справність приладдя і доброякісність матеріалів для змащення; перевірити правильність і якість зробленого чищення і дати дозвіл на змащення і збирання; перевірити правильність проведеного змащення та збирання зброї.

На стрільбищі зброю після стрільби чистити в відведених для цього місцях розчином РЧС або рідкою ружейною змазкою. Чищення розчином РЧС проводиться тільки під керівництвом офіцерів або старшини підрозділу.

Після чищення ружейною змазкою та після повернення до казарми необхідно провести чищення зброї розчином РЧС.

В польових умовах чищення і змащення проводиться тільки рідкою ружейною змазкою.



Чищення автомата, що знаходиться в підрозділі, проводиться:

при підготовці до стрільби;

після стрільби бойовими та холостими набоями - негайно по закінченню стрільби на стрільбище (в полі), при цьому потрібно чистити та змащувати ствольну коробку, канал ствола, газовий поршень, газову камору, затворну раму і затвор;

кінцеве чищення автомата проводиться після повернення зі стрільбища та впродовж наступних 3-4 діб щоденно;

якщо автомат не використовувався - не менш одного разу на тиждень.

Для чищення і змащення автомата використовується:

рідка ружейна змазка – для чищення автомата (кулемета) та змащення його частин і механізмів при температурі повітря від +5 до -50С;

ружейна змазка – для змащення каналу ствола, частин і механізмів автомата після їх чищення; ця змазка використовується при температурі повітря вище +5С;

розчин РЧС (розчин чищення стволів) - для чищення каналів стволів та інших частин автомата, підвергнутих впливу порохових газів.

дрантя або бумага КВ-22 – для обтирання, чищення і змащення автомата (кулемета);

пакля (коротке льоноволокно), очищене від костриці – тільки для чищення каналу ствола.

Для зручності чищення пазів, вирізів та отворів можна використовувати спеціально виготовлені дерев'яні палочки.



Категорично забороняється використовувати для чищення автомата абразивні матеріали (наждаковий папір, пісок, тощо).

Порядок контрольного огляду автомата.

Обов’язком всіх посадових осіб є підтримання особистої зброї та зброї підлеглих підрозділів у справному стані та готової до застосування.

Солдати і сержанти оглядають зброю: щодня; перед заступанням в наряд, перед виходом на заняття, в бойовій обстановці - періодично протягом дня і перед виконанням бойової задачі; під час чистки.

Офіцери оглядають автомати періодично в терміни, встановлені статутом внутрішньої служби, а також перед стрільбою, заступанням в наряд і перед виконанням бойової задачі.

При щоденному огляді переконатися у наявності всіх частин автомата і перевірити: чи немає на зовнішніх частинах іржі, бруду, а також вм'ятин, подряпин, забоїн і інших пошкоджень, які можуть викликати порушення нормальної роботи механізмів; чи немає на дерев'яних (пластмасових) частинах тріщин, чи надійне кріплення шомполу; крім того, перевірити стан мастила на видимих без розбирання автомата частинах, наявність ременя, а у автомата з прикладом, що складається, і наявність чохла для автомата.

При огляді автомата перед заступанням в наряд, перед виходом на заняття і в бойовій обстановці перевірити те ж, що і при щоденному огляді і, крім того: перевірити справність прицілу і мушки; переконатися, що в каналі ствола немає сторонніх предметів; перевірити правильність роботи частин і механізмів.

При перевірці справності прицілу і мушки переконатися, що проріз на гривці прицільної планки не має забоїн, хомутик плавно переміщається по прицільній планці і надійно закріплюється у встановленому положенні клямкою, пружина надійно утримує прицільну планку, мушка не погнута і міцно утримується в полозі, риса на полозі співпадає з рисою на підставі мушки, полоз міцно утримується в основі мушки. Перевіряється наявність составу, що світиться, на цілику і мушці і надійність фіксації пристосування для стрільби вночі в доданому положенні. На автоматах з нічними прицілами, крім того, перевіряється надійність кріплення і працездатність прицілу НСПУ.

При перевірці правильності роботи частин і механізмів необхідно:

поставити запобіжник на автоматичний вогонь (АВ), відвести затворну раму за рукоятку назад повністю і відпустити її, при цьому затворна рама повинна енергійно повернутися в переднє положення, знов відвести затворну раму за рукоятку назад, натиснути на спусковий гачок і, притримуючи затворну раму за рукоятку, повільно відпустити її, при підході затворної рами в крайнє переднє положення повинне бути чутний клацання - удар курка по ударнику;

поставити запобіжник на одиночний вогонь (ОД), натиснути на спусковий гачок, відтягнути раму затвора за рукоятку назад повністю і, не відпускаючи спускового гачка, відпустити затворну раму; відпустити спусковий гачок, при цьому повинне бути чутний клацання - курок, що вийшов із зачіпляючого з шепталом одиночного вогню, стає на бойовий взвод, після цього поставити автомат на запобіжник і натиснути на спусковий гачок, хвіст спускового гачка не повинен відходити назад, а курок повинен залишатися на бойовому взводі; зняти автомат із запобіжника і натиснути на спусковий гачок, при цьому повинен бути чутний удар курка по ударнику.

При перестановці запобіжника перевірити, чи надійно він утримується у встановлених положеннях.

У автомата з прикладом, що складається, перевірити енергійність дії фіксатора і клямок прикладу, надійність стопоріння прикладу у відкинутому і складеному положеннях, а також перевірити, чи не має він качання.

При огляді автомата під час чищення перевірити кожну частину і механізм окремо і переконатися, що на металевих частинах немає скрошеності металу, забоїн, погнутостей, іржи і грязі, а на дерев'яних (пластмасових) частинах - тріщин і побитостей. Особливу увагу слід звертати на стан каналу ствола, газової камери, газової трубки і газового поршня.

При огляді приналежності перевірити наявність і справність всіх предметів приналежності.

Для перевірки шомполу, протирці і йоржика по черзі нагвинчувати протирку і йоржик на шомпол і перевірити на око, чи не погнуті вони; протирка і йоршик повинні міцно утримуватися на шомполі, а верхня частина протирки - вільно обертатися; йоршик повинен бути чистим, а щетина не повинна випадати.

У пенала не повинно бути тріщин, прим’ятостей і вигинів. Через менший боковий отвір пенала не повинна проходити головка шомполу.

У масельнички не повинно бути тріщин і сколовши. Кришка масельнички повинна мати прокладку і щільно навертатися на горловину масельнички. З масельнички не повинне протікати мастило.

У викрутки не повинно бути скрошеності і забоїн на лезі і на стінках вирізів. Виколотка не повинна бути погнута, у обойми і перехіднику не повинно бути тріщин, побитостей і вм'ятин. Патрони повинні легко переміщатися в пазах обойми і утримуватися загинами пластинчастої пружини від випадання. Обойма повинна будь-яким кінцем вільно входити в перехідник і утримуватися в ньому пластинчастою пружиною.

Перехідник повинен вільно надягатися на верхню частину магазину; при цьому загини перехідника повинні входити у відповідні пази на горловині магазина.

Про всі несправності, знайдені при огляді автомату і приналежності до нього, солдати і сержанти зобов'язані негайно докладати своєму командиру.


Огляд бойових патронів.
Патрони оглядати перед стрільбою, при заступанні в наряд і по розпорядженню командирів.

При огляді патронів перевірити: чи немає на гільзах іржі і прим’ятостей, чи не хитається куля в дульці гільзи; чи немає на капсулі зеленого нальоту і чи не виступає капсуль вище за поверхню дна гільзи; чи немає серед бойових патронів учбових;

Всі несправні патрони здаються на склад. Якщо патрони запорошилися, забруднилися, покрилися невеликим зеленим нальотом або іржею, їх необхідно обтерти сухим чистим дрантям. Обтирати патрони промасленим дрантям і споряджати патронами у магазини, рясно змазані всередині, забороняється.



Порядок контрольного огляду автомата офіцерами.

Офіцери оглядають автомати в зібраному та розібраному вигляді.

Огляд автомата в зібраному вигляді провести у відповідності з порядком, наведеним вище. Крім того, перевірити: подачу патронів в патронник, витяг та відбиття гільз; справність прикладу; справність магазинів; справність багнета-ножа у автомата;

Для огляду автомата в розібраному вигляді провести неповне або повне розбирання та протерти частини насухо.

При огляді автомата в розібраному вигляді злічити номера на його частинах та ретельно оглянути кожну частину та механізм, щоб упевнитись, що на металевих частинах немає скошеностей, забоїн, вм‘ятин, погнутостей, зірваної різьби, сипі, слідів іржи та бруду, на дерев‘яних частинах – тріщин та побитостей, а на пластмасових – тріщин та сколів. Таким чином перевіряється ствол, ствольна коробка, затворна рама, затвор, частини зворотного та ударно-спускового механізмів.

При огляді ствола зсередини особливу увагу приділяти стану каналу ствола. В каналі ствола можуть спостерігатись наступні недоліки: сітка розгару; раковини; утертість полів нарізів або округлення кутів полів нарізів (особливо на їх лівій грані), які видно на око; роздуття ствола. Виявлені недоліки каналу ствола повинні бути занесені у картку якісного стану автомата. При огляді ствола зовні перевірити відсутність забоїн на зрізі патрубка газової камори, та перевірити роботу фіксатора дульного гальма-компенсатора.



Підготовка автомата до стрільби проводиться в цілях забезпечення безвідмовної роботи його під час стрільби. Автомат готується до стрільби під керівництвом командира відділення. Для підготовки автомата до стрільби необхідно: провести чищення, оглянути автомат в розібраному вигляді і змастити його; оглянути автомат в зібраному вигляді; оглянути магазини.

Безпосередньо перед стрільбою прочистити насухо канал ствола (нарізну частину і патронник), оглянути патрони і спорядити ними магазини.

Якщо автомат тривалий час знаходився на морозі, то перед його заряджанням кілька разів вручну енергійно відтягнути назад і просунути вперед раму затвора.

Перевірка бою та приведення до нормального бою стрілецької зброї

Вся зброя, що перебуває в підрозділах, повинна бути завжди приведена до нормального бою й мати вивірені приціли. Стрільба зі зброї, не приведеної до нормального бою, і з не вивіреними прицілами забороняється.

Перевірка бою зброї (вивірка прицілів) проводиться:

при надходженні її в підрозділ; після ремонту і заміни частин, які могли б змінити її бій;

при виявленні під час стрільби значних відхилень куль (гранат);

при постановці зброї на зберігання;

в умовах бойової обстановки - періодично при кожній можливості.

Крім того, вивірку прицілів рекомендується робити перед кожною стрільбою.

Перед перевіркою бою зброї і вивіркою прицілів варто ретельно оглянути зброю, приціли й, якщо необхідно, відремонтувати їх.

Перевірка бою проводиться з метою виявлення відповідності розсіювання точок влучення й положення середньої точки влучення встановленим нормам. Ці норми вказуються для кожного виду зброї у відповідних настановах, керівництвах, технічних описах.

Перевірка бою та приведення зброї до нормального бою організується командиром підрозділу на стрільбищі у ясну, безвітряну погоду, у закритому тирі або на захищеній від вітру ділянці стрільбища при нормальному освітленні (прицільні пристосування повинні бути вкриті від прямих сонячних променів і не повинні блищати).

Прямі начальники до командира частини включно зобов'язані стежити за точним дотриманням правил перевірки бою зброї (вивірки прицілів) та приведення його до нормального бою.

Стрільба при перевірці бою та приведенні зброї до нормального бою повинна проводитись, як правило, самими військовослужбовцями із закріпленої зброї або кращими стрілками, які відібрані командиром підрозділу, при цьому повинні бути присутні командири відділень і артмайстер (технік) з необхідним інструментом.

Перевірка бою та приведення зброї до нормального бою проводиться стрільбою патронами зі звичайною кулею однієї партії, на відстані 100 м до пристрілочної мішені. Стрільба ведеться по перевірочній мішені або по чорному прямокутнику розміром 35 см по висоті та 25 см по ширині (додаток 8), закріплених на білому щиті висотою 1 м і шириною 0,5 м. З метою усунення звалювання зброї і для зручності прицілювання щити з мішенями встановлюються строго по відвісу, а точка прицілювання повинна перебувати приблизно на висоті (рівні) голови стріляючого.

Точкою прицілювання є середина нижнього краю перевірочної мішені, відрізаної по білій лінії, що відповідає даному виду зброї (середина нижнього краю прямокутника). За контрольну точку (КТ) (нормальне положення середньої точки попадання (СТП)) - приймається центр кіл на пристрілочній мішені; на чорному прямокутнику положення КТ відзначається по лінії вище точок прицілювання на відстані, передбаченій правилами перевірки бою зброї.

Стрільба з автоматів, гвинтівок і карабінів проводиться з положення лежачи з упору. В якості упору може бути використаний мішок з дерев’яною тирсою або піском. Стрільба з кулеметів проводиться з положення лежачи на ґрунті середньої щільності, стрільба з пістолетів - з положення стоячи або лежачи як з упору, так і без нього.

Перевірка бою та приведення до нормального бою автоматів, гвинтівок, карабінів і пістолетів проводиться стрільбою одиночними пострілами.

Нормативи по перевірці бою та приведенні зброї до нормального бою приведені в табл. 1.

Таблиця 1. Нормативи по перевірці бою та приведення до нормального бою стрілецької зброї

Нормативи


5,45 мм

АК-74


5,45 мм

РПК-74


7,62 мм

СВД


7,62 мм

ПКМ


9 мм

ПМ


Положення для стрільби

лежачи з упору, без багнета

лежачи з сошки

лежачи з упору, без багнета

лежачи з сошки

стоячи з руки або з упору

Відстань до мішені, м

100

100

100

100

25

Встановлення прицілу (механічного) / цілику

3

3/0

3

3/0

-

Перевищення КТ над точкою прицілювання, см

13

11

16/14*

15

12,5

Кількість пострілів

4

4

4

4

4

Відхилення СТП від КТ, см

5

5

3

5

5

Габарит кучності – коло радіусом, см

15

15

8

15

15

Кількість пострілів/черг

-

8/2-3

-

10/3-4

-

Відхилення СТП від КТ, см

-

5

-

5

-

Габарит кучності – коло радіусом, см

-

20**

-

20***

-

на 1 мм ліворуч (праворуч)

26

18

16

15

19

на 1 оберт по висоті

20

14

16

12

19****
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка