Збірник сценаріїв тематичних культурно-мистецьких заходів до державних свят та пам’ятних дат



Сторінка2/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.84 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Ведучий: Живи та міцній, Українська державо!

Вмирали у битвах мільйони бійців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним віки майорів.

Як данину пам’яті ці квіти великому Кобзарю, генію українського народу від вас, присутніх, а у Вашій особі від всієї громадськості ________________________________.
Звучить музика «Реве та стогне…». На її тлі дівчата в українських костюмах беруть корзину і несуть її до пам’ятника Т. Г. Шевченка
Ведучий: Живемо ми з вами у непростий час. І за щоденними турботами часто не помічаємо, скільки прекрасного і святого знаходиться поруч з нами. Тож давайте сьогодні доторкнемося серцем і душею до людей, які утверджують державність України. Поділитися своєю думкою сьогодні по праву одним із перших просимо Голову районної державної адміністрації ___________________. Для оприлюднення розпорядження та вручення нагород, запрошуємо Голову районної ради __________________________.
Виступ. Нагородження відбувається під музичний супровід
Ведучий: Ми йшли до тебе, незалежність,

Через віки, через роки!

Цей шлях пролили й застелили

Дочок й синів кров і кістки.

Не вправі ми забудь події

Тих бурних літ – Жовтії Води,

Корсунь, Крути, їх окропив нації цвіт.

Вас вітає народний ансамбль козацької пісні. Українська народна пісня «Стоїть козак на чорній кручі».


Ведуча: Для свідомого українця, для українця-патріота є два найсвятіших слова Бог і Україна. Багато людей доля закинула за межі України. Але вони ніколи не забувають рідну Вкраїну і думками завжди линуть до неї. Туга за всім, що є рідне, але водночас і далеке неосяжне – це є чи не найтяжчий камінь на душі.

Щасливий той, хто народився в Україні, дихає, працює, творить, прославляє її натхненою працею та творчими здобутками. Запрошуємо до слова наших земляків, славних борців за волю України – ___________________________________________.


«Кленова балада»; співає _________________________________________________
Ведучий: Україно моя! Ти не символ, а доля.

Доля надто гірка, доля дуже солодка.

Смерть Івана Сірка, каземат Полуботка,

Соловки і поразки Мазепи,

І козацькі хрести на могилах в степу,

І стрілецькі тіла біля Бродів у полі,

І вояки УПА, що померли за волю.

Запрошуємо до слова ____________________________________________________

Стрілецька пісня «Подай, дівчино, руку на прощання». Для Вас співає народний ансамбль козацької пісні.
Ведуча: Берестечко, Базар,

Бережани і Крути

Все це доля твоя – усього не забути.

Через тюрми ГУЛАГу,

На кривавій Голгофі

Пролягав хресний шлях молодих патріотів.

Україно моя, ти не символ, а доля.

У виконанні чоловічого ансамблю козацької пісні звучить повстанська пісня «Ой там у лузі, при дорозі».


Ведучий: І якщо є у наших думах хоч краплини віри, щедрості й милосердя примножимо їх, зглянемося над собою і кожним, віддаймо більше, ніж беремо, згляньмося перш, ніж відвернутися, виконаймо раніше, ніж просити.

Запрошуємо до слова _____________________________________________________


Ведуча: В ім’я добра і справедливості нехай у славній нашій Україні збудеться воля творящого, святиться ім’я і пам’ять живущого, насититься спрага шукаючого і повернеться вдячність перемагаючого, кріпиться сила і воля недужого. Нехай єдність, сила і воля утверджують державність нашої єдиної України.

Ведучий: Боролись ми довго за волю, за право,

Щоб нині твій час, Україно, настав

Живи та міцній, наша юна державо,

У дружному колі незалежних держав!

Для Вас співає ___________________________________________. «Вольная воля».

У виконанні дуету _____________________________ звучить пісня «Моя Україно!»


По закінченню звучить музика
Методична служба Дубенського районного Будинку культури

Рівненської області

СЦЕНАРІЙ УРОЧИСТОСТЕЙ З НАГОДИ ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

Звучать позивні. Відкривається завіса
Ведучий (текст за кулісами):

Гей! Понад краєм луна

Пісня дзвінка, чарівна

Про Україну Соборну, єдину

Про Волю, про Долю вона.
На сцені народний аматорський гурт виконує пісню на слова і музику Віктора Зданюка «Пісня про Україну».

Ведучі виходять на авансцену
Ведучий І: Велична і свята ти, Мати-Україно,

Лише тобі карать нас чи судить,

І берегти тебе, Соборну і єдину,

Історії твоєї славу возродить.


Ведучий ІІ: В тобі надія, віра й сила

Як зір незгасні янтарі,

Як птиць своїх сталеві крила

В промінні ранньої зорі.


Ведучий І: Від Чорного моря до синіх Карпат

Одна нероздільна родина, –

Без панства, без рабства

Насильства і зрад –

Одна самостійна Вкраїна.
Ведучий ІІ: Урочистості, присвячені Дню соборності України, оголошуються відкритими.

Звучить Гімн України
Ведучий І: Вікопомний Акт Злуки – об’єднання в єдину соборну державу Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки – було проголошено 22 січня 1919 року. Для віками поділених кордонами українських земель то було довгоочікуване свято єднання. «Схід і Захід разом!». Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна в одну Велику Україну.
Ведучий ІІ: Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля свої синів для створення нерозділеної незалежної Української держави на добро і щастя українського народу», – проголошено в Акті Директорії. Відтоді, вже ніщо не могло знищити оце усвідомлення єдності народу.
Ведучий І: ___ років тому на Софіївській площі під дзвони й радісні вигуки тисяч киян Україна стала єдиною державою.
Ведучий ІІ: На Софіївськім майдані – сніг і холоднеча,

Але нас не налякає ніяка хуртеча

Поєднала наші землі вікопомна злука

Кров замучених героїв

Нам у груди стука.
Ведучий І: Наш Універсал Четвертий –

Честь народу й слава.

Нехай живе Українська

Дорога держава!


Ведучий ІІ: До слова запрошується Голова

_______________________________________________________________________.


Ведучий І: На жаль, молода держава не змогла довго протистояти зовнішній агресії. Ворожі навали зі сходу й заходу розірвали єдність соборної України. Та Акт Злуки став символом боротьби за державну незалежність України.

У 1989 році знамено боротьби за державну незалежність України підхопив Народний Рух України. Вшановуючи Акт Злуки, 21 січня 1990 року було організовано живий ланцюг від Івано-Франківська до Києва, що продемонстрував усьому світові монолітну єдність українців у прагненні до державної незалежності.


Ведучий ІІ: Акт злуки став правово-політичним підґрунтям возз’єднання українських земель; ним було скріплено та підтверджено віковічну мрію українського народу бути єдиним і незалежним.
Ведучий І: День соборності України, який ми відзначаємо з 1999 року на державному рівні, – це символ нової доби в історії України, коли вона піднялася з колін для волі, правди і добра.
Ведучий ІІ: Доволі нам руїни і незгоди

Не сміє брат на брата йти у бій,

Під синьо-жовтим прапором свободи

З’єднаєм весь великий нарід свій!


Без оголошення виходить на сцену фольклорно-етнографічний гурт
Ведучий І: У виконанні фольклорно-етнографічного гурту прозвучала пісня «Тиша за селом».
Ведучий ІІ: Гей рідний краю, Україно,

Про новий день твій вічний спів.

Дзвени піснями солов’їно

У сонячнім вінку садів.


Ведучий І: На те з нас кожен і людина,

Щоб у житті правдиво йшов,

Щоб зігрівала триєдина –

Надія, Віра і Любов!


О. Білаш «Чарівниця» – виконує ансамбль скрипалів
Ведучий ІІ: Поглянь, Україно, ми – діти твої.

На вірність тобі присягаєм.

Любов і свобода не мають ціни,

Як землі вишневого краю.

На сцені народний аматорський ансамбль танцю.
Сл. Г. Сокола, муз. М. Корейчука, виконує жіночий вокальний ансамбль.

Танець – Український жартівливий у виконанні хореографічного ансамблю.

Соліст.

Обробка Романа Стельмащука «Поліські мелодії», виконує ансамбль народної музики «Полісяни»
Ведучий І: Благословенна історія твоя, Україно!

Ти явила світові немало великих постатей.


Ведучий ІІ: Нам є від кого успадкувати прагнення до волі,

Ми маємо пам’ятати і славу твою, Україно.


Ведучий І: Козацький рід – початок тої слави,

Яку б нам повернути, воскресить,

І гордість незалежної держави

Нас повертає в глибину століть.


Ведучий ІІ: І встане слава, де трава буяла,

Вона прорветься крізь розор і тлін,

Аби довіку серце пам’ятало,

Хто перед лихом не згинав колін…

Зустрічайте, на сцені народний ансамбль української пісні.
Ведучий І: ________________ виконає пісню «Квітка-Душа» з репертуару Ніни Матвієнко.
Ведучий ІІ: Хореографічна композиція «Обід косарям» виконує хореографічний ансамбль.
Ведучий І: Єднаймося, браття, духом, завзяттям,

Як скарб, зберігаймо кожну родину.

Не даймо заплутатись в чварах лататтям,

Бо згубим, на лихо, себе й Україну.


Ведучий ІІ: Єднаймося, браття, Захід зі Сходом,

Бо ми є велика етнічна родина.

Відчуймо себе ми єдиним Народом,

Бо Доля одна в нас, одна Україна!

«Колір сонця». Виконують солісти районного Будинку культури _____________________________________________________________________________.
Шамбір В.,

м. Костопіль Рівненської області

«УКРАЇНО, СОБОРНА ДЕРЖАВО»
Сценарій урочистої академії, присвяченої річниці Соборності України

Сцена Будинку культури тематично оформлена. На авансцені – декоративні та живі квіти. Встановлена звукотехнічна апаратура. У виконанні народного аматорського хору звучить духовний гімн України – «Боже, Великий, Єдиний»
Ведуча: Доброго дня, шановна громадо, гості, запрошені! Раді вітати Вас на урочистій академії «Україно, соборна державо», приуроченій – __- річниці Соборності України.
Ведучий: В Україні, за давнім звичаєм, кожна добра справа починається з Божого благословення. Отож, запрошуємо всечесних отців благословити наше святкування.
Благословення священика
Ведуча: Дорога громадо! В ці дні весь український народ відзначає ___- річницю Акту Злуки українських земель в Єдину Українську Соборну державу. 22 січня 1919 року у Києві під золотими куполами святої Софії відбулося підписання Акту Злуки – воз’єднання українських земель. Того далекого зимового дня з доброї волі Західноукраїнської Народної Республіки вперше в нашій історії воєдино злилися століттями відірвані одна від одної частини великої України – Західна та Східна.
Ведучий: Здійснилася віковічна мрія, якою жив і за яку боровся багатостраждальний народ. У новітній історії нашої держави ця подія посідає особливе місце, адже вона стала першим виявом становлення сучасної української нації, її прагнення єдності. Ми пишаємося тим, що саме наші земляки – галичани в 1919 році виступили ініціаторами возз’єднання, що саме на цій землі був збережений факел української свободи.

Виступ науковця
Ведуча: До вітального слова запрошуємо гостей
Виступи голів райдержадміністрацій
Ведучий: Ніщо не спинило порив той жагучий,

Всіх людей, що за руки взялися в ту мить.

Шикувалися лави народні, єдині,

На землі нашій рідній, святій.


Сл. В. Мацюка, муз. В. Хлистуна «Україні»
Ведуча: Народна пісня, зоряна, незгасна,

Горить в моєму серці повсякчас.

І променистим закликом, і гаслом,

І променем, що будить сівача.


Ведучий: Вона мене виводить на дорогу,

Вона мені просвітлює віки,

Де радість і печаль мого народу,

Врослися в древа вічного гілки.


Сл. С. Чарнецького «Ой у лузі червона калина»
Ведуча: Сонце волі пливе в золотому зеніті,

І у серці буяє квітуча весна.

Українці – брати, ви у всьому є світі,

Але мати у нас, Батьківщина одна.


Сл. Р. Купчинського, муз. Л. Лепкого «Зажурились галичанки»
Ведучий: І Дніпро, і Дністер пливуть в море,

Бо єднає їх кровна земля.

Україно, державо соборна!

Сонценосна колиско моя!


«Танець Подільський»
Ведуча: О, краю мій, моя колиско,

Мого серця оберіг.

Моя душа до тебе лине

На крилах з далечі доріг.


«Імпровізація на теми українських народних пісень», виконує народний аматорський ансамбль
Ведучий: Пісня – незбагненна. Пісня – Дар Господній.

І від неї стане серцю в грудях тісно.

Бо така від Бога українцям доля:

В щасті чи в недолі – все життя у пісні.


Українська народна пісня «Карі очі, чорні брови»
Ведуча: О пісне народна! Одна ти мене,

Лиш одна ти мене не лишаєш,

І куди тільки доля мене не жене,

Ти за мною, як пташка літаєш.



Українська народна пісня «Розпрягайте хлопці коней»
Ведучий: Україно!

В просторі надій,

Із широкою, як степ, душею,

В думі сивій, в волі молодій,

Переймаюсь долею твоєю.
Обр. Є. Козака «Гей ви хлопці, хлопці молодці»
Ведуча: Як згода в родині, то згода в громаді,

На поміч прийти один одному раді.

Бо кожна одна українська родина –

Це корінь, з якого росте Україна.


«Українська родина», виконує солістка

Ведучий: Як люблю я пройтися стежками твоїми,

Напитись смачної з джерельця води.

Щасливою бачить тебе, Україно,

І бути з тобою сьогодні й завжди.


«Ти у серці моїм, Україно», виконує солістка
Ведуча: Тебе, наш Боже, просимо уклінно:

На грішних нас не май у серці зла.

Ти в танці подаруй нам Україну,

Щоб вольною, соборною була.


Танець «Гопак», танцює народний ансамбль танцю
Ведучий: Нинішнє святкове дійство добігає до свого завершення. Сподіваємося, все, що прозвучало нині на цій святковій сцені торкнулося Ваших сердець і примножило любов до рідного краю.
Ведуча: Шановне товариство! Дякуємо усім хто був із нами і від усієї душі бажаємо в першу чергу міцного здоров’я, великої наснаги в житті.

Хай Ваша життєва дорога засівається зернами добра і любові. Хай у ваших домівках завжди панує мир і злагода, у серці – доброта, а у справах – мудрість і виваженість. Нехай доля завжди буде прихильною до Вас і Ваших родин, даруючи радість життя.


Ведучий: Лети, пісне слави, високо лети,

Клич всіх українців до згоди.

Ставай у ряди під Тризуб золотий –

Єднайсь й обіймись український народе!


«Обіймись, Україно», виконує соліст. На сцену виходять усі учасники концерту
Світлана Умриш,

провідний методист театрального жанру Тернопільського обласного методичного центру народної творчості
29 СІЧНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

«НА АСКОЛЬДОВІЙ МОГИЛІ УКРАЇНСЬКИЙ ЦВІТ»
Літературно-історичний репортаж до Дня пам’яті героїв Крут

для дітей середнього шкільного віку

Оформлення зали: карта України, схема бою під Крутами, книжкова виставка «Крути – смерть у борні за волю».

Плакат: «Ви ще йдете крізь хвилі революцій,

верховних зрад і згарищ поколінь,

Щоб рабський дух навіки побороти

в прийдешніх днях незламних воскресінь!»
Звучать у фонограмі позивні до початку заходу
Ведучий: Юним героям Крут, чий подвиг немає аналогів, присвячується наш літературно-історичний репортаж.
Читець: З безнадії, здавалося, сміливці звелись,

Всім вітрам відкриваючи груди.

Молодечою кров’ю сталево клялись

Українську Державу здобути.


Час всесильний – та й він не усе поглина,

Затягає у вирви криваві.

Пригадаймо сьогодні святі імена

Тих, хто перші очолював лави.


Тих, хто першими йшов у страшну круговерть,

Заступаючи інших: ми перші!

Час жертовних офір – і дивується смерть

Невмирущості зоряних звершень.


Ми рушали до бою страшної пори

В палахтінні кривавої слави.

Хай все вище у небі шумлять прапори

України – святої Держави!



(Микола Петренко)
Звучить пісня «Буде нам з тобою що згадати», Тарас Чубай, гурт «Плач Єремії»
Ведуча: На Чернігівщині, поблизу невеличкої залізничної станції Крути, що неподалік Бахмача, в буремному 1918 році відбувся бій між українськими студентами і вдесятеро більшою армією російського більшовицького генерала Муравйова, в якому полягло смертю хоробрих майже 300 молодих українців.
Ведучий: Спогади про ті події в Україні до початку 90-х років минулого століття надрукувати, звичайно, не могли. Обмаль фактичного матеріалу не давало можливості донести до читачів правдиву картину тих подій. І це породжувало легенди, міфи про Крути, давало підстави для протилежних оцінок того, що відбулося.
Ведуча: Одні газети і політики писали про загиблих з українського боку високопарно: «Лицарськи склали свої буйні голови». Інші вважали смерть підлітків та юнаків даремною жертвою, що «вийшла зайвою і дорогою, нікого і нічого не врятувала».
Ведучий: У ті буремні роки було багато битв і багато жертв, то чому ж саме цей бій залишився не лише на сторінках історичних досліджень, а й в пам’яті багатьох поколінь українців? – з таким запитанням ми звернулися до читачів нашої бібліотеки, які захоплюються історією нашої країни.
Історик 1: Коли в Петрограді стався Жовтневий переворот, радянська Росія 17 грудня 1917 року визнала право України на самостійність, в надії на те, що Україна і надалі зостанеться в складі Російської імперії. Та Україна не захотіла знехтувати шансом стати вільною. Фінляндію та Польщу довелося Росії відпустити, а от Україну – нізащо.
Історик 2: У той час Уряд молодої української держави очолювали соціалісти на чолі з Володимиром Вінниченком. Вони щиро вірили, що російські більшовики підтримають незалежність нашого народу. І тому не тільки не подумали про те, що Свободу потрібно боронити, а й своїм Декретом 16 січня 1918 року розпустили українські війська, що поверталися з фронтів Першої Світової війни.
Історик 1: На непокірну слабку і юну державу, за наказом Леніна, рушила добре озброєна 30 тисячна армія російських більшовиків. Їхнє військо йшло на нашу столицю – Київ. Москалі знали, що мусять узяти Київ, бо він був серцем України і там була Центральна Рада – український Уряд.
Історик 2: Російська армія стала наступати на українські землі з трьох боків: із заходу – більшовицькі частини, що верталися з фронту, з півночі – через Брянськ, зі сходу – через Харків.
Ведучий: Про той час Аверкій Гончаренко, командир куреня першої юнацької військової школи, з гіркотою зазначив у своїх спогадах «Серед шаленіючої анархії десятки тисяч озброєного, випробуваного в боях вояцтва безжурно демобілізувалося – тепер лише ідейні горстки стали до боротьби за рідний край».
Звучить пісня «Ідем, ідем», Тарас Чубай, гурт «Плач Єремії»
Історик 1: Тож у Києві ідейна молодь, гімназійні учні, студенти університету з власної ініціативи зорганізували військову сотню і зголосилися захищати рідну країну.
Читець: У княжім Києві старім

З могили встала давня слава:

Воскресла в сяйві золотім –

Своя держава.

Але із Півночі вже йшов

Відвічний ворог України,

Кайдани ніс, неволю, кров,

Руїни.


Три сотні хлопців-юнаків

Пішли у бій у сніговії –

Спинити наступ ворогів

На Київ.


На лицарський сміливий чин

Їх повела душа героїв,

На десятьох пішов один

До бою.
Історик 2: Українська армія скоро знищила більшовицькі загони, які йшли із заходу. Але тих, які йшли із півночі і сходу, так легко знищити не вдалося. Наша армія була розкидана по всій Україні. З Києва вивели кращі частини, щоб зупинити ворога біля Харкова. Московські війська скористалися з того, прорвались на Чернігівщину і підійшли до станції Крути, недалеко від Києва.

Треба було утримати Крути і не пустити більшовиків до Києва, поки підійде наше військо. Під Крути (від Бахмача) відступила Перша, імені гетьмана Богдана Хмельницького, Юнацька Військова школа. На допомогу юнакам уряд вислав із Києва найкращу військову частину – Київський Студентський Курінь. Цей курінь був призначений для охорони столиці. У бойових діях брали участь і чотири сотні гайдамаків. Тож майже 600 українських бійців виступили проти чотирьох тисячної російської більшовицької армії.
Історик 1: Бій відбувся 29 січня 1918 року.
Читець: Сніги, сніги… Вихрить завія.

Над Києвом вітрюга віє,

Мов дихає пітьма сторіч…

Та світиться майдан Софії –

Юнацтво, сповнене надії,

Іде до Крут в січневу ніч…

Пішли… І задрижало поле…

Ударив бій – і крик, і кров,

Героїв кров, щоб ти, монголе, у славен Київ не пройшов!...

…Там, над Дніпром, де б’ється хвиля,

Де слава їх вінками вкрила, відважних лицарів-синів,

Сія Аскольдова могила,

І душі їх – незрима сила –

Благословення до боїв!


Ведучий: Червоні розпочали наступ зімкнутими колонами рано-вранці. Аверкій Гончаренко розповідав про деякі успіхи юних захисників рідної землі. Рельєф місцевості маскував посланців киян. Тож, як тільки червоні наблизилися на відстань пострілу, по них ударили влучні залпи гвинтівок та 16 кулеметів. Через три години червоноармійці нібито знайшли слабке місце й посунули на студентську сотню, та решта бійців зупинила їх перехресним вогнем. А тут ще й сотник Семирозумов з’явився з невеликим підкріпленням. Попервах удало діяла й єдина гармата захисників позицій, установлена на платформі.
Ведуча: Та чим далі, тим сильніше відчувалася перевага наступаючих. Дослідники говорять, що росіяни мали на своєму озброєнні кілька тисяч добре навчених вояків проти чотирьохсот початківців, 60 гармат проти однієї, а крім того, 10 бронепоїздів. У спогадах учасників бою з’ясувалися і помилки в тактиці командирів тих, хто оборонявся. Все це привело до трагічної загибелі 300 юнаків-крутянців, що вистріляли всі набої і зі штиками вийшли з окопів назустріч ворогові.

Історик 1: Вони не в силі були зупинити наступаючих, але оборонили честь рідної України.
Історик 2: Своїм подвигом крутянці підтвердили незалежність українського духу, вірність національній ідеї молодій державі.
Читець: І впали всі за Рідний край,

За народ свій в змаганні лютім…

В річницю смерті їх – згадай

Про Крути.

Та не сумуй! Хай не тече

У тебе з ока слізка-перла –

Умерли ж бо за Ту, що ще

Не вмерла!


Ведучий: Дух геройства і лицарства згодом передався і молодому поколінню сьогоднішньої незалежної України. Львівському військовому ліцею було присвоєно назву Героїв Крутів. Його ліцеїсти прибули на місце, загибелі студентів і звели земляний пагорб слави.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка