Звіт про науково-дослідну роботу розробка та впровадження кредитно-модульних технологій при вивченні математичних дисциплін Сумду (заключний) Начальник ндч, к т. н., доцент В. А. Осіпов Керівник ндр



Сторінка1/3
Дата конвертації13.03.2016
Розмір0.51 Mb.
  1   2   3


УДК 378.851 (477.52)

КП

№ держреєстрації 0106U011015



Інв. №

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

(СумДУ)


40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, тел. (0542)39-23-88

e-mail: info@maimo.sumdu.edu.ua




ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з наукової

роботи, д.ф.-м.н., проф.

______________А.М.Чорноус




ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ



Розробка та впровадження кредитно-модульних технологій при вивченні математичних дисциплін СумДУ

(заключний)

Начальник НДЧ,

к.т.н., доцент В.А.Осіпов


Керівник НДР,

канд. пед. наук, доцент Н.І.Одарченко

2010
Рукопис закінчено __________

Результати цієї роботи розглянуто науковою радою СумДУ

протокол від ______________

Список авторів
Керівник роботи
канд. пед. наук, доцент ____________ Н.І.Одарченко

Вступ,


Розділи 1, 2, 3

Виконавці:
канд. фіз.-мат. наук, доцент ____________ О.А.Білоус

Розділи 3, 4


асистент ____________ Н.М.Захарченко

Розділ 2
ст. викладач ____________ Т.В.Завальна

Розділ 4
канд. фіз.-мат наук, доцент ____________ Н.С.Мартинова

Розділи 1, 2



Реферат
Метою проекту є розробка і впровадження у навчальний процес кредитно-модульних технологій при вивченні математичних дисциплін.

Одним із результатів даного проекту є побудова принципів кредитно-модульного навчання та їх характерні риси щодо вивчення математичних дисциплін. Результати, отримані внаслідок роботи, можуть бути використані при розробці нових технологій навчання студентів та підвищення рівня математичної освіти, реформування математичної системи вивчення математичних дисциплін на різних етапах.

Відповідно до поставленої мети, розв’язуються наступні задачі:


  • розробка принципу модульності, що характеризуються конструюванням навчального матеріалу так, щоб він забезпечував досягнення кожної поставленої перед студентами дидактичної мети;

  • розробка принципу гнучкості, що передбачає відозміну форм організації навчально-пізнавальної діяльності та методів навчання, побудову програм, які б легко забезпечували можливість пристосування змісту навчання і шляхів його засвоєння до індивідуальних потреб студентів;

  • розробка принципу системності, дієвості і оперативності знань, що характеризуються спрямованістю навчання на розвиток особистості студента, що реалізуються через створення індивідуальних програм із засвоєння навчального матеріалу для кожного студента на основі результатів попереднього тестування;

  • розробка принципу паритетності, що передбачає забезпечення модульною програмою самостійність засвоєння студентами знань певного рівня;

  • розробка принципу різносторонності методичного консультування, що характеризується тим, що модульні програми містять поради викладачів, інші пояснювальні методи, що полегшують засвоєння інформації.

В ході роботи була досягнута мета і вирішені перераховані задачі, які відносяться до дослідження.

Зміст


Вступ ..............................................................................................................

5

1. Модульні технології навчання як напрямок у досягненні відповідної якості вищої освіти........................................................................................

13


2. Дослідження науково-методичного забезпечення розробки та впровадження кредитно-модульних технологій при вивченні математичних дисциплін..............................................................................

21


3. Проблеми контролю результатів навчання в умовах впровадження кредитно-модульних технологій..................................................................

30


4. Питання методики організації самостійної роботи студентів при вивченні математичних дисциплін у рамках кредитно-модульних технологій.......................................................................................................

40


Висновки




Перелік посилань.........................................................................................

46



Вступ

Сьогодні стратегічним напрямком модернізації вищої освіти України залишається підвищення рівня підготовки студентів, виховання самостійності, відповідальності, розвиток інтелектуальних здібностей та формування їхньої активної життєвої позиції. Це вимагає пошуку нових підходів до подальшого вдосконалення змісту, форм та методів навчання у вищій школі взагалі і математичних дисциплін зокрема.

Традиційна система освіти є консервативною у методах навчання, перетворюється в обузу суспільного розвитку.

Щоб освіта мала значну потребу для людей активного періоду життя, технологія навчання повинна розв’язати дві проблеми:



  • по-перше, необхідно знайти можливості неперервного розширення змісту освіти, яке б не загубило своїх цінностей протягом великого проміжку часу;

  • по-друге, необхідно зміст освіти поповнювати і розширювати з урахуванням попиту сучасного рівня і динаміки розвитку науки, прогресу і суспільства з ринковою економікою.

Кредитно-модульні технології навчання розробляється і впроваджуються у навчальну систему СумДУ при вивченні математичних дисциплін. Їх позитивними методами є:

  • інтеграція у всесвітній і європейський простір;

  • впровадження інформаційно-комунікаційних технологій і формування інформаційної культури;

  • свобода для студентів і викладачів у науково-дослідницькій роботі;

  • гуманізація для особистості студента. Відсутні перенавантаження під час здачі іспитів і заліків у відведені конкретні періоди у кінці семестрів і на сесіях. Вивчення і форма заліковості програмного матеріалу відбувається неперервно протягом навчального року. Поняття сесії втрачає зміст, за винятком заочної форми навчання.

Така система навчання дозволяє готувати спеціалістів широкого профілю, які б могли працювати у тій чи іншій сфері виробництва.

Основним принципом модульно-рейтенгової системи навчання є створення розвиваючої дидактичної системи, яка повинна функціонувати за певними об’єктивними нормами. Створюючи цю систему потрібно вирішити досить складні проблеми систематизації, організації та дозування змісту навчальної дисципліни.

Розв’язок цих проблем пов'язаний з визначенням системи модулів, щоб структуризації та систематизації змісту навчання протягом часу, який передбачається навчальним планом спеціальності. Модуль – є базовим поняттям модульно-рейтенгової системи навчання і оцінювання знань.

Оскільки термін «модульне навчання» семантично пов'язаний з поняттям «модуль», варто згадати існуюче на цей час поняття модуля в науково-методичній літературі. «Модуль – цілісно, логічно завершена програмна частина теоретичних знань, навичок і вмінь із певної навчальної дисципліни, адаптована до індивідуальних особливостей студентів в умовах диференційованого навчання» [2; 149].

На кафедрі математичного аналізу і методів оптимізації СумДУ ми виходимо з того, що модуль – це певний розділ, тема чи інша доза теоретичного та практичного змісту навчальної дисципліни. Саме завдяки модулю кожен викладач дозує зміст структури навчальної дисципліни на весь термін її вивчення, на кожен семестр, на певні частини навчального семестру, а можливо, на кожне аудиторне заняття. Ми прийшли до висновку, що не варто цілі модулі переносити на самостійну роботу, тобто самостійна робота дозується в межах кожного модуля.

При побудові модуля під час вивчення математичних дисциплін ми виходимо з таких основних принципів:



  • цільове призначення матеріалу;

  • певна повнота та цілісність навчальної інформації у модулі;

  • відносна самостійність елементів модуля;

  • оптимальна за часом та дозою подача інформації у процесі навчальних занять;

  • обов’язково реалізація зворотнього зв’язку при вивченні окремих частин модуля;

  • реалізація контролюючих функцій при засвоєнні навчальних завдань для досягнення поставленої у кожному модулі мети навчання.

Виходячи із цього ми використовуємо слідуючи модулі: навчальний модуль, змістовий модуль, міні-модуль.

Навчальний модуль – відносно самостійна, цілісна частина курсу математичних дисциплін, яка завдяки єдиному навчально-технологічному циклу поєднує кілька змістових модулів.

Міні-модуль – основна форма організації навчання. В модульно-рейтинговій системі вивчення математичних дисциплін, яка характеризується такими особливостями:


  • нерозривним зв’язком зі змістовним модулем;

  • 20-30 хвилинним часовим відрізком подання навчального матеріалу;

  • має певну, чітко визначену технологію навчання, яка координує сумісну діяльність викладача і студента.

Обсяг кожного змістовного модуля різний не тільки закінченістю міні-модулів, але й за обсягом стандартних друкованих сторінок. Це пояснюється необхідністю виконанням названих вище принципів побудови модулів. Але загальним для всіх навчальних і змістовних модулів є те, що вони починаються з визначення структури модуля, переліку основних понять, які дозволяють відокремити зміст модуля від інших. Обов’язково формулюється мета модуля.

Кожен навчальний і змістовний модуль закінчується системою питань для самоперевірки знань студентами. Окремо на початку кожного змістовного модуля після визначення його структури визначаються питання, що виносяться на самостійне опрацювання студентами.

Впровадження кредитно-модульних технологій навчання дозволяє переорієнтувати процес навчання від лекційно-інформативної форми до індивідуально-диференційованої, особистісно-орієнтованої, що спонукає до самоосвіти, студент навчається самостійно, творчо, індивідуальна робота проводиться з урахуванням творчих можливостей студента, він набуває і поглиблює свої знання.

Проте, на сьогодні виникає багато проблем, пов’язаних з використанням старих навчальних планів, відсутністю достатньої кількості аудиторій, збільшення навантаження на студента одночасно з декількох дисциплін, відсутності вільного вибору дисциплін, технічного обладнання тощо. І особливо треба сказати про збільшення у декілька разів навантаження на викладача. Але викладачі розуміють, що цим шляхом необхідно, оскільки без кредитно-модульних технологій неможливе як входження до європейського та світового простору, так і створення особистого привабливого іміджу вищого навчального закладу.

Перевагами системи введення модульних технологій організації освітнього процесу є те, що модульне вивчення курсу і систематичний контроль дозволить студентам рівномірно розпоряджатись своїм поза аудиторним часом протягом семестру для самостійної роботи, рейтингова система контролю знань стимулює працювати не тільки систематично, але й активно та якісно, чітко визначений рейтинг кожного модуля сприяє більш якісній організації навчального процесу, усуває суб’єктивність оцінки студента з боку викладача тощо.

Кредитно-модульна система потребує від викладача вміння постійно бути на рівні сучасних дидактичних і наукових вимог. У навчальному процесі він має відігравати скеровуючи функцію і під час методичної розробки заняття посилювати окрім навчальної, розвиваючої, виховної ще й мотиваційну та самоосвітню функції навчання.

Важливим є уміння методично грамотно використовувати логічно обґрунтовані змістові зв’язки: внутрішньо предметні між розділами і темами (смислові блоки) і окремими заняттями та, особливо, між предметні з метою дотримання дидактичного принципу цілісності знань і наступності в їх засвоєнні.

Не менш важливим є уміння викладача використовувати проблемно-пошукові методи навчання (евристичні та дослідницькі). Тому викладач має навчитися створювати такі умови, які дають можливість спрямувати навчальний процес таким чином, щоб студент був безпосереднім його учасником. Впровадження у навчальний процес кредитно-модульних технологій дозволяє формувати сучасне освітнє середовище на таких позиціях: базовий принцип – самостійність і творча активність того, хто навчається і хто навчає; зміст – гуманність, фахова глибина і досконалість; методи – інноваційні технології.

Впровадження у навчальний процес кредитно-модульні технології при вивченні математичних дисциплін припускає зміну часового співвідношення лекційних і семінарських занять: скорочення лекційного часу, збільшення часу на консультації та індивідуальну роботу студентів.

Система контролю знань, навичок і умінь повинна будуватися на єдиних об’єктивних критеріях, бути простою і зручною, одночасно визначати стан якості підготовки контингенту студентів не тільки з точки зору наявності предметних знань і вмінь, але й сформованості загальних і специфічних розумових дій, прийомів розумової діяльності та тих прийомів навчальної роботи, без яких програма навчання не може бути реалізована.

Рейтингова система оцінювання знань студентів успішно виконує такі функції: діагностичну, навчаючу, розвиваючу та виховну; знаходять відображення три організаційні принципи педагогічного контролю: виховний, систематичний, всебічний.

Дослідження, що проведені нами, показали що використання навчального рейтингу дає чимало відчутних переваг. Для студента, наприклад, значення рейтингової системи полягає у тому, що вона: орієнтує його на всебічне розкриття своїх здібностей; активує його роботу; робить її ритмічною і систематичною протягом усього семестру; вносить більше мотивованості в його дії; формує самостійність, ініціативність, творчість і відповідальність, що дуже важливо в умовах переходу в ринковий світ; підвищує об’єктивність оцінки його знань, майже повністю виключає випадкову залежність від вдалої чи не вдалої відповіді на заліку або іспиті, бо студент приходить до сесії з іншим наробком – багажем балів, які складають основу його майбутньої оцінки за опануванням змістом тієї чи іншої навчальної дисципліни.

Викладачеві рейтинг дає змогу: реалізувати його прагнення до диференційованого і індивідуального підходу в роботі зі студентами; бути не озвучувачем інформації з дисципліни, а помічником студентів у їх здобуванні знань; більш рівномірно розподіляти педагогічне навантаження протягом року, як і студентам уникати перевантаження в сесійний період, більш активно, творчо, методично обґрунтовано вести навчання.

Великі переваги рейтингової системи для організації навчального процесу: зникає упереджений підхід до оцінки знань, істотно розширюється шкала оцінок, що дає можливість більш об’єктивно порівнювати успіхи студентів; вступають в дію нові фактори заочення до праці, зростає роль змагання чи навіть конкуренції особистостей, підвищується відповідальність студента за результати навчання, що дуже важливо для утвердження в навчальному закладі, культу навчання; підвищується індивідуальне навчання; розширюються рамки і значення самостійної роботи студентів; зникає проблема відвідування занять, змінюються взаємини викладачів та студентів у напрямку утвердження сучасної педагогіки їхнього співробітництва.

А найголовніше те, що все це сприяє підвищенню якості навчання, більш високому рівню підготовки фахівців.


  1. Модульні технології навчання як напрямок у досягненні відповідної якості вищої освіти

Якісна освіта громадян – запорука успішного розвитку кожної країни. Проблема якості освіти в Україні на сьогодні є досить важливою, її розв’язання – необхідна умова конкурентоспроможності країни, високого рейтингу на освітній арені.

У широкому розумінні якість освіти – це відповідність закладених ресурсів, самого процесу навчання й отриманих результатів та наслідків щодо цілей освіти, стандартів і вимог суспільства.

Впровадження у навчальний процес вищих навчальних закладів освіти кредитно-модульних технологій стає особливо актуальним в умовах реформування освіти в України, оновлення її змісту та введення освітніх стандартів. Проблеми теоретичного обґрунтування кредитно-модульного навчання останнім часом приділяється багато уваги, зокрема в дослідженнях М.Працьовитого, Л.Ковальової, О.Скафи, З.Слєпкань, Н.Одарченко, В.Клочко, Т.Крилової, О.Орлової та ін. Але значно менше публікацій, які присвячені інструктивно-алгоритмічним процедурам безпосереднього впровадження цих технологій у навчально виховний процес вищих навчальних закладів, адже питання розробки і впровадження кредитно-модульної системи при вивченні математичних дисциплін є актуальним на рівні практичного впровадження як вагома ланка циклу педагогічного процесу.

Певні досягнення в питанні практичного впровадження кредитно-модульних технологій у навчальний процес існують на кафедрі математичного аналізу і методів оптимізації СумДУ. Дослідження проводяться за такими напрямками: розробка методології і методики кредитно-модульних технологій при вивченні математичних дисциплін; дослідження науково-методичного забезпечення; спостереження за навчальним процесом; розробка пакетів контрольних завдань для оцінювання навчальних досягнень студентів; дослідження матеріалів розробки і впровадження модульних технологій.

Було проведено аналіз дидактичної літератури, який дає змогу стверджувати, що поняття «кредитно-модульній технології» розглядаються в різних аспектах. Кредити розглядаються як залікові одиниці., мета яких забезпечення академічної мобільності студентів, забезпечення умов для реалізації ідеї безперервної освіти. Впровадження їх розв’язує задачі формування індивідуальних освітніх програм; порівняння кількісних і якісних показників рівня підготовки студентів (індивідуальний рейтинг); формування індивідуальних графіків навчання із можливістю переривання навчання (варіант: навчання – робота – навчання); формування навички планування життя й кар’єри, відповідальності за прийняття рішення, посилення особистої мотивації у навчанні.

В основу системи залікових одиниць узято європейську систему залікового перекладу кредитів (European Credit Transfer System – ECTS). Реалізація цього досягається шляхом поділу програмного матеріалу дисципліни на модулі, перевірки якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля, використання гнучкої та широкої шкали оцінки знань, вирішальним впливом кількості балів, одержаних за семестр на підсумкову оцінку з дисципліни.

Впровадження кредитно-модульних технологій при вивченні математичних дисциплін дозволяє основну увагу приділяти сприйняттю і розумінню того матеріалу, який буде подано у даному модулі. При вивченні матеріалу даного модуля обов’язково враховується мотивація і організація засвоєння знань. Адже цілком раціональним і доцільним є співвідношення: давати студентам стільки знань, скільки їм потрібно для успішної майбутньої (обраної за своїм бажанням) діяльності. Модульний же контроль при цьому є останньою ланкою в навчальному процесі.

Для успішного засвоєння модуля матеріал відпрацьовується на лекційних і семінарських заняттях, де студентів ознайомлюють з основним змістом модуля, принципами, закономірностями того матеріалу, який вивчається, його головними ідеями, напрямками розвитку науки взагалі з цього питання, визначають завдання для самостійної роботи.

Для одержання педагогічного ефекту від запровадження модульних технологій навчання необхідно чітко визначити інформаційну функцію , дидактичну роль та призначення усіх запропонованих студентам кредитів, а також відпрацювати систему методів, прийомів, вибрати засоби навчання, які будуть допомагати у створенні сприятливих умов для сприймання і усвідомлення навчальної інформації, формування міцних знань, умінь та навичок їх застосування у практичній діяльності, а також у встановленні рівнозначності між пізнавальними можливостями студентів та особливостями організації їх навчальної діяльності.

Практична реалізація кредитно-модульних технологій у навчанні полягає у системному і поступовому удосконаленні і модернізації традиційних рейтингової, модульної, модульно-рейтингової систем навчання.

При подачі навчальної інформації на лекційних заняттях для отримання високого рівня якості знань студентів, щоб впливати не тільки на “розум” студентів, але й на їхні почуття, можна використовувати таблиці, кваліфікаційні схеми, граф-схеми, діаграми, спеціальні позначення, іншу умовно-графічну наочність. Наприклад, при вивченні модулів “Теорія границь”, “Диференціювання функції однієї змінної”, “Застосування диференціального числення до дослідження функції” використовувалися схеми графічної інтерпретації границі числової послідовності, границі функції, таблиця похідних, таблиця правил диференціювання, схема дослідження функції та т. ін. Усі ці методи навчання впливають на діяльність студентів і приводять до активного засвоєння знань, розвитку пам’яті, уваги.

Метою даної статті є висвітлення кредитно-модульних технологій у досягненні відповідної якості математичної освіти студентами технічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

На семінарських заняттях в умовах кредитно-модульних технологій крім уже запропонованих схем, таблиць широко застосовують методичні розробки з тем, які вивчаються, індивідуальні дидактичні завдання на спеціальних картках. Семінарські заняття з конкретної теми – це відносно завершені ланки навчального процесу, які є ефективною формою організації навчання для включення усіх студентів у посильну діяльність. Тому методичні розробки з тем, що вивчаються у даному модулі, відіграють найважливішу роль у якісному засвоєнні основних питань програмного матеріалу, формуванні умінь та навичок. При розробці цих методичних вказівок ми розглядали їх як дидактичний елемент структури процесу навчання, в основі якого лежать принципи активізації самостійної роботи студентів. Тому вони мають таку схему:



1. Короткий виклад теоретичного матеріалу. Матеріал, який викладач подає на лекції у логічно систематизованій формі представляє собою складну за змістом навчальну інформацію великого обсягу. У методичних розробках здійснюється виділення окремих структурних елементів понять, що вивчалися на лекційному занятті, коротко і стисло встановлюються логічні взаємозв’язки і відношення між ними.

2. Розв’язування типових задач. Застосування теоретичного матеріалу, вміння самостійно робити узагальнення, порівняння, систематизацію навчальної інформації, відбувається під час розв’язання стандартних і нестандартних завдань. У запропонованих методичних розробках проводиться розбір типових задач з теми, що вивчається. При розв’язуванні цих задач здійснюється засвоєння нових знань, розвиваються творчі здібності та формується студент як самостійна особистість, що здатна діяти в умовах відсутності безпосереднього та постійного керівництва.

3. Завдання для самостійної роботи (подібні до типових задач) містять варіанти відповідей. Ці задачі розбиті за рівнями. У першому рівні пропонуються завдання, що потребують тільки основних знань і розуміння конкретних математичних понять з теми.

Наприклад, тема “Числова послідовність. Границя числової послідовності”.



Завдання першого рівня:

  1. Чи має границю послідовність: ?

  2. Обчислити суму перших трьох членів послідовності .

Відповідь: інша відповідь.

  1. Записати загальний член послідовності:

Відповідь: інша відповідь.

  1. Обчислити границю послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

  1. Обчислити границю послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

  1. Обчислити границю послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

  1. Обчислити границю послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

  1. Обчислити границю послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

  1. Записати 20-й член послідовності: 1; 7; 13; 19; ...

Відповідь: інша відповідь.

  1. Які з послідовностей є обмеженими: .

Відповідь:інша відповідь.

До другого рівня відносяться задачі, які використовуються для формування понять, безпосереднього застосування вивчених тверджень, законів, правил, закріплення алгоритмів. Вони не потребують спеціальної діяльності для пошуку методів їх розв’язування і результат одержуємо через два-три логічних кроки. Такі завдання повинні займати основне місце у навчальному процесі, так як вони спрямовані на стимулювання студентів до повторення набутих знань, до аналізу навчального матеріалу, до виконання дій для формування умінь та навичок.

Наприклад, ця ж тема: “Числова послідовність. Границя числової послідовності”.

Завдання другого рівня:


  1. Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

  1. Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

  1. Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

  1. Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

  1. Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

  1. Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

  1. Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Завдання третього рівня – це завдання, на основі яких можна організувати математичну діяльність студентів на рівні аналізу умови, складання плану розв’язання задачі, критичного осмислення одержаних результатів, доведення певних тверджень, отримання висновків і наявних фактів. Ці задачі застосовуються для глибокого засвоєння студентами математичних знань, як противага зубрінню забезпечують творче застосування знань, оволодіння деякими методами наукового пізнання.

З тієї ж теми пропонуємо завдання третього рівня:



  1. Довести за означенням, що .

  2. Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

  1. Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

  1. Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

  1. Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Кожне із цих завдань оцінюється певною кількістю балів. Студенти виконують їх самостійно, але під керівництвом викладача, яке спрямоване на досягнення певної мети виконання поставлених завдань. Розподіляються конкретні завдання між студентами з урахуванням їх індивідуальних пізнавальних можливостей.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка