Здоров’я школярів багато в чому залежить від їхніх теоретичних знань і практичних навичок, які сприяють збереженню здоров’я



Сторінка7/27
Дата конвертації19.02.2016
Розмір4.34 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   27

Головні ознаки кишкового отруєння чи кишкової інфекції:

  • нудота;

  • біль у животі;

  • блювання;

  • підвищення температури;

  • слабкість;

  • проніс.

І проніс, і блювання – це захисні функції організму. Не бійся блювати. Це дасть швидше очистити шлунок.

Проніс – дуже небезпечний. Він веде до втрати організмом води та солі. Якщо вони швидко виводяться з організму, людина може померти за декілька годин. Тому хворому треба якомога більше пити, щоб не було втрати рідини і солей.


Перша допомога при харчовому отруєнні:

  • випити 3 – 4 склянки підсоленої води;

  • викликати блювання;

  • випити 1 – 2 склянки чистої води або слабкого розчину марганцю. І знову викликати блювання. І так доти, поки не почне виходити чиста вода;

  • після блювання випити 1 – 2 склянки солодкого міцного чаю, прийняти 2 – 3 таблетки активованого вугілля і лягти в постіль, вкрившись теплою ковдрою;

  • якщо полегшення не наступить – викликайте лікаря.


Увага!

  • Якщо ти отруївся їжею, згадай, що ти з’їв, щоб твої родичі також не постраждали.

  • Якщо в сім’ї хворий, – в приміщенні має бути ідеальна чистота: всі мешканці повинні ретельно мити руки; речі хворого дезинфікувати, посуд – кип’ятити.

Запам’ятай!

Першу допомогу при харчовому отруєнні треба надати до приїзду лікаря.


Як не допустити отруєння харчовими продуктами?

  • При приготуванні їжі варто звертати увагу на якість продуктів харчування.

  • У кожного продукту є свій строк зберігання. Особливо ретельно треба ставитись до використання в їжу продуктів, що швидко псуються: молочних, м’ясних, рибних.

  • Страви з м’яса та риби потрібно зразу використовувати в їжу.

  • В холодильнику м'ясо зберігають 5 діб, рибу і птицю – до 2 діб, яйця – до 3 тижнів, сметану – до 3 діб.

  • Щоб купити свіжі продукти, дивись на дату виготовлення, що вказана на упаковці.

  • Щоб визначити, чи свіжі яйця, необхідно помістити у склянку з водою:

– якщо яйце лежить на дні – воно свіже;

– піднялося кінчиком вгору – йому 2 – 3 тижні і використовувати його можна тільки в тісто;

– спливло вгору – викинь, воно зіпсоване.


  • Можна отруїтись і хлібом. Запліснявілий хліб їсти недопустимо. Деякі види плісняви виробляють отруту.

  • Продукти, які можуть нести небезпеку в літній період:

– розрізаний кавун; вінегрет; гречана та манна каші;

– овочеві салати;

– розтавше і знову заморожене морозиво.


  • Заморожені продукти зберігають більше вітамінів, ніж ті, що знаходяться той самий час просто на повітрі.


Хвороба, що живе в банці з консервами

Майже всі люблять смачно попоїсти, майже всім подобається шинка, копчена ковбаса, м’ясні та рибні консерви, консервовані гриби та ягоди.

Та часом в цих смачних продуктах може «сидіти» смертельно небезпечна хвороба – ботулізм.

Збудник ботулізму дуже поширений в природі. Його можна знайти в грунті, мулі річок та озер, випорожненнях тварин. Сама бактерія захворювання не викликає. Для виникнення отруєння необхідне розмноження збудників в харчових продуктах з накопиченням отрути. Тобто, можна з’істи цілу тарілку суниць, і нічого не трапиться. Але якщо, хоч одна ягідка з бактеріями потрапить у банку при консервуванні, цю банку недостатньо простерилізують, вона в закритому вигляді і без доступу повітря простоїть декілька місяців в шафі – бути лиху! Бактерія розмножиться і виділить велику кількість отрути. Якраз ця отрута, що паралізує нервову систему, і небезпечна для людини.

З моменту потрапляння отрути в організм може пройти від 2 – 5 днів до кількох годин, доки з’являться перші ознаки. Спочатку здається, що виникло звичайне отруєння: нудота, блювання, проніс, підвищення температури. Але потім з’являється порушення зору, а вода, яку п’є людина, виливається через ніс, пальці неможливо стиснути в кулак. З’являються судоми, параліч. Можлива смерть.

Запам’ятай!

Консерви, заражені ботулізмом, нічим не відрізняються від незаражених, тому краще не ризикувати і не використовувати в їжу консерви, копченості та соління домашнього приготування.


Довідкове бюро Всезнайка

Щоб продукти довше не псувались.

Продукти, що швидко псуються, не можна зберігати при кімнатній температурі: вони піддаються дії мікробів. Тому їх тримають у холодильнику – агрегаті, що створює низьку температуру і не дозволяє бактеріям, що псують продукти, розвиватися.

Здавна люди замислювались над тим, як же краще забезпечити продукти холодом. В 1852 році в Англії їх закупорювали в розчин солі та льоду.

В 1980 році в Колорадо (США) вперше почали заморожувати фрукти. Замороження – це процес видалення тепла, збереження в холоді. Коли невелика кількість води потрапляє на руку, відчувається холод, рідина випаровується, забираючи при цьому частину тепла. Цей принцип випаровування (перетворення рідини в пар) застосовують у сучасних холодильниках. В 1823 році Майкл Фарадей зробив відкриття, яке дало змогу створити холодильник. З’явився шлях, коли спочатку пара аміаку перетворюється в рідину, віддаючи тепло. Коли цей процес зробили безперервним, тоді й одержали сучасний холодильник. Перші холодильні камери створені на цьому принципі, були створені швейцарським винахідником Карлом Ліндом в 1874 році для охолодження пива.

В 1877 році з’явилися і перші холодильники.
Які страви здавна полюбляли українці?

З давніх часів мудрий український народ розумів. Що неправильне харчування – причина багатьох захворювань. Кожна господиня знала, що борщ і без м’яса смачний і поживний. Це була універсальна страва у будь-яку пору року, в будень і свята. Особливо полюбляли українці борщ з пампушками та часником.

Другою традиційною стравою українців вважалася каша. Пшоняну кашу, заправлену олією, варили і козаки Запорізької січі, і чумаки в походах. І кожна господиня в своїй оселі.

За традицією й досі українці їдять сало з часником, цибулею і чорним хлібом.

Це сприяє кращому засвоєнню їжі. Сало містить багато вітамінів і корисних речовин, які зміцнюють імунітет і знижують чутливість організму до інфекцій. Свій добробут українці завжди пов’язували з салом.

Запивали наші прадіди молоком, А коли його не було – узваром із сушених яблук, груш, вишень.

Перед великими святами завжди дотримувались посту. Постили також у середу та п’ятницю щотижня. У ці дні люди не вживали м’ясної та молочної їжі (у дні посту організм виводить шкідливі речовини – очищується).
Поради лікаря Будьздоровченка


  • Під час їди маєш правильно сидіти за столом, правильно користуватись ложкою, виделкою, ножем.

  • Коли їси, не займайся іншими справами, не набивай повний рот, не розмовляй за столом, старанно пережовуй їжу. Розмовляючи з повним ротом, можна легко захлинутися чи подавитися.

  • Клітини шлунка добре працюють лише тоді, коли їжа старанно пережована і надходить туди невеликими порціями.

  • Якщо ти підозрюєш, що продукт несвіжий – краще викинь його.

  • Якщо відчув нудоту, запаморочення, негайно скажи про це дорослим.



Інфекційні захворювання

Невидимі вороги.

Як хороше влітку в селі! Можна досхочу купатися в річці чи озері, піти в ліс по ягоди і гриби, «спілкуватися» з коровою, конем, кролями, бабусиним поросятком. Можна босим побігти стежечкою в полі, заскочити на подвір’я до сусідки – там кицька народила кошенят. Вони такі кумедні, малесенькі і пухнасті.

З курячого гнізда можна дістати ще тепленьке яєчко, з грядки зірвати суницю чи огірок, а увечері напекти на вогнищі картоплі.

В селі ніколи не буває сумно, що не день – тисячі цікавих подій та пригод.

І дуже прикро, коли у розпал розваг захворієш: висока температура (чому, на вулиці ж тепло?!), або заболить живіт, проніс. Звідки ці хвороби беруться?

Причиною хвороб є мікроби, бактерії – невидимі вороги здоров’я, які взимку «сплять» у землі, воді, а щойно пригріє сонечко – прокидаються і починають швидко рости і розмножуватися.

Багато хвороботворних мікробів може зберігатися у грунті, а особливо у воді – місяцями. Найстрашніший з них вібріон холери. Холера – важка, небезпечна хвороба, яка може охопити відразу багато людей. Тоді виникає епідемія. Шингела, сальмонела, бруцела – назви мікробів-збудників усім відомих хвороб: дизентерії, сальмонельозу та бруцельозу – можуть «ховатися» і на фруктах, і у воді. А ще ж бувають збудники туляремії, паротиту А, з яким заводити знайомство не порадить жоден лікар. І навіть кишкова паличка, яка живе в наших кишечниках, може від брудної води та їжі «збунтуватися» і зумовити інфекційну хворобу.

Для того щоб не захворіти, треба виконувати дуже прості правила, і тоді твоє життя не буде зіпсованим.

Мама купила на базарі груші, так хочеться з’їсти хоча б одну! Вона ж чиста, а можна ще й хустинкою витерти і з’їсти. Хусточка не допоможе вберегти від бактерій дизентерії. Всі фрукти та ягоди треба дуже добре вимити проточною водою і тільки потім з’їсти.

Це ж стосується і овочів і фруктів з грядки, з свого садка – на них теж можуть бути мікроби та бактерії, які зумовлюють небезпечні хвороби.

Не забувай мити руки перед їдою, після туалету, повернувшись з прогулянки.

Ми так любимо купатися теплої днини у ставку або річці! Пірнув, ковтнув ненароком трохи води, а увечері – температура, пронос, болить живіт, гнояться очі. Справа в тому, що у водоймах з мало проточною або стоячою водою, особливо, якщо береги в густій рослинності, можуть бути збудники дуже важкого захворювання – лептоспірозу. Тому купатися і пірнати можна лише у відведених для цього місцях. Влітку лікарі радять пити лише кип’ячену або питну воду, розфасовану у пляшки (з магазину).

Бабуся загадали принести з курника свіжі яйця. Це так цікаво! Але не забудь після цього вимити руки з милом – на яйцях часто «сидять» бактерії сальмонели, завдяки яким можна потрапити до лікарні.

Ось іде сусідська кізочка – вона така гарненька і пухнаста, як її не погладити. Не забудь після цього вимити руки, адже у шерсті тварин також «ховаються» невидимі вороги. Слід пам’ятати правила поведінки з тваринами і сумлінно їх виконувати.


Поради лікаря Будьздоровченка

  • Усі овочі, фрукти та ягоди потрібно добре вимити проточною водою і тільки потім можна їсти.

  • Купатися можна лише у відведених для цього місцях.

  • Купаючись, не ковтай воду!

  • Обов’язково мий руки перед їдою, після туалету, повернувшись з прогулянки і щоразу, коли вони забрудняться.

  • Не цілуй тварин і не притуляйся до них обличчям.

  • Не зачіпай безпритульних вуличних тварин.

  • Після того як погрався з тваринами обов’язково вимий руки з милом.

  • Якщо сталася біда (тебе сильно подряпала або укусила кішка, собака чи інша тварина), промий ранку перекисом водню, змаж зеленкою чи йодом, обов’язково звернись до лікаря.


Запам’ятай!

Хвороби, які передаються від людини або від тварини, називаються інфекційними.



Чому кажуть, що чиста шкіра – запорука здоровя?

А ще говорять, що шкіра – це дзеркало здоров’я. Виявляється, бруд утворюється із пилу, що осідає з повітря на шкіру, поту і жиру, які виділяє сама шкіра.

Шкіра людини містить 2 млн. потових залоз і за добу виділяє від півлітра до 5 літрів поту, за тиждень – 300 г шкірного сала і 90 г відмерлої злущеної шкіри. Змішуючись вони перетворюються на бруд і створюють живильне середовище для хвороботворних мікробів. На кожному квадратному сантиметрі шкіри неохайної людини можна виявити до 40 тисяч мікробів – збудників хвороб.

Завдяки чому наша шкіра не пропускає хвороботворні мікроби, захищає нас, не дає нам захворіти?

Уяви, що зараз ти і твої друзі перебуваєте не в класі, а у великому пальці правої руки. Відкриті двері класу – це подряпина на шкірі, а шкільний коридор – навколишній світ, звідки на шкіру потрапляють хвороботворні мікроби.

Коли шкіра чиста, – ти сильний і сам вбиваєш мікроби, виділяючи речовину лізоцим. Тільки на чистій шкірі живе друг шкіри – добрий мікроб, білий стафілокок. Який допомагає долати збудників інфекційних захворювань.

Коли ж шкіра брудна, ти ослаблений і не можеш боротися з мікробами.

Але чому треба митися з милом? У воді без мила розчиняється лише третина бруду. Тому митися самою водою, навіть теплою, без мила, недостатньо.


Поради Феї Гігієни

Як правильно мити руки?



  1. Намочи руки.

  2. Намиль до появи густої піни.

  3. Три не тільки долоні, мий руки повністю.

  4. Під нігтями мий щіточкою.

  5. Змий піну.

  6. Витри руки насухо.

Якщо дотримуватимешся правил миття рук, – будеш міцним та дужим, як у приказках про здоров’я.

Народ скаже , як завяже.

  • Чиста вода – для хвороби біда.

  • Здоров’я – всьому голова

  • Як про здоров’я дбаєш, так і маєш.



Довідкове бюро Всезнайка

Як мились древні?

Археологи довели, що 5 тисяч років тому на острові Кріт та в Індії древні люди вже знали ванну. Тепла вода і холодна підводилась по трубах. Сама ванна була кам’яною.

В Стародавньому Єгипті фараони відводили для миття спеціальну кімнату, а замість мила використовували глину.

Ассірійці використовували басейни і ванни для лікувальних процедур, добавляючи у воду лікарські трави.

В ІV ст.. нашої ери в Римі було близько тисячі бань, де могли митися всі бажаючі. Вода в ті часи була священною, а дотримання правил особистої гігієни – непорушним законом.

В середні віки в Європі, комусь спало на думку, що митися шкідливо і навіть небезпечно для життя. В палацах феодалів в часи середньовіччя не було навіть найпростіших ванн. Люди мились в ночвах та дерев’яних бочках. Лише в ХVІІ ст.. француз Левель налагодив виготовлення ванн, які майже не змінилися до наших днів.



Чи мили волосся в Київській Русі?

В Київській Русі жінки, намагаючись зберегти м’якість, пухнастість та блиск волосся, користувались таким рецептом. В дубовому відрі ретельно розмішували зі свіжою дощовою водою пригорщу ялинового чи соняшникового попелу і залишали цю суміш на добу. Потім проціджували, розводили чистою водою і мили волосся. Попіл розчиняв бруд і жир, тому волосся робилося чистим і аж сяяло на сонці.



Коли вперше виготовили мило?

Мило було відоме ще в ІV ст.. до н.е. Люди навчились варити його з козлячого сала і попелу. Пізніше, в ІХ ст.. нашої ери французи почали виготовляти мило з маслинової олії та соди. Це мило було найкращим аж до ХІV ст., коли миловарінням почали займатись в Італії, Греції, Іспанії на Кіпрі та в Німеччині.



Поради Королеви Безпеки

Часто в дитячих кишенях є цілі скарби: і камінці, і цукерки, і цвяхи, і риболовні гачки… Але кишені призначені для того, щоб у них лежав носовичок та гребінець. Іншими предметами можна поранитись, забруднитись. Навіть дрібні монетки не слід тримати в кишенях, бо вони мають здатність дзвеніти при ходьбі, а це не завжди зручно, бо привертає увагу інших.

Одяг, взуття, а особливо білизна – це предмети особистої гігієни. Вони індивідуальні для кожного і мінятись ними, позичати їх не можна. В кожної людини є безліч хвороботворних мікробів, які можуть спричинити захворювання шкіри іншої людини.

Зубна щіточка, гребінець, носова хустинка – теж предмети особистої гігієни. Користуватись можна ними лише власникові цих речей.


Народ скаже як завяже.

  • Здоров’я бережи, доки молодий, а одяг – доки новий.

  • Здоровий не знає, який він багатий.

  • Хто добрих людей не слухає, той потім на пальці дмухає, та пізно!


Довідкове бюро Всезнайка

Одяг первісної людини.

Людині завжди хотілось гарно виглядати. Вона вдягала на себе шкіри тварин, вішала на шию ризки намиста з каміння, кори, листя, соломи, пір’їн.

Загортаючись в шкіри тварин, людина намагалася відігнати злих духів, зігрітися.

Шкіри спочатку чистили, потім прокручували в них дірки, які допомагали з’єднати кілька шматків в одне ціле. Поступово людина навчилася виробляти м’яку і еластичну шкіру.

Майже 40 – 50 тисяч років тому люди винайшли голку. З тих пір це найголовніший інструмент з пошиття одягу.

Пізніше навчились скручувати вовну, волокна рослин, волосся тварин в довгі нитки. З них ткали полотно, а потім шили одяг, який чимось нагадував теперішній.

Одним з найдавніших костюмів в історії людства був шматок шкіри, яким обгортались навколо талії.

Як одягались в Київській Русі?

В ІХ – Х ст.. В Київській Русі одяг шили з льняних тканин та домотканої вовни. Ткали полотно з білих та полотняних ниток. Багачі прикрашали одяг різноманітними вишивками, шовком, перлами. Перлини привозили зі Сходу, з Ірану. Використовували і хутро соболя, куниці, бобра, видри. Прості люди прикрашали свої костюми хутром вівці, лисиці, зайця, білки.

Головною частиною чоловічого костюма була сорочка. В народі носили полотняну сорочку, що вважалась одночасно і верхньою і нижньою частиною одягу. Під сорочку одягались порти – неширокі штани, що заправлялись в чобіт або обмотувались онучами, на які одягались постоли. Постоли прив’язувались до ноги спеціальними зав’язками. Верхнім одягом була свитка, що одягалась через голову.

Жінки Київської Русі мали гарну поставу. Русяві або чорні коси, обличчя з яскравим рум’янцем і рівними бровами.

Головною частиною жіночого одягу теж була сорочка, яка відрізнялась від чоловічої своєю довжиною. Зверху сорочки жінки одягали спідницю, а потім – запаску, що трималась навколо талії на мотузку.

Жіноче взуття майже не відрізнялось від чоловічого. Жінки взувались або в постоли з онучами, або в чоботи без підборів: з кольорової шкіри, інколи навіть з вишивкою.

Заміжні жінки обов’язково покривали волосся хусткою або очіпком.

Молоді дівчата заплітали волосся в косу або перев’язували його стрічкою.



Як одягалась українська дівчина?

Українська дівчина одягала спершу сорочку, а на неї – спідницю чи плахту, потім запаску, зав’язувалася поясом і наостанку одягала керсетку. На ноги – чобітки, на голову – віночок, на шию – намисто.

Тканина сорочки і вишивка, і навіть колір ниток, мали чарівну силу. Носили такі сорочки наші предки – давні слов’яни. Тканину для них виробляли самостійно за допомогою прядок, мотовил, веретен, тканиць і прикрашали їх магічними знаками сонця, поля, води. Ці знаки відстрашували злі, ворожі сили, хвороби, нещастя, тож це ткання з рук давніх ткаль виходило вже зачарованим на добрі діяння.

Потім сорочку вишивали і шитво теж було непростим – серед ниток обов’язково була нитка червоного кольору, бо цей колір вважався чарівним оберегом.


Хто винайшов взуття?

Коли первісна людина наздоганяла звіра по гострому камінню, вона зрозуміла, що їй треба взути щось на ноги, щоб захистити їх. Тому перше взуття, яке винайшла людина, було зроблене з трави, смужок шкіри чи пласких шматків дерева. Людина прив’язувала їх мотузком до ніг, а кінці зав’язувала навколо щиколоток.. Так з’явились сандалі.

Першим, хто винайшов босоніжки, були єгиптяни.

В холодних країнах люди працювали над виготовленням теплого взуття. Спочатку на ноги одягали мішечки з травою, які прив’язували до щиколоток. Пізніше цей досвід дав змогу ескімосам винайти мокасини.

Згодом шматки шкіри почали зшивати, надаючи їм форми ноги. В кого не було шкіри, плів собі постоли з лика. Ті, кому вдавалось робити це краще за інших, починали шити взуванку не тільки для себе, але й для багатьох людей і їх назвали шевцями.

Перші шкіряні черевики та чобітки з’явились у Франції, Італії і Англії.


Як роблять взуття?

У наш час, щоб виготовити взуванку, використовують різні природні і штучні матеріали: шкіру, гуму, тканини, картон, дерево, метал.

Кожен вид взуття – чоботи чи пантофлі, черевики чи босоніжки, капці чи сандалі – роблять із великої кількості деталей.

Щоб викроїти ці деталі, зшити, надати їм потрібної форми, прикріпити підошву, у бажаний колір пофарбувати, одне слово, щоб виготовити зручне і модне взуття, на сучасних взуттєвих фабриках використовують понад сто різних машин та пристосувань. Є між ними і мудрі машини-автомати.

Тепер, коли ти знаєш, скільки матеріалів та людської праці затрачено на твоє взуття, бережи його. Щоразу після прогулянки протри чи просуши. І воно довго слугуватиме тобі.

Страшне прокляття

Про існування небезпечниx заразних хвороб, якими хворіли відразу тисячі людей, було відомо здавна. Невідомими шляхами переходили ці хвороби від однієї людини до іншої, поширювались по всій планеті.

Ще за ІV тисячі років до нашї ери були відомі віспа та чума.

Але в ті часи поселення людей знаходились далеко одне від одного, не були перенаселені, тому епідемії (пошесні хвороби) не знищували велику кількість людей. Допомагала у цьому й гігієна, якої дотримувались античні люди.

Коли ж прийшли середні віки, Європа забула такі засоби, як вода і мило. Бруд заполонив міста і села, де жила велика кількість людей. Не дивно, що з’явились і епідемії, забираючи життя людей.

Епідемія чуми в 1347 – 1350 роках забрала 25 млн. людських жертв. А в 1665 році в одному лише Лондоні від чуми загинуло 100 тисяч чоловік. В ХVІІІ ст.. віспа забрала 60 млн. людських життів.

Світ не знав про існування мікробів, бактерій, вірусів. Ще не був винайдений мікроскоп. Спочатку люди вважали, що це прокляття нечистої сили, але потім почали помічати, що епідемії з’явились саме там, де був бруд. Тому під час епідемій організовували прибирання вулиць, чистили стічні канави, вивозили сміття, навіть знищували бродячих собак та котів. Але зовсім не звертали увагу на пацюків та мишей, які й були основними переносниками чуми.

Італійський лікар Джироламо Фракасторо народився в 1478 році. Він був першим, хто здогадався, як переносяться інфекційні хвороби і винайшов перші методи боротьби з ними.



Інфекція – значить зараження.

Причина кожного інфекційного захворювання – збудник, невидимий оком мікроорганізм: паличка, вірус, стрептокок або вібріон.

Характерна ознака всіх інфекцій – інкубаційний період. Людина вже заражена, але цього ще не відчуває. Інфекція, як яйце в інкубаторі, зріє-дозріває. Інколи інкубаційний період буває недовгим – 1 – 2 дні. Але інколи хвороба «сидить» в людині роками. Закінчується цей період тоді, коли з’являються ознаки хвороби: висипи, температура, біль, пронос, тощо.

Є люди, що зіткнувшись з інфекцією, перемагають її завдяки імунітету. Є люди, що відразу хворіють. Але є й такі, що, впустивши збудника в свій організм, самі не хворіють, але хвороби розносять всюди, не підозрюючи про це. Таких людей називають носіями інфекції: вони дуже небезпечні для оточуючих.

Вчені виявили ще одну властивість інфекції. Один раз перехворівши інфекційною хворобою, людина стає несприятливою до неї. Ця несприятливість до інфекції дістала назву імунітет. Завдяки властивості людини набувати імунітет стало можливим захищатись від інфекцій щепленням.
Що таке щеплення?

Перше щеплення діти отримують в пологовому будинку – від туберкульозу. До трьох років вони вже прищеплені від всіх дитячих інфекцій.

Щеплення захищають дітей від тяжких і небезпечних хвороб. Що ж таке вакцина? Назву вона свою отримала від латинського слова «коров’ячий», бо перше щеплення проти віспи зробили, використовуючи матеріал коров’ячих віспинок.

Вакцина – це медичний препарат з ослаблених чи вбитих мікробів. Її вводять людям, і організм починає виробляти свої антитіла, які борються з інфекцією. В організмі виробляється імунітет – несприятливість до інфекції, бо антитіла вже навчились боротися з нею.

Організм «погрався» в хворобу, мобілізував всі свої захисні сили і тепер справжня хвороба йому не загрожує. Хоча всім дітям роблять щеплення в ранньому віці, але через декілька років їх треба повторювати. Це необхідно тому, що штучний імунітет нестійкий і його потрібно закріпити.

Поліомієліт, дифтерія, кір, паротит, кашлюк, скарлатина… Скільки їх – страшних, небезпечних хвороб! Мабуть, неможливо вберегтися від всіх. Але якщо лікарі пропонують щеплення, відмовлятися не слід. На сьогодні це єдиний надійний захист від хвороби.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   27


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка