Затверджую директор коледжу



Сторінка1/6
Дата конвертації28.03.2016
Розмір1.25 Mb.
  1   2   3   4   5   6
міністерство освіти і науки україни

КИЇВСЬКИЙ коледж будівництва, архітектури та дизайну

ЗАТВЕРДЖУЮ


Директор коледжу

________ В.А.Булгаков

___” __________ 2014 р.



П О Л О Ж Е Н Н Я

ПРО ЗАОЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ

державного вищого навчального закладу

«Київський коледж будівництва, архітектури та дизайну»


ПОГОДЖЕНО

Заступник директора

з навчальної роботи

____________Т.Г.Коса

___” _________ 2014 р.






ПОГОДЖЕНО

Заступник директора

з виробничих питань

_________ І.А.Зикін

___” __________ 2014 р.




З М І С Т

І. Загальна частина.

ІІ. Характеристика навчального процесу.

  1. Загальні положення.

  2. Нормативно-правова база організації навчального процесу.

  3. Науково-методичне забезпечення навчального процесу.

  4. Форми організації навчального процесу.

  5. Навчальний час студента.

  6. Робочий час викладача.

  7. Форми навчання у вищих навчальних закладах


ІІІ. Організація навчально-виховного процесу.

  1. Норми часу для розрахунку і обліку навчальної роботи.

  2. Методична робота викладачів.

  3. Організаційна робота викладачів.

  4. Навчальні плани.

  5. Планування роботи заочного відділення.

  6. Організація обліку на заочному відділенні.

  7. Організація самостійної роботи студентів у міжсесійний період.

  8. Організація і проведення лабораторно-екзаменаційної сесії.

  9. Практична підготовка студентів.

  10. Курсове проектування.

  11. Дипломне проектування.

  12. Державний іспит.

IV. Права і обов’язки.

  1. Права осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах.

  2. Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням у вищих навчальних закладах.

  3. Обов’язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах.

  4. Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах.

V. Посадові інструкції працівників заочного відділення.

  1. Посадова інструкція завідувача заочного відділення

  2. Посадова інструкція методиста заочного відділення

  3. Посадова інструкція секретаря-друкарки заочного відділення

VІ. Номенклатура справ та форми звітності заочного відділення.

VІІ. Платні послуги у галузі вищої освіти.

І. Загальна частина.


Заочне відділення коледжу.
Заочне відділення є структурним підрозділом коледжу, діє відповідно до державних нормативних документів, Статуту коледжу, Положення про заочне відділення.

Заочне відділення створюється рішенням директора коледжу за наявності навчально-матеріальної бази, кваліфікованого викладацького складу і при кількості не менше, ніж 150 студентів.

На заочному відділенні ведеться підготовка спеціалістів без відриву від виробництва за акредитованими напрямами (спеціальностями) коледжу.

Заочне відділення коледжу було створено в 1958 році на базі основної будівельної спеціальності. Подальше реформування і розширення відділення дало можливість проводити підготовку молодших спеціалістів за такими спеціальностями:

5.06010101 - Будівництво та експлуатація будівель і споруд

5.03050901 - Бухгалтерський облік

5.03050802 – Оціночна діяльність

5.06010114 - Монтаж і обслуговування внутрішніх санітарно-технічних систем і вентиляції

5.05180102 - Обробка деревини

Робота заочного відділення ведеться відповідно до планів, затверджених директором коледжу.

Керівництво відділенням здійснює завідувач, який призначається на посаду директором з числа педагогічних працівників, які мають повну вищу освіту і досвід навчально-методичної роботи; звільняються з посади директором коледжу.

Завідувач відділення забезпечує організацію навчально-виховного процесу, виконання навчальних планів і програм, здійснює контроль за навчально-методичною діяльністю викладачів.

Завідувач відділення несе відповідальність за всю роботу відділення і звітується за свою діяльність перед директором та заступником директора з навчальної роботи.

Штат відділення визначається директором коледжу.

Заочне відділення має штамп та печатку зі своїм найменуванням.



ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.

1. Загальні положення

1.1. Навчальний процес у вищих навчальних закладах (надалі – навчальний процес) – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або ква­ліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

Мова навчання визначається Законом Української РСР “Про мови в Українській РСР”.

Навчальний процес організовується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

1.2. Зміст освіти – це науково-обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і ква­ліфікаційних рівнів.

Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого навчального закладу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.

Освітньо-професійна програма підготовки – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.

Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо професійної програми підготовки.

Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин.

Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти

Вибіркова частина змісту освіти визначається вищим навчальним закладом

1.3. Організація навчального процесу базується на багатоступеневій системі вищої освіти.


2. Нормативно-правова база організації навчального процесу
2.1. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
базується на Законі Української РСР “Про освіту”, Законом України «Про вищу освіту», державних стандартах освіти, інших актах законодавства України з питань освіти.

Державний стандарт освіти - це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня

Складові державного стандарту освіти:


  • освітня (кваліфікаційна) характеристика,

  • нормативна частина змісту освіти;

  • тести.

Освітня характеристика – це основні вимоги до якостей і знань осо­би, яка здобула певний освітній рівень.

Кваліфікаційна характеристика – це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов'язків.

Тест – це система формалізованих завдань, призначених для встановлення відповідності освітнього (кваліфікаційного) рівня особи до вимог освітніх (кваліфікаційних) характеристик.

2.2. Організація навчального процесу здійснюється навчальними


підрозділами вищого навчального закладу (відділеннями, предметними або цикловими комісіями тощо). Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.

Навчальний план – це нормативний документ вищого навчального
закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та
структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення,
конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік
навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.

Навчальний план затверджується керівником вищого навчального закладу.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.

Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов’язковим для навчального закладу.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищим навчальним закладом.

Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального закладу, регіональних потреб тощо.

Місце і значення навчальної дисципліни, загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни.

Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою держав­ного стандарту освіти.

Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється вищим навчальним закладом.

2.3. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом вищого навчального закладу.

Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:



  • тематичний план;

  • засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;

  • перелік навчально-методичної літератури.

2.4. Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним
планом.

Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленому вищим навчальним закладом

Вибіркові навчальні дисципліни, введені вищим навчальним закладом в освітньо-професійну програму підготовки і включені до індивідуального навчального плану студента, і обов'язковими для вивчення.


  1. Вищий навчальний заклад надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.

  2. За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних
    стандартів освіти відповідає керівник навчального структурного підрозділу ( відділення, предметної або циклової комісії тощо).

За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.

3. Науково-методичне забезпечення навчального процесу.
Науково-методичне забезпечення включає:

  • державні стандарти освіти, навчальні плани;

  • навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;

  • програми навчальної, виробничої й інших видів практик;

  • підручники і навчальні посібники;

  • інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;

  • індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;

  • контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;

  • контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня за­своєння студентами навчального матеріалу;

  • методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацю­вання фахової літератури, написання курсових робіт і дипломних проектів (робіт).

Інші характеристики навчального процесу визначає викладач, предметна або циклова комісія, вищий навчальний заклад.

4. Форми організації навчального процесу.
Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:

  • навчальні заняття;

  • самостійна робота;

  • практична підготовка;

  • контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є:

  • лекція;

  • лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

  • консультація.

Вищим навчальним закладом може бути встановлено інші види навчальних занять.
Основним завданням, що стоїть перед навчальним процесом у вищих навчальних закладах, є забезпечення найсприятливіших умов для засвоєння студентами знань, умінь та навичок, необхідних для успішного опанування об­раною ними спеціальністю.

Це завдання вирішується шляхом здійснення навчального процесу у наступних формах.



  1. Навчальні заняття різних видів. Під час таких занять
    студентам передаються необхідні знання та навички.

  2. Самостійна робота студентів. Ця форма навчального
    процесу є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових для відвідування на­вчальних занять. Час, відведений для самостійної роботи, регламентується робочим навчальним планом і може стано­вити від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента визначається навчальною програмою з дисциплін, завданнями та вказівками ви­кладачів. Вона забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчаль­ної дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, відповідною науковою та фаховою монографічною та періодичною літературою. Методичні матеріали для самостійної роботи студента повинні передбачати можливість проведення ним самоконтролю за рівнем розуміння і засвоєння навчального матеріалу.

Самостійна робота студента може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах і аудиторіях, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався у ході навчальних занять.

Самостійна робота студентів може здійснюватись у таких основних формах:



  • індивідуальні завдання з окремих дисциплін. Такі завдання формулюються викладачем і покликані сприяти поглибленому вивченню студентами окремих питань навчальних планів. Вони виконуються студентами у формі рефератів, узагальнень практики, розрахункових або графічних робіт тощо при консультуванні з боку викладача;

  • курсові проекти (роботи). Вони виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час вивчення конкретної навчальної дисципліни. Тематика курсових проектів (робіт) пов'язується з теоретичними і практичними проблемами, що розглядаються даною навчальною дисципліною. Порядок визначення і затвердження тем курсових проектів (робіт), їх розподілу між студентами і терміни виконання визначаються вищим навчальним закладом або відповідною кафедрою.

Підготовка студентами курсових проектів (робіт) здійснюється, як правило, під керівництвом найбільш кваліфікованих викладачів. Захист проектів проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри (предметної або циклової комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи);

  • дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи). Ця форма навчального процесу має місце на завершальному етапі навчання студентів у вищому навчальному закладі. Підготовка вказаних робіт передбачає систематизацію і викладення студентом одержаних за час навчання теоретичних і практичних знань, прояв його здатності застосовувати ці знання при вирішенні конкретних професійних завдань. Крім того, підготовлений студентом дипломний (кваліфікаційний) проект (робота) повинен продемонструвати рівень його навичок самостійно опрацьовувати наукові джерела, оволодівати методиками проведення досліджень, експериментів тощо.

Студенту надається право обрати тему дипломного про­екту (роботи), визначену випускаючими кафедрами (предметними або цикловими комісіями), або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.

Керівниками дипломних проектів (робіт) призначаються професори і доценти вищого навчального закладу, а також висококваліфіковані практичні працівники за спеціальністю.

3) Практична підготовка студентів (практика). Ця форма навчального процесу є необхідною складовою частиною підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах і покликана забезпечити набуття студентами практичних професійних навичок та вмінь.

Перелік видів практичної підготовки студентів для кожної спеціальності або спеціалізації, їх форми, тривалість і терміни проведення визначаються у навчальних планах вищих навчальних закладів.

Основними видами практики у вищих навчальних закладах є:


  • ознайомча. Вона призначена для первинного ознайомлення студентів із різними видами практичної діяльності по обраній спеціальності і покликана сприяти формуванню у них необхідних професійних ціннісних орієнтацій;

  • навчальна, що проводиться у вільний від аудиторних занять час у формі залучення студентів до виконання певної роботи за обраною спеціальністю у відповідних установах, на підприємствах тощо.

Навчальна практика студентів передбачається в річних планах та графіках проходження навчального процесу вищого закладу освіти за поданням відповідних кафедр;

  • стажування, що є завершальним етапом навчання і проводиться після опанування теоретичної частини та перед виконанням кваліфікаційної (дипломної) роботи (проекту). Мета стажування полягає у підготовці майбутніх спеціалістів до самостійного виконання професійних функцій на певній посаді чи у сфері професійної діяльності. Крім того, під час стажування студент збирає фактичний матеріал, необхідний для виконання кваліфікаційної (дипломної) роботи (проекту).

Організація і проведення практичної підготовки студентів, керівництво нею і контроль за її проходженням здійснюються керівниками вищих навчальних закладів, відповідними кафедрами або предметними (цикловими) комісіями.

В окремих вищих навчальних закладах ці функції поклада­ються на керівників практики (завідуючих відділами практики), а в коледжах та інших навчальних закладах еквівалентного рівня — на заступників директора з практичного навчання.

Здійснення практичної підготовки студентів передбачає ряд організаційних заходів, серед яких:


  • контроль за рівнем підготовленості установ, підприємств до забезпечення практичної підготовки студентів;

  • розподіл студентів на практику. При цьому враховуються замовлення на підготовку відповідних спеціалістів і майбутні місця роботи після закінчення навчання;

  • надання студентам-практикантам необхідних док­ментів (направлення, програм, календарних планів і щоденників практики, індивідуальних завдань, тем курсових і дипломних робіт, методичних рекомендацій тощо);

  • інформування студентів про встановлену систему звітності, про хід і результати практичної підготовки;

  • контроль за забезпеченням нормальних умов праці і побуту студентів під час проходження практики та проведен­ня з ними обов'язкових інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;

  • контроль за виконанням студентами-практикантами правил внутрішнього розпорядку установи, підприємства за місцем проходження практики.

Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуальних завдань, як правило, у формі письмового звіту, підписаного і оціненого безпосередньо керівником практики від установи, підприємства. Цей звіт разом з іншими документами (щоденником проходження практики, характеристикою від керівника практики в установі, на підприємстві тощо) подається студентом на рецензування керівнику практики від навчального закладу.

Залік за результатами практики приймається у студентів в останні дні її проходження комісією в установах, на підприємствах або у вищому навчальному закладі протя­гом перших десяти днів нового семестру. Студент, який отримав від комісії негативну оцінку з практики, відраховується з вищого навчального закладу.

Під час проходження практики на робочих місцях і на посадах з виплатою заробітної плати за студентами зберігається право на одержання стипендії за результатами підсумкового контролю.

4) Контрольні заходи. Контрольні заходи проводяться з метою встановлення рівня засвоєння студентами теоретичного матеріалу та практичних навичок, що передбачені навчальними програмами по дисциплінах, які викладаються у вищих навчальних закладах. Такі заходи включають поточний і підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час практичних, лабораторних та семінарських занять з метою перевірки рівня засвоєння студентом певної теми навчальної дисципліни. Форма поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершальних етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль, який здійснюється в обсязі визначеного навчальною програ­мою навчального матеріалу, що вивчався протягом семестру, в терміни, встановлені навчальним планом, і може проводи­тись у таких формах:


  • семестровий екзамен — форма підсумкового контро­лю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни;

  • семестровий диференційований залік — оцінка рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань;

  • семестровий залік — оцінка засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів вико­нання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях.

Студент допускається до складання семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку, якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з відповідної навчальної дисципліни.

Екзамени складаються в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Окремим студентам можуть встановлюватись індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. Екзамени проводяться згідно з розкла­дом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше ніж за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів визначаються вищим навчальним закладом.

Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно", а заліків – за дво­бальною шкалою ("зараховано", "не зараховано") і вносять­ся в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента. Студенти, які не з'явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий — комісії, яка створюється деканом факультету (завідувачем відділення). Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу.


  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка