Звіт щодо проведення моніторингового дослідження реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти



Скачати 417.55 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації09.03.2016
Розмір417.55 Kb.
  1   2   3
Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження реалізації

завдань Базового компонента дошкільної освіти
На сьогодні одним із основних напрямів державної освітянської політики в Україні визнано модернізацію системи дошкільної освіти з урахуванням принципів демократизації, гуманізації, індивідуалізації педагогічного процесу В її основу покладено пріоритетність дошкільної ланки в єдиній національній системі неперервної освіти, а основним завданням визначено своєчасне становлення і повноцінний розвиток життєвої компетентної творчої особистості з раннього дитинства.

З огляду на це, пріоритетним напрямом діяльності дошкільних навчальних закладів є спрямування освітнього процесу на реалізацію Базового компонента дошкільної освіти. Він скеровує педагогів на цілісний підхід до формування дитячої особистості, підготовку її до органічного, безболісного входження до соціуму, природного і предметного довкілля через освоєння основних видів життєдіяльності, а також у напрямку забезпечення реальної наступності та безперервності між дошкільною та початковою ланками, інтеграції родинного і суспільного виховання.

На виконання наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 13.09.2013 № 693-ОД «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2012-2013 навчальному році» та відповідно до плану роботи Сумського ОІППО було проведене моніторингове дослідження якості реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти.

Метою даного моніторингового дослідження є вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти.



Завдання вищезазначеного моніторингового дослідження:

  1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти.

  2. Дослідити методи аналізу засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти.

  3. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітніх програм в дошкільних навчальних закладах.

  4. Надати рекомендацій стосовно визначення шляхів покращення якості виховного процесу, спираючись на результати даного дослідження.

  5. Забезпечити зворотну інформації про відповідність фактичних результатів діяльності дошкільної освітньої системи та її кінцевих результатів.

Об’єкт: стан організації навчально-виховного процесу дошкільного навчального закладу.

Предмет: рівень сформованості компетентностей дітей старшого дошкільного віку за освітніми лініями Базового компоненту.

Суб’єкт: директори (завідувачі), вихователі та діти старшого дошкільного віку.

Методи дослідження

Для проведення моніторингового дослідження було розроблено інструментарій, який включав:

  1. Інструменти збирання інформації:

  1. анкета №1. Визначення якості організації освітнього середовища в

процесі реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти (для завідувача, директора);

б) анкета №1. Визначення стану підготовки вихователя до впровадження та реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти (для вихователя);

в) анкета №2. Виявлення рівня сформованих життєвих компетентностей дитини старшого дошкільного віку (для вихователя);


  1. Засоби первинної обробки даних – підсумкові таблиці.

  2. Засоби ілюстрування результатів – діаграми, підсумкові таблиці.

Точність отриманих результатів анкетування залежить від об’єктивності та відвертості відповідей респондентів, чіткої організації й оперативності процедури збору, обробки та відправки інформації.

Визначені компонентом дошкільної освіти вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу та самої себе є обов'язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу в дошкільних закладах, незалежно від їх підпорядкування, типу і форм власності.


Вибіркова сукупність дослідження

У проведеному дослідженні взяло участь 1160 респондента, з них: 62 – директори (завідувачі), 102 – вихователі старшої групи ДНЗ; 996 – діти старшого дошкільного віку (діаграма 1).

Діаграма 1

Вибірка респондентів моніторингового дослідження

З метою вивчення стану організації навчально-виховного процесу дошкільних навчальних закладів регіонів було проведене анкетування директорів (завідувачів) ДНЗ.

Серед директорів, що брали участь у дослідженні, педагогічний стаж до 5-ти років мають 28 респондентів, від 6-ти до 10 років – 9, від 11 до 20 років – 15, понад 20 років – 10 (таблиця 1).

Таблиця 1



Якісний склад директорів (за педагогічним стажем)

Регіони

Педагогічний стаж

до 5 років

від 6 до 10 років

від 11 до 20 років

понад 20 років

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

Регіон 1

5

56

-

-

3

33

1

11

Регіон 2

8

31

5

19

9

35

4

15

Регіон 3

15

55

4

15

3

11

5

19

Разом

28

47

9

12

15

26

10

15

Більшість з опитаних директорів (завідувачів) працюють у дошкільних навчальних закладах регіонів менше, ніж 5 років (47%).

Аналіз вікового складу педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів показує, що поряд з досвідченими спеціалістами працюють молоді спеціалісти. Всі вони мають високий рівень працездатності, що є головною умовою реалізації державної політики в галузі дошкільної освіти й упровадження інноваційних ідей розвитку закладу освіти. Якісний і кількісний склад педагогічного колективу свідчить про наполегливу роботу адміністрації ДНЗ щодо підбору кадрів та підвищення рівня їх кваліфікації (діаграма 2).

Діаграма 2



Якісний склад респондентів-вихователів за стажем

педагогічної роботи


Зауважимо, що загальний педагогічний стаж третини вихователів становить понад 20 років у досліджуваних регіонах.

З метою визначення якості реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти було запропоновано анкету №1 для директорів (завідувачів) ДНЗ.

Анкетування директорів показало, що державні програми розвитку дитини дошкільного віку для більшості опитаних (80%) є можливістю упровадження нових ідей та технологій, а для 14% директорів – широке використання у розвивально-виховній роботі сучасних технічних засобів та науковий експеримент.

Цілісність освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі забезпечується реалізацією тієї чи іншої програмою. Саме тому освітня програма визначається як сукупність основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти і спрямовані на досягнення прогнозованого результату діяльності ДНЗ.

Дошкільні навчальні заклади досліджуваних регіонів використовують освітні програми, які зазначені в таблиці №2.

Таблиця 2

Освітні програми




«Дитина»

«Дитина в дошкільні роки»

«Українське дошкілля»

Регіон 1

78%

11%

11%

Регіон 2

100%

-

-

Регіон 3

81%

4%

15%

Значення й цінність освітньої програми закладу полягає в тому, щоб виразити цілеспрямованість освітнього процесу в ДНЗ (стратегічну й тактичну), визначити себе як єдиний живий організм, цілісну педагогічну систему, де кожен елемент, частина, зберігаючи свою особливість, працює разом з іншими в злагодженому ритмі, продовжуючи й підтримуючи один одного.

Аналізуючи дані анкетування, було виявлено наступні чинники, які впливають на вибір програми, за якою здійснюється навчально-виховний процес у ДНЗ. Про додаткову «рекомендованість» (вказівку) програми з боку МОН України зазначили 22% респондентів.

Певна частина, а саме 15%, директорів наголосили, що одним із факторів вибору освітньої програми є вказівка місцевого управління освіти. На думку 73% директорів, присвоєння програми статусу базової на рівні окремих ДНЗ здійснюється педагогічною радою дошкільного закладу (діаграма 3).

На жаль, вибір батьками освітніх програм, за якими реалізується розвиток та формування їхньої дитини, трапляється лише в 9% випадках.

Діаграма 3



Принцип вибору освітньої програми

розвитку дошкільної освіти

На питання «Чи відповідають чинні освітні програми сучасним тенденціям розвитку дошкільників», 86% опитаних респондентів відповіли ствердно, а 14% зазначили їх часткову відповідність.

Пріоритетними напрямами діяльності за відповідями директорів (завідувачів) дошкільних навчальних закладів є (діаграма 4):

Діаграма 4



Пріоритетними напрямами діяльності ДНЗ

(за відповідями директорів)

Як свідчать результати анкетування, 96% директорів-респондентів та 85% вихователів давно чекали на прогресивні зміни. Думки майже співпали у 2% опитаних, які висловили байдужість до будь-яких змін. На жаль, 12% вихователів та 2% директорів негативно ставляться до змін у дошкільній системі. Дані свідчать про пасивну позицію частини вихователів та директорів щодо засвоєння нових програм, адже запровадження нових програм потребує від вихователя високого рівня самоорганізації, активного включення в процес ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення і практичного засвоєння.

Важливим інструментом підвищення ефективності впровадження та реалізації програм є обов’язкове їх обговорення.

Опитані респонденти-директори вказали, що отримували інформацію про впровадження програм з наступних джерел: наради та педагогічна преса (86%), семінари (74%), виставки (20%), мережа Інтернет (66%), а також спілкування з колегами на курсах підвищення кваліфікації (7% у регіоні 3), (діаграма 5).

За результатами даних вихователів, заходами, на яких проходить обговорення інформації щодо ефективності використання освітніх програм, є наступні:


  • методичне об’єднання – 75%;

  • конференції, семінари – 81%;

  • педагогічна преса – 63%;

  • мережа Інтернет – 27%.

Діаграма 5



Джерела інформації

щодо впровадження та реалізації освітніх програм

Наскільки відповідають завдання та обсяги програмного матеріалу віковим особливостям вихованців дошкільного навчального закладу свідчать наступні показники: 39% директорів відмітили їх часткову відповідність, а для 61% респондентів програмовий матеріал відповідає в повній мірі.

Запорукою успішної реалізації ключових завдань організації та змістового наповнення освітнього процесу у дошкільних навчальних закладах є створені належні умови.

Про те, що в ДНЗ існують відповідні умови для реалізації освітніх програм, свідчать наступні дані анкетування директорів. Так, головними чинниками реалізації програм є створення предметно-розвивального середовища (63%) та професійна підготовка кадрів (67%). Більша половина опитаних, а саме 52%, зазначили навчально-методичне забезпечення, а 24% в середньому – створення консультативної служби для батьків та забезпечення виявлення труднощів у педагогів з метою їхньої корекції. Науковий супровід навчальних програм є привабливим для 11% (таблиця 3, діаграма 6).

Таблиця 3

Умови для реалізації освітніх програм в дошкільних навчальних закладах




Регіон

1

Регіон

2

Регіон

3

В цілому

1.

Професійна підготовка кадрів

33%

7%

67%

36%

2.

Створення предметно-розвивального середовища

88%

85%

63%

79%

3.

Науковий супровід навчальних програм

22%

19%

11%

17%

4.

Навчально-методичне забезпечення

44%

65%

52%

54%

5.

Забезпечення виявлення труднощів у педагогів, з метою їх корекції

22%

8%

26%

19%

6.

Створення консультативної служби для батьків

55%

15%

22%

31%

Діаграма 6



Умови для реалізації освітніх програм в ДНЗ

(за відповідями директорів)



Таким чином, головними умовами, які забезпечують ефективність реалізації освітніх програм, зазначено створення предметно-розвиваючого середовища та навчально-методичне забезпечення.

З метою вивчення системи роботи вихователів у межах тем, окреслених у пріоритетних завданнях, було встановлено, що введення нових державних програм у роботу ДНЗ для 53% вихователів є необхідністю, у зв’язку з реформою дошкільної освіти. Майже 24% опитаних зазначили введення програм шляхом популяризації основ сучасної дошкільної освіти, а для 26% вихователів це стало актуальним рішенням, але без урахування сучасних реалій методичної бази.

Відповідаючи на питання стосовно проблем, які доводилось розв’язувати під час виконання програм, більшість респондентів зазначили проблеми матеріально-технічного (76%) та навчально-методичного забезпечення (53%), відсутність системності та цілісності в організації навчально-виховного процесу (8%). Проблем не існує для 5% опитаних учасників анкетування з районів (діаграма 7).

Діаграма 7

Існуючі проблеми при реалізації освітніх програм

(за відповідями вихователів)

Відповіді респондентів свідчать про те, що показник наявності основних проблем матеріально-технічного та навчально-методичного характеру в досліджуваних районах вище, а ніж в місті.

На думку більшості керівників ДНЗ, найбільш ефективними чинниками, які можуть сприяти покращанню виконання освітніх програм є забезпечення необхідним методичним матеріалом (87%). Щоправда, 68% керівників віддають перевагу проведенню навчальних семінарів-тренінгів, як найбільш ефективній формі підвищення рівня їхньої управлінської компетенції. Разом з тим, третина респондентів зазначили підвищення мотивації вихователів.

На ефективність навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах впливає важливість побудови партнерських стосунків «директор – вихователь». Так, аналіз статистичних даних свідчить про те, що за отриманням консультацій зі складного питання, пов’язаного з упровадження державних програм, вихователь звернеться до адміністрації (72%) та колег (61%). Хоча, 15% опитаних вихователів намагатимуться самостійно вирішити проблеми, не покладаючись на інших.

На етапі реалізації освітніх програм, за якими працюють дошкільні навчальні заклади, навчально-методичне забезпечення задовольняє повністю 25% директорів, а 74% респондентів – лише частково. Існують 4% респондентів в регіоні 2, навчально-методичне забезпечення яких не задовольняє зовсім.

Згідно з анкетуванням, директори та вихователі дошкільних навчальних закладів застосовують широку палітру методичних засобів для аналізу засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до освітніх програм. Детальні результати опитування наведені в порівняльній діаграмі №8.

Діаграма 8

Методичні засоби аналізу засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до освітніх програм


Головною метою колективу дошкільного навчального закладу є виховання дитини, здатної продовжувати навчання впродовж усього життя, досягти успіху, правильно будувати своє життя. Важливим показником результативності роботи дошкільного навчального закладу є готовність дитини до навчання у школі.

На сьогоднішній день показником ефективності реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти є його наступність зі стандартами початкової школи. Погоджуючись з цим, 65% директорів відповіли ствердно, для 41% опитаних респондентів наступність наявна не в повній мірі

Реалізація наступності з боку дошкільної ланки освіти має полягати у формуванні готовності дітей старшого дошкільного віку до систематичного навчання і шкільного життя, що передбачає мотиваційну, емоційно-вольову, комунікативну, фізичну підготовку, розвиток пізнавальних психічних процесів та мовлення, прищеплення елементарних навчальних умінь. Успішність забезпечення взаємодії визначається цілою низкою чинників, що створюються педагогічно грамотно організованим розвивальним, навчально-виховним середовищем, яке відповідає психологічним і фізіологічним особливостям та фізичним можливостям дітей. Робота з організації наступності має проводитись педагогічними колективами спільно і системно.

Узагальнення думок директорів-респондентів щодо відповідності завдань і обсягів програмового матеріалу віковим особливостям вихованців дошкільного навчального закладу дало можливість зробити наступні висновки: 61% зазначили їх відповідність в повній мірі, а 39% - часткову.


На питання «Чи здійснилися Ваші очікування з появою нових освітніх програм?» 98% директорів та 93% вихователів відповіли ствердно, а для 2% директорів та 7% вихователів очікування не здійснилися.

Змістом Базового компонента дошкільної освіти визначено освітні лінії, що забезпечують засвоєння дитиною способів (механізмів), розвитку (саморозвитку), набуття нею знань, умінь і навичок.



Базовий компонент побудовано за сферами життєдіяльності, що характеризують специфіку дошкільного дитинства, коли пріоритетним є розвиток і виховання, залучення дитини до різних видів діяльності, де задіяні її фізичний, психологічний та соціальний потенціали. Неодмінною умовою життєдіяльності є забезпечення гармонії між фізичним, емоційним, моральним, вольовим, соціальним та інтелектуальним розвитком.

Із метою проведення цілеспрямованого обстеження рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до 7 освітніх ліній Базового компоненту вихователям було запропоновано оцінити досягнення дітей старшого дошкільного віку за картою компетентностей.



«Особистість дитини»

Із семи ліній розвитку дошкільника, виділених Базовим компонентом дошкільної освіти України, першою є лінія «Особистість дитини», матеріали якої висвітлюють:



  • сутність і специфіку фізичного становлення особистості;

  • вікову динаміку;

  • завдання розвитку;

  • особливості організації життєдіяльності дитини.

Фізичний розвиток дитини реалізується через фізичну активність. Отже, одним з важливих показників компетентності дитини є зрілість її фізичної активності, що характеризується розвитком м’язово-рухової та предметно-практичної вмілості дитини в усіх сферах життєдіяльності.

Під час моніторингового дослідження була проведена діагностика рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров'я в дітей старшого дошкільного віку за спеціально розробленими критеріями і показниками. Під час проведення було використано такий комплекс методів як спостереження та аналіз різних видів діяльності дітей.



Критерії і показники були визначені з урахуванням вимог Базового компонента дошкільної освіти в Україні, змісту поняття «ціннісне ставлення до власного здоров'я».

У результаті дослідження було встановлено, що з найбільш сформованих вимог освітньої лінії «Особистість дитини» є орієнтування в ознаках статевої належності та оперування займенником «Я» з вирізненням себе з поміж інших (90%). Це свідчить про сформованість самосвідомості (ідентифікації себе зі своїм «Я», адекватної самооцінки, домагання визнання іншими її чеснот, уміння співвідносити «хочу», «можу», «буду»; орієнтування в своїх основних правах і обов’язках), який характеризує високий ступінь психологічної зрілості дошкільника.

Здорова особистість дитини старшого дошкільного віку – це особистість, яка зорієнтована на позитивне сприйняття моделі здорового способу життя, запропонованого дорослими, прагне до її підтримання, орієнтуючись на високий стандарт і реалізацію власного потенціалу; знає про здоров’я та його чинники; застосовує отримані знання у повсякденній діяльності, проявляючи відповідний характер поведінки і зрілість особистісних сфер.

Формування здорової особистості дитини старшого дошкільного віку визначено як процес засвоєння дитиною знань про здоров’я (когнітивний компонент), забезпечення прагнення бути здоровою (емоційно-мотиваційний компонент) і застосування цих знань та мотивації на практиці (діяльнісний компонент).

Підтвердженням вищезазначеного є отримані під час дослідження результати, а саме: у 89% дітей сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров’я, а у 8% зазначено часткове розумінням сформованості здорової особистості (діаграма 9).

Діаграма 9


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка