Звіт щодо проведення моніторингового дослідження стану запровадження нових Державних стандартів початкової загальної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах



Скачати 249.41 Kb.
Дата конвертації18.03.2016
Розмір249.41 Kb.


Звіт

щодо проведення моніторингового дослідження

стану запровадження нових Державних стандартів початкової загальної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах
На виконання наказу управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації від 05.09.2014 № 399-ОД «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2014-2015 навчальному році» у квітні 2015 року навчально-методичним відділом моніторингу якості освіти Сумського ОІППО було проведено дослідження стану запровадження нових Державних стандартів початкової загальної освіти.

У моніторингу взяли участь загальноосвітні навчальні заклади Кролевецького, Роменського та Путивльського районів Сумської області.



Мета даного дослідження - виявити ступінь готовності вчителів початкових класів, батьків учнів перших класів, заступників (директорів) загальноосвітніх навчальних закладів до роботи за новим Державним стандартом початкової загальної освіти, проаналізувати досвід і якість практичного впровадження нових державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкових класів.

Для досягнення даної мети були поставлені завдання, які передбачали аналіз досліджуваної проблеми, розробку діагностики, проведення моніторингового дослідження, обробку і узагальнення отриманих результатів, надання рекомендацій щодо запровадження необхідних змін у навчальному процесі.



Об’єктом дослідження виступила технологія організації і впровадження в навчально-виховний процес нового Державного стандарту початкової загальної освіти.

Предметом дослідження - етапи досліджуваного процесу, зміст роботи, результати, умови, що забезпечують або заважають можливості впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти в навчальний процес.

Враховуючи мету і завдання дослідження, була сформована вибірка, яка охопила батьків учнів перших класів, учителів початкових класів та заступників (директорів) загальноосвітніх навчальних закладів вищезазначених районів.

Для проведення моніторингового дослідження був розроблений пакет інструментарію, який містив три види анкет за різними соціальними групами.

Анкети передбачали питання на виявлення наявності позитивних та негативних тенденцій при впровадженні нового Державного стандарту початкової загальної освіти.

За результатами проведеного дослідження були отримані і проаналізовані фактичні дані.

У моніторинговому дослідженні взяли участь 74 вчителів перших класів загальноосвітніх навчальних закладів Кролевецького, Роменського та Путивльського районів. Спеціальність «Педагогіка і методика початкового навчання» за дипломом мають 95% опитаних, 2% - «Вчитель початкових класів і англійської мови», 2% - «Вчитель початкових класів і географії», 1% - «Вчитель російської мови і літератури». Із них 62% - це респонденти педагогічний стаж яких більше 20 років, 15% - від 10 до 20 років, 10% - від 3 до 10 років і 13% - до 3 років (таблиця 1).


Таблиця 1
Стаж роботи вчителів перших класів загальноосвітніх навчальних закладів


Загальна кількість

респондентів



Стаж роботи

до 3 років

від 3 до 10 років

від 10 до 20 років

більше 20 років

74(100%)

9(13%)

7(10%)

11(15%)

47(62%)

При цьому 24% - це педагогічні працівники вищої категорії, 50% - першої, 10% - другої і 16% - спеціалісти (таблиця 2).


Таблиця 2
Кваліфікаційні категорії вчителів перших класів загальноосвітніх навчальних закладів


Загальна кількість

респондентів



Категорії

спеціаліст

ІІ категорія

І категорія

вища категорія

74(100%)

12(16%)

7(10%)

37(50%)

18(24%)

Це свідчить про якісний склад вчителів початкових класів досліджуваних районів як за освітньо-кваліфікаційним рівнем, так і за рівнем їхньої професійної компетентності.

Опитування показало, що 92% вчителів трьох районів налаштовані на оновлення освіти. Вони позитивно ставляться до запровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Частина ж респондентів (8%) негативно поставилася до змін. Можливо це продиктовано невпевненістю, захистом від можливих труднощів, емоційних переживань. Відповіді вчителів по даному питанню не суттєво відрізняються від відповідей заступників (директорів) загальноосвітніх навчальних закладів (97% і 3% відповідно) (діаграма 1).

Діаграма 1


Діаграма відношення до впровадження нового Державного

стандарту початкової загальної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах



Обізнаність учителів і заступників (директорів) 1-4 класів щодо впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти забезпечується через різноманітні форми методичної роботи. Так, з метою формування готовності початківців до інновацій стали: курсова перепідготовка на базі Сумського ОІППО за програмою підготовки до впровадження нового змісту Державного стандарту початкової загальної освіти (за відповідями 51% вчителів і 64% заступників (директорів)); навчальні семінари (67% і 65% відповідно); робота творчих груп, проведення майстер-класів вчителів-початківців (54% і 53%); індивідуальні методичні консультації (36% і 63%); проведення педагогічних рад навчального закладу за даною тематикою (52% і 76%).

Реально здійснити кардинальні зміни в освіті можливо лише за умови, коли кожен педагог буде активно та наполегливо вчитися, постійно підвищувати рівень своєї фахової компетентності. Так, активно працюють з засобами масової інформації, сайтом Міністерства освіти і науки України, відділу освіти та навчального закладу 51% вчителів перших класів і 68% заступників (директорів); займаються самоосвітою з метою вивчення матеріалів нового змісту Державного стандарту початкової загальної освіти 54% і 68% (відповідно) (діаграма 2).

Діаграма 2


Джерела інформації щодо впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти (згідно опитування вчителів перших класів, заступників (директорів))

Одним із основних напрямів державної освітянської політики визнано модернізацію системи дошкільної та початкової освіти з урахуванням забезпечення наступності в навчанні. І 67% вчителів, 75% батьків першокласників і 67% заступників (директорів) ЗНЗ районів відмітили, що у їх закладі цей принцип реалізовується. Водночас, негативним є той факт (за визначенням 26%, 22% і 33% респондентів відповідно), що неперервність освіти здійснюється лише формально. А деякі із опитаних (7% вчителів і 3% батьків) взагалі вказали на відсутність роботи в даному напрямку (діаграма 3).


Діаграма 3
Діаграма рівня здійснення наступності між дошкільною і початковою освітою

Визначною рисою нового Державного стандарту початкової загальної освіти є перехід від знаннєвої до компетентнісної освіти. У початкових класах навчальна діяльність повинна бути об’єктом спеціального формування, тому ключова компетентність уміння вчитися повинна набути першочергового значення. І, як показав аналіз анкет, 91% вчителів, 89% батьків першокласників, 76% заступників (директорів) згодні з тим, що нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти сприяє утворенню цієї компетентності і стала однією із основних у їх навчальному закладі.

В оновленому Державному стандарті передбачається посилення використання здоров'язберігаючих технологій. І про це у своїх відповідях зазначили 67% педагогів, 62% батьків, 74% заступників (директорів) загальноосвітніх навчальних закладів.

Значна увага, на думку респондентів всіх категорій, приділяється загальнокультурній (56%, 62%, 64%) та громадянській компетентності (55%, 41%, 66% відповідно).

Підготувати учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах сучасного інформаційного суспільства - основна мета навчання. Як показало дослідження, водночас із зазначеними вище, учні мають опанувати знання, які передбачають соціальний розвиток (за визначенням 34% вчителів, 32% батьків і 38% заступників (директорів)) і інформаційно-комунікаційну освіту (32%, 38% і 48% відповідно).

Хоча, як видно із опитування, над формуванням двох останніх компетентностей у школах працюють недостатньо (діаграма 4).


Діаграма 4
Ключові компетентності формуванню яких сприяє нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти (за визначенням вчителів, батьків першокласників, заступників (директорів) ЗНЗ)

Створення необхідних організаційно-педагогічних умов для впровадження Державного стандарту повинно забезпечити належний рівень якості освіти молодших школярів, що є фундаментом для їх подальшого навчання, виховання, адаптації до дорослого життя.

Вчителі початкових класів (51%) вказують на той факт, що нова редакція вищезазначеного документа зорієнтована на соціалізацію особистості молодшого школяра, тобто навчальний процес сприяє формуванню світогляду і активної життєвої позиції дітей, але 44% респондентів вагаються з відповіддю, а 5% взагалі вважає, що цим повинні займатись батьки.

Більшість опитаних (66%) переконані, що новий зміст Державного стандарту початкової загальної освіти забезпечує здобуття якісних знань, які відповідають вимогам сьогодення. Тоді як 31% зазначили, що цей фактор розглядається лише в деякій мірі.

Позитивною характеристикою нового Державного стандарту початкової загальної освіти є збалансованість співвідношення між компонентами змісту природничо-математичної, суспільно-гуманітарної і оздоровчо-технологічної шкільної освіти і на це вказали 99%, 93%, 90% (відповідно) вчителів перших класів.

Прикрим є той факт, за визначенням 62% педагогів, що навчальне навантаження учнів перших класів завдяки новому документу не зменшилось, а 33% респондентів вказали на лише часткове його покращення.

Однією із позитивних змін нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти стало використання здоров'язберігаючих технологій. І 77% опитаних переконані, що цей документ націлений на формування прагнення у дітей здорового способу життя, збереження свого здоров’я, володіння способами його захисту. Однак, слід відмітити той факт, що 23% з цим не згодні.

Згідно опитування вчителів загальноосвітніх навчальних закладів трьох районів можна зазначити, що нова редакція Державного стандарту допомагає розкрити потенційні можливості та творчі здібності учнів під час навчального процесу (зазначили 67% респондентів).

Художня діяльність супроводжує все шкільне життя дитини початкових класів. Тому уроки образотворчого мистецтва відіграють особливу роль в період адаптації першокласників до систематичного шкільного навчання. Слід відмітити, що хоча 55% опитаних і вважають виділеної кількості годин на освітню галузь «Мистецтво» достатньою для розвитку емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення, але 25% респондентів з цим не погоджуються, а 20% - згодні лише частково.

Переважна більшість вчителів (72%) відзначають, що новий зміст Державного стандарту початкової загальної освіти забезпечує особистісно-орієнтований підхід у навчально-виховному процесі, хоча 28% з цим погоджуються лише частково.

Одним із напрямків пошуку шляхів забезпечення ефективності навчання є сучасний підхід до контролю та оцінювання якості підготовки учнів. Оцінка здатна викликати у школяра цілу гаму гострих переживань. В першому класі у класному журналі та зошитах оцінки в балах або рівнях не виставляються. Навчальні досягнення учнів оцінюються вербально. Спираючись на результати опитування можна зазначити, що 87% вчителів перших класів і 83% заступників (директорів) загальноосвітніх навчальних закладів, в яких проводилось дослідження, це підтримують і позитивно відносяться до існуючої системи оцінювання дітей-першокласників. Хоча 6% і 2% з цим зовсім не згодні, а 7% і 13% (відповідно) впевнені, що потрібно виставляти оцінки лише по деяким предметам.

В новому змісті Державного стандарту початкової загальної освіти передбачено зміни в кількості годин на вивчення освітньої галузі «Мова і література». Як визначили 88% вчителів і 92% заступників (директорів) їх достатньо для формування в учнів здатності до спілкування, навиків ведення діалогу, знання граматики рідної мови. Це свідчить про те, що новий документ сприяє мовленнєвій компетентності учнів.

Новим Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається високий рівень знань іноземних мов. Але, хоча 43% вчителів, 56% заступників (директорів) і вважають, що цей документ допомагає створити умови для формування здатності вільного спілкування іноземною мовою, проте 45% і 24% (відповідно) з цим не згодні.

На сьогоднішній день потребує серйозної уваги забезпечення підручниками учнів перших класів за новими програмами. Аналіз анкет для вчителів показав, що всі діти перших класів навчальних закладів одного району забезпечені ними у повному обсязі. Тоді як у двох інших нові підручники мають 90% і 83%.

При відповіді на питання про якість нових підручників 57% вчителів і 64% заступників (директорів) вказали, що вона стала кращою; 33% і 26% респондентів - гіршою; 10% і 11% - не змінилась (діаграма 5).
Діаграма 5

Стан якості підручників за новою програмою (згідно опитування вчителів перших класів, заступників (директорів) ЗНЗ)

З опитування видно, що якість підручників покращилась в декількох напрямках. Так 44% початківців і 42% завучів зазначили про посилення розвивальної спрямованості; 26% і 27% - включення завдань тестової форми; 29% і 30% - появу завдань на вибір і самооцінку; 35% і 37% - збільшення кількості диференційованих завдань; 24% і 22% - зміну поліграфічної якості. Але, нажаль, лише 14% і 15% опитаних (відповідно) відмітили, що якість змінилась в деякому розвантаженні змісту.

Педагогічні працівники, які брали участь в дослідженні (93% вчителів і 86% завучів), зазначили, що в підручниках для першого класу відбулась суттєва зміна структурного співвідношення різних видів інформації. А саме: 82% і 58% переконані, що в навчальній літературі збільшено кількість завдань для набуття особистого досвіду творчої діяльності; 16% і 19% вважають, що зменшено вагу готових знань на користь засвоєння дітьми способів учіння; 18% і 23% вказали на посилення світоглядного, морально-етичного компоненту змісту.

Вчителі Роменського району у своїй роботі використовують варіативні підручники за державними стандартами: «Християнська етика в українській культурі», «Поетика».

В ході дослідження було виявлено, що в навчальних закладах проводяться різні курси варіативної складової для учнів перших класів, рекомендовані Міністерством освіти і науки України: розвиток продуктивного мислення, основи християнської етики, риторика, логіка, російська мова, поетика, математика. І, як зазначили 86% вчителів і 95% завучів, побажання батьків при виборі вищевказаних курсів враховувалось.

Учасники дослідження відмітили, що в початкових класах шкіл досліджуваних районів проводяться індивідуальні та групові заняття з навчання грамоти, математики, трудового навчання, музичного мистецтва, природознавства, іноземної мови, української мови, малювання.

Вчителі перших класів загальноосвітніх навчальних закладів, які брали участь у дослідженні, налагодили взаємозв’язок учитель-родина і співпрацюють із батьками у вихованні їх дітей. Так, 68% респондентів вказали, що у школах регулярно проходять інформаційно-консультативні педагогічні навчання батьків першокласників, на яких проводиться робота з роз’яснення основних положень нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Але, хотілося б відмітити, що 32% зазначили, що даний вид роботи відбувається лише іноді.

Щоб допомогти здійснити підготовку батьків до нової соціальної ролі у навчальних закладах (за відповідями 80% вчителів і 86% заступників (директорів)) з ними проводяться індивідуальні та групові консультації психологів з питань готовності дітей до школи. Хоча 15% і 23% опитаних відповіли, що цей вид роботи відбувається рідко.

Організація роботи психологічної служби навчального закладу є необхідною складовою успішної взаємодії всіх учасників педагогічного процесу. Вона допомагає першокласникам у розв’язанні проблем пов’язаних із навчанням, адаптацією до школи.

Аналіз анкет вчителів і завучів показав, що учні-першокласники в загальноосвітніх навчальних закладах досліджуваних районів отримують допомогу психолога при адаптації до школи. А саме: консультації (за визначенням 70% і 68% респондентів), індивідуальні заняття з дітьми (62% і 79%), корекційні вправи (36% і 50%). Але потрібно вказати на ті 6% опитаних вчителів і 3% заступників, які зазначили, що такої допомоги як батьки, так і діти не отримують. Можливо це пояснюється відсутністю у деяких школах спеціалістів.

У моніторинговому дослідженні стану запровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти взяли участь 68 заступників (директорів) загальноосвітніх навчальних закладів. Із них 14% - це респонденти стаж роботи на керівній посаді яких більше 20 років, 31% - від 10 до 20 років, 31% - від 3 до 10 років і 24% - до трьох років (таблиця 3).

Таблиця 3


Стаж роботи на керівній посаді заступників (директорів) загальноосвітніх навчальних закладів

Загальна кількість

респондентів



Стаж роботи

до 3 років

від 3 до 10 років

від 10 до 20 років

більше 20 років

68(100%)

17(24%)

20(31%)

21(31%)

10(14%)

При цьому 51% - це опитані, які мають вищу категорію, 39% - першу, 8% - другу і 3% - спеціалісти (таблиця 4).

Таблиця 4
Кваліфікаційні категорії заступників (директорів)

загальноосвітніх навчальних закладів

Загальна кількість

респондентів



Категорії

спеціаліст

ІІ категорія

І категорія

вища категорія

68(100%)

2(3%)

6(7%)

25(39%)

35(51%)

Аналіз анкет для заступників (директорів) показав, що педагогічні працівники досліджуваних районів працюють над створенням відповідних організаційно-педагогічних умов для впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Всі респонденти зазначили, що загальноосвітні навчальні заклади в достатній кількості забезпечені новими навчальними програмами.

Спираючись на результати опитування заступників (директорів) можна сказати, що для застосування нового Державного стандарту початкової загальної освіти сформовані різні умови. Так респонденти вказали, що у їх школах здійснюється навчально-методичний супровід діяльності вчителів (68%), педагоги пройшли підготовку та перепідготовку для роботи за новою програмою (69%), учні перших класів у повному обсязі забезпечені новими підручниками (79%), проводиться батьківський лекторій (70%), відбувається наступність дошкільної та початкової ланки (70%). Забезпеченість в достатній кількості вчителями з іноземної мови відмітили 78% респондентів одного, і лише 50% - другого і 55% - третього районів.

Хоча інформаційно-комунікаційній освіті за новим Державним стандартом і приділяється значна увага, але хотілося б вказати на той факт, що педагогів з інформатики в школах досліджуваних районів недостатньо і про це зазначили 51% опитаних.

На забезпеченість у навчальному закладі необхідної матеріально-технічної бази вказали тільки 39% опитаних. А це дуже мало тому, що вона потрібна для ефективного створення належних умов навчання і розвитку учнів.

З метою формування готовності вчителів до впровадження інновацій в навчальних закладах організовано індивідуальні методичні консультації, заходи з актуальних проблем організації навчально-виховного процесу у 1 класі і на це вказали всі респонденти.

Також у загальноосвітніх навчальних закладах досліджуваних районів працюють постійно діючі консультпункти (76%), проводяться круглі столи, семінари-практикуми вчителів початкових класів щодо реалізації, змісту навчальних програм на компетентнісній основі (81%).

Що стосується роботи творчих груп вчителів, спрямованої на вироблення відповідних рекомендацій стосовно планування й організації навчально-виховного процесу в умовах введення нового Типового навчального плану початкової школи, то організувати вдалося не у всіх ЗНЗ трьох районів, бо 39%, 27% і 60% (відповідно) вказали на їх відсутність.

Не всі заступники (директори) згодні з тим, що новий зміст Державного стандарту забезпечує здобуття якісних знань, які відповідають вимогам сьогодення (зазначили 32% опитаних). Але 68% педагогічних працівників притримуються протилежної думки.

Обробка інформації дає можливість зробити висновок, що не тільки вчителі початкових класів, а й заступники (директори) (47%) вказують на те, що навчальне навантаження першокласників завдяки новій редакції не зменшилось.

Згідно опитування, значна кількість респондентів (74%) вважають, що новий зміст Державного стандарту початкової загальної освіти направлений на виховання здорової дитини, формування в учнів навиків здорового способу життя, його збереження і захисту.

Хоча 56% учасників дослідження і впевнені, що нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти сприяє соціальній адаптації учнів, але 44% завучів згодні з цим лише частково.

Більшість опитаних (71%) переконані в тому, що новий зміст Державного стандарту початкової загальної освіти допомагає в розкритті потенційних здібностей школярів під час навчального процесу.

На основі аналізу відповідей, можна сказати, що 68% респондентів згодні з виділеною кількістю годин на впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі початкових класів.

У моніторинговому дослідженні брали участь 725 батьків учнів-першокласників.

Молодший шкільний вік - час коли формуються ключові компетентності: вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, інформаційно-комунікаційна. І 73% батьків вбачають смисл навчання дитини у школі в засвоєнні основ наук, 54% - підготовці до майбутнього дорослого життя; 57% - виявленні та розвитку інтересів, здібностей дітей; 33% - духовному та моральному розвитку, формуванні у дитини загальнолюдських цінностей; 35% - фізично-оздоровчому навчанні дітей.

Як зазначили 59% опитаних батьків першокласників, нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти забезпечує в повній мірі здобуття якісних знань, які відповідають вимогам сьогодення. Хоча 32% з цим згодні лише частково.

На питання про навчальне навантаження учнів перших класів 54% респондентів відповіли, що його потрібно зменшити, 43% - воно достатнє і лише 3% вказали на збільшення.

Для успішності шкільного навчання важливе значення має забезпечення гармонійного фізичного і психічного розвитку учнів, що направлене на підвищення рівня розвитку здоров’язберігаючої функції. Тому велика увага в новій програмі для першого класу приділяється зміцненню та збереженню здоров’я учнів і з цим згодні 65% опитаних батьків (діаграма 6).
Діаграма 6

Формування здоров’язбережувальної компетентності в учнів перших класів (згідно опитування вчителів, батьків, заступників (директорів) загальноосвітніх навчальних закладів)

Сучасна початкова школа направлена на творчий розвиток учнів і 63% переконані, що у ЗНЗ під час навчального процесу розкрили потенційні можливості та творчі здібності їх дітей.

Як показали результати анкетування батьків, 72% респондентів вважають, що нова програма для першого класу орієнтована на формування готовності школярів застосовувати набуті знання, уміння, навички та способи діяльності у практичному житті. А 73% опитаних відповіли, що зміст усіх навчальних предметів наближений до життєвих потреб першокласників, хоча 25% з цим згодні лише частково.

Проаналізувавши відповіді, можна сказати, що у перших класах загальноосвітніх навчальних закладів проводяться додаткові курси варіативної складової, рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

Викладання вищезазначених курсів за вибором повинно здійснюватись з обов’язковим урахуванням побажань батьків. І забезпечення можливостей вільного вибору відмітили 83% респондентів.

На основі результатів опитування, можна зазначити, що всі першокласники одного району забезпечені в повному обсязі підручниками за новою програмою, тоді як у другому і третьому районах книжки мають 89% і 90% (відповідно). І 72% батьків відповіли, що задоволені їх якістю.

На питання про те, в якому напрямку хотіли б змін у підручнику, найбільша кількість опитаних вказала: на розвантаження змісту, включення завдань на вибір і самооцінку, тестової форми, диференційованих завдань, посилення розвивальної спрямованості і покращення поліграфічної якості книжок.

Для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу у кожному навчальному закладі повинна бути створена необхідна матеріально-технічна база і 59% респондентів підтвердили цей факт. Але 41% вказали, що у школах над цим працюють лише в деякій мірі. Можливо це пояснюється недостатнім фінансуванням загальноосвітніх навчальних закладів.

Становлення дитини багато в чому залежить від вміння педагога організувати відповідну роботу з родиною учня. А досягти мети у взаємодії з батьками можна лише за умови правильно налагодженого педагогічного спілкування з ними. Учителі повинні проводити активну діяльність у роботі з сім’єю учнів. І 69% батьків першокласників одного, 65% - другого і 52% - третього районів відмітили, що у школах з ними регулярно проводиться просвітницька робота щодо роз’яснення нового змісту Державного стандарту початкової загальної освіти, розкриваються особливості організації навчально-виховного процесу у першому класі, готують до навчання учнів у другому класі. Хоча 31%, 35% і 31% респондентів (відповідно) зазначили, що даний вид роботи проводиться тільки іноді, а 17% третього регіону взагалі вказали на його відсутність.

Дуже важливою у вирішенні різних проблем, пов’язаних з питаннями готовності першокласників до школи є допомога шкільного психолога. І 74% батьків у своїх відповідях на питання анкети зазначили, що у навчальних закладах вони отримують потрібну як індивідуальну, так і групову консультацію.

Початкова школа - час, коли закладаються та розвиваються основи багатьох психічних якостей, відбувається становлення і формування дитячої особистості. Отже, на допомогу вчителю повинна прийти психологічна служба. Аналіз анкет для батьків дає змогу зробити висновок, що при адаптації першокласників до школи, діти отримують різну психологічну допомогу, а саме: консультації (вказали 63% опитаних), корекційні вправи (19%). В навчальних закладах другого і третього районів проводять індивідуальні заняття з дітьми про що зазначили 42% і 58% (відповідно). Хоча 7% респондентів відмітили, що їх діти такої допомоги не отримують. Що стосується першого району, то тільки 4% вказали, що з їх дітьми проводять індивідуальні заняття. А 18% респондентів зазначили, що учні взагалі не отримують ніякої допомоги психолога.



Як показало дослідження, батьки в цілому позитивно відносяться до існуючої системи оцінювання першокласників і це відмітили 78% опитаних. Хоча 19% хотіли, щоб оцінки виставлялись лише з деяких предметів.

Висновки


  1. Переважна більшість педагогів досліджуваних районів налаштована на оновлення освіти і позитивно ставиться до впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти.

  2. Обізнаність учителів і заступників (директорів) 1-4 класів щодо впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти забезпечується через різноманітні форми методичної роботи: курсова перепідготовка на базі Сумського ОІППО; проведення педагогічних рад навчального закладу за даною тематикою; роботу творчих груп; проведення майстер-класів вчителів-початківців; семінари-навчання; через засоби масової інформації, сайти Міністерства освіти і науки України, відділу освіти та навчального закладу; індивідуальні методичні консультації; самостійне вивчення матеріалів нового змісту.

  3. Педагоги вважають, що у новому змісті Державного стандарту початкової загальної освіти прослідковується забезпечення наступності дошкільної і початкової освіти, але неперервність освіти реалізовується не у всіх навчальних закладах.

  4. Основними ключовими компетентностями, формуванню яких сприяє нова редакція є: уміння вчитися, здоров’язбережувальна, загальнокультурна, соціальна і компетентність з ІКТ. Хоча формуванню двох останніх у ЗНЗ районів приділяється недостатньо уваги.

  5. Нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти хоча і зорієнтована на соціалізацію особистості молодшого школяра, не в повній мірі сприяє формуванню світогляду і активної життєвої позиції дітей, що забезпечить їх подальшу адаптацію до дорослого життя.

  6. Роботу творчих груп вчителів, спрямовану на вироблення відповідних рекомендацій стосовно планування й організації навчально-виховного процесу в умовах введення нового Типового навчального плану початкової школи, організувати вдалося не у всіх ЗНЗ трьох районів,

  7. Нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти сприяє формуванню прагнення у дітей здорового способу життя, збереженню свого здоров’я, володінню способами його захисту.

  8. Співвідношення між компонентами змісту природничо-математичної, оздоровчо-технологічної та суспільно-гуманітарної шкільної освіти є збалансованим.

  9. Певного розвантаження наповнення змістових ліній з кожного предмета не стало.

  10. В загальноосвітніх навчальних закладах проводяться різні курси варіативної складової для учнів перших класів рекомендовані Міністерством освіти і науки України: хореографія, розвиток продуктивного мислення, християнська етика, логіка, російська мова, дорога в дивосвіт, риторика, інформатика, поетика, образотворче мистецтво. При виборі вищезазначених курсів враховувалось побажання батьків.

  11. В школах вищезазначених районів проводяться індивідуальні та групові заняття з різних предметів.

  12. Не всі учні перших класів загальноосвітніх навчальних закладів першого та другого районів забезпечені в повному обсязі підручниками за новими програмами. Тоді як у третьому районі вони є у всіх школярів.

  13. Якість нових підручників в цілому покращилась в декількох напрямках: відбулось посилення розвивальної спрямованості, змінилась поліграфічна якість, з’явились завдання на вибір і самооцінку, тестової форми, збільшилась кількість диференційованих завдань. Разом з тим змін в деякому розвантаженні змісту майже не відбулось.

  14. Не всі респонденти вважають, що виділеної кількості годин на освітню галузь «Мистецтво» достатньою для розвитку емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення.

  15. Передбаченої кількості годин в новому Державному стандарті початкової загальної освіти на вивчення освітньої галузі «Мова і література» вистачає для формування в учнів здатності до спілкування, навиків ведення діалогу, знання граматики рідної мови.

  16. Передбаченої кількості годин в новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти недостатньо для створення умов і формування здатності вільного спілкування іноземною мовою.

  17. Всі загальноосвітні навчальні заклади вищезазначених районів, в яких проводилось дослідження, у достатній кількості забезпечені новими навчальними програмами.

  18. Педагоги загальноосвітніх навчальних закладів налагодили взаємозв’язок учитель - родина і співпрацюють із батьками у вихованні їх дітей. У школах районів відбуваються інформаційно-консультативні педагогічні навчання батьків першокласників, на яких проводиться робота з роз’яснення основних положень нового Державного стандарту початкової загальної освіти.

  19. Не у всіх навчальних закладах добре організована робота шкільної психологічної служби, яка допомагає як батькам при підготовці до нової соціальної ролі, так і дітям-першокласникам при адаптації до школи. В школах учні отримують різну психологічну допомогу: консультації, корекційні вправи, індивідуальні заняття. Але, через відсутність у деяких школах психологів, підтримку спеціалістів отримують не всі діти і батьки.

  20. Нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти допомагає розкрити потенційні можливості та творчі здібності дітей під час навчального процесу.

  21. Педагоги і батьки в цілому підтримують і позитивно відносяться до існуючої системи оцінювання учнів першого класу.

Рекомендації

стосовно впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти в ЗНЗ Кролевецького, Роменського та Путивльського

районів Сумської області
Адміністрації загальноосвітніх навчальних закладів, керівникам методичних об’єднань:


  • Забезпечити методичний супровід і реалізацію нормативних вимог нового Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462, нових навчальних програм. Організувати проведення круглих столів, засідань творчих груп, постійно діючих семінарів-практикумів, методичних об’єднань вчителів початкових класів та інших методичних заходів щодо впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти.

  • Сприяти участі педагогів початкової школи у створенні навчально-методичного забезпечення реалізації змісту нового Державного стандарту початкової загальної освіти на рівні шкільних та районних методоб’єднань.

  • Організувати моніторинг навчально-виховного процесу в початковій школі щодо ефективності впровадження нового Державного стандарту.

  • Організувати серед учителів початкових класів ярмарки педагогічних ідей, панорами творчих уроків для обміну досвідом роботи з першокласниками в умовах впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Узагальнити і рекомендувати до вивчення передовий педагогічний досвід з даної проблеми.

  • Створити творчу групу вчителів щодо формування та впровадження досвіду роботи сучасних технологій навчання.

  • Потрібно укомплектувати навчальні заклади фаховими періодичними виданнями, навчально-методичною літературою відповідно до нової програми початкової загальної освіти, працювати над створенням сучасної інформаційної бази з метою висвітлення кращого педагогічного досвіду, забезпечити вчителям доступ до мережі Інтернет.

  • Сприяти покращенню матеріально-технічної бази шкіл для ефективного впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти.

  • В навчальних закладах потрібно створити оптимальні умови щодо забезпечення можливості для вільного та морально відповідального вибору батьками і вчителями варіативної складової навчального плану, нових технологій та методик навчання з урахуванням наступності та перспективності допрофільної і профільної освіти.

  • Доцільно створити канали Інтернет - інформації для батьків, діти яких будуть навчатись у перших класах.

  • Провести анкетування вчителів перших класів на предмет встановлення рівня їх фахової компетентності, виявлення труднощів в організації навчально-виховного процесу в умовах впровадження нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти.

  • Відшукати можливості повного забезпечення підручниками за новими програмами учнів перших класів в повному обсязі.


Вчителям початкових класів:


  • Створювати сприятливі умови для інтелектуального, духовного, естетичного та фізичного розвитку учнів початкових класів шляхом упровадження ефективних технологій та методик навчання, контрольно-діагностичної діяльності.

  • Доцільно вивчати, узагальнювати, пропагувати кращі досягнення педагогів початкової школи, підвищувати рівень своєї фахової компетентності, збагачувати та оновлювати свій практичний досвід.

  • Використовувати ІКТ під час проведення уроків, позакласних заходів як засіб професійної мобільності та конкурентоспроможності в нових соціокультурних умовах.

  • Скоординувати роботу щодо реалізації компетентнісного підходу, спрямованого на особистісний розвиток молодших школярів, формування в них ключових і предметних компетентностей.

  • Проводити роботу щодо підвищення якості початкової загальної освіти учнів, формування в них уміння самостійно здобувати знання і творчо застосовувати їх на практиці.

  • Активізувати використання здоров'язберігаючих технологій під час навчально-виховного процесу, сприяти підвищенню рухової активності учнів початкових класів на навчальних заняттях, перервах та в позаурочний час.

  • Інформувати батьків першокласників про особливості впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти.

  • Проводити індивідуальні та групові консультації батьків майбутніх першокласників з питань готовності дітей до школи.

  • Здійснювати підготовку батьків першокласників до нової соціальної ролі.

  • Забезпечити психолого-педагогічну підтримку і супровід першокласників протягом усього навчально-виховного процесу.

  • Вибір будь-якого курсу варіативної складової повинен обговорюватись на батьківських зборах та методоб’єднаннях у навчальному закладі.

Підготувала методист навчально-методичного

відділу моніторингу якості освіти Курган О.В.






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка