Зміст нормативна база щодо викладання математики у 2012-2013н р



Сторінка19/20
Дата конвертації08.03.2016
Розмір1.84 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

Геометрія

(4 години на тиждень; у I семестрі — 64 год, у II семестрі — 76 год)

теми

Назва теми


Кількість годин

Кількість контрольних робіт

1
Координати, геометричні перетворення та вектори у просторі

32

2

2

Многогранники

28

2

3

Тіла обертання

20

1

4

Обєми та площі поверхонь геометричних тіл

36

2

5

Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу, розвязування задач

20

1




Резервний час

4

-




Разом:

140

8



11 клас

(поглиблене вивчення)

Алгебра і початки аналізу

(5 годин на тиждень; у I семестрі — 80 год, у II семестрі — 95 год)

№ теми
Назва теми

Кількість

годин


Кількість контрольних робіт

1

Границя та неперервність функції.

15

1

2

Похідна та її застосування

35

2

3

Показникова та логарифмічна функції

25

2

4

Інтеграл та його застосування

25

2

5

Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей і математичної статистики

25

1

6

Комплексні числа та многочлени

25

2

7

Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу, розв’язування задач

20

1




Резервний час

5

-




Разом:

175

11

Геометрія

(4 години на тиждень; у I семестрі — 64 год, у II семестрі — 76 год)

№ теми
Назва теми

Кількість годин

Кількість контрольних робіт

1

Координати, геометричні перетворення та вектори у просторі

32

2

2

Многогранні кути

12

1

3

Многогранники

28

2

4

Тіла обертання

20

1

5

Обєми та площі поверхонь геометричних тіл

36

2

6

Повторення, узагальнення та система-тизація навчального матеріалу, розв’язування задач

20

1




Резервний час

4

-




Разом:

140

9

4.2. Для запобігання перевантаження учнів час проведення контрольних робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора навчального закладу за погодженням із вчителями.

Впродовж одного робочого дня учні можуть виконувати письмову контрольну роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня – не більше ніж з трьох. Під час планування контрольних робіт у кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього семестру, не допускаючи накопичення письмових (контрольних) робіт наприкінці семестру, навчального року.



5. Використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків

Потребує окремого коментаря питання щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків. Учитель математики може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо:

- посібник має гриф "Схвалено до використання у навчально-виховному процесі";

- від дати надання грифу посібникові минуло не більше п'яти років;

- посібник має місце (відведені окремі рядки) для вписування додаткового матеріалу в зміст конспекту уроку (для реалізації творчого підходу словесника).

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію "спеціаліст", повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки України і схвалена до використання у навчально-виховному процесі: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України".

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф міністерства, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти міністерства.

Навчально-методична література, яка має гриф міністерства і схвалена до використання у загальноосвітніх навчальних закладах, щорічно зазначається в Переліку програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України».



6. Орфографічний режим

ОРФОГРАФІЧНИЙ РЕЖИМ У ШКОЛІ, або єдиний мовний режим — сукупність єдиних організаційних і методичних вимог, виконання яких учителями та учнями сприяє зміцненню й розвитку навичок грамотного письма й культури мови школярів.

6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають чотири клітинки.

6.3. Дату класної чи домашньої роботи з математики у 5 - 9 класах записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому - вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:

Перше жовтня

Класна робота

у 10 - 12 класах у робочих зошитах із математики - інше оформлення: на полі зазначають дату цифрами.

У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується лише дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота:

Перше жовтня

Взаємне розташування прямих на площині

6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.

6.5. Зразок підпису зошита:

Зошит

для робіт з математики (алгебри, алгебри і початків аналізу, геометрії)

учня 8-А класу

СЗШ N 24 м. Києва

Кучеренка Захара

Зошит

для контрольних робіт

з математики (алгебри, алгебри і початків аналізу, геометрії)

учениці 10-А класу

Полтавського НВК N 10

Косенко Ганни

7. Порядок ведення класного журналу

Класний журнал (далі - журнал) – це обов’язковий документ загальноосвітнього навчального закладу, в якому фіксуються результати навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо.

Ведення журналу здійснюється класним керівником та вчителями. Вони несуть особисту відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів.

Записи в журналі ведуться державною мовою.

Записи проводяться чорнилами (пастою) одного (чорного або синього) кольору, чітко й охайно. На сторінках журналу не допускаються будь-які виправлення. У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою.

Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою н.

Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.

У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських занять) дата і тема кожного уроку (семінару) записуються окремо.

Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах.

У разі не атестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а)).

У графі «Зміст уроку» відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо.

У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.

У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання записує «заміна», прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.

У розділі III журналу «Облік проведення навчальних екскурсій та практики» вчителем записується дата і зміст проведення навчальних екскурсій, навчальної практики, що проводяться у терміни, визначені Міністерством освіти і науки України на ці види навчальної діяльності.

Поруч із тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин її проведення.

Перевірка керівником (заступником керівника) навчального закладу стану ведення журналу здійснюється протягом навчального року не менше 4 разів.

У розділі VIII «Зауваження до ведення журналу» керівник загальноосвітнього навчального закладу, його заступник та особи, уповноважені відповідними органами управління освітою, які мають право здійснювати контроль за діяльністю навчального закладу, записують зауваження до ведення журналу із зазначенням дати перевірки, та у разі необхідності, - термін усунення зауважень. Учитель ставить підпис та дату про ознайомлення із зауваженнями та, за необхідності, - відмітку про усунення недоліків.



8. Виставлення оцінок до класного журналу

Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).

Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати.

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)).

Тематична оцінка не підлягає коригуванню.



Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання знань.

Отже, за І семестр, наприклад, у 9 класі з кількістю 2 годин на тиждень, семестровий бал виводять на основі трьох тематичних. При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.

Наприклад, за відсутності однієї тематичної оцінки (учень був не атестований (н\а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а».

Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці І семестр має стояти запис – не атестований(а) – (н\а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

Наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступник) та членів комісії: голови методичного об’єднання, вчителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік проведення оцінювання. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.

Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного об’єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.

На голову комісії покладається відповідальність за об'єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.

У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.

За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше 10 червня поточного навчального року.

Підвищення семестрової оцінки учнями:



  • 9-х класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;

  • 10-11(12)-х класів - не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.

У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).

Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом ДПА без зазначення дати.

За бажанням випускників навчальних закладів системи загальної се­редньої освіти як державна підсумкова атестація можуть бути зараховані результати зовнішнього незалежного оцінювання, про що видається відповідний наказ керівника навчального закладу. У такому випадку результати зовнішнього незалежного оцінювання з конкретного предмету виставляються до журналу у колонку з надписом ДПА.

Прізвища учнів, які виявили бажання зараховувати результати зовнішнього незалежного оцінювання як державну підсумкову атестацію, до протоколів проведення державної підсумкової атестації з предмету не вносяться.

Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а)).

Положення про навчальний кабінет математики

Положення про кабінет математики розроблено на підставі Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 року за № 601 «Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів».



  1. Загальні положення.

Положення про навчальний кабінет математики розроблено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» (651-14) та інших законодавчих актів України.

Кабінет математики – це класна кімната закладу зі створеним навчальним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням.



  1. Мета, завдання та основні форми організації навчального кабінету.

    1. Основна мета створення навчального кабінету математики полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року за № 24.

    2. Завданням функціонування навчального кабінету математики є створення передумов для:

  • організації індивідуального та диференційованого навчання;

  • реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;

  • забезпечення в старшій школі профільного і поглибленого навчання;

  • організації робот гуртків і факультативів;

  • проведення засідань шкільних методичних об’єднань учителів математики;

  • індивідуальної підготовки вчителя до занять і підвищення його науково-методичного рівня.

  1. Матеріально-технічне забезпечення навчального кабінету математики.

    1. Комплектація кабінету математики обладнанням здійснюється відповідно до типових переліків навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення для загальноосвітніх закладів.

    2. Шкільні меблі та їх розміщення у кабінеті мають відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (п.8.2. ДСанПіН 5.5.2.0-08-01 (у0063588-01)і здійснюватися відповідно до вимог ДБН В.2.2.-3.97 «Будинки та споруди навчальних закладів».

У кабінеті математики встановлюються шкільні меблі: парти, учнівські столи та стільці.

Шкільні меблі мають шість розмірів за ростовими групами та маркуванням їх у вигляді ліній відповідного кольору.

Зріст учнів до 115 см (1 група) – лінія оранжевого кольору, 115-130 см (2 група) –фіолетового, 130-145 (3 група) – жовтого, 146-160 см (4 група) – червоного, 161-175 см (5 група)- зеленого і більше 175 см (6 група) – блакитного.

Парти (столи учнівські) повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи (п.8.2. Сан Пін 5.5.2.008-01(у0063588-01).

У кабінеті математики слід передбачити наявність меблів двох-трьох розмірів з перевагою одного з них або трансформативні столи зі зміною висоти згідно з антропометричними даними школярів.

У кабінеті повинна бути нанесена кольорова мірна вертикальна лінія для визначення учням необхідного розміру меблів(п.8.2. ДСан Пін 5.5.2.008-01 (у0063588-01).



    1. У кабінеті математики розміщується класна дошка різних видів: на одну, три або п’ять робочих площ у розгорнутому або складеному вигляді.

Середній щит класної дошки на три або п’ять робочих площ може бути використаний для демонстрації екранно-звукових засобів навчання на навісному екрані.

На окремих робочих площах може бути нанесено графічну сітку для побудови графіків. Одна із робочих площин може мати магнітну основу з кріпленням для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо)

Робочі площі на звороті дошки можуть бути покриті білим кольором для нанесення написів за допомогою спеціальних фломастерів.

Поряд із класною дошкою розміщують демонстраційні креслярські інструменти.



    1. Усі матеріальні цінності кабінету обліковуються в інвентарній книзі встановленого зразка, яка повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою. (додаток 1)

    2. Облік та списання морально та фізично застарілого обладнання, навчально-наочних посібників проводиться відповідно до інструкцій, затверджених Міністерством фінансів України.

    3. Кабінети математики мають бути забезпечені:

- аптечкою з набором медикаментів для надання першої медичної допомоги;

- первинними засобами пожежогасіння відповідно до Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України (z0800-98).



    1. Вимоги пожежної безпеки для всіх навчальних приміщень визначаються НАПБ В.01.050-98/920 Правилами пожежної безпеки для закладів. установ і організацій системи освіти України, затвердженим спільним наказом Міносвіти України і Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30.09.98 3 348/70 (z0800-98), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.12.98 за № 800/3240 (зі змінами і доповненнями).

  1. Навчально-методичне забезпечення навчальних кабінетів математики.

    1. Навчально-методичне забезпечення кабінетів математики складається з навчальних програм, підручників, навчальних та методичних посібників (не менше одного примірника кожної назви) з предмета, типовими переліками навчально-наочних посібників та обладнання загального призначення, зразків навчально-наочних посібників, навчального обладнання у кількості відповідно до вимог зазначених переліків.

    2. Розподіл та збереження засобів навчання і навчального обладнання здійснюються згідно з вимогами навчальних програм та розділами.

    3. У кабінеті математики створюється тематична картотека дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально-наочних посібників. Навчального обладнання, розподілених за темами та розділами навчальних програм. Картки розміщуються в алфавітному порядку.

    4. Додатково кабінети математики можуть бути оснащені:

  • підручниками та навчальними посібниками для кожного учня;

  • фаховим журналами;

  • інформаційними збірниками Міністерства освіти і науки України;

  • бібліотечкою суспільно-політичної, науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури;

  • матеріалами перспективного педагогічного досвіду, розробками відкритих уроків та виховних заходів;

  • інструментами і матеріалами для відновлення і виготовлення саморобних засобів навчання.

  1. Оформлення навчальних кабінетів математики:

    1. На вхідних дверях кабінету математики повинен бути відповідний надпис на табличці з назвою кабінету: «Кабінет математики».

    2. Для оформлення кабінетів математики передбачено створення навчально-методичних експозицій змінного та постійного характеру.

    3. До постійних експозицій кабінету математики належать:

  • державна символіка;

  • портрети видатних учених;

    1. У секційних шафах кабінету математики демонструються прилади тощо.

    2. До експозицій змінного характеру належать:

  • виставка кращих робіт учнів;

  • матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання тематичного оцінювання, державної атестації;

  • додаткова інформація відповідно до навчальної програми;

  • результати експериментальної та дослідницької роботи учнів;

  • результати учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів тощо.

Матеріали експозицій оновлюються при переході до вивчення нової теми.

    1. Для розташування експозицій використовуються змінні пластинчасті, перфоровані або решітчасті стенди, що розміщують на стінах.

    2. Кабінет математики загальноосвітнього навчального закладу повинен бути забезпечений настінним термометром або психрометром.

  1. Керівництво навчальним кабінетом математики.

    1. Роботою кабінету математики керує завідувач, якого призначає директор з числа досвідчених учителів наказом по загальноосвітньому закладу.

    2. Завідувач кабінету математики несе відповідальність за упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників, обладнання та інших матеріальних цінностей.

    3. До обов’язків завідувача кабінету належать:

  • складання перспективного плану оснащення кабінету;

  • забезпечення умов для проведення уроків;

  • сприяння оновленню та удосконаленню матеріальної бази кабінету;

  • систематизація та каталогізація матеріальних об’єктів;

  • забезпечення дотримання в кабінеті правил електричної та пожежної безпеки, чистоти, порядку тощо;

  • систематичне ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списання матеріальних цінностей.

    1. Перспективний план оснащення кабінету математики засобами навчання та шкільним обладнанням складає завідувач кабінету за погодженням із директором закладу, у разі необхідності (закупівля і встановлення нового складного обладнання) – з місцевим органом управління освітою, органами державної санітарно-епідемічної служби та пожежної охорони.

Додаток 1 до п.4.6. розділу 4 Положення

Форма інвентарної книги

№ з/п

Назва предмета

Інвентарний номер

Коли придбано

Кількість і вартість

Час і причина списання



















Додаток 2

Типовий перелік

навчального обладнання для кабінетів математики

загальноосвітніх навчальних закладів
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка