Зош І-І ст с. Граддя Виховний захід на тему «Квіти історія нашого народу» Вчитель



Скачати 107.28 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір107.28 Kb.
ЗОШ І-І ст. с.Граддя

Виховний захід на тему

«Квіти – історія нашого народу»

Вчитель:

Мирончук С.О.

2015 рік


Ведучий. Пізнання світу починається з добра, природа, зокрема рослинний світ, були добротворцем для людини, яких вона шанувала і яких обожнювала в усі часи. Тому сьогодні ми поговоримо про вічні супутники людського життя і в горі, і в радощах - квіти.
1. Україно! Краю милий.              Міста наші рідні, 
Краю золотавий,                        Сади пишноцвіті, 
Поля твої широкополі.              Пшениці ряснії,        
Пісні дзвінкоголосі,                   Городи багатії.

2. Українська земле!                       Тут ягоди червоні,


Де є краще? Де миліше?             Тут пшениці золоті,
Як не на Вкраїні?                         Тут ріки молочні,  
Тут городи і сади.                        Кавуни красносочні,
Тут яблука і гарбузи.                   Худоба і птиця
Тут олія й буряки,                        І всяка пашниця.
3. Я землі цієї паросток зелений, 
Я землі цієї крапля дощова,

Ведучий. Пізнання світу починається з добра, природа, зокрема рослинний світ, були добротворцем для людини, яких вона шанувала і яких обожнювала в усі часи. Тому сьогодні ми поговоримо про вічні супутники людського життя і в горі, і в радощах - квіти.
1. Україно! Краю милий.              Міста наші рідні, 
Краю золотавий,                        Сади пишноцвіті, 
Поля твої широкополі.              Пшениці ряснії,        
Пісні дзвінкоголосі,                   Городи багатії.

2. Українська земле!                       Тут ягоди червоні,
Де є краще? Де миліше?             Тут пшениці золоті,
Як не на Вкраїні?                         Тут ріки молочні,  
Тут городи і сади.                        Кавуни красносочні,
Тут яблука і гарбузи.                   Худоба і птиця
Тут олія й буряки,                        І всяка пашниця.
3. Я землі цієї паросток зелений, 
Я землі цієї крапля дощова,
Заплелись у мене, приросли до мене
Жито і дерева, квіти і трава.
4. Як багато різнобарвних квітів
Розцвітають на нашій землі.
Їх так люблять всі люди на світі, 
І дорослі, і діти малі.
5.  Ніжні квіти дарують нам радість
Радість серцю, душевне тепло.
Земля стала сумна, як могила, 
Якби квітів на ній не було.
6. Нема жита без колосся, 
Нема ночі без роси,
Якби в нас не було квітів,
То й не знали б ми краси.


Ведучий. Палахкотять біля вікон українських осель животре¬петним вогнем мальви і жоржини, чорнобривці й маки, буяють різнобарв'ям нагідки, рожі, ромашки, калина, лю¬бисток, м'ята - ці незрадливі обереги нашої духовної спад¬щини. Усім, хто вирушав у далеку дорогу, хто волею долі опинявся далеко від батьківського порогу, вони нагадували:
"Там земля мила, де мати народила".
(Старшокласники виконують пісню "Синові".,)

Ведучий. Найбільша відзнака українського національного вбрання -віночок зі стрічками. 
1.    Сплетімо вінок український, сьогодні 
Із мальв, чорнобривців, калини, 
З барвінку та жита, із м'яти, нагідок, 
З жоржин, чебрецю та вербини.
2. І ромашок, і волошок,
Повні поли нарвемо.
На межі з квіток пахучих
Ми віночки сплетемо.
Ведучий. Український віночок. Оспіваний у піснях, оповитий легендами та переказами, опоетизований майстрами пензля і слова, він був і є одвічним символом добра і надії. Віночок - це плетене коло із квітів, листя, гілок. Вони бувають різних видів. Є вінок лавровий. Його одягали на переможців. Терновий вінок завжди був символом страждання. А є ще віночок український, він символізує молодість і кохання, може визначити долю. Дівочий віночок носять юнки кожної весни і літа. Весільний віночок одягають тільки раз — на весілля. 
Ведучий. А чи знаєте ви ці квіти? Давайте проведемо квіткову вікторину "Віночок".

(Два учні загадують, а всі присутні дають відповіді)

І.На городі тичка, а на тичці - капличка.
Без вікон, без верха, а в ній людей без числа. (Мак).
2.    Синьоока чарівниця 
Де вінки вона спліта, -
Часто в полі в нас вертиться 
Пшениці рідкі й жита.     (Волошка)
3. Без рук, без ніг, а на повітку збіг.     (Хміль)
4. А що за квітка є, що і сліпий взнає ? (Будяк.)
5. Стоять красуні на воді,
Вінки на них білі й золоті. 
6. Цвіте синьо, лист зелений 
Квітник прикрашає, 
Хоч мороз усе побив - його не займає.
(Барвінок)
7. Назвіть ігри, де теж беруть участь квіти. 
Ведучий. В народі вінок, квіти - обов'язкові     атрибути народних обрядів, звичаїв. Про них є чимало легенд, переказів, послухаємо їх.
(Кілька учнів розповідають легенди).
Легенда про волошку
Красивий юнак Ціанус так захопився польовими квітами, || що ходив полями і плів з них вінки. Якось богиня Флора знайшла його мертвим. Тоді вона перетворила його на волошку. Ціанус — означає синій.
Легенда про грицики
Колись сільський пастушок Грицько пошкодив ногу. Що робити? Кров струмком біжить, не зупинити. Тоді зірвав він жмут невідомої трави, приклав до рани, і кровотеча вщухла. Відтоді вдячні нащадки і назвали непоказні квіти - грициками. 

Легенда про чорнобривці
Назва чорнобривців пов'язана зі старовинною легендою про ^ майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові : жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви та чорні
голівки - чорнобривці.
Ведучий. А тепер проведемо конкурс букетів і композицій, які підготував кожен клас. Оберемо журі 
(Усі ознайомлюють присутніх зі своїм букетом чи композицією І     і захищає його віршем, піснею чи танцем).

(Журі підводить підсумки. Оголошує переможців і нагороджує їх.)

Мова квітів зародилася давно, кілька століть тому на Сході. | Букет, як лист, приносив звістки, призначав зустрічі, висловлював почуття. Символіка квітів і на сьогодні збереглася. і   Айстра символізує сум, волошка - простоту і ніжність, мак  красу і молодість, мальва - красу, дзвоник польовий - вдячність, троянда - кохання і здоров'я, ромашка - кохання і мир
А ще з рослинами пов'язано багато прикмет. Нині доведено, що понад 400 представників флори по-своєму реагують на зміну погоди. Їх так і називають - рослини-барометри. Візьмімо, для прикладу, звичайну папороть. Якщо у неї скручене донизу листя - сподівайся на сонячний день, а випростане не забудь захопити з собою дощовика. Придивіться і до жовтої акації: якщо її квіти сильно пахнуть і над ними в'ються комахи — бути негоді. Чи таке: вранці не розпустилися білі квіточки зіроч¬ника, мокришника або мальви - на дощ. Це ж саме віщують опущені долі й стулені листочки конюшини та квасениці, згорнуте суцвіття кульбаби, сплюснуті пелюстки паничів.
Квіти не тільки у вінок вплітають. На Україні віддавна поширився звичай класти у першу купіль дитина різні ароматичні рослини, промовляючи при цьому побажання. Використовували для цього квіти, які, за народними розумін¬нями, давали силу, здоров'я, доброту.
Так, у купіль хлопчика клали любисток (щоб любили), гілочку дуба, (щоб був міцний), барвінок (щоб довго жив), чорнобривець (щоб був чорнобривий). А в купіль дівчинки - ромашку (щоб була рум'яна), калину (щоб красива була), любисток (щоб люб'язна була), яблуко (щоб була червоненька). 
Наприклад. Композиція "Мамин рушник". (Захист) 

Висить рушник у хаті на кілочку,
Калина червоніє на столі, 
А біля неї - житні колосочки, 
Мов пустотливі братики малі.
Це все - моя земля, моя Вкраїна.
Це рук моєї матері тепло. 
І цей рушник, яким і дочку й сина 
Благословляє мати на добро.
.
Ведучий. Народна мудрість України всотала у себе виплекану за століття красу, поетичні погляди на природу та найдав¬ніші легенди, якими овіяне існування рослинного світу. Через своє недбальство ми вже втратили чимало прекрасних повір'їв, переказів. Тож прикладаймося спраглими вустами до живлющих джерел народної мудрості, не даймо замулитись і зникнути їм, пробуймо ще захистити і зберегти ці тайни про квіти, трави і дерева, яких люди наділяли чарами, цілющою силою, магічними властивостями, що стали символом нашого буття. Народ раніше був ближче до природи, шанував її. Освячував, переймався її красою, ласкавістю, гордістю. Ми часто забуваємо, що природа подарувала свої цілющі скарби людині навік. І ми повинні берегти їх, як своє життя.

Любити природу — це значить берегти її
1.    Люби природу не як символ 
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.
2.    Квіти – це історія нашого народу. 
Заплелись у мене, приросли до мене
Жито і дерева, квіти і трава.
4. Як багато різнобарвних квітів
Розцвітають на нашій землі.
Їх так люблять всі люди на світі, 
І дорослі, і діти малі.
5.  Ніжні квіти дарують нам радість
Радість серцю, душевне тепло.
Земля стала сумна, як могила, 
Якби квітів на ній не було.
6. Нема жита без колосся, 
Нема ночі без роси,
Якби в нас не було квітів,
То й не знали б ми краси.
Ведучий. Палахкотять біля вікон українських осель животре¬петним вогнем мальви і жоржини, чорнобривці й маки, буяють різнобарв'ям нагідки, рожі, ромашки, калина, лю¬бисток, м'ята - ці незрадливі обереги нашої духовної спад¬щини. Усім, хто вирушав у далеку дорогу, хто волею долі опинявся далеко від батьківського порогу, вони нагадували:
"Там земля мила, де мати народила".
(Старшокласники виконують пісню "Синові".,)

Ведучий. Найбільша відзнака українського національного вбрання -віночок зі стрічками. 


1.    Сплетімо вінок український, сьогодні 
Із мальв, чорнобривців, калини, 
З барвінку та жита, із м'яти, нагідок, 
З жоржин, чебрецю та вербини.
2. І ромашок, і волошок,
Повні поли нарвемо.
На межі з квіток пахучих
Ми віночки сплетемо.
Ведучий. Український віночок. Оспіваний у піснях, оповитий легендами та переказами, опоетизований майстрами пензля і слова, він був і є одвічним символом добра і надії. Віночок - це плетене коло із квітів, листя, гілок. Вони бувають різних видів. Є вінок лавровий. Його одягали на переможців. Терновий вінок завжди був символом страждання. А є ще віночок український, він символізує молодість і кохання, може визначити долю. Дівочий віночок носять юнки кожної весни і літа. Весільний віночок одягають тільки раз — на весілля. 
Ведучий. А чи знаєте ви ці квіти? Давайте проведемо квіткову вікторину "Віночок".

(Два учні загадують, а всі присутні дають відповіді)

І.На городі тичка, а на тичці - капличка.
Без вікон, без верха, а в ній людей без числа. (Мак).
2.    Синьоока чарівниця 
Де вінки вона спліта, -
Часто в полі в нас вертиться;  
Пшениці рідкі й жита.     (Волошка)
3. Без рук, без ніг, а на повітку збіг.     (Хміль)
4. А що за квітка є, що і сліпий взнає ? (Будяк.)
5. Стоять красуні на воді,
Вінки на них білі й золоті. 
6. Цвіте синьо, лист зелений 
Квітник прикрашає, 
Хоч мороз усе побив - його не займає.
(Барвінок)
7. Назвіть ігри, де теж беруть участь квіти. 
Ведучий. В народі вінок, квіти - обов'язкові     атрибути народних обрядів, звичаїв. Про них є чимало легенд, переказів, послухаємо їх.
(Кілька учнів розповідають легенди).
Легенда про волошку
Красивий юнак Ціанус так захопився польовими квітами, || що ходив полями і плів з них вінки. Якось богиня Флора знайшла його мертвим. Тоді вона перетворила його на волошку. Ціанус — означає синій.
Легенда про грицики
Колись сільський пастушок Грицько пошкодив ногу. Що робити? Кров струмком біжить, не зупинити. Тоді зірвав він жмут невідомої трави, приклав до рани, і кровотеча вщухла. Відтоді вдячні нащадки і назвали непоказні квіти - грициками. 

Легенда про чорнобривці


Назва чорнобривців пов'язана зі старовинною легендою про ^ майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові : жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви та чорні
голівки - чорнобривці.
Ведучий. А тепер проведемо конкурс букетів і композицій, які підготував кожен клас. Оберемо журі 
(Усі ознайомлюють присутніх зі своїм букетом чи композицією І     і захищає його віршем, піснею чи танцем).

(Журі підводить підсумки. Оголошує переможців і нагороджує їх.)

Мова квітів зародилася давно, кілька століть тому на Сході. | Букет, як лист, приносив звістки, призначав зустрічі, висловлював почуття. Символіка квітів і на сьогодні збереглася. і   Айстра символізує сум, волошка - простоту і ніжність, мак  красу і молодість, мальва - красу, дзвоник польовий - вдячність, троянда - кохання і здоров'я, ромашка - кохання і мир
А ще з рослинами пов'язано багато прикмет. Нині доведено, що понад 400 представників флори по-своєму реагують на зміну погоди. Їх так і називають - рослини-барометри. Візьмімо, для прикладу, звичайну папороть. Якщо у неї скручене донизу листя - сподівайся на сонячний день, а випростане не забудь захопити з собою дощовика. Придивіться і до жовтої акації: якщо її квіти сильно пахнуть і над ними в'ються комахи — бути негоді. Чи таке: вранці не розпустилися білі квіточки зіроч¬ника, мокришника або мальви - на дощ. Це ж саме віщують опущені долі й стулені листочки конюшини та квасениці, згорнуте суцвіття кульбаби, сплюснуті пелюстки паничів.
Квіти не тільки у вінок вплітають. На Україні віддавна поширився звичай класти у першу купіль дитина різні ароматичні рослини, промовляючи при цьому побажання. Використовували для цього квіти, які, за народними розумін¬нями, давали силу, здоров'я, доброту.
Так, у купіль хлопчика клали любисток (щоб любили), гілочку дуба, (щоб був міцний), барвінок (щоб довго жив), чорнобривець (щоб був чорнобривий). А в купіль дівчинки - ромашку (щоб була рум'яна), калину (щоб красива була), любисток (щоб люб'язна була), яблуко (щоб була червоненька). 
Наприклад. Композиція "Мамин рушник". (Захист) 

Висить рушник у хаті на кілочку,


Калина червоніє на столі, 
А біля неї - житні колосочки, 
Мов пустотливі братики малі.
Це все - моя земля, моя Вкраїна.
Це рук моєї матері тепло. 
І цей рушник, яким і дочку й сина 
Благословляє мати на добро.
.
Ведучий. Народна мудрість України всотала у себе виплекану за століття красу, поетичні погляди на природу та найдав¬ніші легенди, якими овіяне існування рослинного світу. Через своє недбальство ми вже втратили чимало прекрасних повір'їв, переказів. Тож прикладаймося спраглими вустами до живлющих джерел народної мудрості, не даймо замулитись і зникнути їм, пробуймо ще захистити і зберегти ці тайни про квіти, трави і дерева, яких люди наділяли чарами, цілющою силою, магічними властивостями, що стали символом нашого буття. Народ раніше був ближче до природи, шанував її. Освячував, переймався її красою, ласкавістю, гордістю. Ми часто забуваємо, що природа подарувала свої цілющі скарби людині навік. І ми повинні берегти їх, як своє життя.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка