Звіт про науково-дослідну роботу категорії типових та нетипових текстів порівняльна типологія англійських та українських перекладів поетичних творів. Особистість читача в сучасному англомовному дискурсі. (заключний) Керівник ндч



Скачати 389.83 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації15.03.2016
Розмір389.83 Kb.
  1   2   3


УДК 811.111

КП


№ держреєстрації 0107U001286

Інв.№
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

(СумДУ)


40017, м.Суми, вул. Римського-Корсакова, 2; тел. 330172
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор СумДУ

д-р фіз.-мат. наук, проф.

__________ А.М. Чорноус


ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

Категорії типових та нетипових текстів
ПОРІВНЯЛЬНА ТИПОЛОГІЯ АНГЛІЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДІВ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ. ОСОБИСТІСТЬ ЧИТАЧА В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ.

(заключний)

Керівник НДЧ

к.ф.-м.н. Д. І. Курбатов

Керівник НДР

канд. філол. наук, доц. І. К. Кобякова

2011

Рукопис закінчено 20 жовтня 2011р.



Результати цієї роботи розглянуто науковою радою СумДУ,

протокол № __ від 24 листопада 2011р.



Список авторів
керівник теми, 20.10.2011 І. Кобякова

канд.філол.наук, доц. ____________ (заг. редакція, розділ7)


д.філол.н., проф. 20.10.2011 С. Швачко

____________ (розділ 1, розділ 6)


канд.філол.наук, доц. 20.10.2011 О. Медвідь

____________ (розділ 2, розділ 8)


канд.філол.наук, доц. 20.10.2011 Н. Чернюк

____________ (розділ 4)


канд.філол.наук, доц. 20.10.2011 С. Баранова

____________ (розділ 2)


канд.філол.наук, доц. 20.10.2011 Ю. Косенко

____________ (розділ 4)


ст.викладач 20.10.2011 Г. Чуланова

_____________ (розділ 5)


викладач 20.10.2011 В. Дорда

_____________ (вступ, висновки, редакція)


викладач 20.10.2011 О. Жулавська

_____________ (редакція)


аспірант 20.10.2011 Н. Рева

_____________ (редакція)


аспірант 20.10.2011 О. Попова

_____________ (оформлення)



РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: с. 43, джерел. 38



Об’єкт дослідження: димензіональна лексика дистантних мов, комунікативні одиниці, що об’єктивується актуальністю питань текстоцентричного спрямування: онтології текстів, їх категорій, таксономії, дискурсивної детермінації та лінгвокогнітивних аспектів.

Мета даної роботи: проаналізувати лінгвокогнітивні зони вищезазначеного об’єкту дослідження; вивчення системно-функціональних параметрів номінацій іманентних мовних систем; дослідження комунікативних одиниць, що об’єктивується актуальністю питань текстоцентричного спрямування: онтології текстів, їх категорій, таксономії, дискурсивної детермінації та лінгвокогнітивних аспектів.

Методи дослідження: системно-структурного та порівняльного аналізу – при таксономії комунікативних одиниць та вимірювальної лексики. Системне дослідження дієвості мовотворчої функції в нетипових текстах малого жанру. Структурно-семантичний аналіз тексту препарує інтерпретацію сюжетних блоків та їх призначення.

Проблема дослідження зумовлена тенденціями сучасної лінгвістики до вивчення системно-функціональних параметрів номінацій іманентних мовних систем, до осмислення методологічних питань концептуалізації та категоризації.

КОМУНІКАТИВНІ ОДИНИЦІ, МАЛІ ТЕКСТИ, ТАКСОНОМІЯ, КАТЕГОРІЇ ТЕКСТІВ, СИНТАКТИКА, ПРАГМАТИКА, КВАНТИТАТИВНІ ОДИНИЦІ, ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ АСПЕКТИ, КВАНТИТАТИВНІ ПАРАЛЕЛІ.



ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………………………........ 5

1. Лінгвокогнітивні аспекти комунікативних одиниць…………………….…7

2. Категоризація кількісно-якісних концептів у текстових фрагментах….…9

3. Основні категорії нетипових текстів………………………………….……12

4. Сучасні напрямки аналізу мета комунікації………………………….…...14

5. Структурно-композиційні особливості текстів-регулянтів в англомовному дискурсі……………………………………………………………………...16

6. Екстеріоризація комунікативного мовчання у поетичних текстах-трансляторах………………………………………………………………...23

7. Слова міри і ваги: лінгвокогнітивні аспекти……………………………..18

8. Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти………21

Висновки……………………………………………………………………......22

Перелік посилань………………………………………………………………25



ВСТУП

Актуальність дослідження зумовлена тенденціями сучасної лінгвістики до вивчення системно-функціональних параметрів номінацій іманентних мовних систем, до осмислення методологічних питань концептуалізації та категоризації.

Питаннями вивчення категорій типових та нетипових текстів займались викладачі та аспіранти кафедр теорії та практики перекладу та германської філології СумДУ. Мета даної роботи полягає в системному дослідженні дієвості мовотворчої функції в нетипових текстах малого жанру.

У руслі колективної теми у 2008 року вийшли друком монографія «Слова міри і ваги: лінгво-когнітивні аспекти», автор проф.. Швачко С.О. (СумДУ, 2008), колективна монографія викладачів Швачко С.О., Анохіної Т.О., Баранової С.В., Кобякової І.К., Козловської Г.Б., Косенко Ю.В., Подолкової С.В., Самохіної В.О., Соколової І.В., Чуланової Г.В. «Лінгвокогнитивні аспекти малих текстів» (Суми, 2008) та посібник «Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти» автор проф.. Швачко С.О. (з грифом МОН №1.4/18-5-15-70 від 03.07.08). У 2010 році вийшов друком навчальний посібник з грифом МОН України «Числівник англійської мови» за співавторством викладачів Баранової С.В., Кобякової І.К. Медвідь О.М.,Чернюк Н.І., Єгорової О.І., Шуменко О.А.

Об’єктом дослідження є димензіональна лексика професійних мов, комунікативні одиниці, що об’єктивується актуальністю питань текстоцентричного спрямування: онтології текстів, їх категорій, таксономії, дискурсивної детермінації та лінгвокогнітивних аспектів.

Предметом дослідження є аналіз лінгвокогнітивних зон об’єкту дослідження; вивчення системно-функціональних параметрів номінацій іманентних мовних систем; дослідження комунікативних одиниць, що об’єктивується актуальністю питань текстоцентричного спрямування: онтології текстів, їх категорій, таксономії, дискурсивної детермінації та лінгвокогнітивних аспектів

Результати колективної роботи викладачів та аспірантів над науковою темою кафедри відображені у надрукованих протягом 2008-2011 років статтях і тезах, в т.ч. у Віснику СумДУ (Філологія, №1, 2008): проф.. Швачко С.О., студ. Єгорова О.І. «Сім чудес квантитативної лексики (типологічний аспект)», проф.. Швачко С.О., студ. Мокренко О.А. «Категоризація метафоричних зсувів: типологічні аспекти», проф. Кобякова І.К. «Поверхнева та глибинна структури текстів: типологічні аспекти», проф. Кобякова І.К., студ. Столяренко В.М. «Категоризація гумору: лінгвокультурні аспекти», асп. Бока О.В., студ. Барсук Т.В. «Актуалізація власних імен у казковому дискурсі», асп. Бока О.В. «Власні імена як компресовані тексти-носії когнітивної інформації (на матеріалі казки Дж. Роулінг «Гаррі Поттер і орден Фенікса»)», асп. Дорда В.О. «Гендерні аспекти молодіжного сленгу», ст. викл. Косенко Ю.В. «Реалізація позитивної ввічливості в метакомунікативному блоці прощання (на матеріалі англомовного художнього дискурсу)», проф. Медвідь О.М., студ. Ізмайлова І.Г. «Прагматичні інтерпретації текстів політичного дискурсу», проф. Чернюк Н.І. «Квантитативні аспекти неоднорідної збірності», асп. Чуланова Г.В. «Категоризация оценочно-побудительной семантики в текстах-регулятивах».

У фаховому виданні Віснику СумДУ (Філологія, № 2, 2008) опубліковані результати дослідження: проф. Баранової С.В. «Кількісно-якісне словосполучення як результат категоризації об’єктів оточуючої дійсності», асп. Герман М.В. «Відтворення поетичної структури вірша Р.М. Рільке «Пантера» у перекладі У. Арндра (W. Arndt)», асп. Жулавської О.О. «Синонімічний ряд імені концепту ТЕРОРИЗМ», проф. Кобякової І.К., студ. Геми А.В. «Лінгвокомунікативні аспекти тендерних конструктів (в англомовних фразеологізмах)», асп. Пушко Л.В. «Антропометричність фразеологізмів з фітоморфними номінаціями (на матеріалі англійської і української мов), проф.. Швачко С.О., проф. Кобякової І.К., проф. Анохіної Т.О. «Концептуальний підхід до структурних одиниць текстів: контрактивні аспекти», проф.. Швачко С.О., студ. Єгорової О.І. «Когнітивні зони вимірювальної лексики: типологічний аспект».



Результати досліджень опубліковані в інших фахових виданнях та матеріалах наукових конференцій України: проф. Кобякова І.К. «Лексико-семантичні параметризації рекламних текстів», «Комунікативний підхід до вивчення імпліцитності художнього тексту», «Средства выражения понятия двойственности в английском языке»; здобув. Бондаренко Ю.С., студ. Терещенко А. «Англійські формули – реакція як невід’ємна частина діалогічної комунікації»; здобув. Буката М.В. «Семантичне навантаження силенціального ефекту у музичному дискурсі (на матеріалі англомовних художніх текстів)»; асп. Герман М.В., студ. Яременко Ю. «Комп’ютерний жаргон в аспекті гендер лінгвістичних досліджень»; викл. Дорда В.О., студ. Горенко В.М. «Семантичні особливості словосполучень з нумеральним компонентом - числівником на матеріалі американського сленгу»; асп. Єгорова О.І. «Фразео-семантичне поле індфінітної квантитативності (типологічні аспекти)»; викл. Жулавська О.О. «Метафорична персоніфікація концепту ТЕРОРИЗМ у сучасному англомовному газетному дискурсі»; викл. Куліш В.С. «Поетичні образи мовчання в англомовному художньому дискурсі»; асп. Попова О.В. «Мовленн6єва актуалізація емотивності»; проф. Медведь О.М., асп. Попова О.В. «Вербализация эмоций и их декодирование»; асп. Бровкіна О.В. «Імпліцитне вираження емоційного змісту в парентальному дискурсі»; доц. Таценко Н.В. «Картини світу як базові поняття когнітивно-дискурсивної парадигми лінгвістики»; доц. Чепелюк А.Д. «Тексти малого жанру», «Онтологічне буття текстів змішаної форми (на матеріалі німецькомовного дискурсу)»; ст. викл. Чуланова Г.В. «Синтаксические средства выражения эмоций в текстах-регулятивах»; «Экстериоризация оценки в рекламных текстах»; проф. Швачко С.О. «Основні віхи аналізу корелюючих текстів», проф. Швачко С.О., студ. Бугрик Є. «Моделювання англомовних вторинних текстів: лінгвокогнітивні аспекти»; проф. Швачко С.О., студ Горенко В. «Семантична девіація англійських числівників: аспекти спустошених слів», проф. Швачко С.О., студ. Сенченко Ю. «Лінгво-когнітивні аспекти афоризмів у корелюючих текстах (на матеріалі текста оригінала та транслятора)», проф. Швачко С.О. «Дидактическая валоративность текстов англоязычных сказок»; доц. Баранова С.В., студ. Шелехова О. «Класифікація прислівників в авторському дискурсі», доц. Баранова С.В., викл. Свирид А.М. «Статус паузи в англомовному художньому дискурсі», доц. Баранова С.В., студ. Сергієнко А. «Лінгвокомунікативні особливості матримоніального дискурсу»; доц. Косенко Ю.В., студ. Овчинникова О. «Феномен мовчання як невербальний засіб комунікації (на матеріалі роману Е.Л. Войнич “Ґедзь”)»; доц. Медвідь О.М., студ Шечкова О. «Структурно-семантичні особливості рекламних текстів», доц. Медвідь О.М., студ. Журавльова Є. «Лінгвістичні елементи комунікативного домінування в соціальному дискурсі», доц. Медвідь О.М., студ. Плигун О. «Функціонування інновацій в англійській мові», доц. Медвідь О.М., асп. Волков О. «Роль мови в межах медіапростору»; доц. Чернюк Н.І. «Засоби передачі невпевненості в англійській мові».

1. ЛІНГВОКОГНІТИВНІ АСПЕКТИ КОМУНІКАТИВНИХ ОДИНИЦЬ

Сучасні лінгвісти фокусують увагу на дослідженні комунікативних одиниць, що об’єктивується тенденціями сьогодення, актуальністю питань текстоцентричного спрямування: онтології текстів, їх категорій, таксономії, дискурсивної детермінації та лінгвокогнітивних аспектів. Значущими є питання концептуалізації та категоризації комунікативних одиниць з притаманними їм семантикою, синтактикою та прагматикою [1; 2; 3; 4]. У парадигмі текстів виокремлюються структури малих форм, малих жанрів, метазнаки на позначення яких зумовлені розміром, обсягом об‘єкта. До малих текстів тяжіють також блоки ситуацій із стандартних текстів - завершені за змістом та інтегровані прагмемами.

Науковці доходять висновку, що первинним та вторинним текстам притаманні композиційно-сюжетна, композиційно-смислова, композиційно-мовленнєва системи, тобто інтеграція змісту, смислу та форми. Структурно-семантичний підхід до тексту препарує інтерпретацію сюжетних блоків та їх призначення. Концептуальний простір (ментальний) обіймає загальний зміст та основні смисли [2; 5 ; 6; 7]. Однойменний аналіз охоплює експлікацію мовних одиниць спільної теми та сюжетних блоків. Останні структуровані текстовими ситуаціями, змістовими подіями. До універсальних тяжіють базові текстові концепти (Час, Простір, Людина, Події). Мінімальна сюжетна одиниця – це тематичний ланцюжок, мотив. Денотативний простір корелює з реальним світом, що відображається у тексті. Зміст описує позамовну дійсність, це – лінійне розгортання сюжету. Смисл виокремлюється із структури змісту та основних категорій. Зміст – матеріальна сторона смислу, думки, інтерпретації того, що омовлюється у тексті [2; 6; 8]. Концептуалізація – осмислення предметів, явищ, подій реального та ірреального світів. Концептуальний аналіз націлений на вивчення організації знань про світ, які омовлені у семантиці слів, словосполучень та контекстів.

Текстові концепти розгортаються на перетині імплікаційних та експлікаційних аспектів поліфонічних комунікативних одиниць. Мова долає думки. Увага до поверхневих та глибинних структур текстів є валідною на часі та вельми актуальною [9; 10]. Серед здобутків у парадигмі лінгвістики тексту особливе місце посідає розпізнання базових, загальних та факультативних категорій, наявність яких слугує критерієм розподілу текстів на стандартні та нестандартні, типові та нетипові.

Концептуально-семіотичний підхід до текстів уможливлює розуміння імпліцитності, здатності текстів передавати не тільки те, що має експліцитну інтерпретацію [2; 13], але й те, що «втягнуто в текст» асоціаціями та конотаціями.

Питальне напруження у загадках категоризується інакомовленнєвою дескрипцією, паузацією, умовчанням, полісемією, омонімією, зміщенням фокусу, відсутністю плеоназму, порушенням логічної сукцествності.

Тексти малої форми здатні до модифікації, семантичних зсувів та деривації. Вивчення текстів малої форми та ситуативних аналогів препарує осмислення цілої низки проблем сучасного мовознавства та перекладознавства.

2. КАТЕГОРИЗАЦІЯ КІЛЬКІСНО-ЯКІСНИХ КОНЦЕПТІВ У ТЕКСТОВИХ ФРАГМЕНТАХ

Взаємозалежними сторонами будь-якого предмета, явища, подiї виступають якiсна та кiлькiсна визначеностi. Формою вираження самої кiлькостi та якостi як унiверсальних логiчних категорiй є кiлькiсно-якiснi вiдношення, що репрезентують реально iснуючi якiснi та кiлькiснi ознаки предметiв у їх єдностi, сприймаються людиною, вiдбиваються в її свiдомостi та знаходять вiдображення в мовних знаках. Серед мовних знаків, що відбивають кількісно-якісні відношення, чiльне мiсце посiдають iменниковi словосполучення, в яких досягається єднiсть об’єкта та атрибутованої йому ознаки (якiсної, кiлькiсної, кiлькiсно-якiсної) та спостерiгається певне тяжiння категорiй квантитативностi та квалiтативностi до сфери субстантивностi. Етимологічні витоки прикметників та числівників, тобто слів, що виражають кількість та якість, їх генетичне тяжіння до імені втілюються в лексичних та синтаксичних зв’язках з іменником в сучасній англійській мові, що виявляється в дії принципу семантичної атракції, у комплексній реалізації концептів якості, кількості та субстантивності.

В ході дослідження встановлено, що основним засобом вираження квантитативно-квалітативних вiдношень на синтаксичному рiвнi є кiлькiсно-якiснi словосполучення (КЯС). КЯС - це синтаксична одиниця, яка складається не менш, нiж з двох повнозначних слiв, що актуалiзує у формi розчленованої номiнацiї квантитативно-квалiтативнi характеристики дiйсностi за допомогою типових для англiйської мови засобiв. Семантична модель КЯС представлена двома загальними типами: Кiлькiсть + Якiсть + Субстанцiя (1), Кiлькiсна Якiсть + Субстанцiя (2) [12].

Одиницi, що позначають кiлькiсть (кiлькiснi числiвники, квантитативнi iменники, параметричнi прикметники, кiлькiснi займенники та прислiвники) та якiсть (якiснi та вiдноснi прикметники, дiєприкметники I та II, iменники в загальному та присвiйному вiдмiнках, вжитi у функцiї атрибута опорного компонента КЯС) у даних структурах, належать до функцiонально-семантичних полiв квантитативностi та квалiтативностi вiдповiдно. Кiлькiсно-якiсне значення передають такi лексичнi одиницi, як порядковi числiвники та нумеративнi прикметники-деривати. Вони мають похiдний характер. Їх лексичне значення складається з речовинного значення кореня (числiвника) та словотвiрного значення. Вiдмiнна риса таких найменувань - чiтко виражений вторинний характер: вони сприймаються як одиницi залежнi, семантично пов'язанi з вихiдними одиницями. Квантитативно-квалiтативнi слова розташовуються в зонi перетину функцiонально-семантичних полiв якостi та кiлькостi, а тому виступають носiями сем якiсностi та кiлькiсностi водночас.

Кiлькiсно-якiснi вiдношення передаються сукупнiстю структурних типiв словосполучень, що складають парадигму КЯС. До неї належать:


  • нумерально-квалiтативнi словосполучення (НКС);

  • словосполучення з ненумеральним квантифiкатором;

  • конструкції з кiлькiсним iменником у ролi опорного слова;

  • словосполучення з порядковим числiвником та денумеральним прикметником.

За найширшого охоплення синтаксичних явищ у парадигмi речення як один iз складникiв вирiзняють системнi перетворення речень на одиницi нереченнєвої природи. Кожний мовний або мовленнєвий зразок словосполучень формується у структурi простого ускладненого речення i є наслiдком рiзних перетворень вихiдного для них речення [13, с. 159 - 198].

КЯС, як i iменниковi словосполучення iнших типiв, є найпродуктивнiшими похiдними вiд речення синтаксичними одиницями. Так, елементарнi двоскладовi речення з пiдметом, вираженим iменником конкретного або абстрактного значення, та складеним iменним присудком з iменною частиною, переданою кiлькiсно-якiсною одиницею, перетворюються на iменниковi словосполучення з опорним iменником конкретної / абстрактної семантики i залежним ад’єктивно-нумеральним компонентом, пор.: She says it's really not very flattering to her that the women who fall in love with her husband are so uncommonly second-rate [14, с. 100] ( so uncommonly second-rate women).

... he was seventy-eight when he died and his last illness was his first [15, с. 177] ( his first illness). Пор. також наступнi трансформацiї КЯС:

Num + A + N Num + N be A: two beautiful sisters  two sisters are beautiful;

Pron quant + A + N Pron quant + N be A: many red roses  many roses are red;

Num(o) + N N be Num(o): the first book  the book is first;

Adj denum + N N be Adj denum: the first-class carriage  the carriage is first-class;

A + N quant N quant be A: a charming couple  a couple is charming; a dancing pair  a pair is dancing;

A + N quant + prep + N N quant + prep + N be A: a large amount of books  an amount of books is large;

N quant + prep + A + N N quant + prep + N be A: a piece of delicious cake  a piece of cake is delicious;

A1 + N quant + prep + A2 + N N quant + prep + A2 + N be A1: a large collection of old china  a collection of old china is large.

Таким чином, в моделях словосполучень на структурно-синтаксичному рiвнi закладенi можливостi виконання ними функцiй, актуалiзацiя яких вiдбувається в мовленнi, конкретному текстi. Функцiї КЯС, грунтуючись на номiнативностi як основнiй ознацi словосполучення, визначають специфiку "поведiнки" квантитативно-квалiтативних конструкцiй в структурi тексту. Зокрема, вони зумовлюють їх здатнiсть брати участь у реалiзацiї ряду текстових категорiй.


3. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ НЕТИПОВИХ ТЕКСТІВ

Тексти вивчаються у руслі агностичних, конструктивних, комунікативних і навчальних параметрів. Різноманітність текстів проявляється в наявності атрибутів – великих і малих форм, інформативних і неінформативних, емоційних і неемоційних, усних і письмових, вербальних і невербальних. Текст як елемент культури виступає важливим інгредієнтом конвенційних канонів і традицій. Як об’єкт літератури текст корелює із грою за змістом, з ритуалом – за формою. У текстах репрезентуються реальні та ірреальні події, зберігаються традиції минулого, у домислах і фантазіях створюються нові моделі картин світу. Змістові опозиції дане:: нове, відоме:: невідоме, важливе:: неважливе, тривіальне:: нетривіальне, серйозне:: несерйозне по-різному матеріалізуються в текстах. Типові тексти на відміну від нетипових характеризуються наявністю логічної зв’язності, ригористичної форми і структурно-композиційної даності. У нетипових текстах формальні зв’язки превалюють над змістовними, тому тут не реалізуються такі категорії, як заголовок, сюжет, зачин, кінцівка. Тексти з невідзначеними категоріями (прислів’я, загадки, висловлювання) розміщуються в антологіях за тематичним принципом.

Релевантним для нетипових текстів є дисгармонія між формою та змістом. Порівняйте наявність інформативних лакун у скоромовках, дитячих римуваннях:

Swinging, swinging, swinging high,

Swinging, swinging, swinging low.

Snap, snap, snap your fingers,

Tap, tap, tap your toes.

Hot cross buns! Hot cross buns!

One a penny, two a penny. Hot cross buns!

High stepping horses, High stepping horses,

High stepping horses, Jiggity, jiggity jog!

Невеликі за розміром, стилістично компресовані, семантично модифіковані АГВ складають групу нетипових текстів. Родовою формою для них є художні тексти. Спільною прогнозуюча функція. Пор. вірш, притчу, гумористичні висловлювання, оповідання тощо. Жанр (у руслі того або іншого функціонального стилю) позначений дієвістю конструктивного принципу, специфікою композиційної організації матеріалу та стилістичної репрезентації. До текстів малого жанру належать афоризми, парадокси, байки, прислів’я, семантика яких обумовлюється фактором об’єму. В АГВ речення зв’язані за змістом між собою в рамках загального задуму автора. Цільність тексту АГВ передбачає не тільки лінійно поданий зв’язок частин, але їх внутрішню упорядкованість, координаційну співвіднесеність (когерентність). У нетипових текстах спостерігається розрив між цільністю і зв’язністю. Тематична єдність нетипових текстів забезпечується лексичним повтором та іншими видами когезії. Когерентність АГВ є ілюзорною, що експлікується розривом між даним і новим, інтродукцією і фокусом.

Як відомо, тексти відносяться до комунікативних одиниць. Але поряд із цим їм притаманні ізоморфні номінативним одиницям риси: вони відкриті процесам скорочення та пролонгації. Внаслідок скорочення з’являються тези, анотації, резюме, а внаслідок пролонгації - серіали, коментарі, тексти-домисли тощо. Як і слова, деякі тексти (прислів’я, висловлювання, промовки, загадки) відносять до готових для вживання одиниць. Так, в односкладних реченнях (заголовки, накази, прохання) номінативні одиниці одержують "комунікативний" заряд. З іншого боку, складні номінації (типу a givememymoneybackor - Ikill - you expression) відносять ретроспективно до комунікативних одиниць[16]. Змінюваність, деривація текстів очевидна із появою вторинних комунікативних одиниць, що утворюються від прислів’їв, загадок, афоризмів тощо. Текстові інновації охоплюють не тільки поверхневу структуру, але також семантичні зсуви: від серйозного до несерйозного, від буквального до фігурального, від практичного до непрактичного, від очевидного до ірреального, від урочистого до гумористичного і т.д.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка