Збірник сценаріїв тематичних культурно-мистецьких заходів до державних свят та пам’ятних дат



Сторінка21/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.84 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

Україна: І знову вони йдуть щодня, щоднини, щоночі, мільйони тіней, мільйони очей, прошкують небесним Чумацьким шляхом і повертають до мого серця… Ідуть українські великомучениці, пригортають до грудей немовлят Босоногі Богородиці в домотканих сорочках, пливуть Марії – Оранти, святі Покрови роду нашого. Василі, Івани, Петри, янголи крізь мене летять. Лишають білий крик, білий зойк білих крил, що сходить у мені чорно – пречорною мукою.
Читець: Українська нестерпна сюїта…

А навколо – одна сон-трава.

Умирать почали… у квітні.

Коли всюди і все ожива.


Ні живої води… ні порому,

Що єднає життя на порі.

Чи ж то легко смеркать молодому

На ранковій веселій зорі?!


Вже і проліски, і блавати…

Ще би трохи – і сад зацвів!

Як було тим очам закриватися

Під лункий солов’їний спів?!

…Умирать почали у квітні.
Україна: Йдуть з осінніх боліт, із снігових заметів, із весняних дібров, і в білих розвернених садах на всіяних кульбабою лугах падають. Чи ж то я, чи моя пам’ять, а чи душа летить у ту весну і квилить – голосить у Всесвіт? Кричу до мовчазного з разками пташиних ключів неба, до білих садів, схожих на велетенські мари, здіймаю руки до Місяця, схожого на вогник воскової поминальної свічі людського життя… Мільйони погаслих свічок.

Україна виходить на авансцену і падає на коліна
Україна: Небо! Поможи! Дай манни небесної погодувати помираючих! Саде! Сотвори диво! Плоду дай помираючим! Місяцю! Сили дай помираючим! Земле! Жита дай, гречки дай, проса дай не в липні, а у весняну пору дай!

Господи! Вседержителю наш! Чи ж ти осліп від горя і людських гріхів! Глянь на ті покоси! Таких жнив, такого жнива світ не знав від сотворіння, таких покосів іще не бачитиме ні Земля, ні Небо. Подивись на те різнотрав’я, на квіт, на пуп’янки, на… Господи!

Сину Божий! Ісусе Христе! Спасителю наш! Порятуй від голодної смерті народ мій, у якого дика саранча забрала до зернини! Ти ж умів двома рибинами і п’ятьма хлібинами нагодувати п’ять тисяч. Сотвори диво – нагодуй! Порятуй!

Богородице! Матір наша небесна! Свята Покрово, покровителько люду святоруського!

Куди ж ви всі відійшли? Чого ж залишили мою землю і народ мій? Чи ж не бачите, що доточують кров із могутнього дерева життя? Чи ж не бачите, що то вже не я, не Україна, а велетенська могила? Де ж ви, сили небесні?
Лунає вступ «Панахиди за померлими від голоду» Є. Станковича, читець (народ) підходить до України, піднімає її, накриває плечі хусткою.
Читець: І стояла Вона, осліпла від горя, обдерта, сива, напівблаженна, мукою підпирала небо, моторошно роззиралася, моя Мати-Україна, на велетенському хресті розіп’ята й вишіптувала.
Україна: Доньки мої!Синочки! Заждіть! Ось квасок, петрушечка зійдуть. Вже ген зозуля маслечко колотить, вже ген жита зеленіють, сади біліють. Івани, Марії, Тараси! Стривайте! Зачекайте! Куди ж ви? Як же я без вас?... Нема. Зотліли, повідлітали ключами у небо…
Лунає уривок з «Панахиди за померлими від голоду» Є. Станковича.

«Відкрийтесь небеса…», Україна і читець (народ) відходять до куліс, на сцені з’являються читці, утворюють коло навколо жорнів.
Читець: Пекельні цифри та слова,

У серці б’ють, неначе молот,

немов проклятий оживе,

Рік тридцять третій.

Голод… Голод… Голод…

У люті сталінській страшній

Тінь смерті шастала по стінах,

Мільйонів, мільйонів, Боже мій,

Не долічила Україна.
Читець: В історії пером швидким

Писались гімни і хорали,

А ті пекучі сторінки

З історії повикидали.


Читець: В руках, що виростили хліб,

Не залишили ні зернини,

Ні, рід наш в горі не осліп,

Ти все згадаєш, Україно!


Читець: Згадай же ти, щоби воздать

Близьким і дальнім людоморам.

Хоч радість легше пам’ятать,

Та треба пам’ятать і горе.


Читець: Український збіджений народе,

Україно – мати січова!

Де твої знамена і клейноди?

Де твоя державна булава?


Читець: Вже давно не чути серед степу

Орлиного клекотання угорі,

Славу про Хмельницького й Мазепу

Не співають сиві кобзарі.


Читець: Де поділась усмішка весела

І купальські вогнища дівчат?

Де поділись українські села

І садки вишневі коло хат?


Читець: Від народу можна все забрати,

Витискати з нього піт і кров,

Та не можна чоботом стоптати

До Вітчизни сонячну любов.


Читець: Коли б ми плакати могли,

Які б річки з очей незрячих,

Які б річки із сліз гарячих

По Україні потекли!


Читець: Плаче Таня.

На возі з мерцями.

Вона, людоньки, ще ж бо жива...

А везуть вже до смертної ями.

Забарилися десь перезва.

І нема кому косу розплести.

Повмирали і дружби, й дружки.

Отака українська сієста.

Отакії дівочі стрічки.

Дочекалася свого весілля.

Мертві хлопці...

Усі женихи!

Наречена поверх, як неділя.

А ще вище – чужії гріхи.

Серед білого дня стало темно.

Що, гробарю, ти Богу сказав?!

Покотилась, як сонце, на землю

Та остання дівоча сльоза…



Пісня «Свіча»
Читець: Вже в безлюдді повнім погасала

Донечка, надія удовина.

І сама вдова її вдягала,

І сама поклала в домовину.

У візку скрипливому із двору

Дотягла насилу до могили,

Що її у цю недобру пору

Вирила, аби земля покрила.

А як дощ заструменів цівками,

Цвинтарні оплакуючи втрати,

Босими опухлими ногами

Танцювала у багнюці мати:

«Оце ж тії чоботи, що зять дав,

А за тії чоботи дочку взяв...» (співає)

Чорний-чорний та недобрий сватав

І, дивись, таки зумів узяти.

І тепер весільну перед зятем

Гірко відтанцьовувала мати:

«Чоботи, чоботи із бичка,

Чом діла не робите, як дочка?..» (співає)

Засиха на литках та багнюка -

Отакі-то перед і халяви.

Босі п’яти нелюдську розпуку

Світові оглухлому жбурляли:

...дочку взяв...

...д-о-ч-к-у...


Падає на коліна у німій розпуці, хлопці підводять її і ведуть за куліси, лунає пісня «Летіла зозуля».

Лунає «Адажіо» Альбіноні
Голос за сценою: Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо – українці.

Заплачте! Затужіть! Заголосіть!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці, донесіть

Стражденний біль голодної країни.

Згадайте нас – бо ми ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.


Відеосюжет документального фільму «Голодомор. Україна ХХ століття»
Ведучий: Пом’янімо мільйоннії жертви,

Які голодом винищив кат.

В тридцять третьому році що вмерли,

І лишились лежать коло хат.

Хай ця хвилина для громадян нашої незалежної держави, для всіх людей доброї волі й чистої совісті стане актом поминальним, жестом покаяння і перестороги.

Хай у кожному місті й селі, в кожній оселі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом, уклінно припаде до їхніх могил, поставить свічку перед образом Божим. Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла. На вшанування світлої пам’яті жертв голодомору в Україні 1932 – 1933 років оголошую хвилину скорботи.


На словах ведучого дівчина-Україна виходить і запалює свічку на хлібові, хвилина скорботи, звучить метроном.

Дівчина-Україна підходить до авансцени, до неї доєднується читець-народ.
Читець: Щовесни, у Великодню ніч, як забуяє зело, спалахнуть цвітом сади, як зійде місяць і вистоїться у ставках та криницях вода, як вмовкне лихо, приходять з небес три жони святі: Київська Русь, козачка Січ і соборна Україна. Розстеляють домоткані обруси уздовж Дніпра поміж трав та зілля, ставлять полив’яні миски з коливом, варениками, кулішем, галушками, узваром, медами. Засвічують поминальні свічі. Тоді дзвонять дзвони Десятинної церкви, Михайлівського Золотоверхого монастиря, Святої Почаївської Лаври, всіх церков і каплиць і звучить древній голос посивілої від горя України.
Україна: Ходи до мене, роде мій вечеряти! Марії, Ганни, Уляни, Мокрини, Соломії, Уласи, Палагни, Пилипи, Андрії, Василечки, Грицики, Катрусі покірно прошу до святої вечері. Пригощайтеся, причащайтеся, роде мій скорботний! Діти – мої квіти викошені! Ключ мій журавлиний, на рідній землі підстрелений! Муко моя довічна! Скорбото моя всевишня!
На сцену виходять ведучий та дівчата з хлібами
Ведучий: Хліб… Скільки приємного щемету появляється в душі кожного при згадці про тебе. Святий хлібе, про тебе не сміли згадувати жертви тридцять третього. Ти являвся їм уві сні рожевою мрією. Скільки померло з твоїм іменем на вустах. Іменем жертв тридцять третього року благаю вас – бережіть цей святий хліб. І нехай смак цього хліба не дозволяє нам забувати, що хліб – це життя.
Лунає «Молитва 1933 року», дівчата роздають порізаний хліб усім гостям і учасникам, на сцену виходять всі учасники дійства.
Читець: Боже великий, всевладний,

Яви нам свою могуть,

Дай розпізнати правду,

Праведників не забудь.


Читець: Дивляться в Твої очі

Мільйони скатованих душ.

Пригорни їх, посели на спочинок,

Та їхнього сну не наруш.


Читець: Заступи нас і нашу державу

Од кривавих, лютих негод.

Всі ми – сущі, усопші, прийдешні –

Твій пшеничний, безсмертний народ.


Ведучий: На цьому наш захід завершено. Дякуємо всім за увагу. На все добре і до нових зустрічей.
Кмітевич М. М.,

завідувач сектором культурно-дозвіллєвої діяльності Одеського обласного центру української культури
9 ЛИСТОПАДА – ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ ТА МАЙСТРІВ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА

«ДАРУЙМО ЛЮДЯМ РАДІСТЬ»
Сценарій до дня працівників культури

Сцена та зала святково оформлені.

На задньому плані сцени зліва в горі – емблема вечора. Під емблемою – напис «Працівники культури, зі святом!».
Диктор (за кулісами):

Всіх творців вітаю з нашим святом й добре знаю:

Завітали до нас музиканти

Землі Баранівської щедрі таланти

Тут бібліотекарів еліта

Що по книзі вчать, як в світі жити.

Тут зібрались митці натхненні,

Що дарують радість нам зі сцени.

Тут і співаки і танцюристи,

Словом, всі всі справжнісінькі артисти.

Та навіщо промовлять багато?

Свято наше час розпочинати!


Звучить мелодія. Відкривається завіса. Під музику з’являються музи мистецтва, кожна в своєму образі. До мікрофонів піднімаються Мельпомена, Терпсіхора, Євтерпа. Всі стають біля мікрофонів. Музика поволі стихає.
I муза: Я – Мельпомена – муза всіх театрів.

Із уст моїх зринає істина стара

Їй не завадить метушня шалена

Життя – це гра, лише кумедна гра

А світ навколишній – то сцена!
II муза: Я – Євтерпа – муза музики і пісень, хто не знає.

Я – пісня. Я душа народу!

Хай горять яскраво творчості вогні,

Я несу прекрасне з роду і до роду,

Як лунає пісня – значить ми живі!
III муза: Я – Терпсіхора – муза танців.

Танець ніжний, не звабливий

Танець світлий дійсно щирий

Танець, в котрім ти і я

Відчуваємо звук життя.
На сцену виходить ведуча в образі КУЛЬТУРИ
Культура: Доброго дня. вельмишановне і добірне товариство, доброго дня, дорогі мої колеги.

Вже вкотре українська держава славить людей, що є неоціненним скарбом її, бо саме Бог їх нагородив талантом – до пісні, танцю, музики.

Вітаю, щиро вітаю всіх Вас, хто життя своє присвятив народній пісні, щирому слову, хто дбайливо вкладає до рук дитини книжечку, як розумне і вічне, хто стежками пам’яті народної зберігає пам’ять поколінь, його традиції та звичаї.

Вітаю Вас, дорогі працівники культури та аматори народної творчості Баранівського району.

Рік 2012 як і початок 2013 став особливо плідним на гарні здобутки. І ми про них заявляємо вголос.
Дівчата-музи виносять дипломи переможців обласних фестивалів, конкурсів. Проводиться нагородження.
За всіма цими здобутками Ваша плідна праця – дорогі мої.

Вітаючи Вас зі святом бажаю всім Вам при доброму здоров’ї прожити гарною піснею і слід свій залишити онукам й правнукам.


Номер художньої самодіяльності.
Ведуча: Культура, це така галузь, яка ніколи не була в принцесах. Їй споконвіку відводили роль Попелюшки. Але в казках завжди щасливий фінал. А щоб до нього дійти, потрібно, щоб героями були люди енергійні, добрі душею, з жаром в серці і почуттям людяності, люди співучі і хороші організатори.

Дозвольте запросити до слова голову райдержадміністрації ____________________ та голову районної ради _______________________________________________________.


Нагородження кращих працівників культури району
Вас вітає піснею ________________________________________________________.
Ведуча: До привітання та нагородження Заслужених працівників культури та ветеранів праці запрошується ___________________________________________________.
Нагородження ветеранів праці

Номер художньої самодіяльності
Ведуча (на фоні ліричної мелодії): Останнім часом стало престижно проводити різноманітні номінації: «Людина року», «Жінка року» тощо. Ми теж вирішили не відходити від цієї традиції. І тому сьогодні до вашої уваги – «Музичний калейдоскоп найяскравіших зірок Баранівської естради».

І так до вашої уваги – метри нашої естради, «Настоящие полковники», а про те уже можна сказати – генерали – вокальний гурт. Пісня ________________________________.


Ведуча: А нашу концертну програму продовжує наступний номінант – головний шарманщик району, серцеїд жіночих мрій, красень, Атлант, на плечах якого тримається культура Дубрівського краю – ________________________. Пісня ___________________.
Ведуча: Здається часу і не гаю

А не встигаю, не встигаю!

Щодня себе перемагаю,

Від суєти застерігаю,

І знов до стрічки добігаю,

І знов себе перемагаю,

І не встигаю, не встигаю,

І не хвилиночки ж не гаю!

Саме в такому ритмі проходить наше життя, а тим більше життя в культурі. Сьогодні готуємо одне свято, завтра інше. Але повірте, що усе це приємно, бо приносить насолоду і приємні хвилини і вам, наші любі глядачі, наші шанувальники.

Наступна номінація концерту – «Берегиня співочого Баранівського краю», краса і гордість школи мистецтв, тріо славних вродливих дівчат (тріо школи мистецтв).

Пісня ________________________________________________________________.
Ведуча (на фоні ліричної мелодії): Багато гарних слів сьогодні було сказано на адресу наших працівників. Але є ще в культурі така галузь, без якої практично не було б ні пісні, ні свята. Це наша бухгалтерія. Пам’ятаєте пісеньку: «Мои финансы, поют романсы», але це не про нашу бухгалтерію, бо нашим бухгалтерам потрібно складати Оди, адже уже багато років віддали сумлінної праці наші красуні і погодьтесь, що таких красунь немає в жодній бухгалтерії, справжні фінансові богині (працівники бухгалтерії).

Любі наші!

Нехай пісні всі милозвучні

До Вас долинуть знов і знов.

Хай світла радість дорога

Барвінком стелиться в житті

В цей день святковий, чарівний

Хай буде настрій золотий.

А в дарунок Вам пісня ___________ від «Кращого хлопця на селі» _____________.
Ведуча: Будь мені розрадою пісня моя зоряна,

Почуттями, мріями звіку розпросторена.

Будь мені краплиною, що снагою сповнена,

Що в дорозі втомлена, а в душі обновлена.

А в трудах і в труднощах будь мені підмогою,

А в розлуці з друзями – стань мені дорогою.

В номінації «Лине пісня до серця» – старійшини нашої сцени, душа сцени тріо «Надвечір’я». Пісня ___________________________________________________________.
Ведуча: Душа у нас то мовчить, то плаче, то співає… та частіше тихо, ззовні не помітно. Та бувають хвилини, коли із самої глибини в повний голос звучить симфонія…

Саме така симфонія виривається із вуст наступного нашого номінанта «Відкриття року» – _________________________ з піснею ___________________________________.


Ведуча: Учімося у дітей душевної краси,

Радіти сонцю, що прийшло у гості,

В дитини серце до добра лежить,

І нам не слід мінять цієї пози.

В номінації «Майбутні зірки сцени, а поки що зірочки» виступають вихованці школи мистецтв ______________________________________________________________.
Ведуча: Психологи стверджують, що немає жінки, яка не змогла б звабити чоловіка. Але вона має відповідати хоча б трьом критеріям: розумітися в автомобілі; пити пиво; мати почуття гумору.

Про те, усе це є відносно. Про секрет звабливості краще запитати у справжньої жінки. І так в номінації «Самая обаятельная и привлекательная» з своїм шоу-балетом _____________________________________________________________________________.


Ведуча: Ось і завершується наше свято. Хтось колись сказав: «Візьми від життя все, але на всяк випадок запам’ятай де брав». В наш суворий час нам потрібно чимало працювати, щоб наша зірка яскраво світила на небосхилі творчості, щоб люди потяглися знову до прекрасного і не вмерли наші чудові традиції!

Я – культура! Я – душа народу,

Хай горять яскраво творчості вогні!

Я несу прекрасне з роду і до роду,

Як лунає пісня, значить – ми живі!
Культура з музами відходить на задній план і в образах завмирають, але їх, мов картинку, висвічують.

Звучить фінальна пісня, на сцені всі учасники свята.
Світлана Сірук,

завідувач РОМЦ м. Баранівка Житомирської області
«МОЯ ПІСНЯ В ДУШІ, МОЯ ДОЛЯ В КУЛЬТУРІ»
Сценарій Всеукраїнського дня працівників культури

та аматорів народного мистецтва

Сцена святково прибрана, на авансцені корзини з квітами, в залі звучить лірична музика.

На сцені панно «Зі святом!»
Ведучий І: Від Бога наша пісня, наша мова,

Від щедрості – ми сущі на віку,

Від Божої любові колискова

Нам душі оспівала в сповитку.


Ведучий ІІ: В тобі мистецтво, у тобі одному

Є захист у красі незнаних слів,

У музиці, що зроду, всім знайому,

Ти втілюєш в небесний передзвін.


Позивні сповіщають про початок урочистої частини свята.

З двох боків на сцену виходять ведучі.
Ведучий І: Повне свіжості й бентеги

Професійне свято знов прийшло до нас!

Тож дозвольте вас, колеги,

Привітати в добрий час!


Ведучий ІІ: Все недобре і похмуре

Хай минає ваш поріг.

Сонце рідної культури

Осяває хай усіх!


Ведучий І: Хай любові й дружби узи

Для добра єднають вас,

Хай благословляють музи

Український наш Парнас!


Ведучий ІІ: Хай усім нарешті вдасться

Золоті знайти ключі…

З професійним святом,

З творчим довголіттям,

Наші любі діячі!
Ведучий І: Доброго дня, вам, дорогі колеги, однодумці!
Ведучий ІІ: Доброго, святкового дня! Щиро вітаємо усіх вас: співаків і бібліотекарів, танцюристів, гумористів, і неперевершених музикантів, а також наших безвідмовних аматорів сцени. Усіх, хто щоденною клопіткою працею зберігає, збагачує українську національну культуру.
Ведучий І: Вдивляючись у неповторне сяйво ваших щирих очей, віримо в безсмертя народного мистецтва, доки є такі люди, які щоденно кладуть на жертовний вівтар життя, свою творчість, аби теплом своїх сердець зігріти життя інших людей.
Ведучий ІІ: Дорогі колеги! З професійним святом вас вітає начальник відділу культури і туризму ____________________________________________________________.
Виступ
Ведучий І: Наша земля щедра на красу, щедра на людей, що творять її світ. От і сьогодні на наше святкування ми запросили людей, які своєю наполегливою працею, своїм талантом збагачують наш край, прославляючи його на всю Україну.
Ведучий ІІ: Шановні працівники культури! Найщиріші слова вітання вам шлють голова районної державної адміністрації та голова районної ради.
Виступ
Ведучий І: За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток, збереження, популяризацію української національної культури і з нагоди Всеукраїнського Дня працівників культури та аматорів народного мистецтва, для нагородження від районної державної адміністрації та районної ради запрошуються: (Список нагороджуваних).

Від обласної державної адміністрації до нагородження запрошуються: (Список нагороджуваних).


Ведучий ІІ: Для церемонії нагородження запрошуємо на сцену начальника відділу культури і туризму ___________________________________________________________.
Ведучий І: Грамотами відділу культури і туризму нагороджуються:

В номінації «Кращий ведучий 2014 року» для нагородження запрошується …


Ведучий ІІ: В номінації «Кращий за професією» нагороджуються переможці районного конкурсу: …
Ведучий І: В номінації «Краща платна діяльність» нагороджується: …
Ведучий ІІ: В номінації «Кращий режисер року» нагороджується: …
Ведучий І: В номінації «Кращий керівник хору» нагороджується: …
Ведучий ІІ: В номінації «Проектний менеджмент» нагороджується: …
Ведучий І: В номінації «Відродження духовної спадщини»: …
Ведучий ІІ: В номінації «Кращий сільський бібліотечний менеджер»: …
Ведучий І: В номінації «Кращий організатор дитячого читання» нагороджується:
Ведучий ІІ: В номінації «Активний учасник мистецьких заходів» нагороджується:
Ведучий І: Для вітального слова та церемонії нагородження запрошуємо на сцену голову районної організації профспілки працівників культури ______________________.
Виступ
Ведучий ІІ: Українська пісня, танець, слово – це скарб, що йде від серця до серця, чарує й дарує радість і натхнення. Вклонімося берегині – Пісні. Вклонімося Мистецтву, воно тримає нас на світі. Адже, це гордість і слава, незгасне і майбутнє нашого району!
Ведучий І: На сцені віртуоз гри на баяні _____________________. Авторський твір.
Ведучий І: Заграй скрипалю, мою любов,

Щоб вся зотліла і жар сколов,

Я завтра з нею – якось сама –

Але сьогодні ще сил нема.


Ведучий ІІ: Заграй, скрипалю, мою любов,

Розвій печалі і біль замов.

Якщо не можеш, то хоч розрай,

Або із серцем її покрай.

Євген Дога - «Вальс із кінофільму «Мій ласкавий і ніжний звір», виконує дует скрипалів у складі ___________________. Концертмейстер ______________________.
Ведучий І: Відомий факт: хто від душі сміється,

Для того зайві ліки й лікарі.

Відтак ми, культармійці, як ведеться,

На вахті від зорі і до зорі.


Ведучий ІІ: Хто добре й чесно працювати вміє –

Тому і посміятися не гріх.

Нехай же сміх ніколи не старіє.

Нехай живе здоровий, щирий сміх!

Гумористичну композицію вам представляє керівник районного театру мініатюр.
Ведучий І: Вас вітає танцювальний колектив.

1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка