Затверджую погоджено



Сторінка3/12
Дата конвертації21.03.2016
Розмір2.4 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Недоліки: У дітей недостатній рівень сформованості навичок сюжетно-рольової гри, у них викликає труднощі ведення ігрового діалогу, що в основному замінюється маніпуляційними діями з іграшками.

Пропозиції: При проведенні сюжетно-рольових ігор вчити дітей умінню вести діалог, використовуючи зразок вихователя, дидактичні ігри, життєві ситуації, екскурсії тощо.

  • «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базо­вого компонента дошкільної освіти передбачає сформованість доступ­них для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів навколишньо­го світу.

Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати набуті знання у практичній діяльності (ігровій, трудо­вій, сенсорно-пізнавальній, математичній тощо), оволодіння способа­ми пізнання дійсності, розвиток у дитини наочно-дійового, наочно-образного, словесно-логічного мислення.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» спрямо­вана на:


  1. інтеграцію змісту дошкільної освіти;

  2. формування у дітей:

  • пошуково-дослідницьких умінь;

  • елементарних математичних уявлень;

  • компетентної поведінки в різних життєвих си­туаціях.

В дошкільному закладі створені необхідні умови для розумового розвитку дітей, зокрема формування в них елементарних математичних уявлень та орієнтування в різних властивостях предметів та навколишнього світу, розвитку спостережливості, пізнавального інтересу до подій та явищ.

В групах обладнані куточки для експериментально-дослідницької діяльності, є матеріали для експериментування. Створена картотека дослідів з об’єктами живої та неживої природи.

В результаті дослідження було з’ясовано, що рівень розвитку пізнавальної сфери дошкільників на достатньому рівні. Серед досліджуваних дітей, що мають високі показники вмінь та навичок порівнювати предмети за кольором, формою, величиною виявлено 87%, а класифікувати предмети за їх кількісними та якісними ознаками 78% в цілому по групах. У 31% дітей зазначено часткове засвоєння вимоги щодо дослідницько-експерементальної діяльності..

Особливе місце в розвитку дошкільника займає робота з розвитку орієнтування на площині (аркуш паперу, сторінка книги, зошит тощо). Поряд з цим, у дітей старшого дошкільного віку формують більш тонкі просторові диференціювання: вміння знаходити верхні і нижні рядки; здатність обережно розташовувати предмети в однаковому напрямку, дотримуючись однакових інтервалів



Аналіз результатів показав, що є діти (71%), які виявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість, а дуже не­значна кількість дошкільнят продемонструвала часткову (25%) сформованість пізнавальної мотивації.

Тому вихователям доцільно стимулювати розвиток пізнавальної активності дітей шляхом формування в дітей потреби в пізнанні та його мотивації.



Недоліки: Недостатньо проводиться робота в повсякденному житті щодо розвитку пізнавальної активності дітей.

Пропозиції: Використовувати в повсякденному житті методи та прийоми, спрямовані на підвищення пізнавальної активності дошкільників, а саме: . спостереження, проведення елементарних дослідів під час прогулянок, інтелектуальних розминок, ігровій діяльності.

  • Освітня лінія «Мовлення дитини»

Освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства.

Мовленнєва діяльність дошкільника визначається відповідно віку мовленнєвою та мовною зрілістю, рівнем оволодіння елементами грамоти, сформованістю ставлення до використання слова у взаєминах з дорослими та дітьми, розвиненістю комунікативних здібностей. 

Розвиток мовлення дошкільників неможливий без засвоєння звукової культури мовлення, яка є основою оволодіння мовою, підвищує здатність до орієнтування дошкільника у складних співвідношеннях граматичних форм, забезпечує освоєння морфологічної системи мови. ЇЇ складовими є фонематичний слух і правильна звукова вимова.

В дошкільному закладі створені умови для реалізації завдань освітньої лінії «Мовлення дитини». Вихователі акцентують свою роботу на цілісному підході до формування мовно-мовленнєвої компетенції. Провідною формою роботи з розвитку мовлення та навчання рідної мови є заняття – індивідуальні, індивідуально-групові, групові, тематичні, комплексні. Під час занять створюються комфортні умови, на заняттях використовуються такі прийоми, як жартик-гуморинки, іронічні загадки, прислів’я, приказки, що підвищує інтерес до навчання, активізує мислення дітей.

В результаті дослідження виявлено, що майже 69% дошкільників володіють опануванням фонематичним складом мовлення, 6% вихованців не розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови та 12% дітей зовсім не здійснюють складовий аналіз слів.

У групах визначається позитивна динаміка щодо вільного володіння основними комунікативними навичками, вмінням ініціювати і підтримувати розпочату розмову (75%), усвідомлюючи українську мову державною (59%).

На підставі аналізу результатів дослідження виявлено, що збалансованим словниковим запасом володіють 61% дітей, частково - 31%.

Тому вдосконалення мовленнєвої діяльності має базуватися на активному поєднанні слова з практичною діяльністю дошкільників, на урізноманітненні й зростанні її змістовності, наявності належних мовленнєвих еталонів, а розумне поєднання традицій та інновацій у сучасній організації мовленнєвої роботи з дошкільниками забезпечить її ефективність, реалізацію завдань, визначених у новій редакції Базового компонента дошкільної освіти.

Зауваження: Рівень сформованості зв’язного мовлення у дітей є недостатнім. Пропозиції: Активізувати використання опорних карток, інтерактивних вправ з мовленнєвого спілкування, рухливих ігор зі словесним супроводом з метою підвищення рівня розвитку навичок зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку.
Порівняльна таблиця результативності освітнього процесу

за І та ІІ півріччя 2013/2014 н.р. групах раннього віку


Оцінка

Півріччя



Освітня лінія «Особистість дитини»

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Освітня лінія

«Дитина в соціумі»



Освітня лінія

«Дитина у світі культури»



Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі»

Освітня лінія

«Мовлення дитини»




Освітня лінія «Гра дитини»

І півріччя

19%

23%

25%

23%

25%

18%

28%

ІІ півріччя

29%

40%

45%

38%

50%

32%

47%

Динаміка

+ 10 %

+ 17 %

+ 20 %

+ 15 %

+ 25 %

+ 14 %

+19%


Порівняльна таблиця результативності освітнього процесу

за І та ІІ півріччя 2013/2014 н.р. групах 4-го року життя


Оцінка
Півріччя


Освітня лінія «Особистість дитини»

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Освітня лінія

«Дитина в соціумі»



Освітня лінія

«Дитина у світі культури»



Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі»

Освітня лінія

«Мовлення дитини»




Освітня лінія «Гра дитини»

І півріччя

50 %

62 %

39 %

43%

52 %

29 %

39%

ІІ півріччя

63 %

81 %

63 %

71 %

68 %

43 %

55%

Динаміка

+13%

+19%

+24%

+28%

+16%

+14%

+16%



Порівняльна таблиця результативності освітнього процесу

за І та ІІ півріччя 2013/2014 н.р. групах 5-го року життя


Оцінка
Півріччя


Освітня лінія «Особистість дитини»

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Освітня лінія

«Дитина в соціумі»



Освітня лінія

«Дитина у світі культури»



Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі»

Освітня лінія

«Мовлення дитини»




Освітня лінія «Гра дитини»

І півріччя

51%

71%

55%

52%

68%

53%

69%

ІІ півріччя

68%

85%

78%

75%

85%

61%

82%

Динаміка

+17%

+14%

+23%

+23%

+17%

+8%

+13%



Отже, виходячи з результатів оцінювання досягнень дітей за освітніми лініями, які наочно відображені в оцінних картках та узагальнені у відповідних таблицях і діаграмах, можна зробити наступні висновки: кожна дитина в певній мірі реалізувала свій потенціал, вона жила та діяла на рівні своїх оптимальних вікових і індивідуальних можливостей. Протягом року чітко простежується як загальна тенденція позитивної динаміки змін щодо підвищення рівня знань, умінь, навичок та ставлень дітей, так і тенденція позитивної динаміки змін кожної дитини. Це свідчить про те, що педагоги зуміли відшукати найефективніші для кожної дитини індивідуальні методи освітньо-виховної роботи.

Однак, в кожній віковій групі резерви підвищення результатів досягнень дітей є, особливо з мовленнєвої лінії розвитку.


Рекомендації:

- активізувати в роботі з дітьми використання різноманітних інформаційно-комунікативних технологій як ефективного засобу формування звуковимови, розвитку мовлення, пам’яті та словесного мислення;

- активізувати роботу з мовленнєвого розвитку дітей через використання різноманітних технологій з метою збагачення активного словникового запасу у дітей, підвищення якості мовленнєвої діяльності при складанні різних типів розповідей;

- активізувати використання ігрових технологій, ігр, методів ТРВЗ, які стимулюють пізнавальну активність, творчість дошкільників.

Дошкільний заклад підготував до школи 56 дітей. Аналіз мотиваційної готовності дітей до школи показав, що:


  • високий рівень готовності мають 38 %;

  • достатній рівень — 56 %;

  • низький рівень — 6 %.

Враховуючи вимоги Базового компоненту дошкільної освіти та чинної програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», в ДНЗ один раз на півріччя проводилося спостереження за рівнем компетентності у різних освітніх лініях (старший дошкільний вік).

Порівняльна таблиця результативності освітнього процесу

за І та ІІ півріччя 2013/2014 н.р. групах 6-го року життя

Оцінка
Півріччя


Освітня лінія «Особистість дитини»

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Освітня лінія

«Дитина в соціумі»



Освітня лінія

«Дитина у світі культури»



Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі»

Освітня лінія

«Мовлення дитини»




Освітня лінія «Гра дитини»

І півріччя

60%

81%

63%

59%

72%

65%

74%

ІІ півріччя

71%

92%

78%

72%

83%

78%

93%

Динаміка

+11%

+11%

+15%

+13%

+11%

+13%

+19%

Висновки: за даними зведеної таблиці динаміка освітнього процесу має позитивну динаміку, що складає 13%. В порівнянні з 2012/2013 н.р. (9%) відбулося підвищення рівня результативності освітнього процесу.

Отримані показники, свідчать про належний рівень проведеної роботи педагогами та практичним психологом щодо підготовки дітей до навчання в школі.

ІV блок: Робота з дітьми з особливими потребами

У дошкільному навчальному закладі № 51 у 2013/2014 навчальному році функціонувало чотири групи спеціального призначення для дітей з порушеннями зору.

Із них:

група № 4 (6-й рік життя) – 15 дітей;



група № 8 (4-й рік життя) – 10 дітей;

група № 9 (6-й рік життя) – 14 дітей;

група № 12 (5-й рік життя) – 11 дітей.

Всього: 50 дітей.

Робота вчителя-дефектолога у 2013/2014 навчальному році проводилась відповідно до графіку роботи, з яким були ознайомлені вихователі та батьки.

Визначались наступні пріоритетні завдання роботи вчителя – дефектолога

на 2013/2014 навчальний рік:


  1. Розвиток у дітей зорового сприйняття та ознайомлення їх з оточуючим світом на матеріалі лексичних тем за планом роботи.

  2. Стимулювання пошукової активності (перцептивної та мовної).

  3. Формування загальних способів розумової діяльності: аналітико – синтетичний.

Протягом вересня було організовано та проведено психолого – педагогічне обстеження дітей спеціальних груп (для дітей з порушеннями зору). Обстеження проводилося за спеціальними картками, в яких визначався рівень знань та уявлень дітей про навколишній світ, рівень сенсорного та мовленнєвого розвитку, зорового, просторового та тактильного сприймання, а також стан предметно-практичних та рухових навичок.

За результатами обстеження були заповнені індивідуальні картки розвитку дітей, складені індивідуальні плани корекційної роботи на кожну дитину. Для проведення корекційно – відновлювальної роботи сформовані підгрупи дітей з урахуванням віку, діагнозів та рівнів розвитку.

У вересні була оформлена документація відповідно до номенклатури:


  • заповнена книга обліку дітей із зазначенням діагнозу;

  • складено перспективний план корекційно – відновлювальної роботи;

  • заповнені індивідуальні картки розвитку дитини;

  • складені психолого – педагогічні характеристики дітей та плани індивідуальної корекційної роботи з ними.

Разом з вихователями та медсестрою – ортоптисткою були розглянуті дані дітей, обговорені етапи лікувально-відновлювальної роботи (плеоптичний, ортоптичний, стереоскопічний). Розроблені та надані рекомендації щодо організації корекційно-педагогічного процесу з дітьми, які мають порушення зору, що відображається у книзі взаємозв’язку роботи вчителя – дефектолога та вихователів груп.

Були надані конкретні поради щодо розсаджування дітей в групах під час занять, використання підставок, розміру та кольорового забарвлення дидактичного матеріалу у роботі з кожною дитиною, сформовані підгрупи для занять з фізичного виховання з урахуванням фізичних навантажень.

Вчителем-дефектологом розроблені комплекси ігрових корекційних вправ, в залежності від діагнозів та гостроти зору, які вихователі планують у ІІ половину дня.

В кожній групі були оформлені та оновлені куточки для роботи з дітьми.

В куточках для батьків подавався інформаційний матеріал з порадами та рекомендаціями щодо навчання, виховання та розвитку дітей з порушенням зору, їх особливостей та потреб.

З жовтня місяця я почала проводити корекційно – відновлювальну роботу з дітьми у формі підгрупових занять корекційно – компенсаторного характеру, індивідуальних занять з метою виправлення та попередження відхилень у розвитку.

Головною метою корекційно – відновлювальної роботи з дітьми, що мають вади зору були: розвиток зорового сприймання та ознайомлення з навколишнім світом на матеріалі лексичних тем. В процесі навчання і корекційної роботи у дітей формувались предметно – практичні дії, розвивались сенсорні функції (сприймання та розрізняння предметів за кольором, формою, величиною), формувались елементарні математичні уявлення, розвивалось просторове сприймання та навички орієнтування у макро- та мікро-просторах, активізувалось мовленнєве спілкування, а також робота спрямовувалась на соціальну адаптацію дітей з особливими потребами.

Протягом року проводились індивідуальні заняття з дітьми в присутності батьків з метою навчання їх прийомів корекційно – відновлювальної роботи. Періодично ознайомлювала батьків з результатами індивідуальних успіхів їх дітей у навчанні, вихованні та лікуванні.

Впродовж навчального року мною надавались індивідуальні та групові консультації для вихователів, музичних керівників, батьків щодо правильної організації корекційних моментів в процесі навчання та виховання дітей з порушеннями зору. Були організовані та проведені семінари-практикуми для вихователів груп спеціального призначення, колективні перегляди занять та режимних моментів з метою підвищення фахового рівня педагогів. Протягом всього навчального року брала активну участь в педагогічних радах, методичних об’єднаннях.

Весь час здійснювалось методичне забезпечення кабінету дефектолога: придбались та виготовлялись дидактичні ігри, методичні посібники, література.

В травні місяці було організовано та проведено повторне психолого – педагогічне обстеження, результати якого відображені у книзі аналізу та результативності індивідуальної роботи з дітьми. У дітей визначався рівень сформованості уявлень про навколишній світ та навички застосовувати свої знання:

*високий – обсяг знань, передбачених програмою, повний. Відповіді чіткі, правильні, самостійні, потребують мало часу;

*середній – обсяг знань, передбачених програмою, достатній. Відповіді потребують більше часу та допомоги дорослого, незначні помилки.

*низький – обсяг знань, передбачених програмою, недостатній. Грубі помилки або невиконання завдання, навіть при допомозі дорослого.


Були отримані такі результати:

ГРУПА №4 (6-й рік життя)



ГРУПА № 8 (4-й рік життя)



ГРУПА № 9 (6-й рік життя)



ГРУПА № 12 (5-й рік життя)




Проаналізувавши результати психолого – педагогічного обстеження, я дійшла висновків, що діти не в достатній мірі навчились розуміти свої проблеми та труднощі зорової орієнтації, у них недостатньо розвинені навички та вміння користуватися порушеним зором та збереженими аналізаторами. Виходячи з цього будуть визначатися завдання на наступний навчальний рік.

V блок: Взаємодія ДНЗ і школи

Взаємодія дошкільного закладу і школи упродовж року здійснювалась у таких напрямках:



  • взаємодія педагогічних колективів: спільні педагогічні ради, консультації, бесіди з учителями школи;

  • взаємодія дитячих колективів дошкільного закладу і школи: екскурсія вихованців дитячого садка в школу, проведення свят та розваг;

  • взаємодія дошкільного закладу і ЗОШ №51 з батьками: консультації, батьківські збори, дні відкритих дверей.

Робота з наступності також включала цикл занять для дітей старшого дошкільного віку «Моя вчителька, якою я уявляю її», конкурс дитячих малюнків «Моя майбутня школа», сюжетно-рольову гру «Школа».

Але суттєвим недоліком в даній роботі є:



  • відсутність системного та комплексного підходу до забезпечення наступності і перспективності між дошкільним закладом і школою (відсутня модель взаємодії дошкільного закладу і школи з різних аспектів життєдіяльності, єдина наскрізна дошкільно-початкова освіта);

  • не відстежувалась успішність навчання у першому класі випускників ДНЗ;

  • не проводився порівняльний аналіз державних стандартів дошкільної освіти і початкової школи (Базового компонента дошкільної освіти та державного стандарту початкової загальної освіти);

  • недостатньо приділялось уваги у роботі з батьками щодо амбіційно завищених вимог окремих батьків щодо підготовки їх дітей до школи.

Виходячи з недоліків, пріоритетними завданнями роботи методичної служби щодо забезпечення наступності і перспективності між дошкільним закладом і школою на 2014/2015 н.р. є:

  • розробити модель єдиної системи безперервної освіти між ДНЗ і школою;

  • вивчати успішність навчання у першому класі випускників ДНЗ;

  • з метою коригування освітнього процесу і питань наступності між ДНЗ і школою провести порівняльний аналіз державних стандартів дошкільної освіти і початкової школи;

  • проводити серед батьків роз’яснювальну роботу щодо адекватних вимог до дітей з питань їх підготовки до школи.

VІ блок: Робота з дітьми мікрорайону, які не охоплені дошкільною освітою

У відповідності до Законів України «Про дошкільну освіту», «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», «Положення про дошкільний навчальний заклад», «Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади» ( інструктивно – методичний лист МОН України від 04.10.2007р. №1/9-583), «Про організацію роботи з дітьми старшого дошкільного віку, які не відвідують дошкільні заклади» (лист МОН України від 18.12.2000р. № 1/9-510), «Про забезпечення сприятливих умов для організованої підготовки дітей старшого дошкільного віку до школи» ( лист МОН України від 04.04.2005 року №1/9-163), працівниками закладу систематично проводиться робота з дітьми мікрорайону. Відповідно до наказу управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради від 11.04.2014 №109 «Про організацію обліку дітей дошкільного віку в 2014 році» та наказу по дошкільному закладу від 13.06.2014 №54 «Про організацію обліку дітей дошкільного віку в 2014 році» проведено облік дітей від 0 до 6 років, які мешкають у мікрорайоні дошкільного закладу. Адміністрація проводила протягом року певну роботу щодо охоплення дітей дошкільною освітою:

- проведено облік дітей мікрорайону (від 0 до 6 років);

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка