Звіт про результати дослідження здійснено творчим об’єднанням „Технології оптимального розвитку особистості на замовлення



Сторінка1/22
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.29 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22





ТВОРЧЕ ОБ’ЄДНАННЯ

„ТЕХНОЛОГІЇ ОПТИМАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ”

КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ





ГЕНДЕРНИЙ ПОРТРЕТ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Звіт про результати дослідження










ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДІЙСНЕНО

Творчим об’єднанням „Технології оптимального розвитку особистості”
НА ЗАМОВЛЕННЯ

Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Кіровоградської ОДА
Період виконання дослідження: 1 лютого – 30 квітня 2007 року
ТРАВЕНЬ, 2007



Примітка Думки авторів даного звіту не обов’язково відображають точку зору замовників дослідження

ЗМІСТ

Вступ...............................................................................................................................................

3

1

Методологія дослідження.......................................................................................................

6




1.1 Мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження.............................................................

6




1.2 Опис інструментарію дослідження .................................................................................

7

2

Організація дослідження........................................................................................................

9




2.1 Опитування експертів .......................................................................................................

9




2.2 Контент-аналіз....................................................................................................................

9




2.3 Аналіз документів..............................................................................................................

9

3

Представлення результатів дослідження по напрямках.......................................................

10




3.1 Опитування експертів........................................................................................................

10




3.2 Контент-аналіз найрейтинговіших друкованих ЗМІ Кіровоградщини.........................

35




3.3. Аналіз даних статистики...................................................................................................

42

4

Загальні висновки та рекомендації.........................................................................................

48

Додатки............................................................................................................................................

59




Додаток 1 Зразок анкети для опитування експертів.............................................................

59




Додаток 2 Звіт про перебіг інтерв’ю......................................................................................

62




Додаток 3 Контактна інформація про експертів, відібраних у рамках дослідження по складанню гендерного паспорта Кіровоградської області...................................................

63




Додаток 4 Кодувальні матриці за результатами конвент-аналізу.......................................

69




Додаток 5 Окремі дані гендерної статистики по Кіровоградській області.........................

93




Додаток 6 Гендерний склад депутатів місцевих рад усіх рівнів Кіровоградської області.......................................................................................................................................

112




Додаток 7 Сучасне розуміння основних понять гендерної теорії.......................................

115




Додаток 8 Основні виконавці дослідження...........................................................................

119




Додаток 9 Інформація про ТО „ТОРО”..................................................................................

120




Додаток 10 Реєстраційні форми на експертне опитування







Додаток 11 Розшифровки відповідей експертів



Вступ
Конституція України (стаття 24) гарантує всім громадянам рівні права незалежно від статі. Але юридична рівність не завжди обумовлює рівність фактичну. Саме тому питанням інтегрування ґендерного підходу в державну політику України, просування ґендерної рівності в усі сфери життєдіяльності суспільства приділяється значна увага. І в цьому ключі розуміння механізмів творення ґендерної політики є надзвичайно важливим.

Проголошений Україною курс на інтегрування до європейського співтовариства зумовлює перегляд механізмів здійснення державної політики, надання послуг органами влади. Країна, що обрала шлях інтегрування до світової спільноти, має визнати людину, її права своєю головною цінністю. Це означає, що жінки і чоловіки, незважаючи на біологічні відмінності, у суспільному контексті (економічні, політичні, освітні, культурні та інші права) повинні мати рівні можливості для власної самореалізації.

Разом з тим для України і по сьогодні ще характерна відсутність чіткого розуміння необхідності таких підходів. Подібна ситуація спостерігається не тільки на загальнонаціональному рівні, а й у регіональному вимірі.

Питання розвитку гендерного рівноправ’я потребує проведення відповідних аналітичних досліджень, впровадження гендерного аналізу в повсякденну практику управління соціально-економічними процесами та їх оцінки. Урахування на регіональному рівні гендерної складової при здійсненні тих чи інших політик дозволить максимально наблизити надаваємі державою послуги до конкретного споживача (мешканця Кіровоградщини); сприятиме забезпеченню гендерної чутливості, тобто, врахуванню існуючого становища жінок і чоловіків при плануванні певних дій чи політик.

Під час виконання дослідження вживалися такі терміни:



  • гендер (від англ, gender) - це поняття ввійшло у вжиток із соціології та визначає соціальну стать людини на відміну від біологічної статі, тобто соціально-рольовий статус соціальні можливості людини (чоловіка і жінки) в усіх сферах життєдіяльності, освіті, професійній діяльності, доступі до влади, розподілі сімейних ролей, репродуктивній поведінці тощо;

  • гендерна асиметрія - нерівність шансів чоловіків і жінок у різних соціальних сферах, обумовлена традиційними уявленнями про їх призначення;

  • гендерна демократія - система волевиявлення двох статей, жінок і чоловіків у громадянському суспільстві як рівних у можливостях і правах, що законодавче закріплені та реально забезпечені у політико-правових принципах, діях, розбудові суспільних і державних структур з урахуванням гендерних інтересів і потреб;

  • гендерна експертиза - 1) аналіз документів, текстів, програм, політики з позицій гендерних принципів; 2) розгляд соціальних, законодавчих, економічних та інших питань з позиції гендерних досліджень; 3) порівняльна оцінка на гендерність;

  • гендерна лексика - сукупність слів і словосполучень, фраз, правил і понять, які стосуються гендерної проблематики;

  • гендерна освіта - 1) процес засвоєння гєндерних знань, гендерне навчання; 2) сукупність гендерних знань, отриманих внаслідок гендерного навчання;

  • гендерна рівність (gender equality) - процес справедливого ставлення до жінок і чоловіків, тобто - це рівні права та рівні можливості для жінок і чоловіків у суспільстві, рівні умови для реалізації прав людини, участі в національному, політичному, економічному, соціальному та культурному розвитку; отримання рівних винагород за результатами участі;

  • гендерна свідомість - характеристика свідомості із встановленням відмінностей за типом чоловічого та жіночого (чоловіча та жіноча свідомість);

  • гендерна статистика - наука, яка вивчає та відображає співвідношення чоловіків і жінок у різних сферах життєдіяльності суспільства;

  • гендерна чутливість (gender sensitivity) - один із критеріїв оцінки планування змін, проектів, методів дослідження й аналізу. Чутливість у гендерному відношенні - це врахування існуючого становища жінок і чоловіків при плануванні певних дій. що сприяють встановленню гендерного балансу, не погіршуючи становища жінок і чоловіків;

  • гендернии аналіз - якісний та кількісний аналіз будь-якої інформації, що має гендерну цінність, мета якого - визначити присутність у відносинах, що вивчаються, невідповідності, нерівності та встановити межі гендерної дискримінації. Він охоплює збирання деталізованої гендерної інформації, яка стає основою політичного планування, встановлення міри впливу гендерних програм і планів на гендерну нерівність. Гендерний аналіз сприяє глибшому розумінню відмінностей у впливі жінок і чоловіків на політику розвитку, а також засвідчує як гендерне нерівні відносини можуть впливати на досягнення та цілі гендерної політики, зокрема на гендерну рівність;

  • гендерний розподіл праці - форма розподілу праці згідно із уявленням про "чоловічу" і "жіночу" роботу на базі гендерних відмінностей, які, хоч і створюються, як вважають, соціальне, є наслідком "природних" якостей і здатностей статей;

  • гендерні ролі (gender roles) - 1) зразки поведінки жінок і чоловіків, які ґрунтуються на традиційних очікуваннях, пов'язаних із статтю; 2) сукупність загальноприйнятих стереотипів, суспільних норм і правил поведінки, які визначають приналежність людини тій чи іншій статі;

  • гендерні стереотипи (gender stereotype) - 1) набір загальноприйнятих у суспільстві норм і суджень стосовно поведінки, мотивів, потреб жінок і чоловіків, що базуються на уявленнях про чоловіче (маскулінне) і жіноче (фемінне); 2) упереджені загальновизнані уявлення про статус чоловіка та жінки, норми їх поведінки, мотиви вчинків, які відображають існуючі гендерні відмінності та взаємовідносини;

  • глибинне інтерв’ю – метод збору інформації, що передбачає опитування респондента шляхом ведення з ним розмови за завчасно складеним сценарієм;

  • глибинне напівструктуроване інтерв’ю – вид глибинного інтерв’ю, що ведеться за завчасно складеним сценарієм, але передбачає варіативність відповідей респондента;

  • державна гендерна політика - це діяльність (або бездіяльність у разі свідомої відсутності такої діяльності) державних інституцій, спрямована на здійснення безпосередньо або опосередковано забезпечення рівних прав, свобод і можливостей для жінок і чоловіків, утвердження гендерної демократії та формування гендсрної культури в суспільстві;

  • дискримінація за статевою ознакою (sex discrimination) - практика, через яку одній статі надається перевага щодо іншої;

  • експерт – особа, що є компетентною в темі дослідження та може надати кваліфіковану відповідь на запитання дослідників;

  • експертне опитування – методика збору первинної інформації, що передбачає опитування експертів з тої чи іншої проблеми;

  • інтерв’юер – особа, що здійснює опитування;

  • маскулінність - 1) система властивостей особистості, що традиційно вважаються чоловічими; 2) сукупність ознак, які відрізняють чоловіка від жінки (вони передбачають відповідність власній статевій приналежності, прийняття статево-рольових стереотипів, дотримання чоловічих норм, вироблення типових для чоловічої статі форм поведінки, способів самореалізації);

  • опитувальник – перелік запитань, що ставляться респонденту;

  • первинна інформація – статистична інформація, зібрана під час контакту із респондентами;

  • польовий етап дослідження – безпосередній збір первинної інформації;

  • респондент – особа, яку опитують;

  • розшифровка інтерв’ю – підготовка друкованого варіанту розмови з експертом, попередньо записаної на диктофон.

  • сексизм - дискримінація за ознакою статі, тобто зверхнє, зневажливе ставлення представників однієї статі до іншої;

  • сім'я - 1) група осіб, споріднених через кревні зв'язки, шлюб або усиновлення чи удочеріння, що формують економічну одиницю, дорослі члени якої відповідають за виховання дітей; 2) унікальний соціальний інститут формування загальнолюдських цінностей, відтворення людських ресурсів, встановлення суспільних відносин;

  • торгівля людьми чи інша незаконна угода про передачу людини - продаж, інша оплачувана передача людини, а також здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законними чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою її втягнення у злочинну діяльність;

  • фемінність - 1) властивість особистості, що передбачає відповідність жінки власній психологічній статі, дотримання жіночих статево-рольових норм, типової для жінки поведінки, цінностей, установок, 2) сукупність ознак, які відрізняють жінку від чоловіка.

1 Методологія дослідження


    1. Мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження


Метою дослідження є формування гендерного портрету Кіровоградської області задля привернення уваги представників влади, бізнесу, громадських організацій до врахування гендерних аспектів соціально-економічного розвитку області та застосування гендерного аналізу на стадії розробці програм, планів, проектів та їх оцінки.
Виходячи із загальної мети дослідження, передбачається вирішити такі завдання:

  • аналіз представництва жінок і чоловіків в органах державної влади та органах місцевого самоврядування на різних ієрархічних рівнях із вивченням можливостей впливу статей на прийняття рішень щодо місцевого розвитку;

  • аналіз соціально-економічного становища жінок і чоловіків в області;

  • аналіз участі жінок і чоловіків в економічній діяльності;

  • оцінка респондентами ступеню власної соціальної захищеності та рівня його залежності від гендерної складової;

  • оцінка реального стану поінформованості мешканців області про суть гендерної демократії;

  • надання практичних пропозицій по урахуванню гендерної складової в розробці програм, планів, проектів соціально-економічного розвитку області.

  • визначення існуючих проблем, з якими стикаються ОГС, місцева влада, ЗМІ, групи населення, які потерпають від браку дотримання своїх прав на місцевому рівні;

  • визначення та оцінка існуючого рівня співпраці органів влади з ОГС у питанні просування ідеалів гендерної рівності на Кіровоградщині.


Об’єктом дослідження є державний сектор (органи влади та місцевого самоврядування), сектор організацій громадянського суспільства (ОГС), Кіровоградщини та засобів масової інформації (ЗМІ).
Предметом дослідження є сектор активних ОГС, органів влади Кіровоградщини, що безпосередньо займаються впровадженням в регіоні гендерної політики, а також провідні ЗМІ Кіровоградщини.
Територією проведення дослідження є Кіровоградська область.
1.2 Опис інструментарію дослідження
1.2.1. Методи.

Методом збору емпіричної інформації було глибинне інтерв’ю з представниками ОГС, представниками місцевих органів влади та засобів масової інформації, які виступають в ролі експертів та відібрані за методом снігової кулі;

Крім того для досягнення поставленої мети та розв’язання конкретних завдань у дослідженні було використано такі методи аналізу: аналітико-описовий метод, за допомогою якого було проаналізовано статистичні матеріали з теми дослідження; метод контент-аналізу – для моніторингу найрейтинговіших регіональних ЗМІ на предмет частоти висвітлення інформації гендерного спрямування.
1.2.2. Вибірка.

а) Опитування експертів

Координацію державної політики по впровадженню ґендерної рівності на Кіровоградщині здійснює управління у справах сім'ї, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації, відділи у справах молоді та спорту райдержадміністрацій, міськвиконкомів. Вони підпорядковуються окрім управління молоді та спорту профільним заступникам з гуманітарних (соціальних) питань райдержадміністрацій та виконкомів міст обласного підпорядкування.

Крім того реалізацією в області цієї політики займаються й організації громадянського суспільства гендерного спрямування. Кількість останніх станом на початок 2007 року становить близько 100. Проте активно діє з них не більше 20 відсотків. Тому під терміном “активно діюча організація” розуміємо ОГС, яка відповідає таким критеріям:


  • є офіційно зареєстрованою;

  • працює не менше 2-х років;

  • має досвід виконання не менше 2-х програм чи проектів та відома у своєму регіоні;

Певну роль у формуванні гендерної політики в регіоні у царині інформування громадськості про ідеали паритетної демократії відіграють місцеві ЗМІ.

Тож названі вище державні та громадські інституції разом із регіональними засобами масової інформації становлять основу експертної вибірки, що була сформована за методом снігової кулі та налічує:



  • 25 експертів – представники керівного складу районних державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських рад обласного підпорядкування;

  • 25 експертів – представники структурних підрозділів управління сім’ї, молоді та спорту Кіровоградської ОДА;

  • 25 експертів – представники провідних регіональних громадських організацій.

  • 25 експертів – представники місцевих мас-медіа.

Контактна інформація про залучених експертів наведена у Додатку 3.
б) Контент-аналіз
До складу вибірки увійшли п’ять найрейтинговіших друкованих ЗМІ, що розповсюджуються на всій території Кіровоградської області. До уваги брався кожен примірник зазначених ЗМІ, видрукуваний у 2006 році.

Обсяг вибірки становив:

  1. газета „Діалог”– україномовна, наклад 97200 примірників (стать редактора – чол.)

  2. газета „21-й канал” – двомовна, наклад 52600 примірників (стать редактора – чол.)

  3. газета „Новий погляд” – двомовна, наклад 35000 примірників (стать редактора – жін.)

  4. газета „Украина-Центр” – російськомовна, наклад 20145 примірників (стать редактора – чол.)

  5. газета „Народне слово” – україномовна, наклад 19711 примірників (стать редактора – чол.)

Концепти, які бралися до уваги (одиниці сукупності):

  • клас «Професія»: влада, професія, експерт, можливість, кар’єра, зростання, політика, вплив, професійна термінологія, назви спеціальностей, спеціалізацій, посад, керівник, управлінець, робота тощо;

  • клас «Сім’я»: родина, сім’я, діти, допомога, дім, батьки, виховання, традиція, мати, батько тощо.

  • клас «Самореалізація»: творчість, духовність, освіта, віра, релігія, активність тощо.

  • клас «Ґендер»: рівність можливостей чоловіків і жінок, ґендер, паритетна демократія, паритет, представництво у владі, соціальна роль, маскулінність, фемінність, секстизм, ґендерні стереотипи, домінування, домашнє (побутове) насильство, ґендерний баланс тощо.

Емоційне ставлення до класу виражається по концептах, що він містить, і позначається таким чином (позитивне (+), негативне (-), нейтральне (=)).

2 Організація дослідження


2.1 Опитування експертів
Основні етапи дослідження:

  • підготовчий етап (формування технічного завдання; складання програми дослідження; формування вибірки, підготовка інструментарію, його удосконалення; формування групи інтерв’юерів та їх навчання; проведення пілотного дослідження);

  • етап польового дослідження (проведено 92 інтерв'ю з представниками цільових груп дослідження, проведено контент-аналіз ЗМІ, проаналізовано статистичні та аналітичні матеріали, а також результати попередніх соціологічних досліджень згідно теми дослідження);

  • етап аналізу результатів дослідження (проаналізовано результати дослідження, підготовлено звіт по одержаних результатах, підготовлено висновки та рекомендації за результатами дослідження)


2.2 Контент-аналіз
Контент-аналіз було проведено за методом одноразового вибіркового спостереження. На першому етапі дослідження були підібрані друковані засоби масової інформації, які мали наступні ознаки: 1) орієнтовані на масового читача; 2) розповсюджуються на території всієї області та 3) мають найбільший наклад (порівняно із усіма обласними виданнями). До аналізу не бралися видання, орієнтовані на моноґендерні групи (чоловічі або жіночі). На другому етапі дослідження були визначені концепти (критерії) та окремі лексичні одиниці (індикатори), які бралися до уваги під час проведення дослідження.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка