Звіт щодо проведення моніторингового дослідження мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів



Скачати 220.16 Kb.
Дата конвертації29.03.2016
Розмір220.16 Kb.
Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів
На виконання наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 05.10.2012 № 715-ОД «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2012-2013 навчальному році» у жовтні-листопаді 2012 року працівниками навчально-методичного відділу моніторингу якості освіти було проведено дослідження мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів м.м. Глухів, Ромни та Великописарівського району.

Мета даного дослідження полягала у виявленні рівня навчальної мотивації учнів початкових класів та визначенні рівня володіння вчителями початкової школи основними методами мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів.

Для досягнення даної мети були поставлені завдання, які передбачали аналіз досліджуваної проблеми, розробку діагностики, проведення моніторингового дослідження, обробку і узагальнення отриманих результатів, надання рекомендацій щодо формування і підвищення рівня позитивної мотивації навчальної діяльності школярів за сучасних умов.

Об’єктом дослідження виступив стан навчальної мотивації учнів і методи її формування.

Предметом дослідження – умови та методи, що стимулюють позитивну мотивацію в учнів початкових класів на уроці та заважають її формуванню.

Враховуючи мету і завдання дослідження, була сформована вибірка, яка охопила учнів перших та четвертих класів, крім комплектних класів, й учителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Був розроблений пакет інструментарію, який містив три види анкет за соціальними групами: учні та вчителі початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів. В анкетуванні брали участь 772 першокласника, 667 учнів четвертих класів та 105 учителів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів м.м. Глухів, Ромни та Великописарівського району. Анкети для учнів передбачали питання на визначення рівня навчальної мотивації учнів початкових класів. Анкети для вчителів містили твердження на визначення рівня володіння вчителями початкової школи основними методами мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів. Після обробки результатів всі дані були занесені у таблиці та проаналізовані.

Таблиця 1



Статевий розподіл

учнів перших класів загальноосвітніх навчальних закладів

Загальна кількість респондентів

У тому числі:

Хлопці

Дівчата

772

407

365

Діаграма 2



Статевий розподіл

учнів перших класів загальноосвітніх навчальних закладів

За місцем проживання респонденти розподілилися наступним чином: 83% - жителі міста та 17% - жителі села (див. таблиця 2, діаграма 3).
Таблиця 2

Розподіл респондентів за місцем проживання


Загальна кількість респондентів

У тому числі:

Сільська місцевість

Місто

772

133

639

Діаграма 3



Розподіл респондентів за місцем проживання

Основні тенденції розвитку навчальної мотивації учнів перших класів за напрямками (соціальному, пізнавальному, меркантильному, професійно-ціннісному, спонукальному) наведені в діаграмі 4.

Діаграма 4



Напрямки розвитку навчальної мотивації

учнів перших класів


Проаналізувавши результати моніторингового дослідження, можна сказати, що пізнавальні мотиви, пов’язані зі змістом навчальної діяльності та процесом її виконання, займають лідируючу позицію у відповідях учнів. Їх підтримують 89% школярів. Анкетування показало, що 96% першокласників навчаються тому, що на уроках їм цікаво. Велика кількість респондентів (92%) зазначили, що їм подобається бути знаючою та освіченою людиною, цікавою для оточуючих, 90% - навчаються тому, що у наш час треба багато всього знати. Ці факти свідчать про орієнтацію учнів на оволодіння новими знаннями, спрямованість на вдосконалення способів здобуття знань. Навчання для них це засіб пізнання дійсності.

Значна кількість першокласників (84%) відмітили, що вчаться для того, щоб у майбутньому мати гарну роботу, що вказує на високу професійно-ціннісну навчальну мотивацію учнів. Певно на це вплинули деякі соціальні установки нашого суспільства.

Здійснений аналіз мотивації навчання молодших школярів дає змогу зробити висновок, що 89% респондентів м.м. Глухів, Ромни та Великописарівського району мають чітко визначені соціальні мотиви, тобто такі, що пов’язані зі статусом учня. Так, 94% першокласників навчаються тому, що хочуть аби батьки могли ними пишатися, 83% - вчаться, щоб не засмучувати їх. Як показало опитування, дуже важливим для школярів є ставлення учня до вчителя і вчителя до учня. Тому 93% дітей відповіли, що вчаться, бо їм подобається класний керівник, і 93% учнів навчаються тому, що їм подобається, коли їх хвалить учитель у класі.

Слід зазначити, що соціальні мотиви полягають у прагненні дітей зайняти певну позицію, місце у відносинах не тільки з учителем і батьками, а й потребу учнів у спілкуванні з іншими дітьми, вміння налагоджувати стосунки з ровесниками, заслужити у них авторитет. Певно тому значна кількість першокласників відповіла, що навчаються, бо не хочуть відставати від інших учнів та своїх товаришів (85% опитаних), що їм цікаво спілкуватися з однокласниками (85%).

Соціальні мотиви навчальної діяльності учнів початкових класів полягають також у прагненні одержувати знання, у розумінні необхідності вчитися. Тому 96% дітей зазначили, що вчаться, бо хочуть отримувати гарні оцінки і що у наш час всі вчаться (85%).

Слід зазначити, що 46% школярів відмітили спонукальну силу навчальної діяльності. Більшість учнів (92%) навчаються тому, що їм подобається, коли їх хвалять вдома. В той же час показало опитування, тільки незначна кількість дітей (30%) ходить у школу, бо їх змушують батьки.

За результатами отриманих даних, мотивація навчальної діяльності учнів перших класів певним чином пов’язана з безпосередньою матеріальною вигодою особистості. На це вказують 59% опитаних. Першокласників приваблюють деякі зовнішні аспекти шкільного життя. Так, 71% респондентів зазначили, що навчаються, бо їм подобається ходити до школи у новій шкільній формі, з новим портфелем.

Оцінка знань для першокласників має особливу спонукальну силу тому, що вона означає успіх або неуспіх дитини у навчанні і відповідно до цього радість чи незадоволення батьків. Як показав аналіз, 47% учнів навчаються тому, що не хочуть бути покараними за невдачі у школі.

У проведеному моніторинговому дослідженні взяло участь 667 учнів четвертих класів загальноосвітніх навчальних закладів. Із них 51% - хлопці, 49% -дівчата (див. таблиця 3, діаграма 5).

Таблиця 3



Статевий розподіл учнів четвертих класів


Загальна кількість респондентів

У тому числі:

Хлопці

Дівчата

667

340

327

Діаграма 5

Статевий розподіл учнів

у загальноосвітніх навчальних закладах

Із них 76% учнів є жителі міста, а 24% – сільської місцевості (див. таблиця 4, діаграма 6).

Таблиця 4



Розподіл респондентів за місцем проживання


Загальна кількість респондентів

У тому числі:

Сільська місцевість

Місто

667

160

507

Діаграма 6



Розподіл респондентів за місцем проживання


Що стосується навчальної мотивації учнів четвертих класів, то основні тенденції її розвитку за напрямками (соціальному, пізнавальному, меркантильному, професійно-ціннісному, спонукальному) наведені в діаграмі 7.

Діаграма 7



Напрямки розвитку навчальної мотивації

учнів четвертих класів

За результатами проведеного дослідження найбільш вираженими для учнів четвертих класів є професійні (95%) та пізнавальні (79%) мотиви.

Навчаються краще, щоб отримати в майбутньому гарну професію 95% учнів. Високий показник професійно-ціннісних мотивів скоріше за все пояснюється розумінням школярами практичної значущості знань для подальшого життя, інтерес до того, що допоможе у майбутньому. Але, як показало дослідження, в четвертих класах, шкіл районів порівнянно з першими, дещо змінюється зміст і характер пізнавальних мотивів, зменшується інтерес до розумової діяльності.

Пізнавальні мотиви проявляються у пробудженні пізнавальних інтересів школярів і реалізуються шляхом отримання задоволення від самого процесу навчання та його результатів. Тому формування у школярів пізнавальних мотивів повинно бути провідною метою діяльності кожного вчителя.

Майже всі опитані (93%) намагаються вчитися краще, щоб більше знати та уміти. Якщо діти отримують хорошу оцінку, то їм найбільше подобається, що вони добре знають навчальний матеріал (88%). У свою чергу, коли діти отримують негативну оцінку, то через погану підготовку до уроку засмучується 78%.

Аналіз мотивації навчання школярів четвертих класів дає змогу визначити, що 71% респондентів мають чітко визначені соціальні мотиви. Так, 81% учнів намагаються гарно вчитися, щоб їх клас був кращим у школі, 78% навчаються, щоб бути корисним людям, 68% дітей, щоб їх поважали та хвалили товариші. Слід відзначити той факт, що для більшості опитаних (87%) у намаганні вчитися краще, важливим чинником є похвала батьків, 77% учнів, вчаться, щоб їх любила і хвалила вчителька. Тобто, можна відмітити, що авторитет батьків для дітей є більш вагомим, ніж авторитет учителя.

Більшість школярів досліджуваних районів (94%), отримують хороші оцінки, щоб батьки пишалися ними, 88% респондентів - щоб учитель був радий. Велика кількість школярів першого району (74%) та 48% і 29% другого та третього відповідно гарно вчатся, щоб товарищі поважали і були ними задоволені.

Зважаючи на викладене вище, слід зазначити, що соціальні мотиви учнів четвертих класів полягають у прагненні бути корисним суспільству, родині, підготуватися до дорослого життя. Прояви цих мотивів у навчальному процесі свідчать про розуміння школярами загальної значущості навчання, про готовність поступатися особистими інтересами заради суспільних, прагнення посісти певну позицію у взаєминах з оточуючими, заслужити їх авторитет.

Для 53% учнів четвертих класів важливим напрямком для мотивації навчальної діяльності є спонукальні мотиви. Так, 64% респондентів отримують хорошу оцінку, щоб не тягти клас назад. Намагаються вчитися краще, щоб не тягти клас назад 67% учнів одного із районів та 35% і 49% четверокласників інших районів.

Таким чином, специфікою спонукальних мотивів є вплив на свідомість дітей наступних чинників: вимог батьків, авторитету вчителів, колективу однолітків та інше.

На меркантильні мотиви навчання припадає 42% від загальної кількості відповідей. Так, 74% школярів першого району та 47% і 27% двох інших районів вчаться краще, щоб згодом отримувати багато грошей. Отримує хороші оцінки, щоб їм купили красиві речі 31% опитаних.

Отже, меркантильними мотивами в умовах розвитку ринкової економіки не варто нехтувати. Даний вид мотивів пов’язаний із безпосередньою матеріальною вигодою особистості, він діє вибірково і більшою мірою залежить від індивідуальних психологічних особливостей кожної дитини.

Прикрим є той факт, що 22% учнів першого району стверджують, що у школі їх часто сварять і докоряють вчителі. В свою чергу у другому та третьому районах цей показник значно нижчий (12% і 13% відповідно). Не бажають ходити у школу 11% опитаних всіх досліджуваних районів. Це говорить про несприятливий психологічний клімат у деяких класних колективах.

У моніторинговому дослідженні мотивації навчальної діяльності учнів початкових класів взяли участь 105 учителів загальноосвітніх навчальних закладів м.м. Глухів, Ромни та Великописарівського району.

Із них: 47% - вчителі вищої категорії, 24% - І категорії, 12% - ІІ категорії, 17% - спеціалісти (див. таблиця 5, діаграма 8).


Таблиця 5
Розподіл учителів початкових класів


Загальна кількість

респондентів

Категорії

спеціаліст

ІІ категорія

І категорія

вища категорія

105

18

13

25

49

Діаграма 8



Розподіл учителів початкових класів


Зазвичай навчальну діяльність дитини спонукають не одним мотивом, а системою різноманітних мотивів, які переплітаючись, перебувають у певному взаємозв’язку.

В ході дослідження моніторингова група визначила такий результат: усі вчителі початкових класів використовують у своїй роботі різні методи мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів: пізнавальні, емоційні, вольові, соціальні (див. таблиця 6, діаграма 9). Це повинно сприяти зростанню свідомості молодших школярів у навчанні, активному та усвідомленому включенню в роботу, створенню внутрішнього налаштування на подальшу цілеспрямовану діяльність.

Таблиця 6
Методи мотивації та стимулювання

вчителів початкових класів навчальної діяльності учнів



Методи мотивації та стимулювання

(загальна кількість)

Застосовую регулярно


Застосовую іноді

Не застосовую

%

%

%

Вольові

75

24

1

Емоційні

60

36

4

Пізнавальні

65

34

1

Соціальні

62

33

5

Діаграма 9


Методи мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів

У внутрішній структурі груп мотивів спостерігається більш суттєва диференціація методів мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів, які використовують учителі.

Діаграма 10



Вольові методи мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів


Анкетування вчителів показало, що переважна більшість (75%) використовують вольові методи мотивації (див. діаграма 10). Найчастіше (95%) вони вдаються до формування відповідального ставлення до навчання учнів початкових класів, 89% висувають відповідно до навчальних програм навчальні вимоги, 86% - інформують про обов’язкові результати навчання. До заохочення самостійності учнів, надаючи лише необхідну допомогу, вдаються 77% респондентів, у своїй роботі формують навички самоорганізації – 77%. Крім того слід сказати, що значна кількість опитаних досліджуваних районів (74%) спонукають школярів до рефлексії своєї поведінки, тобто звертають увагу дітей на зміст власних пізнавальних зусиль, до розгляду їх з точки зору очікуваного результату. У той же час, лише 27% освітян застосовує стратегію розробки спеціальних пізнавальних труднощів з тим, щоб стимулювати навчальну діяльність школярів, і 41% спонукає учнів до прогнозування їх майбутньої життєдіяльності.

Діаграма 11



Емоційні методи мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів


На основі аналізу відповідей можна зазначити, що емоційними методами мотивації користуються 60% учителів початкової школи (див. діаграма 11).

Анкетування показало, що педагоги працюють над створенням сприятливої психологічної атмосфери, очевидно розуміючи, що передумовами формування позитивної мотивації до пізнання нового та якісного засвоєння знань є рівень психологічного комфорту учнів, їхнє емоційно-цілісне ставлення до навчального закладу.

У внутрішній структурі групи емоційних методів мотивації навчальної діяльності учнів майже кожен з учителів (97%) вважає за необхідне застосовувати заохочення і похвалу, 82% - створюють ситуації успіху на уроках і 95% - надають при потребі моральну підтримку. Зазначимо, що засудження і покарання як метод стимулювання мотивації використовує лише 2% респондентів. Але відповіді школярів на це питання дещо відрізняються від думки вчителів.

Слід відмітити, що 90% респондентів у своїй роботі враховують індивідуальні особливості нервової системи учнів. Тобто вони розуміють, що взаємини між учителем і учнем мають бути доброзичливими, основаними на поєднанні вимогливості і справедливості, дитина має відчувати зацікавленість учителя у поліпшенні її успішності.

Одним із найефективніших мотиваційних механізмів підвищення розумової активності в початковій школі є ігровий характер навчальної діяльності. Тому 84% вчителів районів застосовують включення у навчальну діяльність ігор (дидактичних, предметних, спортивних та інших). На своїх уроках використовують естетично-значимий матеріал 62% педагогів. Слід зазначити, що намагаються при потребі здійснювати перебудову своєї діяльності, імпровізувати 54% респондентів, а використовують на уроках елементи змагання для стимулювання навчальної діяльності учнів лише 42% опитаних.

Негативним є той факт, що у своїй роботі вчителі недостатньо застосовують систематичний показ на уроках успіхів як окремих учнів (54%, 30%, 48%), так і груп школярів (18%, 22%, 30%), і лише 18%, 35%, 27% респондентів досліджуваних районів відповідно авансують успіх дітей при виконанні навчальних завдань.

Діаграма 12
Пізнавальні методи мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів

Розглянемо особливості застосування вчителями пізнавальних методів мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів. Як видно з діаграми 12, лише 65% опитаних застосовують ці методи у своїй роботі. А це дуже мало, адже відомо, що яким би ступенем самостійності не здійснювалася пізнавальна діяльність учнів, вона завжди була і буде похідною, залежною від діяльності вчителя тому, що при використанні цих методів збагачується навчальна мотивація дітей, розвиваються пізнавальні інтереси, зростає зацікавленість не тільки процесом навчання, а й змістом.

Анкетування показало, що більшість респондентів (72%) реалізовують на всіх уроках один із найважливіших принципів навчання – опору на життєвий досвід як на джерело знань, що спрямований на розвиток особистості дитини, і є одним із головних чинників підвищення мотивації учнів до навчання. Тому формування у школярів пізнавальних мотивів повинно бути провідною метою діяльності кожного вчителя.

Серед прийомів розвитку пізнавальних мотивів учнів, які використовують на уроках, значна кількість опитаних (97%) назвала заохочення пізнавальної активності школярів, 91% працюють над формуванням і 93% - над навчанням основним прийомам навчальної діяльності. Більшість респондентів (85%) поєднують на своїх уроках індивідуальну, групову та колективну форми діяльності учнів, 79% працюють з опорою на міжпредметні зв’язки, 77% використовують у своїй роботі творчі завдання, що допомагає створювати творчу атмосферу, 78% вибирають навчальні завдання різного рівня, 65% опитаних створюють проблемні ситуації.

Прикрим є той факт, що лише 47% учителів м.м. Глухів, Ромни та Великописарівського району використовують на уроках такий поширений метод, як «мозкова атака», при якому розвивається зацікавленість дітей процесом пізнання, що сприяє підвищенню активності учня, розвитку його творчого потенціалу, 45% спонукають учнів до пошуку альтернативних рішень, 39% пред’являють на уроках завдання «на кмітливість», які сприяють стимулюванню навчальної діяльності учнів початкових класів. Все це свідчить про те, що вчителі мало залучають учнів до активної діяльності, тобто на заняттях переважають традиційні методи одностороннього пояснення, коли учень пасивно сприймає інформацію, що недопустимо у початкових класах.

Слід звернути увагу, що тільки незначна кількість учителів (23%) вводить в урок елементи історизму, 37% опирається на цікаві факти науки.

Досить активно на уроках приділяється увага співробітництву учнів та вчителів. Про це зазначили 91% опитуваних.


Діаграма 13



Соціальні методи мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів

Діаграма 13 дає уявлення про частоту використання вчителями соціальних методів мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів. Їх застосовують 62% респондентів.

Слід зазначити, що вчителі намагаються сприяти дружній комфортній атмосфері у класних колективах. Так, 95% початківців створюють ситуації взаємодопомоги, 79% - включають учнів у колективістські форми діяльності, 73% - вдаються до емпатії, співпереживання, 75% - працюють над пошуком контактів і співробітництва.

На основі аналізу відповідей можна зазначити, що 81% опитаних розвивають у школярів бажання бути корисним Батьківщині. Такий метод мотивації як вираження довіри використовують 74% респондентів. Намагаються сформувати у дітей прагнення наслідувати сильну особистість 56% вчителів.

Лише 54% респондентів першого району та 35% освітян другого і 33% - третього звертають увагу на професійну спрямованість учнів молодших класів. Як показала статистика, педагоги мало уваги приділяють таким інноваційним методам як рецензування (25%) і взаємоперевірки (30%).

Опитування виявило, що 98% вчителів одного із районів на уроках застосовують демократичний стиль спілкування з учнями, але при цьому деякі з вчителів (2%) зазначили, що при спілкуванні зі школярами поєднують демократичний і ліберальний стилі. Тоді як 76% і 82% педагогів двох інших районів використовують демократичний стиль, при цьому 14% і 12% відповідно зазначили, що при спілкуванні зі школярами у них переважає авторитарний стиль.

Формування повноцінних мотивів навчальної діяльності багато в чому залежить від взаємин між учителем і учнем, які регулюються педагогічним тактом вчителя. Справжній учитель кожним своїм словом і дією має переконувати дітей у своїй щирості, доброзичливості, справедливлості. Тільки за цих умов можна виховувати позитивні мотиви до навчання, як до відповідальної, цікавої і радісної праці.



Висновки

Таким чином, на підставі результатів анкетування ми можемо зробити висновки:




  1. Навчальна мотивація учнів як перших, так і четвертих класів, розвивається у кількох напрямках: соціальному, пізнавальному, меркантильному, спонукальному, професійно-ціннісному. Найбільш вираженим для обох вікових груп є пізнавальні та професійно-ціннісні мотиви.

  2. Як свідчать результати отриманих даних, динаміка мотивації учіння визначається зростанням інтересу до зовнішньої сторони навчальної діяльності на першому році навчання.

  3. Радикальних змін у мотивації учіння першокласників й учнів четвертих класів не відбувається. Отримані дані дають змогу констатувати деяку схожість у мотивації навчальної діяльності молодших школярів у всіх класно-вікових групах. Але, як показало дослідження, в четвертих класах, шкіл районів порівнянно з першими, дещо змінюється зміст і характер пізнавальних мотивів, зменшується інтерес до розумової діяльності.

  4. Вчителі у роботі з учнями застосовують усі групи методів мотивації та стимулювання навчальної діяльності: емоційні, пізнавальні, вольові, соціальні. Причому, приоритетними є вольові методи мотивації.

  5. Педагоги на уроках недостатньо використовують пізнавальні методи навчальної мотивації учнів, мало залучають дітей до активної діяльності, у роботі переважають традиційні методи одностороннього пояснення, коли учень пасивно сприймає інформацію. Неналежним чином застосовують такий метод як «мозкова атака», пред’являють на уроках завдання на кмітливість, приділяють увагу створенню проблемних ситуацій.

  6. У своїй мотиваційній діяльності деякі вчителі віддають перевагу якійсь одній або двом групам методів мотивації, не використовуючи при цьому інші методи. Наприклад, вольовій, коли інформують про обов’язкові результати навчання, а потім пізнавальній, коли формулюють проблемну задачу та більшу частину часу присвячують її розв’язанню. У результаті цього підтримується зацікавленість лише у сильних учнів.

  7. Вчителі реалізовують на уроках один із найважливіших принципів навчання – опору на житєвий досвід, як на джерело знань, який спрямований на розвиток особистості дитини, і є одним із головних чинників підвищення мотивації учнів до навчання.

  8. У своїй роботі початківці недостатньо застосовують професійну орієнтацію та формування професійної спрямованості учнів.

  9. Анкетування показало, що вчителі намагаються розумно поєднувати вимогливість і справедливість у роботі, застосовувати заохочення і похвалу.

  10. У своїй роботі освітяни недостатньо працюють над створенням ситуації успіху на уроках, мало застосовують систематичний показ успіхів як окремих учнів, так і груп школярів.

  11. Незначна кількість учителів вводить в уроки елементи історизму, опирається на цікаві наукові факти.

  12. Анкетування показало, що вчителі мало уваги приділяють такому інноваційному методу як рецензування та взаємоперевірки.

  13. Опитування виявило, що вчителів на уроках застосовують демократичний стиль спілкування з учнями, але при цьому деякі з вчителів зазначили, що при спілкуванні зі школярами поєднують демократичний і ліберальний стилі, а деякі у спілкуванні зі школярами користуються авторитарним стилем.

  14. Активна увага на уроках приділяється співробітництву учнів та вчителів.

  15. Майже всі вчителі у своїй роботі застосовують ігрову діяльність.


Рекомендації

  1. Вчителям початкових класів бажано організовувати навчально-виховний процес з урахуванням інтересів, бажань і можливостей психофізичного здоров’я учнів.

  2. Доцільно порівнювати результати роботи учнів тільки з їх власними досягненнями, а не з досягненнями інших дітей, не використовувати оцінку як метод дисциплінарного впливу на особистість учня, застосовувати різні способи педагогічної підтримки.

  3. Вчителям початкових класів необхідно співпрацювати зі шкільним психологом, соціальним педагогом задля комплексної діагностики мотивації навчальної діяльності учнів з метою корегування їх мотиваційної сфери.

  4. Практичному психологу та соціальному педагогу потрібно забезпечити соціально-психологічний супровід навчально-виховного процесу в період адаптації учнів першого класу та четвертого при переході в п’ятий.

  5. Психологам доцільно відвідати навчальні заняття в початкових класах та зробити психологічний аналіз застосування позитивних мотивів навчальної діяльності школярів для виявлення сформованості мотивації та пошуку оптимальних шляхів її підвищення.

  6. Вчителям варто давати оцінку виконаної роботи так, щоб вона свідчила, нехай навіть, про невеликі досягнення в навчальній діяльності учнів та забезпеченні їх пізнавальних потреб, настроювала на нову пізнавальну активність.

  7. Під час формування нових знань залучати учнів до продуктивної діяльності, пропонуючи їм завдання, які б стимулювали самостійність мислення, формування здібностей пошукової діяльності, розвиваючи таким чином у школярів уміння працювати з інформацією: здобувати, порівнювати, аналізувати та оцінювати її.

  8. Вчителям варто більше уваги приділяти навчанню прийомам пізнавальної діяльності учнів початкових класів. Одним із яких є формування інтересу до способів здобуття знань через самоосвіту, епізодичне читання додаткової літератури, вміння самостійно ставити цілі навчальної діяльності.

  9. Під час навчального процесу приділяти більше уваги професійній орієнтації та формуванню професійної спрямованості учнів.

  10. Слід добирати навчальні завдання з елементами новизни, історизму, опиратися на цікаві наукові факти, що сприятиме формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання, стежити за тим, щоб завдання не лише відповідали віковим обмеженням, а й мали рівень оптимальної складності.

  11. Бажано створити у колективі школярів необхідний інтелектуальний фон, який активізував би пізнавальний інтерес в учнів, що знаходяться в стані «інтелектуальної» сплячки.

  12. Вчителям початкових класів потрібно працювати над подоланням формалізму у роботі. Для формування мотиваційної діяльності педагогам необхідно гармонійно поєднувати всі групи методів стимулювання навчальної діяльності учнів, не віддаючи перевагу лише деяким з них.

  13. Учителям варто відмовитись від уявлень про учня як пасивного слухача готової інформації, використовувати активні, інтерактивні методи навчальної діяльності (незалежно від типу уроку).

  14. Потрібно частіше залучати учнів до таких методів як оцінка, взаємооцінка, рецензування.

  15. Педагогам варто створювати атмосферу зацікавленості кожного учня як у власній роботі, так і в роботі всього класного колективу; стимулювати появу емоційного задоволення від процесу навчання, авансуючи і показуючи успіх як окремих дітей, так і груп школярів у процесі навчання.

  16. Стимулювати учнів до застосування різноманітних способів виконання завдань на уроках без побоювання помилитися, висловити неправильну думку, варто визнавати право дитини на помилку, навчати ставитися до невдач як до чогось хоч і неминучого, але корисного.

  17. Доцільно формувати в учнів адекватну оцінку власних можливостей.

  18. Створювати педагогічну ситуацію спілкування, що дозволила б кожному учневі, незалежно від ступеня його готовності до уроку, виявляти ініціативу, самостійність і винахідливість у способах здобуття знань.

  19. Стимулювати мотивацію навчальної діяльності учнів початкових класів шляхом використання елементів змагання на уроках.

  20. Координувати вплив основних соціально-педагогічних та психологічних факторів на мотиваційну сферу учнів початкових класів.

  21. Для підвищення навчальної активності учнів початкових класів доцільно залучати батьків, налаштувати їх на допомогу своїм дітям у навчанні.

  22. Вивчати, узагальнювати, впроваджувати кращий педагогічний досвід із проблем вивчення мотивації навчальної діяльності учнів.

  23. Використовувати різноманітні форми й методи організації роботи, що враховують суб’єктивний досвід учнів щодо теми, яка розглядається.

  24. Забезпечити зворотній зв'язок із діяльністю учнів на всіх стадіях навчання.

  25. Під час опитування на уроці аналізувати не лише правильність відповіді, але й її самостійність, оригінальність, бажання учня шукати та знаходити різноманітні способи виконання завдань.

  26. Вчителям початкових класів аналізувати під час уроку різні способи виконання завдань, запропоновані дітьми, відзначати та підтримувати всі прояви діяльності, що сприяють досягненню учнями мети.

  27. Обговорювати з учнями наприкінці уроку не лише те, про що дізналися (що опанували), але й те, що сподобалось (не сподобалось) та чому; що хотілося б виконати ще раз, а що зробити по-іншому.


Курган 33-03-29


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка