Зміст вступ 4 Розвиток гармонійної особистості в сучасності 5



Скачати 312.61 Kb.
Дата конвертації26.02.2016
Розмір312.61 Kb.

Екологічне виховання

на уроках математики

в початкових класах



ЗМІСТ
Вступ 4

1. Розвиток гармонійної особистості в сучасності 5

2. Екологічне виховання як процес формування системи

наукових знань про природу і суспільство 6

3. Розвиток екологічних знань на уроках математики (з досвіду) 7

3.1. Взаємозв’язок уроків математики з природознавством 13

3.2. Екологічні ігри , як засіб формування математичних знань 15

4. Висновки 18

5. Джерела використаної літератури

Всесвіт належить людині.



К.Е. Ціолковський

Люби природу не як символ

Душі своєї,

Люби природу не для себе,

Люби для неї

М.Рильський

ВСТУП
Людина – частина Природи, потяг до всього живого закладений у неї від самого народження. Учні початкової школи радіють і сонячному зайчикові, і першій весняній квітці і комасі, що прокинулась від зимового сну, ластівці, що прилетіла з далеких країв; їх приваблює таємничий ліс, зачаровує грайливий струмок і тихе плесо річки.

Однак відчуття краси, розуміння Природи не приходить саме собою. Його необхідно виховувати з раннього дитинства, коли інтерес до довкілля особливо великий. Розпочинаючи цю роботу з 1 класу, треба прагнути викликати в дітей допитливість, а згодом стійкий інтерес до Природи і на цьому ґрунті – відповідальне ставлення до всього живого, що просить нашої допомоги, захисту й любові. За словами професора Петра Кононенка “Природа є не тільки годувальницею. Вона – це і материнське лоно, в якому формується не лише фізичний, а й духовний генотип людини. Природа – не тільки всеосяжна матерія, джерело Буття, а й безсмертний Дух, горнило Свідомості… Вчителем людини є природа”.[1]

Взаємозв’язок людини і довкілля існує і розвивається з тих часів, коли людина виникла як об’єкт природи. Поступове утвердження її владарювання над природою визначалося соціально-економічними аспектами, за якими розвивалися окремі країни і суспільство в цілому. Життєдіяльність людини на різних етапах її розвитку мала частіше деструктивний, ніж конструктивний характер. Тому і не диво, що сьогодні діяльність людини не збагачує навколишній світ, а руйнує його, що і призводить до глобальної екологічної кризи.

Укорінене тисячоліттями надприродне ставлення людини накладає на неї величезну відповідальність і потребує утвердження такої концепції і поведінки яка зумовила б розвиток умов безпечного існування самої людської цивілізації. Безпечне життя людства і збереження навколишнього середовища потребують істотних коректив у всій системі людської життєдіяльності.

Екологічна освіта в Україні почала відновлюватися з 1995 року. Основне її завдання - визначити і диференціювати правильні і хибні дії суспільства або окремої людини та навчити науково-практичних засобів, які допоможуть кожному зорієнтуватися у своїй діяльності. Широкі версти населення, громадський екологічний рух мають виробляти і закріпити на практиці утверджуванні заходи до негативних дій у довкіллі.

Екологічна освіта підростаючого покоління в Україні стала одним із пріоритетних напрямків розвитку суспільства. В екологічній освіті як соціальній системі держави головним є формування всебічно розвиненої творчої особистості, що проголошується Національною доктриною розвитку освіти України в ХХI столітті. [www.setlab.net] [2]

Найважливіші завдання екологічної освіти, виконання яких позначається на збереженні й раціональному використанні природних комплексів, стосуються формування у молоді інформованості та аналізу взаємовідносин людини і природи, емоційно позитивного ставлення до її охорони та мотиваційних засад активного впливу на навколишнє середовище. Вони пов’язані з низкою об’єктивних чинників, насамперед з необхідністю усвідомлення громадянами України того, що розбудовуючи власну державу, необхідно долучитися до вирішення екологічних проблем на основі з’ясування залежності рівня життя від ступеня розвитку й упровадження екологічно чистих і ресурсозберігаючих технологій.

За умови погіршення екологічної ситуації в світі і в Україні гостро постає питання про поліпшення екологічної освіти підростаючого покоління. Від успішного здійснення екологічного виховання, формування нового екологічного мислення залежить наше майбутнє, майбутнє наших дітей, майбутнє нашої держави.

Настав час виховувати підростаюче покоління не у згубній традиції якомога більше брати у природи, а в іншому притаманному українському народові гармонійному співіснуванні з природою, раціональному використанні та відтворенні її багатств, у психологічній готовності оберігати природні цінності всюди і завжди.

У Державній національній програмі «Освіта» Україна XXI століття, Концепції національного виховання, проекті Концепції екологічної освіти й виховання в Україні й інших нормативних документах визначено, що метою екологічної освіти й виховання школярів є формування екологічної культури особистості, як соціального замовлення.[4]

В новому Державному стандарті початкової загальної освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462 визначено, що метою екологічної освіти й виховання школярів є формування екологічної культури особистості, як соціального замовлення [16]. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів. Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими комптентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій. В Державному стандарті чітко визначено,що

- міжпредметна компетентність - здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей;

-предметна математична компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач;

-предметна природознавча компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв'язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин "людина - природа";


1.РОЗВИТОК ГАРМОНІЙНОЇ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНОСТІ

Виховуючи учня, ми проектуємо майбутнє, отже освітній процес повинен забезпечити гармонійний розвиток людини, яка підростає, діяльність якої cвідома і спрямована на реалізацію засад сталого розвитку суспільства.

У власній педагогічній діяльності намагаюсь вирішити кілька важливих питань.

Перше питання: якою повинна бути людина, спроможна забезпечити сталий розвиток суспільства? На мій погляд, юна людина повинна бути щасливою, жити в гармонії з собою, суспільством, природою.



Розвиток гармонійної особистості в сучасності

Безперечно молода людина повинна бути здоровою, а такою вона зможе стати у здоровому суспільстві на здоровій планеті. Тому головне завдання - зорієнтувати учня на здоровий спосіб життя, зміну стилю життя, здорове та природозберігаюче ставлення до навколишнього середовища.[14] Окрім цього, молодь повинна бути соціально активною, дієвою та відповідальною за свої дії, чітко усвідомлювати її наслідки. Отже завдання педагога - допомогти ій в цьому. Тому екологічне виховання і навчання відбувається в двох площинах.




Друге питання, як потрібно організувати навчальний процес, щоб виховати особистість, спроможну забезпечити сталий розвиток суспільства? В цілому спрямовуємо діяльність на активізацію в учня продуктивного і раціонального оволодіння знаннями, формування необхідних компетентностей, їх застосування на практиці, розширення сфери активного самонавчання, зосереджуємо увагу на розвивальному змісті освіти на основі диференціації, індивідуалізації навчально-виховного процесу. [15] Основним способом навчання і виховання людини, спроможної до забезпечення сталого розвитку суспільства, вважаю діяльність:

Структура діяльності, спрямована на формування особистості.



2. ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ЯК ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ НАУКОВИХ ЗНАНЬ ПРО ПРИРОДИ І СУСПІЛЬСТВО

У вирішенні цих завдань першорядна роль належить екологічному вихованню, яке представляє собою засвоєння людиною особливої екологічної моралі, етики відношення природи і людини.



ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ – це організований і цілеспрямований процес формування системи наукових знань про природу і суспільство, поглядів й переконань, що забезпечують становлення відповідального ставлення школярів до природи, реальним показником якого є практичні дії учнів по відношенню до природного середовища, що відповідають нормам людської моральності.[9].

Загальна мета екологічного виховання учнів може бути реалізована через систему завдань:



  • Формування в учнів розуміння необхідної гармонії людини з природою;

  • Оволодіння знаннями про природу ( зокрема свого краю);

  • Виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство

  • Основу життя на землі;

  • Формування готовності до активної екологічної діяльності;

  • Формування глобального екологічного мислення.

Виходячи з загальної мети, можна виділити завдання для виховання екологічної особистості:

ВИХОВНА МЕТА:

-виховання розуміння сучасних проблем довкілля й усвідомлення їх актуальності для всього людства, своєї країни, рідного краю;

- розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на національному і глобальному рівнях;

- зосередження уваги при цьому на аналізі власної поведінки, почутті обов’язку

Перед близькими людьми, світовим співтовариством галузі охорони природи.

РОЗВИВАЮЧА МЕТА:

- сприяння переходу опанованих знань в особисті переконання, які включають можливість лицемірства по відношенню до природи;



-розвиток потреби у спілкуванні з природою;

-залучення підростаючого покоління до активної природоохоронної діяльності на основі набутих знань і ціннісних орієнтацій.



Екологічна культура – культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи, складається із знання та розуміння екологічних нормативів, усвідомлення необхідності їх виконання, формування почуття громадянської відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та безпосередньої участі в їх проведенні. [10].

Екологічна культура – складова частина світової культури, якій властиве глибоке і загальне усвідомлення важливості сучасних екологічних проблем у житті і майбутньому розвитку людства. Свідоме засвоєння й оволодіння екологічною культурою має розпочинатися ще з дитинства, одночасно з засвоєння положень загальної культури. [4]

Школа покликана виховувати школярів у дусі любові до рідної природи, охорони навколишнього середовища.

Початкова школа – початкова ланка формування екологічної культури особистості.



ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ОСОБИСТОСТІ включає:

  • прийняття природи, як особистісної цінності;

  • відповідальне ставлення до навколишнього середовища;

  • систему екологічних знань;

  • досвід безпечної, обгрунтованної взаємодії з природою;

  • систему знань і досвід вирішення на місцевому і локальних рівнях;

  • практичні дії, поведінку, спрямовані на збереження довкілля та власного здоров’я. [8]


3. РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Для успішного екологічного виховання молодших школярів необхідно визначити екологічний потенціал кожного навчального предмета. Провідна роль належить таким навчальним предметам, як «Ознайомлення з навколишнім світом», «Природознавство» та «Читання». Але якщо екологічну освіту й виховання здійснювати на міжпредметній основі, то неабияку роль відіграють також уроки з математики. Зміст чинної програми дає змогу сформувати в дітей елементарні природничі і природоохоронні уявлення й поняття, виробити окремі природоохоронні уміння й навички, розкрити взаємозв’язки між природою і людиною.

Роль математики в екологічному вихованні полягає в тому, що методом доцільно дібраних задач, функціональних залежностей можна навчити учнів розуміти окремі екологічні поняття, прищеплювати навички раціонального використання природних ресурсів, розкрити роль математики у пізнанні найбільш загальних і фундаментальних законів природи, створити базу для формування наукового світогляду.

З метою формування екологічних знань на уроках математики слід формувати систему задач, яка розкриває питання:



  • споживання води;

  • використання води в Україні;

  • значення рослин у житті людини;

  • скорочення лісових ресурсів та його наслідки;

  • значення тварин у природі та в житті людини.

Екологічне виховання учнів на уроках математики здійснюється в таких напрямках:

- розкриття математичних закономірностей через вступні бесіди вчителя відповідно до теми уроку;

- з’ясування ролі математики в розв’язуванні екологічних проблем;

- складання графіків і діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу;

- аналізу прикладів економного та ефективного використання природних ресурсів,

- розкриття математичних закономірностей певних явищ природи.

На уроках математики слід також підводити дітей до думки, що людина - невід’ємна складова частина природи, що вона розвиваючись та задовольняючи свої потреби, впливає на навколишнє середовище.

Початкова математика з її абстрактною лічбою і задачами, здавалося б далека від екології і за методикою і за змістом. Та вдумливий учитель, проаналізувавши зміст уроку, завжди знайде місце для повідомлення природничої інформації і одного разу згадає загадку іншого прочитає вірш, ще іншого – повідомить про цікаву рослину чи тварину, про яку йдеться в задачі. А в результаті не тільки розширюються знання дітей, а й створюються особливий емоційний фон, що посилює виховний вплив на учнів.

Проаналізувавши нову програму з математики, до багатьох тем дібрала матеріал екологічного спрямування. Проте застосовувати його треба в міру, щоб зайве не відволікало учнів від опрацьовуваних математичних понять.

Аналізуючи педагогічну літературу можна систематизувати матеріал за напрямками;



  1. Вправи природничого змісту. [Додаток 2]

  2. Цікаві задачі з природничим змістом. [Додаток4].

  3. Цікаві повідомлення. [Додаток1Є]

  4. Проведення інтегрованих уроків. [Додаток 1Ж].

  5. Інтегрована позакласна робота.

  6. Проведення екологічних ігор.

Вивчення початкового курсу математики повинно озброїти учнів знаннями і міцними навичками в межах програмових вимог, сприяти розв’язанню виховних завдань сучасної школи. І щоб цього досягти слід використовувати в роботі різноманітні види роботи, зокрема приділяється увага вправам природничого змісту, наприклад:

  1. Вивчаючи складання і віднімання в межах 10, використовується лічильний матеріал із зображенням звірів.

а) На галявину до ведмедя прийшли гості: вовк, заєць, їжак і лисиця.

c:\documents and settings\alsya\рабочий стол\iоме.jpeg

c:\documents and settings\alsya\рабочий стол\231387-berserker.jpgc:\documents and settings\alsya\рабочий стол\апыь.jpeg

c:\documents and settings\alsya\рабочий стол\iаячм.jpegc:\documents and settings\alsya\рабочий стол\i.jpeg

Скільки звірів стало на галявині?

Скільки гостей?

б) Розгляньте малюнок.



c:\documents and settings\alsya\рабочий стол\items_2_044.jpg c:\documents and settings\alsya\рабочий стол\fe9903c05584.png

Скільки шишок на сосні? Що відбулося? Скільки шишок залишилось? Склади і розв’яжи задачу про шишки.



  1. Розв’язання простих задач на складання і віднімання проводиться із малюнковим записом змісту задачі наприклад; фрагмент уроку-мандрівки за темою «Порівняння чисел», 1 клас. (додаток 1А,1Б,1Г)

IV. Робота над новим матеріалом.

  • Перед нами порт «Новинка»

1) Робота з дидактичним матеріалом

Учитель працює з наборним полотном.



f_pear03f_pear03f_pear03f_pear03f_pear03

apple_red_01apple_red_01apple_red_01apple_red_01apple_red_01apple_red_01apple_red_01

Чого більше?

Чого менше?

На скільки груш менше, ніж яблук?

На скільки яблук більше, ніж груш?

Висновок: Якщо перше число більше, ніж друге, на декілька одиниць, то і друге число менше, ніж перше на стільки ж одиниць.



Запис у зошиті 5  7 на 2

7  5 на 2



2). Робота за підручником

Розв’язання задачі.

  1. Скласти задачу за малюнком (на дошку виставляю малюнки ведмежат і стільців).

a_bear_browna_bear_browna_bear_browna_bear_browna_bear_brown chair_redchair_redchair_red

Достатньо стільців для всіх ведмежат? Чому? Скільки стільців не вистачає?

5  3 на 2, 3  5 на 2, 5 – 3 = 2


  • Молодці! Ми покидаємо порт «Новинка» і відправляємося додому.

  1. Використовування сюжету казок.

Так, використовуючи сюжет казки «Вовк і семеро козенят» можна легко пояснити хід розв’язування рівняння.

c:\documents and settings\alsya\рабочий стол\iволк.jpeg

У кози було семеро козенят. Одного разу пішла вона по траву, а в цей час прибіг Вовк. Злякалися козенята, але не розгубилися. Двоє втекли, а решта сховалися в хатинці. Захотів Вовк дізнатися, скільки козенят у хаті і почав думати:



  • двоє козенят втекло, а решта в хатинці, Скільки в хатинці - невідомо. Позначу їх через х. Усього у Кози семеро козенят. Отже 2+х=7. А як далі?

Розв’язувати рівняння Вовк не вмів. Допоможіть йому.

  1. Велику користь приносять математичні лічилки, віршовані задачі, які розвивають на лише вміння рахувати, а й уяву, логічне мислення.

  • Посадив ведмідь в лісочку 6 берізок, 3 дубочки. Рахувати сам не вмів і зозулю попросив. Почала вона літати, почала вона кувати. Та не може полічить, ану ж, ви допоможіть.

  • По дорозі біг їжак, ніс 7 яблук на плечах. 1 впало, покотилось. Скільки яблук залишилось?

  • У вовка 43 зуби, у ведмедя стільки ж, а в їжачка - на 6 менше, ніж у лисички. Скільки зубів у їжачка, якщо у лисички – стільки ж їх, як у ведмедя?[Додаток1Б]

На уроках математики ввожу цікавинки природи, задачі природничого змісту з повчальною природоохоронною інформацією, які активізують пізнавальний інтерес до навколишнього середовища, а отже, бажання його захищати та оберігати. [Д.1В,1Д ]. Систематично практикую екологічні п’ятихвилинки для усного рахунку. Діти ведуть довідники природи, за матеріалами яких складають задачі.

Використання задач з природничим змістом на уроках математики допомагає не лише виробити у дітей логічно і критично мислити, засвоїти програмовий матеріал та усвідомлено застосовувати здобуті знання а й формувати живий інтерес як до математики, так і до екологічних знань, виховувати любов і бережливе ставлення до всього живого.[12]

А це означає - посіяти в дитячих душах зерна гуманізму, людяності, моральної краси, формувати екологічну культуру.

Так для розвитку навичок усного рахунку використовую математичні ланцюжки.

Тема: «Табличне множення і ділення»


  1. Яка тварина може обійтися без їжі кілька днів?

11 жирафа

6 верблюд 36-1+56-5-80:1+2:6х10-14

12 носоріг


  1. Яка риба без луски?

3 сом

67 щука 100:1-96:2х9х1:6х10-3:9

84 карась

Для закріплення навичок розвязування задач добираю цікаві задачи з природничим змістом. Наприклад.



Птахи-рекордсмени.

  1. Комахоїдні птахи їдять 6 раз на день,а своїх пташенят годують ще частіше. Так велика синиця приносить своїм малятам комах, їхніх личинок у 65 раз частіше, ніж їсть сама, дятел – на 90 разів менше, ніж синиця, а горихвістка - на 60 разів менше, ніж дятел. Скільки разів на добу годує своїх пташенят кожен з цих птахів?

(Велика синиця-390 раз, горихвістка-240 раз, дятел-300раз)

  1. Цікаво, що пташка пелікана за одну секунду може зробити лише один змах крилами, голуб - у 8 разів більше, ніж пелікан, а маленька пташечка колібрі - у 52 рази більше, ніж голуб. Скільки змахів за одну секунду може зробити колібрі?

(416 змахів)

  1. Серед усіх птахів світу найважчий страус, який не літає. Його маса-90 кг. Маса імператорського пінгвіна - у 2 рази менша, а маса страуса нанду - на 5 кг більша, ніж пінгвіна. Знайдіть масу кожного з птахів.

(Маса пінгвіна-45кг, страуса нанду-50кг)

  1. Різні птахи літають з різною швидкістю. Ворона за 3 години польоту може подолати відстань 90км, куріпка-120км, шпак-210км. Знайдіть швидкість кожного птаха. Хто з них літає найшвидше?

(Швидкість ворони 30 км/год., куріпки-40 км/год., шпака-70 км/год.)

  1. Зозуля протягом 1 годин знищує до 100 гусениць. Скільки гусениць знищує ця пташка за 12 годин?

(1200 гусениць)

6. За дві години польоту горобець долає відстань 112 км, ластівка-148 км, качка – 170 км. На скільки швидкість качки більша за швидкість горобця? Ластівки?

( На 29 км/год., на 11км/год. )

7. Швидкість польоту у диких качок та гусей – 100 км/год. За який час ці птахи можуть подолати відстань 50 км, 300 км, 1000 км?

(За 30 хвилин, за 3 години, за 10 годин)

8. Відлітаючи у вирій восени, лелека відстань 1200 км може подолати за 6 годин, а весною, повертаючись із вирію - за 3 години. У скільки разів і на скільки швидкість лелеки більша під час польоту на батьківщину?

(У 2 рази. На 200 км/год.)

9. Багато птахів не лише швидко літають, а й добре бігають по землі. Наприклад,

Земляна зозуля може досягти швидкості 35 км/год., тоді як спортсмен-марафонець розвиває швидкість до 20 км/год. А звичайна курка може бігти зі швидкістю 14км/год.

На скільки кілометрів за годину швидкість земляної зозулі більша за швидкість спортсмена? Яку швидкість подолає кожен з них за 3 години?

10. У світі відомо 130 видів зозуль. Цікаво, що не всі з них підкидають свої яйця в чужі гнізда. 80 видів висиджують яйця самі, а решта – підкидають іншим птахам. Скільки видів зозуль підкидають свої яйця?

11.Скворец за сутки пролетает 1200 км, а воробей за 10 часов – 800 км. Какая птица летает с большей скоростью и на сколько?



  1. Одна муха переносит на себе почти 6 млн. микробов и еще до 28 млн. микробов в своем кишечнике. Сколько всего микробов переносит одна муха?

  2. Яйцо кукушки весит 3 кг, яйцо страуса в 500 раз тяжелее, чем яйцо кукушки, а яйцо пингвина в 3 раза легче, чем яйцо страуса. Найдите массу яйца каждой птицы.

  3. Среди птиц много ныряльщиков. Так, гагара ныряет на глубину 10 м, а рекордсменом по нырянию является пингвин, который ныряет на глубину, которая на 15 км, больше ¼ км. На сколько метров глубже ныряет пингвин, чем гагара?.[12]


Що можуть комахи та павуки.

  1. Щоб зібрати 400г меду, бджола-трудівниця мусить налітати щонайменше 80000 кілометрів. Скільки треба налітати бджолі кілометрів, щоб зібрати 1г меду? (200км)

  2. Всі комахи мають по 6 «ніг», краби - на 4 « ноги» більше, ніж комахи, а павуки - на 2 «ноги» менше, ніж краби. По скільки «ніг» мають павуки? (по 8ніг )

  3. Скільки очей у павука, якщо у чотирьох павуків - 32 ока?

(8 очей)

  1. Одна муха переносить на собі майже 6 млн. мікробів І ще до 28 млн. мікробів у своєму кишечнику. Скільки всього мікробів переносить 1 муха?

(34 мільйонів)

  1. Тривалість життя комах невелика. Так, бджола живе не довше місяця, метелик шовкопряда –в 3 рази менше, ніж бджола. (Місяць 30 днів). Яка тривалість життя метелика шовкопряда?

(10 днів)

  1. Комар робить крилами 1000 змахів за секунду. Це в 5 разів більше, ніж бджола. Скільки змахів крилами за секунду робить бджола?

(200 помахів за секунду) [12]

Цікаві повідомлення.

  1. Дніпро - найбільша в країні і третя за величиною в Європі ріка. По Дніпру судноплавство почалося дуже давно. У 9-12ст. по Дніпру проходив «шлях із варяг у греки», який з’єднував Балтійське і Чорне моря. Дніпро бере початок на півночі Смоленської області і котить свої води до Чорного моря через Росію, Білорусь і Україну, долаючи шлях 2285 км. У межах України довжина Дніпра становить 1050 км. Він розділяє територію України навпіл і є основною її водною магістраллю.

(Учні самі повинні скласти задачу за цією інформацією)

2. Розповідь Капітошки (фрагмент уроку 2 клас «Подорож з Капітошкою». (додаток 1є)

Я одна из многих капелек великого Мирового океана, который объединяет в себе 4 океана и 3 десятка морей. Всего 7 десятков процентов поверхности Земли покрыто водой. У нас на Украине есть 2 моря- Черное и Азовское, а также больше трех десятков рек. Ваше тело на 75% состоит из воды. Без воды ваш организм может прожить только 4 суток. Человек выпивает в день около 2 литров воды и в 2 десятка раз больше использует для мытья посуды и приготовления еды.

(Учні записують математичний диктант 1,4,30,70,2,30,75,4,2,20). [5,1Є].



Інтегровані уроки-екскурсії.

Урок з математики за темою: «Мовою математики про ліс.» 4 клас, узагальнюючий урок за семестр.



  1. Береза випаровує за день 6 відер води, дуб - 5, евкаліпт – 40.

  2. Одночасну постійну присутність людей у лісі витримує (на 1 га)

Протягом 5-7 років:

- сосновий бір – 7 чоловік,



  • ялинковий гай – 15 чоловік,

  • березовий гай –27 чоловік.

  1. Ліси різних порід дерев за літо з 1 га випаровує різну кількість води:

Ялинковий ліс—2240 т,

Буковий ліс---2070 т,

Дубовий ліс---1200 т,

Сосновий ліс---470 т.



  1. Людині потрібно 960 л кисню на добу, стільки виділяє його 5 дорослих дерев.

  2. Посадка з 400 молодих тополь на листках за літо затримує 340 кг пилу, а посадка в’яза у 6 разів більше. Скільки пилу затримує посадка в’яза з 400 дерев? Скільки пилу затримує одне дерево в’яза? Тополі?

  3. Під час екологічної толоки учні посадили 1768 кленів. На першій ділянці посадили в 3 рази більше саджанців, ніж на другій. Скільки дерев посадили на кожній ділянці?

  4. Пропоную побудувати діаграму за такою інформацією.

Тривалість життя кедра становить 2500 років, дуба 1500 років, липи 800 років, сосни 450 років, ялини 350 років, берези 150 років , верби 100 років.

  1. Тривалість життя глоду у 2 рази більша ніж акації, а смереки у 3 рази більше, ніж глоду. Скільки років живе кожне дерево, якщо вони разом живуть 1350 років?

Урок з математики за темою «Багатоцифрові числа» 4 клас, дітям пропонується задача:

«Найбільша глибина Азовського моря 14км. Це в 160 разів менше від найбільшої глибини Чорного моря, яке на 1780 м глибше за Балтійське.

Обчисліть найбільшу глибину Балтійського моря»

Після розв’язання – бесіда.

- Яка морська вода на смак? (Солона). Так, але в різних морях вода не однакової солоності: в одних – меншої, в інших – більшої. Якщо на 1000г її припадає не більше 1 г солі, вода вважається прісною. Тепер розв’яжемо задачу, з якої дізнаємося про насиченість сіллю води в деяких морях:

«У 1000г води океану в середньому міститься 35 г солі, а в 1000 г води Азовського моря – 2/5 цієї кількості. У Чорному морі вода солоніша, ніж в Азовському, на 4 г. Скільки грамів солі міститься в 1 кг чорноморської води?»

Розв’язання:


  1. 35 : 5 х 2 = 14(г)- маса солі в 1 кг води Азовського моря;

  2. 14+ 4 = 18 (г) – маса солі в 1 кг води Чорного моря;

- Зростання вмісту солі у воді дуже шкідливе для риби. Останнім часом внаслідок бездумної діяльності людей цей процес відбувається в Азовському морі, отож і зникають цінні породи риби.

3.1. ВЗАЄМОЗВ′ЯЗОК УРОКІВ МАТЕМАТИКИ З ПРИРОДОЗНАВСТВОМ

Цілеспрямоване, здійснення зв'язку уроків математики та природознавства дозволяє в доступній і цікавій формі показати роль математики в поглибленні знань з природознавства і в той же час дає можливість підвищити виховні і розвиваючі функції як уроків математики, так і природознавства. [3]

Ось кілька зразків здійснення взаємозв'язку уроків математики. та природознавства при вивченні розділу «Багатозначні числа» в III класі.

Використовуючи різні масштаби для складання завдань, учні не тільки набувають навичок користування масштабом, але і привчаються розуміти практичне значення потреби висловлювати менші одиниці вимірювань величин у великі і великі - в менші. Припустимо, треба вирішити завдання:

«З Москви і Києва, відстань між якими 860 км, одночасно назустріч один одному вийшли два потяги: швидкість московського потяга 60 км/год., а київського 50 км/год. Яка відстань буде між потягами через 5 год. їхнього руху?».

Проводиться бесіда з питаннями:

- Щоб зобразити відстань від Москви - до Києва відрізком в зошиті, який масштаб зручно вибрати? (1 см - відповідає 100 км.).

- Якої довжини відрізок, буде в зошиті при цьому масштабі? (Довжина відрізка буде 8см 6мм.)

При ознайомленні учнів з обчисленням площі прямокутника і його периметра виникають умови для набуття учнями навичок висловлювати вимірювання на місцевості в певному масштабі на плані. Наприклад, вчитель пропонує одному з учнів виміряти довжину і ширину столу, розміри якого 120 і 80 см. Ці числа вчитель записує на дошці, а учні в зошити. Потім запитує:

- Як зобразити стіл на плані? (Треба зменшити його довжину і ширину.)

-У скільки разів треба зменшити його розміри, щоб можна було план накреслити в зошиті? (Треба зменшити в 10 разів.)

- Скільки сантиметрів на плані, становитимуть довжина і ширина столу? (12 і 8 см.).

- Як записати встановлений нами масштаб? ( Масштаб 1:10.)

Учні в своїх зошитах малюють прямокутник довжиною 12 і шириною 8 см. Він і є планом столу, тобто зображенням на папері виду столу зверху.

Аналогічна робота ведеться по зображенню плану класної дошки, класної кімнати, волейбольного майданчика та інших шкільних майданчиків. У кожному зображенні плану учні застосовують різні мас штаби, що відповідають розмірам зошита.

В результаті виконання ряду подібних вправ учні набувають конкретне уявлення про масштаб.

Після ознайомлення з природознавства з темою «Рівнини і гори» на уроках математики створюються умови для складання серії завдань, зміст яких знайомить учнів не тільки з назвою деяких гір, що знаходяться на території , але і з їх числовою характеристикою, наприклад:

- Які гори знаєте ? (Кавказькі, Кримські, Уральські, Карпатські, Памірські гори.)

- А що ви знаєте про висоту цих гір? (На це питання учні не зможуть дати відповідь, але він приверне їх увагу і інтерес до вирішення завдання.)

- Зараз ми складемо і розв’яжемо завдання з яких дізнаємося про висоту деяких гір.



Завдання 1. Найбільша висота Кримських гір 1545 м. Уральські гори на 349 м вище Кримських, але нижче Карпатських на 769 м, які нижчі гори Ельбрус на 2970 м. Визначте висоту гори Ельбрус.

При виконанні завдання учні міркують «Якщо висота Кримських гір 1545 м, а Уральські на 349 м вище, то їх висота складає 1545 + 349 = 1894 (м). Але так як Уральські гори на 769 м нижче Карпатських, то щоб дізнатися висоту Карпатських гір, треба до 1894 + 769 = 2663 (м). А так як Карпатські гори на 2970 м нижче гори Ель брус, то для того, щоб обчислити висоту гори. Ельбрус, треба 2663 +2970 = 5633 (м). Відповідь: висота Ельбрусу 5633 м.

- Що ми дізналися з цього завдання? (Найбільша висота Кримських гір 1545 м, Уральських - 1894 м, Карпатських - 2663 м, а гори Ельбрус - 5633 м.)

Уявлення про протяжність цих гір дає вирішення такого завдання.



Завдання 2. Кримські гори мають протяжність 150 км, Карпатські в 10 разів більшу, таку ж, як і Кавказькі, але на 600 км менше, ніж довжина Уральських гір. Визначте протяжність Уральських гір.

Після того як учні ознайомляться з природознавства з темою «Річки, озера, моря», на уроках математики можна скласти серію завдань, що поглиблюють знання цієї теми.



Завдання 1. Довжина річки Дніпро 2280 км. Дніпро коротше річки Дунай на 570 км, який коротше річки Волги на 840 км. Визначте довжину річки Волги.

Завдання 2. Найбільше озеро в світі Каспійське. Його площа 400 км, що на 368 км більше площі озера Байкал. Визначте площу озера Байкал.

Завдання 3. Найглибше озеро у світі Байкал. Його глибина 1740 м. Воно на 840 м глибше Каспійського моря. Обчисліть глибину Каспійського моря. [13].

При вивченні з природознавства теми «Рослини лісу» на уроках математики надається можливість скласти серію завдань, сприяють поглибленню знань, що дають уявлення про висоту і товщину дерев, тривалості життя найбільш відомих порід дерев, які ростуть на Землі.

Знання про те, що Земля має форму кулі і її зображують у вигляді глобуса, використовуються на уроках математики при вивченні одиниць часу. Ставлення до часу є більш абстрактним порівняно з поданням про інші величини. Звичайно, з суворою науковою достовірністю в початкових класах не можна розкрити цю тему, але поєднуючи з природознавством, можна вивчати її в такому аспекті, щоб у старших класах отримані вже знання тільки заглиблювалися, розширювалися, але не переучувалися. Наприклад фрагмент уроку за темою «Доба. Рік».

Для ведення уроку був використаний телурій. Після оголошення теми і мети урок тривав так;

- Хто знає, чому буває ранок, день, вечір, ніч? (Хоча учні і не могли точно відповісти на питання, але його постановка викликала інтерес до вивчення теми.)

- А яку форму представляє наша планета Земля, на якій ми живемо? (Деякі учні правильно відповіли: «Форму кулі». Звертає увагу на телур.)

- Тут, на цьому приладі, зображений макет земної кулі, який ще називається як? (Глобусом:)

- Електрична лампочка на нашому приладі зображує макет сонця. Земна куля обертається. Навколо своєї осі. Відрізок прямої, навколо якого обертається земна куля, називається віссю.

Обертаючи глобус, продовжую пояснювати:

- Від 12 год. ночі до 12 год. наступної ночі земна куля робить один оборот, і цей проміжок часу називається добою.

Так, в процесі бесіди підвожу учнів до самостійного формулювання: «Цілодобово називається проміжок часу, протягом якого земна куля робить один оборот навколо осі».

- Цей проміжок - доба - ділиться на 24 менших проміжку, кожен з яких називається годиною. Таким чином, скільки годин містить доба? (24 год.)

- Земна куля одночасно обертається і навколо Сонця. І коли вона зробить один оборот, то цей проміжок часу називається роком, який ділиться на чотири менших проміжку. Вони називаються весна, літо, осінь, зима.

Рік також ділиться і на інші 12 частин, кожна з яких називається місяць.



3.2. ЕКОЛОГІЧНІ ІГРИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАНЬ.

Екологічне виховання молодших школярів можна з успіхом здійснювати в ігровій формі. Гратися люблять, як відомо усі діти і, включаючи в урок ігрові моменти, можна зацікавити навіть самих пасивних.

Для розвитку творчих здібностей школярів у ставленні екологічної культури учнів особливе місце займає ігрова діяльність. Вона формує досвід сприйняття екологічно правильних рішень,засвоєння моральних норм і правил поведінки в природі, сприяє створенню зв’язку між навчанням і застосуванням знань на практиці.

Педагогічно правильно організована ігрова діяльність формує досвід, дає змогу досягти повного їх самовираження,активності і свободи дій, що розумно поєднуються з вимогами поваги, пізнання навколишнього середовища, відчуття краси природи та її гармонії, розвитком почуття любові й турботливого ставлення до її об’єктів. Головна їх особливість полягає в тому, що пізнавальні задачі приховані. Граючись, дитина не думає вчитись навчання тут відбувається саме собою. Захоплюють дітей ігри з картинками, загадками про рослини і тварини, ігри – вікторини «Що в лісі росте ?», «Хто в лісі живе?», «Лісові орієнтири» і т.д.

Розв’язанню питань екологічного виховання найбільшою мірою сприяють сюжетно–рольові ігри. Встановлено, що пізнавально–виховний ефект гри досягається при дотриманні методики, де організація, розподіл ролей і підготовка до гри зберігають її неповторну чарівність, дитячу безпосередність, а також забезпечують знання про об’єкти гри, наближення її до реальної ситуації. Ігри в Робінзонів, лісових жителів, мандрівників дають можливість кожній дитині прийняти до власного вибору взірця поведінки, найближчого до її інтересів, почуттів, переконань.

Система рольових ігор будується з урахуванням специфічних цілей на кожному етапі навчання. Для дітей молодшого віку основна мета гри полягає в оволодінні конкретними знаннями і правилами поведінки в природному середовищі.

Один із засобів закріплення, систематизації та узагальнення знань про навколишнє середовище – словесні дидактичні ігри. Їх надзвичайно важлива роль полягає в закріпленні природоохоронних уявлень, пробудженні у дітей бажання чинити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки в природі, у формуванні позитивних рис. Особливості, які виявляються у ставленні до природи як до об’єкта постійної уваги й турботи.

Оволодіння екологічними знаннями – важливий ланцюг у процесі навчання і виховання дітей. В. О. Сухомлинський наголошував, що процес пізнання навколишньої діяльності є незалежним емоційним стимулом думки. Для дитини молодшого шкільного віку цей стимул відіграє винятково важливу роль. Результатом екологічного виховання мають стати розвинене емоційне сприйняття , бажання активно включитись у роботу з охорони й захисту об’єктів природи.

Створена грою творча наукова атмосфера задовольняє вікові потреби молодшого шкільного віку в пізнавальній активності і є одним із засобів формування в учнів екологічної культури. Вміло використовуючи ігрові методи навчання на різних етапах уроку сприяють стимулюванню пізнавального інтересу учнів. Новизна змісту матеріалу, який вивчається, різноманітність форм опитування, перевірка знань і пояснювання нового матеріалу, емоційність самого вчителя, взаємна підтримка вчителя і учнів, змагання і заохочення – всі ці фактори забезпечуються правильним використанням ігрового матеріалу на уроці.[6]

Тому у практиці своєї роботи використовую різноманітний цікавий матеріал, дидактичні та сюжетно-рольові ігри, уроки-подорожі.

На своїх уроках ввожу 2-3 короткочасні ігрові ситуації різної тривалості, або весь урок будую у вигляді сюжетно – рольової гри.p3070520

Перевагу віддаю тим іграм, які передбачають участь більшості дітей класу, швидку відповідь, критичне мислення, розвиток комунікативних здібностей.

На уроках математики використовую такі ігри:


  • Рибалки

  • Визнач маршрут

  • Футбол

  • Математичні ланцюжки

  • Збір врожаю

  1. Рибалки” – цю гру застосовую, як елементи уроку, під час закріплення складу числа. (Діти виконують роль рибалок – любителів)

Мета: На основі знання складу чисел розв’язувати приклади на додавання і віднімання в межах 10.

Ігровий матеріал: магнітна дошка, малюнки риб, на яких з однієї сторони написані приклади, на другій відповідь.

ХІД ГРИ


Вчитель: Всі ви, діти, любителі – рибалки. Сьогодні на річці змагання рибалок. А рибки в річці незвичайні – математичні. На кожній – приклад. Ви повинні розв’язати приклад, зняти рибку і опустити її у відро з відповідною відповіддю. Змагатися будете у командах. У змаганні переможе та команда рибалок, яка спіймає (зловить) всіх риб, змагання розпочинається.


3+5

2+8

6+4

5+4

4+4
f_fish_bluestripe f_fish_bluestripe f_fish_bluestripe f_fish_bluestripe f_fish_bluestripe

9

10



8

Після гри можна поставити такі запитання:



  • “Що знаєте про рибалок?”;

  • “Хто такі рибалки - любителі?”;

  • “А професійні рибалки?”

  1. Гра “Визнач маршрут” - Цю гру використовую під час вивчення складу чисел другого десятка, або під час закріплення ділення двозначного числа на однозначне і двозначне (табличні випадки)

І варіант.

Усно розв’язувати приклад і знайти літак з вірною відповіддю. Для кожної команди (1 ряд, 2 ряд, 3 ряд) написано 3 приклади. Знайти приклад з відповіддю 13.



самолетсамолетсамолет

8 + 6 = 14 9 +5 = 14 9 + 6 = 15

9 + 4 = 13 7 + 4 = 11 7 +6 = 13

9 + 2 = 11 8 + 5 = 13 5 +6 = 11

(приклади записані на малюнках літака, з однієї сторони приклад, з другої відповідь)

Виходять по одному учню, беруть картку з малюнком літака на якому записано приклад, показують класу, всі діти перевіряють і реагують сигнальними картками.



2 варіант

На дошці літаки з прикладами, учні розв’язують приклади і переміщують літак до вірної відповіді. Клас поділений на 3 команди.

Сьогодні ми всі будемо льотчиками - штурманами.

- Хто такі льотчики - штурмани?

- А хто з вас знає, хто ще відповідає з штурманом за безпеку польоту? (додаток1Г,Д)

64: 4 48:12 57:3

96: 6 91: 13 70: 5

56: 4 65: 13 63: 9


16 14 4 7 14

5 16 19 7

Ці ігри дають можливість познайомити учнів з різними професіями, виховувати повагу до праці, до людей різних професій. Ставитися до будь - якої праці відповідально.

Уроки подорожі допомагають мені модулювати різні життєві ситуації, створювати умови для взаємодії і взаємодопомоги, створювати простір для фантазії для імпровізації.

Так на уроці – подорожі в 4 класі при вивченні теми «Ділення багатозначного числа на однозначне» діти з великим задоволенням виконували роль туристів, які побували на південному березі Криму.

Діти не тільки дізналися багато цікавого про Крим, але й застосовували математичні знання, для того щоб прокласти свій маршрут в горах, рахували кількість дерев в Нікітському ботанічному саду, спускалися на повітряній кулі з гори. Цей урок показав, що всі отримані знання застосовуються в повсякденному житті. (додаток1В)



ВИСНОВКИив2
Таким чином цілеспрямована робота з екологічного виховання допомагає мені формувати екологічну культуру особистості, сприяє активної життєвої позиції, що виявляється у вчинках. Адже захищати і любити можна передусім те, що добре знаєш. Хочу зазначити, що тварина, як і людина, як і рослина – це частина живої природи. Тому діти обов’язково повинні знати світ природи. Вчитель повинен так побудувати урок, використати такі форми роботи, щоб учень взяв з уроку щось нове, корисне, пізнавальне, цікаве. Корисний урок повинен бути новою сходинкою в новий світ.

Екологізація математики та інших предметів є гарантом екологічної безпеки ХХI століття, адже саме тут формується майбутня особистість в практичній діяльності якої екологічний підхід повинен бути визначальним.

Результатом системної роботи з екологічного виховання моїх учнів на уроках математики є:


  • елементарні знання про природу та взаємозв’язків у ній, та взаємодія і взаємовплив людини і природи;

  • розуміння погіршення стану навколишнього середовища наслідок нераціональної господарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем;

  • розвиток ціннісного ставлення до природи , як джерела задоволення естетичних комунікативних і пізнавальних та інших потреб особистості;

  • формування елементів здорового способу життя та навичок екологічної поведінки;

  • створення якісного освітнього середовища для підвищення якості

навчання;

Екологічне виховання на уроках математики сприяє:



  • підвищенню інтересу до математики та активізації пізнавальної діяльності;

  • розвитку розумових здібностей, пам’яті, логічного і критичного мислення, інтуїції, уваги, уяви, інформаційної культури;

  • формуванню первинних умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії, математизувати реальні ситуації;

  • оволодінню учнями системою математичних знань, умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті та достатніх для успішного оволодіння іншими предметами;

  • ознайомленню дітей з математикою як особливим методом світопізнання;

  • розуміння ними зв’язку математики з дійсністю, уявленням про математичне моделювання ;

  • розвитку наукового світогляду.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА




  1. Початкова освіта, № 14 2009р.,с.23-25 «Виховання екологічної культури на уроках» Л.Авдусенко

  2. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХI столітті. Указ Президента України від 17.04 2002р. №347/2002,www.setlab.net

  3. Початкова школа №8, 1990р.,с.43 «Екологічне виховання молодших школярів» Н.І.Ващенко.

  4. Початкова школа №6, 2007р., с.6-8 «Екологічна освіта та виховання» Г.Василенко

  5. Б.Т.Друзі «Творчі завдання з математики для початкових класів» Київ« Радянська школа», 1988 р.,с. 23, 27, 101-108, 139

  6. Михайлова З.А. Игровые занимательные задачи для школьников. Москва, Просвещение, 1985 г., с. 96

  7. Початкова школа №5, 1996р., с. 14-15 «Художнє пізнання природи як засіб екологічного виховання» Г.С. Тарасенко.

  8. Початкова школа №4, 1987р., с. 15-17 «Екологічне виховання молодших школярів» Г.В.Ковальчук.

  9. Початкова освіта №8, 2000р., с. 2 «Екологічне виховання молодших школярів» Л.Приходченко

  10. Виховна робота в школі №1, 2005р., с. 28-29 «Екологічне виховання: досвід організації» Р. В. Агейкіна.

  11. Начальная школа №6, 1988г., с. 37-40 «Для развития познавательной активности. Задачи для 1-3 классов» Л. Л. Лебедева.

  12. Початкова школа № 3, 1989р., с. 34-36 «Математичні задачі з природничим змістом» О. П. Корчевська.

  13. Україна в цікавих фактах: Книга рекордів України/ Упорядник Г.О. Маценко Львів: Слово, 1992 р.

  14. Екологія та охорона навколишнього та природного середовища, К. «Знання», КОО, 2002р., с.203.

  15. Наукевич В. Дослідження діяльністю. «Питання методології», Лієпая, 1993, с.198

  16. Державний стандарт початкової загальної освіти. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011р. № 462


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка