Збірник сценаріїв тематичних культурно-мистецьких заходів до державних свят та пам’ятних дат



Сторінка5/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір3.84 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

І ведучий: Шановна _____________________________. Запрошуємо Вас на сцену.
ІІ ведучий: А зараз запрошуємо наших чарівних жінок прийняти ще один дарунок від __________________________________________________________________________.
І ведучий: Для оголошення та нагородження переможця у номінації «Жінки – працівники торгівлі та побутового обслуговування населення» запрошуються - перший заступник Голови районної державної адміністрації, директор райкоопзаготпрому споживчого товариства _______________________________________________________.
ІІ ведучий: Шановна ____________________________. Запрошуємо Вас на сцену.
Після відеоролика піднімається екран
І ведучий: Від нас прийміть у подарунок:

Троянди у рясній росі,

Палкого сонця поцілунок

Весну у всій своїй красі.


ІІ ведучий: Вітаючи зі святом, щиро бажаємо вам, і всім жінкам весняного настрою і кохання і даруємо танцювальну композицію у виконанні солістів ансамблю народного танцю.
І ведучий: Для оголошення та нагородження переможця у номінації «Жінки, які зробили значний внесок у соціально-економічний розвиток району» запрошуються начальник відділення міжрайонної державної податкової інспекції, заступник начальника управління Пенсійного фонду в районі __________________________________________.
ІІ ведучий: Шановна ____________________________. Запрошуємо Вас на сцену.
Опускається екран
І ведучий: Жіночого щастя, любові і добра зичить вам і всім жінкам ___________.
І ведучий: Жінку – віншуємо знову,

Що непідвладна часу.



ІІ ведучий: Жінку-владарку слова!

Жінку – життя окрасу!


І ведучий: Жінку – кохану й матір!

Жінку – сестру і бабусю!


ІІ ведучий: Жінку – життєве свято!

Жінку, що вічно у русі!


І ведучий: Жінку, талановиту, зоряну, поетичну!

Мрією оповиту! Лагідну, симпатичну!


ІІ ведучий: Жінку-думу співучу!

Жінку, що має крила!


І ведучий: На найкрутішу кручу,

Їй би злетіть під силу!


ІІ ведучий: Так, як Господь звелів нам.

Друзі мої! Панове!


І ведучий: Жінку уславмо гідно!
ІІ ведучий: Жінці – вклонімось знову!
«Многая літ» – капела, або «Квітка – душа» (вокально-хореографічна композиція)
Методичний кабінет комунального закладу «Районний Будинок культури» Березнівської районної ради Рівненської області

«Жінки, яких ми любимо»
Сценарій концертної програми до 8 Березня

На сцену виходять троє ведучих: два чоловіки – молодший і старший та жінка
Жінки бувають різні, як квіти весняні,

Як хризантеми пізні і як п’янкі пісні,

Як спогади мрійливі, як мандри крізь літа,

Чарівні, мудрі, вічні, як юність золота.


Ведуча: Доброго дня усім, хто прийшов на наше свято.
Ведучий 1: Ми щиро вітаємо найпрекраснішу половину людства – наших милих, коханих жінок і дівчат із цим гарним весняним днем, який по праву належить тільки вам.
Ведучий 2: Сьогодні ми будемо вітати вас з 8 Березня (Говорить сухо).
Ведуча: О, ти дуже красномовний. А ти і мене вітаєш?
Ведучий 2: Так, авжеж, я ж тобі за кулісами уже зробив комплімент.
Ведуча: Так-так, я пригадую, ти щось сказав, що я якась не така сьогодні і непогано виглядаю. Але ж учора я виглядала не гірше. Добре, що ти не єдиний чоловік на землі. Бо я сьогодні отримала багато чудових поздоровлень, подарунків, уваги на роботі і в сім’ї. І це чудово (Пауза. Далі говорить з відчаєм). Але чому тільки сьогодні, тільки 8 Березня? Ну подивись мені прямо в очі і скажи, що я не заслуговую отримувати компліменти кожного дня?
Ведучий 2: Ти знаєш, коли чоловік дивиться жінці тільки в очі, це означає, що їй пора уже попіклуватися про фігуру.
Ведучий 1: Ой, пробачте, я дещо забув (Йде за куліси).
Ведучий 2: Дорогенька моя, ще одного 8 Березня я не переживу і думаю, що більшість чоловіків зі мною погодяться. Спочатку всі мізки зломав, поки придумав, що подарувати, потім всі ноги стер поки знайшов де продається, вистояв чергу – купив, ніс до дому – розбив, пішов знову купив. От якби я вмів співати, то не мав би таких проблем і головного болю, а подарував би пісню, як це зараз зробить _________________________ .
Концертний номер
Ведучий 2: Оксано, а ти бачила, яка сьогодні гарна погода?
Ведуча: Так би і сказав, що зарплатня завтра і до ресторану ти мене сьогодні не поведеш.

Перший ведучий повертається з букетом квітів і дарує ведучій
Ведучий 1: Це тобі.
Ведуча: Дякую. До речі, ви знаєте, що рівень культури кожного народу визначається, серед іншого, і ставленням до жінок. З огляду на це, можна сказати, що українці належать до висококультурних народів світу. Бо ще з давніх-давен на слов’янських землях чоловіки дослухалися до своїх жінок і відносилися до них лагідніше і гуманніше ніж наші сусіди. Отакі раніше були чоловіки!
Ведучий 2: Раніше, за часів СРСР, не було реклами і сексу. А тепер немає СРСР. Природа все одно бере своє.
Ведучий 1: Ну не скажи, наші жінки так і залишилися дуже горді та волелюбні. Якщо не любі ми їм, то не заманиш їх ні хаткою, ні сіножаткою, ні ставком, ні млинком, ні вишневим садком.
Концертний номер «Ой під вишнею, під черешнею».

Виходить другий ведучий та ведуча, сперечаються
Ведучий 2: Ти ще скажи мені, що жінки розумніші від чоловіків.
Ведуча: Я не скажу, а от ще історичні джерела свідчать, що українська жінка завжди відзначалася самостійністю характеру, розсудливістю і розумом. Часто могла і чоловіка провчити. Приблизно так, як це зробила жінка з гуморески Павла Глазового «Як Кузьму провчила жінка його мила».

Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні,

Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані.

Лежить собі, проглядає журнали й газети,

А дружина варить, смажить, готує котлети.

Пообідав Кузьма смачно, запалив «Казбека».

– Ну чого ти, – пита жінку, – така недалека?

Тільки в тебе і балачки про борщ й олію

І ні слова про театри, про драматургію.

А є жінки! Збоку глянеш – ходить, як Аїда.

Драматургів усіх знає аж до Еврипіда.

Так і сипле: Тіто Гобі, Карузо, Фелліні,

Есамбаєв, Магомаєв, Кобзон, Паганіні…

А ти яка? Ти ж не тямиш в цьому ні бельмеса.

Ти ж не можеш відрізнити Брамса від Бернеса.

Давно тебе не бачив я в хорошому платті.

Тиняєшся у тапочках, в дешевім халаті.

Ти забула, що є в світі жіночі принади –

Перманенти, манікюри, духи та помади.

Я хотів би бути мужем культурної дами,

А ти чавиш помідори, бряжчиш друшляками,

Що побачиш – вишні, сливи – пхаєш у консерви…

Я не можу, розумієш? Здають уже нерви.

Через добу повернувся наш Кузьма додому.

Зустрічає його жінка в платті голубому.

Очі чорним підведені, на губах помада.

Закрутило Кузьмі в носі від духів «Еллада».

Плаття модне, вузесеньке, облягає форми,

Ще й коліна не прикриті – такі тепер норми!

Посадила Кузьму в крісло, сіла проти нього.

Як французька кінозірка, виставила ноги.

У Кузьми від здивування потилиця змокла.

А дружина запитує: – Ти читав Софокла?

Тобі, може, до вподоби п’єси Еврипіда? –

Сопе Кузьма: – Відчепися! Подавай обідать.

Нащо мені Еврипіди? Нащо їхні п’єси?

– А ти ж казав, що у мене дрібні інтереси,

Що немає шику-блиску, манери негарні.

Я сьогодні простирчала півдня в перукарні.

Перукар просив, між іншим, щоб прийшла я знову.

Запевняв, що я похожа на Любов Орлову.

Не було у мене часу возиться з обідом,



Так я тобі й замінила обід Еврипідом.
Ведучий 1: Шановне товариство, мені приємно оприлюднити вість, що до нас на славне свято завітали гості. І я з радістю запрошую до слова цінителя жіночої краси та розуму _____________________________________________________________________.

Привітання від керівництва
Ведучий 1: Наші українські жінки в усі часи славились своєю чарівною вродою, ніжністю, тендітністю. І я знаю, що їм дуже хочеться, щоб це помічали і цінували ми – чоловіки.
Ведучий 2: А я і помічаю, і ціную. І дякую матінці-природі за те, що збереглися до нині жіночі чари та неповторна врода наших українок. І на підтвердження цієї істини я запрошую на сцену ___________________________________________________________.

Виступ жіночого колективу
Ведучий 1 (звертається до ведучого): А давайте-но ми відкриємо пляшечку і піднімемо келихи за здоров’я наших жінок.
Ведучий 2: Та я б із задоволенням, але останнім часом у мене на спиртне якась алергія – сині плями на тілі з’являються.
Ведучий 1: Розумію. Мій тато теж кажуть, що у мами тяжка рука. Але як кажуть у народі: «краще тяжка рука аніж доля». Пісню про жіночу долю виконує ______________.
Концертний номер
Ведучий 1: Я гадаю, що ти зі мною погодишся, що коли дивишся на глядацьку залу, то із задоволенням відмічаєш – прикрасою її є жінки. Бо саме вони освітлюють залу розмаїттям кольорів своїх очей, вбраннями та посмішками. Недарма у всі часи представниці слабкої статі розбивали чоловічі серця, а кохання до жінки надихало чоловіків на безумства і великі справи.
Ведучий 2: Мене так точно надихає. Тільки-но жінка в хату, як я підхвачуюсь від телевізора і починаю робити усі справи і великі, і не дуже. Як подумаю, що дружина через два тижні з відпустки повернеться...
Ведучий 1: А давно вона поїхала?
Ведучий 2: Та завтра їде! ______________________________________________.
Концертний номер
Ведучий 1: А пам’ятаєш легенду? Створив Бог чоловіка. І було йому дуже нудно самому...
Ведучий 2: От дивак не розумів він свого щастя.
Ведучий 1: І тоді Господь вирішив створити жінку. Проблема була в тому, що весь людський матеріал пішов на чоловіка. Тоді Бог взяв кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зірок, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошеняти, граціозність газелі, ласкаве тепло хутра, притягуючу силу магніту. Змішав все разом…
Ведучий 2: А потім додав туди: впертість віслюка, в’їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, войовничість пантери, кровожерливість п’явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії(На сцену тихесенько виходить жінка з качалкою, чоловік втікає за куліси.)
Ведучий 1: Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. І вийшла Жінка... Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: «Бери її такою і не намагайся переробити, блаженствуй з нею все життя і терпи муки від неї до самої смерті».
Ведучий 2 (Виглядає з-за куліс): Отож бо терпи муки!
Ведучий 1: А я знаю принаймні декількох чоловіків, які ладні терпіти від жінок будь-які муки до безкінечності. ________________________________________________.
Концертний номер.

На сцену виходять двоє ведучих, на старшому фартух, в руках качалка
Ведучий 1: Що це за маскарад?
Ведучий 2: На жаль, це жорстока реальність – 8 Березня, молодий чоловіче. Для нас, справжніх чоловіків, найважливіший в році день. І розпочатися він має зі сніданку в ліжку.
Ведучий 1: Це всі одружені чоловіки так зустрічають 8 Березня?
Ведучий 2: Це вже як кому пощастить. Одружишся, тоді і дізнаємось.
Ведучий 1 (знітившись): Та я ще поки не збираюся.
Ведучий 2: Більше оптимізму (З сарказмом). А як же оте цінувати, помічати. Та не все так страшно, головне збагнути оте вічне «Чого хоче жінка?» і вчасно виконати її бажання.
Ведучий 1: А! Ну це я знаю «Чого хоче жінка – того хоче Бог». І я запрошую на сцену тих, хто віртуозно вміє виконувати жіночі бажання __________________________
Концертний номер
Ведучий 2: На мене так вплинула сьогоднішня атмосфера свята, що я навіть оду написав, і ти знаєш так ладненько все вийшло, що й настрій піднявся. Оціни.

О, свято жіноче, о хто і коли

Тебе запровадив – той гідний хвали!

Гей, хто там не радий, не хмурся, чудний,

Та це ж додатковий тобі вихідний!

Не знаю, як інші, я жду цього дня,

Є шанс на рибалку чкурнути зрання,

Приходиш до дому, стомився як віл,

А вдома чекають – сідаєш за стіл,

А там все парує і квіти цвітуть –

І де їх жінки у цю пору беруть?

А ти, щоб зробити приємність для них,

Бокал за бокалом – за них дорогих.

І хай подарунків не встиг ти купить,

Та любим увагу зумів приділить.
Ведучий 1: І другого ранку, не ясно тобі

Чого вони ходять у повній журбі.

Ну я не знаю кому сподобалась твоя «ода», але я знаю, що напевне настрій нам підійме пісня (танець) у виконанні _____________________________________________.
Концертний номер
Ведуча: Ти всіх світліша, моя ненько,

Моя ти квіточка біленька,

Моя маленька й неозора,

Моя ти втіха і опора.

Моя небесна і земна,

Моя, як білий світ, єдина,

Як білий світ, як білий квіт,

З якого створюється світ...

І я не випадково зачитала ці слова, адже кожна жінка – це у першу чергу матір. Материнська любов сама безкорислива, а сила материнської любові ще не пізнана до кінця, хоч оспівана у сотнях, а може, тисячах поетичних творів. Наші пращури прославляли Богинь-Рожаниць, Жінку-Матір, Берегиню. Любов і пошана до матері були наскільки великими, що існував культ Матері, Землі-рожаниці. Древні слов’яни казали: «не обманюй – земля чує», «люби, як земля любить»... Археологи і донині знаходять вирізьблені з каменю древні жіночі фігури культового значення.
Ведуча: Ні на землі, ні в безмежному Всесвіті немає прекраснішого і коштовнішого дару ніж дар Життя! Дітей, яких жінки виношують під серцем, вони люблять понад усе на світі. У них вони знаходять радість, ними пишаються, ними живуть. А подарунки від дітей та виготовлені руками дітей є найдорожчими для матері.
Концертний номер дитячого колективу
Ведучий 1: Женщина с нежной своею душой

Сто тысяч грехов нам простит порой,

Простит может даже измену с другой

Но вот невнимания – не прощает...


Ведучий 2: А може так:

Душу жіночу збагнути нам треба –

Мусить затямити всяк чоловік.

Вибачить все – неувагу до себе

Жінка не зможе пробачить повік.
Ведучий 1: Дорогі чоловіки, не поскупіться на добрі слова і компліменти, трохи уваги і ласки – і ваші жінки будуть лагідні, веселі, запальні і повні жагучої нестримної енергії, як цей танець _________________________________________________________
Концертний номер
Ведучий 2: Я ніяк не можу збагнути чому жінки обожнюють, коли їм дарують квіти.
Ведучий 1: Тому, що жінка і квіти – нероздільні у своїй красі. А ніякі квіти не тішать жіноче серце, так, як троянди. Пісню про червону троянду вам дарує ___________
Пісня «Червона троянда»
Ведуча: Астрологи сьогодні свідчать, що земля вступає в Еру Великої Жіночності. І саме ми, жінки зі своєю духовністю поведемо вас, чоловіків за собою в прекрасне майбутнє. А все тому, що тільки нам притаманні такі якості, як чарівність і елегантність...
Ведучий 1: А ще енергійність і гордість...
Ведуча: Лагідність і чуйність...
Ведучий 1: Працелюбність і витривалість...
Ведуча: Вірність і здатність прощати...
Ведучий 2: Турбота про нас і … турбота про нас...
Ведуча: Зовнішня краса та бездоганний смак...
Ведучий 2 (З сарказмом): Ага, і ще скромність. Ніщо так не красить жінку,… як гідроперит і перекис водню. І скільки ж оце тих гарних слів у світі існує для того, щоб описати вроду жінки! Чарівна, як осінь, тепла, як літо, чиста, як зима, а частіше всього її чомусь порівнюють із весною – така ж, мовляв, юна і граційна, ну як танок у виконанні ___________________________________________________________________________.
Концертний номер
Ведуча: Кажуть, Господь створив жінку з ребра Адама. Не з ноги, щоб бути приниженою, не з голови, щоб бути вище. А з боку, щоб іти по життю бік о бік, з-під серця, щоб бути коханою, з-під руки, щоб бути захищеною.
Ведучий 1: Милі жінки, я вам щиро бажаю:

Будьте щасливі і в квітні, і в маю,

Сьогодні і завтра, і тисячу літ,

Бо на жінках тепер держиться світ.




Ведуча: Хай сонце гріє вам тепліше

І світять зорі золоті,

Хай 8 Березня частіше

Буває в вашому житті!


Ведучий 2: Чоловіки – «Кохайте жінку, поки вона не передумала!»

Музичний додаток
жінка – то квітка життя

Муз. О. Морщавки Сл. В. Хвостик







Бог – наймудріший у світі Творець,

Жінку зробив, бодай, з ребра Адама.

Вона і муза, і сівач, і жнець,

Мрія, кохана, і, звичайно, мама.


Приспів:

Жінка – то квітка життя,

Трепетне серця биття,

Часом – таємнича Жар-птиця,

Що усім закоханим сниться.

Жінка – то квітка життя,

Трепетне серця биття,

Душа її – стрімкі вершини

І моря найглибші глибини.
Всьому земному вона лад дає,

Всіх мудрістю своєю підкоряє.

І не тому, що вдосвіта встає

І всіх пізніше спатоньки лягає.


Приспів.
Коня стриножить й чоловіка теж,

Та захистить від кулі чи багнета.

Якщо кохає – віддана без меж,

І всі то є її земні секрети.


Приспів.


Очі матерів

Муз. В. Волощука Сл. М. Пляцковського

переклад з російської Б. Списаренка




Впаде, немов сльоза, краплина дощова, І вдаль покличе вранішня дорога.

А очі матерів, а очі матерів

У слід нам глянуть лагідно і строго.
Приспів:

Немало є в житті і радощів, і гроз

І скрута часом стрінеться в дорозі.

А очі матерів і в спеку, і в мороз

За вами всюди стежать у тривозі.
За мріями йдемо, живемо без адрес,

Листи в дорозі марно нас шукають.

А очі матерів, немов у світ чудес,

В дитинство нас щоразу повертають. : ^;

Приспів.
Хлоп’ячі голоси грубіють од вітрів,

Дівчатка рік у рік стають стрункіші...

А очі матерів, а очі матерів

З роками все привітніші й ніжніші.

Приспів.



Мамин вальс

Муз. В. Волощука Сл. Т. Мезенцевої



Біла хусточка моя

Розцвіла квітками.

Вишиваю шовком я

Подарунок мамі.
Шию, шию я квітки

І малі, й великі.

Вишиваю залюбки

Сонячні гвоздики.


На стебельцях аж горять

Квіти в ніжнім листі.

Буду маму я вітать

З святом урочистим.


Люба мамо, золота,

Ніжна і привітна.

В щасті хай твої літа,

Наче весни, квітнуть.






Євгенія Коваль,

завідуюча відділом аматорського мистецтва Херсонського обласного

центру народної творчості

26 КВІТНЯ – ДЕНЬ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

«ДЗВОНИ ЧОРНОБИЛЯ»
Літературно-музична композиція

1 ведучий: Чи буде квітень, як завжди

Дарунком весняної здоби.

Чи власним іменем біди

Ми назвемо його Чорнобиль?


Чи може викреслим його

З календарів своїх допоки

Нас теплий грітиме вогонь

Ще не відкритих ізотопів?


Безмежна мисль, немає меж

Її спинити годі!

І ти, Чорнобилю, ти теж

Не маєш меж сьогодні.


2 ведучий: 26 квітня! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це, й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.
1 ведучий: 26 квітня!

В ніч із забуття

Йде страшне створіння – атомне дитя

Суть його безкровна і зіниць нема

І уста безмовні, і душа німа.
Вирвавшись на волю з мороку ночей,

Вже калічить долі і батьків й дітей.

Виродок – створіння ціль страшну таїть

Поглина сумління, душі нам двоїть.


Простяга до серця щупальця страшні

І вселяє муки, муки неземні.

Присипляє мозок посвистом глухим

Стронцієву дозу сипле, наче дим.


2 ведучий: 26 квітня!

Люди не проспіть!

Атомне століття раною горить

Кличе кожне серце стати з злом на боротьбу,

Щоб зустріли внуки вранішню зорю.
І виростають покоління

Котрі не чули тиші.

Що зберегли ми, що надбали,

Що дітям в спадок передать?

Тепер тут зона, а була земля,

Тут був чорнозем, а тепер Чорнобиль.


1 ведучий: Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих шести.

Але в історію Чорнобиль увійде назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.


2 ведучий: Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам часу в народі вже дано назву – два кольори часу і тому недаремно пісня, яку ви зараз почуєте, стала символом червоного і чорного кольорів у долі України та її народу.

Виконується пісня
1 ведучий: Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки, всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Проте, в ту саму ніч із 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.

Ось як це описує Володимир Яворівський у повісті «Марія з полином у кінці століття».



Учні, які читають вірші та уривки, виходять на сцену
1 ведучий: «З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами. Вогняний стовп завмирає на висоті 1.5 км.

На вершині його утворилась світла куля, яка наче б засмоктує в себе цей примарний стовбур, всередині якого щось рухається, згорається, випростовується, але сам він стоїть над нічною землею, як ялинкова іграшка блідо вишневого кривавого кольору. Ніч безвітряна і стовп стоїть між небом та землею, наче вагається, куди ж йому пустити свій корінь».

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка