Зміст Вступ Обґрунтування актуальності досвіду і його практичної значущості Види читання та їх застосування Вправи на удосконалення техніки читання та їх застосування Проектна діяльність на уроках читання Власні винаходи Висновки Література



Скачати 160.38 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір160.38 Kb.
Сватівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 1

«Формування навиків біглого осмисленого читання як умова успішності навчання учнів початкової школи».

Корнієнко Світлана Миколаївна,

вчитель початкових класів


2013 рік

Зміст

Вступ


1. Обґрунтування актуальності досвіду і його практичної значущості

2.1. Види читання та їх застосування

2.2. Вправи на удосконалення техніки читання та їх застосування

3. Проектна діяльність на уроках читання

4. Власні винаходи

Висновки

Література

Вступ
Тема інноваційного педагогічного досвіду: «Формування навиків біглого осмисленого читання як умова успішності навчання учнів початкової школи».

Навчити дітей правильному біглому осмисленому виразному читанню – одна із важливих задач початкового навчання. Ця задача дуже актуальна, так як має велике значення в навчанні, вихованні і розвитку людини.

Останнім часом помітно знизився інтерес дітей до книги. Багато дітей неохоче і мало читають. На мою думку, головною причиною цього є відсутність системи формування читацької грамотності учнів, навичок свідомого оптимального читання. Я вважаю, що урок читання слід розглядати як головний предмет в школі. Учень, який добре читає, швидше розвивається, оволодіває навичками грамотного письма, краще розв’язує математичні задачі.

Актуальність цієї проблеми визначається низкою факторів:



  • читання – це одне з джерел мислення і розвитку людського інтелекту, воно має стати для дитини дуже тонким інструментом оволодіння знаннями й водночас джерелом багатого духовного життя;

  • читання – це складний вид діяльності, що включає в себе орієнтування в інформаційному просторі, сприймання та розуміння тексту, його осмислення та засвоєння, а також подальше використання прочитаного у повсякденному житті.

На сьогодні частина дітей має досить низьку культуру читання. Вони не володіють прийомами смислового аналізу тексту, відчувають складність при виділенні основних його положень, не вміють вибудовувати логічну структуру твору, виділяти його основну думку, не можуть переказати текст.

Тож я поставила перед собою мету знайти такі методи і прийоми, які б сприяли формуванню і розвитку навичок читання, а також спрямовували інтерес учнів читати не тільки програмовий матеріал, а й іншу літературу. Крім того, намагаюся формувати особистість, яка не лише споживає, а й примножує культурні цінності.

Актуальність роботи за цим напрямком обумовлена низкою протиріч: між зростаючою в умовах інформаційного ускладнення необхідністю багато читати і відсутністю інтересу школярів до читання; між існуючою в сучасних умовах необхідністю формування навички біглого осмисленого читання і недосконалість педагогічних умов, в яких формується ця навичка.

Відповідно, технологічна розробка механізмів формування навиків біглого осмисленого читання є дуже важливою для сучасної школи, так як підвищує мотивацію до вивчення предметів; сприяє виявленню інтересу до особистої пізнавальної діяльності.

Практична значимість досвіду виражена в наступному: визначені умови для ефективного використання методичних прийомів по формуванню у молодших школярів навиків біглого осмисленого читання; розроблений контрольно-діагностичний інструментарій для підвищення рівня сформованості навчальних умінь і навичок з читання.

Протиріччя між необхідністю формування навички біглого осмисленого читання і недосконалістю педагогічних умов, в яких формується цей навик, привело до пошуку нових засобів навчання, які сприяють підвищенню якості навчання.

Проблема формування навиків біглого осмисленого читання розглядались в контексті методологічних і теоретичних досліджень процесу читання і особливостей його розвитку в початковій школі (І.Т. Федоренко, Д.Б. Эльконін, Л.С. Виготський, А. Н. Леонтьєв, К.Д. Ушинський, В.А. Сухомлинський, В.Н. Зайцев); технології формування навички біглого осмисленого читання в учнів (А.М. Кушнір, М.І. Оморокова, С.М. Костроміна, Л.Г. Нагаєва).
1. Обґрунтування актуальності досвіду і його практичної значущості

26 років я працюю в початкових класах. Свою роботу намагаюся побудувати так, щоб кожна дитина розвивалася як особистість, розкриваючи свої здібності та нахили.

Першокласники, що вперше переступили поріг школи, слухаючи мої питання: «Чи подобається вам навчатися?», «Чи подобається вам школа?», відповідали: «Так, дуже подобається», не замислюючись над змістом відповідей.

Діти люблять вчитися, але за умови, коли результати їхньої праці оцінені позитивно. Тільки за умов позитивної оцінки своєї роботи дитина прагне оволодівати знаннями. Як же створити на уроці умови, щоб кожна дитина відчула радість успіху? Розв’язуючи цю проблему, постійно вдосконалюю і поповнюю новими методами і прийомами свою педагогічну скарбничку. Завжди піклуюсь, щоб кожна дитина відчувала свою особистісність, була зацікавленою навчанням. До підготовки уроків підходжу з позицій гуманізації і диференціації, будую навчально-виховний процес згідно з пізнавальними інтересами, здібностями дітей, але з обов’язковим забезпеченням якісної освіти. Якісне навчання дитини неможливе без вміння працювати з книжкою.

Ми добре знаємо, що з кожним роком навчання дитини в школі, насиченість навчального матеріалу, який повинен засвоїти учень, зростає, як за змістом, так і за обсягом. І якщо учень не володіє навиком швидкого свідомого читання, він не зможе добре опанувати програмовим матеріалом.

Тож я поставила собі за мету навчити дітей так читати, щоб пішовши в старшу школу вони не відчували дефіцит навиків швидкого читання і усвідомлення матеріалу.

Моєю провідною книгою при підготовці до уроків стало видання Л.Л. Тимофїєвої «Швидкочитайлик». Автор пропонує дуже багато форм і методів роботи, які мене зацікавили.

Впроваджуючи різноманітні форми і технології навчання мені суттєво вдалося підвищити техніку читання учнів, інтерес до книжки, читацьку культуру.

Результати в 3 класі були наступними:

кількість учнів/рівень знань

початок навчального року

І семестр

ІІ семестр

кінець навчального року

високий

13


високий

7


високий

9


високий

13


високий

13


достатній

8


достатній

3


достатній

5


достатній

6


достатній

6


середній

3


середній

11


середній

10


середній

6


середній

6


низький

1


низький

4


низький

1


низький

-


низький

-


Моніторинг якості техніки читання учнів

А вже в кінці 4 класу показники були такими: високий рівень – 16 учнів, достатній – 9. Про середній і низький рівень ми зовсім забули.

Зараз я працюю в 2 класі. Повстають ті ж самі проблеми у формуванні навичка біглого осмисленого читання. Але я вже маю ключ до їх розв’язання. Із задоволенням використовую інноваційні технології, які спонукають дітей до творчої роботи, пробуджують інтерес до навчання.

Але на місці розв’язаних проблем з’являються нові. І найбільша проблема – як підтримати інтерес до читання, щоб не згас вогник цікавості до книжки. Та я думаю, що зможу знайти рішення цієї проблеми, а діти мені в цьому допоможуть. Бо не тільки ми їх вчимо, а й вони навчають нас.

Розуміючи значимість навчання читанню в освіті, вихованні і розвитку дітей, вивчаючи погляди вчених на цю проблему, я прийшла до розуміння необхідності розробки оптимальних методів і форм роботи з урахуванням можливостей і психологічних особливостей молодших школярів , які б гарантували якість освіти.

Існує ряд причин, що впливають на низький рівень розвитку навиків біглого осмисленого читання, а конкретно: природній темп діяльності, регресія, відсутність антиципації, малий кут зору, рівень організації уваги, рівень розвитку оперативної пам’яті. Необхідно з перших днів дитини в школі виявляти ці причини і усувати їх.

Комплекс вправ, який я використовую на уроках, враховує психолого-педагогічну природу читання, активно впливає на основні параметри читання. [Додаток 4] Велике значення для реалізації ведучої ідеї досвіду має системність роботи, оскільки процес навчання читанню може бути якісно покращений тільки завдяки цілеспрямованому, системному впливу на нього.

Новизна досвіду полягає у спробі узагальнити і систематизувати сучасну літературу з проблеми, експериментально виявити оптимальні умови реалізації мети з підвищення техніки читання у молодших школярів. Під час роботи були розглянуті аспекти проблеми оптимального читання, розроблений комплекс тренувальних вправ, який дозволяє формувати у дітей активний процес читання, розвивати у них навички дослідницької діяльності. [Додаток 3]

В ході роботи були виявлені проблеми, які є серйозним стримуючим фактором розвитку навиків біглого осмисленого читання: виникнення у педагога труднощів при введенні нової технології навчання, що обумовлені стереотипами , які склалися в професійній діяльності; недостатні навики діагностичної діяльності; виникнення труднощів в залученні до співпраці батьків з асоціальною поведінкою; ускладнення у формуванні навиків читання у дітей з мовними дефектами.

Розвиток навиків біглого осмисленого читання відбувається протягом перших чотирьох років навчання:

І рік навчання – формування цілісних синтетичних прийомів читання на рівні слова (читання цілими словами), інтонаційне об’єднання слів в словосполучення і речення;

ІІ рік навчання – збільшення біглості читання, поступове введення читання про себе;

ІІІ - IV роки навчання – прискорення техніки читання і навчання школярів раціональним прийомам читання за допомогою вправ, які враховують психолого-фізиологічну природу читання. Використання таких вправ має бути системним і застосовувати їх треба як обов’язковий етап кожного уроку.

Реалізація такого підходу дозволяє забезпечити:



  • удосконалення процесу смислової обробки тексту;

  • розширення фіксаційного поля читання;

  • розвиток антиципаційного сприймання тексту і попередження регресії; [Додаток 1]

  • розвиток мовного апарату при читанні вголос;

  • формування способів роботи з текстом.

Така комплексна робота допомагає значно прискорити процес навчання читанню, пробудити інтерес учнів до нього, що впливає на кінцевий результат. Дану систему формування навиків біглого осмисленого читання можна назвати ергономічною, так як вона ефективна, безпечна для здоров’я учнів, створює ситуацію успіху, сприяє розвитку учнів.
2.1. Значення застосування різних видів читання [Додаток 2]

На швидкість читання впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту (зміст легкий чи складний, цікавий - нецікавий), образ слова (шрифт, чіткість друкування), розвиток антиципації – вміння передбачити наступні літери, слово.

Дітям непросто поєднувати водночас зорове сприйняття букв, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати ставлення до нього. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює текст, швидко стомлюється. Тому розвиток техніки цього вміння та розуміння прочитаного – слів, словосполучень, речень - взаємопов’язані і мають здійснюватися одночасно. Читання  настільки складний процес, що його важко визначити однозначно. Адже видів читання є дуже багато. І кожен з цих видів потребує вмінь, навиків, вправляння. А щоб набути ці навички, необхідна систематична, цілеспрямована, продумана робота вчителя на кожному уроці, незалежно від того, чи це урок читання, мови, математики чи природознавства.

Читання не повинне бути нудним. Тільки за такої умови можна пробудити інтерес до читацької діяльності. Дітям повинно подобатись читати. Для цього треба урізноманітнювати види читання.

Збагачення практики читання сприяє не довготривалість, а частота тренувальних вправ. Людська пам’ять краще зберігає те, що з’являється періодично, час від часу, а не постійно перед очима. Саме це створює подразник і запам’ятовується краще. А тому щодня, через певні проміжки часу, проводжу невеликі за об’ємом вправи. Тобто треную учнів в читанні часто, порціями, по кілька хвилин краще, ніж читати 1-2 години без відпочинку.

Дуже б хотілося, щоб учителі використовували ці види читання у максимальній кількості на одному уроці. Наприклад, я обираю приблизно до 6-7 видів для опрацювання одного тексту. Ділю текст на частини, даю вказівку до кожної частини, яким способом даний абзац будемо читати. Такий вид діяльності зацікавлює учнів, дає змогу довше утримувати їхню увагу при читанні.


2.2. Вправи на удосконалення техніки читання та їх застосування
На швидкість читання впливають багато факторів:  рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту (зміст, легкий чи складний, цікавий - нецікавий), образ слова (шрифт, чіткість друкування), розвиток вміння передбачати наступні літери, слово. Якщо послідовно приділяти увагу цим факторам, то швидкість читання збільшується на 50-100%.

Вправи на удосконалення техніки читання:



1. Розширення кута зору. [Додаток 2]

У процесі читання очі рухаються стрибкоподібно. Сприйняття тексту відбувається вмить зупинки очей.

Хто читає добре, швидко – потребує менше зупинок, ніж той, хто читає повільно. Це пояснюється різною величиною кута зору. Вона визначається кількістю слів, сприйнятих читачем за час однієї фіксації: у гіршому випадку – 1-2, у кращому – 5-6 слів.

2. Вправи на миттєве розпізнавання слова під час читання (картки-блискавки).

Це вправи з картками, де записані слова для миттєвого сприймання, розширюють поле читання, від якого значною мірою залежить швидкість. Цю роботу починають із двоскладових слів, потім пропонують трискладові, двоє – троє слів та невеликі речення. Кожна одиниця читання певної складності спочатку пропонується на рахунок «один, два, три», потім «один, два», і нарешті «один».



3. Постановка дихання. [ Додаток 1]

4. Вправи на подолання труднощів при читанні: попереднє пояснення і читання важких слів; закривати лінійкою попереднє прочитане слово; ритмічне постукування олівцем у ході читання.

5. Розвиток навичок передбачення.

Розвивати в дітей вміння передбачувати необхідно з 1 класу. Для цього корисно практикувати читання слів, тексту з пропущеними буквами, потім – речення з пропущеними словами.

6.  Робота з картками-таблицями комбінацій приголосних. [Додаток 4]
7.  Багаторазове читання невеликого уривка з фіксуванням часу.
8. Читання слів, в яких переставлені склади, букви.

Також важливою складовою формування швидкісного читання є систематична перевірка техніки читання. Бажано проводити перевірку наприкінці кожного місяця.



Проведення самозамірів читання. Під кінець читання залишаю 2-3 хв., щоб провести самозаміри читання. Учень читає у своєму темпі, напівголосно, самостійно підраховує слова, записує їх кількість у блокнот, які ми називаємо «пірамідою росту».
3. Проектна діяльність на уроках читання[Додаток 5]

Підбираючи різні форми та методи для своєї педагогічної діяльності, мене дуже зацікавив метод проектної діяльності школярів.

У цьому методі я вбачаю багато позитивного:


  • всебічне тренування розуму та розвиток мислення;

  • розвиток творчих здібностей дитини;

  • формування особистості, підготовка до самостійної трудової діяльності;

  • злиття теорії і практики навчання;

  • розвиток колективної співпраці.

Перший проект, який я запропонувала дітям з читання, мав назву «Усна народна творчість – джерело мудрості». Освітнім продуктом цього проекту повинні були стати міні-книжка з народними скоромовками, прислів’ями, загадками, які діти повинні були відшукати у книжках, дізнатися при спілкуванні з родичами, сусідами.

Клас було поділено на творчі групи так, щоб у кожну групу потрапили діти, які красиво і грамотно пишуть, володіють музикальними здібностями, вміють красиво малювати, виразно читати. А ось пошуковою роботою повинні були займатися всі без виключення учасники групи.

Під час пошукової роботи діти весь час спілкувалися зі мною: радились, отримували консультації.

Кульмінацією нашої роботи стала презентація збірки, яку виготовили всім класом. Кожна представляла група свої сторінки книжки. Вони читали твори, ділилися враженнями від спілкування з людьми старшого покоління, роз’яснювали значення слів, які рідко вживаються в літературі, загадували загадки та пояснювали маловживані прислів’я.

Уроки повинні мати різноманітну направленість, щоб не зникала цікавість дітей до навчання. Тож я намагаюсь на своїх уроках впроваджувати новітні освітні технології, інтерактивні методи.
4. Власні винаходи

В процесі роботи почали з’являтися і власні відкриття. На рівні із запропонованими методами і прийомами, я винайшла новий прийом, який назвала «Диктор». Суть його в тому, що діти дивляться в уявну кінокамеру і, тільки трішечки піддивляючись, відтворюють запропонований текст. В ігровій формі діти з інтересом займаються читанням. Цей прийом допомагає формувати у дітей правильний кут зору, вміння орієнтуватися в тексті.

Наступному прийому я дала назву «Допоможи». Він полягає в тому, що, читаючи незнайомий текст, в деяких місцях я навмисне не дочитувала речення. Діти робили мені зауваження, що я неуважна, і дочитували речення до крапки. На початку впровадження цього прийому, я зупинялася і говорила: «Допоможіть», а в подальшому діти без мого нагадування дочитували речення до крапки.

Дуже цікавою виявилася робота зі «Щоденником читача». Одного разу один з учнів задав риторичне питання: «Цікаво, а скільки всього сторінок можна прочитати за рік?». Я миттєво зорієнтувалася і запропонувала дітям завести щоденнички, де б вони помічали дату, назву твору, автора та номери сторінок, які вони прочитуватимуть кожного дня, а в кінці року порахувати кількість прочитаного. Учень, який прочитає найбільшу кількість сторінок, отримає в нагороду цікаву книжку. Батьки також зацікавилися цією роботою. Вони забезпечують своїх дітей сучасною літературою. А ще допомагають мені стежити за процесом.


Висновки

Працюючи над проблемою формування навички швидкого читання у молодших школярів прийшла до таких висновків:

- темп читання повинен співвідноситися з розумінням прочитаного. Розуміння - основний критерій темпу читання кожного учня;

- у виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприйняття прочитаного;



- головним недоліком щодо швидкості читання є надто повільне читання і читання надто швидке. Як дуже повільне, так і надмірно швидке читання негативно відбивається на всьому процесі читання, а особливо на усвідомленні читання;

-без швидкого, свідомого читання неможливе успішне навчання дитини з усіх інших предметів;



- навчати дітей техніці швидкого читання треба з першого класу;

- лише комплексне і систематичне використання вправ для формування виразності, свідомості, правильності та швидкості читання дають змогу сформувати повноцінну навичку читання у молодших школярів.

Усі вище визначені напрямки та аспекти проблеми повинні бути враховані кожним вчителем, що прагне сформувати справжнього читача, готового до здійснення самостійної читацької діяльності, всебічно розвиненої особистості, що вміє цінувати та насолоджуватись красою слова у його подальшій науково-професійній діяльності.

Читання має стати стежиною, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання.

Досвід з формування навичка біглого осмисленого читання може бути застосований тільки творчими вчителями. Він може бути використаний на різних уроках і на різних етапах навчання учнів, які мають як високу так і низьку мотивацію до навчальної діяльності і мають різний рівень підготовленості.

Для того, щоб успішно розвивати навики біглого осмисленого читання, необхідні наступні умови: мотиваційні (що впливають на стійкий позитивний інтерес учнів до читання); організаційні (використання даного досвіду в системі); науково-методичні (забезпечення вчителів, вихователів, батьків методичними знаннями з формування даного навику в системі).

Важливо вправи з розвитку навику біглого осмисленого читання застосовувати на уроках читання систематично, впроваджувати в навчання інноваційні технології, які підвищують мотивацію учнів до навчання.



Але треба пам’ятати про те, що будь який вид навчальної діяльності повинен добре бути підібраним учителем, бо ефективність будь якої технологій залежить від багатьох факторів: особливості класного колективу; індивідуальних особливостей учнів; вікових особливостей дітей; матеріалу уроку; індивідуальних особливостей учителя; наявності матеріально-технічної бази, тощо.

Література

  1. І. Січовик. Словограй. Ігри з буквами і словами. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан. 2004.

  2. В.Б. Едігей. Читання – це справді цікаво. Творче читання - Тернопіль: Мальва - ОСО. 2004.

  3. Л.А. Тимофієва. Швидкочитайлик. - Тернопіль: Навчальна книга – Богдан. 2000.

  4. Горбунцова Т.Ю. Методика пояснювального читання в 1-4 класах. – К.: Радянська школа, 1987.

  5. Ґудзик І.П. Розвиток навички читання. – К.: Освіта, 1993.

  6. Едігей В.Б. Вчися читати, малюк! – К.: Гранд, 1997.

  7. Увєнкова С.І. Вироблення навичок оптимального читання// Початкове навчання та виховання. 2004. - №19-21.

  8. Джежелей О.В.,Ємець А.А. Формування навичок читання. - Х: Ранок. 2002.

  9. Чепелєва Н.В. Технології читання. – К.: Главник, 2004


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка