Значення гри в моральному вихованні дітей дошкільного віку



Скачати 45.25 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір45.25 Kb.
Значення гри в моральному вихованні дітей дошкільного віку

Діти всіх народів світу мають спільну характерну рису - вроджений потяг до гри. Переоцінити її значення в житті дитини важко. А уявити дитинство без неї неможливо.



Хочеш бути здоровим - грайся,

Хочеш бути розумним - грайся,

Хочеш бути щасливим – грайся! - гласить народна мудрість.

Гра - це «чарівна скринька», за допомогою якої можна навчити малюка читати, писати, і, головне - мислити, спостерігати, доводити, розуміти, творити.

В.О. Сухомлинський наголошував: «Ввести дитину в складний світ людських стосунків - одне з найважливіших завдань виховання». І найкраще це можна зробити через гру. Ігри в морально-етичному вихованню навчають дітей спілкуванню і спостережливості, розвивають моральні якості дитини і творчі здібності, виховують почуття взаємодопомоги і співпраці, розвивають уяву. В грі краще всього проявляються індивідуальні особливості і взаємовідносини у дітей.

Через гру педагог може поступово впливати на характер дітей, поведінку, відмічати ті чи інші закономірності.

Ігрові ситуації діти сприймають більш природно, ніж серйозні обговорення. Ігри допомагають дітям розслабитися, відчути себе комфортно.

Дітям подобається, коли дорослі приймають участь в їх іграх. Коли вони відчувають себе рівними з дорослими, їх поведінка стає більш серйозною і обдуманою. Це дуже допомагає у виховному процесі, зменшує дистанцію між педагогом і дітьми. Важливо, щоб педагог на протязі гри сам дотримувався тих моральних цінностей, яких він хоче навчити дітей, будь

прикладом справедливого і уважного відношення до людей, був ввічливим і терплячим.

В.Сухомлинський зазначав, що «педагог завжди стоїть між моральними цінностями народу і душею дитини, що завдання вихователя - зробити безцінні моральні надбання людства особистим здобутком кожної дитини».

Виховання морально-етичних цінностей у дошкільників має проходити «червоною лінією» через всі форми дитячої діяльності упродовж всього часу перебування дитини в дошкільному закладі.

Процес формування моральних якостей надзвичайно складний. Вчити математичних дій чи граматичного письма набагато легше, ніж виховувати готовність поділитися з товаришем, поводитися так, щоб не нашкодити ближньому.

Через гру потрібно виховувати співчуття, делікатність, турботливість, тактовність.

В. Сухомлинський зазначав, що справжнє моральне виховання неможливе без виховання емоційного. Пізнавати навколишній світ розумом і серцем - це означає осягати моральні істини, ідеї, принципи - в їх реальному вираженні. І тут можна використати ігри - емпатії - це психологічний засіб виховання дошкільників. Основною метою гри є уміння відчути настрій, сутність, характер, стан певного об’єкта (явища) природи або людини. Такі ігри - емпатії розвивають емоційну сферу дитини, виховують моральні почуття, розвивають акторські здібності. Змістом гри може стати будь-яке явище природи або стан людини.

Ігри - емпатії, які можна використати: це «Ведмедики одужали», «Сміливий заєць», «Спляче кошеня», «Лисичка підслуховує», «Сонечко та хмарка», «Квіточка прокинулась», «Цуценятко під дощем».

Також можна організувати ігри - емпатії на основі творів В.Сухомлинського, орієнтуючись на інтереси дітей, їхні моральні якості, зацікавленість. Це ігри: «Яке щастя!», «Соловей і Жук», «Як здивувався Мурко».

Закріплення уявлення дошкільників про моральні правила здійснюються у дидактичних іграх: «Що погано, а що добре» - діти розглядають картинки з різними ситуаціями і оцінюють її. «Чарівне слово» - діти стоячи в колі сонечко і називають «чарівні слова»; «Мудра Сова» - діти придумують якусь ситуацію, в яку попав його лісовий мешканець, і запитує поради у Сови. «Добрі птахи» - дитина від імені пташки розповідає, яке добре діло вона зробила для лісу, для людей, для звірів.

«Добрий колобок» - діти придумують ситуації, в яких добрий колобок допоміг тим мешканцям, які дістались їм на карточках.

«Оціни вчинок» - діти оцінюють вчинок, який зображений на карточці, якщо вчинок хороший зафарбовують фішку в зелений колір, а якщо навпаки в червоний.

У дидактичних іграх діти вчаться самостійно розв’язувати ігрове завдання, доброзичливо оцінювати успіх інших, колективно гратися.

У системі В.Сухомлинського природі, як об’єкту пізнання приділяється велика увага. Але природа сама собою не виховує. Виховує тільки активна взаємодія людини з нею. «Добрі почуття своїм корінням сягають у дитинство, а людяність, доброта, лагідність, доброзичливість народжуються в турботах, хвилюваннях про красу навколишнього світу. Ми прагнемо, щоб життя вихованців було сповнене творінням в світі природи» - писав В.Сухомлинський.

Одним із засобів закріплення, систематизації та узагальнення знань про навколишнє середовище є дидактичні ігри на дану тематику. їх надзвичайно важлива роль полягає в пробудженні у дітей бажання чинити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки в природі, у формуванні позитивних рис особистості, які виявляються у ставленні до природи як до об’єкту постійної уваги й турботи. Це такі дидактичні ігри: «Музей природи», «По сторінках Червоної Книги», «Треба - не можна», «Відгадай правило», ігри-пошуки: «Екологічна стежина», «Сигнальна смужка», та інші.

Також дітям подобається бути учасниками проведення ігор-драматизацій та інсценівок за творами В.Сухомлинського, це «Добре слово», «Сьома дочка», «Як мата стала зозулею». Адже ігри-драматизації та інсценівки дають можливість ввійти в інший стан душі, розвивають дітей духовно, формують життєвий смак, розвивають особистість.

Невід’ємною частиною у вихованні моральних цінностей у дітей є сюжетно-рольові ігри. В іграх діти вчаться узгоджувати свої дії з діями партнерів по грі, знаходити взаєморозуміння і повагу, розвивають вміння дружно спілкуватися, чемно поводитися, правильно відтворювати соціально-ігрові ролі.



В.Сухомлинський стверджував: «Краса - могутнє джерело моральної чистоти, духовного багатства, фізичної досконалості. Найважливіше завдання морально-етичного виховання - навчити дитину бачити в красі навколишнього світу духовне благородство, доброту, сердечність, і на основі цього утверджувати прекрасне в собі».

«Дитина по своїй природі - художник, відкривач світу. Так нехай же перед ним відкриється чудесний світ гри, краси, наповнюючи його серце, в прагненні робити людям добро» - В.Сухомлинський.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка