Затверджую погоджено



Сторінка2/12
Дата конвертації21.03.2016
Розмір2.4 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

ІІ блок: Якість освіти

Для якісної реалізації головної задачі з удосконалення форм, змісту та методів роботи щодо розвитку творчої, гармонійно-розвиненої особистості дитини, орієнтуючись на концептуальні положення Базового Компонента дошкільної освіти та Програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» в дошкільному закладі у 2013/2014 н.р. було заплановано та проведено три тематичних вивчення: «Ефективність впровадження інноваційних технологій в освітній процес» (листопад 2013 року), «Мовленнєво-комунікативний розвиток дітей старшого дошкільного віку» (лютий 2014 року), «Використання розвивальних комп’ютерних ігор в корекційній роботі з дітьми з порушеннями зору» (квітень 2014 року) і одне комплексне «Організація життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку» ( група №5, січень 2014 року) . Зміст та матеріали даних вивчень узагальнені в довідках із зазначенням термінів, відповідальних осіб, питань для перевірки, висновків та зауважень за результатами вивчення, а також, за необхідністю, визначенням коригувальних заходів. Результати вивчень були оголошені на нарадах, педагогічних радах закладу.



ІІІ блок: Результативність навчально-виховного процесу

З метою реалізації Закону України «Про дошкільну освіту», положень Національної доктрини розвитку освіти, Базового компоненту дошкільної освіти в Україні, Типового положення про дошкільний навчальний заклад впродовж 2013/2014 н. р. в дошкільному навчальному закладі проводилась освітньо-виховна робота спрямована на забезпечення рівного доступу до якісної освіти кожній дитині дошкільного віку.

Зміст навчально-виховного процесу в закладі визначається Базовим компонентом дошкільної освіти, Програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», що рекомендовані Міністерством освіти і науки України. а також, в практиці роботи ДНЗ використовувалися навчальні посібники, рекомендовані МОН України.

Впродовж 2013/2014 навчального року освітньо-виховна робота в закладі була спрямована на впровадження в практику цілісного підходу до розвитку особистості, формування життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої людини.

Планування роботи дошкільного навчального закладу відповідає принципам актуальності, науковості, перспективності, доцільності, системності, послідовності. Календарно-тематичне планування педагогів закладу відповідає зазначеним вище названим навчальним програмам та ведеться згідно з пам’ятками, розробленими методичною службою, на основі сучасного методичного забезпечення. Система планування є блочно-табличною, що дозволяє в повній мірі вирішувати всі з поставлених чинними програмами завдання.

Стан виконання основних завдань Програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», навчально-виховних програм та методичних рекомендацій для спеціальних дошкільних закладів для дітей з вадами зору (для тифлогруп) є належним. Аналіз виконання вимог програми свідчить про те, що більшість дітей ставиться до запропонованих завдань з цікавістю, прагнучи поліпшити свої досягнення, переробити, виправити помилки. Діти належним чином реалізовують свій потенціал, проявляють себе як особистості, прагнучи реалізуватись у різних сферах життєдіяльності. В житті дошкільників практично рівномірно збалансовані різні форми активності (фізична, соціально-моральна, емоційно-ціннісна, пізнавальна, мовленнєва, художня, креативна).

Перспективне та календарне планування освітньо-виховного процесу включає різноманітні форми сучасної організації життєдіяльності дошкільників за освітніми лініями, а також дидактичний та ігровий матеріал.

Традиційним стало проведення вихователями дошкільного закладу в кінці навчального року підсумкових занять у всіх вікових групах . Для проведення заходу методичною службою заздалегідь розробляються конспекти занять, створюється мультимедійна презентація із використанням сучасних розвиваючих ігор за темою занять. Ініціативна група педагогів на чолі з вихователем-методистом розробила план проведення підсумкових занять, склали конспекти занять, мультимедійні презентації та провели належну підготовчу роботу з учасниками. Результати підсумкових занять дозволяють зробити висновок про високий рівень загальних показників компетентності дошкільника за усіма освітніми лініями. Слід відмітити, що протягом всіх підсумкових занять діти виступали як повноправні партнери та однодумці дорослих, творці і транслятори культури та мали змогу проявити базові якості особистості: самостійність, працелюбність, креативність тощо. Всі педагоги ДНЗ дотримуються методики організації та проведення занять, здійснюють навчальний процес на основі забезпечення умов для повноцінного, різнобічного, пізнавального виховання і розвитку дітей дошкільного віку згідно змісту освітнього процесу БКДО та з вимогами Програми «Українське дошкілля». Активними учасниками підсумкових занять є батьки.

Впродовж навчального року показали належний рівень персональної відповідальності за результати навчально-виховної роботи педагоги Ковальова О.С., Щетиніна В.О., Кузнецова Т.М., Руденко К.Д., Завада О.В., Яковенко О.М., Баданова С.В. Свідченням належного рівня самоосвіти, методичної грамотності цих педагогів, є якісна навчально-виховна та освітня робота з дітьми.

Для ефективної роботи за програмою «Українське дошкілля» та здійснення освітнього процесу ДНЗ було розроблено:

1.Орієнтовний розпорядок організації життєдіяльності дітей на день (режиму дня);

2.Орієнтовний розпорядок організації розвивально-виховної зайнятості дітей на тиждень (навчальний план);

3. Орієнтовний тижневий розподіл організованої освітньої діяльності (розкладу занять);

4. Модель планування життєдіяльності дітей.



1. Розпорядок організації життєдіяльності дітей на день (режим дня) є орієнтовним і складеним з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, сучасних тенденцій щодо оновлення змісту дошкільної освіти, побажань батьків. Він включає в себе всі необхідні організаційні моменти, що передбачають чергування активної діяльності дітей та їх відпочинку.

Розпорядок дня передбачає різноманітні види дитячої діяльності, як організованої педагогом (групові, під групові, міні-заняття, гурткові заняття, ігри, експериментально-пошукову діяльність, індивідуальну роботу), так і самостійної (художньої, ігрової, трудової, спілкування).



2. Розподіл організованих форм активності дітей на тиждень (навчальний план). Кількість організованих форм активності дітей для кожного вікового періоду враховано у відповідності до листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНУ від 27.07.2010 року №1.4/18-3082 «Про організовану і самостійну діяльність дітей удошкільному навчальному закладі»:

- 3-й рік життя – 7 групових занять;

- 4-й рік життя – 8 групових заняття;

- 5-й рік життя – 9 групових занять;

- 6-й рік життя – 11 групових занять.

Орієнтовний тижневий розподіл організованої освітньої діяльності (розклад занять) складений на основі навчального плану з урахуванням вікових особливостей дітей, вимог програми та пріоритетних напрямків роботи ДНЗ.

Окремо в розкладі винесені заняття з фізичної культури та музичної діяльності.

3. Планування освітнього процесу здійснюється за блочно – тематичною системою - за режимними моментами з урахуванням освітніх ліній.

Ведеться «Щоденник вихователя дошкільного закладу». Він передбачає види дитячої діяльності, як організовану педагогом, так і самостійну . Планування освітнього процесу здійснюється за блочно-тематичним принципом, шляхом добору ряду матеріалів з перспективою роботи на певний місяць навчального року та складання календарного плану щоденної освітньої роботи з дітьми на цей місяць. Зокрема, на місяць перспективно плануються:

а) система загартувальних заходів вихованців групи;

б) комплекс ранкової гімнастики (два на місяць);

в) комплекс «гімнастики пробудження» (чи гігієнічної гімнастики після денного сну);

г) робота з батьками.

На виконання Закону України «Про мови в Україні» систематично та послідовно проводилась робота з розвитку впровадження державної мови в освітній процес ДНЗ. Мовленнєвий розвиток дітей в групах здійснювався як через спеціальні фронтальні заняття, так і через різні форми роботи в повсякденному житті: мовні дидактичні ігри, бесіди, читання та аналіз творів художньої літератури, вивчення віршів, закличок, чистомовок тощо. В 12-и групах з українським мовним режимом всі режимні моменти і заняття проводились українською мовою.

Для ефективної роботи з мовленнєвого розвитку дітей в групах створено відповідне ігрове розвивальне середовище, оформлено куточки державної символіки та національного колориту.

Протягом року проводилася певна робота з морально-етичного, громадянського, правового, валеологічного та трудового виховання.

Заняття було провідною, але не єдиною формою навчання дітей. На заняття виносився лише основоположний зміст програми, який знаходив своє продовження в цільових прогулянках, екскурсіях, спостереженнях, іграх, пошуково – дослідній діяльності. В роботі з дітьми використовувались як традиційні, так і нетрадиційні підходи; цікаво проходили заняття у формі змагань, подорожей, конкурсів, уроків милування та споглядання, уроків радості та добра, уроків етики, спілкування та самопізнання.

З метою ефективної організації та проведення навчально-виховного процесу в ДНЗ створене розвивальне, природне, предметно-ігрове та соціальне середовище.



4. Результативність навчально-виховного процессу

Оцінювання досягнень дітей в продовж року здійснювалось за оновленою технологією з використанням розробленого інструментарію (карток) оцінювання рівня досягнень дітей за освітніми лініями відповідно до змісту освіти.

Особливостями оцінювання рівня досягнень дітей є наступне:



  • дитина не порівнюється одна з іншою, а лише сама з собою;

    • віддається пріоритетність якісним критеріям оцінки (як саме дитина виконала завдання – самостійно, раціонально, старанно, творчо чи з допомогою іншого, традиційно, похапцем, репродуктивно);

    • відсутня певна норма розвитку дитини як середньостатистичний показник.

Оцінювання досягнень дітей проводилось в січні 2014 року та в травні 2014 року за освітніми лініями згідно до змісту освіти , що охоплюють зміст кожної з них (в обсязі програми). Оцінка досягнень проводилась за рівнями:

- «високий» (дитина виконує дії самостійно) – 12-10;

- «достатній» (дитина виконує дії самостійно, але іноді потребує допомоги дорослого) – 9-7;

- «середній» (дитина виконує самостійно лише окремі дії, але здебільшого потребує допомогу дорослого) – 6-4;

- «низький» (дитина виконує дії за допомогою дорослого) – 3-0.

Головна мета такої системи оцінення досягнень дитини – визначити, чи є поступальні зміни в розвитку однієї конкретної дитини впродовж цілого року. Результати досягнень дітей дали змогу зорієнтувати педагога у сильних і слабких сторонах розвитку кожної дитини, доборі засобів оптимізації цього процесу, шляхів індивідуальної роботи з нею.

Результати рівнів засвоєння програмового матеріалу з дітьми всіх вікових груп узагальнені в діаграмах, експертами зроблені відповідні висновки та рекомендації до кожної із них.


  • «Особистість дитини»

Одним із стратегічних принципів сучасної системи дошкільної освіти є принцип оздоровчої спрямованості освітнього процесу. Цей принцип передбачає здійснення моніторингу стану здоров’я дітей і реалізації через різні аспекти організації їх життєдіяльності в умовах дитячого садка, які спрямовані на збереження, формування та зміцнення здоров’я дошкільників.

В дошкільному закладі створена належна матеріально-технічна база для проведення фізкультурно-оздоровчої роботи, а саме:

- музична зала, в якій розміщено спортивне обладнання;

- спортивні куточки , «доріжки здоров’я для загартування» в кожній віковій групі;

- спортивний майданчик на території ДНЗ;

В дошкільному закладі організується проведення всіх форм фізичного виховання та оздоровчої роботи:

- заняття з фізичної культури;

- фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, гімнастика пробудження за методикою М.Єфименка, пальчикова гімнастика, фізкультурні хвилинки, паузи, пішохідні переходи, загартовуючі процедури).



Критерії і показники були визначені з урахуванням вимог Базового компонента дошкільної освіти в Україні, змісту поняття «ціннісне ставлення до власного здоров'я».

У результаті дослідження було встановлено, що з найбільш сформованих вимог освітньої лінії «Особистість дитини» є орієнтування в ознаках статевої належності та оперування займенником «Я» з вирізненням себе з поміж інших (68%). Це свідчить про сформованість самосвідомості (ідентифікації себе зі своїм «Я», адекватної самооцінки, домагання визнання іншими її чеснот, уміння співвідносити «хочу», «можу», «буду»; орієнтування в своїх основних правах і обов’язках), який характеризує високий ступінь психологічної зрілості дошкільника.

Велика увага приділяється формуванню культурно-гігієнічних навичок.

Здорова особистість дитини старшого дошкільного віку – це особистість, яка зорієнтована на позитивне сприйняття моделі здорового способу життя, запропонованого дорослими, прагне до її підтримання, орієнтуючись на високий стандарт і реалізацію власного потенціалу; знає про здоров’я та його чинники; застосовує отримані знання у повсякденній діяльності, проявляючи відповідний характер поведінки і зрілість особистісних сфер.

Підтвердженням вищезазначеного є отримані під час дослідження результати, а саме: у 89% дітей сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров’я, а у 8% зазначено часткове розумінням сформованості здорової особистості

Виявлено 58% вихованців з повним засвоєнням вимог щодо усвідомлення ролі фізичних вправ у розвитку, зміцненні організму та опікування станом свого здоров’я.

Отже, позитивна динаміка щодо зацікавленості вихованців до збереження свого фізичного, психічного та соціального здоров’я, ціннісно- емоційного ставлення до виконання оздоровчих процедур, сформованості вміння мотивувати власні дії, прагнення дотримуватися здоров’язберігаючої моделі поведінки свідчить про ефективність проведення цілеспрямованої роботи вихователів на процес формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей дошкільного віку.

Недоліки: Недостатньо використовуються оздоровчі інноваційні технології.

Рекомендації:

- активізувати використання в ДНЗ оздоровчих інноваційних технологій терапевтичного спрямування (арттерапія, піскова терапія, казкотерапія, сміхотерапія, музична терапія, кольоротерапія, ігрова терапія).



  • «Дитина в соціумі»

Головне завдання реалізації освітньої лінії «Дитина в соціумі» - розкрити дитині соціальний світ, допомогти їй здобути соціальний досвід та зрозуміти своє місце в соціумі як активного учасника. Не випадково освітня лінія нової редакції Базового компонента визначена першою серед інших одразу після освітньої лінії «Особистість дитини». Адже усвідомлення самої себе приходить до людини через ставлення до неї інших людей.

В ДНЗ застосовуються такі форми роботи, як:

- використання казкових технологій: « Квітка доброти», «Дзвіночки совісті», «Острів розуміння»;

- психотехнології: гімнастика почуттів, енергетичні вправи «Серце на долоні», «Тепло рук друга»;

- складання родинного дерева;

- розгляд сімейних фотографій, документів, листів;

- ігрові подорожі до країни Милосердя, царства Доброти.

- спільні з родинами виховні заходи – День сім’ї, Свято бабусь.

З огляду на результати спостереження за дошкільниками можна зазначити, що 64% дітей дошкільного віку зорієнтовані на спілкуванні і взаємодії з дітьми та чуйно ставляться до інших людей залежно від віку та статі, а 15% дітей лише ситуативно готові взаємодіяти з дорослими людьми різного віку.

Такий же відсоток дітей , а саме 64%, ініціюють дружні стосунки з тим, кому симпатизують, а 2% зовсім не схильні до міжособистісного спілкування.

Зрозуміло, що таке ставлення формується частіше в дітей з позитивним емоційним досвідом взаємодії з оточенням.

Індивідуальна спрямованість родинного виховання є найпотужнішим чинником розвитку дитини. У родинному колі виховання відбувається природним шляхом – через уклад життя родини та її взаємин з оточенням.

Як показали результати роботи, визначальна роль сім’ї в розвитку дитини підтверджена 84% дітей, які усвідомлюють поняття «сім’я», поважаючи своїх рідних. Так, 85% дошкільників відчувають себе повноцінним членом родини, прагнучи бути в присутності рідних «самим собою».

Недоліки: У дітей недостатній рівень сформованості морально-етичних норм поведінки у спілкуванні один з одним.

Пропозиції: Урізноманітнити форми проведення роботи щодо формування у дітей морально-етичних норм поведінки у спілкуванні один з одним, а саме:

- обговорення ситуацій морального вибору;

- хвилинки доброчесності;

- «Дні добрих справ»



  • « Дитина в природному довкіллі»

Набуття природничо-екологічної компетентності дошкільників відбувається в різних видах діяльності і потребує практичного засвоєння дітьми системи доступних природничих знань. Базовий компонент дошкільної освіти визначає зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі».

Виховання в дошкільників любові до рідної природи починається з розвитку їх сенсорних відчуттів, формування системи знань про об’єкти та явища природи.

Згідно з результатами спостереження, більша половина дошкільників (78%) обізнані з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, а 25% дітей лише частково мають загальні уявлення про життя людей на планеті Земля. Майже 75% дітей знають про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування. Такий же відсоток дітей сприймають природу як цінність, виокремлюючи позитивний та негативний вплив людської діяльності на стан природи.

Головною умовою реалізації завдань екологічного виховання є створення еколого-розвивального середовища, яке сприяє вихованню в дошкільнят екологічної вихованості, яка передбачає виважене поводження в довкіллі та знання правил безпечної поведінки в природі.

В дошкільному закладі в кожній віковій групі сформоване відповідне еколого-розвивальне середовище:

- куточки природи;

- ділянки, де вирощуються квіти;

- городні ділянки, на яких влітку вирощуються овочі, пряні трави, городина.

Добре зарекомендували такі форми роботи природничо-екологічної спрямованості як:

- уроки милування;

- уроки екології;

- екологічні стежини;

- екологічні дні, тижні («Тиждень води», «Тиждень дерева», «Тиждень повітря», «День Землі», «День квітів» тощо).

Систематичне проведення роботи з даного напряму дало позитивні результати: у 72% дошкільників сформовані навички піклування про збереження, догляд та захист природного довкілля. Приємною несподіванкою стало те, що у групах старшого дошкільного віку відсоток знань про життєдіяльність людини у природному довкіллі є досить високим.



Підсумовуючи результати педагогічного обстеження дітей, зазначаємо, що засвоєння вихованцями знань відповідно до вимог освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» відбувається майже на одному рівні.

Недоліки: Недостатньо проводиться просвітницька робота серед батьків щодо виховання екологічної культури дітей.

Пропозиції: Активізувати просвітницьку роботу серед батьків щодо виховання екологічної культури дітей через батьківські куточки, екологічні газети, вручення пам’яток та «екологічних» порад.

  • «Дитина у світі культури»

Мета сучасної дошкільної освіти визначається не тільки кількістю знань, умінь і навичок, а й розвитком особистості в системі загальної культури.

Базовий компонент дошкільної освіти засвідчує, що кожна дитина розвивається, реалізується і самовизначається як особистість, ознайомлюючись з надбаннями матеріального та духовного світу, набуваючи навичок помічати корисне і прекрасне, долучаючись до його створення.

В дошкільному закладі створена належна матеріально-технічна база для реалізації завдань освітньої лінії «Дитина в світі культури», а саме:

- укомплектована технічними засобами (музичний центр, 2 мікрофони, 2 магнітофони, велика добірка фонотеки) музична зала;

- систематизовані навчально-наочними посібники;

- підібрані іграшки відповідно до Типового переліку.

- створений достатній арсенал сценічних костюмів для дітей та дорослих;

- придбано приладдя та декорації для прикрашання зали;

- створені музичні куточки, куточки для творчості в кожній віковій групі.

В ДНЗ проводяться Дні відчинених дверей («Святкові пригоди в ДНЗ №51», «Як людей полюбиш-пошануєш,силу для добра в душі відчуєш», «День сімї: родинний вогник любові»), виставки робіт дітей, вихователів та батьків («Літо 2013 – разом з батьками», «Барвисті кольори королеви Осені», «Городні фантазії»), різноманітні фотовиставки («Щастя нашої родини», «Наші випускники», «Проект сімї XXІ століття», «Спогади та надії») що дає змогу формувати у дітей почуття краси в різних проявах, розвивати творчі здібності.

Проведення діагностики дало змогу зробити певні висновки щодо рівня сформованості компонентів особистісної культури дітей. За результатами тестування, 64% дітей виявили потяг до діяльності естетичного напрямку в різних його видах. Це природно, бо специфіка художньо-творчого розвитку дошкільнят обумовлена психологічними, інтелектуальними та художніми параметрами.

Однією з складових культурного дошкільників є зв’язність мовлення в поєднанні з виразністю і образністю. Разом з вираженням думки образне зв’язне мовлення відображає відчуття, емоційні й естетичні переживання дошкільнят.

Найвагомішими джерелами розвитку виразності дитячого мовлення є твори художньої літератури й усної народної творчості.

В результаті дослідження проаналізовано, що лише у половини (57%) вихованців сформовані комунікативні навички спілкування з приводу змісту і краси творів. При цьому, зауважимо, що у решти дітей (36%) лише частково розвивається естетика мовленнєвої культури.



Особливе місце у формуванні і розвитку творчої особистості, в дошкільному віці, займає спілкування з мистецтвом, яке дозволяє зрозуміти естетичні здібності та відкриває необмежені можливості для їх удосконалення. Так, 59% дошкільнят в повній мірі реалізують здатність насолоджуватися мистецтвом, а 8% не володіють навичками пізнавати образну його специфічність.

На основі результатів дослідження можна стверджувати, що актуальною проблемою сучасності є формування матеріальних та духовних цінностей особистості. Найбільш визначальним віковим періодом у духовному зростанні, розвитку культури особистості є дошкільне дитинство.Отже, виникає необхідність в пошуку шляхів оптимізації духовного зростання особистості дитини дошкільного віку, розвитку її творчого потенціалу на основі синтезу мистецтв та творчого самовираження.

Недоліки: несистематично використовуються різноманітні твори образотворчого мистецтва в роботі з дітьми.

Пропозиції: систематизувати добірку творів образотворчого мистецтва та рекомендації для вихователів щодо їх використання у роботі з дітьми.

  • «Гра дитини»

Гра – провідний вид діяльності дошкільників.

Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому.

Найефективніше процес соціалізації в дошкільному дитинстві здійснюється через гру, оскільки вона є провідним видом діяльності дітей дошкільного віку. Особливо результативно процес соціалізації відбувається в ході сюжетно-рольових ігор, тому що такий вид ігор здебільшого спрямований на відображення дітьми в рольових діях та ситуаціях суспільної та побутової тематики, тобто пов’язаної зі сферою людської діяльності.

В ДНЗ створена відповідна матеріальна база, щодо ігрової діяльності. Усі види іграшок у групі підібрані з урахуванням віку, інтересу дітей та завдань їх розвитку, виховання, навчання. Іграшки розташовані в доступному для дітей місці. В кожній віковій групі створена картотека ігор.

В підтверджені цьому свідчать наступні дані, які говорять про те, що майже 91% дітей зацікавлено ставляться до ігрової діяльності, впізнають та називають різні види іграшок (96%), а також сприймають іграшки як образ предмета реального світу.

Так, в цілому 70% дітей розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її початок, а 4% вихованців взагалі не вибудовують різні сюжети під час ігрової діяльності взагалі.

Дані дали змогу прослідкувати наскільки соціалізовані дошкільники та на якому рівні сформовані соціальні компетентності, адже в ході сюжетно-рольових ігор відбувається демонстрація обізнаності дитини-дошкільника в життєвому просторі.

Результати дослідження дають підстави вважати, що ігрова діяльність позитивно сприяє вихованню гармонійно розвинутої особистості, адже гра є прикладом універсальної діяльності дошкільників, бо містить у собі багато можливостей інших видів діяльності - навчальної, трудової та спілкування.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка