Збірник сценаріїв тематичних культурно-мистецьких заходів до державних свят та пам’ятних дат



Сторінка3/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.84 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Ведуча: На меморіальній дошці зроблено напис: «Тут береже Україна вічний сон своїх молодих синів, які загинули геройською смертю в борні за її волю під Крутами 29 січня 1918 року».
Історик 1: Бій во славу України неодноразово висвітлювався в художніх творах. Тож прошу звернути увагу на книжкову виставку «Крути – смерть у борні за волю».
Історик 2: А цей день став знаменною датою календаря в нашій нинішній українській державі.
Звучить вірш Б. І. Антоновича «Крутянська пісня»
Ситник Н. М.,

бібліотекар Богодухівської РДБ Харківської області

15 ЛЮТОГО – ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ІНШИХ ДЕРЖАВ

СЦЕНАРІЙ УРОЧИСТОСТЕЙ,

ПРИСВЯЧЕНИХ УЧАСНИКАМ БОЙОВИХ ДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ІНШИХ ДЕРЖАВ

У фойє 1 поверху театру та по обидві сторони сходів розташовуються ліцеїсти ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

У фойє 2 поверху розташована тематична виставка.

Сцена оформлена за тематикою.

Головна завіса сцени закрита.
1200 – Звучать урочисті фанфари у виконанні військового духового оркестру, який розташовано на сцені.

Головна завіса відкривається.

На сцені, перед «французькою» завісою, розташовано військовий оркестр.

«Марш десантників» виконує військовий духовий оркестр.

На останніх акордах маршу із-за куліс на сцену виходять 5 десантників із Державним Прапором України.

Десантники займають визначені місця на сцені.

По закінченню виступу оркестр залишається на сцені.

На сцену виходять ведучі.
Ведучий: Добрий день, шановні друзі! 15 лютого в Україні відзначають день воїнів-інтернаціоналістів – день пам’яті учасників бойових дій на території інших держав.
Ведуча: Украинские воины-интернационалисты во имя доблести и чести совершили подвиг, который по сей день помнят во многих странах мира.
Ведучий: Президент України підписав Указ «Про проведення в 2014 році в Україні Року учасників бойових дій на території інших держав». Це рішення Глава держави ухвалив на підтримку ініціативи ветеранської громадськості із числа учасників бойових дій на території інших держав, та з нагоди 25-ї річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан.
Везуча: Того, кто служил в Афганистане и в других горячих точках, мы узнаем не только по орденским нашивкам на штатской одежде… Мы узнаем их по спокойным твердым лицам и делам. Это люди, на которых всегда можно положиться. Каждому хотелось бы иметь таких друзей. Очень верно кем-то подмечено, что человеческая жизнь измеряется не продолжительностью ее, а тем, что ее наполняет.
Ведучий: Сьогодні у Збройних Силах України проходять службу офіцери і прапорщики, які брали участь у бойових діях на території інших держав. Їх бойовий досвід є цінним надбанням вітчизняної армії. Він використовується у підготовці особового складу.
Ведуча: Говорят, время залечивает раны, но без прошлого нет настоящего, и не может быть будущего. Ведь пока мы помним – мы живём. Память о тех событиях увековечена не только в обелисках и памятниках, она живёт в наших сердцах и в таких вот встречах.

Ведучий: І ми запрошуємо на сцену…
Керівники області піднімаються на сцену
ПРОТОКОЛЬНА ЧАСТИНА

(за окремим сценарієм управління протоколу та масових заходів)
По закінченню виступу керівники області повертаються до глядацької зали.

5 десантників з Державним Прапором України залишають сцену.

«Французька» завіса відкривається.

«Військовий марш», виконує військовий духовий оркестр.

На останніх акордах маршу оркестр залишає сцену.
Диктор: Военный духовой оркестр ________________________________________.
На сцену виходять ведучі
Ведучий: Віват усім, хто повернувся з поля брані

З Єгипту, Сирії, Анголи, Сомалі,

Хто бачив смерть в крутих горах в Афгані,

І тим, хто не прийшов до рідної землі,

Кого не стріла рідна мати на порозі…

І хай торочать злії язики,

Залишитесь Ви в пам’яті народу

Синами рідної Вітчизни навіки!


Ведуча: Тяжёлый, печальный итог этих войн. Много матерей и отцов не дождались своих сыновей, и не сказали они «Мама, я жив...».
Ведуча залишає сцену.

«Был пацан и нет пацана...», исполняет ____________________________________.

По окончанию песни голос диктора: «Минута молчания».

После минуты молчания на сцене ______________________________ исполняет песню «Пропавшим без вести»
Ведущая (после исполнения песни): _____________________________________.
Ведущий: Перенестись мне стоит в те огненные года.

Сумел бы я стать героем? Не знаю, но верю, что да.

Сумел бы в горячем пекле выдержать столько дней,

Не дрогнуть, не растеряться, и не предать друзей?


Ведущая: Спасибо вам воины-интернационалисты, что выдержали, смогли

Ценою собственных жизней жизни других спасти.

Пусть больше не будет ада, пусть больше не будет огня,

Солдатам вечная память и низкий поклон от меня.


Хореографическая композиция «Пламя», исполняет ансамбль естрадно-спортивного танца, руководитель ______________________________________________.
Ведущий: ____________________________________________________________.
Ведущая: Народная мудрость утверждает: «Не купишь ни за какие деньги, не одолжишь, не возьмёшь напрокат человека, который бы любил тебя, волновался за тебя, оберегал и молился, был готов отдать за тебя жизнь так, как самый близкий и дорогой для каждого из нас человек – наша мама».
Ведущий: Они ждали и ждут своих сыновей… И не только с той афганской войны, а со всех горячих точек планеты.
Ведущая: Довольно часто можно было услышать: «Да, нам довелось служить на чужой земле, нам приходилось трудно. Но наши трудности несравнимы с теми, которые выпали на долю наших матерей».
Ведущий: Здравствуй, милая мама, шлю тебе я привет.

Самый нежный, сердечный, даже слов в мире нет.

Ты тоскуешь по сыну? Мама, вытри слезу,

Я домой ведь, приеду и тебя обниму…


Ведущая: Для вас поет __________________________________________________.

«Чорнобривці», исполняет _______________________________________________
Ведущая: Качается рожь несжатая.

Шагают ребята по ней.

Шагаем и мы – девчата,

Похожие на парней.


Ведущий: Женщины: матери, сестры, жены, любимые… Сколько лишений и трудов выпало и на их долю. Ждать с войны сына, мужа, любимого… Но при этом растить детей, выращивать хлеб, стоять до изнеможения у станка. А многие были и в военных точках.
Ведущая: И мы знаем, что во все века женщина отвергает смерть, она призвана любить и продолжать Жизнь. Не случайно почти во всех произведениях о войне прослеживается любовь, как будто писатели хотят сказать нам: «Жизнь сильнее войны!»
Ведущий: Поет ________________________________________________________.
«Адажио», исполняет ___________________________________________________
Ведущий: Каждое время рождает своих героев. Но ратный подвиг во все времена стоял на высоком нравственном пьедестале, венчая собой лучшие качества человека-гражданина, патриота, интернационалиста. В наше время в украинских парнях не иссякли верность долгу и традициям старших поколений.
Ведущая: Подтверждают эти слова показательные выступления воспитанников ___________________________________________________________________________

«Козацькі забави», исполняют воспитанники ______________________________
Ведущий: Я как-то спросил у свого друга-афганца: «А что тебе больше всего хотелось на той, чужой земле?». И он ответил, что больше всего хочется домой. Где тишина, покой, отсутствие выстрелов и взрывов. Конечно доброты и тепла человеческого. Семьи. Кота пушистого, чтобы об ноги терся. Горячего чая с печеньем на уютной кухне. Цветов на клумбах. Короче, мира хочется. И желательно во всем мире. И конечно хорошей задушевной песни.

Ведущая: Для вас, воины-интернационалисты, поет вокально-хореографический ансамбль.
«Обернитесь», исполняет ансамбль _______________________________________

«Там где клен шумит», исполняет ансамбль ________________________________
Ведущая: Между добром и злом существует линия, хотя и не всегда заметная обычному человеку. Эта линия исключительно тонка. Как говорят, что белое и черное идут так на протяжении нашего пути, но существует некая определенная точка, где они встречаются и пересекаются, а добро обязательно всегда побеждает зло.
Ведущий: Солдаты и офицеры, наши соотечественники, вы, продолжая традиции отцов и дедов, делали добро, проявляя при этом мужество и героизм, выполняя свой долг и воинскую присягу.
Хореографическая композиция «Афганский сон».

После хореографической композиции на сцене остается «женщина с ребенком, в руках- земной шар»
Ведущий: Над нашей головой мирное небо. Какая же мудрость, сила, какие слова могут заставить людей понять, что лучше мира может быть только мир?
Ведущая: Уважаемые земляки, воины-интернационалисты! Над вашими головами свистели пули. Каждая минута вашей жизни могла стать последней, но вам посчастливилось выжить, возвратиться домой. Пусть никогда не знают войны ваши сыновья, дети ваших близких и знакомых! Пусть все живут в мире и согласии!
Ведущий: Так сбережем же этот мир для наших детей!
Ведущая: И для детей из ансамбля _______________________________________.
«Наш мир», исполняет образцовый вокальный ансамбль.

Ансамбль остается на сцене. Выходят все участники концерта и ведущие
Ведущий: Спокойны будьте, матери-отцы,

Невесты-жены, сердцу дорогие.

Храним мы свято честь родной страны,

Мы, верные сыны твои, родная Украина.


Ведущая: Люди, перестаньте барабаны слушать!

Люди, будем живы в море и на суше!

Самоистребление участь не из лучших!

Зачехлите пушки! Расчехлите души!


Занавес закрывается.

В зале звучит песня (в записи) «Если бы парни всей земли»
Кітаєва І. М.,

директор Дніпропетровського обласного методичного центру клубної роботи та народної творчості

21 ЛЮТОГО – ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

«ДУША НАРОДУ БРИНИТЬ У СЛОВІ»
Сценарій конкурсно-розважальної програми

Ведуча: Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діти, тут живуть наші батьки – тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово.

Найбільша цінність в кожного народу – це його мова, ота багата скарбниця, в яку народ вкладає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід та почуття.

Отож, до вашої уваги конкурс «Прислів’я». Для проведення цього конкурсу на сцену запрошуємо своїх добрих приятельок – кумоньок Мотрю та Параску. Вони так люблять плескати своїми гострими язичками, що не уявляють свого життя без пліток та пересудів. Але, загалом, вони добрі і щирі.

А розмова їхня, як і годиться, сповнена різноманітних приказок та прислів’їв. Ну, щоб сказати влучно, коротко та повчально. Зараз ці дві кумоньки будуть тут! А глядачам – увага! Ви маєте дуже уважно послухати їх розмову та запам’ятати з неї якомога більше народних прислів’їв та приказок. В цьому і полягає завдання нашого конкурсу. Слухайте уважно, запам’ятовуйте, занотовуйте. Переможцем буде той, хто назве їх найбільше і, забігаючи наперед, я лише зможу підказати вам, що їх має бути 12. Тож підготувалися? Розпочинаємо!



На сцену виходять дві кумоньки Мотря та Параска
Мотря: Здорова була, кумонько! А що це ти ні світ, ні зоря встала?
Параска: Та на базар збираюсь: ось яблук продам. Хоч якусь копійку зароблю.
Мотря: А де ж чоловік твій Микола?
Параска: Відомо, де – на печі, ще й не вставав. Воно ото як вродилося: ні Богові свічка, ні чортові кочерга, – таке й до скону буде. Та й господар з нього абиякий: як їсть, так упріє, а як робить, так замерзне. Тільки ото й того, що має чорні брови та чуб кучерявий.
Мотря: Так. Та з личка не пити молочка. Воно і батько його, царство йому небесне, були ледачі. А яблуко від яблуні недалеко падає.

А я, кумонько, ось нову хустку собі купила (красується). Дивись, яка гарна. Чи личить мені?


Параска (жартівливо): Дуже вже наквацьована. Я люблю, щоб темна була.
Мотря: Та чи мені в черниці подаватися?
Параска: Та хай тобі риба й озеро! Не можна вже й пожартувати. Хустка, як хустка. А я от хотіла попитати, кумонько, як же син Явдошин, Василь? Одружився, кажуть.
Мотря: Е, не питай. Попав ото в прийми до тестя з тещею, як курка в борщ. Недарма кажуть – як мати рідненька, той сорочка біленька. А він зараз ходить якийсь пошарпаний… як сиротина. Сусіди пліткують, що Явдоха Оксану до себе жити не пустила.
Параска: Але рот – не город, не загородиш. Ну, та вона не зважає. Каже «Смола к дубу не пристане». Усі ж знають, що він пішов до Оксани жити, бо вона багата.
Мотря: Еге ж, хоч у голові пусто, аби грошей густо. (Заглядає у кошик) А що, кумонько, гарні яблука вродили?
Параска: Так. Восени, кажуть, і горобець багатий, а ця осінь видалась щедрою. То бувай, кума, поспішаю ж дуже!
Мотря: Щасти тобі!
Ведуча: Прошу глядачів назвати прислів’я, що запам’яталися.
Ведуча визначає переможця
Ведуча: Привітаймо переможця оплесками.

Пропоную ще один веселий конкурс. Ви всі пам’ятаєте з дитинства таку гру: «Ти котись, котись, веселий м’ячик, до веселих та й до рук». У нашому конкурсі це веселий кошик. Поки звучить музика глядачі в залі передають кошик із рук в руки до тих пір, поки музика не затихне. Той у кого в руках залишився кошик, дістає з нього цукерку на свій смак, на кожній з яких фант із загадкою. Якщо загадку відгадали, забираєте цукерку, якщо ні – віддаєте цукерку тому з глядачів, хто дав правильну відповідь.


Ведуча сходить до зали і проводить гру
Примірні загадки


  1. Без очей, а сльози ллє. (Роса)

  2. Коло вуха завірюха, а у вусі ярмарок. (Вулик)

  3. Що дістане зубами потилицю? (Гребінець)

  4. Як потрібне викидають, непотрібне підіймають. (Якір)

  5. У піч положи – мокне, на воду пусти – сохне. (Віск)

  6. Має ноги й роги, а держиться підлоги. (Стіл)

  7. Не горить, а гасити доводиться. (Вапно)

  8. Вдень з ногами, а вночі без ніг. (Взуття)

  9. Кинеш в гору – біле, кинеш на землю – жовте. (Яйце)

  10. Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Соняшник)

  11. По соломі ходить, а не шелестить. (Тінь)

  12. Якої пряжі нема в продажі. (Павутини)


Ведуча: Наша зустріч добігає кінця. Ми були б дуже раді, якби від сьогоднішньої зустрічі ви залишили в своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.
Не цурайтесь мови, люди,

Рідного джерельця.

Хай вона струмочком буде

Хай дійде до серця.


Хай вона в піснях лунає

Кожен день і в свято.

Соловейком хай співає

В українській хаті.


Бо ж вона така багата,

Українська мова,

Неповторна і крилата

І така чудова.

Дякую всім, хто взяв участь у конкурсах.
Центр народної творчості та дозвіллєвої роботи с. Федорівка Гощанського району Рівненської області

«ЖИВИ, СЛОВО РІДНЕ!»
Сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої

Міжнародному дню рідної мови

«Народ без мови – це обмова,

Народ без мови – не народ»

(П. Перебийніс)
До початку свята звучать мелодії українських пісень.

Звучить позивний.

Вихід ведучих
Ведучий: Мова – краса спілкування,

Мова – як сонце ясне,

Мова – то предків надбання,

Мова – багатство моє.


Ведуча: Доброго дня, шановні друзі! Сьогодні, 21 лютого, відзначається Міжнародний день рідної мови. За нетривалий час свого існування це свято стало традиційним, адже це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною великого народу.
Ведучий: Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб – мова.
Хор (або вокальна група) виконує пісню «Мови рідної краса», музика П. Майбороди, слова О. Ющенка
Ведучий: Ми дуже щасливі, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, живуть наші батьки – тут коріння роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.
Ведуча: Кожен народ розмовляє своєю мовою, створює наукові, культурні, мистецькі цінності. На сучасному етапі розвитку людства є велика кількість відмінних одна від одної мови, які належать різним націям, народностям, племенам.
Ведучий: Українська мова – це мова численного народу. Наша мова має свою лексику, свої барви, свої відтінки, що передають почуття і відтворюють бурхливе життя і розвиток народу.
Ведуча: Привітаймо сьогодні тих, хто володіє мовними скарбами, хто збагачує їх, хто дарує мовні багатства іншим.
Ведучий: До слова запрошуємо ___________________________________________.
Виступ офіційних осіб, представників громадських організацій.

Ансамбль бандуристів виконує пісню «Звучи, рідна мово», слова А. Демиденка, музика О. Семенова.

На сцену виходять читці. Звучить фонограма ліричної мелодії. Читці виконують «Молитву до мови» К. Мотрич
Читець 1: Мово наша! Пресвятая Богородице мого народу!

З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена!

Мова наша! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на узвишші волелюбності, слави і гордого духу.
Читець 2: Мово, ти стояла на чатах коло вівтаря нашого національного Храму й не впускала туди злого духа скверноти, а висвячувала душі козацького роду Словом, щоб не змалів і не перевівся народ наш.

Сіяй над нами сонцем життєдайним, окропи живою водою душі наші, зміцни дух народу рідного і утвердь у світі нашу державу Україну.


Виконується пісня «Мово моя», слова Г. Булаха, музика В. Волощука
Ведучий: Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос – більш нічого...

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує!


Ведуча: Наше свято неможливе без тих, хто народжує Слово, живе ним, творить його, бо має високе поетичне слово як іскру Божу, як дарунок Неба.
Ведучий: Запрошуємо до слова ___________________________________________
Виступ письменників, поетів, представників літературних об’єднань.

Виконується пісня «Вишиванка», слова М. Сома, музика О. Сандлера
Ведуча: Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води.

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.


Ведучий: Без неї – ніщо ми, як порох і дим,

Розвіяний в полі вітрами.

Любіть Україну всім серцем своїм

І всіми своїми думками.


Ведуча: Україна-мати пригортає до себе усіх, хто до неї горнеться, хто душею є її сином чи донькою.
Ведучий: Ми – українські! Так вважають діти різних народів, для яких рідною мовою є українська земля.
Ведуча: Зустрічайте на нашій сцені представників національно-культурних товариств ____________________________________________________________________.
Виступ представників та колективів художньої самодіяльності національно культурних товариств.
Ведучий: В уяві моїй мова завжди живе поряд з піснею – сестрою її рідною. Навічно злитими, здруженими уявляються мені, як дві вільно крилі птиці, – мова і пісня.
Ведуча: Бо ж наша мова – як чарівна пісня, що вміщує в собі і палку любов до Вітчизни, і ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народні, і ніжні запахи землі. А пісня – це найдобріша, найвиразніша мова.
Хор виконує пісню «Гей, шуми, Великий луже», слова П. Ребра, музика Є.Пасічника
Ведучий: Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть,

Як стягів красу калинову,

Як рідного неба блакить.


Ведуча: Нехай в твоїм серці любові

Не згасне священний вогонь,

Як вперше промовлене слово

На мові народу свого.


Ведучий: Як сонця безсмертного коло,

Що креслить у небі путі,

Любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті.


Мороз І. В.,

завідувач відділу культурно-освітньої роботи Запорізького обласного методичного центру культури і мистецтв

23 ЛЮТОГО – ДЕНЬ ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ

«ЗАХИСНИКІВ ВІТАЄМО ЗІ СВЯТОМ»
Сценарій до Дня захисника Вітчизни

Демонстрація фільму про українську Армію.

Виходить ведуча, читає на тлі мелодії
Ведуча: Ти – чоловік, чоло, думки і розум,

Ідеї, втілені в життя, – твій козир.

Ти – чоловік, ти – батько, брат, ти – син,

Ти – в праці, у кар’єрі, у підкоренні вершин.

Ти – чоловік, колега, друг, натхненник,

Ти – вчитель, ти – поет, творець, письменник.

Ти – чоловік, ти – сила, міць, ти – захист,

Ти – воїн, ти – борець, ти – відповідь на запит.

Ти – чоловік, такий коханий і єдиний,

Такий потрібний, ніжний, добрий, сильний,

Ти – чоловік, із плоті й крові…

Хай вік твій буде прожито в любові.

Хай щастям і здоров’ям повниться твій дім,

Ти ж чоловік, ти – цар й володар в нім!


Доброго святкового дня вам, шановні друзі!

Сьогодні ми зібралися у цій затишній залі, щоб засвідчити свою повагу всім чоловікам і відзначити свято – день Захисника Вітчизни.

Ви знаєте, що б не говорили про жіночу емансипацію, про рівність чоловіка і жінки, та все ж історія нашого життя засвідчує, що чоловік завжди був на щабель вищий від жінки. Саме представники сильної статі мали супроводжувати жінок як у різних походах, так і на балах.

Ось і мені сьогодні на цій сцені якось незатишно одній, без підтримки свого колеги – ведучого, справжнього чоловіка, ________________. Тож я, під ваші оплески, запрошую його на сцену.



Виходить ведучий
Ведучий: Дякую, ____________! І вітаю усіх, хто завітав сьогодні до нас на свято!

Ти знаєш, _______, мені здається що саме напередодні чоловічого свята, дивлячись на чарівних жінок ми, чоловіки, відчуваємо прихід весни. Чому це? Адже ще на вулиці лежить сніг і температура повітря не обіцяє нічого весняного…


Ведуча: Так було завжди: адже саме жінка надихала чоловіків на подвиги.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка