Завідувачам рмк/ммк щодо заходів з нагоди 29-ї річниці Чорнобильської трагедії



Скачати 123.58 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір123.58 Kb.




ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСНА РАДА

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
58000, м. Чернiвцi, вул. I. Франка, 20 ; тел./ факс (0372) 52-73-36 Е-mail: cv_ ipo@ukr.net





2/4-322 від 21.04.2015




Завідувачам РМК/ММК

Щодо заходів з нагоди

29-ї річниці Чорнобильської

трагедії
26 квітня 2015 року виповнюються 29-і роковини Чорнобильської трагедії. Головними завданнями в ході підготовки та проведення заходів у зв'язку з Днем Чорнобильської трагедії мають бути виховання у людей шанобливого ставлення до учасників боротьби з ядерною стихією, консолідація зусиль влади та громадянського суспільства навколо вирішення проблем, пов'язаних з подоланням наслідків катастрофи.

На виконання Указу Президента від 10.11.2006 №945/2006 «Про день вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», розпорядження глави адміністрації Президента України від 08.04.2015

№02-01/1650 «Про заходи до 29-х роковин Чорнобильської трагедії» з метою належного вшанування в Україні подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пам'яті жертв цієї техногенної катастрофи пропонуємо у навчальних закладах області організувати та провести низку заходів:

-участь у проведенні меморіальних, урочистих, культурно-мистецьких, благодійних та інших заходах, зустрічах учнівської молоді з постраждалими громадянами разом з представниками громадської організації «Союз чорнобильців України»;

-провести у бібліотеках навчальних закладів вечори-реквієми, присвячені 29-й річниці трагедії на Чорнобильській АЕС: «Поріс чорнобилем Чорнобиль – бідою нашою поріс»;

-мітинги-реквієми «Свічка Пам'яті»;

-створення алеї «Пам'яті Чорнобильцям»;

-години спілкування «Радіаційна безпека і захист населення у разі виникнення надзвичайної ситуації»;

-у бібліотеках навчальних закладів виставки книг, які розкривають масштаб Чорнобильської катастрофи;

-засідання круглих столів «Двадцять дев'ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього»;

-24 квітня 2015 року провести Єдиний урок пам’яті «Чорнобиль – пам'ять і біль», що додається, на який запросити учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, під час якого ознайомити учнівську молодь з трагічними подіями, які відбувалися і відбуваються нині у зараженій зоні, а також хвилиною мовчання вшанували тих, хто помер від радіоактивного опромінення, приборкуючи ядерний реактор;

-екскурсії до Українського Національного музею «Чорнобиль», музею пожежної частини міста Чернівці;

-оформлення стіннівок, плакатів, малюнків «Спогади про Чорнобиль»;

-перегляди документальних фільмів: «Чорнобиль», «Чорнобиль: 25 років після трагедії», «За хвилину до катастрофи».

Просимо заходи, що будуть проводитися в навчальних закладах, активно висвітлювати на web-сторінках навчальних закладів, органах управлінь освітою, газеті «Освіта Буковини».

Інформацію про виконання заходів з нагоди 29-ї річниці Чорнобильської трагедії та місячника оборонно-масової роботи надіслати на електронну адресу: konoplianko-m@meta.ua до 12.05.2015.

Додаток: на 6 арк.


Директор Г.І.Білянін

Коноплянко Ю.Б.,

095-452-74-64

Додаток до листа Інституту

від21.04.2015 №2/4-322
Методичні рекомендації

проведення Єдиного уроку пам'яті


Форму проведення уроку вчитель добирає самостійно з урахуванням його змісту та віку учнів (година спілкування, зустріч із учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС, колективна творча справа: жива газета, усний журнал, літературно-музична композиція та інше), виставка творчих робіт (дитячі малюнки, міні-твори, вірші), читання уривків з літературних творів, огляд документальної хроніки про Чорнобильську трагедію. Доцільно використати спогади, розповіді, документи про героїв Чорнобиля, документальні фільми.

При проведені занять слід використовувати міжпредметні зв’язки. Оскільки безпека життєдіяльності – предмет інтегрований, під час проведення заходів слід опиратися на знання учнів з природознавства, біології, географії, хімії, фізики, основ здоров’я.


Український національний музей «Чорнобиль»

Національний музей Чорнобиля присвячений хроніці чорнобильських подій 1986 року, аналізу причин і наслідків аварії. У його експозиції налічується близько 7 000 різних експонатів. Одним із найсильніших з емоційного впливу елементів музейної експозиції можна назвати коридор, у якому до стелі підчеплені таблички з назвами населених пунктів. Всі назви — це імена мертвих нині міст і сіл, покинутих жителями після аварії. Тут можна побачити унікальні відеоматеріали, комп'ютерні програми про катастрофу та її наслідки, діючу трифазну діораму «Чорнобильська АЕС до, під час та після аварії», діючий макет енергоблоку ЧАЕС, які розширюють хронологічні та тематичні рамки музею, підсилюють достовірність існуючої експозиції. Чимало представлених у музеї матеріалів опубліковані вперше: документи, карти з грифом «Таємно», фотографії. Всі ці унікальні експонати, серед яких і реліквії із зони відчуження (старовинні ікони, предмети народного мистецтва, місцевих ремесел, побуту мешканців Українського Полісся) та особисті речі ліквідаторів, змушують задуматися про найхворобливіші проблеми сьогодення, серед яких екологічні, соціальні, духовні збитки, завдані катастрофою. Велику роль у експозиції відіграють художньо-емоційні, філософські образи, які несуть значне тематичне навантаження, допомагають глибше осмислити загальнолюдську трагедію століття. Музей став місцем роздумів про минуле і майбутнє людства, місцем пам'яті, храмом надії та спасіння, куди приходять сотні тисяч людей різного віку, національності, віросповідання, для того, щоб пом'янути жертви Чорнобиля і переконатися у необхідності єднання зусиль всього міжнародного співтовариства для повної ліквідації загрози радіаційної небезпеки, яка і нині існує.

Це — один із перших музеїв, відкритих у незалежній Україні. За характером зібраного матеріалу, концепцією його подачі музей «Чорнобиль» не має аналогів. В 1996 році музей набув статусу національного.
Єдиний урок пам’яті

Чуєте, люди?! Лунає над світом

Стогін Чорнобиля дзвоном страшним...

В муках страждають дорослі і діти -

Мертвих забути нелегко живим!

Бог Наш Великий дав право всім людям -

Хрест Свій Святий крізь життя пронести.

Дзвони Чорнобиля стогоном будять.

Щоб від нещастя весь світ вберегти.

26 квітня 2015 р., виповнюється 29 років від дня однієї з найбільших техногенних аварій в історії людства – катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС). Ця аварія визнана найбільшою в історії всієї атомної енергетики і за кількістю загиблих, і за кількістю постраждалих її наслідків. Руйнування активної зони атомного реактора на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС в м.Прип'ять (покинуте місто, розташоване в 3 км від станції) і подальша пожежа призвели до радіоактивного забруднення території в 150 тис. км кв. Зона зараження торкнулася 11 областей Білорусі, Росії, України, де проживало 17 млн. ​​чоловік.



Подвиг у Чорнобилі

У ту суботню ніч 26 квітня першим вступив у битву з атомним вогнем склад караулу воєнізованої пожежної частини № 2, який здійснював охорону ЧАЕС. Почалось найбільш героїчне в історії пожежної охорони світу бойове розгортання і протистояння людей атомній стихії. З перших хвилин після вибуху на четвертому реакторі та локалізації аварії разом з пожежними мужньо боролись працівники ЧАЕС. Перебуваючи в епіцентрі катастрофи, вони не залишили робочі місця. Ризикуючи своїм життям, енергетики робили все, що було в їх силах, щоб врятувати атомну станцію від ще більш небезпечних руйнувань.

Ряд учасників ліквідації наслідків аварії одержали надто велику дозу опромінення, не сумісну з життям. Людський організм не був спроможний витримати такого потужного радіаційного удару, який він прийняв на себе в перші хвилини і години боротьби. Про це свідчать останні драматичні дні і години їх життя. «Я була у чоловіка за день до смерті (мова йде про працівника ЧАЕС О.Акімова, який лікувався в московській лікарні), - розповідала його дружина. – Він вже не міг говорити. Але в очах був біль. Я знала. він думав про ту кляту ніч, програвав у собі знову і знову… Він отримав дозу 1500 рентген, а можливо і більше, і був приречений. Він все більше чорнів і в день смерті лежав чорний, як негр. Він весь обвуглився, помер з відкритими очима…».

Драматизм чорнобильської катастрофи не піддається ніякому виміру. Забруднення зазнавали все нові території, небезпека радіоактивного ураження загрожувала масам людей. всьому живому.

Особливу велич подвигу, який здійснили пожежні і працівники ЧАЕС 26 квітня 1986 року, надають дві обставини:

Перша – пожежні і енергетики своїми діями відвернули страшну загрозу від мільйонів людей. Страшно уявити. які наслідки могли бути, якби герої Чорнобиля не ліквідували небезпеку, що на нас насувалась. Ці люди виконували найбільш відповідальну роботу на нашій планеті. За значимістю ці дії мужніх людей не мають собі рівних у людській історії.

Друга – співробітники пожежної охорони і працівники АЕС, які боролись з вогнем і радіацією, виявили безмежний героїзм і надлюдські можливості в самому ядерному пеклі.

У сучасному викладі причини аварії такі:

-реактор був неправильно спроектований, а тому – небезпечний;

-персонал не був проінформований про можливі небезпеки;

-персонал допустив ряд помилок і неумисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеки реактора.

Реактор РБМК-1000 мав ряд конструктивних недоліків, які, на думку фахівців МАГАТЕ, стали головною причиною аварії. Вважається також, що через неправильну підготовку до експерименту «вибігу» генератора і помилки операторів, виникли умови, в яких ці недоліки проявилися найбільшою мірою. Програма не була належним чином погоджена, і в ній не відводилося достатньої уваги питанням ядерної безпеки.

Після аварії були прийняті заходи для усунення цих недоліків у таких реакторах на інших АЕС.

За всі роки Незалежності сума витрат України на подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС перевищила 12 мільярдів доларів.

Вони живуть серед нас — мужні, небайдужі до долі свого народу — учасники ліквідації однієї з найбільших у світі техногенних катастроф. У їхніх душах – гіркий, пекучий полин непоправної трагедії. В очах — правічна батьківська любов, біль і тривога. На вустах — невимовна засторога: „Бережіть землю рідну від усіх бур і нещасть! Цінуйте життя наше, люди!“
Виховна година: Радіаційна безпека і захист населення у разі виникнення надзвичайної ситуації

Факторами небезпеки радіації є: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого атомного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.



Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки:

1.При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.

2.Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

3.Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.

4.Зменшіть проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

5.Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин).

6.Перед виходом з приміщення від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.
Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:

1.З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно сховатися в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали) з покриттям із дерева – у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону – у 40-100 разів.

2.Уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.

3.Зменшіть можливість проникнення радіаційних речовин у приміщення.

4.Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 0,040 грам на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0,125 грама на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.

5.Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

6.Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу.

7.По можливості негайно залишіть зону радіоактивного забруднення.

8.Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.

9.З прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

10. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
Знезараження територій, будівель, приміщень, санітарна обробка людей
1. Дезактивація – видалення радіоактивних речовин з різноманітних об’єктів чи поверхонь.

Зовнішні об’єкти і поверхні.

Обробка струменем води під тиском – основний спосіб, ефективність якого збільшується за умови одночасного протирання поверхні щітками та обробки миючими розчинами (допоміжний спосіб). Промиваються будівлі, паркани, шляхи, дерева, кущі. Територія, що не має твердого покриття, переорюється на глибину не менше 30 сантиметрів.



Внутрішня поверхня.

Обмітання стелі, стін приміщення та меблів щіткою, протирання вологою ганчіркою. Проведення вологого прибирання миючими засобами, миття посуду, приладів, твердої тари, в якій зберігаються продукти. Всі роботи проводяться в ЗІЗ. Витрати миючих засобів-3 л/кв.м.

Дезактивуючий розчин із застосуванням поверхнево-активних речовин:

-0,3-1% розчину жирового мила ( 60 %) , пральних порошків, окислювачів ;

перманганату калію, перекису водню ( 0,1-0,5%), розчинів у лужному чи кислотному середовищі для видалення радіоактивних речовин, що міцно з’єднуються з поверхнею.

Після обробки здійснюються промивання водою, протирання насухо та перевірка радіометром (побутовим дозиметром). Якщо забруднений матеріал кислотно нестійкий (кородує чи розчиняється), то застосовують тринатрійфосфат або гексаметафосфат натрію -10-20 г розчиняють у воді (до 1 літра).

Якщо забруднення не ліквідовано, то дезактивацію проводять більш концентрованим розчином:

- перманганат калію-40г

- сірчана кислота - 5 г.

- вода - до 1 л.

2. Часткова санітарна обробка після виходу із зони радіоактивного зараження.

Витрушування одягу (стоячи спиною до вітру), видалення пилу. Прання в чистій воді тканинної маски. Обробка відкритих ділянок тіла:

- промити милом волосся ( у воду додати 3% лимонної кислоти );

- обробити ротову порожнину та горло розчином перманганату калію;

- почистити пастою зуби та ясна, прополоскати 3% розчином лимонної кислоти

3.Дегазація – знезараження ( нейтралізація ) отруйних та сильнодіючих отруйних речовин.

Дегазація приміщень, проводиться із застосуванням інтенсивного провітрювання шляхом самодегазації СДОР, а також шляхом вологого прибирання та протирання стін і меблів водою (в разі зараження парами хлору більш ефективним є використання слабкого розчину технічної соди).

4.Демеркуризація – комплекс заходів з механічного збирання та хімічної нейтралізації ртуті.

Збирання ртуті здійснюється вакуумним способом. Також можна використовувати амальгований предмет (пензлик) та емальований совок. Збирати від периферії осередку зараження до його центру.

Приготування амальгамованого предмета:

-пластини, пензлики з міді, латуні, жерсті завантажити на декілька годин в товстостінний скляний посуд, у який налита чиста ртуть шаром в 5-6 мм, яка вкрита (1-2 см) розбавленою азотною кислотою (5 мл кислоти на 1 л води);

-потім амальгований предмет висипають (виймають), стукаючи по внутрішній поверхні посуду, звільняють від скрапленої ртуті. Зберігають амальговані предмети в товстостінному посуді зі щільно припасованою кришкою кришкою під витяжкою.

Хімічна Демеркуризація здійснюється:

-мильно-содовим розчином (4% розчин мила в 5 % розчині соди);

-0,2 % водяним розчином марганцівки (перманганату калію) та підкисленої соляної кислоти (1,19 г на 1 л марганцівки);

-20 % розчином соляної кислоти;

-5-10 % розчином соляної кислоти;

-сіркою ( переважно оброблюється осередок на зовнішній території).

5.Дезінфекція – комплекс спеціальних заходів зі знищення збудників заразних хвороб у навколишньому середовищі.

Найбільш широко застосовуються такі дезінфікуючі засоби:

-0,2-5% розчин хлорного вапна - для знезараження житлових і службових приміщень, меблів ( зрошування, протирання);

-10-20% розчин хлорного вапна - для туалетів , місцевості ( зрошування);

-0,2-1% розчин хлораміну – для підлоги, меблів, посуду, білизни (зрошування, протирання, замочування);



-3-5% розчин лізолу – для підлоги, білизни, взуття;

-3% розчин перекису водню для стін, підлоги, ділянок шкіри людини (протирання).


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка