Звіт за результатами моніторингового дослідження щодо формування в учнів 5-х та 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів Тернопільської області світоглядних і загальнокультурних уявлень про небесні тіла та Всесвіт у цілому



Скачати 200.7 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір200.7 Kb.
Лабораторія моніторингу якості освіти

Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти
Аналітичний звіт

за результатами моніторингового дослідження щодо формування в учнів 5-х та 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів Тернопільської області світоглядних і загальнокультурних уявлень про небесні тіла та Всесвіт у цілому

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.03.2009 № 214 7 квітня 2009 року в загальноосвітніх навчальних закладах області було проведено моніторингове дослідження з астрономічної освіти серед учнів 5-х та 11-х класів.

Мета дослідження — вивчення рівня сформованості в учнів світоглядних і загальнокультурних уявлень про небесні тіла та Всесвіт у цілому, а також виявлення найсуттєвіших проблем вивчення астрономії у школі.

У межах дослідження проведено тестування учнів 5-х та 11-х класів, а також опитування вчителів щодо організаційно-методичних засад вивчення природознавства й астрономії.

Для проведення дослідження Міністерством освіти і науки України підготовлено пакет матеріалів, який містив:

- інструкцію для керівників загальноосвітніх навчальних закладів;

- обов’язки інструктора щодо проведення моніторингового дослідження;

- тестові завдання для учнів 5-х та 11-х класів;

- відповіді до завдань для 5-х та 11-х класів;

- бланки відповідей;

- анкету для вчителя;

- критерії оцінювання завдань;

- форми звітів про результати виконання тестів для учнів 5-х та 11-х класів;

- форму для узагальненого звіту анкетування вчителів 5-х та 11-х класів.



Склад вибірки дослідження
Моніторинговим дослідженням було охоплено 1224 школярі із 56 загальноосвітніх навчальних закладів області. Розподіл розташування навчальних закладів показано на діаграмі 1. 79 відсотків з них знаходиться у сільській місцевості, п’ята частина – у містах, селищах міського типу.

Діаграма 1. Розподіл загальноосвітніх навчальних закладів, що брали участь у дослідженні за місцем знаходження


У статистичній вибірці учасників моніторингового дослідження представлено загальноосвітні навчальні заклади різних типів, серед яких 26 загальноосвітніх шкіл I-II ступенів (46,4%), 26 ЗНЗ І-ІІІ ступенів (46,4%), а також 4 гімназії, ліцеї (7,1%). Розподіл навчальних закладів, які брали участь у дослідженні, відповідно до їх типів, показано на діаграмі 2.


Діаграма 2. Розподіл загальноосвітніх навчальних закладів, що брали участь у дослідженні за типом навчальних закладів
Тестові завдання виконували 718 п’ятикласників (6,2% від загальної кількості), які навчаються у 55 класах, а також 506 одинадцятикласників (5,4%) із 30 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

У таблиці (додаток 1) наведено узагальнену інформацію щодо учасників моніторингового дослідження за географічним розподілом.


Характеристика інструментарію та аналіз результатів виконання завдань
За основу складання тестових завдань було взято чинні навчальні програми з «Природознавства» (К.: Перун, 2005) для учнів 5-х класів та «Астрономії» (К.: Шкільний світ, 2001) для 11-х класів.

Для проведення дослідження було обрано тестову форму перевірки. За своїм змістом переважна більшість тестів відповідала темам, що пов’язані з поясненням рухів планет Сонячної системи, фізичних умов на Землі та Місяці; значення Сонця для існування життя на нашій планеті та розуміння астрономічних явищ, зокрема фаз Місяця, сонячних і місячних затемнень тощо.

Тестові завдання було складено у двох варіантах, ідентичних за складністю, але різних за змістом (додаток 2, 3).

Кожний варіант тесту для п’ятикласників містив 16 запитань закритого типу, до яких пропонувалося по 4 варіанти відповідей з однією правильною. На виконання тестових завдань відводилось 45 хвилин.

Кількість завдань для одинадцятикласників у кожному варіанті становила 24. Частина запитань (21) – з однією правильною відповіддю. Крім того, у кожному варіанті було запропоновано по 3 завдання з множинним вибором правильних відповідей.

Навчальні досягнення учнів з астрономії за програмою дослідження оцінювалися за середньою кількістю правильних відповідей, загальною кількістю балів, яка розраховувалася відповідного до критеріїв оцінювання.

Правильні відповіді, надані п’ятикласниками, оцінювалися від 1 до 4 балів залежно від складності тестових завдань. Максимальна кількість балів, яку могли набрати учні 5-х класів, становила 40. На діаграмі 3 показано порівняльний розподіл результатів виконання завдань учнями 5-х класів Тернопільщини та України в цілому відповідно до набраних ними балів (у відсотках).


Діаграма 3. Розподіл результатів виконання завдань учнями 5-х класів відповідно до набраних ними балів (у відсотках) за рівнями навчальних досягнень


Як видно з діаграми, 78 відсотків п’ятикласників області показали середній та достатній рівень астрономічних знань. 15 відсотків отримали високі результати, а 7 відсотків школярів виявили початковий рівень навчальних досягнень.

Якщо порівнювати результати школярів Тернопільщини із аналогічними показниками в Україні, то вони майже ідентичні: 78% - середній і достатній рівень, 15,3% - високий, а 6,1% українських п’ятикласників, що брали участь в дослідженні, виявили початковий рівень навчальних досягнень.

Для одинадцятикласників максимально можливою кількістю балів є 54. Останні 3 запитання оцінювалися в чотири бали, за умови правильного вибору всіх варіантів відповідей. Тобто, для того, щоб отримати бали високого рівня (43-54) учням 11-х класів необхідно було обов’язково правильно виконати складні задачі з множинним вибором. Результати виконання завдань учнями 11 класу подано на діаграмі 4.

Діаграма 4. Розподіл результатів виконання завдань учнями 11-х класів відповідно до набраних ними балів за рівнями навчальних досягнень (у відсотках).


Як видно з діаграми 5,6 відсотків випускників області, які брали участь в дослідженні, отримали високі бали , але лише 0,6 відсотків з них справилися практично з усіма завданнями. В Україні дані показники дещо вищі: 11% одинадцятикласників досягли високих результатів, а 3,8% отримали від 49 до 54 балів. Середній і достатній рівень знань показали 87 відсотків школярів Тернопільщини (близько 84 відсотків – в Україні). Більше 7 відсотків одинадцятикласників області показали початковий рівень знань, тоді як аналогічний показник по Україні становить 5,5%.


Тематичнозмістовий аналіз результатів виконання тестових завдань з астрономічної складової

Для зручності аналіз результатів виконання завдань здійснено за темами, вивчення яких передбачено чинними програмами «Природознавство» 5-й клас та «Астрономія» 11-й клас.



5 клас

Тестові завдання дослідження охоплювали матеріал розділу «Всесвіт як середовище життя людини», який п’ятикласники вивчали на уроках природознавства. Метою вивчення цього розділу було розширити початкові уявлення п’ятикласників про небесні тіла, отримані у початковій школі; вміти пояснювати явища природи: зміни дня і ночі, фаз Місяця, пір року; обертання Землі навколо осі, обертання Місяця навколо Землі й обертання Землі навколо Сонця тощо. Завдання дослідження було згруповано за такими темами: «Уявлення про Всесвіт. Всесвіт і життя людини. Дослідження Всесвіту людиною», «Земля — планета Сонячної системи», «Сонце. Сонячна система», «Місяць. Сонячні та місячні затемнення» та «Зоряні світи — галактики. Зорі, сузір’я».

У таблиці (додаток 4) наведено узагальнену інформацію про результати виконання завдань моніторингового дослідження учнями 5-их класів.

П’ятикласники добре виконали завдання теми «Уявлення про Всесвіт. Всесвіт і життя людини. Дослідження Всесвіту людиною». 88 відсотків учнів правильно назвали першого космонавта Землі, трохи менша кількість п’ятикласників (71 відсоток) знають першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка. 68 відсотків п’ятикласників правильно вказали, що спостереження зоряного неба у давнину давали можливість людині визначати час доби.

Найбільшу кількість завдань було запропоновано за темою «Сонце. Сонячна система». Понад 90 відсотків учнів назвали Сонце головним природним джерелом світла для всього живого на Землі. 87 відсотків учнів знають, що саме навколо Сонця обертається Земля, а 81 відсоток п’ятикласників вказали, що Сонце є центральним тілом Сонячної системи. 76 відсотків школярів переконані, що спостерігати на небі планети Сонячної системи ми можемо завдяки тому, що планети світять відбитим від Сонця світлом.

З метою виявлення сформованості в учнів уявлень про спостереження небесних тіл Сонячної системи, було запропоновано запитання про те, які з планет (Марс, Юпітер, Венера, Уран) можна побачити лише за допомогою телескопа, та що з названого переліку (планети, Сонце, комети, зорі) можна спостерігати вдень на небі. Лише 40 відсотків п’ятикласників знають, що неозброєним оком можна побачити найближчі до Землі 5 планет, а Уран  лише за допомогою телескопа. На друге запитання правильно відповіли 93 відсотки учнів, які вказали, що удень можна бачити Сонце.

Непростими виявилися завдання на розуміння особливостей фізичних умов на планетах Сонячної системи. Так, лише 60 відсотків п’ятикласників знають, що відмінність між тривалістю року на планетах Сонячної системи залежить від відстані від Сонця. Правильно визначити планети з переліку (Меркурій, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун), які космонавти могли б обрати для посадки і дослідження їх поверхонь, змогли лише 33 відсотки п’ятикласників.

Більшість запитань теми «Земля — планета Сонячної системи» було запропоновано з метою з’ясування рівня знань про тривалість доби та року на Землі, днів сонцестояння, весняного й осіннього рівнодення. 68 відсотків учнів знають, що внаслідок обертання Землі навколо своєї осі чергуються день і ніч, 63% - що найдовший день у Північній півкулі Землі припадає на день літнього сонцестояння. Лише 42 відсоткам п’ятикласників відомо, що освітлення Сонцем обох півкуль Землі майже однакове саме у дні весняного (20–21 березня) та осіннього (22–23 вересня) рівнодення, й саме тому тривалість дня у ці числа дорівнює ночі.

Одним із найскладніших виявилось питання про пояснення зміни пір року (було запропоновано обом варіантам). В середньому 27 відсоткам опитаних відомо, що зміна пір року існує, бо вісь Землі нахилена до площини орбіти (аналогічний показник по Україні становить 23%).

Далеко не всі учні справилися із завданнями, які пов’язані з особливостями фізичних умов на Місяці. Так, 56 відсотків учнів пояснили відсутністю атмосфери зміну температури поверхні Місяця від +120 °С до –170 °С впродовж однієї місячної доби. А той факт, що видимі розміри Місяця змінюються через зміну відстані між Місяцем та Землею, змогли пояснити лише 28 відсотків учасників дослідження.

У моніторинговому досліджені було запропоновано невелику кількість запитань про зорі, сузір’я, галактики тощо. Лише 10 відсотків п’ятикласників не змогли правильно пояснити, чому зорі здаються нам малими. Значна частина учнів справилися із завданнями на визначення небесних тіл, що випромінюють світло і тепло (76%). А от зміст поняття «сузір’я» зрозуміли тільки 26 відсотків п’ятикласників.

На основі аналізу результатів моніторингового дослідження учнів 5 класів виявлено:

- найкращими є результати виконання школярами завдань, пов’язаних з будовою Сонячної системи, історією астрономії та космонавтики, відомостями про застосування людьми астрономічних знань; учні розрізняють терміни «астрологія та астрономія»;

- низький рівень виконання завдань, які вимагали від учнів практичних знань і умінь, зокрема пов’язаних з астрономічними спостереженнями. П’ятикласники практично не розуміють причинно-наслідкові зв’язки між факторами і явищами, що спостерігаються в навколишньому середовищі, зокрема в Сонячній системі;

- труднощі при виконані учнями завдань з нестандартними формулюваннями завдань, що потребували від учнів аналізу та узагальнення вивченого астрономічного матеріалу.



11 клас

Завдання моніторингового дослідження для 11-го класу охоплювали 6 тем навчальної програми з астрономії: «Історичний розвиток і значення астрономії в житті суспільства», «Небесні світила й небесна сфера. Рух світил на небесній сфері», «Земля і Місяць», «Наша планетна система», «Сонце — найближча зоря», «Зорі. Еволюція зір».

Найбільше запитань стосувалися вивчення рівня сформованості в учнів основних астрономічних явищ і понять за темами «Небесні світила й небесна сфера. Рух світил на небесній сфері», «Наша планетна система» та «Земля і Місяць». Частина завдань була зорієнтована на перевірку навчальних досягнень учнів за програмою курсу астрономії.

У таблиці (додаток 5) наведено узагальнену інформацію про результати виконання завдань моніторингового дослідження учнями 11-их класів.

Аналіз результатів виконання завдань моніторингового дослідження свідчить, що більшість випускників шкіл ознайомлена з основними етапами становлення астрономії як науки, з особистостями, які заклали основи її розвитку, усвідомлюють значення астрономії в житті людини й суспільства. Понад 70 відсотків випускників дали правильні відповіді на запитання про значення спостережень для розвитку астрономії. 83 відсотки одинадцятикласників знають, що тезу про обертання Землі навколо Сонця висловив Микола Коперник, а 71 відсоток школярів правильно вказали, що перші телескопічні спостереження провів Галілео Галілей.

Під час вивчення теми «Небесні світила й небесна сфера. Рух світил на небесній сфері» передбачається формування основних астрономічних понять, які є підґрунтям для проведення спостережень. Зокрема, до них належать такі поняття як «сузір’я» та «небесна сфера». Знають означення «сузір’я» лише трохи більше половини учнів 11-х класів, а те, що на зоряному небі Місяця можна спостерігати ті ж сузір’я, що й на Землі – 45 відсотків опитаних.

Спостереження грають важливу роль у формуванні астрономічних знань і наукового світогляду учнів. Об'єкти астрономічних спостережень доступні та цікаві, а власне спостереження створює позитивну мотивацію до навчання. Тому більшість питань цієї теми стосувалися особливостей спостереження небесних об’єктів. Так, більше 70 відсотків школярів правильно відповіли на запитання, чому зоряне небо змінює свій вигляд упродовж року та чому на зоряних картах не вказують положення планет. Як відрізнити на зоряному небі планети від зір (зорі мерехтять, а планети — ні) знає 61 відсоток випускників. Найскладнішим у цій темі було завдання вибрати декілька спостережень на ясному зоряному небі в різних півкулях для визначення місцезнаходження на Землі. Усі три правильні варіанти відповіді вибрало лише 19 відсотків учасників дослідження.

З метою перевірки гіпотези дослідження про стереотипність мислення учнів, пов’язаного з побутовими уявленнями, нав’язаними засобами масової інформації та різноманітними астрологічними прогнозами, у моніторинговому дослідженні було запропоновано завдання: «Яку кількість сузір’їв проходить Сонце протягом року?» Лише 42 відсотки учнів 11-х класів надали правильну відповідь, що таких сузір’їв 13, а не 12, як вважає більшість (по Україні аналогічний показник становить 36%).

Найбільша кількість запитань (14) у дослідженні, стосувалася теми «Земля і Місяць». Їх можна поділити на три основні підгрупи: перша – завдання на пояснення явищ, пов’язаних з рухом Землі, друга – на розуміння фізичних умов на Місяці, третя – місячні та сонячні затемнення.

Так, одне із завдань першої підгрупи було присвячене з’ясуванню основної причини зміни дня і ночі на Землі. Про те, що це пояснюється обертанням Землі навколо своєї осі, вказали 78 відсотків одинадцятикласників. Як і для 5-их класів, важким виявилось запитання щодо пояснення зміни пір року (правильну відповідь дали тільки 30 відсотків старшокласників).

Трохи більше половини – 58 відсотків – опитаних учнів 11-х класів знають, що у дні весняного та осіннього рівнодення тривалість дня майже дорівнює ночі в Північній і Південній півкулях.

Дослідження виявило недостатню обізнаність одинадцятикласників з характеристиками Місяця. Лише близько половини опитаних справилися із завданнями, що стосувалися знання фізичних характеристик супутника Землі. А розуміння того, що Сонце освітлює Місяць однаково в усіх фазах виявили тільки 20 відсотків учасників дослідження.

Загальна результативність виконання завдань третьої підтеми «Сонячні та місячні затемнення» становить 56 відсотків. Найбільший відсоток правильних відповідей (85) випускники дали на запитання щодо розташування Землі, Місяця й Сонця під час сонячного затемнення. Натомість, явище місячного затемнення правильно пояснили 64 відсотки учнів. Дати відповідь, чому сонячні затемнення відбуваються рідко, змогли тільки 36 відсотків одинадцятикласників.

Найпростішим у темі «Наша планетна система», за даними дослідження, виявилося запитання про порядок розташування планет зі збільшенням їх відстані від Сонця. На нього правильно відповіли 85 відсотків школярів. Про те, що на уроках астрономії недостатня увага приділяється умовам спостереження планет, свідчить той факт, що правильну відповідь про можливість спостереження на зоряному небі планет Сонячної системи лише у зоні екліптики дали 24 відсотки учнів.

Дані моніторингового дослідження свідчать про те, що одинадцятикласники добре засвоїли основні астрономічні поняття та явища, які пов’язані з малими тілами Сонячної системи. Понад 60 відсотків учнів знають місце розташування в Сонячній системі пояса астероїдів і куди зазвичай направлений хвіст комети. Але вибрати два астрономічних явища (утворення хвоста та збурення в русі комети в той момент, коли вона пролітає повз планету), які свідчать про те, що комета має малу масу, правильно змогли тільки 39 відсотків випускників.

Більше половини учнів 11-х класів правильно відповіли на питання про умови на Венері, виникнення на ній парникового ефекту. Вибрали із запропонованого переліку планети, що мають кільця 46 відсотків опитаних.

Найскладнішими виявилися запитання теми «Зорі. Еволюція зір». Лише 35 відсотків одинадцятикласників назвали протозорю наймолодшим зоряним утворенням, стільки ж опитаних вказали, що характер кінцевого етапу існування зорі визначає її маса, і стільки ж знають кінцеву стадію еволюції Сонця – білого карлика.

Сонце – центральне світило у нашій Сонячній системі, яке впливає на всі процеси, що відбуваються на Землі. Більше половини одинадцатикласників вибрали правильне пояснення чорних плям на Сонці, назвали найвідоміший цикл сонячної активності, наслідки якого не тільки спостерігають, а й відчувають земляни. 66 відсотків учнів вказали, що під дією спалаху на Сонці виникають магнітні бурі на Землі.

На запитання щодо визначення видимої зоряної величини й астрономічної одиниці правильно відповіли відповідно 40 та 64 відсотки учнів 11-х класів. Найбільші труднощі викликало запитання щодо значення спектрального аналізу в астрономічних дослідженнях. Складність цього завдання полягала в тому, що необхідно було назвати декілька характеристик зір, які визначають за допомогою спектрального аналізу. З цим завданням справилося лише 22 відсотки випускників.
Аналіз результатів моніторингового дослідження, дає змогу зробити висновки щодо виконання завдань з астрономії учнями 11-х класів.
Рівень засвоєння багатьох астрономічних понять та явищ випускниками є достатнім для розуміння природних явищ, що спостерігаються у навколишньому світі.

Водночас, дослідження виявило ряд недоліків, а саме:

1. В учнів 11-х класів недостатньо сформовані вміння спостерігати та пояснювати результати спостережень.

2. Низьким є рівень обізнаності учнів з методами астрономічних досліджень.

3. Випускники в основному засвоїли фактологічні астрономічні знання. Вони успішно відповідають на запитання репродуктивного характеру, але складними для них виявляються запитання практичного спрямування; питання, які потребують пояснення та аналізу основоположних астрономічних явищ.

Аналіз відповідей вчителів на запитання моніторингового дослідження
Склад вибірки
У опитуванні взяло участь 87 вчителів, серед яких 61 відсоток - учителі природознавства, 32 - учителі астрономії та 7 відсотків - учителі, які викладають природознавство і астрономію (діаграма 5).


Діаграма 5. Розподіл відповідей на запитання щодо навчального предмета, який викладають учителі – учасники моніторингового дослідження.


Діаграма 6. Розподіл учителів за місцем розміщення загальноосвітніх навчальних закладів.
Аналіз кадрового складу вчителів свідчить про те, що освітній процес з природознавства й астрономії в загальноосвітніх навчальних закладах, що брали участь у моніторингу, здійснюють педагогічні працівники, з яких 76 відсотків мають першу й вищу кваліфікаційну категорію і 24 відсотки - другу і категорію спеціаліста. Педагогічний стаж більше 10 років мають понад 78 відсотків опитаних учителів. (Діаграми 7, 8).




Діаграма 7. Розподіл учителів - учасників дослідження за педагогічним стажем


Діаграма 8. Розподіл учасників дослідження за кваліфікаційною категорією
Узагальнення відповідей вчителів дали можливість виокремити проблеми, пов’язані з вивченням астрономічної складової змісту середньої освіти, а також зробити висновки щодо шляхів їх подолання.

Однією з гострих проблем є якість підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів з урахуванням реальних суспільних потреб, нових тенденцій у розвитку астрономічної науки, світового досвіду.

Як свідчать результати моніторингового дослідження природознавство та астрономію у більшості викладають учителі, які мають за дипломом спеціальність «учитель фізики», «учитель математики і фізики», «учитель математики», «учитель географії», «учитель географії та біології», «учитель географії та основ економіки», «учитель біології», «учитель біології та хімії».

Лише 10 відсотків опитаних - це вчителі фізики, які мають спеціалізацію «астрономія».

Вчителі астрономії та природознавства мають змогу отримати спеціальні знання та підвищити свій професійний рівень на курсах підвищення кваліфікації в інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Так, 13 відсотків педагогів-учасників дослідження протягом останніх двох років побували на спеціалізованих курсах з природознавства та астрономії. Окрім того, окремі питання астрономічної освіти включаються до програм курсів з фізики, біології, хімії, географії, рідше – математики. Окремі заняття з природознавства й астрономії на курсах з цих предметів відвідало 16 відсотків респондентів. (Діаграма 9).




Діаграма 9. Розподіл відповідей респондентів на запитання « Чи проходили Ви протягом 2007-2008 навчальних років курси підвищення кваліфікації з методики викладання предметів «Природознавство» й «Астрономія»?
Тематика курсів підвищення кваліфікації, як відзначають вчителі, дуже різноманітна. Вона, фактично, охоплює коло питань, пов’язаних з викладанням астрономічної освіти в середній школі як на уроках, так і в позаурочній роботі. (Діаграма 10).


Діаграма 10. Тематика курсів підвищення кваліфікації учителів

У країні існує розгалужена мережа різнорівневих, систематично діючих методичних об’єднань фахівців, метою яких є, насамперед, обговорення найважливіших питань вивчення астрономії в школі, надання методичної та практичної допомоги вчителям, ознайомлення їх з досвідом роботи колег, впровадження у практику навчально-виховного процесу передового педагогічного досвіду тощо. Так, 77 відсотків опитаних учителів протягом 2007– 2009 навчальних років брали участь у засіданнях методичних об’єднань, на яких розглядалися питання вдосконалення астрономічної освіти. (Діаграма 11).



Діаграма 11. Розподіл відповідей на запитання:»Чи брали Ви участь протягом 2007 - 2009 навчальних років у засіданнях методичних об’єднань, на яких розглядалися питання вдосконалення викладання змісту астрономічних питань?»
Проте, 23 відсотки учителів протягом останніх двох років жодного разу не брали участі в засіданнях методичних об’єднань будь-якого рівня. Тобто можна припустити, що мінімум астрономічної освіти, який реалізується у школі, здійснюють учителі, які не володіють новими технологіями навчання астрономії і змушені підвищувати свій професійний рівень тільки шляхом самоосвіти.

Невід’ємною складовою роботи вчителів природничого циклу, як свідчать результати опитування, є обмін передовим досвідом. З цією метою педагоги відвідують майстер-класи та відкриті уроки з природознавства та астрономії, які проводять їх колеги. У рамках Міжнародного року астрономії загальноосвітні навчальні заклади провели педагогічні ради, педагогічні читання та засідання творчих груп фахівців природничого циклу.

У комплексі заходів, спрямованих на реалізацію якісної астрономічної освіти, вагоме місце посідає позакласна робота. Це невід’ємна складова цілісного процесу надання астрономічних знань у навчальному закладі. Її завданням є розвиток інтересу учнів до вивчення астрономії, природознавства, ліквідація прогалин у знаннях з цих предметів, розширення світогляду. (Діаграма 12).


Діаграма 12. Розподіл відповідей учителів на запитання «Які форми позакласної роботи щодо розширення астрономічних знань Ви використовуєте у своїй практиці, і які є найбільш ефективними?»
Найбільш поширеними формами позакласної роботи з астрономії, на думку опитаних учителів, є екскурсії та тематичні заходи (день астрономії, тиждень астрономії, тиждень з нагоди Року астрономії, декада природничих наук, конкурс учнівських проектів, випуск шкільної астрономічної газети тощо). Коло екскурсій, особливо для учнів сільської місцевості та невеликих міст, часто звужується до споглядання відкритого неба (у кращому випадку крізь спеціальні пристрої) та відвідування краєзнавчих музеїв, проведення відеолекторіїв, перегляду відеоматеріалів та відеофільмів, науково-популярних та науково-документальних фільмів, відеоподорожей тощо.

Учителі звернули увагу на те, що на розвиток дітей загалом і на зростання їх інтересу до вивчення астрономії позитивно впливає систематичне проведення Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу «Колосок» та Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня».



У рамках дослідження було з’ясовано думку учителів щодо труднощів, які постають під час впровадження астрономічної освіти безпосередньо в школах. Вчителі надзвичайно стурбовані: слабким матеріально-технічним забезпеченням (85 відсотків) та навчально-методичним забезпеченням (майже 29 відсотків) навчальних закладів. (Діаграма 13).

Діаграма 13. Розподіл відповідей учителів на запитання „Які проблеми, на Вашу думку, є найбільш актуальними та потребують вирішення у процесі вивчення астрономічних питань у 5-х та 11-х класах?”
У ході моніторингового дослідження було вивчено питання про ставлення вчителів до підручників, за якими вивчається природознавство та астрономія у школі. На діаграмах 14, 15 відображено назви підручників за якими працюють вчителі.


Діаграма 14. Підручники з природознавства, за якими навчаються учні


Діаграма 15. Підручники з астрономії, за якими навчаються учні
Більшість вчителів вважають, що обсяг навчального матеріалу з астрономії, у підручниках з природознавства для в 5-го класу є достатнім для формування в учнів світоглядних і загальнокультурних уявлень про небесні тіла та Всесвіт (Діаграма 16). Водночас респонденти вважають, що підручники є дуже складними, навчальний матеріал подається в них без урахування вікових особливостей п’ятикласників і є важким для самостійного сприйняття школярами. Окрім того, учителі вважають, що досить часто у підручниках зустрічаються застарілі наукові відомості; у них відсутні узагальнення вивченого, дані про практичне використання космічних досліджень у народному господарстві тощо.

Діаграма 16. Розподіл відповідей учителів на запитання „Чи є достатнім, на Вашу думку, обсяг того навчального матеріалу з астрономії, що є підручниках з природознавства, для формування в учнів світоглядних і загальнокультурних уявлень про небесні тіла та Всесвіт у цілому?”
Підручники з астрономії для учнів 11-го класу потребують, на думку вчителів, також удосконалення: слід створити книгу з популярним викладенням навчального матеріалу. На часі створення мультимедійного супроводу астрономічної освіти.


Загальні висновки:
Результати моніторингового дослідження, яке було проведено вперше в країні, дають підстави зробити висновок про те, що учні 5-х та 11-х класів мають, в основному, середній та достатній рівень сформованості світоглядних і загальнокультурних уявлень про небесні тіла та Всесвіт. Ефективним виявилося впровадження курсу природознавства у 5-х класах, до складу якого включено астрономічні питання.

Складними для розуміння учнів виявилися основоположні астрономічні явища, які визначають умови життя на Землі.


Дослідженням встановлено, що:

1. Потребують уточнення програмові вимоги до рівня навчальних досягнень п’ятикласників з природознавства; удосконалення астрономічної складової підручників та оновлення змісту підручників з астрономії для 11-го класу.

2. Необхідно зосередити увагу на практичне спрямування навчанню астрономії, ширше вивчення астрономічних явищ, з якими людина зустрічається у повсякденному житті (зміна дня і ночі, тривалість доби, зміна пір року тощо); на розуміння причинно-наслідкових зв’язків між факторами і явищами, що спостерігаються в навколишньому середовищі; на обґрунтування важливих світоглядних питань, зокрема, природи та еволюції небесних тіл.

3. Потребує поліпшення рівень підготовки вчителів та підвищення їх кваліфікації щодо викладання астрономічної складової курсу «Природознавства» та «Астрономії». Підготовку вчителів слід спрямувати на навчання школярів використовувати набуті знання та вміння щодо розуміння природних явищ; пояснення результатів спостережень; навчання учнів методам астрономічних досліджень; умінням самостійно отримувати необхідну інформацію та аналізувати її.



4. Потребує системності та наступності позакласна робота з астрономії. Доцільно проводити заходи щодо популяризації астрономічних знань, зокрема у міжнародній астрономічній олімпіаді. Організовувати наукові конференції, астрономічні вечори, відвідування лекторії та проведення екскурсій. З метою виявлення та підтримки обдарованої молоді, яка цікавиться астрономічними знаннями, запровадити відповідні всеукраїнські олімпіади та турніри, а також вивчити питання щодо участі українських школярів.






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка