Збірник сценаріїв тематичних культурно-мистецьких заходів до державних свят та пам’ятних дат



Сторінка11/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.84 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   23

Чоловік: Це дійсно, так?! Біля хати саджають калину? Навіщо?
Дівчина: Калина – це ще один з символів України. (чоловік дивиться на неї здивовано). Ну як Ейфелева вежа – символ Франції. Калина – це народний символ. Це дерево, як берегиня родини, хати та надії.
Виконується пісня «Одна калина за вікном».

Аеропорт на екрані, звуки аеропорту
Чоловік: Дякую вам за все! Я сповнений нових вражень та натхнення. Шкода, що вже час прощатися.
Дівчина: На все добре! Бажаю вам приємної дороги. Ми будемо чекати Вас у гості знов! Бувайте!

Дівчина виходить на авансцену і читає листа. Звучить голос чоловіка
Голос: P. S. Шановна Ганно, досі розповідаю друзям про свою подорож до України. Вони слухають мої історії із захопленням. І ще хочу вам розповісти, нещодавно, посадив калину біля свого дому.
Виконується пісня «Одна – єдина».

Завіса
Серафима Бабичева,

БК с. Петрівське Котовського району Одеської області
СЦЕНАРНИЙ ПЛАН УРОЧИСТОЇ ЦЕРЕМОНІЇ ПІДНЯТТЯ

ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ

0830 У запису лунають українські пісні.

На визначеному місці розташовані військовий оркестр, почесна варта, прапорна група. На визначеному місті вишикувані талановиті діти області з розгорнутим Прапором України (12 осіб). Представники районів міста тримають Державні Прапори України. Діти тримають в руках сині та жовті кульки.
0845 Звучить відповідна команда командира почесної варти.

Почесна варта стройовим кроком проходить та займає визначене місце (ліворуч та праворуч біля флагштоку, на якому буде піднято Державний Прапор України).

У виконанні військового духового оркестру звучить барабанний дріб.

Лунає команда: «Рівняйсь! Струнко!»

Заступник командира гвардійського армійського корпусу проходить до командира гвардійського армійського корпусу – начальника гарнізону та рапортує щодо готовності почесної варти для урочистої церемонії підняття Державного Прапору України.

Командир гвардійського армійського корпусу – начальник гарнізону проходить на визначене місце та чекає на прибуття керівництва області та міста.
0848 Прибуття голови обласної державної адміністрації, голови обласної ради, міського голови та почесних гостей до місця проведення заходу.

Голова обласної державної адміністрації, голова обласної ради, міський голова прямують від шлагбауму (підлягає уточненню) і зупиняються на визначеному місці, напроти командира гвардійського армійського корпусу – начальника гарнізону.

Начальник гарнізону здає рапорт голові обласної державної адміністрації щодо готовності до урочистої церемонії підняття Державного Прапору України.

Після прийняття рапорту керівники області, міста та начальник гарнізону проходять на визначені почесні місця.
0850 Звучать урочисті фанфари у виконанні військового духового оркестру.
Ведучий: Прапор – це державний символ,

Він є в кожної Держави,

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дружні і єдині,

Ми навіки є народом

Українським в Україні.

28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державний Прапор України.

Прапор це символ нашої боротьби за свободу і незалежність, символ, який об’єднує людей різного віку і професій, наповнює їх патріотичним почуттям обов’язку захищати свою Вітчизну.

Під цим Прапором український народ на весь світ засвідчив своє прагнення до свободи, незалежності, гідного життя у єдиній сім’ї європейських народів.

Згідно з Указом Президента України від 23 серпня 2004 року в країні започатковано щорічне святкування Дня Державного Прапора.

Символічно, що поряд стоять два свята 23 і 24 серпня День Державного Прапора України і День Незалежності України. Завтра весь народ відзначатиме ___ річницю вільної, соборної України.

Сьогодні ми зібрались з Вами, щоб урочисто вшанувати Державний Прапор України!

В урочистій церемонії підняття Державного Прапору України беруть участь:

Голова обласної державної адміністрації ____________________________________

Голова обласної ради _____________________________________________________

міський Голова __________________________________________________________

Народні депутати України, керівники обласної державної адміністрації та обласної ради років державної незалежності України, Герої України та почесні громадяни міста, релігійні організації, жіночі об’єднання, олімпійські чемпіони різних років, представники громадськості та талановита молодь.

Почесне право виносу Державного Прапора України надається обдарованій молоді.


Під супровід військового оркестру Державний Прапор України несуть діти переможці Міжнародних, Всеукраїнських фестивалів, конкурсів, олімпіад.

Ведучий зачитує список дітей, які несуть Прапор
Ведучий: Державний Прапор України несуть: ______________________________
На визначеному місці діти передають Прапор України військовослужбовцям.

Під час передачі Прапора військовослужбовцям звучать барабанна дріб.
Хомчак Р. Б. (подає команду): «Урочисту церемонію підняття Державного Прапору України розпочати!»
Заступник командира гвардійського армійського корпусу (подає команду): «Рівняйсь! На Державний Прапор України – струнко!»
Військовий духовий оркестр грає зустрічний марш.

Винос Державного Прапора України. Шість військовослужбовців несуть розгорнутий Державний Прапор України, проходять маршем і зупиняються біля флагштоку. Військовослужбовці прикріпляють Державний Прапор України до стрічки флагштоку і піднімають його на визначену висоту. Після чого два військовослужбовці залишаються біля флагштоку, решта стройовим кроком залишають місце проведення заходу. Військовий оркестр виконує барабанний дріб.
Ведучий: До церемонії підняття Державного прапору України запрошуються – Голова обласної державної адміністрації _____________________, Голова обласної ради ______________________, міський Голова ___________________, командир гвардійського армійського корпусу – начальник гарнізону.
Керівники проходять до Державного Прапора України, опускаються на одне коліно, цілують краєчок Державного Прапора України (по черзі) та залишаються на визначених місцях.

1000 Військовослужбовці піднімають Державний Прапор України.

У виконанні військового оркестру звучить Державний Гімн України.

Військові салютують Державному Прапору України.

Після виконання Державного Гімну України діти запускають в небо сині та жовті кульки.

Після підняття Державного Прапору України, керівники проходять до мікрофонів (ліворуч від флагштоків)
Ведучий: До привітального слова запрошується Голова обласної державної адміністрації.

Вітальне слово

Ведучий: До привітального слова запрошується Голова обласної ради.

Вітальне слово

Ведучий: До привітального слова запрошується міський Голова.

Вітальне слово
Ведучий: Шановні співвітчизники, уже доброю традицією стало напередодні Дня Незалежності України та в свята Державного Прапора України, молодим громадянам нашої Батьківщини вручати паспорти. Юні мешканці області вперше отримують документ, який засвідчує особистість і належність до громадянства Держави. Паспорти громадянам України, яким виповнилось 16 років 23 серпня 2013 року вручають: Голова обласної державної адміністрації, Голова обласної ради та міський Голова.

Паспорти громадянина України у День Державного Прапору України отримують:

(список додається).

Паспорти громадянам України вручають керівники області та міста (почергово).
Квіти, паспорти, годинники та почесні грамоти подають представники управління протокольних та масових заходів.
Ведучий: Дорогі молоді громадяни незалежної України та всі присутні! Вас вітає вокально-хореографічний ансамбль.
Звучить пісня «Я люблю мою країну».

Після виступу ансамблю заступник командира гвардійського армійського корпусу підходить до мікрофону та віддає команду на проходження військових підрозділів урочистим маршем. На вшанування Державного Прапору України урочистим стройовим маршем проходять підрозділи __________________________________________________.

Завершує проходження військовий духовий оркестр, який у русі виконує марш та залишає майданчик біля будівлі облдержадміністрації
Ведучий: Дорогі друзі! Любіть свій народ, свою землю, яка є найкращою в світі. Любіть свою Україну, пишайтесь її символами.

Хай вітер наш стяг розвіває

У день нашого свята!

Бо шана для жовто-блакиті

В законах у славній Державі!
Ведучий: Урочисту церемонію підняття Державного Прапору України завершено! А зараз прийміть святкові вітання від творчої молоді області.
Хореографічна композиція «Вітаємо».

М. В. Прихожай, С. О. Кочегарова, «Гай, зелений гай».

Вокально-хореографічна композиція «Це моя Україна», виконує вокально-хореографічний ансамбль
Кітаєва І.М., директор Дніпропетровського обласного методичного центру клубної роботи та народної творчості

24 СЕРПНЯ – ДЕНЬ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

«БУДЕШ ЖИТИ, УКРАЇНО!»
Сценарій театралізованого концерту

У фойє районного Будинку культури розгорнута художня виставка народних умільців, дитячої художньої творчості. Експозиції художньої вишивки, макраме, вишивки бісером та люрексом, картини місцевих художників, гончарів. Фойє також прикрашено квітами та українськими рушниками.

Є куточок української світлиці, де все виготовлено руками місцевих майстрів. На вході до фойє гасло «Ласкаво просимо».

Завіса закрита. У глядацькій залі перед початком свята у запису звучать українські народні пісні та пісні про Україну. Звучать позивні свята – трансформована мелодія пісні Т. Петриненка «Україно».

Завіса відкривається. Сцена оформлена державною символікою та українськими рушниками. З правого боку розміщено екран.
Ведучі: Доброго дня, шановні друзі! 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення епохальної ваги – проголосила Акт незалежності української держави. Від того дня для нас розпочався новий відлік часу – часу виходу на шлях волі і розвитку, до яких ми прагнули віками.
На сцену виходять два юнаки і дві дівчини в українських костюмах. Юнаки та дівчата стають попарно.
1-й юнак: Тебе не вигадав Тарас,

Бо ти можлива і без нього

Та й Котляревський в перший раз

Не споряджав тебе в дорогу.


1-а дівчина: Ти наче вранішня зоря,

Гориш і сяєш споконвіку…

Не заснував тебе варяг:

У греки йшов по твоїх ріках.


2-й юнак: Тебе оспівував Баян –

Поет і воїн знаменитий

І, скільки світ твої поля

Дають можливість людству жити.


2-а дівчина: Политі кров’ю поколінь,

Вони спроможні все вродити –

Бійців одважних, ковалів,

Красунь жінок, високе жито…


1-й юнак: Тебе не вигадав ніхто.

З’явилась ти у День Творіння!

Благословив тебе Христос

На вічне щастя і гоніння!



1-а дівчина: Щодня благаю я Христа,

Аби не знала ти руїни..

Тебе не вигадав Тарас –

Завжди була Ти, Україно!...


На екрані демонструються архітектурні, історико-культурні пам’ятки та краєвиди українських міст і сіл. Звучить «Пісня про Україну» (сл. Л. Забашти, муз. Т.Лободи) у виконанні соліста районного Будинку культури.
Ведучі (звучить фонозапис гри бандури): В глибину століть сягає історія нашого народу. І чим більше минає часу, тим яскравішою стає вона. Пізнати історію рідного краю, рідної мови нам допомагає самобутня творчість нашого народу: барвисті коломийки, запальні танці, чарівний світ дум та казок, святкові обряди, мелодійні пісні, які ми, українці зберегли і які передаємо нашим нащадкам як безцінний скарб нашої духовності і культури.
На сцені самодіяльний народний фольклорно-етнографічний ансамбль та дитячі фольклорні колективи.

Фольклорна композиція.
Ведучі (звучить фонограмний запис бандури): Шлях до державної незалежності був довгим і тернистим. Минали роки, століття, кати намагались стерти українську пісню, українську мову, українську історію. У всі часи знаходились люди, що були ворогами української волі. Та не можна стерти людську пам’ять.
Світло на сцені поступово гасне. На сцену виходять два юнаки і дві дівчини з запаленими свічками (ліхтариками). У фонозапису звучить жіночий вокаліз.
1-й юнак: Яскравим світлом віра нам палала

І десять заповідей в душу нам дала

Та чорна сила храми зруйнувала

Так перша свічка, мов сльоза стекла.


Юнак загашує свічку і стає спиною до глядача.
1-а дівчина: Жорстокий меч кривавого терору,

Вбивав, ганьбив і голодом морив,

Колючим дротом оповив довкола

І другу свічку в морок опустив.


Дівчина загашує свічку і стає спиною до глядача.
2-й юнак: Зневірився народ в своїй духовній силі,

Покірній тільки лезові меча,

Що стер з очей стрілецькії могили,

І третя згасла пам’яті свіча.


Юнак загашує свічку і стає спиною до глядача.
2-а дівчина: За правду й волю свічечка тремтіла

Слабенько жевріла, боровшись за життя

Душа у неї і кричала, і боліла,

І знов вона пішла у небуття.



Свічка загашується як і попередні.

Звучить фонограмний запис мелодії з урочистими, життєстверджуючими акордами. На сцені з’являється жінка-Пам’ять у білому довгому одязі з символічним «вогнем відродження».
Жінка-Пам’ять:

Неправда! Пам’ять знову відродилась,

Прийшла із остогидлого життя,

Щоб свічкою новою запалала

Душа, зірвавши пута забуття.

В молитвах всіх героїв пригадаю,

Живим у Бога буду щедрості просить.

Воскреснув дух, я всіх вас закликаю,

Людської пам’яті знов свічку запалить.
На екрані демонструються документальні кадри лютневих подій на Майдані, фото Героїв Небесної Сотні, кадри маршів миру і єднання, флеш-моби «Україна єдина».

Дівчата і юнаки підходять до жінки-Пам’яті і від її вогню запалюють свої свічки. В цей час по центру сцени розміщується вокальний колектив, виконується стрілецька пісня «Наша славна Україна».

Жінка-Пам’ять:

Коли життя знов набирає сили

У всі свята нехай свіча палає

Наш український рід і вся родина

героїв України пам’ятає!
Ведучі: Усіх героїв, які загинули за свободу і незалежність нашої держави давайте пом’янемо хвилиною мовчання
Удари метроному, хвилина мовчання.
1-й юнак: Рід наш український чесний, добрий, справедливий.
1-а дівчина: І нашому українському роду як і нашій Україні жити і процвітати у віках.
2-й юнак: Пречиста блакить ясніє у безмірній високості України і сяє як праведна душа народу.
2-а дівчина: Ні, немає на світі кращого неба, ніж небо України. Високе, мов наш дух, воно благословляє свою країну і береже у віках її світлу і чисту материнську любов.
Звучить пісня у виконанні соліста та естрадного ансамблю «Це – мій рідний край» (сл. В. Крищенка, муз. В. Куртяка).

На сцену з обох боків виходять наймолодші учасники концерту – діти дошкільного віку в вишиваних сорочках.
1-а дитина: Різні в світі є країни,

Різні люди є у світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.
2-а дитина: Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То – прекрасна Україна,

Нашого народу дім.
3-я дитина: Там шумлять степи безкраї,

Наче вміють говорити,

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти.
4-а дитина: Різні в світі є країни,

Гарні є і є багаті,

Та найкраще в Україні,

Бо найкраще в рідній хаті.
На сцені самодіяльний дитячий танцювальний колектив районного Будинку культури з танцювальною композицією «Зичимо щастя».

По закінченні танцю колектив залишається на сцені.
Ведучі: Прихилюсь я до тебе уклінно,

Побажаю і щастя, й добра

Свято вірю: не вмре Україна,

Бо співочий народ не вмира.


У виконанні солістів-вокалістів, танцювального колективу та самодіяльної дитячої циркової студії – вокально-хореографічна композиція «Святкова Україні».
1-й юнак: І не буде нас доля цуратись

У Карпатських, Таврійських садах.


1-а дівчина: І не зможе ніхто відібрати

Те, що ти зберегла у віках.


2-й юнак: Доки пісня звучить солов’їна,

Щире слово в козацьких устах.


2-а дівчина: Будеш жити в віках, Україно

Будеш жити у наших серцях!


Солісти-вокалісти та всі учасники театралізованого концерту виконують Гімн України.
Катерина Іншина,

провідний методист Великописарівського районного Будинку культури Сумської області,

упорядник сценарію: Наталія Зима, начальник організаційно-методичного відділу клубної роботи Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв

«ВИШИВАНКА ІДЕ ПО ЗЕМЛІ»
Сценарій свята Вишиванки

У невичерпній скарбниці духовної культури нашого народу значне місце належить вишивці, з якою пов’язана вся багатовікова історія українського народу, його творчі пошуки, радість, горе, перемоги і поразки, надії на майбутнє. Вона зазнала чималих змін у мотивах та барвах, однак при цьому не втратила оригінального українського стилю. В усі часи сорочка, вишита матір’ю, нагадувала про її любов, оберігала від зла, служила згадкою про рідну домівку.

Сьогодні вишиванка – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук, зв’язків між поколіннями. Це – частинка України.

До вашої уваги – сценарій свята Вишиванки, який може стати складовою заходів щодо відзначення Дня незалежності України. Сподіваємося, що його проведення започаткує нову мистецьку традицію та додасть національного колориту вашому краю.

Тож одягніть вишиванку і відчуйте гордість за те, що ви – українці!

Перед проведенням заходу в засобах масової інформації, на сайті районної державної адміністрації розміщується реклама.

Свято розпочинається ходою, в якій беруть участь представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, трудових колективів підприємств, установ, організацій, члени місцевих осередків політичних партій, громадських організацій, учні навчальних закладів, делегації сільських рад, жителі та гості міста (селища), одягнені у вишиванки.

По запланованому маршруту учасники свята крокують під звуки духового оркестру. На початку колони молодь несе великі полотнища державного синьо-жовтого прапору, вишивані рушники з різних куточків району (при наявності – вишиту карту та вишитий рушник району). Прибувши на місце проведення свята (парк, стадіон тощо), учасники ходи розташовуються навколо імпровізованого сценічного майданчика (додаток 1), посеред якого встановлена триметрова лялька-мотанка – символ свята (додаток 2).

По периметру сценічного майданчика облаштоване містечко майстрів народної творчості «Моє село у вишиванках».

Звучать позивні (мелодія пісні «Два кольори», музика О. Білаша, слова Д.Павличка).

На сценічний майданчик до мікрофонів виходять ведучі.
Ведуча: Я рідний край та мову солов’їну

У вишивку свою вплела, в нитки.

Я прославляю рідну Україну,

Яскраві вишиваючи квітки.


Ведучий: Дух народу в колір заплете,

Проросте і піснею, і цвітом.

А над світом, гляньте, а над світом –

Українська вишивка цвіте!


Танцювальний колектив виконує хореографічну композицію «Вишивала дівчина вишиванку» (див. http://www.youtube.com/watch?v=vfCFnZF5esE. Діана Глухова – Вишиванка) (додаток 3).
Ведучий: Шановне товариство! Ми вітаємо вас на святі Вишиванки, яка є для нас символом Батьківщини.

Вишиванка – це мамині руки, які оберігають від негараздів, це - усмішка батька, яка надає сили та наснаги. Адже той, хто пам’ятає минуле, має чимало шансів не помилитися в майбутньому.


Ведуча: Тож давайте вишивати, давайте носити вишиванки та оздоблені вишивкою речі, прикрашати свої оселі. Адже це красиво, це природно, це наше рідне мистецтво, наші традиції!
Ведучий: Запрошуємо на сцену почесних гостей свята: ______________________.
Ведуча: До слова запрошуємо мужнього, гарного чоловіка у сорочці-вишиванці – Голову районної державної адміністрації _______________________________________.
Ведучий: Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковою для нашої традиційної культури. Без любові до народної пісні, без розуміння символіки вишивки не станеш справжнім українцем.
Ведуча: Вишиванка – унікальне явище. Упродовж тисячоліть у народній вишивці знаходили і знаходять відображення думки і настрої людини, краса природи, полохливий світ думок.
Ведучий: Тож сьогодні на нашому святі наймолодшому жителю селища _________________ ми даруємо вишиванку як сподівання на щасливу долю, як оберіг, позначений візерунком нитки й голки.
Ведуча: Запрошуємо батьків новонародженого отримати подарунок.
Голова райдержадміністрації вручає вишиванку
Ведучий: Шийте, вишивайте сорочки дітям і собі, ходіть у вишиванках, бо це символічно, гарно, модно і стильно!
Ведуча: Програму нашого свята продовжує конкурс вишиванок. Запрошуємо почесних гостей та всіх бажаючих до участі у фешн-шоу «Цвіт вишиванки».
Почесні гості залишають сцену.

Виконується пісня Дмитра та Назарія Яремчуків «Вишиванка» (див.http://www. musicmegabox.net/content/song/270/Vishivanka/).

Проводиться конкурс вишиванок (додаток 4)
Ведучий: Сьогодні на нашому святі облаштоване містечко майстрів декоративно-ужиткового мистецтва «Моє село у вишиванках», на території якого кожна сільська рада має свій куточок, де проводяться майстер-класи з писанкарства, лозоплетіння, гончарства. Майстри демонструють не тільки власні вироби, а й інструменти, що допомагають їх створювати.

Тож поки шановне журі визначає переможців конкурсу, запрошуємо гостей та учасників свята до містечка.

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка