Звіт "Аналіз реальних проблем та потреб ромів в Україні" київ жовтень 2003 зміст вступ 4 Ромський етнос в Україні 7 Методологія дослідження 12 Спосіб життя ромського населення 16



Сторінка2/10
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.59 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Таблиця 3.2.1


Розподіл відповідей респондентів на запитання “Чи бувало таке, що Ви за весь день нічого або майже нічого не їли? Як часто з Вами таке трапляється?”, %


Таке зі мною не трапляється

36

Таке зі мною трапляється рідко (рідше, ніж раз на місяць)

19

Таке трапляється раз на місяць

12

Таке трапляється двічі-тричі на місяць

16

Таке трапляється раз на тиждень або й частіше

15

Важко відповісти

2

За даними опитування експертів, є місця компактного проживання, де більшість ромського населення щоденно стикається з проблемою недоїдання, як, наприклад,


у с. Нерубайському Одеської області. В Ужгороді, за оцінками одного з експертів, приблизно 70% ромів регулярно недоїдають, а 20% — голодують. Навіть у відносно благополучних поселеннях (наприклад, Мерефі Харківської області, Підвиноградовому Закарпатської області), де значна частка ромських родин має статки вище середніх, є сім’ї, які голодують чи постійно недоїдають. У найскрутнішому становищі перебувають багатодітні сім’ї — вони найчастіше згадувалися експертами, як вразлива група з точки зору загрози голоду. Саме через голод, недоїдання багато дітей втікають з дому, бродяжать.

Розширені відповіді експертів дають змогу оцінити якісний аспект харчування ромів. Експерти слушно зауважують: навіть якщо людина їсть щоденно, але тільки раз на добу (як це часто трапляється в ромських родинах), то таке харчування не можна визнати нормальним. Крім того, опитані медичні працівники звертають увагу на те, що раціон харчування ромів часто не є повноцінним за складом нутрієнтів і не забезпечує нормального функціонування організму.

За свідченням експертів, ромські родини часто готують їжу в антисанітарних умовах. Тільки третина (32%) опитаних представників ромських родин мають діючий водопровід у квартирі (будинку) або у дворі власної садиби. Майже половина (45%) респондентів змушені носити питну воду з колодязя (власного чи громадського) або ж із громадської водопровідної колонки. Цю обставину слід розглядати як чинник, що обмежує споживання води, особливо для санітарно-побутових цілей. Велике занепокоєння викликає той факт, що родини майже п’ятої частини (18%) опитаних беруть воду для пиття та приготування їжі з відкритих джерел, що є небезпечним з огляду на ризик захворювання на кишкові інфекції (див. табл. 3.2.2).

Таблиця 3.2.2


Розподіл респондентів наза питанняДе саме Ви і Ваша родина

в основному берете воду, щоб пити й готувати їжу?”, %


Водопровід, що є в квартирі (будинку) або у дворі Вашої садиби

32

Їз громадської водопровідної колонки, що розташована на вулиці (поза Вашою садибою)

14

Із колодязя (свердловини) у дворі Вашої садиби

19

Із міського колодязя (свердловини), що розташована на вулиці (поза Вашою садибою)

12

Відкрите джерело

18

Інше

3

Немає відповіді

2

Понад половину опитаних ромів оцінили якість води, яку вони споживають, як “низьку” (44% охарактеризували її “скоріше низькою, ніж високою”, а 10% – “дуже низькою”). Позитивно оцінила якість питної води тільки третина (34%) опитаних, причому “дуже високою” якість води назвали лише 2% всіх респондентів.

Для більшості ромських сімей проблематичним є забезпечення одягом. Майже половина (47%) опитаних ромів стверджують, що вони і члени їхньої родини дуже погано забезпечені одягом, понад третину (35%) вказали, що забезпечені одягом лише “певною мірою”. також стає зрозумілим, чому взимку через відсутність теплого одягу дуже часто або періодично мерзли понад третину респондентів, причому п’ята частина всіх опитаних мерзли постійно (див. табл. 3.2.3).

Таблиця 3.2.3


Розподіл відповідей респондентів на запитання “Чи доводилося Вам

мерзнути минулої зими через те, що у Вас не було теплого одягу?”, %


Узимку практично не мерз

32

Рідко

8

Іноді

22

Періодично

17

Дуже часто

21

Недоїдання та погана забезпеченість ромів, одягом крім суто фізіологічних наслідків (захворювань, порушень нормального розвитку організму) від недоїдання та переохолодження, мають і негативні соціальні наслідки. Експерти неодноразово звертали увагу на те, що через відсутність теплого одягу ромські діти взимку часто пропускають заняття у школі, що призводить до відставання у навчанні і, зрештою, до відмови відвідувати школу взагалі.
3.3. Забезпеченість товарами тривалого вжитку.

Наявність підсобного господарства

Забезпеченість ромських родин товарами тривалого вжитку є значно меншою, ніж населення України в цілому. Так, за даними опитування населення у межах проекту “Індекс людського розвитку: Україна, листопад 2002 р.”, пральну машину (будь-якого типу) мали сім’ї 88% респондентів, а автомобіль – 24%, тоді як серед опитаних представників ромських родин відповідні показники становили 30 та 12%. Якщо брати до уваги результати опитування, проведеного Інститутом соціології НАН України на початку 2003 р., то порівняно з показниками, що характеризують населення в цілому, серед ромських сімей помітно менше тих, у кого вдома є кольоровий телевізор (відповідно 80 та 64%), втричі менше тих, хто має комп’ютер (6 та 2%) (див. табл. 3.3.1).


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка