Звіт про роботу Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова за 2007/2008 навчальний рік Київ 2008 звiт про роботу Національного педагогічного



Сторінка8/26
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.26 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   26

Запланований обсяг загальноуніверситетського навчального навантаження виконано повністю.

Протягом минулого навчального року науково-методичними радами інститутів, навчально-методичним управлінням, науково-методичною радою університету завершено переведення навчального планування в європейські кредити. Зокрема в модифікованих навчальних планах зменшено тижневе аудиторне навантаження студентів-бакалаврів до 28   29 годин, а спеціалістів до 22   24 годин на тиждень, для магістерських програм підготовки за одинарними спеціальностями – 18 годин на тиждень.




Мал. 1.5.2. Зростання контингенту студентів університету

(денна форма навчання)

Фактичний контингент студентів в 2007/2008 н.р. суттєво зріс (мал. 2) і разом з контрактниками становить 18109 осіб, зокрема за формами навчання (мал. 3):

- денна форма навчання – 9754 осіб;

- заочна форма навчання – 7183 осіб;

- вечірня форма навчання – 453 осіб;

- докторанти, аспіранти – 719 осіб.

Всього в поточному 2007/2008 н.р. були задіяні 1164,5 ставок професорсько-викладацького складу університету (відповідно до рішення Міністерства освіти і науки України держава фінансувала 807 ставок).






Мал. 1.2.3. Структура контингенту студентів в 2007-2008 н.р.

На 2008/2009 навчальний рік робочі навчальні плани з усіх спеціальностей і форм навчання та освітньо-кваліфікаційних рівнів розроблені з врахуванням принципів кредитно-модульної системи, яка передбачає надання пріоритету самостійній роботі студентів під відповідним контролем викладача. (в рамках запланованих годин індивідуальної роботи).

Передбачуваний контингент студентів на 2008/2009 навчальний рік без врахування контрактників I і V курсів становитиме 17331 особу.

Всього за нормативними розрахунками на 2008/2009 навчальний рік потрібно 1057 ставок, з яких державне фінансування заробітної плати професорсько-викладацького складу університету становитиме відповідно до рішення Міністерства освіти і науки України – 886,6 ставок (держбюджет). Таким чином, залежно від виконання плану контрактного прийому більше 171,4 ставки необхідно буде фінансувати за рахунок позабюджетних коштів.

Розрахунковий обсяг загальноуніверситетського педагогічного навантаження у 2008/2009 н.р. становитиме 918481 годину: 550276 годин (60 %) планується на аудиторні заняття, 52914 годин (6 %) – на індивідуальну роботу викладачів для консультування та контролю за самостійною роботою студентів і 210782 години (23 %) – на позааудиторну навчальну роботу (мал.4).



Мал. 1.5.4. Прогнозована структура навчального навантаження професорсько-викладацького складу на 2008-2009 н.р.

Неупереджений аналіз досягнутих результатів свідчить, що запровадження рейтингових технологій активізує навчальну та науково-дослідну роботу студентів, підвищує зацікавленість в оволодінні знаннями, а що найголовніше – стимулює систематичну самостійну роботу студентів.

Кафедрами університету самостійна робота студентів розглядається як органічна та абсолютно необхідна складова навчального процесу. Викладачами з кожної навчальної дисципліни розроблено методичні комплекси для забезпечення самостійної роботи студента відповідно до сучасних вимог (в тому числі в електронному вигляді). Їх основою є ретельно відібраний навчальний матеріал, який виноситься для самостійного опрацювання з урахуванням рекомендацій щодо бюджету часу, необхідного для опрацювання матеріалу студентом.

Завдання для самостійної роботи диференціюються з урахуванням досвіду навчальної діяльності студентів у вищому навчальному закладі, специфіки навчального предмета, освітньо-кваліфікаційного рівня, за яким студенти здобувають вищу освіту. Тому завдання з навчальних дисциплін різні за характером: репродуктивні, творчі, комбіновані. Особлива увага приділяється організації самостійної роботи студентів І курсів університету. Студентам старших курсів (особливо освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”) пропонуються завдання науково-пошукового змісту, зокрема, такі завдання, як: ситуативні педагогічні завдання, написання творів, розробка конспектів занять, дидактичних ігор, діагностичних методик, проведення спостережень за дітьми в різних видах діяльності, самостійне опрацювання інформаційних джерел, побудова формальних схем політичного прогнозування, аналіз соціологічних закономірностей політичного середовища тощо. Для методичного супроводу самостійної роботи студентів широко використовуються наявні можливості Web-порталу університету та Internet-сайти інститутів. На сайтах інститутів розміщено електронні підручники, методичні матеріали, тексти лекцій, завдання для лабораторних робіт, вимоги до написання курсових і кваліфікаційних робіт та багато іншого матеріалу, який може бути корисним для організації самостійної роботи студентів. Це забезпечує можливість одночасного звернення до багатьох джерел навчальної інформації великої кількості студентів, спілкування за допомогою мережі Інтернет студентів між собою та з викладачами.

Важливе місце в організації самостійної роботи студентів відведено контролю за її виконанням. З цією метою викладачами кафедр складаються графіки контролю самостійної роботи студентів із фахових навчальних дисциплін на кожний семестр, в яких визначаються дисципліна, розділ навчальної програми, котрий виноситься на самостійне опрацювання, завдання, форма контролю, термін виконання.

Контроль за самостійною роботою студентів проводиться в різних формах: під час семінарських та лабораторних занять; у вигляді колоквіумів та контрольних робіт; шляхом перевірки рефератів з опрацьованих тем та проблем; під час індивідуальних та групових консультацій; у вигляді тестової форми поточного і підсумкового контролю знань; у формі педагогічних есе, анотацій до першоджерел, захистів авторських проектів, тьюторських занять. Наприклад, на кафедрі теорії і методики навчання природничо-географічних дисциплін одним із способів здійснення навчальної діяльності є застосування викладачами кафедри алгоритмів виконання конкретних професійних дій учителя. До всіх видів самостійної роботи студентів запропоновані необхідні для опрацювання інформаційні джерела та алгоритми для виконання (зразки таблиць, схем, складених планів-конспектів, дидактичних матеріалів тощо). Такий алгоритмічний підхід до виконання навчально-методичних завдань, забезпечення студентів необхідною інформацією та обладнанням, наявність взірців оформлення результатів самостійної діяльності та готовності викладачів здійснювати своєчасну консультаційну та контрольну роботу є важливими складовими навчального середовища, орієнтованого на формування у майбутніх учителів потреби в знаннях та умінь самостійно працювати.

Для успішного вивчення навчальних дисциплін викладачі університету проводять спеціальні методичні семінари, на яких ознайомлюють студентів з методикою опрацювання науково-методичної літератури.

З метою удосконалення організації самостійної роботи студентів проводиться робота щодо відновлення функціонування філій університетської бібліотеки в студентських гуртожитках.

У колективі університету склалася система забезпечення якості вищої освіти, що базується на поєднанні високого рівня викладання навчальних дисциплін з ефективними формами контролю засвоєння знань студентами: поточний контроль, модульний контроль шляхом оцінювання студентами навчального матеріалу, що складає завершений модуль (відповідно до графіків, розроблених на кафедрах); проведення ректорських, директорських контрольних робіт; підсумкової атестації студентів.


1.6. Практична підготовка майбутніх фахівців. Організація навчальної, виробничої, педагогічної практик, бази їх проведення.
На етапі реформування освіти та входження України в європейський освітній простір практична підготовка набуває статусу основної складової у навчанні фахівців. У системі професійної підготовки вона є необхідною частиною навчально-виховного процесу, що на основі здобутих теоретичних знань забезпечує безперервне та послідовне формування у студентів практичних умінь і навичок, сприяє їх професійному становленню як педагогів.

Діяльність професорсько-викладацького складу університету в звітному навчальному році була спрямована на активний пошук нових сучасних підходів до практичної підготовки фахівців на всіх етапах здобуття вищої освіти. Упродовж навчального року з’ясовувався стан практичної підготовки студентів університету, надавалася методична допомога у питаннях, що стосуються організації практик: навчальних, виробничих, літніх, організаційно-виховних. Особлива увага зверталася на пошуки нових сучасних форм організації практик, що сприятимуть формуванню у студентів основних компетентісних професійних характеристик, зокрема професійних умінь і навичок прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових конкурентних умовах, потреби систематично самостійно поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності тощо.

Практична підготовка студентів у НПУ імені М.П. Драгоманова здійснюється через систему навчальних, виробничих (педагогічних) та організаційно-виховних практик і лабораторних робіт з педагогіки. Зазначені види практики реалізуються через відповідні форми практичної підготовки з урахуванням освітньо-кваліфікаційних рівнів: на ІІ курсі організаційно-виховна практика (переважно у літній період у позашкільних та оздоровчо-виховних дитячих закладах освіти) триває 3–4 тижні, на ІІІ курсі практика триває від 2 до 4 тижнів, на ІV курсі – 6 тижнів (в Інституті фізичного виховання та спорту – 8 тижнів). На V курсі (ОКР «спеціаліст») тривалість практики становить 6 тижнів (в Інституті корекційної педагогіки та психології – 17 тижнів), для студентів, які навчаються за програмою підготовки магістрів, додається щонайменше 4 тижні асистентської безвідривної практики. Середня тривалість педагогічної практики становить 18–28 тижнів.

Таблиця 1.6.1.

Види практики

Курс

Назва практики

Тривалість

(у тижнях)

2

Організаційно-виховна в позашкільних закладах освіти

3–4

3

Пропедевтична педагогічна практика

4

4

Педагогічна (виробнича) практика для освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”

6

5

Педагогічна (виробнича) практика для освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст”

6–17

5

Педагогічна (асистентська) практика для освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр”

6

Усього:

26–37

Для забезпечення належного рівня практичної підготовки в інститутах університету розроблено та затверджено в установленому порядку наскрізні програми проведення практик з урахуванням освітньо-кваліфікаційних рівнів, на основі яких розроблено робочі програми відповідних видів практик.

З метою підвищення методичного рівня проведення практик в інститутах та відділі практичної підготовки розроблено або удосконалено відповідні навчально-методичні документи, зокрема чітко визначено перелік звітної документації, розроблено програми інструктивних нарад керівників практик, звітних конференцій студентів тощо. Залежно від потреб продовжується робота з удосконалення навчальних програм практик з метою приведення їх у відповідність до сучасних вимог, зокрема оновлюється зміст практичної і професійної підготовки студентів.

Перелічені загальні напрямки діяльності з практичної підготовки студентів реалізуються через вибір нових концепцій організації та методичного забезпечення навчальних, виробничих практик та організаційно-виховних практик, організацію фахової підготовки студентів на семінарських, лабораторних заняттях, навчання студентів роботи в позашкільних закладах освіти, удосконалення програм практик та їх методичного забезпечення з метою покращення рівня підготовки студентів до здійснення професійної діяльності, постійне оновлення та затвердження переліку навчально-виховних закладів освіти як базових для проходження практик та пошук нових форм співпраці між навчально-виховним закладом та університетом, обмін досвідом організації практики з іншими вищими педагогічними закладами освіти (зокрема Сумський, Тернопільський, Миколаївський, Херсонський педагогічні університети).

Так, реалізація завдань практичної підготовки відбувається шляхом диференціації та індивідуалізації змісту програм практик та лабораторних занять, зокрема варіативністю завдань, пропонованих студентам, що дозволяє враховувати їх теоретичну та практичну підготовку, індивідуальні особливості, особливості закладу, де проводиться практика, тощо.

Упродовж 2007/2008 н. р. в університеті оновлено та затверджено в установленому порядку перелік базових навчально-виховних закладів освіти для проходження практики студентами університету, розроблено зразки договорів про співпрацю між базовим навчально-виховним закладом та університетом, а також зразки звітної, зокрема фінансової, документації.

Базами для проведення виробничих, педагогічних та організаційно-виховних практик є кращі навчально-виховні заклади України, зокрема м. Києва.

До керівництва практикою залучаються досвідчені викладачі університету та вчителі або співробітники установ, де студенти проходять практику. Для підвищення якості керівництва практикою удосконалено спосіб закріплення за студентами керівників від фахових кафедр і кафедр педагогіки та психології.

Фахові виробничі та навчальні практики організовуються також на базі спеціалізованих установ, зокрема у музеях, архівах, органах внутрішніх справ, судах, управліннях юстиції, комітетах Верховної Ради України, фонді політичного прогнозу, в управліннях освіти районних держадміністрацій, Академії муніципального управління, міському психологічному центрі, Центрі соціальної служби молоді, реабілітаційних центрах, приймальниках-розподільниках тощо.

Традиційно перед початком практики в інститутах проводяться настановні конференції тривалістю 1–3 дні, де студентів ознайомлюють з метою та завданнями практики, пропонують їм необхідні методичні матеріали тощо. Практика обов’язково завершується підсумковою конференцією, на якій студенти обговорюють свої досягнення та проблеми, що виникли, діляться досвідом роботи (власним або вивченим), враженнями від з’ясованого тощо. В інститутах університету широко застосовується форма відкритого захисту звітів студентів про проходження практики.

В Інституті іноземної філології педагогічні практики, зокрема установчі та підсумкові конференції, традиційно організовуються за підтримки посольства Росії, що дає змогу вивести професійну практичну підготовку студентів на міжнародний рівень.

Під час практики студенти використовують як традиційні, так і нетрадиційні форми роботи. Так особливим видом роботи практикантів Інституту історичної освіти є організація та проведення колективних творчих справ (КТС) таких як подорожі-знайомства, вікторини, усні журнали, трудові справи, концерти художньої самодіяльності, театральні постановки, спортивно-масові заходи тощо. Зокрема, практиканти організовували конкурси дитячої творчості з метою пошуків дитячих талантів, конкурс малюнків з актуальних тем, екологічні ігри-конкурси, тематичні заходи, присвячені державним святам та визначним датам, наприклад, Дню рідної мови, Дню Конституції тощо. З метою спрощення звітної документації та підвищення рівня її оформлення за пропозицією кафедри методики викладання історії та суспільно-політичних дисциплін уже другий рік студенти звіти про проходження педагогічної практики подають у формі “дайджест-звітів” з широким використанням фотодокументів, що ілюструють їх різнопланову навчальну та методичну роботи під час практики. Така пропозиція схвалена студентською аудиторією та знайшла підтримку серед методистів інших кафедр.

Відповідно до навчального плану другий рік проводиться педагогічна практика для студентів спеціалізації “сімейний вихователь” (гувернер) в умовах виховання дитини в сім’ї протягом 4-х тижнів. Базою проведення даного виду практики були родини, що виховують дітей дошкільного віку. Сім’ї для проходження студентами педагогічної практики відбиралися разом з фахівцями Центру раннього інтелектуального розвитку. Зміст педагогічної практики в сім’ї розкрито в “Програмі педагогічної практики в сім’ї” (рекомендовано МОН України від 2 червня 2003 р.).

Неперервний, «наскрізний» характер має педагогічна практика в Інституті соціальної роботи та управління. Починаючи з другого семестру першого курсу, протягом всього терміну навчання студентів вона відбувається у різних навчально-виховних та соціальних закладах м. Києва. Тривалість практики від курсу до курсу збільшується, ускладнюються завдання, що дає можливість поступово готувати студентів до самостійної професійної діяльності та виконання різнопланових завдань. Студентів навчають здійснювати різні види соціальної допомоги окремим категоріям населення. При цьому особливе місце у підготовці до практики займає психологічна складова підготовки студентів до таких видів роботи.

Завдяки значній організаційній і методичній роботі було удосконалено організацію навчальних і поновлено проведення виїзних практик в Інституті природничо-географічної освіти та екології та в Інституті корекційної педагогіки і психології.

В Інституті інформатики та Фізико-математичному інституті упродовж останніх років значно модернізувалася практика з навчання студентів виготовлення та використання засобів навчання, суттєва увага звертається на виготовлення мультимедійних засобів, створення комп’ютерних презентацій, використання існуючого та створення власного програмного забезпечення тощо.

Питання організації педагогічної практики в університеті систематично розглядаються на засіданнях ректорату, Вченої та Науково-методичної рад. За результатами обговорення питання стану та перспектив практичної підготовки студентів університету приймалися відповідні рішення, більшість з яких виконано, а інші перебувають у стадії завершення, оскільки потребують значного часу для виконання.

Організаційно-виховна практика передбачена в Інституті іноземної філології, Інституті фізичного виховання та спорту, Інституті мистецтв, Інституті соціальної роботи та управління, Інституті історичної освіти та Інституті природничо-географічної освіти та екології. Вона організовується для студентів ІІ–ІІІ курсів і триває 3–4 тижні.

Під час організаційно-виховної практики у студентів ефективно формуються вміння та навички роботи з дітьми й молоддю у позашкільних закладах освіти, зокрема у таборах оздоровлення та відпочинку, санаторіях, будинках дитячої творчості тощо.

Для підвищення рівня організаційно-виховної практики у 2007–2008 навчальному році відділом практичної підготовки оновлено перелік баз для проходження практик, організовано розподіл та підготовку студентів до роботи в позашкільних закладах освіти, зокрема в літніх таборах відпочинку дітей.

Базами для проходження організаційно-виховної практики, з якими підписано договори про співробітництво, є такі: МДЦ „Артек” (АРК Крим, м. Гурзуф); ДОК „Юність” (м. Євпаторія); ДОТ „Каштан” (смт Козин, Київська обл.); ДОТ „Верховина” (смт Верховина, Івано-Франківська обл.); ДОТ „Променистий” (смт Буча, Київська обл.); ОТ „Юний романтик” (м. Одеса); Дитячий санаторій „Піонер” (м. Київ, Пуща-Водиця); ДОТ „Енергія” „Київобленергія” (смт Ворзель, Київська обл.); ОТ „Лісовий” СБУ (смт Ворзель, Київська обл.); ДОТ „Світанок” (м. Київ, Житомирське шосе); Київський палац дітей та юнацтва (м. Київ) та ін.

Протягом звітного навчального року продовжувалося співробітництво з МДЦ „Артек”. На виконання домовленостей студенти університету (зокрема Інституту історичної освіти, Інституту соціальної роботи та управління, Інституту корекційної педагогіки та психології, Інституту інформатики, Фізико-математичного інституту, Інституту природничо-географічної освіти та екології, Інституту мистецтв та ін.) під час проходження організаційно-виховної практики працювали на посадах вихователів в МДЦ „Артек” протягом навчального року та у літній період.

Для забезпечення реалізації основних напрямків перебудови освіти, підвищення якості навчання студентів та їх практичної підготовки в університеті продовжується робота над пошуком нових форм проведення практик, виробленням сучасних критеріїв і показників ефективності їх проведення (з урахуванням вимог ECTS), продовжується розробка системи галузевих зв’язків між роботодавцями та університетом для забезпечення здобуття студентами професійних навичок під час проходження виробничої практики та з метою їх майбутнього працевлаштування.

1.7. Моніторинг якості освіти в університеті.

Форми і методи контролю за навчально-виховним процесом.
З ініціативи і за завданням нашого ректора академіка В.П.Андрущенка з вересня 2005 року в університеті започатковано моніторинг якості освіти: кафедральний – щомісячно ; директорський – раз у квартал; ректорський – один раз у півроку. Цю роботу організовує і методично скеровує Науково-методичний центр моніторингу якості освіти.

Моніторинг якості освіти в НПУ імені М.П.Драгоманова – це постійний, систематичний збір дослідницькими методами (спостереження, експеримент, аналіз, синтез і контроль) інформації про навчально-виховний процес з метою визначення і реалізації шляхів підвищення якості освіти.

Складова моніторингу якості освіти – моніторинг навчальних досягнень.

Виходячи з даного визначення, у нашому університеті для проведення моніторингу якості освіти використовуються різні форми та методи і, зокрема, в поточному навчальному році проведено п’ять декад інститутів:



  • Інституту іноземної філології – листопад 2007 року;




  • Інституту гуманітарно-технічної освіти – грудень 2007 року;




  • Інституту філософської освіти і науки – лютий 2008 року;




  • Інституту природничо-географічної освіти і екології – березень2008 року;




  • Інституту історичної освіти – квітень 2008 року;

Підсумки декад заслуховувалися на засіданнях Вченої ради університету і були прийняті відповідні рішення.

Відділом оцінювання навчальних досягнень і атестації (нач. відділу – проф. Сиротюк Володимир Дмитрович) організовувалися і проводилися ректорські контрольні роботи.

Так, у листопаді 2007 року проведено 158 ректорських контрольних робіт, до виконання яких залучені 2317 студентів. За результатами цих контрольних робіт успішність загалом по університету складає 89%, а показник якості – 71,7%.

Найбільш висока абсолютна успішність в Інституті мистецтв – 96%.

На 2 місці Інститут корекційної педагогіки та психології та Інститут фізичного виховання та спорту – 95%;

третє – Інститут педагогіки та психології – 94%;

на четвертому місці (91%) - Інститут фізико-математичної та інформативної освіти;

п’яте – 90% - Інститут природничо-географічної освіти та екології;

шосте – 89% - Інститут соціальної роботи та управління;

сьоме – 88% - Інститут політології, права;

восьме – 86% - Інститут іноземної філології;

дев’яте – 84% - Інститут історії та філософії педагогічної освіти;

десяте місце - (81%) – Інститут історичної освіти;

Останнє одинадцяте місце – (76%) - розділили Інститут української філології і Інститут гуманітарно-технічної освіти.

За показниками якості:

1 місце – 87% - Інститут корекційної педагогіки та психології;

2 місце – 86% - Інститут фізичного виховання і спорту;

3 місце – 85% - Інститут соціальної роботи та управління;

4 місце – 79% - Інститут природничо-географічної освіти та екології;

5 місце – 73% - Інститут політології, права;

- Інститут мистецтв;

6 місце – 72% - Інститут педагогіки і психології;

7 місце – 65% - Інститут іноземної філології;

- Інститут фізико-математичної та інформатичної освіти;

8 місце – 64% - Інститут гуманітарно-технічної освіти;

- Інститут історії та філософії педагогічної освіти;

9 місце – 61% - Інститут історичної освіти;

10 місце – 60% - Інститут української філології.

В порівнянні з результатами ректорських контрольних робіт минулого семестру 2007 року за абсолютною успішністю плюсові відхилення мають Інститут фізико-математичної та інформатичної освіти – (+7,6%), Інститут природничо-географічної освіти та екології – (+9%), Інститут соціальної роботи та управління – (+5%), Інститут корекційної педагогіки та психології та Інститут педагогіки та психології – (+3%). Всі решта в мінусі і найбільш (-11%) в Інституті іноземної філології.

В порівнянні з результатами літньої сесії за абсолютною успішністю плюсові відхилення в Інституті фізичного виховання і спорту – (+1,4%) та Інституті мистецтв (+0,2%) В решти всіх з мінусом і найбільше (-23,5%) в Інституті української філології.

Щодо показників якості, то в порівнянні з результатами контрольних робіт минулого семестру плюсові відхилення мають Інститут природничо-географічної освіти та екології – (+20%), Інститут фізико-математичної та інформативної освіти і науки – (+18%), Інститут української філології та Інститут соціальної роботи та управління – (+12%), Інститут колекційної педагогіки та психології (+7%). Всі решта інститутів з мінусом, в т.ч. найбільше Інститут іноземної філології - (-18%).

За якістю в порівнянні з результатами літньої сесії плюсові відхилення мають 9 інститутів, в т.ч. найбільше в Інституті фізичного виховання і спорту (+38%). З мінусом Інститут гуманітарно-технічної освіти – (-8%), Інститут історії та філософії педагогічної освіти – (-5%), Інститут історичної освіти – (-4%), Інститут української філології (-2%).
У весняному семестрі з 14 по 25 квітня проведено 258 ректорських контрольних робіт, до виконання яких залучені 3463 студенти. Абсолютна успішність по університету складає 86 %, а показник якості - 73 %. Найкращі показники з абсолютної успішності в Інституті фізичного виховання та спорту – 96%.

На 2 місці Інститут соціальної роботи та управління – 97%;

третє – Інститут корекційної педагогіки та психології – 96%;

на четвертому місці (95%) - Інститут української філології;

п’яте – 90% - Інститут іноземної філології;

шосте – 89% - Інститут мистецтв;

сьоме – 87% - Інститут політології та права та Інститут педагогіки та психології;

восьме – 86% - Інститут історичної освіти;

дев’яте – 83% - Інститут природничо-географічної освіти та екології;

десяте місце - 82% – Інститут гуманітарно-технічної освіти;

одинадцяте місце – 81% - Фізико-математичний інститут;

дванадцяте місце – 79% - Інститут соціології, психології та управління;

тринадцяте місце – 75% - Інститут інформатики;

чотирнадцяте місце – 73% - Інститут розвитку дитини;



Останнє п’ятнадцяте місце – (72%) - Інститут філософської освіти

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   26


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка