Зміст передмова



Сторінка4/9
Дата конвертації26.03.2016
Розмір2.59 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Тема 4. Інвестиційні та інноваційні договори

План

1. Загальноправова характеристика та істотні умови інвестиційних та інноваційних договорів.

2. Характеристика окремих видів договорів на здійснення інвестицій та інноваційної діяльності:

- договору на капітальне будівництво;

- договору на створення і передачу науково-технічної продукції;

- концесійного договору;

- договору лізингу;

- корпоративного інвестиційного договору;

- договорів про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво та ін.) без отримання статусу юридичної особи;

- міжнародних договорів про співробітництво у сфері інноваційної діяльності;

- інших інвестиційних та інноваційних договорів.

1. Загальноправова характеристика та істотні умови інвестиційних й інноваційних договорів
Поняття «інвестиційний договір» та «інноваційний договір» використовуються у вузькому та широкому значеннях.

Так, у широкому розумінні інвестиційний договір розуміється як договір, що укладається між інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності (державою Україна, вітчизняними суб’єктами господарювання) і спрямовані на реалізацію будь-яких видів і форм інвестицій з метою отримання прибутку або досягнення певного соціального ефекту. Інноваційний договір у широкому розумінні можна розуміти як різновид інвестиційного договору і визначити як договір між інвестором, який здійснює діяльність, спрямовану на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів і послуг державою або суб’єктом господарювання України.



У вузькому розумінні термін «інвестиційний договір» та «інноваційний договір» застосовується для договорів, однією із сторін яких є іноземний інвестор.

Інвестиційний та інноваційний договори за правовою природою є господарськими договорами.



Предметом інвестиційного договору є інвестиція у будь-якій не забороненій законодавством України формі, тобто усе те, що визначено статтею 1 Закону Україну «Про інвестиційну діяльність»:

  • кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

  • рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

  • майнові права інтелектуальної власності;

  • сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»);

  • права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

  • інші цінності.


Предметом інноваційного договору є інновації – новостворені (застосовані) і/або вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і/або соціальної сфери.

Метою інвестиційного договору є той безпосередній господарсько-правовий результат, якого намагаються досягти сторони в процесі його укладання та виконання.

Кінцевою метою інвестиційного договору є здійснення інвестицій та досягнення в результаті цього певного результату – одержання прибутку чи досягнення певного соціального ефекту.



Метою інноваційного договору є розробка інноваційного проекту і створення інноваційного продукту – рузультату науково-дослідної або дослідно-конструкторської розробки або інноваційної продукції – нових конкурентноздатних товарів чи послуг, що відповідають Закону України «Про інноваційну діяльність».

Інвестиційні та інноваційні договори є консенсуальними, оскільки вимагають узгодження і підписання.
Інвестиційні та інноваційні договори виконують наступні функції:

  • регулятивну – регулюють відносини між учасниками договорів;

  • координаційну – умови договору узгоджуються сторонами;

  • функцію інструменту планування – сторони планують свою діяльність;

  • контрольну – за допомогою договорів здійснюється контроль за їх учасниками;

  • охоронну – договори містять дані про можливість застосування управненою стороною договору оперативно-господарських та інших санкцій.


Зміст інвестиційного та інноваційного договору – сукупність істотних та звичайних умов договорів.
Істотні умови:

1) ціна – вартість інвестицій або коштів, що виділяються на здійснення інноваційної діяльності, у національній або іншій валюті;

2) предмет – інвестиції у будь-якій не забороненій законодавством формі або кошти, що виділяються на здійснення інноваційної діяльності;

3) строк (у випадку, коли договір має тривалий, а не разовий характер) – строк внесення коштів у вигляді інвестицій або на фінансування інноваційної діяльності; (у випадку коли це разовий договір) – певна дата перерахування коштів;

4) кількісні та якісні характеристики предмету інвестицій або інноваційної діяльності – кількість та характеристика обладнання, устаткування, що передається, характеристика видів робіт, що будуть здійснюватися;

5) форма договору та об’єкт, в який буде здійснено інвестиції або в якому буде здійснюватися інноваційна діяльність.



Крім цих істотних умов спеціальним законодавством до окремих видів інвестиційних та інноваційних договорів можуть бути передбачені інші істотні умови.
До загальних (звичайних) умов інвестиційного та інноваційного договору належать:

  • умови про форми платежу;

  • визначення порядку виконання договору;

  • відповідальність сторін (оперативно-господарські санкції);

  • порядок розгляду та вирішення спорів, що виникають (можуть виникнути) між сторонами у процесі виконання договору;

  • обставини, що звільняють сторони від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за договором (форс-мажорні обставини, зміна законодавства тощо);

  • узгодження страхування ризиків;

  • способи забезпечення сторонами належного виконання договорів.


Форма інвестиційного чи інноваційного договору є письмовою і може бути стандартною, тобто такою, як це передбачено ГК України, ЦК України – повною письмовою формою, яка включає комплект документів, необхідних для укладання договору:

  • текст договору, підписаний сторонами;

  • протокол розбіжностей (якщо він був);

  • протокол узгодження розбіжностей (якщо ці розбіжності узгоджувалися і між сторонами було досягнуто згоди);

  • судове рішення (якщо спір передавався до господарського суду).

Скорочена письмова форма – листи, телеграми, факсограми, інші документи.

Договір приєднання, коли умови договору визначено давно і вони не підлягають корегуванню.

Нотаріальна форма договору – має місце коли об’єктом інвестування є майно, що знаходиться у цивільно-правовому обігу і вимагає переведення у господарський обіг (придбання нерухомого майна громадян поза біржою), а також у випадку продажу в процесі приватизації цілісних майнових комплексів підприємств або їхніх структурних підрозділів та ін.
Порядок укладання інвестиційного договору:

  • загальний порядок, передбачений ГК України, ГПК України та ЦК України;

  • укладання договорів шляхом торгів (тендерів) на реалізацію майна, робіт та послуг;

  • укладання договорів шляхом торгів (тендерів) на придбання майна, визначення виконавця робіт та послуг;

  • шляхом конкурсів (конкурсів програм, умов, технологій);

  • шляхом переговорів.


Способи забезпечення виконання зобов’язань, що виникають з інвестиційних та інноваційних договорів:
Господарсько-правові способи:

  • правова робота (договірна та претензійно-позовна робота) – робота юридичного відділу із розробки договорів та з контролю їх виконання;

  • позитивне стимулювання – надання додаткових переваг стороні, що належним чином виконує свої зобов’язання;

  • негативне стимулювання – застосування до сторони, що не виконує свої зобов’язання по договору, різного роду господарсько-правових санкцій.


Цивільно правові способи:

  • застава;

  • гарантія;

  • порука;

  • завдаток.


Види інвестиційних та інноваційних договорів.
Залежно від кількості сторін:

  • двосторонні (є один інвестор і один учасник інвестиційної діяльності);

  • багатосторонні (одному інвестору можуть відповідати кілька учасників інвестиційної діяльності – суб’єктів господарювання України або одному учаснику інвестиційної діяльності (державі чи суб’єкту господарювання) можуть відповідати кілька інвесторів).



За критерієм оплатності:

  • оплатні, коли інвестор чи суб’єкт, що здійснює інноваційну діяльність, розраховує на отримання прибутку;

  • безоплатні, коли інвестор або суб’єкт, що здійснює інноваційну діяльність, розраховує досягнення певного соціального ефекту без отримання прибутку.


За часом виконання інвестиційні та інноваційні договори бувають:

  • одноразового виконання (інвестиції здійснюються один раз у конкретну дату);

  • тривалої дії (інвестиційна діяльність здійснюється тривалий час і майно або кошти, що вкладаються у вигляді інвестицій або фінансування інноваційної діяльності, перераховуються протягом цього часу рівними або нерівними частками).


За економічним змістом (видами, сферами або галузями господарювання, у яких здійснюється інвестиційна чи інноваційна діяльність):

- договір на капітальне будівництво;

- договір на створення і передачу науково-технічної продукції;

- концесійний договір;

- договір лізингу;

- корпоративний інвестиційний договір;

- договір про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво та ін.) без отримання статусу юридичної особи;

- міжнародний договір про співробітництво у сфері інноваційної діяльності;

- інші інвестиційні та інноваційні договори.

2. Характеристика окремих видів договорів на здійснення інвестицій та інноваційної діяльності
Характеристика договору на капітальне будівництво.

Капітальне будівництво є різновидом інвестиційної діяльності і включає виконання робіт (вишукувально-розвідувальних, проектних, загально- і спеціальнобудівельних – монтажних, пусконалагоджувальних, робіт щодо упорядкування територій).

Капітальне будівництво здійснюється різним способами.

Підрядний спосіб капітального будівництва передбачає виконання будівельних робіт сторонньою організацією – підрядчиком на засадах, передбачених у договорі із замовником.

Господарський спосіб капітального будівництва полягає у виконанні робіт і введенні об’єкта в експлуатацію силами самого забудовника – суб’єкта господарювання, що є розпорядником інвестицій та має затверджену проектно-кошторисну документацію.

Підрядно-господарський (змішаний) спосіб капітального будівництва передбачає виконання частини робіт власними силами організації-забудовника, а решти робіт – будівельною організацією на основі договору підряду на капітальне будівництво.

Сторонами договору на капітальне будівництво є:


  • інвестори – суб’єкти інвестиційної діяльності у сфері капітального будівництва, які приймають рішення про вкладення коштів (інвестицій) в об’єкти інвестування, що належать до основних фондів;

  • замовники – суб’єкти інвестиційної діяльності в галузі капітального будівництва, що замовляють у підрядчика виконання проектно-вишукувальних, будівельних та пов’язаних із ними робіт. Замовником може бути й сам інвестор;

  • підрядники – організації чи фізичні особи-підприємці, які на договірних засадах за плату виконують проектно-вишукувальні, будівельні та пов’язані з ними роботи (серед підрядників виділяються генпідрядники та субпідрядники).


За договором на капітальне будівництво підрядник (генеральний та субпідрядники) зобов’язуються виконати замовлення (виконати проектно-вишукувальні та будівельні роботи), а інвестор або замовник зобов’язується прийняти і оплатити готовий об’єкт капітального будівництва.

Договір на капітальне будівництво є консенсуальним, оскільки вимагає узгодження усіх істотних умов (предмета – об’єкта капітального будівництва, ціни – проектно-кошторисної вартості будівництва, строку виконання та інших) і вважається укладеним з моменту його підписання обома сторонами.

Залежно від кількості сторін договір на капітальне будівництво, як правило, є багатостороннім договором, оскільки крім замовника і генпідрядника сторонами договору можуть бути субпідрядники і інвестори.

За критерієм оплатності договір на капітальне будівництво є оплатним.

За часом виконання договір на капітальне будівництво може бути як договором з одноразовим, так і з тривалим виконанням.
Аналогічним чином на основі зазначених критеріїв інвестиційних та інноваційних договорів надамо характеристику окремим іншим договорам.

За договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона – наукова установа-виконавець зобов’язується на замовлення іншої сторони – замовника виконати науково-дослідні, дослідно-конструкторські, технологічні роботи, НДДКР, а замовник, у свою чергу – прийняти ці роботи і сплати за їх виконання.

Предметом цього договору є науково-технічний результат, який повинен виготовити виконавець, або модифікована науково-технічна продукція.

Науково-технічною продукцією Господарський кодекс України визначає завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб’єктами господарювання (науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо).

Договір на створення і передачу науково-технічної продукції є консенсуальним, оскільки вимагає узгодження між сторонами і письмової форми укладання.

Договір є двостороннім з наявними замовником і виконавцем, але може бути й багатостороннім (наприклад, коли є кілька виконавців).

Договір може укладатися на виконання усього комплексу робіт від дослідження до впровадження у виробництво науково-технічної продукції, а також на її подальше технічне супроводження (обслуговування). У разі якщо науково-технічна продукція є результатом ініціативних робіт, договір укладається на її передачу, включаючи надання послуг на її впровадження та освоєння.

Як і попередній вид договорів за критерієм оплатності договір на створення і передачу науково-технічної продукції є оплатним, а за часом виконання може бути як договором з одноразовим, так і з тривалим виконанням.

У цьому договорі має місце змішування понять договору про надання наукомісткої послуги та договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Саме тому про наукомісткі послуги можна вести мову виключно за умови наявності лише нематеріального результату, досягнення якого не може бути гарантовано.

Варто зазначити, що виконавець договору про виконання науково-дослідних робіт також не завжди може гарантувати досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від нього, і замовник зобов’язаний оплатити проведені роботи, але, по-перше, оплата відбувається не вище за відповідну частину ціни робіт, визначеної договором і, по-друге, оплачуються лише роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати. Тому в тих випадках, коли правовідносини щодо наукової та інтелектуальної діяльності мають на меті створення матеріального результату (винаходу, документації), вони мають бути врегульовані главою 62 ЦК України (виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт), якщо ж результат є нематеріальним та його досягнення не може бути гарантовано виконавцем, то такі правовідносини мають врегульовуватися договором про надання наукомістких послуг (консультації під час надання освітніх послуг, керівництво науковою роботою здобувача, репетиторство тощо)1.

Зазначимо, що критерієм, який дозволяє відрізнити наукові дослідження та розробки від супутніх їм видів діяльності, є наявність у дослідженнях і розробках значного елемента новизни. Відповідно до цього критерію конкретний проект залежно від мети проекту належить абе не належить до наукових досліджень і розробок. Результатом договору підряду є створення чи переробка матеріальної речі, а результатом договорів на виконання НДДКР, який за своєю суттю є результатом творчості, може бути і нематеріальний об’єкт. Саме ця ознака наближає договори на виконання НДДКР до договорів про створення та використання результатів інтелектуальної діяльності (ліцензійних, франчайзингу тощо). В договорах на виконання НДДКР ризик неможливості досягнення результату цих робіт покладається на замовника. Тут береться до уваги творчий характер робіт, під час виконання яких не завжди можна гарантувати успіх. За договором будівельного підряду об’єкт будівництва відомий заздалегідь, на нього розробляються проекти та креслення, заготовляються матеріали, здійснюється організація робіт. При виконанні НДДКР заздалегідь відомі лише основні технологічні вимоги до конструйованого дослідного зразку. За договором будівельного підряду відома також вартість будівельних робіт, а під час виконання НДДКР вартість їх може бути визначена лише приблизно, оскільки обсяг досліджень, кількість часу, необхідного науковим працівникам, конструкторам для здійснення дослідження, кількість і вартість матеріалів заздалегідь встановити не можна. Ознаками, що відрізняють договори на виконання НДДКР від договорів підряду є унікальний, творчий та індивідуальний характер робіт, що виконуються за договором, особливий принцип розподілу ризиків між сторонами, визнання негативного результату належним виконанням договору, підстави й обсяг відповідальності сторін за порушення своїх зобов’язань1.

Можна стверджувати, що відсутній врегульований механізм узгодження умов договору та порядку деталізації існуючих примірних форм державних контрактів на виконання науково-дослідних робіт при їх укладанні з виконавцем. Істотними умовами державного контракту є умови:

- про обсяг і вартість виконуваної роботи;

- про терміни її початку і закінчення;

- про розмір і порядок фінансування та оплати робіт;

- про способи забезпечення виконання зобов’язань4.
За концесійним договором одна сторона (правоволоділець або консесієдавець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві або концесіонеру) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зобов’язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.

Виходячи з визначення сторонами концесійного договору є концесієдавець – орган виконавчої влади або орган місцевого самоуправління, уповноважений Кабінетом Міністрів України чи органами місцевого самоуправління відповідно на укладання концесійного договору; і концесіонер – вітчизняний чи зарубіжний суб’єкт підприємницької діяльності, який отримав комплекс прав, належних концесієдавцю.

Предметом цього договору є право на використання фізичного майна, використання об’єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційної таємниці тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.

Концесійний договір є консенсуальним, оскільки вимагає узгодження між сторонами і повинен бути укладений у вигляді єдиного документа. А недотримання цієї вимоги тягне за собою недійсність договору.

Договір є двостороннім, оплатним, може бути одноразовим і з тривалим виконанням (при цьому строк дії договору повинен знаходитися у межах від 10 до 50 років).
Лізингом законодавство визначає підприємницьку діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Договір лізингу є складним, містячи у собі елементи декількох видів господарських договорів: оренди, купівлі-продажу, доручення, кредитування.

Предметом договору лізингу (об’єктом лізингу) може бути будь-яке нерухоме та рухоме майно, що може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства (у тому числі продукція, вироблена державними підприємствами): машини, обладнання, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо.

Договір лізингу є консенсуальним, багатостороннім, оплатним і, як правило, багаторазовим.
Корпоративна форма інвестування – вкладання коштів в акції підприємств, що мають форму акціонерних товариств, і в статутні фонди (майно) інших підприємницьких організацій корпоративного типу (господарських товариств, виробничих кооперативів, господарських об’єднань).

Особливістю корпоративних інвестиційних договорів є їх схожість з багатьма іншими договорами.

Корпоративна форма інвестування передбачає:

- вкладання коштів в акції або частки у статутному фонді господарських товариств;

- вкладання коштів у майно виробничого кооперативу;

- вкладання коштів в акції об’єднань підприємств;

- вкладання коштів у майно промислово-фінансових груп.

Предметом цих договорів є інвестиції – майно або грошові кошти чи нематеріальні активи, які вкладаються в акції чи майно корпоративних суб’єктів господарювання.

Сторонами договорів є, з одного боку, інвестор, який вкладає кошти, і сама корпоративна господарська організація, яка приймає кошти інвестора і передає йому акції чи право на управління.

Корпоративні інвестиційні договори є консенсуальними, двосторонніми, оплатними і одноразовими.


За договором про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво та ін.) без отримання статусу юридичної особи суб’єкти господарювання – інвестори об’єднуються з метою здійснення певного проекту – будівництва об’єкта соціального (дитячого будинка, школи, лікарні) або культурного призначення (театра, музею) чи виконання певного публічного завдання – виготовлення необхідного державі продукту тощо.

Предметом цього договору є майно, яке вкладається учасниками договору – інвесторами для реалізації мети спільної діяльності, а також сам результат спільної діяльності.

Сторонами договору про спільну інвестиційну діяльність є інвестори.

Договір є консенсуальним, оскільки передбачає узгодження інтересів і письмове оформлення; багатостороннім, оскільки передбачає наявність кількох інвесторів, які поєднали свою діяльність; безоплатним, оскільки вкладення коштів інвесторами – учасниками договору про спільну діяльність не кореспондує з відповідними вартості цих коштів правами; одноразовим, оскільки передбачає припинення після досягнення мети діяльності.


Міжнародні договори про співробітництво у сфері інноваційної діяльності передбачають роботу суб’єктів господарювання різних країн (у тому числі і за активної участі самих країн), спрямовану на розробку нових проектів, нової конкурентноспроможної продукції.

Саме ця продукція, ноу-хау, технології є предметом даного договору.

Сторонами договору є суб’єкти господарювання різних країн – проектно-дослідницькі установи, конструкторські бюро чи великі підприємства, які у своєму складі мають такі установи чи бюро, або іншим чином здійснюють проектно-дослідницькі роботи. І серед цих сторін договору обов’язково повинні бути суб’єкти господарювання України. Також стороною договору може бути держава в особі її окремого органу, який у цьому випадку виступає замовником наукової чи науково-технічної продукції (тоді це буде ще й договором на створення і передачу науково-технічної продукції).

Тобто особливістю цих договорів є схожість із багатьма іншими договорами (наприклад, з тим же договором про спільну інвестиційну діяльність) і відмінність від них за особливим складом учасників.

Міжнародний договір про співробітництво у сфері інноваційної діяльності є консенсуальним, оскільки вимагає узгодження істотних умов договору (вони, як правило, є стандартними) і підписання усіма сторонами; може бути як оплатним, так і безоплатним; може бути разовим і багаторазовим.

Стаття 23 Закону України «Про інноваційну діяльність» передбачає, що якщо міжнародними договорами, учасником яких є Україна і згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України у сфері інноваційної діяльності, застосовуються правила міжнародних договорів.


До інших інвестиційних та інноваційних договорів, тобто таких, які відповідають загальним положенням про інвестиційні та інноваційні договори, розглянуті у першому питанні теми, проте мають окремі невеликі відмінності, можна віднести:

  • зовнішньоекономічний договір (контракт), спрямований на вкладання в економіку України іноземних інвестицій чи здійснення інноваційної діяльності;

  • договори на реалізацію інвестиційних та інноваційних проектів на територіях пріоритетного розвитку та у спеціальних економічних зонах;

  • окремі специфічні договори, що укладаються в окремих сферах та галузях господарської діяльності.

Особливістю цих договорів є наявність в якості принаймні однієї сторони договору інвестора і вкладання ним коштів в економіку України взагалі або у суб’єктів господарювання, розташованих на території України.



ВИСНОВКИ ЗА ТЕМОЮ:
Отже, на основі лекції можна відзначити, що:

- у широкому смислі інвестиційним договором є договір, що укладається між інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності (державою Україна, вітчизняними суб’єктами господарювання) і спрямований на реалізацію будь-яких видів і форм інвестицій з метою отримання прибутку або досягнення певного соціального ефекту;

- інноваційний договір є похідним від інвестиційного, проте спрямовується не просто на реалізацію інвестицій, а на розробку інноваційного проекту і створення інноваційного продукту – результату науково-дослідної або дослідно-конструкторської розробки або інноваційної продукції – нових конкурентноздатних товарів чи послуг;

- інвестиційний та інноваційний договори є господарськими договорами;

- інвестиційні та інноваційні договори укладаються у письмовій формі, є консенсуальними, оплатними або безоплатними, разовими або багаторазовими;

- сторонами інвестиційних та інноваційних договорів є інвестори (обов’язково), а може бути держава в особі її органів.


Завдання для самоконтролю
1. Скласти схему, в якій перерахувати усі можливі види господарських договорів на здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності з посиланням на нормативно-правовий акт або теоретичне джерело.

2. Скласти схему усіх можливих істотних та загальних умов різних інвестиційних та інноваційних договорів.

3. Скласти схему-порівняння різних видів інвестиційних та інноваційних договорів. Обґрунтувати ефективність різних видів договорів для певних галузей господарювання України.
Питання для самоконтролю

1. Поняття інвестиційного договору.

2. Поняття та функції договору на здійснення інноваційної діяльності.

3. Суб’єкти інвестиційної діяльності – учасники інвестиційних та інноваційних договорів.

4. Права та обов’язки договорів.

5. Способи укладання інвестиційних та інноваційних договорів.

6. Зміст інвестиційних та інноваційних договорів.

7. Договір на створення і передачу науково-технічної продукції.

8. Особливості концесійного договору.

9. Особливості договору лізингу.

10. Особливості договору на капітальне будівництво.

11. Інвестиційні договори про спільну діяльність.

12. Пільги іноземних інвесторів після укладання відповідних договорів.

13. Істотні умови інвестиційних та інноваційних договорів.

14. Форми державного регулювання інвестиційної діяльності.

15. Державні гарантії захисту інвестицій.

16. Поняття застави.

17. Поняття гарантії.

18. Поняття поруки та завдатку.

19. Особливості подолання суперечок між учасниками інноваційних та інвестиційних договорів.

20. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання договорів на здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності.
Теми рефератів

1. Порівняльна характеристика інвестиційних договорів різних видів.

2. Перспективи застосування договору про спільну діяльність з метою розвитку інноваційної діяльності в Україні.

3. Загальні та істотні умови інвестиційних та інноваційних договорів різних видів.

4. Типові та універсальні договори про здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності у господарській сфері інших країн.

5. Історія розвитку лізингових правовідносин в Україні і за кордоном.


Тема 5. Правовий режим іноземного інвестування

та розвитку інноваційної діяльності

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка