Зростаєм патріотами з досвіду роботи по героїко-патріотичному вихованню школярів



Сторінка9/11
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Здорова сім'я - здорова держава

(фізкультурно-патріотичне свято в 2 класі провела вчитель Бондар С.А.))

Мета: Вчити дітей здорового способу життя. Формувати навички доброзичливого спілкування з людьми. Виховувати потребу займатися фізкультурою і спортом заради зміцнення здоров'я.pc080150.jpg

Свято проходить у спортивному залі. На центральній стіні плакат "Здоров'я сім’ї — здоров’я держави". По обидва боки від плаката — українські народні загадки, приказки, прислів'я про людину та її здоров'я: "Не золото, а найдорожче" (здоров'я), "Хто родився, а не вмирає?" (рід людський); "Чого хочеш — не купиш, а що хочеш продати — не продаси" (здоров'я, хвороби); "Здоровий не знає, який він багатий "; "Найбільше щастя у житті — здоров'я" і т.п. Під стінами розміщені лавки для учасників, вболівальників і гостей.

Звучить весела мелодія. На середину залу, хором декламуючи речівку, виходять діти з обручами і скакалками.

Прокидаємося вранці,

Жваво робимо зарядку,

Любим спорт і фізкультуру,

Прагнем завжди до порядку.

Стають у широке коло, в центрі якого вчитель фізкультури.

1 учень: Всюди друзів ми знаходим,

З ними як одна сім'я,

Але нам без друга-спорту

Не прожити ані дня.

2 учень: Щоб струнким ти зріс і сильним,

Навчись обруча крутити,

Легко, спритно і красиво

Вправи з ним щодня робити.

3 учень: Ось — червоний, жовтий, білий,

Хочеш — синього бери.

Руки вправо, руки вліво —

Разом з нами повтори.

4 учень: Плиг та-скік! Так щодня

Ти скачи, мов зайченя,

Вибігай, дружок, мерщій,

Покажи стрибок нам свій!

5 учень: Скаче жабенятко,

Ква-ква-ква!

Плаває качатко,

Кря-кря-кря!

Плига цапенятко,

Ме-ме-ме!


А за ним ягнятко,
Бе-бе-бе!

Всі разом: Весело змагаються,

Спортом всі займаються!

До залу входить лікар Айболить в оточенні звірят (діти в костюмах зайчика, лисички, ведмедика і т.п.). У руках у нього великий бутафорний термометр і аптечка.

Лікар Айболить: Здрастуйте, діти!

Діти: Здрастуйте!

Л.А.: Здоров'я в порядку?

Діти: Спасибі зарядці!

Л.А.: Сьогодні вранці до мене зателефонували звірята, щоб я поспішив їх від застуди лікувати. Але, проходячи біля вашої школи, почув, що першокласники проводять свято здоров'я. Зрадів я цій події і прийшов спершу до вас, щоб всіх оглянути і переконатись, що ви здорові і до змагань готові.

Діти: Всі здорові і до змагань готові!

Л.А.: Зараз перевірю. А скажіть-но мені, будь ласка, чи дізналися ви на уроках валеології, що є показниками фізичного здоров'я людини?

Діти: Дізналися!

Л.А.: То ж хочу послухати і переконатися, що ви добре все запам'ятали.

Учень: Показниками фізичного здоров'я людини є: стан органів і систем людського організму, температура тіла, частота пульсу, тиск крові.

Л.А.:Вірно, молодці! А чи знаєте, діти, чим визначається духовне здоров'я людини?

Учень: Знаємо! Це добре спілкування з людьми, які нас оточують!

Л.А.: Молодці! Прошу всіх рівненько стати,

Все, що накажу — робити:



  • Всі дихайте...
    —Не дихайте...

  • Все в порядку, спочивайте...

  • Дружно руки підіймайте...

  • Все прекрасно, — опускайте...

—Нахиліться..., розігніться...
— Станьте прямо..., усміхніться...

А тепер зроблю ще одну процедуру —

Всім поміряю температуру.

Лікар Айболить своїм термометром міряє дітям температуру.

Л.А.: Чудово! Оглядом я задоволений,

Бо ніхто з дітей не хворий,

Всі веселі і здорові,

До змагань усі готові!

Лікар Айболить прощається з дітьми і поспішає лікувати хворих звірят.

Учитель фізкультури: Вправи фізичні почати пора.

Нумо усі дзвінко скажем:

"Фізкульт!"

Діти: "Ура!"

За командою вчителя фізкультури діти виконують вправи з обручами і скакалками. Учитель-класовод: 3 давніх-давен український народ найголовнішою цінністю у житті вважав здоров'я. Навіть вітаючись і прощаючись, люди бажали один одному здоров'я: "Здоровенькі були!", "Дай, Боже, здоров'я!", "Доброго вам здоров'я!", "Здрастуйте!", "Бувайте здорові!", "Йдіть здорові" і т.п.

Ще з часів Київської Русі чільне місце у формуванні здорової нації відводилось фізкультурі і спорту. Вершиною національного фізичного виховання, самовдосконалення тіла і духу була епоха Запорізької Січі. Тут сила і витривалість, тілозагартування у повсякденному житті і військових справах відбувалися в постійних іграх, забавах, танцях, змаганнях, вправах.

До залу заходять два чоловіка (дідусі або тати) в костюмах запорозьких козаків. Перший козак:

Здоровенькі були, любі друзі!

Здоровенькі були!

Правда, чудова ця фраза?

Вона нас зближує з вами одразу,

Сьогодні, гадаєм, якраз буде вчасно,

Щоб був у нас дійсно чудовий настрій.

Упоравшись з ділом, хіба нам не варто

Зустрітися з грою, змаганнями, жартом?

Другий козак:

Ось і настав чудовий день,

Повен сонця і пісень,

Повен пахощів для друзів,

Набраних в квітучім лузі.

А для сміху і добра

Вигляда весела гра.

Показати хочем нині,

Як колись на Україні Гарцювали козаки.

Перший козак: То ж запрошуємо всіх бажаючих членів класної родини до участі в козацькій естафеті. Тут ми поміряємося силою, позмагаємося у швидкості, спритності, витривалості.

Другий козак: Увага! Дві команди з однаковою кількістю гравців, вліво і вправо від мене шикуйся! Команди, уважно послухайте умови козацької естафети.

Пояснює, що естафета буде проходити в чотири етапи і командам будуть запропоновані ігри для розвитку сили, швидкості, спритності, витривалості.

I етап. Гра "Вивести з рівноваги" (для розвитку сили у дітей).

Однакова кількість гравців (2-і) з обох команд стають один за одним обличчям до центру. Той, хто стоїть позаду, захоплює партнера на рівні пояса, зачепивши руки в гачок. А той, хто стоїть першим, обома руками охоплює руку ведучого-козака, що стоїть у центрі між командами. За сигналом кожна команда намагається вивести ведучого-козака з рівноваги. Перемагає та команда, яка виведе козака з рівноваги у свою сторону. Гру повторити 2-3 рази.

Ігри «Перетягування канату ". "Піднімання гир " (для розвитку сили).

II етап. Гра "Жабка-скрекотуха" (для розвитку швидкості у дітей і дорослих).

На підлозі креслять крейдою велике коло. Усі гравці в колі набирають положення присіду, упираючись руками в підлогу. Так само, але за лінією намальованого кола, розташовуються двоє ведучих. За сигналом ведучі по черзі поштовхом рук і ніг ("жабкою ") встрибують у коло і намагаються поквачити будь-кого з гравців, які тікають від них. Поквачений гравець стає новою "жабкою " і ловить інших гравців. Перемагає той, кого поквачили останнім.

Правила: під час гри нікому не дозволяють сидіти, віднявши руки від підлоги; пересуватися вперед і назад можна тільки поштовхом двох ніг.

III етап. "Естафета стрибками" (для розвитку спритності).

З'4 сімейні команди з однаковим числом гравців шикуються у колони по одному за лінією старту. Інтервал між: ними — 2-3 м. На відстані 10 м перед кожною з них кладуть по набивному м'ячу. Направляючі затискають між: ногами (вище колін) набивний м'яч. Потім за сигналом стрибають на двох ногах до покладеного набивного м’яча й повертаються назад, передають затиснутий між: ногами м'яч руками наступному гравцеві і стають у кінець колони. Те саме робить другий і т.д. Виграє та сімейна команда, яка швидше закінчить гру.

Правила: Якщо м'яч упав, його знову затискують ногами й продовжують гру.

IV етап. Гра "Стрибуни" (для розвитку витривалості).

Сімейні команди шикуються у колони по одному за стартовою лінією. За сигналам усі гравці стрибають на одній нозі до лінії фінішу, а у зворотному напрямку — на іншій. Перемагає та сімейна команда, яка першою фінішує з меншою кількістю помилок.

Перший козак: Молодці! Оце так порадували козацьку душу, бо з честю впорались з усіма завданнями козацької естафети і не посоромили звання нащадків славних українських козаків.

Другий козак: Ростіть здоровими, загартовуйте тіло і душу та будьте готові до різноманітних життєвих випробувань.

Перший козак: А на прощання заповідаємо вам любити Україну, вивчати її історію і примножувати її славу.

Учень: Про минуле пам'ятати

Хочемо пообіцяти.

З давніх-давен і донині

Знати історію Вкраїни.

Учениця: Вдома прибирати, в класі,

Щоб хвалили мама й тато.

Будем вчитись працювати,

Тіло й душу гартувати.

Учень: Мій тато каже, що найбільше щастя у житті-здоров'я. А ще він каже, що здоров'я не купиш ні за які гроші.

Учениця: А моя матуся теж завжди каже: "Здоровий не знає, який він багатий". А коли я не слухаюсь, вона говорить: "Хто добрих людей не слуха, той потім на пальці дмуха, та пізно!"

Учитель: Так, так, дітки. Добре кажуть ваші батьки, бо фізичне і духовне здоров'я для людини було і є найціннішим скарбом. Всі люди хочуть бути здоровими. Навіть ті, яким випало народитись із слабким фізичним здоров'ям, завдяки сильній волі можуть зміцнити його. Прикладом цього можуть стати для вас видатні діячі свого часу: О. В. Суворов, Олександр Македонський, Тюрен, Наполеон Бонапарт.pc080159.jpg

Пам'ятайте, що рости здоровими і сильними вам допоможуть уроки фізкультури в школі, заняття у спортивних секціях, ігри та забави на свіжому повітрі, а найбільше — здоровий спосіб життя у ваших сім'ях.





Ми всі — дружна спортивна сім'я

(фізкультурно-патріотичне свято провів вчитель фізкультури

Ліщук М.П.)
Мета: Виховувати любов до фізкультури та спорту; розвивати руховий апарат, фізичні уміння та навички, зміцнювати здоров'я. Виховувати почуття дружби, колективізму, взаємовиручки. Прищеплювати прагнення до занять фізкультурою. Формувати колектив класної родини.

Свято проходить у спортивному залі, який обладнаний необхідним спортивним інвентарем: обручами, кеглями, гімнастичними лавами, палицями, м'ячами. мішками для стрибків тощо. Під стіною розміщені столи для суддів. У залі знаходяться вболівальники і гості.pc080165.jpg

Лунає спортивний марш. До залу входять члени класної родини.

Учитель: Дорога класна родино, гості! Сьогодні, як і щороку, ми зібралися на наше улюблене фізкультурно-художнє свято, щоб позмагатись у силі, спритності, винахідливості, кмітливості і просто відпочити. Рада вас бачити здоровими, бадьорими, готовими до фізичних випробувань. Змагання буде проводити вчитель фізичного виховання, судитимуть змагання...

Учитель фізкультури: Учасники змагань, слухайте мою команду. На дві команди з однаковою кількістю дорослих і дітей розійдись! Команди, рівняйсь, струнко! Вільно!

Кожній команді треба вибрати капітана (бажано з числа дорослих), придумати назву і привітання. Команди, готові?

Команди (хором): Готові!

Команди вітають одна одну, капітани здають рапорт вчителю фізкультури про готовність до змагань.

Учитель фізкультури: Команди, уважно послухайте умови і правила змагань (пояснює, що змагання будуть проходити в три етапи, а в перерві між ними будуть показові виступи спортсменів-старшокласників, предметна вікторина, номери художньої самодіяльності).

Отже, розпочинаємо перший тур змагань. У першому турі — естафети. Команди, до змагання в іграх-естафетах приготуйтесь!

Звучить весела спортивна мелодія.

Гра-естафета "Баскетболіст"

Кожен гравець команди веде м'яч до баскетбольного щита і закидає його в корзину. Зловивши, передає м'яч наступному гравцеві, який повинен зробити те, що й попередній. Команда, що швидше виконає завдання, отримає 100 очок, а та, що пізніше, — 50.

Естафета з обручами

Потрібно пробігти від пункту А до пункту В і назад, перестрибуючи через обруч, як через скакалку. Команда, що швидше виконає завдання, отримає 100 очок, а та, що пізніше, — 50.

Естафета "Подорож по горах"

Бігову доріжку поділити на три рівні частини. Гравці у першій частині стрибають на лівій нозі, у другій — на правій, у третій — на двох. Назад вертаються бігом. Команда, що пробіжить швидше, отримає 100 очок, а та, що пізніше, — 50.p9270196.jpg

Поки судді підраховують набрані очки, виступають гімнасти.

Учитель: Увага! Слухайте результати першого туру змагань.

Учитель фізкультури: А зараз конкурс капітанів! Капітани команд, на середину залу кроком руш!

Конкурс на спритність. Ось вам тенісні ракетки, м'ячі. Ви будете відбивати м'яч від ракетки стільки, скільки зможете, аж поки він не впаде додолу.
Гравці кожної команди вголос рахуватимуть, скільки ударів ви зробите. За кожен удар нараховується 10 очок.

Поки судді визначають капітана-переможця, виступають спортсмени-дзюдоїсти.

Учитель фізкультури: Увага всім членам команд. Пропонується невеличка спортивна вікторина. За правильну відповідь на поставлене запитання команда тримає 10 очок.


  1. Який м'яч найважчий і який найлегший? (Набивний і тенісний.)

  2. Скільки гравців у футбольній команді? (11)

  3. Скільки білих фігур у шахах? (16)

  4. Як часто проводяться Олімпійські ігри? (Разу 4роки.)

  5. Які ігрові види спорту беруть участь у літніх Олімпійських іграх? (Футбол, волейбол, баскетбол, гандбол тощо.)

  6. Скільки гравців у волейбольній команді? (6)

  7. Скільки гравців у баскетбольній команді? (5)

8)Які ви знаєте фізичні якості? (Сила, витривалість, спритність гнучкість тощо.)

9)Які ви знаєте спортивні стилі плавання? (Вільний, кроль на грудях, кроль на


спині, батерфляй, брас.)

10)Які знаєте види веслування? (Академічний, на байдарках, на каное, на ялах, на


шлюпках.)

Поки судді підводять підсумки вікторини, виступають батьки-артисти з танцювальною програмою.

Учитель фізкультури: Увага! Розпочинаємо,третій тур змагань. Передавання м'яча двома руками над головою.

Першому гравцеві дається м'яч. Піднявши його над головою, він передає Мої о другому гравцеві. Коли м'яч дійде до останнього гравця в колоні, той з м'ячем перебігає наперед і знову його передає. Гра закінчується тоді, коли перший гравець знову займе своє місце. Переможе та команда, яка закінчить гру першою (100 очок). Хто закінчить пізніше — 50.

Проводиться естафета.

Учитель фізкультури: Велика естафета. її умови: по-пластунськи пролізти по гімнастичній лаві, потім встати, залізти у мішок, дострибати до корзини з м'ячем, взяти м'яч у руки і на бігу вцілити ним у визначену мішень. Тоді бігом вернутися назад. За швидше виконане завдання команда отримає 100 очок, за повільніше — 50.

Поки судді підводять підсумки третього туру, виступає вокальна група старшокласниць, яких вчителька навчала в початкових класах.

Учитель фізкультури: Увага всім учасникам! Слово надається суддям змагань!

Судді підводять підсумки змагань, оголошують команду-переможця. Слово для привітання і вручення призів надається директору школи.

Учитель: Відомо, що заняття фізичною культурою мають велике значення в житті людини. Особливо важливим є цей вид діяльності для молодших школярів. Він сприяє розвитку у них не лише фізичних якостей, а й моральних. Основним компонентом системи фізичного виховання учнів початкових класів є ранкова гімнастика. Подивіться новий комплекс ранкової гімнастики, який підготував для вас вчитель фізкультури з групою дітей класу.

Під музичний супровід учні виконують вправи.

Учитель: Наше свято завершилося. До нових зустрічей!


Захистити мир на Землі
(Урок пам’яті загиблих у Великій Вітчизняній війні провела класний керівник 9 класу Дишлевук Г.П.)

p5090029.jpg

«Це все потрібно не мертвим,

Це все потрібно живим».

Захистити мир на землі для себе і для всіх людей, відстояти право на життя, — нема завдання важливішого для кожної людини.

Що таке війна — ви знаєте, на щастя, тільки з газет, книг, кінофільмів!

Світова війна... коли у військові дії втягнуті багато країн світу.

Перша світова війна була більш як 80 років тому. В ній брало участь 38 держав. Загинуло в тій війні 10 млн. чол.

Кінець їй поклала Жовтнева революція. На її знаменах були написані слова: «Мир — народам!» Невелика мирна передишка в 20 років. Люди сповнені щастя і радості, засівали поля, відбудовували міста і села.

(Звучить пісня «Священна війна»).



Але мир народів був зруйнований знову. В другу Світову війну, розв'язану німецькими фашистами, було втягнуто вже 72 держави — вдвоє більше, ніж в першу. А людей в ній загинуло в п'ять раз більше.

Фашистська Германія була розгромлена. Але не легко дісталась нам ця перемога. Війна нанесла тяжкі рани людям. Гітлерівці зруйнували і спалили сотні міст, десятки тисяч сіл, 84000 шкіл, 334 вузи. Вони робили нечувані звірства: спалювали дітей, розстрілювали стариків і жінок. Важко знайти в нашій країні дім, куди б не прийшло горе, — хто загубив сина або батька, або матір, хто сестру або брата, хто товариша Перемога дісталася нам дуже дорогою ціною. Тому про це повинні знати навіть найменші громадяни нашої країни. Думати про мир, боротися за мир ми повинні кожен день, кожну годину. Ростіть же, мужнійте, зберігаючи в серцях пам'ять про героїв, які подарували нам щасливе мирне життя.

1. Не позабути нам роки фашистської навали!

У 41-му полки з Москви на фронт рушали...

2. Відвагою налиті вщерть,

Ми йшли вперед щосили.

І ворога настигла смерть:

Його ущент розбили!

3. А хто з бійців поліг в бою — їм вічно жить — героям!

Вони із нами у строю: Олег, Матросов, Зоя..

4. Імен хоч скільки називай — Усіх злічить не можна!

За український рідний край Боєць боровся кожний.

На плечі нашого народу лягла тяжка доля: більш як 20 мільйонів людей заплатили своїм життям за те, щоб на землі панував мир.

Поряд з українцем пліч-о-пліч стояв росіянин, білорус, литовець, казах І Інші народи.

20 млн. життів було віддано за мирне небо над головою. І якщо вшанувати хвилиною мовчання кожного загиблого воїна, мовчання б продовжилось 38 років 18 днів 21 годину, 2 хвилини.

5. Згадаймо їх поіменно.

Горем згадаймо своїм.

Це все потрібно не мертвим.

Це все потрібно живим!



Вічна слава героям, павшим в боях за свободу і незалежність нашої Батьківщини.

(Хвилина мовчання).



Багато що міняється у світі. Але люди залишаються людьми і сила людської стійкості залишається в тій же високій ціні, що й була, і сьогодні, як І раніше. Зоя значить для нас безстрашшя, Матросов — самопожертву, панфіловці — стійкість.

У нас, живих, є багато людських прав: у нас є право на щастя, дружбу, на любов. Але одного права у нас. живих, не має і ніколи не буде. У нас не має права забувати про те, що зробили для нас загиблі в Ім'я Батьківщини, в ім'я життя на Землі.

Ми з вами часто повторюємо такі слова, як «геройство», «Батьківщина». Про що ви думаєте, коли говорите ш слова?

А я в цьому відношенні завжди згадую маленький напис на стіні Брестської фортеці. Він був знайдений після війни. Якийсь невідомий захисник цієї фортеці чи то штиком, чи то кулею надряпав декілька слів. «Я помираю, але не здаюсь. Прощавай, Батьківщина» І стояла дата: «21 липня 1941 р.», тобто пройшов місяць після того, як почалась оборона фортеці — він стояв до останньої кулі. Захисник написав «я», але він не написав ні ім'я, ні прізвища Він не думав, щоб його ім'я колись дійшло до рідних. Оце «я» не претендує ні на яку славу. Далі він написав «помираю». Давайте подумаємо, скільки цьому чоловікові було років: 19? 20? 259 Це був молодий чоловік, у якого попереду було все життя. Він, мабуть, мріяв учитися. Хотів, щоб у нього була любов, сім'я, діти. І все це було закреслено цим страшним словом «помираю».

І далі він написав. «Прощавай, Батьківщина». Не мама, не діти (якщо вони були), не друзі. Він вибрав слово, яке для нього було найріднішим. В ньому було все: І його рідна мати, І його рідне село чи місто, і всі його рідні І близькі, і вся ця земля, на якій він народився, виріс. І яку він так любив.

Війна тяглася 1418 днів. Хтось підрахував, що кожні 6 секунд забирали людське життя. Від цих слів стає моторошно.

6 секунд — І не стало в мене рідного діда. І я ніколи не взнаю, який він був. А спитати нікого — тому що всю останню рідню теж забрала війна...

6 секунд — і не стало бабусі.

Прийде час, і всі, хто були дорослими, коли йшла війна, помруть. І ми, їх онуки, повинні будемо розповідати своїм дітям про цю страшну війну. Я не забуду горе, радість і сльози моїх батьків. Не забуду І не дам забути своїм дітям.

А зараз слово надається свідку тих страшних подій і не просто свідку — учаснику — ветерану Великої Вітчизняної війни...

(Виступає ветеран війни)

(Діти вручають квіти).



Наша земля далека віз досконалості. Але ми живемо на ній і повинні думати про її майбутнє. Чим би ми з вами не займалися, що б не робили, пам'ятайте: кожний крок, кожна велика чи мала справа — це вклад в майбутнє. В Ім'я цього майбутнього, в Ім'я щастя всіх людей на землі — ми голосуємо за.

6. Коли 6 оглянути весь світ

З вершини синіх гір

Чи з літака, що у політ

Прямує аж до зір,

/ крикнуть: Люди на землі!

Озвіться — хто за мир?

7. Промчать слова ці сто вітрів

За гори і ліси,

І враз з усіх земних країв

Озвуться голоси.

Всі. За мир!

8. Підкажуть матері

Не треба лити кров!

Всі. За мир!

9. Підхоплять школярі

На сотнях різних мов.

Всі. Ми жити хочемо й рости.

Навіщо нам війна.

10. Коли ж так вимовлять усі,

Що досить страху й мук

Зіллються сотні голосів,

Зметуться сотні рук.

11. І світ од грому задвигтить,

Як пінить хвилю вир.

Доволі! Людям треба жить!

Всі. Землі потрібен мир!

12. Знаєм добре: ми ще малі.

Ось недавно ми пішли до школи.

Ми за те, щоб мир був на земліостанній дзвоник 2006 107.jpg

Для всіх малят на цілім світі!

13. Ми пам 'ятаємо всіх,

Хто віддав життя за те, —

Щоб не було війни нової,

Щоб сонце сяяло золоте!

14. Щоб окоп не чорнів на ниві —

Хліба цвіли, мов килими,

І щоб веселі і щасливі

До школи всі ходили ми.

Всі. Ми хочемо без воєн жити!

Хай буде мир на всій землі.



15. За мир (усі): щоб сміятись,

За мир (усі): щоб трудитись,

За мир (усі): щоб троянди цвіли.

Всі. Щоб жито буяло і діти росли.

(На екрані — парад Перемоги в Москві). Лине пісня «Свято Перемоги». (Діти покладають квіти).


«Державні символи України»

(Провела вчитель історії Шевчук Л.О.)

Обладнання. Державний Прапор України, Герб, Гімн, карта України, плакат, дитячі малюнки.p4290022.jpg
Ведучий. Дорогі діти, гості, ми раді вітати вас у нашому класі. Сьогодні у нас виховна година, година, присвячена державним символам України. Сьогодні ми з вами поговоримо про найдорожче серцю кожної людини.

Ми всі діти українські —

Український славний рід.

Дбаймо, щоб про нас маленьких

Добра слава йшла у світ.

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе

Рідна віра, рідна мова

Рідний край над усе.
Яка красива, багата і чудова наша Україна. Вона оспівана у віршах, піснях, творах. Нехай тему нашої розмови підкажуть рядки вірша Ліни Костенко.

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво

Оці степи, це небо, ці ліси.

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе, як є — дорога, явори.

Усе моє — все зветься Україна.

Сьогодні ми проведемо свою виховну годину у вигляді усного журналу.



Сторінка перша. Що таке Батьківщина?

Святою для кожної людини є земля, де вона зробила свій крок, вимовила перше слово, почула мамину колискову пісню, а потім народну пісню, почула бабусину казку, пішла стежиною до школи. Ці почуття вічні, вони оспівані в піснях і віршах.



Що таке Батьківщина?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця,

Серед лугу лелека

І діброва далека.

І веселка над лісом.

І стрімкий обеліск.

Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна,

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша

Наша отча сторона.

У всіх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніше нам своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини

А нас, людей, без Батьківщини.
Отже, діти, для кожної людини найдорожча і наймиліша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, дідусі і бабусі, де поховані наші предки. Це — наша рідна земля, наша люба Україна. Любімо і шануймо все, що є наше, найдорожче і найрідніше. Адже ми без Батьківщини, як птах без крил. p9010083.jpg
Сторінка друга . «Наші символи»
Кожна країна світу обов'язково має три символи. А що таке символи? Символ — це предмет, який характеризує державу, відображає її традиції, побут, господарювання, історичне минуле, прагнення народу. Символи України — Гімн, Герб, Прапор. У ст. 20 (1 розділ) Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України». Що ж означають символи детальніше? Гімн — це головна пісня, яка виконується в державі на всіх урочистостях. Герб — розпізнавальний знак держави. Прапор (знамено) — полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до древка. Це офіційна емблема держави, символ її суверенітету.

Кожен народ з повагою ставиться до своїх символів. Прапор, Герб, Гімн є нашими святинями. Під час виконання Гімну всі повинні підвестися, співаючи разом. Пам'ятаймо це завжди, діти, шануймо наші святині. Діти, а давайте зараз усі разом заспіваємо Гімн.



Прапор — це державний символ,

Він є в кожної держави.

Це для всіх — ознака сили,

Це для всіх ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє небо, жовте — жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня — знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

Ми навіки вже народом

Українським в Україні.

Герб


Наш герб — тризуб, це воля,слава, сила.

Наш герб — тризуб. Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем.

Добро і пісню несемо ми людям.

Гімн


Слова палкі, мелодія врочиста.

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне сонце навкруги.
Сторінка третя «Наш прапор »

Наш стяг — пшениця у степах. Під голубим сплетінням неба.



Прапорець, що я тримаю, — для мене єдиний.

Прапорець цей, що я маю, — символ України.

Нема в світі більш святого й не буде ніколи

Від край неба голубого над пшеничним полем.

Поміркуймо ж про те чому саме ці два кольори вибрано для нашого прапора. Які почуття, скажімо, викликає у вас жовтий колір?

Жовтий колір — це колір пшеничної ниви, колір хліба — зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, це колір сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився життєдайний хліб. А про що вам говорить синій колір? Звичайно, це колір ясного, чистого, мирного неба. Тому, мабуть, народ України й вибрав поєднання цих кольорів для свого Національного Прапора.

Небеса блакитні сяють з глибини,

А пшеничні й житні мерехтять лани.

Образ цей не зблідне, хоч минуть жита.

Це знамено рідне — злото й синява.p4140037.jpg

Прапор наш, як літо, в сонці майорить.

По долині — жито, по горі — блакить.

2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий Національний Прапор — символ незалежності та суверенітету нашої держави. Отже, юні друзі, синьо-жовтий прапор сьогодні майорить на всіх державних" установах України. Він здіймається над усіма посольствами нашої держави в багатьох країнах світу, під ним ходять у морях, океанах українські пароплави. Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних змаганнях, коли на п'єдестал пошани підіймаються українські спортсмени. Гордо розвівається синьо-жовте знамено, промовляючи всьому світу: «Є у світі Україна!»



Козацькі забави

(Провела педагог-організатор Ємельянова С.А.)



Театралізоване свято

Дійові особи: Кошовий отаман, бунчужний, старшини, хорунжі, джури, козачата, прапороносець, писар, довбиш.

Звучать позивні свята. Козацька старшина крокує до сцени. Шикується в такому порядку:

  1. Прапороносець.

  2. Отаман.

  3. Бунчужний.

  4. Старшина.p4140058.jpg

  5. Хорунжі.

  6. Джури.

Кошовий, старшини біля мікрофонів. Зліва прапор та джури. Справа довбиш б'є в тулумбаси. Лунають вигуки: «Нараду! Нараду!»

Кошовий. Шановне товариство.. Сьогодні, у переддень святої Покрови, юні козачата ... коша зібралися, щоб показати свою вправність, козацький хист та відвагу. Так, як співають козаки, ніхто не співає. Козачата, з піснею рушай!

Проводиться конкурс козацької пісні.

Кошовий. Чолом, панове товариство!

Старшина кланяється на чотири сторони (ліва рука на руків'ї шаблі, права прикладена до серця, бунчужний і хорунжий стоять непорушно, лише нахиляють бунчук і хоругву).



Кошовий (піднімає булаву, гамір вщухає). Панове товариство, преславне лицарство низове, нині, у переддень святої Покрови, по закону і по кону прадідів, дідів, батьків наших зібралися ми на раду. Кажіть, чи згода раду радити і свято починати?

Усі Згода! Згода!

Кошовий. Панове! Славні козачата! Свято розпочинаємо!

Звучить Державний гімн України.



Кошовий. Панове, сьогодні, у переддень святої Покрови, на нашому святі ми раді вітати гостей. Слово буде тримати .... До слова просимо ..p4140020.jpg

Кошовий. Сьогодні, у свято відродження українського козацтва, в день річниці створення Української повстанської армії та річниці незалежності України ми щиро вітаємо українських патріотів з національним святом Українського війська. Бажаємо доброго здоров'я і наснаги продовжувати розбудову і утвердження незалежності Української держави. Прийміть нашу глибоку вдячність і велику шану.

Слава Україні!

Тричі: Героям слава!

Хай ця пісня святкова лунає.

Всі ми діти Козацького Краю.p4140064.jpg

А Україна — священна держава,

Наша гордість і прадідів слава.

Приспів: Козачата, козачата,

Всі, як є, — співай завзято!

Запорожців юна зміна —

Діти вільної Вкраїни!

Запорожці — одмінні вояки,

Ворогів не боялись ніяких.

Боронили кордони Вкраїни

Від ворожих набігів руйнівних.

Приспів.

Як же можна цю пісню співати,

Щоби Хортиці в ній не згадати?

Перша Січ там за Байди постала.

Перші соколи звідти злітали.

Приспів.

Хай ця пісня святкова лунає.

Всі ми діти Козацького Краю.

Україна — священна держава,

Наша гордість і прадідів слава.

Приспів.

Кошовий. Панове січовики! Я покликав вас на цей майдан, аби вчинити одне вельми важливе і мудре діло. Перший старшина. Що це за діло?

Кошовий. Будемо гуртом писати листа нашим нащадкам, майбутнім козакам.

Перший старшина. Чудово! Лист нащадкам, нашим внукам, правнукам, пра-праправнукам.

Кошовий (читає). Чолом вам, дорогі наші нащадки, наші козачата.

Перший старшина. Славні козаки!

Другий старшина. Веселі козаки!

Кошовий. Передусім дозвольте побажати вам великого щастя!

Перший старшина. Здоров'ячка!

Другий старшина. Добра і достатку! Миру і злагоди!

Кошовий. Волимо, щоб ви і нині, і прісно, і довіку пам'ятали достославних лицарів народу нашого.

Перший старшина. Байду Вишневецького!

Другий старшина. Дорошенка! Сагайдачного!

Кошовий. Заповідаємо Вам, як зіницю ока оберігати матінку Україну! І ще бажаємо, щоб ви шанували рідну мову!

Перший старшина. І пісню

Другий старшина. І танець! І сміх!

Кошовий. За сим наш низький уклін добрим людям! Писарю, відправляй листа!

Писар. Волами чи авіапоштою?

Кошовий. Якими волами? Інтернетом! І нехай козацькому роду не буде переводу!

Усі. Козацькому роду нема переводу!

Перший старшина. Батьку отамане!

Кошовий. Слухаю вас.

Перший старшина. То ж, ондечки, вони стоять перед нами. Кошовий. Хто?

Перший старшина. Нащадки наші!

Другий старшина. Козаки XXI століття!

Кошовий. Ось вона, наша зміна! Чолом, панове козачата! Юні козацькі джури, хочемо і вас почути, подивитись, чи гідні нащадки на Січі ростуть?

Виходять козачата. їм звільняють місце біля мікрофону.



Перший. Ми — справжні козаки України-неньки.

Честь її і волю ми бережем.

Ми — землі вкраїнської козаченьки.

їй минулу славу ми повернемо!
Другий. Подвиги народу свого ми знаєм.

Кличе славна Січ у дорогу знов.

Козакам нащадками виростаєм,

В нас тече гаряча козацька кров.
Третій. З нами, козаками, нехай держава

Вільна й незалежна іде у світ,

Вже воскресла рідного краю слава,

Не зазнає кривди уже повік.

Четвертий. Вам зростаємо на зміну.

Принесемо славу.p4140061.jpg

І у нас на Україні,

У цілій державі.
П'ятий. Слава козацька повіки жива,

Є в нас і шабля, є й булава.

Всі ми шануєм братерство і згоду,

Ми ж таки, браття, козацького роду!
Кошовий. Славне козацтво виростає! Свято бережіть козацьку честь і, Боже вас збав зрадити свої землі, cвоєму народові.

Приймаємо присягу маленьких козачат. Джуро ..., зачитай присягу молодих козачат.

Джура зачитує.
З козаків візьмемо приклад

(Провів вчитель «Захисту Вітчизни» Ващук С.С.)

Вчитель. Є у нас таке свято — День захисника Вітчизни. І це прекрасно. Це свято повинно бути, бо ми повинні знати наших захисників. І, мабуть, найпрекраснішим, неповторним, унікальним і легендарним явищем для українського народу була Запорізька Січ.p4140035.jpg

Це про неї Гоголь писав: «Так ось вона — Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ці горді й дужі, як леви! Ось звідки розвивається воля й козацтво на всю Україну!»

А ми з вами живемо на славній Україні і повинні знати її минуле. Ось чому ми сьогодні і проводимо цей урок. Минуле все: уже нема тепер на Січі ні старшин, ні Запоріжжя. Нема та й не буде!

То давайте ж хоч згадаємо тих лицарів чесних, які колись безкрайніми степами вітром літали, шаблями ворогів змітали, що як лебеді на «Чайках» по Дніпру гуляли, Крим руйнували, в Стамбул завертали.

Пройшло все: одна слава зосталась, і слава та не вмре, не поляже, про рицарство козацьке людям розкаже. Розкаже вона і про Байду, і про Сагайдачного Петра, і про Сірка, славного і грізного отамана Сірка, славного і грізного отамана Кошового.

Письменник Дмитро Павличко так сказав про козаків:

Забули ясні зорі

Козацький хоровод,

Бої на Чорнім морі,

Гармати Жовтих Вод.

Забула вже Європа

Ти силу молоду,

Що біля Конотопа

Розбила вщент орду.

А ми заспіваймо,

Забути не дамо.

А ми запам 'ятаймо

І всім нагадаймо

Героїв у нашім роду.

Забули вже портами

В Парижі та Москві,

Як шану віддавати

Козацькій коругві.

Забули тугодуми,

Як воля січова

Творила віщі думи

Збирала в кров слова.

А ми заспіваймо,

Забути не даймо,

А ми запам'ятаймо

І всім нагадаймо,

Що слава козацька жива!

(Запис «Марш запорізьких козаків»). (Виходить українець, українка). Українець.

Гей, починалося есе з дикого поля!

Вільному — воля! Полеглим тополя!

Мертві ганьби не ймуть.

Та не раз усміхалася козакам доля!

Гей! Починалося все з дикого поля!

Українка.

За дніпровими порогами, за південними дорогами,

За степами, за широкими, наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильную, цінували волю-вільную,

Україну свою рідную, як зіницю берегли!

Учень.

Українські землі протягом двох з половиною століть перебували під гнітом монголо-татарських завойовників.

Гомоніла Україна,

Довго гомоніла.

Довго, довго кров степами текла, червоніла.

І день, і ніч ґвалт, гармати.

Земля стогне, гнеться

Сумно, страшно.

Учень. Щорічно турки забирали в неволю тисячі українців, які зазнавали нелюдських страждань: їх жорстоко били, змушували тяжко працювати, продавали в рабство, розлучали дітей з батьками, з сестрами, братами, щоб запобігти їх втечам. їм таврували обличчя, або калічили, відрізували вуха, виривали ніздрі. На ніч полонених замикали в хліві як худобу.

Учень. В боротьбі проти турецько-татарської навали, проти польської шляхти, український народ створив свої збройні сили — козацтво. Центром його в XV столітті стала Запорізька Січ.

Учень. То хто ж вони — козаки? Давайте спробуємо на хвилину замислитись над змістом слів «козак», «козаки». Що вони будять у душі?

Мабуть у вашій уяві спалахнув образ сильних, мужніх і відданих рідній землі людей. Мабуть через віки до нас дійшов шелест козацьких знамен, брязкіт козацької зброї, стогін української землі від копит ординців, бій, як блискавка, як межа між життям і смертю, між минулим і майбутнім нашого народу.

Учень.

Як же ставали козаками?

На перший погляд, процедура прийому була проста.

(Сценка «Як приймали у козаки»).

Вчитель (про випробування козака).

Учень. Військова дисципліна на Січі була заснована на принципах людської гідності. Найбільше козак боявся осуду своїх товаришів за порушення дисципліни. Дуже важливим було побратимство, сумлінне, чесне до своїх обов'язків та іноді траплялися й ганебні вчинки. Взагалі-то документи свідчать: козацький суд не був жорстоким. Часто винуватця брали на поруки або зменшували покарання, враховуючи сімейне становище.

Учень. Найпоширенішим засобом покарання були киї. (Кий — нетовста дубова палка). Злочинця приковували до ганебного стовпа, що був у фортеці. Це було великою ганьбою в товаристві козаків, де честь була дорожчою за життя. Біля стовпа клали в'язанку київ, ставили їжу й напої і годували злочинця. Кожен козак, проходячи біля стовпа, повинен був взяти в'язанки кий і вдарити злочинця, приказуючи: «От тобі, вражий сину, щоб не крав, і не роздавав, ми за тебе цілим куренем платили!». Від шибениці чи київ козака могла врятувати дівчина, коли накривала його хусткою й оголошувала своїм чоловіком.

Учень. Ви вже знаєте, що до фортеці Запорізької Січі під страхом смерті заборонялося приводити жінок. Крім того, запорожці вважали небажаним одружуватися. В основі цих звичаїв була по-перше: необхідність мати регулярне військо з високою бойовою готовністю, по-друге, у козака було дуже небезпечне життя, над ним повсякчас кружляла смерть, і мати дружину та дітей за таких обставин — означало свідомо прирікати їх на сирітство. Але, на жаль, дуже помилилися козаки, бо у кожного була мати, були сестри, кохані, наречені, були й дружини з дітьми. Вони й плакали, виряджаючи козаків на Січ, у похід. Чекали роками їх повернення, а не дочекавшись, знову чекали... Вели без чоловіків господарство, ростили, й виховували синів і знову проводжали їх услід за батьками.

(Пісня «їхав козак за Дунай»).

Учень. Пошана до матері, до бабусі, до сестри у хлопця — майбутнього козака переходить в пошану до дівчини, до майбутньої дружини. Отже, звичай заборони появи жінки на Січі був викликаний не зневагою до жінки, а високою шаною до неї та відповідальністю козака за свої вчинки перед дівчиною, дружиною, матір'ю. Сильні духом люди ніколи не образять жінку, не виявлять до неї зневаги. Там де лицарство — там мужність і ніжність ідуть поруч. Особливо ганебним злочином вважалася зрада кохання, зрада дружині або другові. Народ вважав, що людина непорядна в особистому житті, не може прислужитися своїй землі, Вітчизні. Якщо хтось здатний зрадити близьку людину, то він зрадить і Батьківщину.

Учень, Але все таки запорізький козак завжди залишався лицарем честі і мужнім захисником незалежної країни. На своїх кораблях, галерах і великих човнах «Чайка» вони досягли берегів Туреччини. Палили її столицю, громило військо, визволяли полонених.

Учень.

Перша слава козаків військова.

Не Дніпра блакитний меч гуде.

Не гримить пшениця мідна

Військо йде, як сонце молоде,

В славі Богуна й Кривоноса.

Учень. Відзначилися запорізькі козаки мужністю і винахідливістю в битвах.

(Пісня «Ой на горі та й женці жнуть»).

Учень. Слава козаків була в їх ватажках. Крізь бурхливі століття пронесли пісню про відважного козака Байду, який пішов на мученицьку смерть, не зрадивши рідної землі.

Байда — це вождь українських козаків. Мужній та відважний князь Дмитро Іванович Вишневецький став першим організатором і полководцем запорізьких козаків. Саме під його керівництвом відбулися перші гучні походи запорожців на Крим та Туреччину. Під час одного з походів князь Вишневецький віддав своє життя за честь і свободу української землі.

Учень. Гетьман українського козацтва Петро Сагайдачний належав до найосвіченіших людей свого часу. Він здійснив ряд походів проти Туреччини та Криму. А в 1612 році козацьке військо під його керівництвом здійснило блискучу перемогу над турками під Хотином, відбивши бажання турків стати завойовниками Європи. Він піклувався про розвиток науки й культури в Україні. Завдяки його зусиллям в 1620 році в Україні було офіційно відновлено православну церкву. Помер Петро Сагайдачний від рани, одержаної у битві під Хотином.

Серед визначних вождів козацтва найяскравішою постаттю був Іван Сірко. 22 рази козаки обирали його кошовим отаманом. За своє військове життя Іван Сірко брав участь у 55-ти битвах і завжди, за винятком однієї битви, виходив переможцем. Подвиги Сірка викликали жах серед турецько-татарських загарбників, які називали його — «Урус-шайтаном», тобто українським чортом. Пізніше Сірко очолив повстання проти царських воєвод. У цій жорстокій сутичці з російським військом загинув його улюблений син Петро. А сам кошовий попав у царську немилість і був засланий у Сибір.

Цар не любив Сірка і побоювався його. Але коли 300 тисяч турків перейшли Дунай і хмарою посунули на Україну, в цей час цар згадав про Сірка. Запорожці зажадали від царського уряду повернення на Січ грози бусурманів. Цар змушений був поступитися. Сірко з військом запорожців, завдавши ворогам величезних втрат, визволив з неволі багатьох полонених.

Учень. Останній отаман Запорізької Січі був Петро Калнишевський, який приймав участь в усіх бойових діях свого часу. Особливо відзначилось козацтво під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр. А в 1775 році Катерина II підписала маніфест про ліквідацію Запорізької Січі. Пам'ятаючи невдалу спробу Петра І зруйнувати Січ, Катерина II виставила тисячне військо солдат проти 500 козаків. Сили були нерівними, і 84-річний кошовий отаман вирішує здатись. За доносом Потьомкіна, Петра Калнишевського заарештували й вислали на Соловки. Розповідають, що цариця поставила перед отаманом умову: «Одержуй волю і маєток, лише відречись від козацтва». Але запорожець відповів: «Ні, або воля козацька, або тюрма». 25 років життя провів Калнишевський на Соловках, де його тримали у вузькій ямі під монастирською стіною. Олександр II звільнив отамана, але старий запорожець не згодився покинути острів і залишився доживати свій вік у келії. Бог одпустив останньому січовому отаману довге життя — 112 років, які були наповнені гучними ділами і доблестями, а також страшними стражданнями.

Учень. Українські козаки були прославлені не лише бойовими ділами та мужністю. Нескорені вони були навіть у смертний час. Турецький хроніст Наілі писав про запорожців: «Не знайти в усьому світі людей більш відважних, які б так мало піклувалися про життя, або так мало боялися смерті».

Як ви умирали, вам дзвони не грали,

Ніхто не заплакав за вами,

Лиш в чистому полі ревіли гармати

І зорі вмивались сльозами.

Як вас хоронили у темну могилу,

Від крові земля червоніла,

Ви хмарою крику по небу летіли

І бурею битва гриміла.

На ваших могилах хрести похилились,

Калина нагнулась додолу.

Спіть, орли-соколи, стрільці січовії,

Гармати розбудять вас знову. (Пісня про козаків).
Кошовий.

Знаєте, як наші предки

У бої ходили?

Як за честь Вкраїни-неньки

Голови ложили?

«Летять бомби тесовії,

Шумлять кулі свинцовії,

Лежать тіла убитії,

Течуть ріки кров'янії».

Всі. Чуєм, батьку!

Кошовий.

Присягайте, що Вкраїну

Будете любити,

Що ввіллєте в неї силу,

Щоб розвеселити! Всі.

Козацькому роду не було переводу,

Присягаєм на вірність

Вітчизні й народу.


Козацькі розваги

(Провела вчитель Шевчук Л.О. кер. музею)

Методична розробка позакласного заходу
Оформлення залу.

1. На заднику сцени слова Т.Г. Шевченка:

«Було колись — в Україні

Ревіли гармати;

Було колись — запорожці

Вміли панувати!

Панували, добували

І славу, і волю —

Минулося, осталися

Могили по полю!»

2. В залі на стіні виставка «Українські гетьмани» (намальовані учнями портрети гетьманів та стисла довідка про кожного з них).

Ведучий. Більше ніж 500 років тому в українських степах за Дніпровськими порогами поселилися перші козаки. Близько трьох століть вони боронили Україну від турків, татар та інших ворогів. Відвага й хоробрість козаків були відомі в Європі. Багато славних синів українського народу навіки увійшли в історію. Це і Дмитро Вишневецький, і Іван Підкова, і Северин Наливайко, і Петро Сагайдачний, і, звичайно ж, Богдан Хмельницький.

Відшуміла козаччина, стали історією її славні походи, славні бої. Але підростають достойні нащадки козаків.

І сьогодні ми станемо свідками «Козацьких розваг» між двома командами юнаків.

Запрошуємо команди на сцену!

І. Знайомство з командами. (Оцінка за конкурс 6 балів).

Команда «Орли Пилипа Орлика».

1-й юнак. Вас вітають Орли Пилипа Орлика!

2-й юнак. Познайомтеся — це наш хрещений батько Пилип Орлик (показує намальований портрет П.Орлика).

3-й юнак. Наш предок посідає особливе місце серед українських гетьманів. 11 жовтня 2003 року виповнилося 331 рік від дня його народження.

Пилип Орлик був високоосвіченою людиною, він здобув освіту у Києво-Могилянському колегіумі.

Був найближчим прибічником Мазепи. Після розгрому шведських військ Орлик разом із Мазепою опинився в Бендерах. Тугу 1710 році його обрали гетьманом.

Пилип Орлик був автором угоди із козаками, яка увійшла в історію як перша Конституція Української держави.

Орлик був гетьманом-емігрантом, але все своє життя він присвятив боротьбі за незалежність України. Орлик був змушений жити в Швеції, Німеччині, Франції. В 1742 році він помер у Туреччині.

1-й юнак. А тепер познайомтеся з нашою командою (в гумористичній формі представляє кожного з восьми учасників команди).

2-й юнак. Ось ми і представили нашу команду. Ми бажаємо успіхів у грі собі й своїм суперникам, і нехай переможе найдотепніша і найсильніша команда!

Команда «Хмельниченки».

1-й юнак. Здоровенькі були! А чого це ви, хлопці, такі нарядні, в козацький одяг вбралися?

2-й юнак. Та хіба ж ти забув? Сьогодні у нас козацькі розваги і ми вирішили помірятися силою з хлопцями із сусіднього куреня.

3-й юнак. Знайомтеся. Ми — «Хмельниченки», бо є нащадками славетного гетьмана Богдана Хмельницького.

4-й юнак. Богдан Хмельницький народився в 1595 році в родині чигиринського сотника.

Він був освіченою людиною, вільно володів польською, латинською, турецькою, французькою мовами.

Разом з батьком брав участь у польсько-турецькій війні. У кривавій битві батько загинув, а Богдан на два роки потрапив у турецький полон.

Після повернення з неволі вступив до козацького війська. В середині 40-х років XVII ст. Хмельницький розпочав підготовку повстання проти Речі Посполитої.

Очоливши визвольну війну, Хмельницький виявив себе вмілим і досвідченим полководцем. Сьогодні всі ми знаємо про переможні битви біля Жовтих Вод і Корсуня, поблизу Зборова і біля Батога.

Основною стратегічною лінією зовнішньої політики Б.Хмельницького був союз із Росією.

Наприкінці серпня 1657 року гетьман помер у Чигирині, назавжди залишившись у пам'яті нащадків.

2-й юнак. А ось і нащадки Богдана — наші «Хмельниченки». Знайомтеся (представляє кожного учасника команди).

3-й юнак. Ну що ж. Ми готові змагатися у розвагах. Ходімо, хлопці, перепочинемо хвилинку і розпочнемо змагання.
ІІ. Інтелектуальна розвага.

Ведучий. Командам пропонується відповісти на шість запитань. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал.

Запитання для першої команди.

1. Чи були запорозькими козаками українські січові стрільці?

(Ні, бо Запорозька Січ була зруйнована ще у XVIII ст., а легіон УСС був створений під час першої світової війни, у 1914 році)

2. Як називалися племена — предки українців? (Слов'яни)

3. На якому березі Дніпра знаходиться Кременчук? (На лівому)

4. Кого з гетьманів прозвали Байдою? (Дмитра Вишневенького)

5. Якої віри були козаки-запорожці? (Православної)

6. Назвіть фірмову страву полтавців. (Полтавські галушки) Запитання для другої команди.

1. Назвіть видатного російського письменника, автора «Тараса Бульби», який народився на Полтавщині. (Микола Васильович Гоголь)

2. Як в давнину називався Дніпро? (Борисфен, Славутич)

3. Хто вважається покровителькою і заступницею Січі? Яке православне свято є днем українського козацтва? (Божа Матір. Покрова Пресвятої Богородиці)

4. Хто з гетьманів очолив визвольну війну українського народу проти польської шляхти? (Богдан Хмельницький)

5. Як в минулі століття росіяни називали Україну?

(Малоросія)

6. Назвіть український народний танець. (Гопак)

Ведучий. А зараз журі оголосить підсумки двох конкурсів.p4140055.jpg


ІІI. Розвага. «Як козак їсть, так і працює».

Ведучий. Дівчата приготували для козаків дуже смачні вареники. Зараз ми побачимо, хто швидше впорається з цими варениками.

Переможець крім смачного обіду отримає 2 бали.

(В конкурсі приймають участь по одному козаку з команди).

Ведучий. Слово надається журі.

ІV. Розвага. «Як наші козаки до дівчат залицяються».

На столах лежать цукерки. Хлопці (по одному учаснику з команди) повинні пригостити дівчат. Але як це вони зроблять із зав'язаними руками ми це зараз побачимо.

За перемогу в конкурсі команда отримує 2 бали.


V. Розвага. «Козацьке мистецтво».

Ведучий. У кожного козака був вірний товариш — його кінь. Зараз наші учасники гри (по одному з команди) намалюють свого улюбленого коня. Але малювати їм доведеться із зав'язаними очима.

(Оцінка за конкурс — 3 бали).

Ведучий. Життя на Запорозькій Січі було сповнене усіляких несподіванок і турбот. Запорожці кожного дня ризикували своїм життям, а тому були змушені навчитися розуміти один одного з напівпогляду і з напівслова. А чи можуть наші хлопці порозумітися за допомогою міміки і жестів? Зараз ми це перевіримо.


VI. Розвага. «Як козаки своїх отаманів розуміють».

Отаманам треба за допомогою міміки і жестів продемонструвати своїм командам уривки з дитячих віршиків.

За вгаданий вірш команді нараховується 2 бали.

(Командам запропонували вгадати уривки із казок К.Чуковського «Муха-цокотуха» і «Тараканище»).

Ведучий. А зараз надається слово журі.
VII. «політичні розваги».

Ведучий. Запорожці проводили активну зовнішню політику. Тому ми запропонували нашим козакам підготувати листа турецькому султану.

Ось що вони написали...

(Оцінка за конкурс — 6 балів).


VIII. «спортивні розваги».

Ведучий. І наостанок ми проведемо спортивні розваги. Спочатку хлопці візьмуть участь у змаганні з армреслінгу. Дві пари суперників продемонструють свою силу. За кожну перемогу команда отримає 2 бали.

(Керівник фізвиховання проводить змагання з армреслінгу і називає переможців).

Ведучий. А тепер хлопці продемонструють свою силу і витривалість. Для участі в конкурсі треба по одному хлопцю від команди. Хто з них зможе більше разів підняти 16 кілограмову гирю, той переможе у конкурсі і принесе своїй команді 5 балів.

Ведучий. Слово надається журі. (Оголошується переможець гри. Голова журі нагороджує переможців).

Ведучий. Ось і закінчилися «Козацькі розваги». Але не закінчилося ваше знайомство з Історією рідного народу, та й усього людства. Багато цікавих сторінок вітчизняної та всесвітньої історії ви перегорнете на уроках, на засіданнях гуртка, в бібліотеках.

Подякуємо всім учасникам «розваг» за чудову гру! Бажаємо всім гравцям і глядачам успіхів у навчанні!
Чорний біль – Афганістан

(Урок-екскурсія провела вчителька історії Шевчук Л.О.)

У лютому виповнилося 19 років з часу, як останній військовий підрозділ колишнього СРСР залишив Афганістан. А пам’ять про ту страшну війну живе і досі. Вона, війна, нагадує про себе болем батьків і матерів, які не дочекались додому своїх синів, ранньою сивиною і не загойними ранами, скаліченою молодістю безпосередніх учасників боїв, сирітством підростаючих діточок. І не знайти ні слів розради, ні будь – чого іншого, що могло б хоч трішки згладити, притамувати гостроту втраченого. Залишається пам’ятати поіменно усіх полеглих Турбуватися про їх батьків і дітей, як і про тих, хто повернувся із вогненних доріг. p4140010.jpgp4140011.jpg
Нині в Україні проживає близько 150 тисяч колишніх воїнів, які пройшли пекло афганської війни. 8 тисяч з них були поранені, понад 3,5 тисячі стали інвалідами, а 3280 – повернулись „чорними тюльпанами” у цинкових домовинах. 80 українців пропали безвісти.
Підсумок тієї війни печальний і для Хмельниччини. Адже 115 подолян стали інвалідами, двоє пропали безвісти, а 108 загинуло.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка