Значення мови в житті суспільства. Українська мова державна мова України



Скачати 242.93 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір242.93 Kb.
Урок № 1 Тема: Значення мови в житті суспільства. Українська мова - державна мова України.

Мета: забезпечити усвідомлення учнями значення мови як основного засобу спілкування, формування думки й пізнання; усвідомлення значення державної мови для зміцнення української державності; сприяти формуванню патріотичних почуттів та любові до рідної мови.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку



І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Робота з підручником. Виконання вправ 1, 2, 3 (усно)

2.Робота біля дошки.

Наша слава – Українська держава. (Нар.творч.) Державною мовою в Україні є українська мова. (Конституція України.) Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла. (С.Шелухін.) Як буде в дитини мова, то буде в народу пісня. Як буде в народу школа, то буде народ і держава. (Д.Чередниченко.)



IV.Закріплення вивченого.

1.Бесіда.

  • Як людина має ставитися до рідної мови? Чому?

  • Чому державною мовою має бути рідна мова народу, що живе в державі?

  • Чому державну мову кожному потрібно знати бездоганно?


2.Прочитати народні прислівя. Пояснити зміст кожного з прислівїв.

- Виконання вправи 5 (списати прис.,вставити слова).

Хто своєї мови цурається, той сам себе встидається. Рідна мова – не полова, її за вітром не розвієш. Ми з того роду, що любить свою мову й свободу (Народна творчість.)

3.Диктант із коментуванням.

Солов’їну, барвінкову українську рідну мову в дар дали мені батьки. (В.Лучук.) І яка чудова, світла і багата українська мова, мова мами й тата! (Марійка Підгірянка.) Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? (Олександр Олесь.) Мова барвиста, мова багата, рідна і тепла, як батьківська хата. (В.Гринько.) В серці ніжну і погідну збережу я мову рідну. (М.Хоросницька.) Наша мова калинова і ласкава, і медова, і багата, і не бідна. От що мова наша рідна! (Д. Чередниченко.)



V. Підбиття підсумків уроку.

1.Прочитати (прослухати) вірш. Як автор пояснює роль рідної мови в житті людини? Чому порівнює її з живою водою?

Рідна мова, якою мати розмовля Якби змінив її на іншу,

І гомонить в степу земля… Себе зневажив сам би я.

Я нею мислю і спілкуюсь, З усіх чужин, з усіх доріг,

Вона і вчить, і окриля, Який би світ не впав до ніг,

Я нею мрію, нею сню, Хто рідної не зрікся мови,

Вона чистіша від вогню. На рідний вернеться поріг.

Серед усіх народів світу А вдома й горе – не біда,

Звеличує мою рідню. Бо мова, як жива вода,

Вона і гріє, і сія, Вона багата, наша мова –

Вона – мов пісня солов’я. І древня, й вічно молода!
Юрій Питак, школяр,

м.Тернопіль.



2.Підсумкова бесіда.

  • Яку роль відіграє мова в житті суспільства?

  • Які засоби, крім мови, люди використовують для спілкування?

  • У чому переваги звукової мови перед іншими засобами?

  • Які мови вивчають у школі і яка роль кожної в житті людини?

  • Яке значення для громадян держави має державна мова?


VI. Домашнє завдання. § 1, вправа 6.
Урок № 2 РМ. Загальне уявлення про спілкування і мовлення: види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Навчальне аудіювання

Мета: дати учням поняття про мову як систему виражальних засобів, що вживаються для висловлення думки та спілкування, і мовлення як використання виражальних засобів мови у процесі спілкування; ввести до словника дітей терміни мовець та адресат мовлення; дати уявлення про чотири види мовленнєвої діяльності, у доступній формі пояснити структуру кожного з видів мовленнєвої діяльності; розвивати логічне мислення, мовлення; сприяти милосердному ставленню до всього живого.

Обладнання: підручник.


Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка д/з.

2. Бесіда.

  • Як пов’язані мовлення й мова?

  • Чи можливе мовлення без мови? Чому?

  • Чи може розвиватися мова без мовлення? Чому?

  • Кого називають мовцем?

  • Витлумачити термін адресат мовлення.

  • Які є чотири види мовленнєвої діяльності?

  • У чому полягає різниця між аудіюванням і слуханням? Пояснити.

II. Оголошення теми й мети уроку.

III. Мотивація навчання.

ІV. Опрацювання нового матеріалу

1.Робота з підручником. ст.217-223 Виконання вправи 549,552 (усно).

2.Бесіда.

  • Чому стверджують, що найважливішим засобом спілкування й пізнання є мова?

  • Чому саме мова є знаряддям мислення?

  • Як пов’язані мова і мовлення?

  • Чи може розвиватися мова, не спираючись на мовлення? Чому?

  • Чи можливе існування мовлення без мови? Чому?

3.Слово вчителя.

Мовленнєва діяльність включає чотири види – аудіювання (слухання й розуміння), читання, говоріння і письмо. Той, хто говорить або пише (мовець), вкладає певний зміст у власне, самостійно створене висловлювання. Той, хто слухає або читає (адресат мовлення), вилучає зміст із створеного кимось висловлювання.

Кожен із чотирьох видів мовленнєвої діяльності включає в себе три частини. Передовсім мовець або адресат мовлення має зрозуміти, з якою метою він вступає у спілкування (навіщо він це слухатиме, говоритиме і т.ін.). Друга частина – це сприйняття і розуміння закладеної у висловлювання інформації. І, нарешті, третя частина – виконавча. Це сприйняття на основі отриманої інформації рішення, що найчастіше супроводжується наступним говорінням або письмом.

За останніми науковими даними час, що витрачається на чотири види мовленнєвої діяльності людини, розподіляється таким чином: аудіювання – 45%, говоріння – 30%, читання – 6%, письмо – 9%.Сприймання і розуміння усного мовлення забезпечує такий вид мовленнєвої діяльності, як аудіювання. Аудіювання є основою спілкування. Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Слухання – це передусім акустичне сприймання звукового потоку, тоді як аудіювання включає процес сприймання й розуміння усного мовлення.

V. Закріплення навчального матеріалу.

1.Навчальне аудіювання. Кошеня

Надійшов день, коли вперше після літньої перерви Василько пішов до школи.

Несподівано хлопчик почув жалібний писк. Під тином повзало плямисте кошеня. Василько схилився над ним. Кошеня було зовсім маленьке, та вже дивилося на світ каламутними оченятами. “Хтось викинув, - подумав хлопчик. – Пропаде тут!” Кошеня ткнулося носом Василькові в черевик і затихло.

-Ох, ти ж, дурненьке! Хочеш молока? Не пропадати ж тобі. Маєш справу з Васильком. Зрозуміло?

Василько підняв кошеня, подумав, озирнувся і сховав його в сумку. Нічого йому не станеться, якщо посидить у сумці. “А після уроків додому візьму, - вирішив хлопчик. – Мати давно хоче завести кішку”.

Коли задзеленчав дзвоник і всі учні посідали за парти, в клас увійшла синьоока дівчина. Вона була в сірому вбранні, гладенько зачісана. Перед Васильком зринув спекотний день і винесений ним кухоль з водою, до якого спрагло приникла синьоока дівчина Маруся. ТІльки всі школярі називали її тепер Марією Павлівною, бо вона була їхньою новою вчителькою, ця лісникова донька.

Серед десятків дитячих облич вона теж упізнала Василька. Упізнала його очі-черешні й білі пір’їнки вицвілих брів. Учителька посміхнулась до хлопчика і він зрозумів, що й вона його упізнала.

Раптом почувся дивний звук. Здригнувшись, Василько схопився за сумку. Так і є, кошеняти в сумці вже нема… Як же воно вилізло?

У класі всі наче завмерли. У тиші виразно пролунало ніжне “няу-у!” В ту ж хвилину залунав дружний сміх дітей, школярі кинулись шукати під партами порушника спокою, і незабаром кошеня вже було на столі в Марії Павлівни. Коли в класі знову постала тиша, вчителька запитала:

-Хто ж це з вас, діти, приніс його?

Василько боявся звести на Марію Павлівну очі. Отак осоромитись. Та ще в перший день шкільного навчання! Ні, він нізащо не признається! Тільки чому це так важко дихати? Наче камінь проковтнув… Вчителька чекала, але всі мовчали.

- А я не думала, - нарешті мовила вона, - що в класі є боягузи, які бояться сказати правду.

“Однаково не скажу, - подумав Василько, похнюпившись. – Адже ніхто не взає… Як довго тягнеться оця хвилина! Хоч би вже швидше дзвінок!”

Ось учителька сіла на стілець. Ось вона знову встала, погладила кошеня.

- Ну що ж, - сказала, - якщо ніхто не хоче признатись, то я візьму його собі. Яка в нього смішна мордочка! І лапки в чорних шкарпетках, а хвостик – білий!

Подумавши, вона продовжувала:

- А може бути, що тому, хто приніс кошенятко шкода з ним розлучатись? Тоді я…

Вона злегка відсторонила кошеня від себе. Василько підняв голову.

- Ні, не шкода, - раптом вихопилось у нього. – Я іншого візьму!

Зрозумівши, що він виказав себе, Василько побачив, як насупились у Марії Павлівни брови і як вона водночас не може стримати усмішки. І в той же час Василько несподівано відчув, що він знову дихає легко і вільно.

- Хтось викинув, - пояснив він учительці. – Маленьке… Пропало б… Ну, я взяв… А потім… потім…

- Що сталося потім – зрозуміло, Васильку, - промовила Марія Павлівна. – У тому, що ти взяв кошеня, немає нічого поганого. Я, мабуть, сама б так зробила. Тільки чому ти зразу не признався? Хіба ти боягуз?

- Ні, я не боягуз, - прошепотів Василько. – Мені було соромно… (За О.Донченком; 490 сл.).

1. Василько побачив кошеня

а) на дорозі;б) під тином;в) під кущем.

2. Кошеня було

а) біленьке;б) смугасте;в) плямисте.

3. Василько узяв кошеня

а) щоб погратися;б) щоб комусь подарувати;в) щоб врятувати.


  1. Василько сховав кошеня

а) за пазуху;б) в сумку;в) під пахву.

  1. У новій учительці Василько упізнав дівчину

а) яка розпитувала в нього дорогу;б) якій він виніс кухоль води;в) з якою він познайомився в поїзді.

  1. Марія Павлівна була

а) дочкою вчителя;в) дочкою коваля;г) дочкою лісника.

  1. Нова вчителька упізнала Василька

а) по очах і бровах;б) по ластовинню;в) по посмішці.

  1. Побачивши у класі кошеня, нова вчителька

а) розгубилась;б) розгнівалась;в) здивувалась.

  1. Те, що Василько підібрав кошеня, викликло в учительки

а) здивування;б) розуміння;в) заперечення.

10. Сказавши, що кошеня приніс у клас він, Василько відчув



а) полегкість;б) сором;в) розкаяння.

11. У тому, що хлопчик підібрав кошеня, виявились такі його риси



а) милосердя до всього живого;б) нерозважливість, безвідповідальність;

в) бажання завоювати прихильність учительки.

12. Любов до природи слід виявляти насамперед у

а) у пропозиціях до газет і журналів;

б) у вихованні менших за віком братів і сестер;

в) конкретній допомозі тваринам і рослинам.



2.Робота з підручником. Виконання вправи 548 (дібрати синоніми, антоніми).
VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. Вправа 550 (усно), вправа 556 (6, письмово)

Урок № 3 Частини мови, основні способи їх розпізнавання. Роль вивчених частин мови у побудові речення і висловленні думки. Уживання вивчених частин мови

Мета: повторити та узагальнити вивчене про частини мови, формувати вміння розпізнавати в реченнях вивчені частини мови, розрізняти самостійні та службові частини мови; формувати вміння бачити, відчувати й цінувати красу природи; розвивати увагу та спостережливість, культуру усного й писемного мовлення.

Тип уроку: комбінований урок (повторення вивченого; систематизація та узагальнення вивченого).

Обладнання: підручник.

Хід уроку



І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка д/з

2. «Мозковий штурм»

- Назвіть відомі вам частини мови.

-На які питання відповідають?

-Наведіть приклади.



II. Оголошення теми й мети уроку.

III. Мотивація навчання.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1.Робота з підручником.

Опрацювання таблиці «Відомості про частини мови» ( с. 10).

2.Робота біля дошки.

Записати речення. З’ясувати, до яких частин мови належать ужиті в реченнях слова. Які частини мови є самостійними, які службовими? У чому полягає відмінність між самостійними та службовими частинами мови?

І. Ходять хмари в небі синім. Місяць вересень прийшов. Сповнивсь вереском пташиним тихий затишок дібров. (Н.Забіла.) Знов прийшла на землю осінь, розпустила сиві коси. А у неї в сивих косах позаплутувались оси. (Є.Гуцало.)

ІІ. Щедрий місяць вересень у віночку з вересу. Все добро, що в нього є, він щедро людям роздає. (Н.Забіла.) Йде панна Осінь золотава з маленьким келихом вогню. (І.Драч.) Журавлі курличуть: «Летимо у вирій!» Пропливає осінь на хмарині сірій. (Б.Чалий.)



V. Виконання вправ на застосування узагальнених правил.

1.Робота з підручником. Письмове виконання вправи 13.

2.Попереджувальний диктант.

Визначити частини мови, вказати серед них самостійні та службові. У двох останніх реченнях підкреслити члени речення.

Як вересніє, то дощик сіє. Земля смутніє, коли листя жовтіє. Осінь усьому рахунок веде. У листопаді зима з осінню бореться. Народна творчість.

3. Творча робота

Зясувати, якими частинами мови є подані слова. Визначити частини мови самостійні та службові Пять-шість слів (за власним вибором) увести до самостійно складених речень.

Дерево, вбрання, одягатися, золотий, усміхатися, сонце, не гріти, захмаритися, небо, між, хмара, сумно, воно, світити, але.



VІ. Підбиття підсумків уроку.

Навчальний диктант. У перших двох реченнях визначити частини мови.

Сьогодні в лісі справжній жовтневий листопад. Клени обсипаються від найменшого подиху вітерця. Гаснуть осінні барви. На листі з'являються брудні плями. Деякі листки скручуються в трубочку. Коли розгорнути такий листок, всередині в ньому тремтить кришталева росинка.

Як же поріділи дерева! Наче хтось брів по коліна в опалому листі, наче хтось прийшов і розчинив у лісі тисячу синіх віконець. На тихих галявинах тільки шипшина сміється червоними губами та глід чваниться разками коралів. (За О.Донченком; 70 сл.)

VІІ. Домашнє завдання. § 2, вправа 14 (1,2).

Урок № 4 Іменник. Велика буква і лапки в іменниках. Голосні у відмінкових закінченнях.

Мета: повторити вивчене про іменник як частину мови, його основні граматичні ознаки (рід, число, відмінок, три відміни), особливості відмінкових закінчень, про написання власних назв з великої букви та в лапках; удосконалювати навички правильно виділяти відмінкові закінчення іменників, вміння розрізняти іменники – власні та загальні назви; визначати іменники - назви істот і неістот, виховувати цікавість до життя, любов і повагу до родини; розвивати мислення, мовлення, пам’ять, удосконалювати граматичний лад мовлення, збагачувати й уточнювати словник учнів, виховувати почуття патріотизму.


Тип уроку: урок повторення вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроку



І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка д/з

2. Бесіда.


  • Яка частина мови називається іменником? Навести приклади.

  • Як розрізняють назви істот і неістот? Навести приклади.

  • У чому полягає відмінність між написанням іменників-власних назв та іменників-загальних назв? Навести приклади.

  • Яке зі слів і чому пишуть з великої літери у словосполученнях місто Львів, річка Дніпро, село Мрійливе, кіт Туман, горобець Чив?

  • Як визначається рід іменників?

  • Що означають іменники у формі однини та іменники у формі множини?

  • Як змінюються іменники? Назвати відмінки іменників.

  • Скільки відмін іменників вам відомо? Навести приклади іменників І, ІІ та ІІІ відмін.

  • Які іменники є власними назвами? Навести приклади.

  • У чому полягає різниця між написанням іменників – власних назв та іменників - загальних назв?

  • Чому з великої букви пишуться іменники Микола Доріченко, Марина Семенівна Лісова?

  • Яке зі слів і чому пишеться з великої букви у словосполученнях місто Полтава, село Краснопілля, річка Дунай? У словосполученнях пес Букет, кінь Агат?

  • З якої букви слід писати назви персонажів казок та байок (напр.: Лисичка та Журавель; Вовк і Кіт; Дід Мороз; Кощій Безсмертний)?

3.Робота біля дошки. Записати речення. Визначити частини мови.

Після дощу сонце засяє. Сонце на всіх однаково світить. На ледачій землі і трава не росте. Родить не земля, а руки.



II. Оголошення теми й мети уроку.

III. Мотивація навчання.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Робота з підручником. Виконання вправ 16,17 (пис).

2. Вибіркова робота Вправа 18 (випис.власні назви, скласти реч.)



V. Закріплення навчального матеріалу.

1.Робота з підручником. Виконання вправи 21,22 (постав. в О. в. та Р. в.).

2. Словниковий диктант.

Тарас Григорович Шевченко, Європа, Україна, Верховна Рада, Президент України, планета Земля, сузір’я Молочний Шлях, кінь Добрян, село Великі Луки, площа Богдана Хмельницького, орден Ярослава Мудрого, фабрика «Любава», пісня «Стежина».

3. Робота біля дошки

Виписати іменники - власні назви, що пишуться з великої букви (у формі називного відмінка).


Без верби й калини нема України. Чого Івась не навчився, того Іван не буде знати. (Нар.творч.) Найбільші церковні свята – Різдво й Великдень. На схилах сивого Дніпра стоїть столиця наша – Київ. (А.Камінчук.) На березі хвилястої Десни стояло місто, оповите в сни. Ми бачили Говерлу крізь туман. (М.Рильський.) До бабусі Зіни з’їхалась родина: брат з Карпат, сестра з Остра, дочка з Криму, син із Риму. (І.Січовик.) Лежить Мурко проти сонця, гріється. (В.Сухомлинський.) Кіт з Рябком були друзяки. (П.Воронько.) Султан і Гандзя птицями летять… Когось везуть у легкім шарабані. (М.Рильський.) Одваживсь Вовк у Лева попросити, щоб старшиною до Овець наставили його служити. (Л.Глібов.)

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. п.3, Вправа 23.


Урок № 5 Прикметник. Голосні у відмінкових закінченнях прикметників.


Мета: повторити вивчене про прикметник, його граматичні ознаки (рід, число, відмінок); формувати вміння й навички правильного вживання голосних у відмінкових закінченнях прикметників; розвивати культуру усного й писемного мовлення, естетичні почуття, смак до точного та влучного слова, збагачувати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок повторення вивченого.

Обладнання: підручник.


Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка д/з

2. Бесіда.


  • Яка частина мови називається прикметником?

  • Яка роль прикметників у мовленні?

  • Як змінюються прикметники?

  • Від чого залежить рід, число, відмінок прикметників у словосполученнях рідний край, рідному місту, рідною землею?

3.Робота біля дошки.

Записати речення, підкреслити в них іменники. Визначити рід, число, відмінок кожного з іменників. Вказати іменники-власні назви.

На святе Благовіщення сонце радісно вставало. (А.Казка.) У небесах сузір’я Лева нам світить на Чумацький шлях. (Д.Чередниченко.) Наш Київ Золоті розкрилює ворота. (М.Рильський.) Де Почайна шуміла, лиш струмок між горбами тулиться. (Л.Забашта.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчання.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1.Робота біля дошки.

Записати речення, визначити в них прикметники. З’ясувати рід, число та відмінок кожного прикметника.

В орача руки чорні, зате хліб білий. Білі руки чужу роботу люблять. Мак чорний, та смачний, а редька біла, та гірка. Солодка морква, та в сусідовому городі. У доброго господаря і соломинка не пропаде. Материна хата краща чужої палати. Від поганого коріння не жди доброго насіння. І на здоровій яблуні гнилі яблука бувають. До сухої криниці не йдуть пити водиці.

2.Робота з підручником.

Виконання вправи 29 (усно).

Виконання вправи 30, 34 (письмово).

3. Практична робота

-Переписати речення, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Прикметники підкреслити, визначити відмінок кожного. Відмінкові закінчення прикметників виділити.

Краще полюбити стар… орла, ніж молод… сову. Велик.. риба у глибок… воді плаває. Вівсян.. каша сама себе хвалить, а гречан.. хвалять люди. Краще пташці на зелен.. вітці, як у багача в золот… клітці.

4. Творча робота

Вправа 35 (утворити прикметники, увести 3 слова у речення)



V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. п.4, Вправа 32 (скласти реч. за схемами).

Урок № 6 РМ. Мета спілкування і адресат мовлення. Мовлення монологічне й діалогічне, усне й писемне. Основні правила спілкування (практично). Діалог, його розігрування відповідно до запропонованої ситуації

Мета: дати учням поняття про монологічне й діалогічне мовлення, ознайомити з основними правилами спілкування, формувати вміння складати й розігрувати діалоги відповідно до запропонованих ситуацій із дотриманням правил спілкування, вміння підтримувати діалог на певну тему, правильно інтонувати репліки діалогу; виховувати чемність, толерантість, поважливе ставлення до співрозмовників; розвивати мислення й мовлення, зокрема діалогічне; уточнювати та збагачувати словниковий запас учнів, удосконалювати граматичний лад їхнього мовлення.

Обладнання: підручник.


Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка д/з

2. Бесіда.


  • Як пов’язані мовлення й мова?

  • Чи можливе мовлення без мови? Чому?

  • Чи може розвиватися мова без мовлення? Чому?

  • Кого називають мовцем?

  • Витлумачити термін адресат мовлення.

  • Які є чотири види мовленнєвої діяльності?

  • У чому полягає різниця між аудіюванням і слуханням? Пояснити.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчання.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1.Робота з підручником.
Виконання вправи 37. Опрацювання таблиці «Основні правила спілкування» (с. 225).
Виконання вправ 558,559 (усно).

2. Практична робота

Вправа 561 (згрупувати висловлення)


3. Пояснення вчителя.
Мовлення буває усне і писемне. Коли ми слухаємо або говоримо, то вдаємося до усної форми мовлення, коли пишемо або читаємо – до писемної. Дiалог - розмова двох або кiлькох осiб. Монолог – висловлювання однiєї особи. Дiалог здiйснюється за умови безпосереднього контакту осiб, якi спiлкуються, кожен iз спiврозмовникiв то говорить, то слухає. Тому дiалогiчне мовлення складається з чергування висловлювань обох (або кiлькох) спiврозмовникiв. Висловлювання учасників діалога називаються репліками. Дiалогiчне мовлення iснує в уснiй формi. В писемнiй формi дiалог використовується здебiльшого в художнiх творах .

Cлід пояснити учням, що репліку, яка започатковує спілкування, називають реплікою-стимулом, вона спонукає співрозмовника до відповіді або дії. Репліку, що звучить у відповідь, називають реплікою-реакцією.Потрібно пояснити, що, вступаючи у спілкування, співрозмовник має конкретну мету – щось повідомити, одержати інформацію, спонукати, переконати.

Досягненню мети спілкування сприяє встановлення між співрозмовниками взаєморозуміння й приязного ставлення одне до одного. Саме для встановлення контакту використовуються формули мовного етикету (слова ввічливості).



V. Виконання вправ на закріплення.

Вправа 1 Поданi слова й словосполучення прочитати в такiй послiдовностi: 1) тi, що використовуються для привiтання; 2) тi, що вживаються пiд час прощання; 3) тi, що використовуються при вибаченнi; 4) тi, що використовуються для висловлення вдячностi.

Щиро дякую. Даруйте. Перепрошую. Прошу вибачити (пробачити). Вибачте. Доброго ранку! Добрий день! (або Добридень!) Доброго вечора! Здрастуйте. Доброго здоров’я. Бувайте здорові, майтеся гаразд! Велике спасибi. Дуже вдячний за вашу допомогу. Вибачте, що турбую. На все добре. До побачення. Ходи здоровий! Прощавайте. Iдiть здоровi. Бувай! З Богом!


Вправа 2 Скласти й розіграти діалоги, можливі за окреслених нижче ситуацій. Особливу увагу звернути на вживання етикетних формул (слів увічливості).

  • Ділог між п'ятикласником і його першою вчителькою. Мета учня-мовця – привітати вчительку зі святом Першого вересня, подякувати за науку, висловити готовність надати в разі потреби будь-яку допомогу.

  • Розмова між п’ятикласником та «новачком», який щойно прийшов до класу. Мета мовця – підтримати нового однокласника, допомогти призвичаїтись, підказати, де й як ознайомитися з розкладом уроків, одержати підручники тощо.
VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання.п.6, вправа 560 (1).

Урок № 7 Числівник. Дві групи числівників (без термінів). Займенник. Особові займенники


Мета: повторити вивчене про займенник та числівник як частини мови, удосконалювати вміння знаходити займенники й числівники в тексті, визначати їхні граматичні ознаки; удосконалювати орфографічні навички; виховувати патріотичні почуття; розвивати пам’ять, мислення, мовлення.

Тип уроку: урок повторення вивченого.

Обладнання: підручник.


Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка д/з

2. Бесіда.


  • Яка частина мови називається займенником? Навести приклади.

  • Замість слів якої частини мови вживаються займенники?

  • Пояснити назву займенник.

  • Як змінюються займенники?

  • Яка роль займенників у мовленні?

  • Яка частина мови називається числівником?

  • На які питання відповідають числівники? Навести приклади числівників.

  • Як змінюються числівники? Навечти приклади.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчання.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1.Робота з підручником. Виконання вправи 38 (записати числа словами).

2. Творча робота. Виконання вправи 41 (скласти речення із СС)

3.Робота з підручником. Виконання вправ 47,48 (виписати займенники).

4.Робота біля дошки.

Записати речення. Підкреслити займенники, визначити ознаки кожного, поставити питання.

Я з роду, що любить свободу. Як ми будем в мирі жити, нас не зломити. Не буде добра, як між нами ворожда. За чесне діло ти стій сміло! Земля мила, де тебе мати народила. Воля нам дорожча за життя. (Нар.творч.) Ти посп..тай зв..чайного займенника, за кого він у мові? За імен..ика! Хоч може цей наш скромний пос..редник замінювать ч..слівник і прикметник.

5.Робота біля дошки.

Записати речення. Якими частинами мови є виділені слова? Як ви це визначили?

А дівчаткам і хлоп’ятам не сиділось вдома всім. Треба в школу на девяту, а вони зійшлися в сім. (П.Воронько.) Ми додому бігли вдвох, несли в двох руках горох. (Нар.творч.)

V. Виконання вправ на закріплення.

1.Вибірковий диктант.

Виписати числівники (у формі називного відмінка), до кожного поставити питання.

Я – один, а з татом – двоє, тато, мама, я – вже троє, разом з братом нас – чотири, ми з четвертої квартири. Ще дідусь, він буде п’ятий. Можна далі рахувати. (В.Новомирова.) На дітей батьки багаті – одинадцятеро в хаті. (Д.Білоус.) Заходилася стонога прямо посеред дороги впорядковувати ноги: виплутала першу, п’яту, потім третю і дев’яту, двадцять другу й двадцять шосту. Потім… все пішло не просто, бо коли знайшла тридцяту, вже забула про двадцяту. А поки її шукала, п’ята знову десь пропала. (І.Світличний.) Всі сто ніжок обмітала, всі сто ніжок витирала. (Г.Бойко.)

2.Робота біля дошки. Записати прислів’я. Визначити числівники, займенники підкреслити їх. До кожного з числівників поставити питання, визначити їхні відмінки.

Брехня стоїть на одній нозі, а правда – на двох. Одному не страшно, а двом – веселіше. Природа одному мама, а другому мачуха. Одно літо ліпше, як сто зим. Хто один раз збрехав, тому на другий раз не повірять. П’ять днів нічого не робимо, на шостий відпочиваємо, на сьомий пригод шукаємо.

Народна творчість.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. п.5,6. Вправи 46,52.

Урок №8 РМ. Ознайомлення зі стилями мовлення, сферою їх використання. Належність тексту до певного стилю

Те Мета: розширювати поняття учнів про стилі мовлення; вчити розрізняти тексти розмовного, наукового, художнього, офіційно-ділового та публіцистичного стилів; визначати стильові ознаки кожного стилю; удосконалювати вміння складати повідомлення, що містять висловлювання відомих людей, крилаті вислови як аргументи; розвивати творчі здібності, уміння школярів працювати з текстом, складати повідомлення; удосконалювати навички роботи в групі; виховувати шанобливе ставлення до історії України, повагу до великих постатей минулого.

Тип уроку: урок систематизації й поглиблення знань.

ХІД УРОКУ



І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка д/з

2. Комунікативний практикум

- Що ви знаєте про стилі мовлення? Назвіть відомі вам стилі.

- Від чого залежить вибір тих чи інших мовних одиниць під час складання висловлювання?

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчання.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Слово вчителя (ст..234, 236)

2. Робота з підручником Виконання вправ 578,579,580 (визначити стиль, назвати ознаки стилів, обгрунт.)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1.Робота в групах. Визначте, до якого стилю належить ваш текст. Проаналізуйте текст, заповн. таблицю.

Назва стилю мовлення

Де використовується

3 якою метою

Стильові ознаки













Текст для 1-ї групи

ДУМА ПРО КОЗАКА ГОЛОТУ

Ой полем килиїмським,

То шляхом битим гординським,

Ой там гуляв козак Голота,

Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота.

Правда, на козакові шати дорогії —

Три семирязі лихії:

Одна недобра, друга негожа,

А третя й на хлів незгожа.

Текст для 2-ї групи

Тарас Федорович (Трясило) в 1620-х був козацьким полковником, гетьманом нереєстрових козаків (з 1629); того ж року провадив козаків у похід в Крим. У березні 1630 став на чолі селянсько-козацького повстання проти Польщі. У боях під Корсунем і під Переяславом повстанці розбили польське військо і в червні примусили польського гетьмана підписати угоду в Переяславі. Федорович брав участь у московсько-польській війні 1632-1634, що велась за Чернігово-Сіверську і Смоленську землі, на стороні Москви. На козацькій раді в Каневі взимку 1634-1635 рр. закликав до повстання проти Польщі, але не знайшов підтримки і з частиною козаків пішов за Дон (3 підручника)



Текст для 3-ї групи

Збереглися цікаві факти про козаків, у яких розповідається про дивний козацький човен, який був прообразом сучасного підводного човна! Він мав два днища, між якими клався баласт для занурення у воду. Коли козаки наближались до ворога баласт викидався, човен несподівано піднімався на поверхню води, а козаки з’являлися ніби з морського дна. Про походи козаків на татар складались пісні та легенди і сьогодні вже важко сказати що є правдою, а що — вигадкою. Ними можна захоплюватись, їх можна зневажати, але факти про козаків говорять самі за себе — запорозькі козаки були по-справжньому вільними людьми і робили зі своєю волею все що хотіли! (З енциклопедії)



Текст для 4-ї групи

ВІЛЬШАНСЬКА УГОДА

Козацький реєстр встановлюється в розмірі 1 тисяча чоловік. Козакам надається право обирати гетьмана, якого затверджує польський король. За службу реєстровим козакам польський уряд зобов’язується виплачувати платню. Реєстровики мають право жити тільки на Запоріжжі.

З козацького війська виключаються ті міщани, які вступили в козаки за останні 5 років, і нереєстрові козаки повертаються під владу старост і шляхти.

Текст для 5-ї групи

— Боже мій! Яка людина була! Мій батько з ним у трьох походах... Кажуть, під Дубно він сина молодшого власноруч вбив, не витерпів сорому від зрадника...

— Зате за старшого його, Остапа, усі уманці, як один, все б віддали. Ті, хто залишився в живих під Дубно, розповідають про нього, як про казкового богатиря...

— Ніякий він не казковий, а козацький. Козацький син і козацький отаман. Син Тараса Бульби і товариш його. Розумієш?

— Навіть якщо б він тільки сина такого виростив, то й вже недарма жив...

VІ. Підбиття підсумків уроку. VІІ. Домашнє завдання. п.63. Вправи 578 (3) письмово.

Урок № 9. РМ. Типи мовлення (різновиди текстів): розповідь, опис, роздум. особливості побудови розповіді на основі власного досвіду

Мета: поглибити знання учнів про типи мовлення; удосконалювати вміння аналізувати текст; розвивати вміння школярів працювати з текстом; удосконалювати мовленнєві навички; уміння складати тексти різних типів мовлення; виховувати інтерес до історії українського народу.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення

Хід уроку



І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка д/з

2. Вікторина

- Закінчіть речення: Повідомлення про щось у часовій послідовності — це ... 2. Зображення якогось явища шляхом розкриття його основних ознак — це ... 3. Роз’яснення, підтвердження якоїсь тези — це ...

3. Усна робота

- Від яких слів утворилися назви типів мовлення? Яке лексичне значення вони мають?

Розповідь — розповідати.

Опис — описувати.

Роздум — роздумувати.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчання.

Слово вчителя

Сьогодні на уроці ми будемо говорити про типи мовлення. Спробуйте самі сформулювати мету нашого уроку, використовуючи дієслова: повторити ..., навчитися..., отримати оцінку за ...



IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Робота з текстами у підручнику Вправи 583, 584, 585, 587

- Виразно прочитайте текст.

- Визначте тему та основну думку тексту.

- Визначте тип мовлення. Доведіть свою точку зору. Скласти план до текстів. Один на вибір переказати



2.Робота з опорною таблицею

-Спираючись на сказане про типи мовлення, заповніть таблицю:



Тип мовлення

Основна мета

Загальна схема будови тексту

Які частини мови вживають активніше за інших

Розповідь










Опис










Роздум










3. Творча робота

- Визначте тип мовлення за початком тексту.

Текст 1

Повсякденне життя запорозьких козаків на Січі складалось у такий спосіб. Козаки піднімалися на ноги зі сходом сонця, одразу ж вмивалися холодною річковою водою, потім молилися богові й після молитви, через деякий час, сідали за стіл до гарячого сніданку.



Текст 2

Я глибоко переконана, що козацтво відіграло велику роль в історії України, справило вплив на формування самосвідомості та національного характеру. На мою думку, уже самим фактом свого існування воно надихало українців на боротьбу проти гноблення, за національну незалежність.



Текст З

З XV століття в українських степах з’являються добувачі, що пізніше поповнюються втікачами від польського панування. На новій території їм доводиться постійно захищатися від татар, і поєднуються в окремі збройні групи, що не тільки відбивають напади татар, але і самі нападають на татарські загони й міста. Цих відважних людей почали називати козаками.



V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. п.64. Вправи 586 письмово, 587 (2) усно.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка