Зміст методичні рекомендації до вивчення теми 4 Державний стандарт освіти «Бази даних. Системи управління базами даних» 7 Система уроків Урок Бази даних та моделі даних 8 Урок Системи управління базами даних 14



Сторінка1/4
Дата конвертації18.03.2016
Розмір0.89 Mb.
  1   2   3   4



Б аза даних «Навчальний заклад»

ЗМІСТ

Методичні рекомендації до вивчення теми 4

Державний стандарт освіти «Бази даних. Системи управління базами даних» 7

Система уроків

Урок 1. Бази даних та моделі даних 8

Урок 2. Системи управління базами даних 14

Урок 3. Проектування бази даних 20

Урок 4. Типи зв’язків у реляційній базі даних 26

Урок 5. Впорядкування, пошук та фільтрація даних 33

Урок 6. Прості запити та запити з параметром 38

Урок 7. Запити на зміну даних. Перехресні запити 42

Урок 8. Форми та робота з ними 46

Урок 9. Звіти та робота з ними 50

Урок 10. Тематична контрольна робота (теоретична частина) 54

Урок 11. Тематична контрольна робота (практична частина) 57



Список використаної літератури 59

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Теорія баз даних – важливий розділ сучасної інформатики. Їх широке використання в різних галузях людської діяльності робить актуальною підготовку користувачів баз даних.

Розвиток науки і виробництва обумовив різке зростання кількості різноманітних повідомлень, у зв’язку з чим питання про їх збереження та опрацювання постали досить гостро. Це сприяло появі програм, призначених для зберігання та опрацювання великих масивів даних. За допомогою таких програм створюються інформаційні системи, метою яких є опрацювання даних про різноманітні об’єкти та явища реального світу та надання людині потрібної інформації про них. Можна виділити об’єкти, які мають однакові властивості, що дає можливість об’єднувати їх в окремі групи. В кожній групі об’єкти можна впорядковувати за загальними правилами класифікації, наприклад, за алфавітом, за деякими конкретними загальними ознаками, такими, як форма, мова опису, галузь знань тощо. Групування об’єктів за певними ознаками значно полегшує пошук та відбір потрібної інформації

Тому мета вивчення баз даних, як сукупності засобів для зберігання структурованої інформації, полягає в узагальнені та систематизації цих уявлень, формуванні відповідних теоретичних знань, з’ясуванні загальних принципів опрацювання структурованої інформації та оволодіння навичками опрацювання баз даних за допомогою конкретної системи управління базами даних.

При цьому розділ предметної галузі, що використовується для навчання і дані з якої зберігаються в базі даних, повинен бути відомим і зрозумілим учням, і його вивчення не повинне вимагати залучення додаткових теоретичних відомостей з інших предметних галузей. Але разом з тим вивчення відповідного матеріалу дозволяє здійснювати міжпредметні зв’язки на уроках інформатики, актуалізуючи знання учнів з географії, біології, хімії, історії тощо.

При розв’язуванні типових інформаційних задач виявляються такі способи діяльності користувача, інваріантні відносно різноманіття типів інформаційних систем і засобів подання даних, які полягають в послідовному застосуванні методів:



  • аналізу інформаційних потреб користувачів і явищ предметної галузі, які моделюються в базі даних;

  • синтезу процедур опрацювання даних в режимах пошуку, оновлення, захисту, перетворення даних;

  • машинної реалізації одержаних процедур на комп’ютері;

  • інтерпретації одержаних результатів.

Аналізуючи різні аспекти діяльності користувача при роботі з базою даних, легко встановити, що всі вони пов’язані з розв’язуванням інформаційних задач трьох основних типів:

  • одержування інформації на основі даних, які вже зберігаються в базі;

  • створення нової бази даних і підтримка одержаної моделі предметної галузі в актуальному стані;

  • оновлення раніше створеної бази даних (тобто додавання нових і вилучення застарілих даних).

Саме такі задачі доцільно обирати за навчальні і використовувати в навчальному процесі.

Поряд з традиційними задачами щодо опрацювання інформації: пошук, додавання, вилучення, зміна даних – учні можуть розв’язувати задачі подання даних в табличній формі, з елементами статистичного опрацювання. Це дозволяє застосовувати їм, з одного боку, знання із курсу математики, географії, економіки та інших предметів при розв’язуванні конкретних прикладних задач, з іншого – одержувати досить чіткі уявлення про переваги використання комп’ютерів та телекомунікаційних мереж при опрацюванні великих масивів інформації.

Вивчення середовища баз даних можна поділити на дві частини: спочатку слід навчити учнів працювати з готовою базою даних для розуміння основних понять, властивостей об’єктів та операцій над ними. Далі можна приступати до вивчення можливостей використання конкретної системи управління базами даних (СУБД) та створення власних баз даних. Після вивчення теми можна запропонувати творчу або проектну роботу на проектування баз даних, що є достатньо складним завданням, але разом з тим й творчим, і саме тому цікавим для більшості учнів. Ураховуючи різний ступінь засвоєння матеріалу різними учнями, проектну роботу краще пропонувати учням, які претендують на оцінку високого та достатнього рівнів, решті, як повторення та узагальнення вивченого матеріалу, можна запропонувати виконати практикум по створенню конкретної бази даних, де дії описані більш детальніше.

При демонстрації можливостей використання СУБД MS Access основну увагу варто звернути на такі питання:

1. Можливість виконання різними способами основних операцій:


  • пошук в базі даних одного чи кількох записів, що задовольняють задану умову;

  • поновлення в базі даних значень деяких полів;

  • створення звіту за результатами проведених операцій;

  • додавання до бази даних одного чи кількох записів;

  • вилучення з бази даних одного чи кількох записів.

  1. Можливість працювати з різними предметними галузями, які найчастіше використовують переваги СУБД. Наприклад, розклад відправлення потягів та літаків, телефонна книга мешканців міста, адресна книга платників податків в районі, бібліотечний каталог видань, інформація про наявність товарів в магазині, інформація про співробітників підприємства, інформація про стан здоров’я хворих в лікарні тощо.

  2. Можливість опрацювання в різних предметних галузях різних за типом даних: текстові, числові, графічні, звукові тощо.

При ознайомленні учнів з кожним із об’єктів СУБД (таблиця, форма, звіт, запит, макрос, модуль) доцільно дотримуватися такої методики:

  1. За допомогою невеликих конкретних завдань та запитань на прикладі вже створеної бази даних продемонструвати основні засоби для роботи з об’єктом, пояснити вказівки, які передбачені для роботи з ним.

  2. Навчити учнів працювати з кожним із об’єктів в двох режимах: в режимі роботи з конкретним об’єктом (режим таблиць, режим форм, режим звітів тощо) та в режимі конструктора відповідних об’єктів; з’ясувати різницю двох режимів та призначення режиму конструктора; сформувати вміння учнів виконувати основні вказівки в кожному з режимів, вільно переходити від одного режиму до іншого; сформувати уявлення проте, що будь-який об’єкт за допомогою системи управління базою даних можна змінити тільки в режимі конструктора, а працювати (виконувати певну систему вказівок при опрацюванні даних) з об’єктом – у відповідному режимі об’єкта.

  3. Продемонструвати різні способи створення кожного з об’єктів. Вказати різницю між такими способами та сформулювати правила використання кожного окремого способу створення кожного з об’єктів.

  4. При ознайомленні з кожним із об’єктів використовувати індуктивний метод на частково-пошуковій основі та метод демонстраційних прикладів з підказками різного типу – від заповнених діалогових вікон до карток-підказок, точних та узагальнених алгоритмів виконання відповідних дій.

У СУБД Microsoft Access передбачено використання таких об’єктів: файли, таблиці, форми, звіти, запити, модулі, макроси. Ознайомлювати учнів з їх призначенням доцільно в такому порядку: файли-таблиці-запити-форми-звіти. Макроси та модулі можна вивчати при поглибленому вивченні інформатики (через брак часу за навчальною програмою).

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ОСВІТИ

Бази даних. Системи управління базами даних

Поняття про бази даних (БД). Системи управління базами даних (СУБД). Призначення та функції систем управління базами даних. Основні об’єкти бази даних. Фактографічні й документальні бази даних. Ієрархічна, мережева, реляційна моделі баз даних.

Особливості реляційних БД. Створення структури БД. Типи даних, що зберігаються в БД. Різні способи введення та редагування даних у СУБД. Робота з таблицями. Поняття ключового поля. Зв’язки між таблицями. Робота з файлами в СУБД. Пошук інформації в БД. Упорядкування даних. Фільтрація даних. Використання простих і розширених фільтрів. Запити та їхні види. Створення простого, параметричного та перехресного запитів. Робота з формами. Формування звітів. Проектування БД.

Учні повинні знати:



  • визначення та призначення баз даних;

  • основні поняття баз даних;

  • визначення й призначення систем управління базами даних;

  • основні операції, що можна виконувати з даними в СУБД;

  • правила проектування та створення БД, фільтрування та пошуку інформації в БД.

Учні повинні мати уявлення про:

  • типи моделей баз даних.

Учні повинні вміти:

  • завантажувати систему управління базами даних (СУБД), виконувати проектування БД;

  • створювати структуру бази даних і заповнювати базу даних різними способами;

  • редагувати дані у БД (вносити зміни до даних, що зберігаються в базі даних, змінювати структуру бази даних, вилучати записи);

  • зв’язувати дані в БД;

  • виконувати операції з основними об’єктами БД;

  • фільтрувати та впорядковувати дані в базі даних;

  • організовувати пошук потрібної інформації в базі даних;

  • опрацьовувати дані різних типів за допомогою вбудованих до СУБД функцій;

  • виконувати різні операції з файлами БД;

  • створювати форми та звіти;

  • виконувати прості та складені запити в БД.



УРОК № 1

Тема уроку: Бази даних та моделі даних.

Мета уроку: навчити основним поняттям теорії баз даних, ознайомити з особливостями різних моделей даних та архітектур, ввести поняття реляційної бази даних.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: стаціонарні та переносні плакати, схеми.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вступний урок будь-якої теми містить досить велику кількість теоретичного матеріалу, а отже несе максимальне навантаження. Для деяких тем такий матеріал можна рівномірно розділити на кілька перших уроків. При розгляді даної теми на першому занятті теоретичний матеріал необхідно максимально пов’язати із повсякденним життям учнів, а для покращення та прискорення процесу сприйняття матеріал подається у графічній формі представлення (таблиці, схеми, графіки тощо). Деякі приклади таких схем подано у матеріалі до даного уроку.

Вивчення нового матеріалу у цьому і наступних уроках подається у вигляді структурованого плану, а в матеріалах, які додаються до кожного уроку, розгорнуто розповідається про кожен із пунктів. Це дає можливість використати даний план як план роботи учнів на уроці, який оголошується на початку розгляду нового матеріалу та записується учнями у робочі зошити. Окрім плану уроку, учні переносять до зошитів основні визначення, які вводяться на кожному уроці. При відсутності відповідного забезпечення учнів підручниками, в зошити також записуються основні алгоритми роботи з об’єктами баз даних.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Аналіз тематичної контрольної роботи з попередньої теми «Електронні таблиці».



ІІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація вивчення нової теми

Людина в своєму житті отримує інформацію з перших хвилин життя. Більш того, сама людина, зокрема її генетичний код, є класичним прикладом інформації. Постійно перебуваючи в середовищі інформації, людство намагалося створити якусь систему для узагальнення, класифікації та систематизації даних. І саме база даних є прикладом такої системи.



ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Визначення поняття «База даних». Приклади БД.

  2. Визначення поняття «Предметна область». Наведення прикладів БД і їхніх предметних областей.

  3. Класифікація БД за:

    • способом організації даних (фактографічні та документальні);

    • технологією обробки даних (централізовані та розподілені);

    • способом доступу до даних (локальні та мережеві).

  4. Архітектури централізованих БД з мереженим доступом (файл-сервер та клієнт-сервер).

  5. Визначення та зміст поняття «Моделі даних».

  6. Ієрархічна, мережева та реляційна моделі даних. Особливості організації даних кожної із моделей. Порівняльна характеристика ієрархічної та мереженої моделей.

  7. Реляційна модель даних як основа сучасних баз даних. Структурні елементи реляційної бази даних:

    • файл (таблиця);

    • поле (та його основні параметри);

    • запис.

V. Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.

Запитання до класу:



        1. Що таке база даних? Назвіть основні властивості БД.

        2. Як класифікуються бази даних?

        3. Чим відрізняється мережева модель даних від ієрархічної?

VІ. Повідомлення домашнього завдання.

Записати в зошит власні приклади баз даних із різних предметних областей (3-4 приклади), підготувати порівняльну характеристику архітектур файл-сервер та клієнт-сервер, а також характерні відзнаки моделей даних.

Підручник І.Т. Зарецька: Розділ 2. § 1-2.

Підручник О.Ю. Гаєвський: § 58.



МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ

База даних (БД) — це пойменована сукупність структурованих взаємопов’язаних даних, що відносяться до визначеної предметної області (реальних об’єктів, процесів, явищ тощо). Прикладами баз даних можуть слугувати: БД щодо наявності медикаментів в аптеці, БД у системі розкладу літаків, потягів або БД продажу квитків транспорту, БД документів учнів школи, картотека відділу кадрів або БД бібліотеки тощо.

Ціль будь-якої інформаційної системи — обробка даних про об’єкти реального світу. У широкому розумінні слова база даних — це сукупність зведень про конкретні об’єкти реального світу в якій-небудь предметній області. Під предметною областю прийнято розуміти частину реального світу, яка підлягає вивченню з метою організації управління й автоматизації (наприклад, підприємство, вуз і т.д.).



Класифікація баз даних

І. За способом організації даних:



  • фактографічні;

  • документальні.

ІІ. За технологією обробки даних:

  • централізована база даних зберігається в пам’яті однієї обчислювальної системи. Якщо ця обчислювальна система є компонентом мережі персональних комп’ютерів (ПК), можливий розподілений доступ до такої бази. Такий спосіб використання баз даних досить часто застосовують у локальних мережах;

  • розподілена база даних складається з декількох, можливо пересічних чи навіть дублюючих одна одну частин, збережених у пам’яті різних комп’ютерів обчислювальної мережі. Робота з такою базою здійснюється за допомогою системи управління розподіленою базою даних (СУРБД).

ІІІ. За способом доступу до даних:

  • локальні – доступ до даних здійснюється з однієї обчислювальної системи, тобто база даних створюється і обробляється на одному комп’ютері;

  • мережеві – доступ можливий з різних обчислювальних машин однієї системи або комп’ютерної мережі.

Системи централізованих баз даних з мережевим доступом припускають різні архітектури подібних систем:

  • Файл-сервер. Ця архітектура систем БД із мережевим доступом припускає виділення однієї з машин мережі в якості центральної (сервер файлів). На такій машині зберігається спільно використовувана централізована БД. Всі інші машини мережі виконують функції робочих станцій, за допомогою яких підтримується доступ користувальницької системи до централізованої бази даних. Файли бази даних відповідно до користувацьких запитів передаються на робочі станції, де в основному і здійснюється обробка. Недолік – при великій інтенсивності доступу до тих самим даних продуктивність інформаційної системи знижується.



  • Клієнт-сервер. У цій концепції центральна машина (сервер бази даних), окрім збереження централізованої бази даних, повинна забезпечувати виконання основного обсягу обробки даних. Запит на дані, видаваний клієнтом (робочою станцією), здійснює пошук і вибір даних на сервері. Визначені дані (але не файли) транспортуються по мережі від сервера до клієнта. Специфікою архітектури клієнт-сервер є використання мови запитів SQL.

М
оделі даних


Модель даних — сукупність структур даних і операцій їх обробки.

За структурою організації інформації в БД розрізняють такі моделі баз даних: ієрархічна, мережева та реляційна.



Ієрархічна модель бази даних. Ця модель представляє собою структуру даних, які впорядковані за підляганням від загального до конкретного, що нагадує «дерево» (граф), тому має такі самі складові: рівень, вузол, зв’язок. Модель працює за наступним принципом: кілька вузлів нижчого рівня з’єднуються за допомогою зв’язку з одним вузлом вищого рівня.

Ієрархічна модель бази даних має такі властивості:



  • кілька вузлів нижчого рівня пов’язані тільки з одним вузлом вищого рівня;

  • дерево ієрархії має тільки одну вершину, що не підпорядковується ніякій іншій;

  • кожний вузол має власне ім’я;

  • є тільки один маршрут від вершини дерева (кореневого вузла) до будь-якого вузла структури.

Мережева модель бази даних. Загальним виглядом вона схожа на ієрархічну. Має такі самі складові структури, але вирізняється характером відношення між ними. Між елементами структури зв’язок до­вільний, не обмежений кількістю елементів.

Реляційна модель бази даних (від латинсь­кого relatio відношення). Модель побудована на взаємо­відношеннях між складовими структури. Складається з однієї таб­лиці або, як правило, із сукупності взаємопов’язаних двовимірних таблиць.

Ці моделі характеризуються простотою структури даних, зручним для користувача табличним представленням і можливістю використання формального апарата алгебри відношень та реляційного числення для обробки даних.



Структурні елементи реляційної бази даних

Поняття бази даних тісно пов’язано з такими поняттями структурних елементів, як поле, запис, файл.



Файл (таблиця) — сукупність екземплярів записів однієї структури.

Поле елементарна одиниця логічної організації даних, що відповідає неподільній одиниці інформації — реквізиту. Для опису поля використовуються наступні характеристики:

Основні властивості полів таблиці:

  • Ім’я поля визначає, як потрібно звертатися до даних цього поля при автоматичних операціях з базою (за мовчазної згоди імена полів використовуються як заголовки стовпців таблиць).

  • Тип поля визначає тип даних, які можуть міститися в даному полі.

  • Розмір поля визначає засіб форматування в комірках, що належать полю (наприклад, для текстового типу – від 1 до 255 символів)

  • Формат поля визначає за допомогою спеціальних символів вигляд та розмір рядків, що вводяться.

  • Маска введення визначає форму, в якій вводяться дані в полі.

  • Підпис визначає заголовок стовпця таблиці для даного поля (якщо підпис не вказаний, то як заголовок стовпця використовується Імя поля ).

  • Значення за умовчанням - те значення, яке вводиться в комірку поля автоматично при створенні нового запису.

  • Умова на значення – обмеження, що використовується для перевірки правильності введення даних.

  • Повідомлення про помилку – текстове повідомлення, яке видається автоматично при спробі ведення помилкових даних, тобто тих, що не задовольняють тип поля та/або умову на значення.

  • Обовязкове поле – властивість, що визначає обов’язкове заповнення даного поля при наповненні бази (набуває одного із двох значень “так” або “ні”).

  • Порожні рядки властивість, що дозволяє введення порожніх рядкових даних (набуває одного із двох значень “так” або “ні”).

  • Індексоване поле - якщо поле володіє цією властивістю, всі операції, пов’язані з пошуком або сортуванням записів за значенням, що зберігається в даному полі, істотно прискорюється (набуває значень “так” або “ні”).

  • Точність для числових даних (наприклад, два десяткові знаки для відображення дробової частини числа).

Запис (кортеж) — сукупність логічно пов’язаних полів. Екземпляр запису – окрема реалізація запису, що містить конкретні значення його полів.

Кожна реляційна таблиця – це двовимірний масив, який має наступні властивості:



  • кожен елемент таблиці — це один елемент даних;

  • усі поля таблиці однорідні, тобто всі елементи в стовпчику мають однаковий тип (числовий, символьний...) і довжину;

  • кожне поле має унікальне ім’я;

  • однакові записи в таблиці відсутні;

  • порядок проходження записів і полів може бути довільним.

Поле, кожне значення якого однозначно ідентифікує відповідний запис, називається простим ключем (ключовим полем). Якщо записи однозначно визначаються значеннями декількох полів, то така таблиця бази даних має складений ключ.

Щоб зв’язати дві реляційні таблиці, необхідно ключ першої таблиці ввести до складу ключа другої таблиці (можливий збіг ключів). В іншому випадку потрібно ввести в структуру першої таблиці зовнішній ключ ключ другої таблиці.


УРОК № 2

Тема уроку: Системи управління базами даних.

Мета уроку: навчити розрізняти поняття бази даних та системи управляння базами даних, ознайомити із основними характеристиками сучасних СУБД, ввести поняття типи об’єктів Access та типи даних реляційних таблиць.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: стаціонарні та переносні плакати, схеми.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

Учні наводять підготовлені вдома приклади баз даних та характеризують моделі даних, тим самим відповідаючи на основні питання:



  1. Що таке база даних?

  2. Що таке предметна область БД?

  3. Як поділяються БД за способом доступу до даних?

  4. Як поділяються БД за технологією обробки даних?

  5. Що таке архітектури “файл-сервер” та “клієнт-сервер”?

  6. Що таке модель даних?

  7. Які моделі даних використовуються в сучасних БД?

  8. Які основні поняття ієрархічної моделі даних?

  9. З чого складається реляційна таблиця?

ІІІ. Мотивація вивчення нової теми

Великі підприємства та організації завжди могли дозволити собі зробити замовлення на програмування спеціалізованої системи «під себе». Малим підприємствам часто не під силу було не тільки вирішити, але навіть і правильно сформулювати цю задачу.

Положення змінилося з появою у складі пакету Microsoft Office системи управління базами даних Access. Ранні версії цієї програми мали номери Access 2.0 і Access 95/97.

За допомогою Access звичайні користувачі отримали зручний засіб для створення і експлуатації достатньо могутніх баз даних без необхідності що-небудь програмувати. В той же час робота з Access не виключає можливості програмування. При бажанні систему можна розвивати і настроювати власними силами. Для цього треба володіти основами програмування на мові Visual Basic.

Ще однією додатковою перевагою Access є інтегрованість цієї програми з Excel, Word і іншими програмами пакету Office. Дані, створені в різних додатках, що входять в цей пакет, легко імпортуються і експортуються з одного додатку в інший.

ІV. Вивчення нового матеріалу.


  1. Визначення поняття «Система управління базою даних». Приклади СУБД.

  2. Класифікація СУБД за ступенем універсальності (загального призначення, спеціалізовані).

  3. Продуктивність СУБД та методи захисту даних.

  4. СУБД Microsoft Access як яскравий представник сучасних систем обробки реляційних баз даних.

  5. Типи об’єктів в СУБД Access:

    • таблиці;

    • запити;

    • форми;

    • звіти;

    • макроси;

    • модулі.

  1. Типи даних в реляційних таблицях.

V. Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.

Бліц-опитування класу за основними пунктами плану уроку (по 1-2 питання з кожного)



VІ. Повідомлення домашнього завдання.

Записи в зошиті.

Підручник О.Ю. Гаєвський: § 58-59.

МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ

Системи управління базами даних призначені для централізованого керування базою даних в інтересах усіх працюючих у цій системі.

За ступенем універсальності розрізняють два класи СУБД:


  • системи загального призначення;

  • спеціалізовані системи.

СУБД загального призначення не орієнтовані на певну предметну область чи на інформаційні потреби якої-небудь групи користувачів. Кожна система такого роду реалізується як програмний продукт, здатний функціонувати на деякій моделі ЕОМ у визначеній операційній системі і поставляється багатьом користувачам як комерційний виріб. Використання СУБД загального призначення як інструментального засобу для створення автоматизованих інформаційних систем, заснованих на технології баз даних, дозволяє істотно скоротити терміни розробки, заощаджувати трудові ресурси.

Спеціалізовані СУБД створюються в виняткових ситуаціях при неможливості чи недоцільності використання СУБД загального призначення.

Основні характеристики деяких СУБД — лідерів на ринку програм, — призначених як для розробників інформаційних систем, так і для кінцевих користувачів.

У розглянуту групу програмних продуктів входять:



  • dBASE IV 2.0, компанії Borland International;

  • Microsoft Access ;

  • Microsoft FoxPro 2.6 for DOS;

  • Microsoft FoxPro 2.6 for Windows;

  • Paradox for DOS 4.5;

  • Paradox for Windows, версія 4.5 компанії Borland.

У таблиці показані рейтингові місця (умовні), що займають розглянуті програмні засоби відносно один одного.

Таблиця. Рейтинг сучасних СУБД за основними характеристиками

Найменування

DBASE IV

2.0

Microsoft Access

Microsoft FoxPro for DOS 2.6

Microsoft FoxPro for Windows 2.6

Paradox for DOS 4.5

Paradox for Windows 4.5

Продуктивність

4

3

1

1

2

2

Забезпечення цілісності даних на рівні бази даних



1





2

2

Забезпечення безпеки

2

1

5

5

3

4

Робота в багатокористувацьких середовищах

2

2

4

4

1

3

Експорт-імпорт-експорт

2

1

2

1

1

1

Доступ до даних SQL

2

1

2

2



3

Можливості запитів і інструментальні засоби розробки прикладних програм

3

3

1

1

2

4

* «1» — програма має найкращі характеристики, «5» — найгірші.

Продуктивність СУБД

Продуктивність СУБД оцінюється:



  • часом виконання запитів;

  • швидкістю пошуку інформації в неіндексованих полях;

  • часом виконання операцій імпортування бази даних з інших форматів;

  • швидкістю створення індексів і виконання таких масових операцій, як відновлення, вставка, вилучення даних;

  • максимальним числом рівнобіжних звернень до даних у багатокористувацькому режимі;

  • часом генерації звіту.

На продуктивність СУБД впливають два фактори:

  • СУБД, які стежать за дотриманням цілісності даних, несуть додаткове навантаження, що не випробують інші програми;

  • продуктивність власних прикладних програм значною мірою залежить від правильного проектування і побудови бази даних.

Забезпечення безпеки

Деякі СУБД передбачають засоби забезпечення безпеки даних. Такі засоби забезпечують виконання наступних операцій:



  • шифрування прикладних програм;

  • шифрування даних;

  • захист паролем;

  • обмеження рівня доступу (до бази даних, до таблиці, до словника, для користувача).

СУБД Microsoft Access

СУБД Microsoft Access — це засіб управління базами да­них і, як і інші програмні продукти цієї категорії, зберігає і обробляє дані, представляє інформацію в зручному для користувача вигляді, автоматизує рутинні задачі такі, як введення платіжних документів, карток обліку, скла­дання розкладу тощо. Використовуючи Microsoft Access, можна створюва­ти зручні вихідні форми, обробляти дані та складати різноманітні звіти.

Microsoft Access має нові інструментальні засоби створення та тиражу­вання баз даних, аналізу їх продуктивності, забезпечуючи одночасно до­сить простий інтерфейс.

Microsoft Access дозволяє використовувати одночасно декілька таблиць в БД. Це полегшує процес структурування даних і виконання завдань. Про­грама забезпечує повне управління реляційними базами даних. Вона пе­редбачає визначення первинних і зовнішніх ключів і повністю реалізує підтримку цілісності даних. Крім того, Microsoft Access має засоби для по­передження введення некоректних даних.

Складовими частинами бази даних в Microsoft Access є:


  1. Таблиця (Таблица) – об’єкт, у якому зберігаються дані про предмети реального світу.

  2. Запит (Запрос) – об’єкт, який вибирає дані з таблиці за певним критерієм (умовою). За допомогою запиту можна вибрати, змінити або згрупувати певні дані, що містяться в одній або декількох таблицях. Відповідь на запит також має вигляд таблиці і називається динамічним набором записів. Якщо користувач змінює дані динамічного набору, то це відразу ж позначається на вмісті таблиці.

  3. Форма (Форма) – об’єкт, призначений для введення, редагування та перегляду даних таблиці або запиту в певному форматі представлення. Так у формі можна визначити списки допустимих значень даних, виділити дані кольором або відобразити повідомлення про помилки при введенні невірних даних. Нескладно організувати відображення результатів обчислень. Форму можна виводити як на екран, так і на принтер. Форма може містити дані з однієї або декількох взаємозв’язаних таблиць, а також не пов’язані з таблицями дані. Для опису форми використовується методика візуального програмування.

  4. Звіт (Отчёт) – об’єкт, призначений для роздруку даних у визначеному користувачем вигляді. Звіт дозволяє згрупувати записи, підрахувати і вивести як проміжні, так і повні підсумкові значення. Звіт можна оформити, використовуючи різноманітні типи шрифтів Windows, а також прикрасити його малюнками і діаграмами.

  5. Макрос (Макрос) – набір з однієї або декількох макрокоманд, які виконуються як група без участі користувача. Як приклад, макрос може при завантаженні БД автоматично відкрити потрібні форми або при натисненні кнопки у формі виконати деяку типову дію (друк форми, відкриття іншої форми і т.п.). Макроси дозволяють автоматизувати часто виконувані операції і погоджувати роботу різних об’єктів практично без програмування в звичайному розумінні. Макрокоманди вибираються із списку стандартних макрокоманд таких, як «Відкрити об’єкт», «Закрити об’єкт» тощо.

  6. Модуль (Модуль) – набір процедур та функцій мовою програмування Visual Basic, які зберігаються як єдине ціле. Модулі, зазвичай, використовують для створення складних за структурою інформаційних систем.

У таблицю можна вводити будь-які дані, вказавши попередньо на етапі проектування таблиці їхній тип. Перелік та коротка характеристика основних типів даних, які використовуються в MS Access, наведено в таблиці.

Таблиця. Типи даних Microsoft Access та їхні характеристики

Тип даних

Вміст поля

Розмір

Текстовий

(Текстовый)



Текст або комбінація текстових і числових значень, наприклад, адреси. Крім того, в такі поля записують числові значення, для яких не передбачається виконання розрахунків, такі як телефонні або інвентарні номери або поштові індекси.

До 255 символів. Зберігаються тільки символи, введені в полі; не зберігаються пропуски, відповідні незаповненій частині текстового поля. Максимальне число символів, які можна ввести в полі, визначається властивістю “Розмір поля”

Поле MEMO

Довгий текст, наприклад, примітки або описи.

До 65 535 символів

Числовий

(Числовой)



Числові дані, що допускають використовування в математичних обчисленнях за винятком грошових розрахунків (для останніх визначений тип “Грошовий”). Конкретний числовий тип визначається значенням властивості “Розмір поля”.

1, 2, 4 або 8 байт

(16 байт для значення


“Код реплікації”)

Дата/час

(Дата/время)



Значення дати і/або часу.

8 байт

Грошовий

(Денежный)



Грошові значення; дозволяє проводити обчислення без округлення значень. Діапазон даних: до 1015, абсолютна погрішність 10-4.

8 байт

Лічильник

(Счетчик)



Унікальні послідовні (з кроком 1) або випадкові номери, автоматично згенеровані при додаванні записи.

4 байт

(16 байт для значення


“Код реплікації”).

Логічний

(Логический)



Поля, які можуть мати тільки одне значення з двох, наприклад: Да/Нет, Істина/Ложь або Вкл/Выкл.

1 біт

Поле об’єкту OLE

(Поле объекта OLE)



Зовнішні об’єкти, створені в інших додатках, що підтримують протокол OLE.

До 1 Гбайт
(обмежується об’ємом диска).

Примітки.

  1. Для типів даних “Числовой”, “Дата/время”, “Денежный” і “Логический” визначені стандартні формати відображення. Для вказівки конкретного формату відображення необхідно вибрати в вмпадаючому списку одне із значень властивості “Формат поля”. Створення спеціального формату відображення допускається для всіх типів, окрім OLE.

  2. Тип даних “Счетчик” варто задавати для полів, в які автоматично вводиться номер при додаванні нового запису в таблицю (буває послідовний лічильник або лічильник з випадковою нумерацією). Після створення цей номер неможливо змінити або видалити. Таке поле зручно використовувати як ключове поле таблиці.

  3. Протокол OLE (Object Linking and Embedding) — це механізм Windows, що дозволяє включити (додати, вмонтувати) в поточний документ об’єкти, створені іншими прикладними програмами і автоматично завантажувати ці програми для роботи з ними. Наприклад, поле таблиці може містити документ Microsoft Word, електронну таблицю Microsoft Excel, малюнок Paint, звуковий чи відеозапис тощо.

УРОК № 3

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка