Збірник сценаріїв тематичних культурно-мистецьких заходів до державних свят та пам’ятних дат



Сторінка15/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.84 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   23

Читець 5: Наш український древній рід

Благословенний Богом на життя довічне.

Його коріння з давніх літ

Дає нам силу титанічну.

У кожнім роді – незборима міць.

А купно всі ми – моноліт держави.

Ми не загинемо в борні,

Бо нині всі за волю встали.

Державність наша споконвічна, –

І не перечте, що її не було!

Був древній Київ, і Козацька Січ...

Хіба про них уже забули?!

Не смійте й Галич забувати!..

І УНР, і ЗУНР, і здвиг УПА.

Навчіться рід свій шанувати,

Й Державу ту, що вік була.

Наш український древній рід

Такі державні заложив основи,

Що – скільки буде існувати Світ, –

Нас не здолать в житті ніколи!

(Володимир Квітневий)
Виконується пісня «Благослови нас, Боже» (сл. В. Квітневого, муз. М. Дацка)
Ведучий: Наш народ потребує нових Володимирів Великих, Ярославів Мудрих, державних мужів та розсудливих провідників, які вивели б країну на дорогу спокою, єдності, миру, матеріального та духовного зростання.
Ведуча: Від народу сучасні обставини вимагають мудрості, терпеливості, політичної і релігійної єдності та щирої праці. Так, праці подвійної, потрійної, десятикратної, стократної, щоб утвердитися, щоб Україна здійснилася як реально незалежна держава.
Читець І: Чому «відродження», панове?

Ба через те, що все – руїна...

Бо знищена до краю Україна,

комуною зруйнована аж до основи.

Тому будуємо ізнову:

Державу, мову, храм і рід...

Бо ми пройшли на Божий Світ, –

Щоб не коритися нікому.

Важкі роки русифікації...

Страшною була воля ката,

Що видавав себе за брата,

І нишком все піддав руйнації.

Усе нам треба відродити,

Щоб підтвердити гідність нації.

(Володимир Квітневий)
Ведучий: У нинішній час будівництва країни, запитання перед кожним громадянином маємо ставити таким чином: «Хто ти є на українській землі – господар, гість чи ворог? Якщо ти не підтримуєш Україну, не захищаєш її честь, матеріальні, культурні надбання, природу, землю, воду, повітря, то ти – не патріот тієї держави». Та відповідь мусить бути прямою і чесною: ми на цій землі є українцями, ми сини, ми діти пращурів, що жили тут десятки тисяч років і тому маємо захищати власні, українські інтереси.
Ведуча: Кожен думай, що на тобі,

Мільйонів стан стоїть,

Що за долю мільйонів

Мусиш дати ти отвіт!

(Іван Франко)

Виконується пісня «Злагода» (сл. Володимира Крищенка, муз. Г. Татарченка).
Юнак 1: Україно! Божество моє земне!

Нехай святиться ім’я твоє!

Нехай буде царствіє твоє

на власному терені!

Нехай здійсниться воля

твоя на благо українців!

Я прихиляюсь до тебе, Україно,

всім люблячим серцем своїм.
Дівчина 1: Своєю щирою, палкою і ніжною душею,

Працьовитим розумом своїм,

Усім своїм єством –

Щоб святилося ім’я твоє

в серцях синів твоїх і дочок:

Нині, повсякчас і на віки вічні!
Юнак 2: Свою волю я підпорядковую тобі, Україно,

Хочу підтримати тебе, моя Матінко,

Моя знедолена ластівко, моя невтомна трудівнице,

Моя бандуристко співуча,

Вічна чорнобривко при білій хаті,

Моя чиста і прекрасна, свята і єдина Батьківщино,

Доле моє, сонце моє, щастя моє і страждання моє!
Дівчина 2: Хочу вберегти тебе від помилок,

Хочу загоїти рани твої,

Забрати на себе болі твої,

Муки твої, страждання твої.

Хочу, щоб ти була здоровою,

Щоб дух твій здіймався високо.

Щоб ти пишалася своїми дітьми, їхніми справами.

Хочу, щоб ти була вічною,

Бо даєш усім нам, дітям твоїм, життя.
Юнак 3: Хочу, щоб ти була багатою матеріально і духовно,

Щоб ти була сильною, твердою і наполегливою.

Щоб знала своїх друзів і ворогів.
Дівчина 3: Хочу, щоб ніхто тебе не принижував,

Щоб не проливалась кров твоя.

Славлю тебе, Україно, в ім’я українства!
Юнаки і дівчата: Нехай святиться ім’я твоє!
Юнаки і дівчата стають на правий край сцени. На передній план сцени виходять: січовий стрілець з прапором в руках, представники Товариства «Просвіта» і Союзу Українок.
Січовий стрілець: Сповнений турботою за долю народу, за долю держави, звертаюся до тебе, сучасна дорога наша молоде, націє наша! Не від дідів, не від батьків залежить майбутня доля нашої Батьківщини. Тільки від вас залежить, чи ви, ваші діти та онуки житимете вільно, багато і щасливо у своїй державі. Адже серед вас перебувають ті, хто завтра стане біля керма держави; депутати, державні мужі, президенти, науковці, педагоги і інші провідні кадри. Кожен з вас уже сьогодні повинен думати і дбати про весь український народ, про всю Україну. На вас лежить значно більша відповідальність, ніж на молоді, студентах інших вільних країн світу. Їм свободу, добробут і безпеку виплекали у минулому їхні діди та батьки. Ви ж мусите це робити самі, починаючи все з початку. На вас наш народ покладає великі надії.
Представник Товариства «Просвіта»: Ви мусите відродити в нашого народу національну свідомість і любов до власної держави. Пригадаймо слова тих, хто став виразником народних прагнень, символом нації. Ті слова стосуються кожного українця:
Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

*********

Народ мій є!

Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

(Василь Симоненко)
Читець І: Уперед за край рідний та волю,

За скутий, пригноблений люд,

Хоч нічого не знайдеш, крім болю,

Хоч нас жде невіддячений труд!

Уперед, хто не хоче конати,

Статись трупом гнилим живучи!

Сміле слово – то наші гармати,

Світлі вчинки – то наші мечі.

(Павло Грабовський)
Читець ІІ: Ах не смійтеся ви наді мною, –

Не для вас я Вкраїну люблю!

Не для вас виливаю ці сльози з журбою,

Що ніхто їх не бачить нічною добою,

Коли довго від думок не сплю.

Не чіпайте моєї Вкраїни!

Хай, по-вашому, вмерла вона.

Скажіть: нащо ці ваші знущання та кпини?

Не чіпайте – прошу вас – моєї Вкраїни:

Тільки ж це моя втіха одна!

Хіба можете ви зрозуміти,

Як її я кохаю, люблю?

Та коли б не вона, то для чого б і жити!

Але що… що вам про це говорити…



Чи ви любите матір свою?

(Павло Тичина)

Ведучий: Тарас Шевченко будив українців такими словами:

Страшно впасти у кайдани

Умирать в неволі,

А ще гірше – спати, спати

І спати на волі.

«Ідеалом нашого національного життя є наша рідна всенаціональна Хата-Батьківщина... кожен, кому тільки добро України лежить на серці, мусить уважати за свій обов’язок цілою працею життя, причинятися до множення елементів єдности, і до усування елементів роздору...»

Ці роздуми з послання Митрополита Андрея Шептицького «Як будувати рідну хату» не втрачають своєї актуальності та важливості і в нинішній час.
Ведуча: Тож, молоде, настав час визначитись на користь української нації, народу, держави. Свідомі, прийдіть на допомогу тимчасово несвідомим! Нехай вони пізнають радість від служіння своєму народові, служіння Україні в ім’я її процвітання.

Бог, вручивши нам Волю, запитує кожну молоду людину: «Кого маю послати до потреб країни?». То нехай кожний із вас без вагання відповість: «Я тут! Пошли мене!».
Читець І: «Благославляю і молюсь...»

Митрополит Андрей Шептицький

Молюсь за вас, нащадки України,

Бо вам в прийдешньому

Належить нас змінити.

Щоб розладу не було між своїми.

І Незалежність вміли боронити.

Вона прийшла нелегко до народу.

Кайдани ворог вже лаштує знов.

Її тепер відстоять – сила Божа,

І ваша щира пломінна любов.

Молюсь, щоб вас єднала радість волі.

Діла і помисли завжди були єдині.

І щоб до всіх прийшла щаслива доля,

Служіть, нащадки, рідній Батьківщині.

(Володимир Квітневий)
Ведучий: Хочемо просити всіх, хто буде звертатись у молитві до Бога і просити у нього щастя для себе, своїх рідних, близьких щоб просили щастя для України.
Ведуча: До кого прийде натхнення і вони візьмуться за перо, щоб написати високі рядки, нехай напишуть їх про Україну.
Ведучий: До кого прийде муза і вони звернуться до чарівних звуків, нехай присвятять їх Україні.
Ведуча: Нехай люди різного віку подумки знайдуть про Україну добрі слова, присягнуть служити їй, і вона стане кращою, міцнішою, духовно багатшою, бо обіпреться на плече щирого і чесного народу.
Ведучий: Прислухаймося до своїх почуттів. Подумаймо. І нехай ті хвилини об’єднають усіх нас, увесь народ нашої молодої держави.
Звучить передзвін дзвонів та пісня «Не пора, не пора, не пора...» (сл. І. Франка, муз. Д. Січинського).
Читець ІІ: Візьмімось, браття,

Всі за руки,

І обіймемо Україну.

Для неї досить горя й муки,

І братовбивчої гризні.

(Володимир Квітневий)
Читець ІІІ: Долаймо зневіру, як другий Чорнобиль,

Засяймо у вічність моборами душ.

Як золото красне найвищої проби,

Братерське єднання здобудьмо чимдуж!
Читець 4: Історію нашу на славній сторінці

Розкриє дитина, що в правді зроста.

Єднаймося, браття мої українці,

Во ім’я Шевченка, во ім’я Христа!
Читець 5: Візьмімось, браття,

Всі за руки,

І пригорнім її єдину.

Нам Бог послав востаннє злуку.

Тож бережімо Україну.

(Володимир Квітневий)
Ведуча: Віримо, що у майбутньому для України настане епоха відродження, піднесення й розквіту її економіки, науки і культури. Збудеться одвічна мрія багатьох поколінь наших попередників: «Запануємо ми, браття, у своїй сторонці».
Ведучий: Тож з вірою в Україну, в її майбуття, у наш талановитий, працьовитий, волелюбний народ вступаємо в нову еру своєї історії.
Ведуча: Нехай помагає нам Бог, нехай у кожний український дім прийдуть мир, любов, добро і достаток! Щастя Вам, дорогі краяни.
Ведучий: З святом Тебе, рідна Земле!
Ведуча: Нехай святиться у віках ім’я Твоє, Україно!
На сцені хор. По краях сцени у національних строях стоять діти, в руках тримають квіти.

На авансцені відповідні особи тримають Прапор, Тризуб, Конституцію України, а діти виголошують привітання:


  1. Україно, я краплина маленька Твоя.

Нехай Тебе оминають печаль і журба,

І многими будуть щасливі літа.
2. Дарунків, золота не маєм,

Щоб могли Тобі зложити

Однак врочисто присягаєм,

Що доки тільки будем жити,

Любов сердець своїх маленьких

Віддамо Тобі, кохана Україно.
3. Дамо любов, дамо пошану,

Мольбу зашлем Христові Богу,

Щоби кріпив Тебе й беріг.

Щоб діти – всі цілого Краю,

Тобі співали: «Многа літ!».
Хор, ведучі і всі присутні виконують «Многая літа» і «Молитву за Україну»
Марта Грицик,

провідний методист Львівського державного обласного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи з питань етичного та християнського виховання

ПЛАН-СЦЕНАРІЙ УРОЧИСТОСТЕЙ З НАГОДИ

23-Ї РІЧНИЦІ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

1345 – учасники урочистостей займають місця в глядацькій залі.

1400 – звучать позивні, на сцену виходять ведучі.
І. Пролог
На екрані – відео про події на Майдані: віче, протистояння на Грушевського та Інститутській.
Ведуча: Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо ,горда і вродлива,

З тебе чудуватися повік.

Задивляюсь у твої зіниці,

Голубі, тривожні, ніби рань.

Крешуть з них вогненні блискавиці

Революцій, бунтів і повстань.


Ведучий: Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!

Життя не наліза на ваш копил.

Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій

Уже немає місця для могил!

Уже народ – одна суцільна рана,

Уже від крові хижіє земля,

І кожного катюгу і тирана

Уже чекає зсукана петля!

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Пощезнуть всі перевертні й приблуди,

І орди завойовників-заброд!


Ведуча: Україно, ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова…

Громотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Хай палають хмари бурякові,

Хай сичать образи – все одно

Я проллюся крапелькою крові

На твоє священне знамено!


Ведучий: Вельмишановні пані та панове! Ми зібралися сьогодні в цій залі в переддень нашого головного свята – 23-ої річниці Незалежності України! За минулий рік невпізнанно змінилася наша держава, змінилися люди, змінився світ. Ми є свідками народження нового громадянського суспільства, перезавантаження і очищення влади, ствердження нових стандартів життя!
Ведучий: Дорогою ціною платить Україна за своє право лишатися незалежною державою, за прагнення зберегти свою ідентичність і територіальну цілісність. Сотні справжніх патріотів віддали своє життя в боротьбі з злочинною владою, зовнішньою агресією та сепаратизмом.

23 лютого 2014 року Рівненщина прощалася з героями Небесної сотні: Георгієм Арутюняном, Валерієм Опанасюком та Олександром Храпаченком.


Звучить мелодія пісні «Пливе кача…», на екрані – портрети героїв, похоронна процесія, мітинг, салют.
Ведуча: Пливуть човни, гойдає кожну лодь

Людська долоня, тепла і тремтяча,

Човнами править втишений Господь,

А серце розривається і плаче.

І кожна мати плаче, і пече

Їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Майдан братів – плече в плече,

І разом з ним ридає Україна.


Ведучий: Нехай же вам , герої, віддає

Святий Петро ключі від того раю,

Де убієнний ангелом стає.

Бо він герой, Герої не вмирають.

Герої не вмирають. Просто йдуть

З майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…

Героям слава – вписано у серці.


Ведучий: Просимо вшанувати пам’ять полеглих за волю України хвилиною мовчання.

На екрані – палаюча свічка. Хвилина мовчання.
ІІ. Офіційна частина
Ведуча: Шановні друзі! Перед світлою пам’яттю героїв Майдану та воїнів, які віддають своє життя за Незалежність та територіальну цілісність Батьківщини ми не маємо права заплющувати очі на байдужість і брехню, на прагнення перекинути тягар суспільних і економічних проблем на плечі пересічного громадянина, а тих, хто нас нещадно грабував – уникнути покарання і знову повернутися у владу.
Ведучий: Революція гідності та боротьба проти російської агресії впевнили нас у думці, що повинні лишитися в минулому ті часи, коли державні чиновники перетворювали свою роботу на успішний бізнес, а злочинці і україноненависники ставали народними депутатами.
Ведуча: Українці на сході і на заході хочуть почути відповіді на одні і ті ж питання: чому українці в Україні повинні боятися говорити своєю рідною мовою, співати своїх пісень і віддавати шану своїм, а не чужим героям! Чому ніхто не поніс покарання за вбивства людей на Майдані, за зраду національних інтересів, зневагу до національної символіки? Чому українське військо змушені утримувати і укомплектовувати пересічні громадяни?

Ніхто не повинен ділити нас на захід і схід!Ми єдині у своєму прагненні до злагоди і миру, до утвердження європейських стандартів життя і тільки спільними зусиллями зможемо побудувати державу, якою будуть пишатися майбутні покоління українців.



Ведучий: Урочисте відзначення 23 річниці державної незалежності України оголошується відкритим!
Звучить гімн України, опускається державна символіка
Ведуча: До вітального слова на сцену запрошується голова обласної державної адміністрації.

Виступ Голови ОДА
Ведучий: До вітального слова на сцену запрошується голова обласної ради.
Виступ Голови обласної ради
Ведуча: На сцену запрошується секретар міської ради
ІІІ. Художня частина
Ведучий: Вставай, Україно, вставай!

Єднай Чорне море й Карпати,

І свій переболений край

Не дай ворогам розламати!


Ведуча: Вставай і скажи на весь світ

Хай чують і гори і доли,

Що вже не раба ти Москви

Й рабою не будеш ніколи!


Ведучий: Вставай, Україно, вставай.

Виходь на дорогу свободи,

Де грає широкий Дунай,

Де ждуть європейські народи.

Антоніо Вівальді «Пори року: Зима», виконує Академічний камерний оркестр обласної державної філармонії. Соліст – _________________________________________.
Ведуча: Українські патріоти самовіддано боролися за незалежність у різні періоди нашої історії. Саме на Рівненщині у жовтні 1942-го року була створена Українська Повстанська Армія, героїчний подвиг якої став прикладом незламності і військової звитяги для багатьох поколінь.

Повстанська пісня «Світить місяць між зорями», виконує фольклорний гурт. Керівники ___________________________________________________________________.


Ведучий: Подвиг героїв Небесної сотні – це поштовх до прозріння та пробудження нації, це приклад високої жертви заради Батьківщини з якою може зрівнятися лише подвиг Героїв Крут та трьохсот козаків з острова Журавлиха на полі Берестецької битви.

Пісня про Небесну сотню. Виконує солістка ________________________________.


Ведуча: Поезія Великого Кобзаря кликала на барикади, його двохсотлітній ювілей незбагненним чином збігся з Революцією Гідності, з жертвами протистоянь на Грушевського, поваленням злочинної влади і боротьбою з російською агресією. Він зійшов із постаменту і розчинився серед Майдану, він став його серцем і душею. Він заховався від надокучливих владних заходів і нудних науково-практичних конференцій. Його поезія сьогодні як ніколи співзвучна часу, вона на устах у кожного українця.

Уривок з вистави обласного академічного музично-драматичного театру «Та не однаково мені…» за творами Тараса Шевченка. Художній керівник і постановник...

Слова Тараса Шевченка музична обробка Стадника «За байраком байрак». Виконують – народні аматорські хори. Соліст – ___________________________________.
Ведучий: Шановні друзі! Всі наші погляди, думки сьогодні спрямовані на Схід. Саме там сьогодні вирішується доля Української держави.

Українска армія мужньо протистоїть російській агресії і сепаратизму, визволяючи від ворогів українські міста і села. Тисячі матерів моляться за перемогу, за мир у нашому спільному домі, за щасливе повернення своїх синів.

Муз. Миколи Дацика, сл. Романа Купчинського «Молилася мати…» виконує вокальний ансамбль районного Будинку культури, керівник _________________________.
ІV. Фінал
Ведуча: Благослови наш край поліський

Благочестива Матір Божа

Принось в наш дім хороші вісті,

Хай воля наша переможе.


Ведучий: Ясний володарю всевишній,

Наповни душу милосердям,

Небесним світом появися,

Принось нам хліб і мир в оселю.


Ведуча: Не дай ще нижче нам упасти

У прірву зла і лицемір’я.

Не допусти, не дай погаснуть

Тендітній свічечці довір’я.

1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка